МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРАЇНИ Запорізький державний медичний університет “Затверджено” на засіданні кафедри гістології, цитології та ембріології Завідуючий кафедрою професор, д. мед. н. В. К. Сирцов ___________ «09»01.2020 року МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ДЛЯ СТУДЕНТІВ З БАЗОВОЮ СТОМАТОЛОГІЧНОЮ ОСВІТОЮ для підготовки і проведення практичного заняття Навчальна дисципліна Розділ Базові теми Гістологія, цитологія та ембріологія Гістологія внутрішніх органів Тема заняття № 33 Травна система. Розвиток ротової порожнини і лиця. Ротова порожнина. Слизова оболонка ротової порожнини. Язик Губи, щоки, м’яке та тверде піднебіння Слинні залози. Розвиток зуба. Прорізування зубів. Гістологічна будова твердих тканин зуба (эмаль, дентин, цемент). Пульпа зубу. Періодонт. Ясна. Зубо-ясенне з’єднання. Підтримуючий апарат зуба. Підсумкове заняття Загальний план будови травної трубки.Стравохід. Шлунок Тонка і товста кишки. Печінка. Підшлункова залоза. Дихальна система. Шкіра. Похідні шкіри Видільна система. Чоловіча статева система Жіноча статева система. Жіноча статева система Курс 2 Факультет Медичний Спеціальність 221 «Стоматологія» Запоріжжя 2020 Методичні рекомендації затверджені ЦМК кафедр медико-біологічного профілю ЗДМУ. Протокол № 7 від 20.02.20 р. Голова ЦМК кафедр медико-біологічного профілю ЗДМУ професор І. Ф. Белєнічев Автори: Сирцов В. К. – завідуючий кафедрою, доктор медичних наук Євтушенко В. М. – професор кафедри, доктор медичних наук Попко С. С. - доцент кафедри, кандидат медичних наук Алієва О. Г. – доцент кафедри, кандидат біологічних наук Зідрашко Г. А. – доцент кафедри, кандидат медичних наук Федосєєва О. В. - доцент кафедри, кандидат медичних наук Потоцька О. І. – доцент кафедри, кандидат біологічних наук Таврог М. Л. – доцент кафедри, кандидат медичних наук Громоковська Т. С. – асистент кафедри, кандидат медичних наук Хитрик А. І. – асистент кафедри Завгородня М. І. - асистент кафедри Бушман В. С. - асистент кафедри Нечепоренко А. Г. - асистент кафедри Макєєва Л. В. - асистент кафедри Попазова О.О. - асистент кафедри Аксамітьєва М.В. - аспірант кафедри Рецензенти: проф. Григор'єва О. А., д. мед. н., зав. кафедрою анатомії людини, оперативної хірургії та топографічної анатомії ЗДМУ проф. Приходько О. Б., д. фарм. н., професор, зав. кафедрою медичної біології ЗДМУ Методичні рекомендації призначені студентам 2 курсу медичного факультету з базовою стоматологічною освітою, які навчаються за спеціальністю «Стоматологія» для активного вивчення і оптимального освоєння теми «Жіноча статева система». Відповідно до умов «Програми з гістології, цитології та ембріології», складені питання до самопідготовки, наведена додаткова література. У методичних рекомендаціях є тести для самоконтролю студентів. Методичні рекомендації, розроблені відповідно до навчальної програми з гістології, цитології, ембріології, містять план практичних занять, основну та додаткову літературу, методику підготовки студентів до практичних занять за темою. Призначені для студентів. Зміст Актуальність теми заняття 4 Загальна мета заняття 4 Конкретні цілі. Знати 4 Конкретні цілі. Уміти 4 Вихідний рівень знань-умінь 5 Теоретична частина практичного заняття 6 Питання для самопідготовки 27 Короткі методичні вказівки щодо роботи на практичному занятті 28 Приклади тестового контролю 30 Рекомендована література 40 Актуальність теми. Жіноча статева система складається зі статевих залоз, де відбувається утворення жіночих статевих клітин і допоміжних органів і призначена для збереження біологічного виду. Акушерсько-гінекологічна практика багато в чому базується на знанні основних закономірностей структурно-функціональної організації жіночої статевої системи. Утворення статевих клітин відбувається в яєчниках. У цьому процесі особливе значення має взаємозв'язок між тканинними системами оточення статевих клітин і самими статевими клітинами, що міняється в залежності від віку жінки, періодів полового циклу, загального гормонального фону в організмі і т.д. Не менш важлива і ендокринна функція яєчників, що сприяє реалізації генеративної функції, розвитку вторинних статевих ознак, що визначає статеву поведінку. Жіночі статеві органи, поряд з забезпеченням збереження біологічного виду, створюють умови для запліднення, виношування і вигодовування дитини. Знання особливостей морфології і функції цих органів необхідно студентам для успішного оволодіння такими клінічними дисциплінами як акушерство і гінекологія, патологічна анатомія, неонаталогія. Загальна мета заняття Вивчити основні функції, морфологію та ембріогенез яєчників, маткових труб. Знати і вміти ідентифікувати на гістологічних препаратах тканини в складі досліджуваних органів; морфологічні структури, що розвиваються в яєчниках у процесі овоґенезу. Вивчити ембріогенез, тканинний склад, особливості морфології і функції матки, піхви, зовнішніх статевих органів і молочних залоз, навчитися розрізняти ці органи на гістологічних препаратах. Конкретні цілі. Знати: 1.Джерела і процес ембріонального розвитку жіночої статевої системи. Терміни і механізми диференціювання гонад. 2.Загальна будова і тканинний склад яєчників, матки, маткових труб. 3.Процес овогенезу, його динаміка і морфологічні характеристики. 4.Динаміка і структурні характеристики розвитку фолікулів, жовтого тіла, процесу овуляції. 5.Морфологічні зміни в матці під час менструального циклу. 6.Гормональна регуляція і функціональні взаємозв'язки між органами жіночої статевої системи. 7.Цитологічна характеристика вагінального мазка в різні періоди оваріально-менструального циклу. 8. Гістологічна будова лактуючої і нелактуючої молочної залози. 9. Секреторний цикл клітин молочної залози, його гормональна регуляція. Конкретні цілі. Уміти: 1. Визначати на мікроскопічному рівні органи жіночої статевої системи і їх тканинні елементи. 2. Визначати джерела розвитку і етапи розвитку жіночої статевої системи. 3. Трактувати структурну організацію і ключові морфологічні ознаки органів жіночої статевої системи. 4. Інтерпретувати етапи і морфологічні прояви овогенезу, його регуляцію, роль системних і локальних факторів. 5. Пояснити механізми регуляції генеративної та ендокринної функції яєчника. 6. Трактувати структурні основи функціонування жіночих статевих шляхів, їх перебудову в процесі оваріально-менструального цикла. 7. Пояснювати особливості вікових змін жіночої статевої системи. Вихідний рівень знань-умінь. Знати: 1. Основні стадії ембріонального розвитку органів жіночої статевої системи. 2. Будову і функції яєчника. 3. Овогенез. 4. Будова і функція маткових труб, матки. 