МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ ХАРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ Кафедра спортивної, фізичної та реабілітаційної медицини, фізичної терапії, ерготерапії ФІЗИЧНА РЕАБІЛІТАЦІЯ В ХІРУРГІЇ Клініко-фізіологічне обґрунтування застосування засобів фізичної реабілітації при оперативних втручаннях на органах грудної та черевної порожнин Необхідність застосування засобів фізичної реабілітації (ФР) під час підготовки хворих до операції, а також на різних етапах лікування після операції доведена численними клінічними та експериментальними спостереженнями. Успіх хірургічного лікування пов'язаний із цілеспрямованим використанням активного ведення післяопераційного періоду з використанням засобів ФР. Фізичну реабілітацію у хірургічній практиці на ранніх етапах після операцій використовують як органічну складову комплексного лікування, а не як доповнення до симптоматичних засобів лікування в умовах зниження рухової активності хворих і спричинених цим післяопераційних ускладнень. У комплексному лікуванні хворих як перед оперативним втручанням, так і після нього широко застосовують засоби ФР: раціональний руховий режим, фізичні вправи, природні чинники та масаж. Показання до призначення засобів фізичної реабілітації при оперативних втручаннях на органах грудної та черевної порожнин поліпшення функціонального стану серцево-судинної та дихальної систем; поліпшення діяльності шлунково-кишкового тракту; відновлення черевного дихання, профілактика спайкового процесу; профілактика ускладнень (внутрішньолікарняна пневмонія, атонія кишковика, тромбози, емболії і ін.); поліпшення психоемоційного стану хворого; стимуляція процесів регенерації в області оперативного втручання (формування еластичного, рухомого рубця, профілактика спайкового процесу); зміцнення м'язів черевного преса (профілактика післяопераційних гриж); адаптація всіх систем організму до зростаючого фізичного навантаження; профілактика порушень постави; відновлення працездатності хворого. Протипоказання до призначення засобів фізичної реабілітації при оперативних втручаннях на органах грудної та черевної порожнин загальний важкий стан хворого; підвищення температури тіла вище 38°С; гемодинамічно значущі порушення ритму; спонтанний пневмоторакс; небезпека кровотечі; больовий синдром; клініка парезу кишковика; тромбоемболічні ускладнення, флеботромбоз; стійке підвищення або зниження артеріального тиску; загальні протипоказання. Основні завдання та форми фізичної реабілітації у передопераційний і післяопераційний періоди ФР при хірургічному лікуванні органів грудної та черевної порожнини розділяється на передопераційний і післяопераційний періоди. Передопераційний період Завдання ФР: - загальнотонізуюча дія; - поліпшення функції кардіореспіраторної і травної систем; - формування компенсацій. Особливості ФР Застосовують загальнорозвиваючі, дихальні і спеціальні вправи. Особливу увагу приділяють тренуванню грудного дихання з акцентом на видиху, «ходьбі» лежачи. Спеціальні вправи при хірургічних втручаннях на органах грудної та черевної порожнини Спеціальні вправи Мета Підняття ніг до живота на видиху Ліквідація застою в кров'яних депо (печінці, селезінці) Вправи, що сприяють механічному переміщеннюСтимуляції функцій кишковика та шлунка, шлунка і кишковика: повороти тулуба на бік, вправи зпідвищення тонусу зв'язково- м'язового апарату, різних вихідних положень поліпшення крово- і лімфообігу, зменшення застою в кров'яних депо Дихальні вправи в поєднанні з рухами верхніх і Зміцнення м'язів черевного преса, посилення нижніх кінцівок перистальтики кишковика Черевне дихання Поліпшення кровообігу в печінці та поліпшення жовчовиділення Основні завдання та форми фізичної реабілітації у передопераційний і післяопераційний періоди У передопераційному періоді хвилювання, пов'язане з очікуванням операції, зниження рухової активності погіршує функціональні можливості організму. З метою тонізуючого впливу на організм хворого застосовуються вправи для дрібних і середніх м'язових груп кінцівок статичного і динамічного характеру. Для поліпшення функціонального стану шлунково-кишкового тракту використовуються вправи для м'язів передньої черевної стінки і тазового дна. Велику увагу в передопераційному періоді приділяють навчанню хворих навичкам і вправам, які будуть виконуватися після операції: активізації грудного типу дихання, відкашлюванню з фіксацією області майбутнього післяопераційного шва і нижніх відділів грудної клітки; підведенню таза з опорою на лікті і лопатки; переходу з положення лежачи в положення сидячи або стоячи; ритмічним скороченням м'язів промежини; напрузі сідничних м'язів. Вправи виконуються у вихідному положенні лежачи, сидячи, стоячи 1-2 рази на день. На заняттях використовується індивідуальний або малогруповий метод. Основні завдання та форми фізичної реабілітації у передопераційний і післяопераційний періоди Післяопераційний період лікування починається з моменту закінчення операції і поділяється на: 1) ранній післяопераційний період, який триває до зняття швів; 2) пізній післяопераційний період - до виписки хворого зі стаціонару; 3) віддалений післяопераційний період - до відновлення працездатності хворого. Завдання ФР: підвищення психоемоційного тонусу; поліпшення функціонального стану серцево-судинної та дихальної систем; поліпшення діяльності шлунково-кишкового тракту; відновлення черевного дихання; профілактика спайок в черевній порожнині. Протипоказання до ФР: важкий загальний стан; висока температура (38-39°С); больовий синдром; небезпека кровотечі. Особливості ФР Виключають вправи, що підвищують внутрішньочеревний тиск, при відкашлюванні і діафрагмальному диханні притискають місце операційного шва рукою. Основні завдання та форми фізичної реабілітації у передопераційний і післяопераційний періоди У ранній післяопераційний період до занять приступають при операції на грудній порожнині в перші ж години після неї, використовуючи дихальні вправи; при операції на черевній порожнині - на наступний день, але ще до закінчення перших післяопераційних діб. Після операції застосовують статичні дихальні вправи з подовженим видихом, причому вдих середньої глибини робиться через ніс, а видих через рот, спеціальні дихальні вправи в відкашлюванні. Завдання ФР в ранньому післяопераційному періоді: профілактика ускладнень (внутрішньолікарняна пневмонія, атонія кишковика, тромбози, емболії і ін.); поліпшення діяльності серцево-судинної та дихальної систем; поліпшення психоемоційного стану хворого; профілактика спайкового процесу; формування еластичного, рухомого рубця. Основні завдання та форми фізичної реабілітації у передопераційний і післяопераційний періоди Рухові режими: суворий ліжковий і розширений ліжковий. Вправи виконуються у вихідному положенні лежачи, напівсидячи і сидячи. Починають заняття з виконання дихальних вправ, з наступним «безболісним» відкашлювання. Хворий робить вдих максимальної глибини через ніс і потім, притримуючи післяопераційну рану руками - видих у вигляді кашльових поштовхів. Тривалість виконання дихальних вправ - 3-5 хв, з частотою повторення 5-8 разів на день. Використовуються також вправи для дрібних і середніх суглобів самостійно і в поєднанні з дихальними вправами. Рекомендуються масаж грудної клітини (особливо в перші дні), повороти в ліжку, тренування діафрагмального дихання (на 2-3-й день), вправи для попередження застійних явищ в малому тазі і для м'язів промежини. Тривалість заняття ЛГ - 5-7 хв., з частотою повторення 3-4 рази на день. Основні завдання та форми фізичної реабілітації у передопераційний і післяопераційний періоди При операції на грудній порожнині застосовується діафрагмальне дихання, а при операціях на черевній порожнині - грудне. При операціях на черевній порожнині в рух включаються пальці, променезап'ясткові, ліктьові, гомілковостопні суглоби і шия (повороти голови). При операціях на грудній порожнині крім цих вправ - рух в колінному і тазостегновому суглобах по черзі кожною ногою. Кількість повторень кожної вправи в дрібних суглобах - 5-8, у середніх і великих - 4-6. Заняття триває 5-7 хв. і повинно повторюватися 2-4 рази на день. На 2-3-й день занять застосовуються вправи для всіх суглобів кінцівок, але після операції на черевній порожнині обмежується навантаження на м'язи черевного преса. Рухи ногами виконуються з неповною амплітудою, не відриваючи стоп від ліжка. Основні завдання та форми фізичної реабілітації у передопераційний і післяопераційний періоди Після операції на грудній порожнині обмежуються рухи в плечовому суглобі на стороні, де була проведена операція (неповна амплітуда рухів рукою, зігнутою в ліктьовому суглобі). Вправи для тулуба виконуються з неповною амплітудою. Застосовуються вихідні положення лежачи на спині і боці. З кожним днем збільшується загальне навантаження на заняттях за рахунок включення нових вправ і збільшення повторень кожної вправи. Темп виконання вправ повільний. Використовуються дихальні вправи всіх типів. Наприклад, після операції на грудній порожнині діафрагмальне дихання та грудної тип дихання, а після операцій на черевній порожнині - діафрагмальне дихання. Основні завдання та форми фізичної реабілітації у передопераційний і післяопераційний періоди Поступово розширюються вихідні положення. Так, положення сидячи вводиться після апендектомії на 2-4-й день, після видалення грижі - на 4-5-й день, після резекції шлунка - на 4-6-й день, після видалення жовчного міхура на 5-7-й день , після операції на легені - на 4-6-й день, на серці - на 5-7-й день. Положення стоячи застосовується після апендектомії на 36-й день, видалення грижі - на 7—9-й день, резекції шлунка - на 5-7-й день, видалення жовчного міхура - на 7-12-й день, операції на легенях - на 7-10-й день, на серці - на 812-й день. Всі вправи і нові вихідні положення не повинні викликати хворобливих відчуттів. Зазначені терміни орієнтовні. У день зняття швів заняття лікувальною гімнастикою рекомендується проводити до цієї процедури. Основні завдання та форми фізичної реабілітації у передопераційний і післяопераційний періоди Масаж У перші 3-5 днів проводять загальний масаж. Особливості масажу при операціях на черевній порожнині: після видалення грижі, апендектомії, резекції шлунка і кишковика спочатку виконують масаж грудної клітини, при цьому хворий згинає ноги в колінному і тазостегновому суглобах для зменшення болю в післяопераційній рані; після масажу необхідно зробити відкашлювання; масаж живота не рекомендують після резекції товстого кишковика з накладенням протиприродного ануса, при видаленні грижі і апендектомії; при масажі живота не застосовують прийоми площинного погладжування і розтирання в разі серединного розрізу. Основні завдання та форми фізичної реабілітації у