kal-tem Ml 1

№
уроку
Зміст роботи
Кількість
годин
І семестр
1
Музика в нашому житті. Звуки навколишнього світу,
вміння спостерігати красу природи та слухати тишу.
Уявлення про походження музики. Українські народні
казки, давньогрецькі міфи, легенди та казки інших
народів про чарівну непереборну силу музики.
Прослуховування: Е. Ґріґ. Ранок (з музики до драми Г.
Ібсена “Пер Ґюнт”); П.І. Чайковський. Ранкова молитва (з
фортепіанного циклу “Дитячий альбом”); К.В. Ґлюк.
Мелодія (з ІІ дії опери “Орфей і Евридіка”)
1,5
2
Музика як вид мистецтва. Види мистецтва (питання до
учнів). Зв’язок музики з рухом. Ритм, ритмічність,
пульсація. Пульс поза музикою: “удари” серця, секундної
стрілки годинника, ритмічна хода. Метр. Темп. Ритмічні
кроки та рухи як основа маршу і танцю. Марш
(приклади). Танець (приклади танцю). Риси маршовості у
п’єсах танцювального характеру.
Прослуховування: В.С. Косенко. Танцювальна (з циклу
“24 дитячі п’єси для фортепіано”); М. Скорик. Народний
танець (з фортепіанного циклу “Дитячий альбом”); Ф.
Шопен. Полонез A-dur ор. 40, № 1; маршові й
танцювальні твори з репертуару учнів.
1,5
3
Пісенність у музиці. Пісня – найдавніший і завжди
сучасний вид музики. Народна та композиторська
(авторська) пісня. Українські народні пісні та пісні інших
народів. Пісенність в інструментальній музиці. Питання
до учнів: які пісні полюбляєте?
Прослуховування: українська народна пісня “Щедрик”;
С. Климовський. “Їхав козак за Дунай”; В. Івасюк.
“Червона рута”; неаполітанська народна пісня “О sole
mio”;
німецькі
народні
пісні
“Августин”
та
“Братець Яків”; Дж. Леннон, П. Маккартні. “Yesterday” та
інші пісні; М. Скорик. Мелодія
1,5
4
Зміст музичних творів. Що може зобразити музика.
Звукозображання в музиці. Різноманітність об’єктів
звукозображання: картини природи та природні явища;
тварини, птахи та інші живі істоти; механізми та іграшки;
сценки з життя людей та інше. Звуконаслідування як один
із найпростіших способів відображення у музиці
навколишнього світу.
1,5
Прослуховування: (спів пташок) М.А. РимськийКорсаков. Опера “Снігуронька” (фраґменти): вступ, хор із
прологу “Сбирались птицы”; (дзиготіння джмеля) М.А.
Римський-Корсаков. Політ джмеля (з опери “Казка про
царя Салтана”); (шелест лісу) Р. Ваґнер. Шелест лісу
(симфонічний уривок з опери “Зігфрід”); (стихія води)
М. Равель. Гра води; (дощ і гроза в музиці) В.С. Косенко.
Дощик (з циклу “24 дитячі п’єси для фортепіано”); С.С.
Прокоф’єв. Дощ та веселка (з циклу “Дитяча музика”); А.
Вівальді “Пори року”; (тупіт кінноти, брязкіт зброї)
С.С. Прокоф’єв. Льодове побоїще (5 ч. з кантати
“Олександр Невський”); (рух потягу) А. Онеґґер.
Симфонічний рух № 1 “Локомотив “Пасифік – 231”;
(передзвін) М.П. Мусоргський. Сцена коронації (з опери
“Борис Годунов”)
5
Природа в музиці. Образи природи в живопису, поезії,
літературі. Настрої і почуття, народженні враженнями від
природи, їхнє утілення у музиці. Змалювання в музичних
творах пір року та часу доби.
Прослуховування: (пори року) П.І. Чайковський.
Фортепіанний цикл “Пори року”: Пісня косаря,
Підсніжник, Осіння пісня; Е. Ґріґ. Навесні; (час доби в
музиці) М.П. Мусоргський. Світанок на Москва-ріці
(вступ до опери “Хованщина”); Е. Ґріґ. Ранок (з музики
до драми Г. Ібсена “Пер Ґюнт”); П.І. Чайковський.