5. Гормональна регуляція функцій органів жіночої статевої системи. Оваріально-менструальний цикл. Теоретична частина практичного матеріалу Жіноча статева система Органи жіночої статевої системи діляться на: 1) внутрішні – яєчники, маткові труби, матка, піхва; 2) зовнішні – малі та великі соромітні губи, клітор. Розвиток. Острівці первинних статевих клітин, тяжі клітин целомічного походження (статеві шнури), канальці первинної нирки (мезонефроса) і клітини мезенхіми на 6 тижні внутрішньоутробного розвитку утворюють яєчник. Парамезонефральні (мюллерови) протоки розвиваються в маткові труби. Нижні частини парамезонефральних проток зливаються, утворюючи матку та піхву. Яєчники – виконують генеративну функцію (утворення жіночих статевих клітин) і ендокринну (синтез жіночих статевих гормонів). Будова. Поверхневий епітелій (мезотелій яєчника) – кубічні мезотеліоцити з мікроворсинками. Білкова оболонка яєчника – щільна волокниста сполучна тканина, невелика кількість гладких міоцитів. Кора яєчника – периферична частина яєчника, представлена стромою та паренхімою. Строма – пухка волокниста сполучна тканина Паренхіма – оваріальні фолікули різного ступеня зрілості: примордіальні, первинні, вторинні, третинні, жовті, білуваті тіла, атрезійні фолікули. Мозкова речовина яєчника – вузька частина в центрі яєчника, утворена пухкою сполучною тканиню із кровоносними судинами. Фолікулогенез Примордіальні фолікули – чисельно переважають над іншими групами фолікулів, розташовуються групами під білковою оболонкою. Примордіальний фолікул складається з первинного овоцита (ядро кругле з великим ядерцем, органели розвинуті слабо), тісно оточеного фолікулярним епітелієм (одношаровий плоский епітелій). Первинні фолікули – первинний овоцит (збільшується кількість органел та об'єм овоплазми), з'являється прозора зона, фолікулярний епітелій (одношаровий кубічний чи стовпчастий епітелій), збільшується кількість органел – комплексу Гольджі, грЕПС, рибосом, мітохондрій, ліпідних крапель. Прозора зона – безструктурний оксифільний шар між овоцитом та фолікулярним епітелієм. Складається з глікопротеїнів, які виробляє овоцит. Функції: збільшує площу поверхні обміну речовин між фолікулоцитами та овоцитом; утворює між ними бар'єр; забезпечує видоспецифічність запліднення; перешкоджає поліспермії; захищає ембріон при його переміщенні по статевим шляхам до імплантації. Рис. 1 Фрагмент фолікула яєчника. 1 – овоцит: а) ядро, б) ядерце, в) овоплазма, г) жовткові включення, д) оволема; 2 – прозора зона; 3 – фолікулярні клітини; 4 – промениста корона; 5 – базальна мембрана. ×3000. Вторинні фолікули - первинний овоцит (накопичується значна кількість органел та включень, на периферії утворюються кортикальні гранули, які в подальшому беруть участь в утворенні оболонки запліднення), прозора зона (потовщується, в неї проникають мікроворсинки овоцита, які контактують з відростками фолікулоцитів), фолікулярний епітелій (багатошаровий кубічний епітелій, збільшується кількість органел синтетичного апарату). Мітотичне ділення фолікулоцитів стимулююється ФСГ, тому вторинні фолікули з'являються тільки після початку статевого дозрівання. Потовщується базальна мембрана між фолікулоцитами та сполучнотканинною стромою, остання формує теку фолікула (сполучнотканинну оболонку). Тека диференціюється на два шари: внутрішню теку (з текальними ендокриноцитами та розвинутою капілярною сіткою) та зовнішню теку (текальні міофібробласти). Текальні ендокриноцити під впливом ЛГ синтезують із холестерину андрогени, які потім фолікулярними клітинами перетворюються на естрогени - естрадіол (за допомогою фермента ФСГ-залежної ароматази). З ростом фолікула збільшується рівень естрогенемії. Третинний фолікул (пухирчастий фолікул) – формуються із вторинних внаслідок секреції фолікулоцитами прозорої в'язкої фолікулярної рідини, яка утворює дрібні фолікулярні порожнини, останні зливаються в єдину фолікулярну печеру. Остання розділяє фолікулярний епітелій на зернистий шар (гранульозу) та пристінкові клітини. Область між прозорою зоною та зернистим шаром носить назву промениста корона, так як відростки фолікулярних клітин пронизують прозору зону, іноді досягаючи оволеми овоцита. Ріст овоцита зупиняється, а фолікул продовжує збільшуватися. Овоцит розташовується на периферії фолікула у складі яйценосного горбка. Зрілий фолікул яєчника (передовуляційний) – знаходиться на поверхні яєчника, сильно її вип'ячуючи. Більшу його частину займає фолікулярна печера з рідиною, в якій рівень естрадіолу в 1000 разів більше, ніж в крові. За 12 – 15 годин до овуляції розміри фолікула значно збільшуються, слабне зв'язок овоцита і клітин променистої корони з яйценосним горбком. Овуляція – розрив зрілого третинного фолікула з вибросом з нього овоцита з променистою короною на 14 день 28-денного цикла. Розвивається через 24 години після масивного викиду ЛГ аденогіпофізом. Перед овуляцією овоцит разом з променистою короною відділяється від яйценосного горбка та вільно плаває в порожнині фолікула. В місці розташування яйценосного горбка оболонки яєчника (білкова оболонка, мезотелій) зтоншуються на обмеженій ділянці і називаються фолікулярною стигмою. За 30 хв до овуляції кровообіг в області фолікулярної стигми зупиняється, що призводить до місцевого некрозу тканин. Після розриву оболонок яєчника та фолікула овоцит разом з променистою короною потрапляє за межі яєчника, що супроводжується невеликою кровотечею в області розриву. Лютеогенез Жовте тіло – утворюється з фолікула після його овуляції. 4 стадії розвитку жовтого тіла: Стадія проліферації та васкуляризації – клітини гранульози та теки активно діляться. В гранульозу із внутрішньої теки проростають капіляри, а базальна мембрана, яка їх розділяла, руйнується; Стадія залозистого метаморфоза – клітини гранульози та теки диференціюються в лютеоцити (ендокриноцити жовтого тіла), які мають добре розвинуту аЕПС, велику кількість мітохондрій, ліпідних крапель. Між ними – прошарки сполучної тканини та багаточисельні капіляри. Розрізняють два типи лютеоцитів: Гранульозолютеоцити – розвиваються з гранульози, мають великі розміри, складають основну масу жовтого тіла, розташовуються в його центрі; Текалютеоцити – розвиваються з внутрішньої теки, порівняно з першими дрібні та темні, розташовуються на периферії жовтого тіла; Стадія розквіту – лютеоцити активно синтезують прогестерон, який готує матку до прийняття ембріону та забезпечує успішний перебіг вагітності. Також лютеоцити продукують в невеликій кількості естрогени, андрогени та окситоцин, а при настанні вагітності – гормон релаксин, який готує родові шляхи до родів; Стадія зворотнього розвитку – дегенеративні зміни лютеоцитів з подальшим їх руйнуванням та заміщенням щільною сполучною тканиною – формується білувате тіло, яке в подальшому зменшується в розмірах та занурюється в строму яєчника. Тривалість циклу розвитку жовтого тіла при відсутності вагітності (менструаційного жовтого тіла) складає приблизно 14 днів. При вагітності під впливом хоріонічного гонадотропіну (синтезує плацента) розростається, досягає діаметру 2-3 см (жовте тіло вагітності), функціонує протягом 6 місяців, регресує до родів. Регуляція функції жовтого тіла здійснюється ЛГ, рецептори якого є на лютеоцитах. Прогестерон пригнічує секрецію ФСГ гіпофізом, внаслідок чого пригнічується початок наступного циклу фолікулогенезу, який автоматично