Лабораторне заняття 1. Аналіз лікарських препаратів, похідних альдегідів Об'єкти дослідження Розчин формальдегіду, формалін Гексаметилентетрамін Хлоралгідрат Solutio Formaldehydi Hexamethylentetraminum, Chloralum hydratum Встановити автентичність лікарських речовин, що містяться в лікарській формі Розчин формальдегіду. 1. До 2 мл розчину Аргентум нітрату додають 10-12 крапель розчину амоніаку і 2-3 краплі препарату, нагрівають на водяній бані з температурою 50-60° С; виділяється металеве срібло у вигляді дзеркала або сірого осаду: 2. До розчину 0,02-0,03 г саліцилової кислоти в 5 мл концентрованої сульфатної кислоти, додають 2 краплі препарату і нагрівають. З'являється червоне забарвлення. Утворений продукт є ауріновий барвник: Гексаметилентетрамін. Нагрівають 2 мл розчину препарату (1:10) з 2 мл розведеної сульфатної кислоти; з'являється запах формальдегіду. Потім додають 2 мл 30% -ного розчину Натрій гідроксиду і знову нагрівають. З'являється запах аміаку: Хлоралгідрат. 1. До розчину препарату додають 1 мл 1 н. розчину Натрій гідроксиду. Утворюється мутна рідина з запахом хлороформу: 2. До розчину хлоралгідрату додають амоніачний розчин Аргентум нітрату. Випадає осад чорного кольору. Відбувається характерна для усіх альдегідів реакція окиснення амоніачним розчином Аргентум нітрату з утворенням осаду металевого срібла: Виконати кількісне визначення Розчин формальдегіду. Близько 1 г препарату (точна маса) поміщають в мірну колбу місткістю 100 мл і розводять водою до об'єму 100 мл. До 5 мл цього розчину додають 20 мл 0,1 н. розчину йоду і 10 мл 1 н. розчину Натрій гідроксиду. Збовтують і залишають в темному місці на 10 хв. Потім додають 11 мл 1 н. розчину сульфатної кислоти і йод, що виділився, титрують 0,1 н. розчином Натрій тіосульфату до знебарвлення (індикатор - крохмаль): У кислому середовищі надлишок Натрій гіпоіодіту, взаємодіючи з Натрій йодидом, виділяє еквівалентну кількість йоду, яка відтитровується Натрій тіосульфатом: 1 мл 0.1 н. розчину йоду відповідає 0,001501 г формальдегіду, якого в препараті повинно бути 36,5-37,5% Гексаметилентетрамін. Близько 0,12 г препарату (точна маса) розчиняють в конічній колбі в 10 мл води, доливають 50 мл 0,1 н. розчину сульфатної кислоти, суміш кип'ятять на невеликому вогні протягом 30 хв і охолоджують. До охолодженої рідини додають 2 краплі розчину метилового червоного і надлишок сульфатної кислоти ідтитровують 0,1 н. розчином Натрій гідроксиду до жовтого забарвлення: Паралельно проводять контрольний дослід. 1 мл 0,1 н. розчину сірчаної кислоти відповідає 0,003505 г гексаметилентетраміну, якого в препараті повинно бути не менше 99,0%. Хлоралгідрат. Близько 0,3 г препарату (точна маса) розчиняють в 35 мл 0,1 н. розчину Натрій гідроксиду, перемішують і через 2 хв. надлишок 0,1 н. розчину Натрій гідроксиду відтитровують 0,1 н. розчином хлоргідратної кислоти (індикатор - фенолфталеїн): Паралельно проводять контрольний дослід. Паралельно проводять контрольний дослід. 1 мл 0,1 н. розчину соляної кислоти відповідає 0,01654 г хлоралгидрата, якого в препараті повинно бути не менше 99,0% і не більше 101,0%. Лабораторне заняття 2. Аналіз лікарських препаратів, похідних фенолів Об'єкти дослідження Фенолфталеїн Резорцин Тимол Phenolphthaleinum Resorcinum Thymolum Встановити автентичність лікарських речовин, що містяться в лікарській формі Фенолфталеїн. При розчиненні препарату в розведених розчинах їдких і вуглекислих лугів утворюється розчин фуксино-червоного кольору, який знебарвлюється при додаванні надлишку кислоти: Резорцин. 1. При додаванні до 10 мл розчину препарату (1: 200) 3 крапель розчину Ферум (III) хлориду з'являється синьо фіолетове забарвлення, що переходить від додавання розчину амоніаку в буро-жовте. 