Зимовий ранок (з фортепіанного циклу “Дитячий
альбом”); К. Дебюссі. Місячне сяйво (з циклу ”24
прелюдії для фортепіано”)
1,5
6
Пейзаж у музиці. Твори літератури та живопису, що
втілюють картини природи. Співзвучність природи та
світу людських почуттів і настроїв у пейзажах. А.
Куїнджі — співець української природи. О. Пушкін, М.
Гоголь, А.Чехов — видатні майстри літературного
пейзажу. Втілення пейзажу в музиці.
Прослуховування: М. Скорик. Спів у горах (з “Дитячого
альбому”); К. Дебюссі. Прелюдія “Кроки на снігу” (з
циклу “24 прелюдії для фортепіано”); Ф. Ліст. Етюд
“Шум лісу”
1,5
7
Дитячі ігри та іграшки в музиці. Давнє ритуальне
походження дитячих ігор та іграшок. Популярні дитячі
ігри, лічилки, загадки, приповідки (Питання до учнів:
ваші улюбленні ігри?). Відображення дитячих ігор у
музиці. Дивосвіт дитячих іграшок. Ляльковий театр
1,5
різних країн світу та його герої: Арлекін, Коломбіна,
П’єрро, Петрушка та ін. Механічні музичні іграшки та
інструменти: скриньки, табакерки, заводні ляльки,
шарманки тощо.
Прослуховування: В.С. Косенко. Скакалочка (з циклу
“24 дитячі п’єси для фортепіано”); С.С. Прокоф’єв. Салки
(з циклу “Дитяча музика”); П.І. Чайковський. Гра в
конячки (з фортепіанного циклу “Дитячий альбом”); Р.
Шуман. Фортепіанний цикл “Карнавал”: П’єро, Арлекін;
А.К. Лядов. Музична табакерка; В.С. Косенко. Петрушка
(з циклу “24 дитячі п’єси для фортепіано”)
8
Казка та казкові герої в музиці. Народна казка — книга
життя. Найпопулярніші герої українських казок – хитрий
лис, боязкий зайчик, нерозумний та жадібний вовк,
відважний півник тощо. Чарівні казки різних народів та
їхні герої (велетні і чарівники, феї і гноми, принци і
принцеси, відважні воїни і дотепні веселуни). Питання до
учнів: ваші улюбленні казки? Втілення в казках людської
мрії про перемогу добра над злом.
Прослуховування: В.С. Косенко. Казка (з циклу “24
дитячі п’єси для фортепіано”); С.С. Прокоф’єв. Казочка;
П.І. Чайковський. Баба Яга (з фортепіанного циклу
“Дитячий альбом”); С. Слонімський. Дюймовочка, Марш
Бармалея; Е. Ґріґ. Хода гномів; М.І. Глінка. Марш
Чорномора (з опери “Руслан і Людмила”); М.П.
Мусоргський. Хатинка на курячих ніжках (з
фортепіанного циклу “Картинки з виставки”); А.К.
Лядов. Баба Яга (картинка до російської народної казки)
1,5
9
Світ тварин у музиці. Різноманітне втілення у музиці
образів тварин, птахів, риб, комах тощо.
Прослуховування: К. Сен-Санс. Зоологічна фантазія для
інструментального ансамблю “Карнавал тварин”; М.П.
Мусоргський. Танець невилуплених пташенят (з
фортепіанного циклу “Картинки з виставки”)
1,5
10
Музичні подорожі. Споконвічне прагнення людини
побачити світ, відкрити його для себе. Втілення в музиці
вражень від мандрівок та пригод.
Прослуховування: П.І. Чайковський. Фортепіанний цикл
“Дитячий альбом”: Італійська пісенька, Німецька
пісенька,
Старовинна
французька
пісенька,
Неаполітанська пісенька; Р. Шуман. Сицилійська пісня;
Ф.
Мендельсон-Бартольді.
Пісня
венеціанського
гондольєра
1,5
11
Картини свята в музиці. Втілення в музиці святкового
настрою, картин свят, урочистостей, народних гулянь.
Прослуховування: П.І. Чайковський. Фортепіанний цикл
“Пори року”: Масляна, Святки; К. Дебюссі. Святкування
(з симфонічних ескізів “Ноктюрни”); М. Равель. Феєрія
(фінал з “Іспанської рапсодії”); І.Ф. Стравінський. Сцени
народних гулянь (I, IV картини з балету “Петрушка”)
1,5
12
Музичний портрет. Портрет як один із найважливіших
різновидів (жанрів) живопису. Утілення у портреті
зовнішності людини та її внутрішнього світу. Звернення
музикантів до жанру портрету.