передопераційний і післяопераційний періоди У пізньому післяопераційному періоді, амплітуда рухів збільшується і доводиться до повної. Після операції на черевній порожнині особлива увага звертається на зміцнення м'язів живота; після операції на грудній порожнині вводяться вправи для зміцнення м'язів тулуба і відновлення рухливості в плечовому суглобі на оперованій стороні. Завдання ФР в пізньому післяопераційному періоді: поліпшення функції систем кровообігу, дихання, травлення; стимуляція процесів регенерації в ділянці оперативного втручання (формування еластичного, рухомого рубця, профілактика спайкового процесу); зміцнення м'язів черевного преса (профілактика післяопераційних гриж); адаптація всіх систем організму до зростаючого фізичного навантаження; профілактика порушень постави. Основні завдання та форми фізичної реабілітації у передопераційний і післяопераційний періоди Руховий режим - спочатку палатний. На заняттях використовуються статичні і динамічні дихальні вправи, активні рухи для всіх суглобів і м'язових груп (у тому числі для м'язів черевного преса), які виконуються у вихідному положенні лежачи і сидячи. До 50% часу хворий проводить у положенні сидячи; також йому дозволяється ходьба в межах палати і відділення. Тривалість заняття ЛГ - 7-12 хв. (2-3 рази на день), метод проведення занять індивідуальний або малогруповий. У міру поліпшення стану хворого переводять на вільний руховий режим. Заняття ЛГ проводять в гімнастичному залі малогруповим або груповим методом протягом 15-20 хв. Використовуються вправи статичного і динамічного характера для всіх груп м'язів і суглобів, з предметами і без них, з обтяженням. Рекомендуються малорухомі ігри, ходьба по сходах в середньому темпі (2-3 поверхи). Основні завдання та форми фізичної реабілітації у передопераційний і післяопераційний періоди У віддаленому післяопераційному періоді продовжує здійснюватися відновлення всіх порушених функцій. Включаються загальнорозвиваючі вправи для всіх м'язових груп. Інтенсивність навантаження в заняттях середня, а якщо дозволяє стан хворого велика. Тривалість заняття - 30-40 хв. Якщо в результаті операції не досягнуто повного лікування, методика занять будується з урахуванням залишкових явищ захворювання. Завдання ФР у віддаленому післяопераційному періоді: тренування серцево-судинної і дихальної систем до зростаючих навантажень; відновлення працездатності хворого. Основні завдання та форми фізичної реабілітації у передопераційний і післяопераційний періоди Після виписки зі стаціонару хворому слід продовжувати заняття ЛГ в поліклініці або санаторії. На заняттях використовуються вправи, спрямовані на тренування серцево-судинної і дихальної систем, зміцнення м'язів черевного преса (для профілактики післяопераційної грижі) і м'язів тулуба (для вироблення правильної постави). Поряд з ЛГ застосовується дозована ходьба починаючи з 500 м з поступовим збільшенням дистанції до 2-5 км, теренкур, елементи спортивних ігор, ходьба на лижах. Застосовуються різні види ходьби: на носках, з високим підніманням коліна та ін. Звертається увага на відновлення правильної постави. Дихальні вправи застосовуються для виховання навички правильного, повного дихання. Використовуються вправи з предметами: гімнастичні палиці, набивні м'ячі, гантелі і на снарядах: гімнастичній стінці, лавці. Інтенсивність навантаження в заняттях поступово збільшують, що забезпечує адаптацію організму до побутових навантажень. Кожна вправа повторюється 8-12 разів. Тривалість заняття збільшується до 20-25 хв. Особливості застосування засобів фізичної реабілітації при оперативних втручаннях на органах черевної порожнини залежно від рухового режиму та перебігу післяопераційного періоду До операції хворим, які поступають до хірургічного стаціонару для негайних оперативних втручань, зазвичай призначають суворий чи розширений ліжковий режими. Особам, які поступають для планових операцій, частіше призначають палатний та вільний режими. Після операції хворим послідовно призначають наступні рухові режими зі зростаючим фізичним навантаженням. Особливості застосування засобів фізичної реабілітації при оперативних втручаннях на органах черевної порожнини залежно від рухового режиму та перебігу післяопераційного періоду Режим № 1 - суворий ліжковий Завдання режиму: створити оперованому хворому умови для фізичного і психічного спокою, втілити та підтримати впевненість у сприятливому наслідку операції; покращити діяльність серцево-судинної та дихальної систем, знизити ступінь проявів супутніх захворювань та вікових органічних і функціональних зрушень; поліпшити загальний та місцевий крово- і лімфообіг; поновити порушений механізм дихання (навчити правильно використовувати грудне та діафрагмальне дихання, вміти видалити мокротиння); запобігти розвитку застійних явищ і рефлекторних спазмів у легенях, малому тазі, тромбозів, емболій, внутрішньочеревних зрощень, атонії кишок, труднощам сечовипускання, надмірному рефлекторно-больовому щадінню операційної рани тощо. Особливості застосування засобів фізичної реабілітації при оперативних втручаннях на органах черевної порожнини залежно від рухового режиму та перебігу післяопераційного періоду Зміст режиму Постійне перебування у ліжку, лежачи на спині, на боці або напівсидячи. Зміна положення хворого, повертання тулуба, туалет та годування проводять за допомогою обслуговуючого персоналу. У разі важкого стану хворого використовують в основному статичні та динамічні дихальні вправи середньої глибини, кожні 15-20 хв. Важливо навчити хворих правильно дихати під час виконання вправ ЛГ, безболісно видаляти мокротиння, ефективно використовувати діафрагмальне дихання з метою поліпшити кровообіг у нижньо-бокових відділах легень та черевній порожнині, усунути застійні явища в печінці, посилити моторну функцію шлунка та кишок, стимулювати відходження газів, сечовиділення лежачи та ін. Хворому у стані середньої важкості призначають дихальні вправи статичного і динамічного характеру, активні рухи для дрібних та середніх м'язів верхніх і нижніх кінцівок, які поступово доповнюють рухами у великих суглобах кінцівок. Темп рухів повільний. Загальнозміцнювальні вправи поєднують з дихальними у співвідношенні 1:1. Особливості застосування засобів фізичної реабілітації при оперативних втручаннях на органах черевної порожнини залежно від рухового режиму та перебігу післяопераційного періоду Показання до призначення режиму і його тривалість: 1-2-а доба після резекції шлунка, накладення гастроентероанастомозу з ваготомією та дренуючими операціями, ушивання виразки шлунка, у знесилених хворих із ускладненим перебігом захворювання; 1-2-а доба після апендектомії, операція з приводу великих рецидивних гриж, завороту кишок; 1-2-а доба після видалення жовчного міхура, операції з приводу гострого панкреатиту, після видалення пухлин органів черевної порожнини, нирки, селезінки, після операцій у хворих з наявністю важких супутніх захворювань, а також після операцій, які супроводжувалися значними технічними труднощами і великою втратою крові. Особливості застосування засобів фізичної реабілітації при оперативних втручаннях на органах черевної порожнини залежно від рухового режиму та перебігу післяопераційного періоду Режим № 2 - розширений ліжковий Завдання режиму: підвищити нервово-м'язовий та емоційний тонус організму; знизити негативний вплив вимушеного спокою; сприяти швидкій мобілізації регулюючої функції центральної нервової системи, поновити умовно-рефлекторні зв'язки між руховим апаратом, вегетативними центрами та внутрішніми органами; підвищити функціональний стан серцево-судинної, дихальної, травної систем, сечових органів, стимулювати обмін речовин; запобігти розвиткові вторинних ускладнень (бронхітів, запалень легень, атонії кишок, метеоризму, розходження швів, пролежнів, атрофії м'язів та ін.); поліпшити венозний кровообіг і запобігти розвиткові тромбозів та емболій; відновити навички самообслуговування; підготувати хворого до наступних більш активних рухових режимів. Особливості застосування засобів фізичної реабілітації при оперативних втручаннях на органах черевної порожнини залежно від рухового режиму та перебігу післяопераційного періоду Зміст режиму Положення хворого: лежачи, напівсидячи, сидячи. У перші години після операції, проведеної під місцевим знеболюванням, дозволяються активні рухи кінцівками з неповним розмахом у повільному темпі. Через 2-3 год. після операції можливі повороти тулуба у бік операційної рани, а на 2-3-ю добу за умови відповідних показників дозволяється 3-4 рази на день по 5-10 хв. перебування у положенні сидячи. У разі загального задовільного стану і сприятливого перебігу післяопераційного періоду дозволяється підніматись із постелі у 1-у добу, зокрема, коли є труднощі із сечовиділенням лежачи. Перший перехід у сидяче положення відбувається найчастіше під наглядом і за допомогою обслуговуючого персоналу. Перехід у положення сидячи полегшується після повороту у бік операційної рани за допомогою ліктя опірної руки. Особливості застосування засобів фізичної реабілітації при оперативних втручаннях на органах черевної порожнини залежно від рухового режиму та перебігу післяопераційного періоду Важливе значення для запобігання різним ускладненням після операцій на легенях, шлунку та кишковику має цілеспрямоване використання дихальних вправ, які необхідно призначати хворому за індивідуальною схемою. З метою запобігання післяопераційним легеневим ускладненням, рефлекторно-больовому щадінню операційної рани, парезу кишковика хворі повинні виконувати статичні та динамічні дихальні вправи. Особливе значення мають вправи, що посилюють участь у диханні діафрагми. Ці вправи треба призначити якомога раніше після операції, повторюючи їх у повільному темпі по 4-5 разів протягом 1 хв. через кожні 15-20 хв. за індивідуальними завданнями. У ранній післяопераційний період необхідно навчити хворого безболісно видаляти мокротиння. Для цього хворий повинен зробити глибокий вдих через ніс і, підтримуючи передню черевну стінку руками, виконати посилений поштовхоподібний видих. Особливості застосування засобів фізичної реабілітації при оперативних втручаннях на органах черевної порожнини залежно від рухового режиму та перебігу післяопераційного періоду Дихальні вправи призначають індивідуально через 1-2 год. після операції, виконаної під місцевою анестезією, або через 2-3 год. після операції під наркозом. Післяопераційну ЛГ повторюють 3-4 рази на добу по 5-7 хв. Вправи виконують у повільному темпі з частим використанням дихальних вправ. Співвідношення загальнозміцнювальних і дихальних вправ змінюється з поліпшенням стану хворих (1:1, 2:1, 3:1). З метою запобігти застійним явищам у черевній порожнині, стимулювати відходження газів та не допустити рефлекторної