2. При сплаві в порцеляновій чашці кілька кристалів резорцину з надлишком фталевого ангідриду утворюється плав жовто-червоного кольору. При розчиненні плаву в розчині Натрій гідроксиду з'являється інтенсивна зелена флюоресценція: Тимол. 1. У холодній воді тимол занурюється на дно колби, а при підвищенні температури до 45 ° С плавиться і піднімається на поверхню. 2. Розчиняють 5 мг тимолу в 1 мл крижаної оцтової кислоти, додають 6 крапель концентрованої сульфатної кислоти і 1 краплю концентрованої нітратної кислоти. У відбитому світлі спостерігається синьо-зелене забарвлення, в світлі, що проходить - темно-червоне. 3. Нагрівають 0,2 г тимолу на водяній бані з 1 мл розчину Натрій гідроксиду. Утворюється безбарвний прозорий розчин, який набуває при подальшому нагріванні жовтувато-рожеве забарвлення. До підігрітого розчину додають 2-3 краплі хлороформу і збовтують. З'являється червоно-фіолетове забарвлення. Виконати кількісне визначення Резорцин. Близько 0,2 г препарату (точна маса) поміщають в мірну колбу об’ємом 100 мл, розчиняють в 20 мл води і доводять об'єм водою до мітки. Переносять 20 мл цього розчину в склянку для бромування об’ємом 250 мл, додають 40 мл 0,1 н. розчину Калій бромату, 10 мл розчину Калій броміду, 10 мл 50% -ного розчину сульфатної кислоти, перемішують і залишають на 15 хв. потім до суміші додають 20 мл розчину Калій йодиду, суміш сильно збовтують і залишають на 10 хв в темному місці. Після цього додають 2-3 мл хлороформу і титрують йод, що виділився, 0,1 н. розчином Натрій тіосульфату (написати рівняння аналогічно нижченаведеному): Паралельно проводять контрольний дослід. 1 мл 0,1 н. розчину бромата калію відповідає 0,001835 г резорцина, якого в препараті повинно бути не менше 99,0%. Тимол. Близько 0,5 г препарату (точна маса) розчиняють в 5 мл розчину гідроксиду натрію в мірній колбі місткістю 100 мл і доводять об'єм розчину водою до мітки. Відмірені 10 мл отриманого розчину переносять в колбу з притертою пробкою, додають 0,5 г Калій броміду, 40 мл розведеної хлорогідратної кислоти, 3 краплі розчину метилового оранжевого і при сильному збовтуванні титрують 0,1 н. розчином Калій бромата. До кінця титрування додають ще 2 краплі розчину метилового оранжевого. Зникнення рожевого забарвлення рідини вказує на кінець титрування: 1 мл 0,1 н. розчину бромата калію відповідає 0,003755 г тимолу, якого в препараті повинно бути не менше 99,0%. Лабораторне заняття 3. Аналіз лікарських препаратів, похідних карбонових кислот аліфатичного ряду Об'єкти дослідження Калій ацетат Кальцій лактат Кальцій глюконат Натрій цитрат для ін'єкцій Potassium acetate Calcium lactate Calcium gluconate Sodium citrate enim injectio Встановити автентичність лікарських речовин, що містяться в лікарській формі Калій ацетат. Іон калію. 1. До 1 мл 10% -ного розчину Калій ацетату додають 1 мл розчину винної кислоти, 1 мл розчину ацетату натрію, 0,5 мл етанолу і струшують. Поступово випадає білий кристалічний осад: (написати рівняння аналогічно нижченаведеному): Осад розчиняється в розведених мінеральних кислотах і розчинах їдких лугів. 2. До 1 мл 10% -ного розчину Калій ацетату додають 0,5 мл розведеної оцтової кислоти, 0,5 мл розчину Натрій гексанітрокобальтата (III); утворюється жовтий кристалічний осад: (внести зміни в рівняння: замінити KCl на СH 3 COOK і внести зміни у структуру кінцевої сполуки) 3. Сіль калію, внесена в безбарвне полум'я, забарвлює його у фіолетовий колір або при розгляді через синє скло в пурпурно-червоний. Ацетат-іон. 1. Нагрівають 2 мл 2% -ного розчину Калій ацетату з рівним об'ємом концентрованої сульфатної кислоти і 0,5 мл етанолу. Відчувається запах етилацетату: 2. До 2 мл нейтрального 2% -ного розчину Калій ацетату додають 0,2 мл розчину Ферум (III) хлориду. З'являється червоно-буре забарвлення, що зникає при додаванні розведених мінеральних кислот: Кальцій лактат Іон кальцію. 