відновлюється з угасанням жовтого тіла. Оваріальний цикл Включає послідовність змін в яєчнику (ріст фолікула – овуляція – утворення та активна функція жовтого тіла – його регресія – ріст нового фолікула). Безперервно повторюється протягом всього репродуктивного періоду, тривалістю приблизно 28 днів, включає 2 фази: фолікулярну та лютеїнову, межею між ними є овуляція (14-ий день циклу). Регуляція оваріального циклу здійснюється гормонами гіпофіза ФСГ та ЛГ; ритмічні коливання секреції гормонів яєчників (естрогенів, прогестерона) визивають відповідні морфофункціональні зміни в гормон-залежних органах (в ендометрії у вигляді менструального циклу, маткових трубах, піхві, грудних залозах). Атрезія фолікулів Процес, який включає зупинку росту та руйнування фолікулів на будь-якій стадії фолікулогенезу, що супроводжується перетворенням їх компонентів та утворенням атрезійних фолікулів. Починається ще у внутрішньоутробному періоді. Приблизно 99% фолікулів підлягають атрезії. Примордіальні та первинні фолікули при атрезії повністю руйнуються та безслідно заміщуються сполучною тканиною (дегенеративний тип атрезійного фолікула). При атрезії вторинних і третинних фолікулів помирають овоцит та клітини гранульози, а клітини внутрішньої теки, навпаки, проліферують, утворюють епітеліоїдні тяжі, стають схожими на текалютеоцити і активно секретують андрогени (текогенний тип атрезійного фолікула). Андрогени фолікулярні клітини атрезійних фолікулів перетворюють на естрогени. Таким чином, вторинний та третинний атрезійні фолікули підтримують достатній рівень естрогенемії на протязі циклу. В атретичному тілі фолікулярних клітин вже немає, тому такі тіла є джерелом тільки андрогенів. На кінцевому етапі свого розвитку атрезійні фолікули і тіла заміщуються сполучною тканиною. Ворітні клітини (гілусні)– знаходяться в мозковій речовині яєчників в області його воріт у вигляді скупчень навколо капілярів та нервових волокон. Схожі на клітини Лейдіга сім'яників, містять ліпідні краплі, добре розвинуту аЕПС та секретують андрогени. Їх кількість збільшується при вагітності та в менопаузі. Їх гіперплазія чи пухлинне розростання викликає розвиток маскулінізації. Овогенез Первинні статеві клітини (гоноцити) на стадії гаструляції висіляються з епібласта до гіпобласта. Таким чином, знаходяться в стінці жовточного мішка. На 5-6 тижні внутрішньоутробного розвитку гоноцити по кровоносним судинам повертаються до зародку, а саме в потовщення целомічного епітелію (статеві валики) на поверхні первинної нирки. Целомічний епітелій разом з гоноцитами вростає у тканину нирки, формуючи статеві шнури. Під впливом оточуючих епітеліоцитів первинні статеві клітини диференціюються в проовогонії. З цього моменту починається овогенез. Мітотичне ділення овогоній. З моменту початку мітотичних поділів в статевих шнурах (3-4 місяць пренатального онтогенезу) статеві клітини називаються овогоніями. Між дочірніми оогоніями зберігаються міжклітинні містки, що веде до появи статевого синцитія. Наприкінці цього етапу утворюється до 5-6 млн овогоній, але 95% з них помирають. Початок профази мейозу (період малого росту) Клітини, які залишились, з 3 по 7 місяць внутрішньоутробного життя вступають в профазу мейозу чи період малого росту. З цього моменту вони називаються первинними овоцитами. В профазі мейозу вони проходять стадії прелептотени, лептотени, зіготени, пахітени, неповної діплотени (відбувається подвоєння хромосом, їх попарна кон'югація, кросинговер). Наприкінці цього етапу первинні овоцити мають набір 4n (по ДНК), 2с (по хромосомам). На цьому овогенез на тривалий час зупиняється. Кожний первинний овоцит оточується одним шаром плоских епітеліоцитів статевих шнурів, при цьому розриваються міжклітинні містки статевого синцитію, епітеліоцити диференціюються у фолікулярні клітини. Таким чином утворюються примордіальні фолікули. На момент народження дівчинки їх кількість складає від 400 тис. до 2 млн. Період спокою – триває до тих пір, поки примордіальний фолікул не вступить у дозрівання (його тривалість різна для різних фолікулів – від 1-2 міс до 45-50 років) Період великого росту – наступає з моменту початка розвитку фолікула. Овоцит збільшується в розмірах, збільшується кількість органел, в овоплазмі з'являються жовточні включення та кортикальні гранули. Водночас завершуються стадії профази мейоза І – діплотена та діакінез. Період дозрівання. На стадії зрілого (передовуляторного) фолікула швидко завершуються інші стадії першого мейотичного поділу (метафаза, анафаза, телофаза), наприкінці якого утворюється вторинний овоцит (жіноча гамета) і перше полярне тільце, яке розташовується між овоцитом та прозорою зоною. Вторинний овоцит вступає в другий поділ мейозу, який блокується в метафазі, і виділяється з фолікула в ході овуляції. Завершується другий поділ мейозу тільки після запліднення, тобто після того, як у вторинний овоцит потраплять ядро і центріолі сперматозоїда. Після запліднення (але без участі ядра сперматозоїда) відбуваються метафаза, анафаза, телофаза другого мейотичного поділу, внаслідок чого ядро вторинного овоцита ділиться на два ядра з гаплоїдним набором хромосом (1n, 1c). Одне з них видаляється у складі другого полярного тільця, а інше залишається в якості жіночого пронуклеуса. Овотида містить два відокремлених гаплоїдних елементи – жіночий і чоловічий пронуклеуси. Після їх злиття з утворенням єдиного диплоїдного скупчення овотида перетворюється на зиготу. Маткові труби Трубчастий орган, виконує наступні функції: Захватує овоцит, який виділяється з яєчника при овуляції; Здійснює його переніс в напрямку до матки; Створює сприятливі умови для транспорту сперміїв у напряму від матки до овоцита; Забезпечує середовище, необхідне для запліднення та початкового розвитку ембріона; Анатомічно ділиться на відділи: 1) лійка з фімбріями; 2) ампулярна частина; 3) перешийок; 4) маткова частина (інтерстиціальна). Оболонки маткової труби: І. Слизова оболонка – утворює багаточисельні розгалужені складки, найкраще розвинуті в лійці та ампулі, де вони майже цілком заповнюють просвіт маткової труби. В перешийку ці складки вкорочуються, а в матковій частині перетворюються на короткі гребінці. -епітеліальний шар – одношаровий стовпчастий епітелій, складається з двох типів клітин: Війчасті епітеліоцити – зі світлою цитоплазмою та слабо розвинутими органелами, на апікальній поверхні – війки, які б'ються у напрямі матки з частотою 22 биття/сек. Їх висота і кількість збільшуються протягом фолікулярної фази під впливом естрогенів, та знижуються протягом лютеїнової фази оваріального цикла. Трубні екзокриноцити – з розвинутими органелами, ядром з інвагінаціями та великим ядерцем. Синтезують секрет, необхідний для живлення овоцита і капацитації сперміїв. На апікальному полюсі містять секреторні гранули. Апікальна поверхня має мікроворсинки. Активність трубних екзокриноцитів збільшується протягом лютеїнової фази циклу. -власна пластинка слизової оболонки – тонкий шар пухкої волокнистої сполучної тканини, містить