Методика навчання математики в дочисловий період 1. Зміст математики в дочисловий період Курс математики першого класу розпочинається з підготовчого періоду, потім йде ознайомлення з числами 0-10 та наступними навчальними темами. Даний період називать дочисловий. Навчальний матеріал у цей час опрацьовується, як правило, у вигляді окремих уроків (враховуємо певні відмінності авторських підходів у плануванні тем першого класу). Таким чином, навчальний матеріал цього періоду охоплює такі змістові лінії: - властивості і відношення між предметами; - практичні вправи з групами предметів; - орієнтування дітей в основних просторових напрямках; - взаємне розміщення предметів на площині і у просторі; - лічба предметів і порівняння чисельності предметних множин встановленням взаємно однозначної відповідності(накладання, прикладання); - лічба, підготовка до написання цифр. Необхідно у перші тижні вивчення математики сформувати в учнів уявлення про: • колір,форму, розміри, матеріал, з якого виготовлені предмети, їхнє призначення, • розміщення їх на площині й у просторі, • відношення за довжиною, висотою, шириною тощо, • порівняння сукупностей предметів; • уявлення про геометричні фігури – на площині (точка, лінії, відрізок, промінь, многокутники, круг) та в просторі (куб, куля,циліндр, піраміда, конус). Впродовж цього періоду учні вчаться лічити до 10, розуміти сутність кількісної і порядкової лічби, використовувати кількісні і порядкові числівники. 2. Зміст навчання Очікувані результати навчання здобувачів освіти Ознаки предметів Ознаки об’єктів навколишнього світу: форма, розмір, колір, матеріал, призначення тощо Спільні та відмінні ознаки. Об’єднання об’єктів у групу за спільною ознакою. Розбиття групи об’єктів на підгрупи за спільною ознакою. Ознаки, пов’язані із поняттям величини Співставлення об’єктів навколишнього світу за розміром, довжиною, масою тощо. Здобувач освіти : називає ознаки об’єктів навколишнього світу: розпізнає об’єкти навколишнього світу визначає спільні та відмінні ознаки об’єктів навколишнього світу та порівнює їх; об’єднує в групу за спільною ознакою та розбиває групу об’єктів навколишнього світу на підгрупи за спільною ознакою. зіставляє об’єкти навколишнього світу за розміром (більший, менший, однакові за розміром); за довжиною (коротший, довший, однакові за довжиною); за масою (важчий, легший) та ін.; впорядковує об’єкти навколишнього світу за розміром, довжиною, висотою, товщиною, масою тощо. Просторові відношення Розміщення об’єктів на площині та в просторі: вгорі, внизу, по центру; ліворуч, праворуч, між; під, над, на; попереду, позаду, поруч. розпізнає розміщення об’єктів у просторі (класній кімнаті, на подвір’ї тощо), на площині (на аркуші паперу, на парті, робочому столі тощо); розміщує об’єкти у просторі і на площині: вгорі, внизу, по центру; ліворуч, праворуч, між; під, над, на; попереду, позаду, поруч; встановлює відношення порядку розміщення об’єктів на площині та в просторі (лівіше, правіше, вище, нижче тощо) Напрямки руху об’єктів: справа переміщує об’єкти в заданих напрямках: справа наліво, наліво, зліва направо, зверху зліва направо, зверху вниз, знизу вгору; вниз, знизу вгору вживає у мовленні відповідні терміни. 3. Методика навчання математики в дочисловий період На початку курсу математики доцільно роз’яснити учням поняття «ознака». Постановка навчального завдання – навчитися виділяти ознаки предмета – ставить дитину в умови цілеспрямованого спостереження, яке включає такі розумові операції: аналіз, синтез, узагальнення. Під ознаками розуміють все те, в чому предмети схожі один з одним або що їх відрізняє. Під істотними ознаками розуміють такі загальні якості, які є невід’ємними від певного кола предметів і які однозначно відрізняють предмет від будь-яких інших. Усі предмети навколишнього світу мають певні ознаки: • форму (трикутні, чотирикутні, п’ятикутні тощо.); • за розміром (великі й малі); • за кольором (основні сім кольорів); • за величиною (в 1 класі: довжина, маса та місткість); • за масою (легкі, важкі, однакові за масою). Для навчання учнів умінню виділяти властивості й ознаки предметів корисними є такі завдання: - визнач ознаку, яка змінюється в ряду об’єктів (колір, форма, розмір); - розгадування правила, за яким розташовані об’єкти в кожному рядку; - знаходження помилок в розташуванні об’єктів в даному рядку; - знаходження об’єкту якого не вистачає в даному ряді (магічний квадрат); - продовження ряду фігур тощо. У методичному плані завдання дочислового періоду розглядаються на основі практичних вправ з окремими предметами чи множинами предметів(дій з роздатковим матеріалом); безпосереднього показу чи інсценування певних ознак, подій, явищ; застосування різних ігрових ситуацій чи ігор; моделювання деяких явищ або зображення їх малюнками. Використання