затримки сечі корисно призначати вправи для напруження та послаблення м'язів промежини за індивідуальним завданням у положенні лежачи на спині або на боці з приведеними до живота ногами. Особливості застосування засобів фізичної реабілітації при оперативних втручаннях на органах черевної порожнини залежно від рухового режиму та перебігу післяопераційного періоду Показання до призначення режиму та його тривалість: 1-3-я доба після апендектомії з приводу неускладненого апендициту; 1-5-а доба після радикального грижорозтину; 1-4-а доба після резекції шлунка, гастроентеростомії, дренуючих операцій; 1-3-я доба після ушивання виразки шлунка, панкреатиту; 1-6-а доба після видалення жовчного міхура, нирки, селезінки. Особливості застосування засобів фізичної реабілітації при оперативних втручаннях на органах черевної порожнини залежно від рухового режиму та перебігу післяопераційного періоду Режим № 3 - напівліжковий (палатний) Завдання режиму: сприяти відновленню або поліпшенню функції органів травлення, усуненню застійних явищ у легенях, органах черевної порожнини, малого тазу тощо; стимулювати загальний та місцевий обмін речовин; сприяти поліпшенню окислювальновідновлювальних процесів, усуненню післяопераційного ацидозу, посиленню процесів регенерації у зоні оперативного втручання; сприяти зміцненню м'язів передньої черевної стінки. Особливості застосування засобів фізичної реабілітації при оперативних втручаннях на органах черевної порожнини залежно від рухового режиму та перебігу післяопераційного періоду Зміст режиму Перебування у положенні сидячи до 50% денного часу, самостійне ходіння по палаті, коридору та до їдальні. Ранкову гігієнічну гімнастику виконують переважно у положенні лежачи та сидячи з використанням активних рухів кінцівок повної амплітуди, вправ для м'язів тулуба з обмеженою амплітудою у повільному темпі. Тривалість ЛГ 7-12 хв. 2-3 рази на день. Темп рухів помірний та середній. Дозована ходьба (прогулянка коридором, влітку - на свіжому повітрі, 100-150 м пройти за 4-5 хв.). Ігри: настільні та малорухливі. Елементи трудотерапії. Повітряні ванни від 5 до 20 хв. Водні процедури у вигляді обтирання водою індиферентної та кімнатної температури. Особливості застосування засобів фізичної реабілітації при оперативних втручаннях на органах черевної порожнини залежно від рухового режиму та перебігу післяопераційного періоду Показання до призначення режиму та його тривалість: 2-5-а доба після апендектомії без післяопераційних ускладнень; 4-6-а доба після радикального грижорозтину; 3-10-а доба після резекції шлунка, ушивання виразки шлунка або дванадцятипалої кишки, холецистектомії, нефректомії, спленектомії, операції на кишковику. Особливості застосування засобів фізичної реабілітації при оперативних втручаннях на органах черевної порожнини залежно від рухового режиму та перебігу післяопераційного періоду Режим № 4 - вільний Завдання режиму: сприяти найшвидшому та найповнішому клінічному і функціональному одужанню, подальшому поліпшенню адаптації серцевосудинної, дихальної та інших систем до помірно зростаючого фізичного навантаження побутового характеру з метою зміцнення організму та швидкого відновлення працездатності. Особливості застосування засобів фізичної реабілітації при оперативних втручаннях на органах черевної порожнини залежно від рухового режиму та перебігу післяопераційного періоду Зміст режиму Перебування у положенні сидячи чи стоячи понад 50% денного часу. Ранкова гігієнічна гімнастика індивідуальним і груповим методами. Тривалість 10-15 хв. Процедури ЛГ індивідуальні та групові у палаті, кабінеті ЛФК, на свіжому повітрі. Вправи ЛГ виконуються у різних вихідних положеннях (лежачи, сидячи чи стоячи) у помірному і середньому темпах. Тривалість ЛГ 15-20 хв. 2-3 рази на добу. У разі розвитку атонії кишковика використовують масаж живота (виключаючи ділянку оперативного втручання), хворих навчають самомасажу живота. Ходьба у повільному і середньому темпі у межах 2-3 поверхів, тривалістю 20-30 хв., 2-3 рази на добу. Ігри: настільні та малорухливі. Рухливі ігри з елементами спортивного характеру дозволяють тільки після повного клінічного одужання. Повітряні ванни тривалістю від 20 хв. до 2 год. Водні процедури: обтирання, обливання зі зниженням температури до кімнатної. Сонячні ванни - від 5 до 10 хв. Особливості застосування засобів фізичної реабілітації при оперативних втручаннях на органах черевної порожнини залежно від рухового режиму та перебігу післяопераційного періоду Показання до призначення режиму та його тривалість: 6-а - 8-а і наступна доба після апендектомії; 10-12-а і наступна доба після резекції шлунка, ушивання проривної виразки, радикального грижорозтину; 12-15-а доба після операції на кишковику, після резекції шлунка у слабких хворих, холецистектомії та інших великих операцій з ускладненим перебігом післяопераційного періоду. Особливості застосування засобів фізичної реабілітації при оперативних втручаннях на органах черевної порожнини залежно від рухового режиму та перебігу післяопераційного періоду Після операцій на органах черевної порожнини режим активних рухів і навантаження слід обмежити у випадках загального важкого стану хворих у зв'язку з кровотечею, шоком, ускладненнями під час операції та наркозу (зупинка серця, дихання, гострий тромбоз, емболія), наявністю недренованих абсцесів у черевній порожнині, поширеного перитоніту, післяопераційного панкреонекрозу, гострої печінкової та ниркової недостатності, а також у слабких хворих з важкими захворюваннями та ускладненнями: кровотечею, септичним станом, гострою серцево-судинною недостатністю, підозрою на інфаркт легень, серця та ін. Підвищення температури у зв'язку із запальними явищами у легенях не є абсолютним протипоказанням до занять лікувальною гімнастикою. У цих випадках необхідно виконувати дихальні вправи, повороти тулуба в ліжку, застосовується підвищене положення тулуба, масаж грудної клітки та інші заходи. Особливості застосування засобів фізичної реабілітації при оперативних втручаннях на органах грудної порожнини залежно від рухового режиму та перебігу післяопераційного періоду Режим № 1 - суворий ліжковий Завдання режиму: забезпечення фізичного і психічного спокою; профілактика ускладнень найближчого післяопераційного періоду (ателектазу, пневмонії, тромбоемболії); сприяння формуванню тимчасових компенсаторних реакцій; поступова підготовка хворого до самостійного переходу в положення сидячи. Особливості застосування засобів фізичної реабілітації при оперативних втручаннях на органах черевної порожнини залежно від рухового режиму та перебігу післяопераційного періоду Зміст режиму У перші години після операції хворі повинні перебувати в горизонтальному положенні. У цей період допускаються повороти на бік та інші прийоми штучного збільшення рухової активності, але вони потребують лікарського контролю, оскільки можливе погіршення функції кровообігу і дихання. Важливо забезпечити аспірацію мокротиння, своєчасне спорожнення сечового міхура, не допустити здуття кишок, западання язика. Після зменшення залишкової дії наркозу і пробудження хворих за відсутності гіпотензії та симптомів ішемії головного мозку головний кінець ліжка поступово піднімають. Під голову підкладають невисоку подушку. Хворого спонукають до відкашлювання мокротиння. При цьому грудну клітку фіксують руками на боці операційної рани. Рекомендують статичне діафрагмальне дихання (8-10 глибоких дихальних рухів щогодини). Особливості застосування засобів фізичної реабілітації при оперативних втручаннях на органах черевної порожнини залежно від рухового режиму та перебігу післяопераційного періоду Поступово хворим надають положення з трохи піднятою головою і зігнутими ногами. Використовують опору для сідниць та стегон. Кут встановлення головної рами функціонального ліжка не повинен перебільшувати 15° - цим забезпечують найменше гравітаційне навантаження від маси частин тіла, які містяться вище від зони оперативного доступу, що пов'язано з больовим синдромом. При цьому режимі перехід хворих у положення сидячи забороняється. Але необхідно стежити за своєчасністю розширення рухового режиму, оскільки тривале обмеження фізичної активності може призвести до дисфункції кровообігу та дихання. Тому за умови відносно доброго стану і самопочуття хворих доцільні елементарні активні рухи в дистальних відділах кінцівок, а також короткочасне (5-7 с) помірне статичне напруження основних м'язових груп. Орієнтовний термін перебування на режимі - перші години після операції (з моменту завершення операції до закінчення залишкової дії наркозу, який затримує можливість активних рухів). Особливості застосування засобів фізичної реабілітації при оперативних втручаннях на органах грудної порожнини залежно від рухового режиму та перебігу післяопераційного періоду Режим № 2 - розширений ліжковий Завдання режиму: активізація легеневого крово- і лімфообігу з метою прискорення розсмоктування транссудату, ексудату і запобігання ускладненням; профілактика парезу кишковика і сечового міхура; допомога у формуванні компенсаторних реакцій; підготовка хворих до самостійного переходу в положення стоячи і ходьби. Особливості застосування засобів фізичної реабілітації при оперативних втручаннях на органах черевної порожнини залежно від рухового режиму та перебігу післяопераційного періоду Зміст режиму Дозволяються повільні повороти тулуба, самостійний перехід в положення сидячи, опустивши ноги, і короткочасне перебування в положенні сидячи. Для активізації вентиляційної функції оперованої легені рекомендується положення хворого в ліжку лежачи на здоровому боці. Допускаються прості рухи для здійснення туалету, самостійне прийняття їжі. Необхідно стежити і за характером укладання хворого в ліжко. Важливо, щоб у положенні лежачи на спині голова не відхилялась у бік. Під плече, що западає, підкладають невелику подушку. Якщо хворого непокоїть біль у зоні післяопераційного шва, головну раму функціонального ліжка піднімають до 35°, що зменшує напруження оперованих тканин. Хворому необхідна допомога в збільшенні об'єму рухів у плечовому суглобі на боці виконаної операції. Особливості застосування засобів фізичної реабілітації при оперативних втручаннях на органах черевної порожнини залежно від рухового режиму та перебігу післяопераційного періоду Процедури ЛГ проводять по 8-10 хв. індивідуальним методом. Вправи виконують у положеннях напівлежачи та сидячи в повільному темпі з паузами для відпочинку. У комплексі переважають спеціальні дихальні вправи, їх співвідношення з іншими 2:1, 1:1. Доцільно, щоб хворі виконували їх і самостійно 3-5 разів на день. Для підготовки до вставання та ходьби виконують повороти тулуба, перехід у положення сидячи за допомогою методиста, імітацію ходьби, лежачи на