1. До 1 мл 5% -ного розчину Кальцій лактату додають 1 мл розчину оксалату амонію. Утворюється білий осад: (написати рівняння аналогічно нижченаведеному): Осад не розчиняється в розведеною оцтової кислоти і розчині аміаку, але розчинний в розведених мінеральних кислотах. 2. Сіль кальцію, змочена хлоргідратною кислотою та внесена в безбарвне полум'я, забарвлює його в цегляно-червоний колір. Лактат-іон. Розчиняють 0,25 г кальцію лактату в 5 мл води, підкислюють розведеною сульфатною кислотою, додають розчин Калій перманганату до червоно-фіолетового забарвлення і нагрівають; виявляється запах ацетальдегіду. 5 (C 3 H 5 O 3 ) 2 Ca + 4 KMnO 4 + 11 H 2 SO 4 10 CH 3 CHO + 2 K 2 SO 4 Червоно-фіолетове забарвлення + 2 K 2 SO 4 + 4 MnSO 4 + 10 CO 2 + 5 CaSO 4 + 16 H 2 O безбарвний розчин Кальцій глюконат. Іон кальцію. Аналіз виконують як зазначено вище. Глюконат-іон. Змішують 5 мл розчину кальцію глюконату (1:50) з 2 краплями розчину Ферум (III) хлориду. Розчин набуває світло-зеленого забарвлення. Натрій цитрат. Іон натрію. 1. Відмірюють 1 мл 10%-ного розчину Натрій цитрату, підкислюють розведеною оцтовою кислотою, якщо необхідно, фільтрують, потім додають 0,5 мл розчину цінк-ураніл ацетату; утворюється жовтий кристалічний осад: (написати рівняння аналогічно нижченаведеному): 2. Сіль натрію, внесена в безбарвне полум'я, забарвлює його в жовтий колір. Цитрат- іон. До 1 мл нейтрального 1% -ного розчину Натрій цитрату додають 1 мл розчину Кальцій хлориду; розчин залишається прозорим. При подальшому кип'ятінні з'являється білий осад, розчинний у хлоргідратній кислоті. Виконати кількісне визначення Калій ацетат. Близько 0,08 г препарату (точна маса), попередньо висушеного при 110 С до постійної маси, розчиняють в 10 мл крижаної оцтової кислоти і титрують 0,1 н. розчином хлорної кислоти до зеленувато-жовтого фіолетовий): забарвлення (індикатор - кристалічний Паралельно проводять контрольний дослід. 1 мл 0,1 н. розчину хлорного кислоти відповідає 0,009815 г калію ацетату, якого у висушеному препараті повинно бути не менше 99,0% . Кальцій лактат. Близько 0,3 г препарату (точна маса) розчиняють при підігріванні в 50 мл води. Після охолодження додають 6 мл аміачного буферного розчину, близько 0,1 г індикаторної суміші або 7 крапель розчину кислотного хром темно-синього і титрують 0,05 М розчином трилону Б до синьо-фіолетового забарвлення (написати рівняння аналогічно нижченаведеному): В процесі комплексонометричного визначення незалежно від валентності металів трилон Б утворює з різними катіонами комплексні сполуки в стехіометричному співвідношенні 1: 1. Тому концентрацію титрованого розчину зручніше виражати молях. Для забезпечення умов кількісного перебігу процесу комплексоутворення додають амоніачний буферний розчин. Кислота, що виділяється при титруванні, нейтралізується буферним розчином, чим забезпечується безперервне дотримання оптимального значення pH. Індикатори утворюють з визначеним катіоном комплексні сполуки менш міцні, ніж комплекси такого катіона, які утворюються при титруванні з трилоном Б. В кінці титрування комплекс катіона з індикатором руйнується і розчин набуває забарвлення вільного індикатора . 1 мл 0,05 М розчину трилону Б відповідає 0,01091 г кальцію лактату, якого в перерахунку на суху речовину повинно бути не менше 98,0%. Кальцій глюконат. Близько 0,4 г препарату (точна маса) розчиняють при підігріванні в 20 мл води. Після охолодженні додають 10 мл аміачного буферного розчину, близько 0,1 г індикаторної суміші або 7 крапель розчину кислотного хром темно-синього і титрують 0,05 М розчином трилону Б до синьо-фіолетового забарвлення. (Рівняння, як у попередньому аналізі). 