Діало́г — двосторонній обмін інформацією (розмова, спілкування) між двома або більше людьми у вигляді питань та відповідей. Основними ознаками діалогу є: - Намір - Цілеспрямованість - Правила ведення розмови. . Участь у діалозі припускає дотримання головного правила: виявляти повагу й увагу до співрозмовника Загальні мовленнєві правила: - говорити спокійно, доброзичливо, з помірною гучністю; - будувати своє висловлення так, щоб не скривдити співрозмовника й щоб воно було зрозуміле йому; - використовувати літературну мову Види діалогу: - Ситуативний, задуманий , запланований Мимовільний раективний(стимул – реакція) Непередбачуваний Мало органызований Відбуваеться без розкриття предмета обговорення Одним із методів формування діалогічного мовлення у повсякденному житті й водночас універсальною формою мовленнєвого спілкування є розмова вихователя з дітьми (імпровізований діалог). Основним методом розвитку діалогічного мовлення у дітей дошкільного віку на заняттях є бесіда У дошкільній лінгводидактиці бесіди класифікують за таким принципом: ♦ за картиною чи змістом художнього твору, які використовують на занятті; ♦ залежно від мети і методу (вступна, супроводжувальна, заключна, узагальнювальна бесіди); ♦ відповідно до змісту (пізнавальна та етична бесіди). Основною в дошкільному закладі є узагальнювальна бесіда, метою якої є систематизація, узагальнення, уточнення та розширення знань і досвіду дітей з певної теми Основні напрями мовленнєвої взаємодії у фронтальній бесіді такі: •«Вихователь-діти» – вихователь звертається до всіх дітей одночасно; •«Вихователь-дитина» – вихователь послідовно залучає до діалогу одну дитину за іншою; • «Дитина-вихователь» – дитина відповідає на поставлене питання, її відповідь адресується • вихователю; •«Діти-вихователь» кілька дітей відповідають на відповіді адресуються вихователю. – те саме питання, їх Для створення невимушених комунікативних умов під час бесіди (заняття) доцільно застосовувати таку комунікативну схему: •Початок спілкування - включає створення ситуацій зустрічі, знайомства, контакту, в ході яких виникає проблемно-пошукова ситуація (наприклад, проблемна комунікативно-мовленнєва ситуація. •Основна частина спілкування - у ході якого на основі орієнтування в умовах комунікативної задачі або пізнавального завдання діти разом з вихователем з’ясовують, які комунікативно-мовленнєві, навчально-пізнавальні дії треба здійснити для розв'язання проблеми і які засоби для цього потрібні. Результатом цих дій стане вмотивоване подання і засвоєння дітьми мовленнєвого матеріалу, пізнавальної інформації. •Закінчення спілкування - Цей етап передбачає переживання задоволення від спілкування, мовленнєвого самовираження, задоволення пізнавального інтересу, вражень, виконання ігрових дій та успішного вирішення завдання. Тому комунікативний підсумок роботи — ініціативні висловлювання дітей про те, що відбувалося на занятті, спільне з вихователем планування нових зустрічей, ситуацій спілкування, пізнавальних історій. Для аналізу дидактичної взаємодії вихователя з дітьми, яка відбувається під час організованих занять можна скористатися методикою Фландерса, категорії взаємодії: 1 - висловлювання вихователя, спрямовані на створення робочої атмосфери, підтримання тиші, уваги (все робить у лагідній, доброзичливій формі). 2 - похвала, схвалювання дій малюка (жести, міміка, інтонація тощо). 3 - прийняття та використання уявлень і висловлювань дітей, з’ясування та розроблення висловлених думок (організація пізнавальної діяльності, підтримка мовленнєвої активності, розгортання відповідей дітей). 4 -запитання вихователя: 5 - повідомлення інформації 6 - розпорядження, накази, інструкції під час повідомлення інформації: •вказівки, слушні за такої ситуації, висловлюють доброзичливо; •розпорядження, висловлені в категоричній, різкій формі, педагогічно недоцільні. 7-критичні зауваження з метою припинити дії дитини (невдоволений жест, погляд, міміка, дошкульні зауваження). 8 - відповідь дитини на запитання вихователя. 9 - мовлення малюків за особистою ініціативою 10 - мовчання вихователя, паузи, гомін, висловлювання педагога, зміст яких незрозумілий дітям