практичних вправ часто супроводжується промовлянням відповідних термінів, математичних виразів. Слід мати на увазі, що питання, які розглядаються в дочисловий період, є предметом постійного вивчення подальших розділів. Вивчення нового матеріалу передбачає виконання вправ. Різні варіанти порядкової лічби; лічба предметів з використання понять «один», «усі», «решта», «кожний». Порівняння предметів за висотою (найвищий, найнижчий; назви від найвищого до найнижчого тощо). Порівняння двох груп предметів - де більше, менше чи рівне число предметів (без лічби – утворенням пар предметів або за допомогою лічби предметів). Перетворення нерівночисельних множин у рівночисельні двома способами (вилучити зайві або доповнити). Дітей необхідно вчити одночасно називати й показувати: кожний предмет, будь-який предмет, усі предмети. Поняття над, під, на, поза, поруч, зверху, знизу, між, зліва, справа, у центрі, навколо опрацьовуються на предметних картинках і на діях з геометричними фігурами. Завдання: - Що лежить на парті ? Що під партою? - Покладіть у зошиті червоний круг у центрі аркуша. Над ним покладіть синій круг. Під ним покладіть зелений круг і т.д. - Графічні диктанти. Відповідні вміння формуються на основі багаторазового виконання дій: показування, називання й розфарбовування предметів. У дочисловий період особливу увагу треба приділяти питанням розвитку та формування в дітей загальних навчальних умінь і навичок. У формуванні чітких уявлень в учнів про ознаки предметів і просторові відношення особлива роль належить наочним посібникам і дидактичному матеріалу. Обов’язковими в організації навчальних вправ з учнями є наступні: демонстраційні: розлінована дошка в клітинку, набірне полотно для роботи з предметними картинками, картками й цифрами, яскраві сюжетні картинки з кишеньками, у які вставляються окремі зображення предметів, набори предметних картинок, геометричних фігур різного розміру й кольору, набори об’ємних фігур, рахівниця; індивідуальні: набірне полотно, набори геометричних фігур різного кольору й розміру, лічильні палички, трафарети пластмасові з різними геометричними фігурами. 4. Взаємне розміщення предметів у просторі Усі предмети навколишнього світу мають певні ознаки: форму, розмір, колір, величину тощо. За розміром предмети діляться на великі і малі. Тому всі предмети повинні бути двох розмірів: великі й маленькі. Усі предмети, незалежно від розміру, певним чином розміщені на площині та у просторі. Вивчаючи взаємне розміщення предметів в просторі треба: домогтися осмислення понять: над, під, на, поза, поруч, зверху, знизу, між, зліва, справа, поза, у середині, навколо; ввести ці поняття в активний словник дітей; уточнити і розвинути уміння дітей орієнтуватися в просторі; визначати просторове розміщення предметів відносно самого себе, відносно іншого; уточнити і розвинути уміння дітей орієнтуватися на площині: на столі, на парті, у зошиті (середина, центр; зверху, знизу; справа, зліва, у центрі); визначати розміщення предметів за двома координатами – назвою рядка і стовпчика ; поняття над, під, на,поза, поруч, зверху, знизу, між, зліва, справа, поза, у центрі, навколо опрацьовуються на предметних картинках і на діях геометричними фігурами. Всі предмети оточуючого середовища в просторі розміщуються по-різному. Розглянемо приклади вправ: Головні методи навчання математики в дочисловий період: Бесіда Самостійна робота Спостереження Практична робота. Бесіда. На перших уроках бесіда проходить у формі діалога вчителя з учнями та поступово 5. збагачується такими запитаннями: У кого інша відповідь? Хто думає по-іншому? і т.д. Ці запитання створюють передумови для обміну думками, дискусії. В ході бесіди потрібно ставити запитання, які потребують: o пригадування раніше здобутих знань o відтворення раніше здобутих знань o застосування їх у нових умовах Застосування бесіди у нових умовах. Запитання мають бути такі: o чіткими та точними, по можливості короткими; o не містити вимоги однослівних відповідей «так», «ні», а збуджувати розумову діяльність. Самостійна робота під час різних видів діяльності учнів передбачається: o малювання геометричних фігур і орнаментів у зошитах, o вирізування за контуром геометричних фігур, o зображень предметів, їх зафарбовування. Учитель обов’язково перевіряє всі роботи, бажано на уроці, робить зауваження відразу після виконання роботи. Самоспостереження У процесі спостереження діти навчаються: o визначати форму предметів, колір, розмір тощо; o розрізняти відносну величину предметів; o розрізняти істотні особливості предметів. Для цього необхідні: - різні наочні посібники; - набори предметних картинок, геометричних фігур тощо. Практична робота Із метою організації практичної діяльності учнів слід застосовувати індивідуальний роздатковий матеріал. Джерелом