Прослуховування: Р. Шуман. Фортепіанний цикл
“Альбом для юнацтва”: Сміливий вершник, Незнайомець,
Бідний сирітка; Г.В. Свиридов. “Дитячий альбом”:
Стрибунець, Впертий; М. Скорик. Лірник (з “Дитячого
альбому”); К. Дебюссі Дівчина з волоссям кольору льону
(з циклу “24 прелюдії для фортепіано”)
1,5
13
Музика в родинному колі. Музичні твори, пов’язані з
родинною тематикою. П’єси та пісні про маму.
Опосередковане відтворення в музиці образу батька
(трудівник, захисник і т.п.). Інші родинні образи.
Прослуховування: українські народні колискові пісні:
“Котику сіренький”, “Ой, ходить сон коло вікон”; В.С.
Косенко. Колискова пісня; Є. Крилатов, слова Ю.
Яковлєва. Колискова Ведмедиці (з мультфільму
“Умка”); П.І. Чайковський. Фортепіанний цикл “Дитячий
альбом”: Мама, Няньчина казка, Пісня косаря (з
фортепіанного циклу “Пори року”); П. Майборода, слова
А.Малишка “Рідна мати моя”; М.П. Мусоргський.
Вокальний цикл “Дитяча”: “С няней” (слова М.П.
Мусоргського), “В углу”(слова М.П. Мусоргського), “На
сон грядущий” (слова М.П. Мусоргського)
1,5
14
Внутрішній світ людини в музиці. Музика – мова
людської душі. Настрої, переживання у музиці. Дитячі
емоції в музиці. Високі, шляхетні почуття у музиці.
Почуття вдячності, любові до Батьківщини, любові до
своєї родини, кохання. Молитва в музиці.
Прослуховування: В.С. Косенко. Цикл “24 дитячі п’єси
для фортепіано”: Не хочуть купити ведмедика, Купили
ведмедика; Р. Шуман. Фортепіанний цикл “Альбом для
юнацтва”: Перша втрата, Дитяче прохання; В.В.
Сильвестров. Вдячність (з циклу “Дитяча музика № 1”);
С.С. Прокоф’єв. Каяття (з циклу “Дитяча музика”); Ф.
1,5
Ліст. Ноктюрн “Мрії кохання”; Й.С.Бах – Ш.Гуно. “Ave
Maria”
15
Музика посміхається. Різні прояви гумору — усмішка,
жарт, глузування, іронія. Гумор у музиці. Гумореска.
Скерцо. Бурлеска. Особливі прийоми втілення гумору в
музичних творах.
Прослуховування: С. Людкевич. Гумореска; Й.С. Бах.
Жарт (з оркестрової сюїти № 2); В.С. Косенко. Скерцино;
М. Скорик.
Бурлеска
(для фортепіано); М.П.
Мусоргський, слова Й.В. Ґете. “Блоха”
1,5
16
Зміст музичних творів. Підсумковий урок. Розмова з
учнями, головні запитання: про що говорить або що
передає музика, що може зобразити музика, яку музику
називають програмною. Програмність — яскраве
досягнення музичного мистецтва.
Прослуховування: найбільш сподобавшієся твори
1,5
ІІ семестр
1
Повторення матеріалу по темах І семестру. Зміст
музичних творів. Програмна музика.
Прослуховування: К.В. Ґлюк. Мелодія для флейти (з
опери “Орфей та Еврідіка”); М.П. Мусоргський. Світанок
на Москва-реке (з опери “Хованщина”); П.І. Чайковський.
П'єси з “Дитячого альбому”
1,5
2
Елементи музичної мови: музична інтонація, інтонації
заклику та плачу. Мова музики, її відмінність від мови
інших
видів
мистецтв
(літератури,
живопису,
архітектури). Найважливіші елементи музичної мови:
мелодія, лад, гармонія, метроритм. Музична інтонація як
елемент музичної мови. Спорідненість музичної інтонації
з інтонаціями людської мови. Інтонація заклику —
атрибут героїчного в музиці (чіткий загострений ритм,
динаміка, активний штрих, висхідний хід на кварту).
Зв’язок інтонації заклику з військовою та сигнальною
музикою. Інтонація плачу, жалю — втілення образів суму,
страждання та горя (низхідні малосекундові ходи,
повільний темп, плавний ритм, помірна динаміка).