спині. Щоб краще розправлялась оперована легеня, хворий повинен по 8-10 разів на день надувати кисневу подушку (гумову камеру), а хворі діти - гумові іграшки. Застосовують легкий масаж кінцівок, грудної клітки і шиї впродовж 8-10 хв. Орієнтовний термін перебування на режимі - 1-2 доби після операції. Особливості застосування засобів фізичної реабілітації при оперативних втручаннях на органах грудної порожнини залежно від рухового режиму та перебігу післяопераційного періоду Режим № 3 - напівліжковий (палатний) Завдання режиму: поліпшення прохідності бронхіального дерева; розправлення відділів легені, які залишилися, запобігання появі плевральних зрощень; активізація екстракардіальних факторів кровообігу, стабілізація механізмів компенсаторних пристосувань; відновлення рухомості руки на боці операції; профілактика і коригування порушень постави; відновлення адаптації організму до короткочасної ходьби. Особливості застосування засобів фізичної реабілітації при оперативних втручаннях на органах черевної порожнини залежно від рухового режиму та перебігу післяопераційного періоду Зміст режиму Через 2-3 год. після видалення дренажів із плевральної порожнини дозволяється самостійне вставання з ліжка, короткочасна ходьба в межах палати, а наприкінці дня - в межах відділення. Якщо дозволяє загальний стан, з 5-6-го дня після операції дозволяється підйом по сходах на 1-2 поверхи з відпочинком на площадках. ЛГ проводять 1-2 рази на день у палатах, індивідуально або з малою групою. Тривалість заняття до 15 хв. Доцільною є ранкова гігієнічна гімнастика. Самостійні заняття рекомендуються тільки у разі стабілізації легеневого процесу 3-5 разів протягом дня по 10 хв. з урахуванням характеру й об'єму операції. Співвідношення дихальних і тонізуючих вправ 1:1, 1:2. У перші дні після призначення режиму особливу увагу приділяють масажу нижніх кінцівок впродовж 8-10 хв. Орієнтовний термін перебування на режимі - з 3-4-ї до 7-10-ї доби після операції. Особливості застосування засобів фізичної реабілітації при оперативних втручаннях на органах грудної порожнини залежно від рухового режиму та перебігу післяопераційного періоду Режим № 4 - вільний Завдання режиму: підвищення емоційного тонусу хворого, відновлення резерву адаптації організму до малих фізичних навантажень, ліквідація залишкових запальних явищ у легенях і плеврі; збільшення легеневих об'ємів, поліпшення механіки дихання і вентиляційної функції легень; коригування деформацій грудної клітки і порушень постави; допомога становленню окремих ланок постійної компенсації та поступова підготовка до побутових фізичних навантажень. Особливості застосування засобів фізичної реабілітації при оперативних втручаннях на органах черевної порожнини залежно від рухового режиму та перебігу післяопераційного періоду Зміст режиму Дозволяють ходьбу в межах лікарні, підйом по сходах, вільне відвідання їдальні, діагностичних і процедурних кабінетів. Самостійні прогулянки по території забороняються тільки за несприятливої погоди. Призначають ранкову гігієнічну гімнастику у загальній групі до 10-15 хв., у тому числі на відкритих площадках. До процедури ЛГ включають 25-30 фізичних вправ малої інтенсивності, у повільному і середньому темпі, переважно в положеннях сидячи і стоячи з використанням предметів (гімнастичної палиці, легких набивних м'ячів масою до 1 кг тощо). Дихальні вправи застосовують через 2-3 загальнорозвиваючі вправи. Термін процедури, яку проводять у залі чи на відкритому повітрі малогруповим або груповим методами - до 20 хв., індивідуально - 15 хв. Доцільні пішохідні прогулянки 2-3 рази на день по 30-40 хв. у повільному і середньому темпі (60-80, 80-100 кроків за 1 хв.). Орієнтовний термін перебування на режимі - з 8-11-ї доби після операції до виписування. Фізична реабілітація при операціях на легенях Основними завданнями лікувальної гімнастики у передопераційний період є: зниження гнійної інтоксикації; поліпшення функції зовнішнього дихання і функціонального стану серцево-судинної системи; поліпшення психоемоційного статусу хворого; підвищення резервних можливостей здорової легені; оволодіння вправами, необхідними хворому в ранньому післяопераційному періоді. Протипоказання ЛГ: легенева кровотеча; серцево-судинна недостатність III стадії; підвищення температури до 38-39°С, не обумовлене скупченням мокроти. Фізична реабілітація при операціях на легенях За наявності мокроти ЛГ починають з вправ, сприяючих виведенню мокроти: застосовують постуральний дренаж; дренуючи вправи і їх поєднання. При виділенні великої кількості мокроти хворим рекомендують виконувати вправи, які дренують бронхи, до 8-10 разів на день: вранці до сніданку протягом 20-25 хвилин, через 2 години після сніданку, обіду, кожна година до вечері і за годину перед сном. Із зменшенням кількості мокроти у хворого знизиться і інтоксикація, буде покращено самопочуття, апетит, сон і можна буде приступити до виконання вправ, направлених на активацію резервних можливостей кардиореспіраторної системи, формування компенсацій, збільшення рухливості діафрагми і сили дихальної мускулатури. Застосовуються дихальні вправи статичного і динамічного характеру, вправи у локалізованому диханні, вправи для всіх м'язових груп, ігрові, ходьба по рівній місцевості і сходам. Фізична реабілітація при операціях на легенях Для вирішення цих питань пропонуємо наступні вправи: 1. У початковому положенні сидячи на стільці або лежачи на кушетці розвести руки в сторони (глибокий вдих), по черзі підтягаючи до грудної клітки ноги, зігнуті в коліні (видих). В кінці видиху - покашлювання і відкашлювання мокроти з цього ж положення після глибокого вдиху зробити повільний видих, руками натискаючи на нижні і середні відділи грудної клітки. 2. Сидячи на стільці після глибокого вдиху на форсованому видиху різко нахилити тулуб вправо (вліво) з піднятою вгору рукою. Ця вправа активізує міжреберні м'язи, підсилює дихальну мускулатуру, тренує форсоване дихання. 3. З того ж положення після глибокого вдиху нахилити тулуб уперед, на повільному видиху, покашлюючи, дістати руками пальці витягнутих ніг. При цьому високо піднімається діафрагма, максимальний нахил тулуба забезпечує дренування бронхів, а покашлювання в кінці видиху сприяє виведенню мокроти. Фізична реабілітація при операціях на легенях 4. Для збільшення рухливості діафрагми, підвищення тонусу м'язів черевного преса і міжреберної мускулатури при виконанні описаних вище вправ вводять обтяження у вигляді мішечка з піском (1,5-2 кг), гантелей, медицинболів, булав. 5. Для поліпшення вентиляції переважно здорової легені пацієнта укладають на хворий бік, на жорсткий валик, щоб обмежити рухливість грудної клітки з хворої сторони. Піднімаючи руку вгору, хворий робить глибокий вдих, на повільному видиху підтягаючи до грудної клітки ногу, зігнуту в коліні. Таким чином, на видиху грудна клітка здавлюється стегном, а збоку - рукою, за рахунок чого видих виходить максимальним. 6. На бічній поверхні грудної клітки хворого мішечок з піском (1,5-2 кг). Сидячи, підняти руку вгору, прагнучи якомога глибше вдихнути і максимально підняти мішечок з піском. На видиху, опускаючи руку на грудну клітку, поволі видихнути. Фізична реабілітація при операціях на легенях Завданнями ЛФК у ранній післяопераційний період є: профілактика ускладнень (пневмонія, тромбоз, емболія, атонія кишечника); активація резервних можливостей частки легені, що залишилася; нормалізація діяльності серцево-судинної системи; профілактика міжплевральних спайок; профілактика туго рухомості у плечовому суглобі. Фізична реабілітація при операціях на легенях У ранньому післяопераційному періоді застосовують постільний (1-3 доби) і палатний (4-7 діб) рухові режими, зміна яких залежить від об'єму оперативного втручання і стану хворого. Лікувальну гімнастику призначають через 2-4 ч після операції. В цілях санування бронхіального дерева хворого спонукають до відкашлювання мокроти. Щоб зробити відкашлювання менш хворобливим, методист фіксує руками область післяопераційного шва. У заняття ЛГ включають статичні і динамічні дихальні вправи (переважно в перші дні - діафрагмальний тип дихання); для поліпшення діяльності серцево-судинної системи - вправи для дистальних відділів кінцівки. Для попередження розвитку тугорухомості плечового суглобу вже на 2-й день додають активні рухи рук у плечових суглобах. Фізична реабілітація при операціях на легенях Для поліпшення вентиляційної функції оперованої легені хворим рекомендують 4-5 разів на день лягати на здоровий бік, надувати гумові іграшки, балони. Дуже ефективним є масаж спини і грудної клітки (легке погладжування, вібрація), що сприяє відходженню мокротиння, підвищенню тонусу дихальної мускулатури. Легкі ударні прийоми і вібрацію проводять на вдиху і у момент покашлювання. З 23-го дня хворому дозволяють повертатися на хвору сторону для активізації дихання у здоровій легені, підтягати ноги до животу (по черзі), «ходити» в ліжку. За відсутності ускладнень на 4-5-й день хворий виконує вправи сидячи на стільці, а на 6-7-у добу встає і ходить по палаті, коридору. Тривалість занять ЛГ залежно від часу після операції від 5 до 20 хвилин. Заняття індивідуальні або малогрупові. Фізична реабілітація при операціях на легенях Завданнями ЛФК в пізній післяопераційний період (режим: палатний, вільний) є: поліпшення функціонального стану серцево-судинної і дихальної системи; стимуляція трофічних процесів; відновлення правильної постави і повного об'єму рухів у плечовому суглобі; зміцнення м'язів плечового поясу, тулуба і кінцівок; адаптація до фізичних навантажень. Крім вправ раннього післяопераційного періоду в заняття включають вправи на координацію, грудний тип дихання; загальнорозвиваючи вправи без і з гімнастичними предметами, у гімнастичної стінки. Хворому можна пересуватися в межах відділення, спускатися і підніматися по сходах, гуляти по території лікарні. Зразковий комплекс лікувальної гімнастики після операції на легенях в пізньому післяопераційному періоді (режим вільний) № 1. 2. 3. 4. 5. 6. 7. Вихідне положення Зміст вправи Дозування Темп Підготовча частина. Підрахунок пульсу та АТ. Ходьба: звичайна, на носках, руки на 30- 40 с. середній поясі, Основна стійка, 1 - піднімаючись на носки, руки в 5-7 разів Темп руки на поясі сторони, - вдих; повільний 2 - прийняти в.п. - видих; Основна стійка 1 - кисті стиснути в кулак; 2 - кулаки розтискати; 7-9 разів Основна частина Стоячи, руки за 1 - підняти праву ногу вперед; 8-10 разів голову 2 - ногу опустити; 3- підняти ліву ногу вперед; 4 - ногу опустити; Те ж, руки перед грудьми в «замок» Стоячи, ноги на ширині плечей, руки вперед 1 - піднімаючись на носки, руки 5-7 разів вперед в «замок» - вдих; 2 - прийняти в.п. - видих; 1 - поворот тулуба управо, руки 6-8 разів управо; 2-прийняти в.