яскравих чуттєвих образів є: • натуральні предмети, • макети, • ілюстрації. Послідовність організації практичної роботи: учитель демонструє всю практичну роботу, яку мають виконати учні; діти самостійно працюють із матеріалом; пізніше вчитель застосовує тільки словесне пояснення. Лічба. Геометричні фігури Перший крок до вивчення нумерації чисел першого десятка - це навчання лічби. Учні вчаться рахувати різні об’єкти: предмети, звуки, рухи. При цьому вони запам’ятовують назви чисел і їх послідовність. Лічба елементів множин – це встановлення взаємно однозначної відповідності між елементами множин та відрізком числового ряду. Це означає, що при лічбі ми не можемо жодний елемент порахувати більше, як один раз і при лічбі не можемо пропустити жодного елемента. Рахувати можна, починаючи з будь-якого предмета. Ці правила опрацьовуються учнями на прикладах вправ. Лічбу пропонується виконати учням самостійно, лічачи у довільному порядку. Отримавши кожного наступного разу іншу кількість предметів, учні усвідомлюють, що необхідний певний порядок лічби. Виконують лічбу за вказівкою вчителя, дотримуючись правил. Таким чином, запам’ятовують правила лічби. Вправи з лічби не зводяться лише до назв числівників, а завжди вимагають перерахунку тих, чи інших об’єктів. На вправах здійснюється відпрацювання прямої послідовності натуральних чисел в межах 10; уміння правильно співвідносити числа з переліченими предметами, знання того, що останнє із назв числівників дає відповідь на запитання “Скільки?”. Тут діти знайомляться з порядковим значенням чисел. Діти мають засвоїти, що відповідаючи на запитання “скільки?”, предмети можна лічити в будь-якому порядку, а не запитання “ котрий за лічбою?” – в певному порядку. Під час вивчення геометричного матеріалу основна увага концентрується на вміння: розпізнавати вивчені фігури, встановлювати зв’язки між формою геометричних фігур і предметів навколишнього середовища. Велику увагу автори приділяють формуванню практичних навичок учнів: вимірюванню довжини відрізка, побудови відрізка заданої довжини, побудові фігури за зразком. Для розвитку просторової уяви дітей пропонується серія завдань на конструювання. Автори пропонують цілу низку завдань на заміну менших одиниць вимірювання більшими і навпаки. Ці завдання дають змогу не тільки вивчити зв’язок між різними одиницями вимірювання однієї величини, а й закріпити знання про десятковий склад числа. Необхідно сформувати в дітей уявлення про геометричні фігури — круг, трикутник, чотирикутник. Матеріал про геометричні фігури вводиться невеликими за обсягом частинами і має повторюватись і вивчатись на кожному уроці. 6. Особливості уроків математики в дочисловий період У цей період діти вчаться цілеспрямовано спостерігати за предметами і групами предметів у ході їх порівняння, розміщення у просторі, класифікації за ознаками (форма, розмір, колір), отримуючи при цьому кількісні й просторові уявлення. Подальша робота з ознайомлення дітей із числами та діями з ними організовується з обов’язковим використанням предметної наочності в ході проведення дидактичних ігор, практичних робіт, екскурсій тощо. У дочисловий період, поряд з вивченням математики, розвиваються уміння пізнавальної діяльності. Психологи зазначають, що учні першого класу звичайно виділяють в предметі лише 2-3 властивості, в той час як в кожному предметі їх набагато більше. Для того, щоб діти змогли побачити їх корисно навчити їх прийому виділення властивостей предметів – прийом співставлення даного предмета з іншими предметами, які мають інші властивості. Зміст цього прийому полягає у порівнянні даного предмета з іншими різноманітними предметами, в результаті якого учні “ відкривають ” нові, раніш не помічені ними, властивості. Отже, діти повинні знати наступні ознаки предметів і властивості, які входять до певних ознак: Форма: кругла, трикутна, чотирикутна, п’ятикутна. Колір: червоний, жовтий, зелений, білий, чорний, синій, коричневий - без відтінків. Розмір: великий, малий. Властивості, що відносяться до поняття величина: Довжина: довгий – короткий; широкий – вузький; високий – низький. Маса: важкий – легкий. Ознаки предметів: форма, колір, розмір, матеріал, призначення тощо. Загальна вимога до організації навчальної роботи у дочисловий період: - достатнє використанні наочності в поєднанні з ілюстраціями у підручнику; - формування практичних уявлень про властивості предметів, відношення і відповідності між предметами та групами предметів; - доцільне поєднання роботи з демонстраційною та індивідуальною наочністю; - робота над розвитком площинних та просторових уявлень дитини; - формування загально навчальних умінь учнів. Шановні студенти! Вдумливо та ґрунтовно вивчаємо зміст математики в дочисловий період та особливості методики навчання. Формуємо фахові знання .