Прослуховування: М.В. Лисенко. Тема головної партії з
увертюри до опери “Тарас Бульба”; Р. де Ліль, cлова
Ежена Пот’є. “Марсельєза”; Й.С. Бах. Прелюдія f-moll (з
ІІ тому “ДТК”); В.С. Косенко. Не хочуть купити
ведмедика (з циклу “24 дитячі п’єси для фортепіано”);
П.І. Чайковський. Хвороба Ляльки (з “Дитячого
1,5
альбому”); М.П. Мусоргський. Вокальний цикл “Дитяча”:
“Сиротка” (слова М.П. Мусоргського), “В углу” (слова
М.П. Мусоргського)
3
Інтонації запитання та відповіді, прохання та погрози.
Інтонація запитання — переважно висхідний мелодичний
рух із зупинкою на нестійкому ступені, помірний темп та
динаміка. Інтонація відповіді — переважно низхідний
рух мелодії із зупинкою на стійкому ступені та сильній
долі такту. Інтонація прохання — поєднує риси інтонацій
жалю та запитання, часто з багаторазовим повторенням
одного мотиву. Інтонація погрози — поєднує риси
інтонацій заклику та відповіді. Зіставлення інтонацій
запитання — відповіді, прохання — погрози.
Прослуховування: П.І.Чайковський. Ніжні докори; Р.
Шуман. Дитяче прохання (з фортепіанного циклу
“Альбом для юнацтва”); Р. Шуман. Чому? (з
фортепіанного циклу “Фантастичні п’єси”); Л. ван
Бетховен. Симфонія № 5 c-moll тема-епіграф і тема
головної партії; М.А. Римський-Корсаков. Теми Шахріара
та Шехеразади (з симфонічної сюїти “Шехеразада”); М.П.
Мусоргський. Два євреї, багатий та бідний (з
фортепіанного циклу “Картинки з виставки”)
1,5
4
Мелодія. Мелодія — один із головних виражальних
засобів музики. Мелодія як втілення музичної думки або
музичного образу. Мелодія одноголосна послідовність
звуків. Будова мелодії. Мелодична лінія. Ритмічний
малюнок. Мотив. Фраза. Кульмінація. Наспівна
(кантиленна)
мелодія.
Речитатив.
Мелодії
інструментального типу. Мелодії, що втілюють
різноманітні види руху. Аналогії мелодичного малюнку.
Прослуховування: П.І. Чайковський. Симфонія № 5, ІІ
ч.; М. Скорик. Мелодія; Д. Крижанівський, слова Т.Г.
Шевченка. “Реве та стогне Дніпр широкий”; українська
народна пісня “Дощик”; Й.С. Бах. Прелюдія es-moll (з І
тому “ДТК”); Ф. Шопен. Прелюдія мі мінор № 4; М.П.
Мусоргський (музика і слова). “C няней” (з вокального
циклу
“Дитяча”);
(безперервно-обертовий
рух
(perpetuum mobile)) Ф. Мендельсон-Бартольді. За
прялкою (зі збірки “Пісні без слів”); Ф.Шуберт – Ф.Ліст.
Транскрипція пісні “Маргарита за прялкою”; М.П.
Мусоргський. Лейтмотив Пімена з опери “Борис
Годунов”; М.А. Римський-Корсаков. Політ джмеля (з
опери “Казка про царя Салтана”); (стрімкий рух в
одному напрямку (стріла)) С.С. Прокоф’єв. Джульєтта-
1,5
дівчинка (з балету “Ромео і Джульєтта”), Симфонія № 1
D-dur “Класична”, І ч. (початок); Л. ван Бетховен. Соната
№ 14 cis-moll “Місячна”, фінал; А.І. Хачатурян. Вальс (з
музики до драми М. Лермонтова “Маскарад”);
(стрибкоподібний (пружний) рух) С.С. Прокоф’єв.
Симфонія № 1 D-dur “Класична”, ІІІ ч. Гавот
5
Лад.
Лад
(“порядок”,
“мир”,
“стрункість”,
“узгодженність”). Вплив ладу на характер музики.
Емоційно-образне тлумачення мажору та мінору.
Контраст мажору та мінору як важливий засіб створення
музичних образів та розвитку музичної думки.
Прослуховування: П.І. Чайковський. Старовинна
французька пісенька (з фортепіанного циклу “Дитячий
альбом”); Д. Кабалевський. Клоуни; М. Леонтович.