фібробласти, лімфоцити, макрофаги, мастоцити, а також клітини, здатні до перетворення у децидуальні клітини (при трубній вагітності). При пошкодженні епітелія (частіше внаслідок перенесених інфекцій) складки слизової оболонки утворюють сполучнотканинні спайки, які порушують транспорт гамет чи ембріона, що призводить відповідно до безпліддя чи трубної вагітності. Слизова оболонка фімбрій містить вени, які переповнюються кров'ю перед овуляцією, що збільшує їх тургор та сприяє щільному захвату яєчника лійкою. ІІ. М'язова оболонка – потовщується у напрямі від ампули до маткової частини, містить товстий внутрішній коловий, тонкий зовнішній поздовжній шар гладких міоцитів. Їх скоротливість посилюється під впливом естрогенів та пригнічується прогестероном. ІІІ. Серозна оболонка – містить під мезотелієм товстий шар пухкої сполучної тканини з багаточисельними кровоносними судинами та нервами. Матка Матка - порожнистий орган, з добре розвинутою м'язовою оболонкою, в якому відбувається розвиток плода. До її розширеної верхньої частини (тіло матки) відкриваються маткові труби, звужена нижня частина (шийка матки) сполучається з піхвою шийковим каналом. І. Слизова оболонка тіла матки (ендометрій) - протягом репродуктивного періода в ній відбуваються циклічні зміни (менструальний цикл) у відповідь на циклічні зміни секреції гормонів яєчників (оваріальний цикл). При цьому її товщина змінюється від 1 до 7 мм. Кожний цикл закінчується руйнуванням та видаленням частини ендометрія, які супроводжуються виділенням крові (менструальною кровотечею). -епітеліальний шар - одношаровий стовпчастий епітелій. На його поверхню відкриваються маткові залози (прості трубчасті) – утворені стовпчастим епітелієм, морфофункціональні особливості якого суттєво змінюються протягом менструального циклу. Знаходяться у власній пластинці ендометрія (стромі), іноді проникають в міометрій на невелику глибину. Глибоке їх проникнення в міометрій є патологією (аденоміоз). Два типи епітеліоцитів: Війчасті епітеліоцити - зі світлою цитоплазмою та слабо розвинутими органелами, на апікальній поверхні – війки, які б'ються у напрямі піхви. Їх висота і кількість збільшуються протягом фолікулярної фази під впливом естрогенів, та знижуються протягом секреторної фази оваріального цикла. Маткові екзокриноцити – з розвинутим синтетичним апаратом. На апікальному полюсі містять секреторні гранули. Апікальна поверхня має мікроворсинки. -власна пластинка слизової оболонки (строма ендометрія) - пухка волокниста сполучна тканина, містить фібробластоподібні клітини з відростками, лімфоцити, мастоцити, макрофаги, між якими – сітка з колагенових та ретикулярних волокон. В ендометрії виділяють два шари: Основний шар ендометрія – прилягає до міометрію, містить дистальні відділи (дно) маткових залоз, оточені стромою з щільним розташуванням клітин. Мало чутливий до гормонів. Забезпечує відновлення функціонального шару в менструальному циклі, а також при порушенні його цілісності після аборта, родів. Кровопостачання здійснюється прямими артеріями, які відходять від радіальних, проникаючих в ендометрій з міометрія. Містить проксимальні відділи спіральних артерій, які є продовженням радіальних артерій до функціонального шару. Функціональний шар ендометрія – містить поверхневий (компактний) шар із щільно розташованими клітинами строми і глибокий (губчастий) шар з багаточисельними залозами та судинами. Високо чутливий до гормонів, під впливом яких змінюється. Кровопостачання отримує зі спіральних артерій. Менструальний цикл Менструальна фаза (фаза десквамації) – 1-4 дні цикла. Видалення зруйнованого функціонального шару разом з невеликою кількістю крові (50 – 150 мл). Поверхня ендометрія, не покрита епітелієм («фізіологічна рана») епітелізується шляхом міграції епітеліоцитів з дна маткових залоз на поверхню строми. Проліферативна фаза (відповідає фолікулярній фазі оваріального циклу) – 5-14 день цикла. Посилений ріст ендометрія (під впливом естрогенів, який виділяє дозріваючий фолікул) з утворенням структурно оформлених, але функціонально неактивних маткових залоз. У пізню проліферативну фазу залози мають штопороподібний хід, розширений просвіт. Клітини залоз збільшуються в розмірах, діляться. Збільшується кількість клітин строми. Формування і ріст спіральних артерій. Секреторна фаза (відповідає лютеїновій фазі оваріального циклу) – 15-28 день цикла. Активна діяльність маткових залоз під впливом прогестерона. Їх секреція починається на 19 день циклу і посилюється до 20-22 дня. Залози мають звивистий хід, їх просвіт мішкоподібно розширений та заповнений секретом (глікоген, глікозаміноглікани). Завершується секреція на 23-24 день циклу. Строма набрякає, навколо судин формуються скупчення великих полігональних переддецидуальних клітин, які містять глікоген. В середині фази функціональний шар чітко розділяється на компактний та губчастий. Після 24 дня циклу погіршується трофіка ендометрія, в ньому відбуваються дегенеративні зміни внаслідок зниженої секреції прогестерона. Набряк строми зменшується, залози стають складчастими, багато їх клітин помирає. В пізній секреторній фазі спіральні артерії спазмуються, припиняється кровопостачання функціонального шару ендометрія, він некротизується та відторгається, чому сприяють періодичні скорочення матки. Маси некротизованого ендометрія при відторгненні можуть містити життєздатні фрагменти ендометрія, які в деяких випадках лімфогенним або гематогенним шляхом потрапляють до різних органів (частіше до органів малого тазу), де імплантуються, розростаються та циклічно змінюються під гормональним впливом сполучнотканинних з рубців. кровотечами та Захворювання, подальшим формуванням обумовлене ектопічним розташуванням ендометрію, називається ендометріозом, який часто буває причиною безпліддя. ІІ. Міометрій – містить три шари: Підслизовий – внутрішній, з косим розташуванням пучків гладких міоцитів. Судинний – середній, найбільш широкий, містить великі судини (пережимаються внаслідок сильного скорочення міометрія в родах після відділення плаценти, сприяючи зупинці кровотечі). Колове чи спіральне положення пучків гладких міоцитів. Надсудинний – зовнішній, з косим чи поздовжнім розташуванням пучків гладких міоцитів. Між пучками гладких міоцитів – прошарки сполучної тканини (строма). Гормональна залежність міометрія. Естрогени необхідні для підтримання його нормальної структури та функції. Дефіцит естрогенів призводить до атрофії міометрія. Протягом вагітності внаслідок гормональної стимуляції гладкі міоцити гіпертрофуються: довжина змінюється від 40-80 мкм до 500-800 мкм з відповідним збільшенням товщини. Одночасно збільшується їх кількість. Після родів вони швидко зменшуються в розмірах і кількості. Спонтанна скоротлива активність міометрію забезпечується множинними щілинними контактами між гладкими міоцитами. Під час вагітності вона пригнічується під впливом прогестерона жовтого тіла вагітності і плаценти. В родах скоротлива активність міометрію забезпечується окситоцином