1 мл 0,05 М розчину трилону Б відповідає 0,02242 г кальцію глюконату, якого в препараті повинно бути не менше 99,5% і не більше 103,0%. Лабораторне заняття 4. Аналіз лікарських препаратів, похідних ароматичного ряду Завдання1. Виконати аналіз лікарських препаратів, амінопохідних ароматичного ряду Об'єкти дослідження Фенацетин Парацетамол Phenacetinum Paracetamolum. Встановити автентичність лікарських речовин, що містяться в лікарській формі Фенацетин. 1. Кип'ятять 0,05 г препарату з 2 мл розведеної хлоргідратної кислоти протягом 1 хв, додають 10 мл води, охолоджують, фільтрують і до фільтрату додають 1 краплю розчину Калій дихромату. З'являється фіолетове забарвлення, що переходить у вишнево-червоне: 2. Струшують 0,1 г фенацетину з 5 мл розведеної нвтратної кислоти. Розчин поступово забарвлюється у жовтий колір. При подальшому струшуванні випадає жовтий осад З-нітро-4-ацетамінофенетолу: Парацетамол. 1. Збовтують 0,1 г препарату з 10 мл води і додають кілька крапель розчину Ферум (III) хлориду, з'являється синьо-фіолетове забарвлення. Реакція підтверджує наявність фенольного гідроксилу. 2. Обережно кип'ятять 0,1 г парацетамолу з 2 мл розведеної сульфатної кислоти протягом 2 хв. З'являється запах оцтової кислоти: Завдання2. Виконати аналіз лікарських препаратів, похідних амінокислот ароматичного ряду Об'єкти дослідження Анестезин Новокаїн Anaesthesinum, Novocainum Встановити автентичність лікарських речовин, що містяться в лікарській формі Анестезин. 1. Розчиняють 0,05 г препарату в 2 мл води, підкисленою 5 краплями розведеної хлор гідратної кислоти, додають 3 краплі 0,1 М розчину Натрій нітриту і збовтують. Розчин, що утворився, доливають до 3 мл лужного розчину β-нафтола. З'являється вишнево-червоне забарвлення або утворюється оранжево-червоний осад. 2. Нагрівають 0,05 г анестезину з 5 мл розчину Натрій гідроксиду і доливають 0,1 н. розчин йоду до утворення постійного жовтого забарвлення; з'являється запах йодоформу: Новокаїн. 1. Препарат дає характерну реакцію на первинні ароматичні аміни (див. реакцію 1. Анестезину). Розчиняють 0,05 г препарату в 2 мл води, підкисленою 5 краплями розведеної хлор гідратної кислоти, додають 3 краплі 0,1 М розчину Натрій нітриту і збовтують. Розчин, що утворився, доливають до 3 мл лужного розчину β-нафтола. З'являється вишнево-червоне забарвлення або утворюється оранжево-червоний осад. 2. Розчиняють 0,05 г новокаїну в 2 мл води; додають 3 краплі розведеної сульфатної кислоти і 1 мл 0,1 н. розчину Калій перманганату; фіолетове забарвлення негайно зникає. Виконати кількісне визначення Анестезин. Близько 0,2 г препарату (точна маса) розчиняють у суміші 10 мл води і 10 мл розведеної хлоргідратної кислоти. Потім додають воду до загального об'єму 80 мл, 1 г Калій броміду і при постійному перемішуванні титрують 0,1 М розчином Натрій нітриту, додаючи його спочатку зі швидкістю 2 мл в 1 хв, а в кінці титрування (за 0,5 мл до еквівалентної кількості) по 0,05 мл через 1 хв. Точку еквівалентності встановлюють за допомогою внутрішнього індикатора тропеоліну 00 в суміші з метиленовим синім. Титрування проводять при температурі не вище 18-20 ° С до переходу забарвлення від червоно-фіолетового до блакитного: 1 мл 0,1 М розчину нітриту натрію відповідає 0,01652 г анестезину, якого в препараті повинно бути не менше 99,5%. Новокаїн. Близько 0,3 г препарату (точна маса) розчиняють в суміші 10 мл води і 10 мл розведеної хлоргідратної кислоти і далі виконують, як зазначено вище. Як індикатор використовують нейтральний червоний. Титрування ведуть до переходу забарвлення від темно-червоного до синього. Рівняння хімічної реакції див. вище. 1 мл 0,1 М розчину нітриту натрію відповідає 0,02728 г новокаїну, якого в препараті повинно бути не менше 99,5%. Лабораторне заняття 5. Аналіз лікарських препаратів, похідних п-амінобензенсульфаміда (аміда сульфанілової кислоти) Об'єкти дослідження Стрептоцид Сульфадимезин Фталазол Streptocidum Sulfadimezinum Phthalazolum Встановити автентичність лікарських речовин, що містяться в лікарській формі Стрептоцид. 