п.; 3-поворот тулуба вліво; 4 - прийняти в.п.; Стоячи, ноги на 1-3 - три нахили вліво; 4-6 разів ширині плечей, 4 - зміна положення рук; права рука вгору, ліва - на поясі Методичні вказівки Дихання рівномірне Дихання рівномірне Темп середній Темп повільний Темп повільний Темп повільний Темп повільний Дихання рівномірне Зразковий комплекс лікувальної гімнастики після операції на легенях в пізньому післяопераційному періоді (режим вільний) № 8. 9. 10. Вихідне положення Стоячи, руки на поясі Стоячи, руки на поясі Стоячи, вперед руки Основна стійка 11. Стоячи. руки в сторони 12. Стоячи, ноги на ширині плечей, руки на поясі Зміст вправи Дозування Основна частина 1 - сісти, руки вперед; 6-8 разів 2 - встати; 1 - праву ногу назад на носок, руки 8-10 разів вперед; 2 - прийняти в.п.; 3 - ліву ногу назад на носок, руки вперед; 4-прийняти в. п. 1 - підняти праве коліно; 8 – 10 разів 2 - коліно опустити; 3 - підняти ліве коліно вгору; 4 - коліно опустити; 1 - руки в сторони, мах правою ногою 8-10 разів убік - вдих; 2 - в.п. - видих; 3-4 - те ж лівою ногою; 1 - підняти праву ногу вперед, руки 8-10 разів вперед; 2-прийняти в.п.; 3-підняти ліву ногу вперед, руки вперед; 4-прийняти в.п. 1 - нахил і руки до правої ноги; 6-8 разів 2 - випрямитися; 3 - нахил і руки до лівої ноги; 4 - випрямитися; Темп Методичні вказівки Темп середній Темп повільний Дихання рівномірне Темп середній Дихання рівномірне Темп середній Дихання рівномірне Темп середній Темп повільний Дихання рівномірне Зразковий комплекс лікувальної гімнастики після операції на легенях в пізньому післяопераційному періоді (режим вільний) № Вихідне положення Зміст вправи 13. Стоячи, ноги на ширині плечей, руки на поясі 14. Руки вгору «замок» 15. Стоячи, руки перед грудьми 16. 17. Основна стійка в Дозування Основна частина 1 - нахил і руки до правої ноги; 6-8 разів 2 - випрямитися; 3 - нахил і руки до лівої ноги; 4 - випрямитися; 1 - праву ногу убік на носок, нахил 6-8 разів управо; 2 - випрямитися; 3 - ліву ногу убік на носок, нахил вліво; 4 - випрямитися; 1-поворот тулуба управо, руки в 6-8 разів сторони - вдих; 2- прийняти в.п. - видих; 3 - поворот тулуба вліво, руки в сторони; 4 - прийняти в.п. Стоячи, руки на поясі, 3-5 разів випрямитися,плечі розвернути,живіт підтягти;таке положення тримати 710 с Заключна частина 1 - руки підняти вперед - глибокий 5-7 разів вдих; 2 - руки опустити - видих; Темп Методичні вказівки Темп повільний Дихання рівномірне Темп повільний Дихання рівномірне Темп середній Дихання рівномірне Темп повільний Дихання рівномірне Фізична реабілітація при операціях на легенях Завданнями ЛФК у віддалений післяопераційний період: підвищення функціональних можливостей різних систем організму; адаптація до трудової діяльності. У заняттях ЛГ збільшують час, кількість і складність вправ. Застосовується дозована ходьба, теренкур, легкий біг, морські купання (температура води не нижче 20°С). Рекомендують рухомі і спортивні ігри за спрощеними правилами (волейбол, настільний теніс, бадмінтон). Порушені функції звичайно відновлюються через 6-8 місяців. Зразковий комплекс лікувальної гімнастики після операції на легенях у віддалений післяопераційний період № 1. 2. 3. 4. 5. 6. 7. Вихідне положення Зміст вправи Дозування Темп Підготовча частина. Підрахунок пульсу та АТ. Ходьба: на місці, в русі з різними 1- 1,5 мін початковими положеннями рук (руки на поясі, за голову), на носках Основна стійка, 1-2 руки підняти вперед- вгору - вдих; 5-7 разів руки на поясі 3-4 через сторони руки опустити вниз - видих Основна стійка 1 - піднімаючись на носки, руки в 5-7 разів сторони, - вдих; 2 - прийняти в. п.- видих; Основна частина Основна стійка 1 - руки до плечей; 5-7 разів 2- руки в сторони - вдих; 3-руки до плечей - видих; 4-руки вниз; Основна стійка, 1 - піднімаючись на носки, руки 5-7 разів руки за голову вгору, - вдих; 2 - прийняти в.п. - видих; Основна стійка, 1-3-три нахили вперед, руки вниз; 4-6 разів руки в сторони, 4 - випрямитися; долонями вгору Стоячи, руки 1 - поворот тулуба управо, руки в 5-7 разів перед грудьми сторони - вдих; 2 прийняти в.п. - видих; 3-4 те ж, поворот тулуба вліво; Темп повільний Методичні вказівки Дихання рівномірне, стежити за правильною ходою і поставою Глибокий вдих, подовжений видих Темп середній Темп середній Дихання рівномірне Темп середній Дихання рівномірне Темп середній Дихання рівномірне Темп середній Дихання рівномірне Зразковий комплекс лікувальної гімнастики після операції на легенях у віддалений післяопераційний період № Вихідне положення Зміст вправи Дозування Темп Методичні вказівки Основна частина 8. 9. 10. 11. 12. 13. 14. Стоячи, руки за 1 - нахил вправо; голову 2 - випрямитися; 3 - нахил вліво; 4 - випрямитися; Стоячи, руки 1 - нахил вперед, руки вниз - видих; вгору 2 - прийняти в.п. - вдих; 3 - сісти, руки в сторони видих; 4 - встати - вдих; Лежачи на спині, 1 - підняти праву ногу; долоні під голову 2 - опустити; 3 - підняти ліву ногу; 4 - опустити; Те ж 1 - підняти ноги; 2 - опустити; Те ж 1 - зігнути ноги в колінах, коліна підтягти до грудей; 2 - прийняти в.п. Сидячи, ноги 1-3 три нахили вперед, кисті тягнути прямі, руки за до носків; голову 4 - випрямитися; Те ж, упор 1 - підняти ноги; руками ззаду 2 - зігнути в колінах; 3 - випрямити; 4 - опустити; 4-6 разів Темп середній Дихання рівномірне 5-7 разів Темп середній Дихання рівномірне 5-7 разів Темп середній Дихання рівномірне 4-6 разів Темп середній Темп середній Дихання рівномірне Дихання рівномірне 5-7 разів Темп середній Дихання рівномірне 6-8 разів Темп середній Дихання рівномірне 4-6 разів Зразковий комплекс лікувальної гімнастики після операції на легенях у віддалений післяопераційний період № Вихідне положення Зміст вправи Дозування Темп Методичні вказівки Основна частина 15. 16. 17. 18. 19. 20. Те ж 1 - ноги підняти; 2 - розвести в сторони; 3 - звести разом; 4 - опустити; Лежачи на 1 - зігнути ноги в колінах і підтягти правому боці, коліна до грудей; праву долоню під 2 - прийняти в.п. голову, ліва рука уздовж тулуба Те ж 1 - отвести ліву ногу назад; 2 - прийняти в.п. Ходьба: в русі, з високим підняттям стегон при різному положенні рук (на поясі, за голову), тулуб тримати прямо Упор сівши, ліву 1-2 - зміни положення ніг пряму ногу витягнути назад, плечі розвернути і дивитися вперед Ноги ширше за 1 - правою кистю дістати ліву ногу, з плечі, руки в розворотом тулуба; сторони, нахил 2 - лівою кистю дістати праву ногу; вперед 4-6 разів Темп середній Дихання рівномірне 4-6 разів Темп повільний Дихання рівномірне 5-7 разів Темп середній Дихання рівномірне 30-60 с. 6-8 разів Темп середній 5-7 разів Темп середній Дихання рівномірне Зразковий комплекс лікувальної гімнастики після операції на легенях у віддалений післяопераційний період № 21. 22. Вихідне положення Зміст вправи Дозування Заключна частина Те ж 1 - ноги підняти; 4-6 разів 2 - розвести в сторони; 3 - звести разом; 4 - опустити; Лежачи на 1 - зігнути ноги в колінах і підтягти 4-6 разів правому боці, коліна до грудей; праву долоню під 2 - прийняти в.п. голову, ліва рука уздовж тулуба Темп Методичні вказівки Темп середній Дихання рівномірне Темп повільний Дихання рівномірне Фізична реабілітація при оперативних втручаннях на серці ЛФК при хірургічних втручаннях з приводу пороків серця Передопераційний період. Завдання ЛФК: помірна мобілізація резервів кардіореспіраторної системи; полегшення роботи серця за рахунок мобілізації екстракардіальних чинників кровообігу; боротьба з проявом неврозу, неспокої, формування упевненості в результаті операції; оволодіння вправами раннього післяопераційного періоду (навчання діафрагмальному типу дихання; прийомам безболісного відкашлювання, підведення тазу). Протипоказання до призначення ЛФК: загальний важкий стан хворого, дихальна недостатність, порушення ритму серця; активний ревматичний процес. Фізична реабілітація при оперативних втручаннях на серці Заняття ЛГ призначають за декілька тижнів до операції індивідуально або малогруповим методом. Методика ЛГ передбачає виконання статичних і динамічних дихальних вправ для всіх м'язових груп з повною амплітудою рухів і акцентом на тренування дихання у поєднанні з динамічними вправами. Можливі застосування снарядів (м'ячі, палиці, гантелі), малорухливі ігри. Темп середній і повільний, фізичне навантаження визначається ступенем недостатності кровообігу, формою пороку серця, загальним станом хворого. Зразковий комплекс лікувальної гімнастики у передопераційному періоді з приводу набутої вади серця № Вихідне положення 1. Основна стійка 2. Те ж 3. 4. 5. 6. 7. 8. Зміст вправи Дозування Підготовча частина. Підрахунок пульсу та АТ. Ходьба в русі 1-1,5 хв повільний 1 - кисті стиснути в кулак; 7-9 разів 2кулаки розтискати, повторити Те ж 1 - піднімаючись на носки, лікті в 7-9 разів сторони - вдих; 2 - прийняти в.п. - видих – повторити Основна частина Основна стійка, 1 - розвести лікті в сторони - вдих; 5-7 разів кисті до плечей 2 - прийняти в.п. - видих; повторити Лежачи на спині, праву долоню на груди, ліву - на живіт Лежачи на спині, руки уздовж тулуба Лежачи на спині, кисті під голову Лежачи на спині Темп Методичні вказівки Дихання рівномірне повільний Дихання рівномірне повільний Дихання рівномірне Дихання поглиблене, переважно 6-7 разів діафрагмальне - 6-7 разів, грудне повільний 1 - руки вгору - вдих 2 - прийняти в.п. – видих 5-7 разів повільний Дихання рівномірне 1 - підняти праву ногу вперед; 2 - ногу опустити; 3 - підняти ліву ногу; 4 - опустити 1 - підняти ноги вперед; 2 - опустити; 5-7 разів повільний Дихання рівномірне 4-6 разів повільний Без затримки дихання. Зразковий комплекс лікувальної гімнастики у передопераційному періоді з приводу набутої вади серця № 9. 10. 11. 12. 13. 14. Вихідне положення Зміст вправи Дозування Основна частина 1 - спираясь на потилицю, лопатки, 3-4 рази лікті і стопи, підвести таз; 2 таз опустити; 1 - ліву руку убік - вдих; 7- разів 2 - прийняти в.п. - вихід; Те ж, ноги зігнуті в колінах, упор на лікті Лежачи на правому боці, праву долоню під голову, ліва рука уздовж тулуба Те ж 1 - згинаючи ліву ногу в колінному 4-6 разів суглобі, підтягти коліно до грудей видих; 2 - прийняти в.п. - вдих; Лежачи на 1 - відвести ліву ногу убік; 5-7 разів правому боці, 2 - прийняти в.п.; праву долоню під голову, ліва в упорі перед грудьми Основна стійка 1 - кисті до плечей; 2 - руки догори - вдих; 3 - кисті до плечей; 4 - руки вниз - видих. Основна стійка, 1 - сісти, руки вперед; 4-6 разів руки на пояс 2 - прийняти в.п.; Темп Методичні вказівки повільний повільний Дихання рівномірне повільний Без затримки дихання повільний Дихання рівномірне повільний Дихання рівномірне повільний Дихання рівномірне Зразковий комплекс лікувальної гімнастики у передопераційному періоді з приводу набутої вади серця № Вихідне положення Зміст вправи Дозування 16. Основна частина Основна стійка, 1 - поворот тулуба вправо, праву руку 6-8 разів руки за голову убік долонею вгору - вдих; 2 - прийняти в.