Дударик
1,5
6
Ритм. Метр. Темп. Виражальна роль ритму, метру та
темпу в музиці. Значення цих елементів для створення
музичного образу. Особлива роль ритму, метру та темпу у
жанрах маршу і танцю.
Прослуховування: П.І.Чайковський. Фортепіанний цикл
“Дитячий альбом”: Марш дерев’яних солдатиків,
Похорон ляльки; В.С. Косенко. Мазурка (з циклу “24
дитячі п’єси для фортепіано”); Й. Штраус (син). Полька
trick-truck
1,5
7
Динаміка. Реґістр. Штрихи. Тембр. Виражальна роль та
зображальні можливості динаміки, реґістру, штрихів і
тембру. Основні динамічні відтінки, реґістри та види
артикуляції.
Прослуховування: С.В. Рахманінов. Концерт №2 c-moll
для фортепіано з оркестром, вступ; Е. Ґріґ. У печері
гірського короля (з музики до драми Г. Ібсена “Пер
Ґюнт”); Л. ван Бетховен. Увертюра “Еґмонт”, кода; М.А.
Римський-Корсаков. Розповідь Календера-царевича (ІІ ч.
симфонічної сюїти “Шехеразада”) (фаґот); П.І.
Чайковський. Танець пастушків (з ІІ дії балету
“Лускунчик”) (флейта)
1,5
8
Гармонія. Фактура. Виражальна роль та зображальні
можливості гармонії та фактури. Гармонія як засіб
створення музичного образу. Гармонія як супровід до
мелодії. Фактура як засіб створення музичного образу.
Здатність фактури викликати просторові, предметні,
зорові уявлення. Окремі види фактури: одноголосся,
багатоголосся, акордова та гармонічна фігурація.
1,5
Прослуховування: Ф. Ліст. Ноктюрн “Мрії кохання”; Ф.
Шопен. Прелюдія e-moll №4; М. Скорик. Партита №5 для
фортепіано, V ч.; О.П. Бородін. Симфонія №2
“Богатирська”, І ч., тема головної партії; Й.С. Бах.
Прелюдія C-dur (з І тому “ДТК”)
9
Музична тема як втілення музичного образу. Будова
музичного твору. Музичний образ. Втілення основних
рис музичного образу в музичній темі. Музична тема як
основа музичного твору. Поєднання в темі усіх засобів
музичної виразності. Будова музичної теми. Період,
речення. Залежність будови музичного твору від кількості
тем-образів. Прості музичні форми: одночастинна,
двочастинна, проста тричастинна. Поняття середини,
репризи. Схематичне позначення простих музичних
форм.
Прослуховування: П.І. Чайковський. Тема лебедів (з
балету “Лебедине озеро”); С.С. Прокоф’єв. Танець
лицарів (з балету “Ромео і Джульєтта”); Ф. Шопен.
Прелюдія A-dur, ор. 28 №7; Ф. Шуберт. “В дорогу” (з
вокального циклу “Прекрасна мельниківна”); М.П.
Мусоргський. Гном (з фортепіанного циклу “Картинки з
виставки”)
1,5
10
Способи розвитку музичної теми. Музичний розвиток.
Повторення і контраст. Способи розвитку музичної теми:
варіювання, секвенційний розвиток, мотивна розробка,
імітація.
Прослуховування: М.І.
Глінка. Камаринська; Г.В.
Свиридов. Романс (з музичних ілюстрацій до повісті О.
Пушкіна “Заметіль”); С.В. Рахманінов. Музичний момент
h-moll; Л. ван Бетховен. Симфонія №5 c-moll, І ч.; М.
Леонтович. Хорова обробка “Над річкою бережком”
1,5
11
Повторення
матеріалу.
Опитування
учнів
за
пройденними темами та додаткове прослуховування
музичного матеріалу
1,5
12
Мистецтво музичного виконавства. Виконання
музики.
Солісти.
Вокальні
голоси.
Музичні
інструменти орґан, клавесин, фортепіано. Сольне
виконання музики. Голос людини як найдосконаліший
музичний інструмент. Розподіл співацьких голосів за
висотою і тембром. Чоловічі голоси: тенор, баритон, бас.
Жіночі голоси: сопрано, мецо-сопрано, контральто.
Дитячі голоси: дискант, сопрано, альт. Сольне
інструментальне
виконання.
Орґан.
Клавесин.
1,5
Фортепіано. Загальні характеристики інструментів.