1. (Препарат дає позитивну реакцію на первинні ароматичні аміни). Масу 0,05 г стрептоциду розчиняють в 1 мл розведеної хлоргідратної кислоти, охолодженої у льоду, додають 2 мл 1% -ного розчину Натрій нітриту і збовтують. Розчин, що утворився, доливають до 3 мл лужного розчину β-нафтола, що містить 0,5 г ацетату натрію; з'являється вишневочервоне забарвлення або утворюється оранжево-червоний осад: 2. Нагрівають 0,1 г стрептоциду в сухий пробирці на полум'ї пальника. Утворюється плав фіолетово-синього кольору і відчувається запах амоніаку і аніліну (на відміну від інших сульфаніламідних препаратів). Сульфадимезин. 1. (Препарат дає позитивну реакцію на первинні ароматичні аміни). 2. Збовтують 0,1 г сульфадимезину з 3 мл 0,1 н. розчину Натрій гідроксиду протягом 1-2 хв і фільтрують. До фільтрату додають 1 мл розчину Купрум сульфату. Утворюється осад жовтувато-зеленого кольору, який швидко переходить у коричневий (на відміну від інших сульфаніламідних препаратів). 3. До 0,1 г сульфадимезина додають 1 мл води, 6 крапель розчину окисненого Натрій нітропрусиду. При перемішуванні суміш набуває фіолетового забарвлення (відмінність від інших сульфаніламідних препаратів). Фталазол. 1. Позитивну реакцію на первинні ароматичні аміни препарат дає після гідролізу в кислому середовищі. Кип'ятять 0,05 г препарату з 2 мл води і 3 краплями розведеної хлоргідратної кислоти протягом 1-2 хв. Розчин, що утворився, дає позитивну реакцію. 2. До 0,05 г фталазолу додають 0,05 г резорцину, 1-2 краплі концентрованої сульфатної кислоти і сплавляють суміш на полум'ї пальника протягом 1-2 хв. Після охолодження масу, що утворилася, розчиняють в 2-3 мл розчину Натрій гідроксиду і виливають у воду; спостерігається яскравозелена флюоресценція: Виконати кількісне визначення Стрептоцид. Близько 0,25 г препарату (точна маса) розчиняють в 10 мл води і 10 мл розведеної хлоргідратної кислоти. Доливають воду до загального об'єму 80 мл, додають 1 г Калій броміду і при постійному перемішуванні титрують 0,1 М розчином Натрій нітриту, додаючи його спочатку зі швидкістю 2 мл в 1 хв, а в кінці титрування (за 0,5 мл до еквівалентної кількості ) по 0,05 мл через 1 хв. Визначення виконують при температурі не вище 18-20 ° С. Як індикатор використовують тропеолін 00 в суміші з метиленовим синім. Титрують до переходу забарвлення від червонофіолетового до блакитного: 1 мл 0,1 М розчину нітриту натрію відповідає 0,01722 г стрептоциду, якого в препараті повинно бути не менше 99,0%. Сульфадимезин. Близько 0,3 г препарату (точна маса) розчиняють в суміші 10 мл води і 20 мл розведеної хлоргідратної кислоти і далі виконують, як зазначено вище, але як індикатор використовують тропеолін 00. Титруют до переходу забарвлення від червоного до жовтого. 1 мл 0,1 М розчину нітриту натрію відповідає 0,02783 г сульфадимезина, якого в препараті повинно бути не менше 99,0%. Фталазол. Аналіз виконують методом неводного титрування. Близько 0,1-0,2 г препарату (точна маса) розчиняють в 10-20 мл диметилформаміду, нейтралізованого безпосередньо перед титруванням по індикатору тимоловому синьому, і титрують 0,1 н. розчином Натрій гідроксиду в суміші метанолу і бензолу до появи синього забарвлення (індикатор- тимоловий синій): 1 мл 0,1 н. розчину гідроксиду натрію відповідає 0,02017 г фталазолу. Лабораторне заняття 6. Аналіз лікарських препаратів, похідних 5-нітрофурану Об'єкти дослідження Фурацилін Фурадонін Фуразолідон Furacilinum Furadoninum Furazolidonum Встановити автентичність лікарських речовин, що містяться в лікарській формі Фурацилін. 1. Розчиняють 0,01 г препарату в суміші 5 мл води і 5 мл розчину Натрій гідроксиду. З'являється оранжево-червоне забарвлення. 