та простагландинами, які виділяють плідні оболонки. При порушенні гормонально-залежних процесів регенерації гладкі міоцити можуть розростатися з утворенням вузлів (міом), які виявляють у 20% жінок після 30 років. Репаративна регенерація міометрія (наприклад, після кесаревого розтину) не забезпечує його повноцінного структурно-функціонального відновлення, так як завершується формуванням сполучнотканинного рубця в області пошкодження, по якому при сильній скоротливій діяльності (в наступних родах) може трапитися її розрив. ІІІ. Периметрій – має типову будову серозної оболонки. Покриває матку не повністю. В тих містах, де він відсутній, є адвентиція. Периметрій містить симпатичні вузли та сплетіння. Шийка матки – має вигляд товстостінної трубки, в якій проходить канал шийки матки. Він починається в порожнині матки внутрішнім гістологічним вічком матки і закінчується у піхвовій частині шийки зовнішнім гістологічним вічком. Шийка матки має такі ж самі оболонки, як і матка. І. Внутрішня слизова оболонка шийки матки: епітеліальний шар – одношаровий стовпчастий епітелій, вдається у власну пластинку слизової оболонки, утворюючи близько 100 розгалужених залоз шийки матки. Має 2 типи клітин: війчасті епітеліоцити – малочисельні, забезпечують переміщення та розподіл слиза; слизові клітини (мукоцити) – секретують слиз, яким в нормі заповнений канал шийки матки. власна пластинка слизової оболонки ІІ. Зовнішня слизова оболонка шийки матки (піхвової частини) епітеліальний шар – багатошаровий плоский незроговілий епітелій. В репродуктивному періоді характеризується високим вмістом глікогена та наявністю трьох шарів: основного, проміжного, поверхневого. Містить лімфоцити та клітини Лангерганса. Межа двох епітеліїв – різка, проходить вище зовнішнього вічка. В багатьох жінок одношаровий призматичний епітелій канала шийки матки нерідко «спускається» до піхвової частини матки. Такі ділянки (псевдоерозії) мають вигляд яскраво забарвлених «язиків» (так як через одношаровий епітелій краще видно підлеглі судини, легко травмуються та кровоточать. Область межі епітеліїв двох типів представляє суттєвий клінічний інтерес, та як на неї приходиться розвиток більш 90% випадків рака шийки матки (походить з багатошарового епітелія). Діагностика цього захворювання проводиться шляхом вивчення цитологічних мазків епітелія піхвової частини шийки матки (для виявлення атипових клітин). Протягом менструального циклу відбуваються циклічні зміни секреторної активності слизової оболонки шийки матки. В середині циклу швидкість секреції збільшується в 10 раз під впливом естрогенів. Це призводить до зміни в'язкості слиза – він становиться більш рідким (протягом більшого часу цикла він густий), має лужну реакцію, чим сприяє проникненню сперміїв. Імунна функція шийки матки забезпечує підтримання місцевого імунітету в жіночій статевій системі. Шийка матки – головне джерело імуноглобулінів (секреторного IgA) – виробляється плазмоцитами власної пластинки слизової оболонки та переноситься до слиза клітинами залоз шийки матки, які утворюють секреторний компонент IgA. Завдяки високій концентрації імуноглобулінів в слизі каналу шийки матки, багаточисельні мікроорганізми з піхви не проникають до порожнини матки, яка є стерильною. Поява в слизі антитіл до сперміїв (в нормі відсутні) спермії фіксуються у слизі, втрачають здатність до подальшого руху, що може стати причиною безпліддя. ІІІ. Міометрій шийки матки – складається з пучків гладких міоцитів з коловим розташуванням, між якими – сполучнотканинні прошарки, з добре розвинутою сіткою еластичних волокон. Піхва Товстостінна, здатна до розтягнення, трубка, яка з'єднує присінок піхви з шийкою матки. Складається з трьох оболонок: І. Слизова оболонка піхви епітеліальний шар – багатошаровий плоский незроговілий епітелій (30-45 шарів клітин). Має три шари: основний, проміжний, поверхневий. В останньому можуть зустрічатися кератогіалінові гранули, але зроговіння клітин не відбувається. Епітеліоцити містять велику кількість глікогена, особливо в середині цикла. Розпад глікогену під впливом мікрофлори піхви (паличка Дедерляйна) призводить до утворення молочної кислоти, яка має бактерицидні властивості і перешкоджає розвитку патогенної мікрофлори, а також є поживним джерелом для сперміїв. В епітелії постійно зустрічаються лімфоцити та клітини Лангерганса. Швидкість диференціювання та злущування епітелія піхви залежить від гормонального фона, тому вивчення забарвлених цитологічних мазків дає змогу зробити висновок про рівень естрогенів і прогестерону в організмі (поверхневі клітини злущуються тим інтенсивніше, чим вищі показники естрогенемії). Цитологічна класифікація епітелія піхви: Базальні епітеліоцити – дрібні, різко базофільні, з темними великими ядрами, високим ядерно-цитоплазматичним відношенням. Прибазальні епітеліоцити – дрібні, округлі чи овальні, з базофільною цитоплазмою, яка утворює витягнуті ділянки – «хвости». Проміжні епітеліоцити – великі, полігональні, зі світло базофільною чи оксифільною цитоплазмою, в ядрі переважає еухроматин. Поверхневі клітини – великі, полігональні, плоскі, з дрібним пікнотичним ядром. Значення вмісту в цитологічному мазку різних типів клітин. Базальні епітеліоцити – лише у випадку травми епітелія, прибазальні – лише при різко вираженій естрогенній недостатності (в ранньому дитячому віці чи в менопаузі), проміжні – ознака диференціювання епітелія, максимальний рівень дозрівання клітин відповідає появі у мазку поверхневих клітин. Індекс дозрівання – відношення прибазальні/проміжні/ поверхневі клітини, виражене в процентах, показує насиченість організма естрогенами. При різкій атрофії епітелія (внаслідок дефіциту гормонів) дорівнює 100/0/0, при помірній – 70/30/0. Максимальна частка поверхневих клітин відповідає часу овуляції 0/5/95. Протягом більшої частини циклу представлені як проміжні, так і поверхневі клітини. Інші кількісні показники – каріопікнотичний індекс (відносний вміст клітин з пікнотичним ядром) та еозинофільний індекс (частка клітин з еозинофільною цитоплазмою) максимальні при найбільшому числі поверхневих клітин в мазку, яке співвідноситься з піком естрогенів, тобто при овуляції. Власна пластинка слизової оболонки – утворює сосочки, які вдаються в епітелій і містить багато еластичних волокон та лімфоцитів. ІІ. М'язова оболонка піхви – поздовжні пучки гладких міоцитів. ІІІ. Адвентиційна оболонка. Зовнішні жіночі статеві органи: Великі соромітні губи – дві шкірні складки по боковим сторонам від присінку піхви. Із зовнішньої поверхні вони вкриті волосистою шкірою із сальними та потовими залозами. На внутрішній поверхні волосяних фолікулів немає. В основі губ – венозні сплетіння, підшкірна жирова клітковина і великі присінкові залози (Бартолінови). Парні, знаходяться на межі передньої та середньої треті губ. Це розгалужені секретуючі слиз трубчасто-ацинозні залози, відкриваються у присінок піхви. Малі соромітні губи – розташовані зсередини від великих соромітних губ та скриті останніми. Жирова