Прослуховування: українські пісні та романси у
виконанні Б. Гмирі, А. Солов’яненка та ін.; пісні у
виконанні Р. Лоретті; Й.С. Бах. Орґанна токата і фуґа dmoll; фортепіанні твори Ф. Шопена, Ф. Ліста
13
Види музичних колективів. Ансамбль. Хор. Оркестр.
Колективне виконання музики. Види музичних
колективів. Ансамбль. Види ансамблів: вокальні,
інструментальні, фольклорні. Дует, тріо, квартет і т.д.
Хор. Види хорів: однорідний (чоловічий, жіночий,
дитячий), мішаний. Камерний хор. Оркестр. Типи
оркестрів: струнний, духовий; камерний, симфонічний;
оркестр народних інструментів, естрадно-симфонічний
оркестр.
Прослуховування: А. Дворжак. Гумореска (у виконанні
ансамблю скрипалів); О. Бородін. Ноктюрн (зі струнного
квартету №2); М. Леонтович. “За городом качки пливуть”
(для мішаного хору)
1,5
14
Музичні інструменти симфонічного оркестру. Група
струнних смичкових інструментів. Склад симфонічного
оркестру. Розподіл музичних інструментів на чотири
групи. Група струнно-смичкових інструментів, її склад.
Способи звуковидобування. Сурдина.
Прослуховування: М. Скорик. Концерт № 1 для скрипки
з оркестром; Дж.Ґершвін. Рапсодія у стилі блюз; К. СенСанс. Рондо-капричіозо; Зоологічна фантазія для
інструментального
ансамблю
“Карнавал
тварин”
(контрабас): Слон, Персонаж з довгими вухами
1,5
15
Група дерев’яних духових інструментів. Розподіл
духових інструментів на дві групи: дерев’яні та мідні.
Група дерев’яних духових інструментів, її склад. Яскрава
індивідуальність тембру.
Прослуховування: Ж. Бізе. Опера “Кармен”, антракт до
ІІІ дії (флейта); П.І. Чайковський. Симфонія № 4 f-moll ІІ
ч. (гобой); “Чай” (Китайський танець з балету
“Лускунчик”); Танець маленьких лебедів (з балету
“Лебедине озеро”); В.А. Моцарт. Концерт A-dur для
кларнета з оркестром
1,5
16
Група мідних духових та ударних інструментів. Група
мідних духових інструментів, її склад. Основні відомості
про кожен інструмент групи та образно-емоційне
забарвлення їхнього тембру. Група ударних інструментів.
1,5
Давнє походження, основні інструменти. Роль ударних
інструментів у симфонічному оркестрі. Використання їх
для втілення звуконаслідування (зображення грому, грози,
блискавки тощо).
Прослуховування: Дж. Верді. Марш (з опери “Аїда”)
(труба); П.І. Чайковський. Неаполітанський танець (з
балету “Лебедине озеро”) (труба); Шоколад” (Іспанський
танець з балету “Лускунчик”) (труба); Симфонія № 5, ІІ
ч. (валторна); М.І. Глінка. Увертюра на іспанську тему
“Арагонська хота”, вступ; Сцена викрадення Людмили (з
опери “Руслан і Людмила”) (тромбон); Ж. Бізе – Р.К.
Щедрін. Кармен-сюїта (ударні)
17
Симфонічна казка С. Прокоф’єва “Петрик і Вовк”.
Мета створення симфонічної казки. Виконавський склад
(симфонічний оркестр та читець-ведучий). Сюжет і
музична характеристика персонажів. Лейттмотив.
Лейттембр.
Прослуховування: С.С. Прокоф’єв. Симфонічна казка
“Петрик і Вовк”
18
Б. Бріттен. “Путівник по оркестру для молоді (варіації
і фуґа на тему Перселла)”. Сучасний великий
симфонічний оркестр. Включення до його складу нових
музичних інструментів таких як флейта-піколо,
англійський
ріжок,
кларнет-піколо,
бас-кларнет,
контрфаґот, саксофон, вібрафон, маримба, дзвіночки
тощо. Своєрідність композиторського задуму та його
втілення у творі.
Прослуховування: Б. Бріттен. “Путівник по оркестру для
молоді (варіації і фуґа на тему Перселла)”
1,5
19
Підсумковий урок. Бесіда-опитування по вивченним
темам. Додаткове прослуховування (ілюстрації відповідей
учнів).
1,5