2. Розчин (який зазначено вище) нагрівають до кипіння і в пари вносять вологий червоний лакмусовий папір. За посинінням червоного лакмусового паперу виявляють амоніак, який виділяється при розкладанні препарату. Фурадонін. 1. Розчиняють 0,01 г препарату в суміші 5 мл води і 5 мл 30% -ного розчину Натрій гідроксиду. З'являється темно-червоне забарвлення. 2. У пробірку поміщають 0,01 г препарату, розчиняють в 3 мл диметилформаміду. До розчину додають 1-2 краплі 1 н. розчину Калій гідроксиду в 50% -ному етанолі. З'являється коричнево-жовте забарвлення. Фуразолідон. У пробірку поміщають 0,01 г препарату, розчиняють в 3 мл диметилформаміду. До розчину додають 1-2 краплі 1 н. розчину Калій гідроксиду в 50% -ному етанолі. З'являється фіолетове забарвлення. Виконати кількісне визначення Фурацилін. Близько 0,1 г препарату (точна маса) поміщають в мірну колбу об’ємом 500 мл, додають 4 г Натрій хлориду, 300 мл води і все розчиняють при підігріванні до 70-80 ° С на водяній бані. Охолоджений розчин доводять водою до мітки і перемішують. До 5 мл 0,01 н. розчину йоду в колбу об’ємом 50 мл, додають 0,1 мл розчину Натрій гідроксиду і 5 мл досліджуваного розчину. Через 1-2 хв до розчину додають 2 мл розведеної сульфатної кислоти і йод, що виділився титрують з мікробюретки 0,01 н. розчином Натрій тіосульфату (індикатор - крохмаль): Паралельно проводять контрольний дослід. 1 мл 0,01 н. розчину йоду відповідає 0,0004954 г фурациліну, якого в препараті повинно бути не менше 97,5%. Фурадонін. Близько 0,1 г препарату (точна маса) поміщають в мірну колбу об’ємом 100 мл, додають близько 50 мл води і 2,5 мл 1 н. розчину Натрій гідроксиду, розчиняють при збовтуванні, доводять об'єм розчину водою до мітки і добре перемішують. Вимірюють 0,6 мл цього розчину, поміщають в мірну колбу об’ємом 100 мл, доводять об'єм розчину водою до мітки і точно через 20 хв, рахуючи з моменту додавання 1 н. розчину гідроксиду натрію, визначають оптичну густину отриманого розчину за допомогою фотоелектроколориметра в кюветі з робочою довжиною 5 мм при λ~ 360 нм. Як розчин порівняння використовують воду. Вміст фурадоніна (%) обчислюють за формулою де Ах - оптична густину досліджуваного розчину; - питомий показник поглинання стандартного зразка фурадоніну; m - маса препарату, г. Встановлення питомої показника поглинання стандартних зразків фурадоніна. Близько 0,1000 г препарату (точна маса) поміщають в мірну колбу об’ємом 100 мл, додають близько 50 мл води і 2,5 мл 1 н. розчину Натрій гідроксиду, розчиняють при збовтуванні, доводять об'єм розчину водою до мітки і добре перемішують (розчин 1). У мірну колбу об’ємом 100 мл послідовно вносять 0,2; 0,4; 0,6; 0,8; 1,0; 1,2 мл розчину 1 і об’ємдоводять водою до мітки. Через 20 хв, рахуючи з моменту додавання 1 н. розчину гідроксиду натрію, вимірюють оптичну густину розчинів за допомогою фотоелектроколориметра в кюветі з робочою довжиною l = 5 мм при ~ 360 нм. Як розчин порівняння використовують воду. За отриманими даними розраховують значення питомих показників (табл.) за формулою де А - оптична густина досліджуваного розчину; С – концентрація фурадоніну, г/мл; l – довжина кювети Підсумовуючи значення питомих показників розраховують середнє значення питомого показника поглинання. N Таблиця. Встановлення питомого показника поглинання фурадоніну Концентрація Оптична густина А фурадоніну, С, г/мл 1 2 3 4 5 6 Середнє значення питомого показника поглинання Вміст фурадоніна в перерахунку на суху речовину має бути не менше 98,0% і не більше 102,0%. Лабораторне заняття 7. Аналіз лікарських препаратів, похідних піразолу Об'єкти дослідження Антипірин Амідопірин Анальгін Antipyrinum Amidopyrinum Analginum Встановити автентичність лікарських речовин, що містяться в лікарській формі Антипірин. 