тканина в них відсутня, але містять багато еластичних волокон та судинних сплетінь. Пігментована шкіра містить сальні залози та слизові малі присінкові залози. Клітор – гомологічний дорсальній поверхні статевого члену, складається з двох печеристих тіл клітора, які формують у дистальному відділі головку. Покритий багатошаровим плоским епітелієм зі слабким зроговінням, волосся, потові та сальні залози відсутні. Шкіра містить багаточисельні вільні та інкупсульовані нервові закінчення. Грудні залози – органи, морфофункціональні особливості яких динамічно змінюються у статевому, віковому та гормональному аспектах, а також тісно пов'язані з репродуктивним статусом жінки. Будова. Модифіковані складні тубуло-ацинозні потові апокринові залози. Розвиваються з видозмінених потових залоз епідерміса. Складаються з 15-20 часток, які діляться на часточки, розділені міжчасточковими перегородками (щільна неоформлена сполучна та жирова тканини). Часточка грудної залози Представлена внутрішньочасточковими протоками, які при лактації розгалужуються на комірки молочної залози, схожі на мішечки, заповнені секретом. Внутрішньочасточкові протоки оточені гормонально чутливою пухкою сполучною тканиною – внутрішньочасточковою стромою. У стінці протоків розташовані стовбурові та напівстовбурові клітини, які дають початок як галактоцитам, так і міоепітеліоцитам. Комірки молочної залози вислані галактоцитами – одношаровим кубічним залозистим епітелієм на базальній мембрані. Галактоцити мають круглі ядра, добре розвинутий синтетичний апарат, на апікальній поверхні – мікроворсинки. Їх характерна особливість – наявність в їх цитоплазмі внутрішньоклітинних секреторних канальців (як в парієнтальних клітинах шлунка). По цим канальцям білкові гранули казеїну переміщуються у просвіт комірки. Міоепітеліальний шар розташований між галактоцитами та базальною мембраною у вигляді кошикоподібної сітки. Міоепітеліоцити своїм скороченням сприяють виведенню секрету до протокової системи під час лактації. Протокова система грудної залози. Внутрішньочасточкові протоки (одношаровий кубічний епітелій) збираються в позачасточкові протоки (одношаровий стовпчастий епітелій), останні – в молочну протоку (двошаровий кубічний епітелій) частки. Всі 15-20 молочних проток радіально зходяться до грудного соска, де спочатку розширюються, утворюючи молочні пазухи, де перед годуванням накопичується молоко. Кінцеві відділи молочних проток (багатошаровий плоский зроговілий епітелій) звужуються та відкриваються на поверхню соска 8-15 отворами. Зміни в грудній залозі в залежності від ступеня її зрілості та активності: Ювенільна грудна залоза – представлена внутрішньочасточковими та позачасточковими протоками, розділені сполучнотканинними перегородками. Секреторні відділи відсутні. Зріла неактивна залоза – при статевому дозріванні під впливом естрогенів залоза збільшується в розмірах. Вивідні протоки стають більш розгалуженими, а в сполучнотканинній стромі накопичується жирова тканина. Секреторні відділи відсутні. Зріла активна залоза (лактуюча) – під впливом прогестерону з естрогенами, пролактина та хоріонічного соматомаммотропного гормона індукується диференціювання секреторних відділів грудної залози. Вже на третьому місяці вагітності з кінцевих відділів внутрішньочасточкових протоків формуються комірки молочної залози (секреторні відділи). В третьому триместрі вагітності проліферація міжчасточкових клітин знижується, а подальше збільшення об'єму молочних залоз відбувається за рахунок гіпертрофії галактоцитів та накопичення молока в комірках молочних залоз. Типи секреції галактоцитів: Мерокринова – білковий компонент молока синтезується на грЕПС, секреторні везікули з мембраною формуються у комплексі Гольджі, виводяться з клітини шляхом злиття мембрани везікул з плазмолемою; Апокринова – ліпідний компонент молока з'являється у вигляді жирових крапель вільно в цитоплазмі. Ліпідні молекули зливаються у великі краплі та транспортуються до апікального полюсу клітини і проникають у просвіт комірки через плазмолему. При цьому тонкий шар цитоплазми знаходиться між плазмолемою та ліпідною краплею і вивільнюється у просвіт разом з краплею. В перші дні після народження дитини секретується молозиво. Даний продукт секреції має лужне рН, жовтуватого кольору, з більшим, ніж в молоці, вмістом білків, вітаміна А, натрія, і з меньшим, ніж в молоці, вмістом жирів, вуглеводів, калія. Також молозиво містить значну кількість антитіл (більш всього секреторний IgA), які створюють для новонародженого пасивний імунітет. Антитіла молозива синтезуються плазмоцитами пухкої сполучної тканини молочних залоз та секретуються галактоцитами за тим же принципом, як і в слинних залозах и кишці. Після родів кількість плазмоцитів зменшується, синтез молозива припиняється, і починається секреція богатого ліпідами молока. Гормональна регуляція функції молочних залоз Під впливом естрогенів і прогестерона відбувається ріст и розвиток грудних залоз в пубертатний період. Після початку розвитку зміни в морфології залозистої тканини відбуваються протягом кожного оваріального цикла. Під час фолікулярної фази менструального цикла естроген стимулює проліферацію компонентів протоків. Після овуляції в секреторній фазі, прогестерон стимулює ріст кінцевих відділів в часточках грудних залоз, набряк внутрішньочасточкової строми. Під час вагітності жовте тіло і плацента продукують естрогени і прогестерон, які призводять до масивного росту термінальних віділів проток. Доведено, що ріст молочних залоз відбувається також під впливом пролактина, продукуємого аденогіпофізом, і глюкокортикостероїдів кори наднирників. Лактація відбувається під нейрогормональним контролем аденогіпофіза і гіпоталамуса. Крім того, що естроген і прогестерон беруть участь в розвитку молочних залоз, обидва ці гормони пригнічують дію пролактина під час вагітності. Після родів, рівень секреції естрогенів і прогестерона знижується, одночасно збільшується роль пролактина в ініціації лактації. Пролактин стимулює секреторну діятельність галактоцитів. В результаті діятельності пролактина молоко накопичується в просвіті комірок молочних залоз. При подразненні рецепторів соска, гіпоталамусом виделяється окситоцин, стимулюючий викид молока в молочні пазухи за рахунок скорочення міоепітеліальних клітин. При цьому також пригнічується викид пролактинінгібуючого фактора гіпоталамусом, і пролактин активно виділяється аденогіпофізом. Питання до самопідготовки: 1.Перерахуйте структури зачатка яєчника. 2.Вкажіть місце розташування і опишіть шляхи міграції первинних статевих клітин. 3.Назвіть джерела розвитку матки і маткових труб. 4.Назвіть органні структури яєчників. 5.Опишіть гістоструктуру прімордіального, первинного одношарового, первинного багатошарового, вторинного і третинного фолікулів. 6.Охарактеризуйте процес атрезії, структуру атретичних тіл, їх функціональну роль. 7.Назвіть стадії розвитку жовтого тіла. 8.Назвіть гормони, що виробляються різними клітинами яєчника. 9.