п. - видих; 3-4 - те ж в ліву сторону; Заключна частина Ходьба в русі 1-1,5 хв 17. Основна стійка 15. 1 - піднімаючись на носки, руки вгору 5-7 разів - вдих; 2 - прийняти в.п. - видих; Темп Методичні вказівки повільний Дихання рівномірне повільний Дихання рівномірне повільний Дихання рівномірне Фізична реабілітація при оперативних втручаннях на серці Післяопераційний період. Завдання ЛФК: профілактика ускладнень (пневмонії, ателектаза, плевральних, плеврокардіальних спайок, флебітів, атонії кишечнику, тромбозів, емболії та ін.); полегшення роботи серця за рахунок мобілізації екстракардіальних чинників кровообігу; профілактика порушень постави, тугорухомості у лівому плічьовому суглобі; адаптація серця до нових умов гемодинаміки; нормалізація діяльності основних систем організму. Протипоказання до призначення ЛФК: важкий стан хворого, кровотеча або його небезпека; стан гострої серцевої недостатності, аритмія. Фізична реабілітація при оперативних втручаннях на серці Методика ЛФК після оперативних втручань на серці тісно пов'язана із захворюванням, з приводу якого проведена операція, станом хворого у перед- і післяопераційному періодах. При операціях на серці з приводу вроджених і придбаних вад серця методика лікувальної гімнастики ділиться на 3 періоди з 5 руховими режимами: IА; IБ; IIА; IIБ і III. Фізична реабілітація при оперативних втручаннях на серці Період IА. Під час процедури ЛГ хворого поступово переводять у положення сидячи в ліжку, з опущеними на лавку ногами. Статичні дихальні вправи доповнюють динамічними з рухами дрібних, середніх і крупних м'язів. Темп повільний, заняття проводять 2-3 рази на день індивідуально. Продовжується надування іграшок. Період IIА. Хворий виконує вправи сидячи на стільці, включаючи рухи, що охоплюють велику кількість груп м'язів, вставання. Заняття проводять індивідуально або малогруповим методом у палаті; комплекс включає 12-15 вправ. Протягом всієї процедури рекомендується стежити за правильною поставою хворого як у спокої, так і в русі. Зразковий комплекс лікувальної гімнастики після операції з приводу набутої вади серця у IIА періоді № 1. 2. 3. 4. 5. 6. Вихідне положення Зміст вправи Дозування Темп Підготовча частина. Підрахунок пульсу та АТ. Лежачи на спині, 1 - вдих; 6-8 раз повільний права рука на 2 - видих животі, ліва на грудях Те ж, руки Кругові рухи у в гомілковостопних 7-9 разів повільний уздовж тулуба суглобах Основна частина Те ж, руки 1 - правую руку підняти вгору - вдих; 5-7 разів повільний уздовж тулуба 2 - прийняти в.п. - видих; 3 - підняти ліву руку вгору - вдих; 4 - прийняти в.п. - видих; Лежачи на спині, 1 - розгинаючи руки в ліктьових 6-8 разів повільний руки перед суглобах, руки в сторони - вдих; грудьми 2 - прийняти в.п. - видих; Лежачи на спині, 1 - зігнути праву ногу в колінному 5-7 разів повільний руки уздовж суглобі; тулуба 2 - ногу випрямити; 3 - зігнути ліву ногу в колінному суглобі; 4 - ногу випрямити; Лежачи на спині, 1 - розвести коліна в сторони, стопи 6-8 разів повільний ноги зігнуті в на місці; колінах, руки 2 - коліна звести разом; уздовж тулуба Методичні вказівки Дихання середньої глибини, рівномірне Дихання рівномірне Дихання рівномірне Дихання рівномірне Дихання рівномірне Зразковий комплекс лікувальної гімнастики після операції з приводу набутої вади серця у IIА періоді № 7. 8. 9. 10. 11. Вихідне положення Зміст вправи Дозування Основна частина Відкашлювання. Вдих через ніс. 30-40 с. Видих кашльовими поштовхами. При кожному кашльовому поштовху злегка притиснути руками ребра хворого Лежачи на спині, 1 - спираючись на потилицю, лопатки, 3-4 рази ноги зігнуті у лікті і стопи, підвести таз; колінах, опір на 2 - таз опустити; лікті Сидячи на ліжку 1 - підняти руки вперед - вгору - вдих; 4-5 разів з опущеними 2 - руки опустити вниз - видих; ногами, руки уздовж тулуба Сидячи на ліжку, «Ходьба» сидячи 15-20 сек спираючись руками о ліжко Сидячи на ліжку 1 - лікті розвести в сторони - вдих; 5-7 разів з опущеними 2 - прийняти в.п. - видих; ногами, кисті до плечей, лікті притиснуті до тулубу Темп Методичні вказівки повільний повільний повільний Дихання рівномірне повільний Дихання рівномірне Зразковий комплекс лікувальної гімнастики після операції з приводу набутої вади серця у IIА періоді № 12. 13. 14. Вихідне положення Сидячи на ліжку з опущеними ногами, руки перед грудьми Зміст вправи Дозування Основна частина 1 - поворот тулуба вправо, праву руку 4-6 разів убік, долонею вгору - вдих; 2 - прийняти в.п. - видих; 3 - поворот тулуба вліво, ліву руку убік, долонею вгору; 4 - прийняти в.п. Заключна частина Ходьба у ліжку, потім по палаті 0,5 – 1 хв Основна стійка, 1 - глибокий вдих через ніс; руки на поясі 2 - подовжений видих ротом 8-10 разів Темп повільний повільний повільний Методичні вказівки Дихання рівномірне Фізична реабілітація при оперативних втручаннях на серці Період IIБ. Заняття проводять активніше, малогруповим методом. Хворому дозволяється вставати і за допомогою медперсоналу 2-3 рази на день проходити відстань 15-20 метрів. Період III - тренувальний. Процедури проводять, об'єднуючи хворих в групи спочатку по 3-5, а надалі, перед випискою - по 8-10 чоловік. Заняття проводять у початковому положенні сидячи на стільці і стоячи, тривалість їх 20- 25 мін 1 раз на день. Допускаються вправи з невеликою напругою, з навантаженням (гантелі ½ - 1 кг). Широко застосовуються коригуючі вправи, які зміцнюють м'язи-розгиначі корпусу, переважно у початковому положенні стоячи і під час ходьби. Коригуючий вплив вправ підсилює застосування снарядів (гімнастичні палиці, м'ячі та ін.). У заняття включають присідання, тримаючись за опору, а також вправи на розвиток координації з поступовим ускладненням узгодженості рухів. Темп вправ різний: повільний і середній, для вправ з невеликими м'язовими групами - швидкий. Ходьба у повільному, середньому й швидкому темпі з короткочасним прискоренням і уповільненням. Фізична реабілітація при оперативних втручаннях на серці Завершальний період занять з хворим за 3-5 днів перед випискою складається з вправ, що ведуть до профілактики порушень постави, підвищенню функціональних можливостей дихальної, серцево-судинної системи, зміцнення всіх груп м'язів, підготовки хворого до обслуговування себе удома. Велика увага приділяється ходьбі по коридору і сходам. Час переходу хворих з одного на інший руховий режим після операції залежить від виду вродженої або придбаної вади; від успішності операції і стану хворого після операції. Так, наприклад, після усунення дефекту міжпередсердної або міжшлуночкової перегородки хворого через 10 днів переводять на III режим, а після протезування клапанів - на 22-23-й день. При виписці із стаціонару хворим з метою закріплення результатів лікування видається «Пам'ятка» з рекомендаціями по застосуванню фізичних вправ протягом 1 року після операції. ЛФК при аортокоронарному шунтуванні і резекції післяінфарктної аневризми лівого шлуночку Передопераційний період. Завдання і протипоказання ті ж, що при пороках серця. Методика ЛГ розроблена залежно від приналежності хворого до однієї з трьох груп по класифікації МОЗ: до 1-ої групи відносяться хворі із стенокардією без перенесеного інфаркту міокарду, до 2-ої - з пістінфарктним кардіосклерозом і до 3-ої - з пістінфарктною аневризмою лівого шлуночку. У хворих 1-ої групи руховий режим включає вправи для м'язових груп, які виконуються з повною амплітудою, динамічні дихальні вправи. Тривалість занять - 20-25 хвилин. Для хворих 2-ої групи комплекс лікувальної гімнастики складається з дихальних вправ і вправ для дрібних і середніх м'язових груп, які виконуються поволі; окремі рухи можна виконувати у середньому темпі, але з малою амплітудою. Дихальні вправи (статичні і динамічні) обов'язково чергують з загальнорозвиваючими і паузами для відпочинку. Під час занять лікувальною гімнастикою не можна допускати збільшення ЧСС після навантаження більш ніж на 10%. Тривалість занять - 15-20 хвилин. ЛФК при аортокоронарному шунтуванні і резекції післяінфарктної аневризми лівого шлуночку У хворих 3-ої групи у комплексі фізичних вправ необхідні обмеження у зв'язку з небезпекою розвитку тромбоемболії. Хворі можуть виконувати вправи з неповною амплітудою для дрібних і середніх груп м'язів. Після 2-3 вправ рекомендується розслаблення м'язів і коротка пауза для відпочинку. Тривалість занять 10-15 хвилин. Критерії припинення занять ЛГ: погіршення стану, задишка, тахіаритмія, біль у серці та ін. Післяопераційний період. Хворі після операції підрозділяються на 2 групи: з гладкою і ускладненою формою хвороби. При неускладненій післяопераційній формі хвороби виділяють 5 періодів ведення хворих: ранній (1-3-й день); палатний (4-6-й день); малих тренувальних навантажень (7-15-й день); середніх тренувальних навантажень (16-25-й день); підвищених тренувальних навантажень (з 26-30-го дня виписки хворого із стаціонару). Час занять по періодах залежно від операції збільшується з 10-20 хвилин - у ранньому до 40-45 хвилин в останньому періоді. ЛФК при аортокоронарному шунтуванні і резекції післяінфарктної аневризми лівого шлуночку У 1-му періоді: статичні дихальні вправи, відкашлювання, повороти на правий і лівий бік, вправи для м'язів кистей і стоп, надування куль та ін.; у 2-му - додаються вправи для середніх м'язових груп рук, тулуба; імітація ходьби у ліжку; у 3-му динамічні і статичні дихальні вправи, вправи для тулуба, на координацію, ходьба по палаті, коридору; у 4-му- динамічні дихальні вправи для середніх і крупних м'язових груп, ходьба з прискоренням і уповільненням, вправи для м'язів голови, шиї, тулуба, на координацію; у 5-му особливе значення має дозована ходьба по коридору, сходам. У домашніх умовах рекомендується систематична дозована ходьба по спеціально розробленій схемі. Лікувальний масаж застосовують для підвищення загального тонусу і зміцнення організму, заспокійливого впливу на хворого, поліпшення діяльності внутрішніх органів. Проводять масаж кінцівок; роблять погладжування, розтирання, ніжну вібрацію грудної клітки. Використовують сегментарно-рефлекторний масаж, діючи на паравертебральні зони D12-D1, С7-СЗ. Зразковий комплекс лікувальної гімнастики при аорто-коронарному шунтуванні у період малих тренувальних навантажень (7-15-й день) № Вихідне положення 1. Лежачи на спині 2. Те ж, руки уздовж тулуба 3. Лежачи на спині, руки уперед 4. Лежачи на спині, руки уздовж тулуба 5. Сидячи з опущеними ногами, руки на поясі Зміст вправи Дозування Підготовча частина. Підрахунок пульсу та АТ. 1 - вдих; 6-8 разів 2 - видих 1зігнути праву ногу і підтягти до 5-7 разів грудей, обхвативши її руками за гомілку - видих; 2 прийняти в.