1. До 2 мл 1% -ного розчину препарату додають 1 краплю розчину Ферум (III) хлориду. З'являється інтенсивно-червоне забарвлення: 2. До 2 мл такого ж розчину (див. вище) додають 1 краплю розчину Натрій нітриту і 10 крапель розведеної сульфатної кислоти. Розчин забарвлюється в смарагдово-зелений колір: Амідопірин. 1. До 2 мл 4% -ного розчину препарату додають 4 краплі розчину Ферум (III) хлориду. Спочатку з'являється синє забарвлення, яке швидко зникає. Потім утворюється пластівчастий коричневий осад, який після підкислення декількома краплями розведеної хлоргідратної кислоти розчиняється і розчин набуває інтенсивного синьо-фіолетового забарвлення: 2. До 2 мл такого ж розчину (див. вище) додають 1 мл розчину Аргентум нітрату. Утворюється синьо-фіолетове забарвлення, яке поступово зникає. Потім випадає сірий осад. 3. До 1 мл такого ж розчину (див вище) додають 2 мл свіжоприготованого розчину Калій гексаціаноферрата (III) і 1 краплю розчину Ферум (III) хлориду; з'являється темно-синє забарвлення: Анальгін. 1. Розчиняють 0,2 г препарату в 2 мл води, додають 0,5 мл розведеної сульфатної кислоти і 0,5 мл свіжоприготованого розчину хлорного вапна [Кальцій хлорид-гіпохлорит Ca(Cl)OCl]. З'являється блакитне забарвлення, що переходить в зелене, потім у жовте. 2. Розчиняють 0,1 г препарату в 3 мл води, додають 2 мл розведеної хлоргідратної кислоти, поміщають на 2 хв у киплячу водяну баню. Відчувається запах Сульфур діоксину. Після охолодження додають 1 мл 3% го розчину Ферум (III) хлориду. Через 2 хв з'являється темно-червоне забарвлення. 3. Розчиняють 0,05 г препарату в 5 мл води, додають 1 мл розчину FeCl3; з'являється темно-синє забарвлення, що переходить в темно-зелене, потім у жовте. 4. Іон натрію. 1. Відмірюють 1 мл 10%-ного розчину анальгіну, підкислюють розведеною оцтовою кислотою, якщо необхідно, фільтрують, потім додають 0,5 мл розчину цинк-ураніл ацетату; утворюється жовтий кристалічний осад. 2. Сіль натрію, внесена в безбарвне полум'я, забарвлює його в жовтий колір. Виконати кількісне визначення Антипірин. Близько 0,25 г препарату (точна маса) розчиняють в 25 мл води в колбі з притертою пробкою ємністю 250 мл, додають 2 г Натрій ацетату, 50 мл 0,1 н. розчину йоду і 0,2 мл розведеної оцтової кислоти. Розчин сильно збовтують і через 5 хв додають 15 мл хлороформу. Потім суміш перемішують до повного розчинення осаду і надлишок йоду відтитровують 0,1 н. розчином тіосульфату натрію (індикатор - крохмаль): Паралельно проводять контрольний дослід. 1 мл 0,1 н. розчину йоду відповідає 0,009411 г антипірину, якого в препараті повинно бути не менше 99,2%. Амідопірин. Близько 0,25 г препарату (точна маса) розчиняють в 10 мл безводної оцтової кислоти, додають 25 мл дихлоретану і титрують 0,1 н. розчином хлорної кислоти до яскраво-фіолетового забарвлення (індікаторрозчин тропеоліну 00 в метанолі): Паралельно проводять контрольний дослід. 1 мл 0,1 н. розчину хлорної кислоти відповідає 0,02313 г амідопірину, якого в препараті повинно бути не менше 99,0%. Анальгін. Близько 0,2 г препарату (точна маса) поміщають у суху колбу, додають 20 мл етанолу, 5 мл 0,01 н. розчину хлорогідратної кислоти, перемішують до розчинення і титрують 0,1 н. розчином йоду до появи жовтого забарвлення розчину, яке не зникає протягом 30 с: 1 мл 0,1 н. розчину йоду відповідає 0,01667 г анальгіну, якого в перерахунку на суху речовину повинно бути не менше 99,0%. Лабораторне заняття 8. Аналіз лікарських препаратів, похідних ізонікотинової кислоти Об'єкт дослідження Фтивазид Phthivazidum Встановити автентичність лікарських речовин, що містяться в лікарській формі Фтивазид. 