Опишіть механізми і динаміку гормональної регуляції оваріального циклу. 10.Перерахуйте оболонки стінки маткових труб, охарактеризуйте їх тканинний і клітинний склад. 11.Назвіть оболонки стінки матки. 12.Опишіть гістологічну структуру ендометрія, гістофізіологічні особливості його залоз. 13.Назвіть періоди менструального циклу і опишіть морфологічні зміни ендометрія, характерні для кожного періоду. Назвіть джерела розвитку молочної залози. 18.Охарактеризуйте типи секреції молочної залози і опишіть секреторний цикл її клітин. 19.Які особливості будови протокової системи молочної залози? 20.Які особливості будови нелактуючої молочної залози? 21.Назвіть гормони, регулюючі функцію молочної залози і опишіть механізми їх дії. Короткі методичні вказівки щодо роботи на практичному занятті Підготувати альбом для наступного дешифрування навчальних елементів мікропрепаратів на практичному занятті. МІКРОПРЕПАРАТИ: 1.Яєчник. Об'єкт: яєчник ссавця (кішки). Забарвлення: гематоксилін і еозин. Навчальні елементи: 1. Поверхневий епітелій; 2. Білкова оболонка; 3. Коркова речовина; 4. Примордіальний фолікул, 5. Первинний фолікул; 6. Третинний фолікул: а) зовнішня оболонка; б) внутрішня оболонка в) базальна мембрана, г) фолікулярний епітелій (зернистий шар), д) фолікулярна рідина, е) яйценосний горбок, ж) променистий вінець, з) блискуча оболонка, і) овоцит; 7. Вторинний фолікул, 8. Жовте тіло; 9. Геморрагічне (атретичне) тіло; 10. Біле (рубцеве) тіло; 11. Мозкова речовина; 12. Кровоносні судини; 13. Інтерстіций яєчника. На малому збільшенні розгляньте загальну структуру препарату, знайдіть білкову оболонку, кіркову і мозкову речовини. Потім, використо-вуючи мале і велике збільшен-ня, знайдіть різні типи фолікулів, звертаючи увагу на їх топографію, розміри, кількість шарів і форму фолікулярних клітин, наявність порожнини, блискучої оболонки. Розгляньте структуру мозкової речовини, звертаючи увагу на велику кількість кровоносних і лімфатичних судин. 2.Жовте тіло. Об'єкт: жовте тіло ссавця (свині). Забарвлення: гематоксилін і еозин. Навчальні елементи: 1. Капсула, 2. Лютеоцит; 3. Кровоносні капіляри: а) ендотеліальні клітини; 4. Залишки крововиливу; 5. Рубцева сполучна тканина на місці крововиливу. Препарат представлений жовтим тілом, ізольованим з яєчника. На малому і великому збільшеннях розгляньте строму жовтого тіла, кровоносні судини і тяжі лютеїнових клітин. Зверніть увагу на структуру ядер і цитоплазми лютеоцитів в центральній частині і на периферії (тека-лютеїнові клітини). 3.Матка. Об'єкт: матка ссавця. Забарвлення: гематоксилін і еозин. Навчальні елементи: 1. Слизова оболонка матки (ендометрій) :а) одношаровий призматичний війчастий епітелій, б) власна пластинка слизової оболонки; в) маткові залози; г) функціональний шар ендометрія, д) базальний шар ендометрія: 2. М'язова оболонка (міометрій): а) підслизовий шар, б) судинний шар; в) підсерозний шар; 3. Серозна оболонка (периметрій). На малому збільшенні знайдіть ендометрій, міометрій, периметрій. Зверніть увагу на складчасту структуру просвіту, тканинні компоненти ендометрія, його залози, що мають у стадії відносного спокою вигляд прямих клітинних тяжів. У міометрії розгляньте три шари м'язів, відзначивши велику кількість кровоносних судин в середній частині (судинний шар). У бічних частинах препарату, в основах широких зв'язок матки, розгляньте структуру параметрія, що містить великі гілки маткових артерій і притоки вен. Замалюйте препарат на малому збільшенні, позначивши перераховані структури. 4.Молочна залоза. Об'єкт: лактуюча молочна залоза корови. Забарвлення: гематоксилін і еозин. Навчальні елементи: 1. Частка залози, 2. Часточка залози: а) альвеола (кінцевий відділ); б) лактоцит; в) зірчастий міоепітеліоцит, г) молочна альвеолярна протока; 3. Міжчасткова перегородка: а) міжчасткова протока (синус), б) кровоносні судини, в) пухка сполучна тканина. На малому збільшенні розгляньте загальну структуру обох препаратів, звернувши увагу на об'єм залозистої тканини і строми, форму і розміри секреторних відділів. Знайдіть внутрішньочасточкові молочні ходи - канали неправильної форми, розташовані між секреторними відділами. У міждольковій сполучній тканині знайдіть міждолькові протоки, молочні синуси і кровоносні судини. На великому збільшенні вивчіть секреторний епітелій, міоепітеліальні клітини, витягнуті ядра яких видно зовні від секреторного епітелію, епітелій міжчасточкових проток, що має багатошарову будову. Замалюйте препарат лактуючої молочної залози на малому збільшенні, позначте структури. САМОСТІЙНА РОБОТА Демонстраційні препарати 1.Мазок вагінального епітелію. 2.Матка у пременструальный період. Електронограми 1.Овоцит у фолікулі яєчника. 2.Контакт овоцита з відростками фолікулярних клітин. Приклади тестового контролю 1.Нормальна імплантація зародка людини може бути тільки при відповідній зміні ендометрію матки. Які клітини ендометрію при цьому кількісно збільшуються ? A Макрофаги B Фібробласти C Нейрони D Децидуальні клітини E Міоцити 2.В гістопрепараті яєчника жінки визначаються структури, які мають велику большую порожнину. Овоцит I порядка в них оточений прозорою оболонкою, променистою короною і розташований в яйценосному горбку, стінка утворена шаром фолікулярних клітин і текою. вкажіть, якій структурі яєчника належать дані морфологічні ознаки. A Зрілому (третинному) фолікулу. B Примордіальному фолікулу. C Первинному фолікулу. D Жовтому тілу. E Атретичному тілу. 3.В гістопрепараті яєчника жінки виявляється структура круглої форми, яка складається з великих залозистих клітин, які містять пігмент лютеїн. В центрі даної структури знаходиться невеликий сполучнотканинний рубець. Вкажіть структуру яєчника. A Біле тіло. B Зрілий фолікул. C Атретичне тіло. D Вторинний фолікул. E Жовте тіло. 4.У препараті яєчника поряд з фолікулами різного порядку виявляються атретичні тіла і розвинуте жовте тіло. Якій стадії оваріально-ментруального циклу відповідає такий стан у яєчнику? A Менструальна B Передменструальна C Постменструальна D Регенераторна E Росту фолікула 5.При аналізі крові у невагітної жінки віком 26 років виявлено низьку концентрацію естрогенів і високу прогестерона. В якій стадії оваріально-менструального циклу було зроблено аналіз. A Пременструальна фаза (секреторна). B Менструальна фаза. C Післяменструальна фаза (проліферативна). D Фаза десквамації. E Фаза проліферації ендометрію. 6. У жінки, що годує немовля, знизилось виділення молока. Секреторний процес в лактоцитах при цьому не порушений. З недостатністю якого гормону це пов’язано? A Прогестерон. B Окситоцин. C Пролактин, лактотропин. D Естрогени. E Фолікулостимулюючий гормон. 7.