п.; 3-4те ж лівою ногою; 1підвести ліву лопатку, руки вправо; 6-8 разів 2 прийняти в.п.; 3підвести праву лопатку, руки вліво; 4прийняти в.п. Основна частина 1 - кисті стиснути в кулак; 7-9 разів 2 - згинаючи руки в ліктьових суглобах, кулаки до плечей; 3 - розгинаючи в ліктях, руки уздовж тулуба; 4 - кулаки розтискати; 1 - нахил вправо; 6-8 разів 2 - випрямитися; 3 - нахил вліво; 4 - випрямитися. Темп Методичні вказівки повільний Дихання глибоке. повільний Дихання рівномірне повільний повільний повільний Зразковий комплекс лікувальної гімнастики при аорто-коронарному шунтуванні у період малих тренувальних навантажень (7-15-й день) № Вихідне положення Зміст вправи Дозування Темп Методичні вказівки Основна частина 6. 7. 8. 9. 10. Сидячи з опущеними ногами, руки до плечей, лікті притиснуті до тулуба Сидячи з опущеними ногами, руки за голову Стоячи, тримаючись руками за спинку стільця Стоячи, тримаючись руками за спинку стільця Стоячи, руки уздовж тулуба 1 - руки вгору - вдих; 2 - до плечей - видих; 6-8 разів повільний Дихання рівномірне 1 - поворот тулуба вправо, руки в 6-8 разів сторони; 2 - прийняти в. п.; 3 - поворот тулуба вліво, руки в сторони; 4 - прийняти вихідне положення 1 - мах правою ногою убік; 6-8 разів 2 - приставити ногу; 3 - мах лівою ногою убік; 4 - приставити ногу; 1 - сісти; 5-7 разів 2 - встати повільний Дихання рівномірне повільний Дихання рівномірне повільний Дихання рівномірне 1 - нахил вправо, праву руку вниз, 4-6 разів ліву кисть до плеча; 2 - випрямитися; 3-4 - те ж саме, нахил вліво повільний Дихання рівномірне Зразковий комплекс лікувальної гімнастики при аорто-коронарному шунтуванні у період малих тренувальних навантажень (7-15-й день) № 11. 12. 13. 10. Вихідне положення Зміст вправи Дозування Основна частина Стоячи, руки 1 - піднімаючись на носки, руки 6-8 разів вниз вперед, кисті стиснути в кулак - вдих; 2 - прийняти вихідне положення видих; Стоячи, руки на 1 - підняти праву ногу уперед; 6-8 разів поясі 2 - ногу опустити; 3 - підняти ліву ногу уперед; 4 - ногу опустити Заключна частина Ходьба на місці, в русі по палаті 1-1,5 хв Стоячи, руки на 1 - розвести руки в сторони вдих; 5-7 разів поясі 2 - прийняти в.п.- видих Темп повільний Методичні вказівки Дихання рівномірне повільний повільний Дихання глибоке Фізіотерапія спрямована на покращання функціонального стану ЦНС та інших систем організму хворого, стимуляцію його імунних і реактивних сил, санацію вогнища хронічної інфекції, попередження післяопераційних ускладнень. Призначають мікрохвильову терапію на ділянку легень, УФО, УВЧ-терапію ділянки шийних симпатичних вузлів, електросон, аероіонізацію, душ дощовий температурою 34-35°С, хвойні, кисневі, перлинні ванни. ЛФК при аортокоронарному шунтуванні і резекції післяінфарктної аневризми лівого шлуночку Лікувальний масаж призначають в 1-2-гу добу після операції для сприяння відходження мокротиння, підвищення тонусу дихальної мускулатури, покращання легеневої вентиляції, активізації крово- і лімфообігу, обмінних і регенеративних процесів, попередження пневмоній, ателектазів, тромбоемболій та інших післяопераційних ускладнень, зменшення больових відчуттів, поліпшення загального тонусу. Застосовують сегментарно-рефлекторний масаж, діючи на паравертебральні зони поперекових L5-LІ, грудних D12-D1 і шийних С7-СЗ спинномозкових сегментів. Роблять масаж спини і грудної клітки, використовуючи легкі погладжування, розтирання, розминання, вібрації, постукування. ЛФК при аортокоронарному шунтуванні і резекції післяінфарктної аневризми лівого шлуночку Масаж грудної клітки проводять, фіксуючи однією рукою операційний шов. Навколо нього роблять ніжні погладжування і розтирання. Застосовують непрямий масаж легенів у вигляді безперервної вібрації, ритмічних натискувань і ніжні поплескування над легеневими полями, а також неперервну ніжну вібрацію в області серця та поверхневі ритмічні натискування долонею над серцем і в ділянці нижньої третини груднини. Виконують стискання грудної клітки, стрясання, розтягнення. Останнє роблять так: натискаючи долонями з боків на грудну клітку пропонують хворому зробити видих і в момент початку вдиху швидко забирають руки, знімаючи таким чином тиск. При відкашлюванні рекомендують проводити легкі постукування і вібрації, притримуючи грудну клітку в області шва. При масажі нижніх і верхніх кінцівок спочатку використовують погладжування, розминання і легку вібрацію, а з призначенням хворому напівпостільного режиму масаж проводять більш енергійно, застосовуючи відповідні прийоми. Весь час приділяють увагу масажу руки з боку виконаної операції. ЛФК при аортокоронарному шунтуванні і резекції післяінфарктної аневризми лівого шлуночку Фізіотерапія застосовується з першого дня після операції і націлена на попередження інфекції, зменшення болю, стимуляцію кашельного рефлексу, покращання бронхіальної прохідності і легеневої вентиляції, попередження післяопераційних ускладнень, активізацію лімфо- і кровообігу, регенеративних процесів. Застосовують УФО області шва, інгаляції аерозолю і електроаерозолю зі знеболюючими та відхаркуючими засобами, електрофорез новокаїну, діадинамо- і УВЧ-терапію, солюкс, кисневу та мікрохвильову терапію, електростимуляцію м'язів. ЛФК при аортокоронарному шунтуванні і резекції післяінфарктної аневризми лівого шлуночку У післялікарняний період реабілітації застосовують ЛФК лікувальний масаж, фізіотерапію і ерготерапію. Лікувальна фізична культура у віддалений післяопераційний період застосовується відповідно до 5-7-ї клініко-фізіологічної фази і проводиться у реабілітаційному центрі, спеціалізованому санаторії, поліклініці згідно з призначеним щадним, щаднотренуючим і тренуючим режимом. Завдання ЛФК: підвищення нервово-психічного і загального тонусу хворого; збільшення функціональної здатності серцево-судинної і дихальної систем, закріплення постійних компенсацій; зміцнення м'язів тулуба, ліквідація порушень постави; адаптація до поступового збільшення фізичних навантажень, підготовка до навантажень побутового і виробничого характеру. В комплекси лікувальної гімнастики включаються вправи з предметами, обтяженнями, опором. Застосовуються ранкова гігієнічна гімнастика, лікувальна ходьба, теренкур, рухливі і спортивні ігри за спрощеними правилами, близький туризм. ЛФК при аортокоронарному шунтуванні і резекції післяінфарктної аневризми лівого шлуночку Тривалість заняття з лікувальної гімнастики у щадний період 2025 хвилин, щадно-тренуючий - 25-30 хвилин і тренуючий - 30-40 хвилин. Лікувальний масаж спрямований на ліквідацію залишкових явищ після операції, нормалізацію скорочувальної здатності і тонусу м'язів, особливо руки на стороні операції і тулуба. Використовується сегментарно-рефлекторний, місцевий і загальний масаж, підводний душ-масаж. Фізіотерапія призначається для нормалізації нервово-психічного стану пацієнта, покращання діяльності серцево-судинної і дихальної систем, зміцнення ослаблених м'язів, підвищення захисних сил організму, загартування людини, сприяння відновленню працездатності. Застосовують електрофорез брому комірцевої зони, електросон, електроаерозольтерапію; електростимуляцію м'язів; хвойні, кисневі, вуглекислі і радонові ванни, обливання, обтирання, душ; повітряні та сонячні ванни, кліматолікування. ЛФК при аортокоронарному шунтуванні і резекції післяінфарктної аневризми лівого шлуночку Ерготерапія має свої особливості, що пов'язані не тільки з ефективністю хірургічного лікування, а й зі станом працездатності, яка була у пацієнта до операції. Так, особи, яких оперували з причини набутих вад серця ревматичного походження, у своїй більшості хворіли давно і протягом багатьох років були інвалідами. Вони через хворобу не набули або втратили професійну працездатність і кваліфікацію. Тому цих і подібних їм хворих слід вчити нової професії чи відновлювати виробничі навички і працездатність. Особи, у яких відносно недавно виникла хвороба, наприклад ішемічна хвороба серця, мають професію і відповідну кваліфікацію. Однак працездатність внаслідок хвороби значно знижена. У таких осіб після операції ерготерапія спрямована на відновлення професійної працездатності, повернення пацієнта до праці у повному чи обмеженому обсязі. Працездатність відновлюється орієнтовно після операції на легенях через 2-6 міс, з приводу ішемічної хвороби серця - 2-3 міс, набутих вад серця - 6-12 міс, вроджених вад - через 1-3 міс. ЛФК при оперативних втручаннях на крупних судинах Завданнями ЛФК передопераційного періоду є: поліпшення функціональних можливостей серцевосудинної і дихальної системи; залучення в роботу колатералей; навчання вправам раннього післяопераційного періоду. ЛГ виконується, як і у передопераційному періоді при оперативних втручаннях з приводу пороків серця. У післяопераційному періоді застосовуються ті ж 5 рухових режимів (IА, IБ, IIА, IIБ і III), що і після оперативних втручань на серці, пов'язаних з пороками. Таке дроблення режимів на окремі відрізки часу застосовують в цілях поступового підвищення ступеня навантаження, щоб уникнути різкого переходу від одного рухового режиму до іншого. ЛФК при оперативних втручаннях на крупних судинах При оперативних втручаннях на судинах крім загальних моментів у методиці проведення занять ЛГ будуть і відмінності залежно від локалізації судини і, відповідно, доступу до нього. Так, при патології черевної аорти проводиться лапоротомія, тому ускладнення, які будуть спостерігатися після оперативних втручань на органах черевної порожнини, торкатимуться й операцій, проведених на судинах. Відповідно до цього і повинна застосовуватися ЛФК. Те ж торкається і операцій на дузі аорти, коли проводиться торакотомія. При оперативних втручаннях на судинах черепа можливо поява неврологічних симптомів, тоді післяопераційний період будуватиметься з урахуванням цієї патології. Фізична реабілітація при оперативних втручаннях з приводу виразкової хвороби шлунку та жовчнокам’яної хвороби Методика ЛФК при резекції шлунку на стаціонарному етапі реабілітації. Післяопераційний період у хворих, після резекції шлунку є дуже відповідальним і вимагає ретельного спостереження за пацієнтами. Серед комплексу заходів, направлених на зменшення числа, можливих ранніх і пізніх післяопераційних ускладнень, таких як застійна пневмонія, атонія кишечнику, порушення жовчовиділення і жовчовиділення, спаєчна хвороба, значну роль відіграють ЛФК, лікувальний масаж, фізіотерапія і дієтологія. При планових операціях ЛФК, масаж і фізіотерапія застосовується в передопераційній, післяопераційний і післялікарняний періоди. При екстрених операціях, курс відновного лікування ділиться на післяопераційний і післялікарняний періоди. Для кожного періоду ставляться свої конкретні завдання ЛФК, масажу і фізіотерапії. На підставі