1. До 0,05 г препарату додають 0,05 г 2,4-динітрохлорбензола, 3 мл етанолу і кип'ятять 2-3 хв. Після охолодження додають 2 краплі розчину Натрій гідроксиду, з'являється жовтувато-буре забарвлення, що посилюється при стоянні (написати рівняння аналогічно нижченаведеному): 2. Розчиняють 0,05 г препарату при слабкому нагріванні в 10 мл етанолу і охолоджують. Від додавання однієї краплі розчину Натрій гідроксиду світло-жовте забарвлення розчину переходить в оранжево-жовте. При подальшому додаванні краплі розведеної хлорогідратної кислоти розчин стає жовтим, а потім при подальшому підкисленні знову забарвлюється в оранжево-жовтий колір: 3. Нагрівають 0,05 г препарату з 10 мл розведеної соляної кислоти, з'являється сильний запах ваніліну: Виконати кількісне визначення Фтивазид. Близько 0,15 г препарату (точна маса) поміщають в конічну колбу ємністю 100 мл, розчиняють в 5 мл крижаної оцтової кислоти, додають 40 мл безводного хлороформу, 8 крапель розчину кристалічного фіолетового і титрують з полумікробюреткі 0,1 н. розчином хлорної кислоти до переходу забарвлення від червоно-коричневого до сіро-зеленого (написати рівняння аналогічно нижченаведеному): Паралельно проводять контрольний дослід (перехід забарвлення від фіолетового до синього). 1 мл 0,1 н. розчину хлорної кислоти відповідає 0,02713 г фтивазиду, якого в препараті в перерахунку на суху речовину повинно бути не менше 98,0%. Лабораторне заняття 9. Аналіз лікарських препаратів, похідних барбітурової кислоти Барбітал Фенобарбітал Об'єкт дослідження Barbitalum Phenobarbitalum Встановити автентичність лікарських речовин, що містяться в лікарській формі Загально групові реакції на барбітурати Барбітал, фенобарбітал. 1. Розчиняють 0,05 г препарату в 2 мл етанолу, додають 1 краплю розчину Кальцій хлориду, 2 краплі розчину Кобальт нітрату і 2 краплі розчину Натрій гідроксиду. З'являється синьо-фіолетове забарвлення (утворюється комплексна сполука). 2. Збовтують 0,1 г препарату з 1 мл 1% -ного розчину Натрій гідроксиду протягом 1-2 хв, додають 0,2 мл розчину Калій бікарбонату і карбонату і 0,1 мл розчину Купрум сульфату. З'являється синє забарвлення і утворюється осад червоно-бузкового кольору. 3. До 0,2 г препарату додають 2 г розплавленого Натрій гідроксиду. Пари забарвлюють змочену червону лакмусовий папір у синій колір. При розчиненні сплаву у воді і підкисленні розведеною сульфатною кислотою спостерігаються бульбашки газу і відчувається запах жирної кислоти; 4. Струшують 0,1 г препарату з 2-3 мл 0,1 н. розчину Натрій гідроксиду і фільтрують. До фільтрату по краплях додають розчин Аргентум нітрату. Спостерігають випадіння білого осаду, що зникає при струшуванні розчину. При подальшому додаванні розчину Аргентум нітрату випадає білий осад, що не зникає при струшуванні: Окремі реакції на барбітурати Фенобарбітал. Додають до 0,1 г препарату 2 мл концентрованої сульфатної кислоти, 0,3-0,5 г Натрію нітрату і нагрівають на водяній бані. З'являється жовте забарвлення розчину: Виконати кількісне визначення Барбітал. Близько 0,15 г препарату (точна маса) розчиняють в 10 мл суміші диметилформаміду і бензену (1: 3), попередньо нейтралізованої за розчином індикатора тимолового синього в диметилформаміді, і титрують з тим же індикатором з полумікробюретки 0,1 н. розчином Натрій гідроксиду в суміші метанолу і бензену до синього забарвлення: 1 мл 0,1 н. розчину Натрій гідроксиду відповідає 0,01842 г барбитала, якого в препараті повинно бути не менше 99% і не більше 101%. мл Фенобарбітал. Близько 0,2 г препарату (точна маса) розчиняють в 10 диметилформаміду, попередньо нейтралізованого по індикатору тимолового синього, розчиненого у диметилформаміді. Потім титрують з тим же індикатором з полумікробюретки 0,1 н. розчином Натрій гідроксиду в суміші метанолу і бензену до синього забарвлення. Рівняння хімічних реакцій аналогічні барбіталу. 1 мл 0,1 н. розчину Натрій гідроксиду відповідає 0,02322 г фенобарбіталу, якого в препараті повинно бути не менее99,0% і не більше 101,0%.