У жінки 50-ти років виявлена кіста яєчника. Із якої структури вона розвинулась? A Строми кіркової речовини B Із фолікула C Атретичного тіла D Білуватого тіла E Інтерстиційних клітин 8. У жінки 37 років при гістологічному дослідженні мазків з піхви протягом оваріально-менструального циклу були виявлені циклічні зміни епітелію. Який вид епітелію вистилає стінку піхви? A Одношаровий призматичний залозистий B Багатошаровий плоский незроговілий C Багаторядний миготливий D Перехідний E Багатошаровий кубічний 9. У жінки у період менопаузи спостерігається атрофія ендометрію та міометрію матки, фолікулів в яєчнику, склеротичні зміни судин у цих органах. Які фактори викликають ці зміни? A Нестача лютропіну. B Надлишок лютропіну. C Надлишок фолітропіну. D Надлишок лактотропіну. E Надлишок естрогену. 10. В яєчнику жінки після овуляції виявляються тіла кулястої форми, які містять лютеїноцити. Що продукують ці клітини? A Фолітропін. B Естроген. C Лютропін. D Прогестерон. E Тестостерон. 11. При аналізі крові у жінки виявлено, що вміст гормонів прогестерону і естрогенів наближається до нижньої границі норми. В яку стадію циклу було взято аналіз крові? A Менструальну B Постменструальну (фаза регенерації) C Постменструальну (фаза проліферації) D Фаза відносного спокою E Пременструальну 12. Хворій, 35 років, з діагнозом безплідності в гінекологічному відділенні зроблена діагностична біопсія ендометрію. При мікроскопічному дослідженні з'ясувалося, що слизова оболонка має явища набряку, маткові залози звивисті, заповнені густим секретом. Які гормони обумовлюють такі зміни в ендометрії? A Тестостерон B Естрогени C Прогестерон D Соматотропін E АКТГ 13. У хворої з аденомою гіпофіза спостерігається порушення оваріально-менструального циклу, а саме збільшення тривалості періоду великого росту фолікулів. Яка його тривалість у нормі? A 12 – 14 днів B Кілька років (від 10-13 до 40-50-літнього віку) C 28 днів D Від народження до настання статевої зрілості E З 3-го місяця ембріогенезу до народження 14. В організмі хворої жінки виявлено малу кількість прогестерону. Яка з перелікованих стадій розвитку жовтого тіла яєчника постраждала? A Стадiя залозистого метаморфозу B Стадiя розквiту C Стадiя пролiферацiї i васкуляризацiї D Стадiя зворотнього розвитку E Кінець стадії розквіту 15. У жінки спостерігається гіперемія яєчника, підвищення проникливості гемато-фолікулярного бар’єру з послідовним розвитком набряку, інфільтрація стінки фолікула сегментоядерними лейкоцитами. Об’єм фолікула великий. Стінка його потоншена. Якому періоду статевого циклу відповідає описана картина? A Предовуляторна стадія. B Овуляція. C Менструальний період. D Постменструальний період. E Період відносного спокою. 16. Гістологічна картина ендометрію має наступні характерні ознаки: потовщення, набряк, наявність звивистих залоз із розширеним просвітом, які секретують велику кількість слизу, мітози в клітинах не спостерігаються, у стромі наявні децидуальні клітини. Яка стадія менструального циклу відповідає описаній картині? A Секреторна (пременструальна). B менструальна C регенераторна D проліферативна E відносного спокою 17. Припинення кровотечі після пологів пов'язано з дією гормонів на структури матки. Який компонент стінки матки приймає у цьому найбільшу участь? A Периметрій B Ендометрій C Внутрішній шар міометрію D Поверхневий шар міометрію E Серединний шар міометрію 18. У хворої внаслідок запалення порушена ендокринна функція фолікулярних клітин фолікулів яєчника. Синтез яких гормонів буде пригнічений? A Естрогенів B Прогестерону C Лютропіну D Фолікулостимулюючого гормону E Фолістатину Рекомендована література Основна література: 1. Гістологія. Цитологія. Ембріологія: підручник для студ. стомат. ф-тів / О. Д. Луцик, Ю. Б. Чайковський, Р.О. Білий; за ред.: О. Д. Луцика, Ю. Б. Чайковського.- Вінниця : Нова Книга, 2020. - 496 с. 2. Гістологія. Цитологія. Ембріологія: підруч. для студ. вищ. навч. закл. МОЗ України / О. Д. Луцик [та ін.] ; за ред.: О. Д. Луцика, Ю. Б. Чайковського ; рец.: М. С. Пушкар, М. Е. Дзержинський ; МОЗ України. - Вінниця : Нова Книга, 2018. - 592 с. 3. Гістологія людини : підруч. для студ. вищ. мед. навч. закл. III-IV рівнів акредитації / О. Д. Луцик [та ін.]. - Вид. 4-те доопрац. та випр. - Київ : Книга-плюс, 2013. - 584 с. 4. Гістологія. Короткий курс : навч. посіб. для самостійної підготов. до практ. занять, підсумкових модулів та іспиту "Крок-1" / Г. І . Козак [та ін.] ; за ред.: Ю.Б. Чайковського ; рец.: О. Д. Луцик, М. С. Пушкар ; МО3 України, Нац. мед. ун-т ім. О. О. Богомольца . - Вінниця : Нова книга, 2016. - 336 с. 5. Гістологія, цитологія та ембріологія. Атлас = Histology, cytology and embryology = Гистология, цитология и эмбриология : навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл. - мед. ун-тів, ін-тів й акад. /О. Ю. Степаненко[та ін.] ; рец.: С. Б. Геращенко, В. І. Шепітько. - Київ: ВСВ "Медицина", 2017.-152 с. 6. Гістологія регуляторних систем : навч. посіб. / В. К. Сирцов [та ін.] ; МОЗ України, Запоріз. держ. мед. ун-т, Кафедра гістології, цитології та ембріолгії. - Запоріжжя : Запоріжжя, 2016. - 158 с. 7. Вахнюк, Т. В. Гістологія з технікою гістологічних досліджень: навч. посіб. для студентів мед. (фармац.) коледжів, училищ, ін-тів медсестринства та лаб. медицини МОЗ України за спец. "Технології медичної діагностики та лікування", спеціалізації "Лабораторна діагностика" підготов. "Бакалавр", "Молодший бакалавр" (молодший спеціаліст) / Т. В. Вахнюк ; рец.: Е. О. Левицький, С. М. Гарматіна, Л. В. Цюрко. - Київ : Медицина, 2018. - 256 с. 8. Цитологія і загальна ембріологія. Навчальний посібник. /Під ред. Е.Ф.Баринова, Ю.Б.Чайковського. - Київ, ВСВ «Медицина», 2010.- 216 с. 9. Спеціальна гістологія і ембріологія внутрішніх органів. Навчальний посібник./ Під ред. Е.Ф.Баринова, Ю.Б.Чайковського. - Київ, ВСВ «Медицина», 2013.- 471 с. Додаткова література: 1. Сілкіна Ю. В. Медична ембріологія з основами тератології. – Вінниця: Нова книга, 2019. – 208 с. 2. Гістологія з основами гістологічної техніки : учеб. пособие / за ред. В.П. Пішака. - Київ : Кондор, 2008. - 400 с. 3. Сокуренко Л. М., Чайковський Ю. Б. Гістологія, цитологія та ембріологія. Атлас для самостійної роботи студентів (укр., рос., англ. мовами). – Вінниця: Нова книга, 2006. – 152 с. 4. Kierszenbaum A.L., Tres L.L. Histology and Cell Biology.- Elsevier, Philadelphia, 2012.- 701 p. 5. 10.Ross M.H., Pawlina W. Histology. A Text and Atlas.- Wolters Kluwer, Philadelphia, 2011.- 974 p. 6. Melnyk, N. Histology, cytology and embryology: the textbook for student IV level of accreditation / N. Melnyk ; ed. by.: N. O. Melnyk ; National O. O. Bohomolets medical university. - 2nd ed. - Київ : Книга-плюс, 2017. 416 p. 7. Гістологія дитячого віку : навч.-наоч. посіб. для студ. 1 курсу мед. ф-ту, які навчаються за фахом ''Педіатрія''. Ч. 1. Загальна гістологія / О.В. Федосєєва [та ін.] ; МОН, молоді та спорту України, Запоріз. держ. мед. ун-т, Кафедра гістології, цитології та ембріолгії. Запоріжжя : ЗДМУ, 2014. - 161 с. Інформаційні ресурси: 1. http: // reftrend.ru/604585.htm 2. http://nsau.edu.ru/downloads/library/ugebnik/gistologi/pages/frameset_book.htm 3. http://www.meddean.luc.edu 4. http://histology.narod.ru/reference.htm 5. http://www.morphology.dp.ua 6. http://www.anatomyatlases.org/MicroscopicAnatomy 7. http://histologyatlas.wisc.edu 8. http://cytohistology.ru/