поставлених завдань розробляються схеми процедур занять ЛГ, методика лікувального масажу і фізіотерапевтичних процедур, будуються комплекси фізичних вправ. ЛФК при резекції шлунку на стаціонарному етапі реабілітації Основні завдання ЛФК в ранньому післяопераційному періоді: 1) сприяти якнайшвидшому виведенню наркотичних речовин з організму; 2) відновити показники артеріального тиску та частоти серцевих скорочень до вихідних показників; 3) сприяти поліпшенню периферичного кровообігу; 4) активізувати функції дихальної системи; 5) попередити ускладнення з боку шлунково-кишкового тракту; 6) попередити застійні явища в легенях; 7) підготувати хворого до наступного періоду лікування. Для вирішення поставлених завдань в ранньому післяопераційному періоді після виходу хворого з наркозу в післяопераційній палаті зазвичай через 2-3 ч після операції застосовуються дихальні вправи статичного характеру з акцентом на грудне дихання з відкашлюванням, направлене на швидке виведення наркотичних речовин з організму і активізацію дихання. ЛФК при резекції шлунку на стаціонарному етапі реабілітації Дихальні вправи не мають бути глибокими, методист однією рукою притримує післяопераційну рану хворого, а іншою рукою у момент відкашлювання проводить легке биття, погладжування по грудної клітки з боку спини і по передній правій поверхні грудної клітки хворого. Дихальні вправи виконуються через кожну годину, повторюючи кожне 8-10 разів. Вдих через ніс, видих подовжений - через рот. Все це робиться в повільному темпі, вільно, без напруги і затримки дихання, 6 разів протягом дня. Хворий лежить на функціональному ліжку з підведеним узголів'ям, під колінами вал. Цього ж дня застосовуються фізичні вправи для дистальних відділів кінцівок. Дуже важливе завдання, яке стоїть перед методистом, - додати хворому упевненість в сприятливому результаті операції, підняти його настрій. ЛФК при резекції шлунку на стаціонарному етапі реабілітації На 2-3й день хворого перевертають на бік для запобігання застійним явищам в легенях і післяопераційним ускладненням, таким, як пневмонії, тромбофлебіт, атонії кишечника, тромбоемболії. У момент повороту хворого на бік йому роблять легкий масаж - погладжування і розтирання грудної клітки і попереку. За допомогою інструктора хворий виконує пасивні вправи у верхніх і нижніх кінцівках. Активні згинання ніг в колінних суглобах хворий виконує не відриваючи п'яти від ліжка, плавно, в повільному темпі. На 3-5й день вирішуються початкові положення напівсидячи, сидячи з опущеними ногами з опорою стоп об лавку. Хворий виконує неповні повороти тулуба і незначні нахили вперед. На 4-й день хворому дозволяється вставати спираючись руками об спинку стільця. На 5-6й день дозволяється ходити. Протипоказані вправи з натуженням, напругою м'язів черевного преса. Зразковий комплекс лікувальної гімнастики при резекції шлунка (ранній післяопераційний руховий режим) № 1. 2. 3. 4. 5. 6. 7. Вихідне положення Лежачи на спині, руки уздовж тулуба Те ж Лежачи на спині, руки уздовж тулуба Лежачи на спині, руки зігнуті в ліктях, упор на лікті Лежачи на спині, руки уздовж тулуба Лежачи на спині, руки уздовж тулуба Лежачи на спині, руки уздовж тулуба Зміст вправи Дозування Темп Методичні вказівки Підготовча частина. Підрахунок пульсу та АТ. Підрахунок пульсу. Дихальні вправи статичного характеру, з акцентом на грудне Відкашлювання. Вдих через ніс. Видих кашельними поштовхами. 8-10 разів Дихання спокійне 2-3 рази Основна частина 1 – кісті стискати в кулак; 7-8 разів 2 – розтискати кулак. Дихання середньої глибини. 5-7 разів Спокійній вдих, декілька подовжений| видих. 1–підняти праву руку вперед - вдих; 2 - опустити руку - видих; 4-6 разів 3-4 те ж лівою рукою Поворот хворого на бік. 30с. Злегка притиснути руками ребра хворого. Темп повільний Дихання спокійне Злегка притиснути руками ребра хворого. Темп повільний Дихання спокійне Масаж спини Зразковий комплекс лікувальної гімнастики при резекції шлунка (ранній післяопераційний руховий режим) № 8. Вихідне положення Лежачи на спині, ноги зігнуті в колінних суглобах, руки уздовж тулуба Зміст вправи Дозування Основна частина 1 - злегка розвести коліна в сторони, 4-6 разів ступні на місці; 2 - коліна звести; Темп Темп повільний, дихання рівномірне . Заключна частина 9. 10. Лежачи на спині, руки уздовж тулуба Лежачи на спині, права долоня на грудях, ліва - на животі Підрахунок пульсу. Дихання з акцентом на грудне; Дихання спокійне 6-8 разів Дихання спокійне Методичні вказівки Амплітуда обмежена ЛФК при резекції шлунку на стаціонарному етапі реабілітації Пізній післяопераційний період – після зняття швів до виписування зі стаціонару. Основні завдання ЛФК пізнього післяопераційного періоду: 1) Вирішення завдань попереднього періоду, якщо вони повністю не були вирішені; 2) Формування зміцнення рубця після операційної рани; 3) Відновлення рухливості м’язів у післяопераційній ділянці; 4) Запобігання розвитку спайок; 5) Профілактика порушень функції травного тракту; 6) Поліпшення функції дихальної системи; 7) Відновлення порушеної постави. ЛФК при резекції шлунку на стаціонарному етапі реабілітації У день зняття швів усувається навантаження в ділянці оперативного втручання, а також зменшується загальне навантаження. Заняття проводиться перед зняттям швів. Навантаження поступово підвищують за рахунок включення нових вправ, збільшення кількості повторів, збільшення амплітуди рухів; включаються також ходьба, малорухливі ігри, загартування повітрям або обтирання водою. Вступна і заключна частини становлять у сумі 50%, тривалість заняття – 30 хв, 2 рази на день, у залі ФР, груповим методом. У пізній післяопераційний період інтенсивність навантажень може супроводжуватись збільшенням пульсу до 205 відносно спокою, больові відчуття не є лімітуючими для проводження заняття. Зразковий комплекс лікувальної гімнастики при резекції шлунка (пізній післяопераційний руховий режим) № 1. 2. 3. 4. 5. 6. 7. 8. Вихідне положення Зміст вправи Дозування Підготовча частина. Підрахунок пульсу та АТ. Стоячи 1 - руки вперед вдих; 5-7 разів 2 - руки опустити видих; Те ж, руки перед 1 – розвести руки – вдих; 5-7 разів грудьми 2 - прийняти в.п.- видих; Основна частина Те ж, руки на 1 - підняти праве коліно; 5-7 разів поясі 2 - опустити коліно; 3–4 те ж другою ногою; Те ж, руки на 1 - мах правою ногою убік; 6-8 разів поясі 2 - ногу приставити; 3 - мах лівою ногою убік; 4 - ногу приставити; Те ж, руки за 1 - Праву ногу випрямити, макси5-7 разів головою мально відвести назад, повернутися в в.п. Те саме іншою ногою Те саме, руки Обертальні рухи руками вперед і 5-6 разів зігнуті в ліктях, назад пальці до плечей Те саме, руки Виконати нахили тулуба управо, 6 разів вздовж тулуба ковзаючи руками по бічній поверхні тулуба, повернутися в в.п. Те саме вліво Стоячи, ноги на Зробити випади правою і лівою 5 разів ширині плечей, ногою по черзі руки на поясі Темп Методичні вказівки повільний Темп повільний Дихання рівномірне повільний повільний Амплітуда обмежена повільний повільний - // - Дихання рівномірне - // - Дихання не затримувати Зразковий комплекс лікувальної гімнастики при резекції шлунка (пізній післяопераційний руховий режим) № Вихідне положення Зміст вправи Дозування Основна частина Підняти руки через сторони догори – 5 разів вдих, затримати дихання, повернутися в в.п. - видих Темп 11. Стоячи, ноги на ширині плечей, руки уздовж тулуба Стоячи, ноги на ширині плечей, руки в сторони В ходьбі 12. В ходьбі Ходьба по залу, руки на поясі, піднімання ніг під прямим кутом в колінному суглобі 2-3 хв. Середній 13. Стоячи, руки на поясі Присідання, руки за голову – 1 присісти – вдих, 2 - встати – видих 5-7 разів Середній Дихання не затримувати 14. Стоячи, руки вздовж тулуба Вільне діафрагмальне дихання 1 хв. Повільний Дихання не затримувати 9. 10. 15. В ходьбі 16. О.с. Повільний Методичні вказівки Максимально обернути тулуб управо так, щоб бачити стіну за собою, повернутися у в.п. Руки на поясі, почергове ходіння правим і лівим боками По 5 разів - // - 2 хв. Середній Заключна частина Ходити по залу, піднімаючи руки 1 хв. вгору – вдих, опускаючи – видих Довільне дихання, підрахунок пульсу Повільний Без різких рухів - // Зберігати правильну поставу, шаг приставний Спина пряма, дихання довільне ЛФК при резекції шлунку на стаціонарному етапі реабілітації Основні завдання ЛФК віддаленого післяопераційного періоду: 1) Активізація функції травного тракту; 2) Стимуляція процесів регенерації тканин у області операційного рубця; 3) Запобігання розвитку спайок; 4) Відновлення ходьби і постави; 5) Підвищення загальної працездатності, якості життя пацієнта; 6) Зміцнення функціональної діяльності серцево-судинної і дихальної систем. Після виписування зі стацонару хворий продовжує регулярні заняття в полікліниці або санаторних умовах. Руховий режим щадний з поступовим розширенням залежно від стану хворого. Фізичні вправи – активні гімнастичні, спортивно-прикладні, дихальні: статичні, динамічні та спеціальні. Інтенсивність навантажень залежить від функціональних можливостей систем життезабеспечення і з урахуванням залишкових явищ захворювання; тривалість – 30-45 хв, 2 рази на день. ЛФК після захворювань жовчного міхура і жовчовивідних шляхів, що вимагають оперативного втручання Основні завдання ЛФК у підготовчому періоді: 1. Підвищення загального життєвого тонусу і опірності організму; 2. Поліпшення функції гепатобіліарної системи і шлунково-кишкового тракту; 3. Активізація кровообігу в органах черевної порожнини для швидшого протікання регенерації тканин в післяопераційному періоді; 4. Поліпшення функціональної діяльності серцевосудинної і дихальної систем; 5. Навчання вправам, необхідним в ранньому післяопераційному періоді для попередження ускладнень. ЛФК після захворювань жовчного міхура і жовчовивідних шляхів, що вимагають оперативного втручання Комплекс фізичних вправі в підготовчому (передопераційному) періоді складається з вправ для дистальних відділів верхніх і нижніх кінцівок, дихальних вправ статичного і динамічного характеру, вправ для м'язів черевного преса. Вправи для м'язів черевного преса і діафрагми сприяють збільшенню відділення міхурної жовчі. Враховуючи ту обставину, що виділення жовчі з жовчного міхура походить малими порціями, фізичні вправи виконуються в повільному темпі. Між вправами роблять паузу для відпочинку 7-10 с. Основними для виконання фізичних вправі є початкові положення лежачи на спині, правому боці і стоячи. Тривалість процедури лікувальної гімнастики - 15-20 хв. Перші 2-3 дні находження у стаціонарі хворий освоює комплекс фізичних вправ, в наступні дні - 1 раз на день займається з методистом ЛФК, а 2 рази самостійно виконує рекомендовані фізичні вправи протягом дня. ЛФК після захворювань жовчного міхура і жовчовивідних шляхів, що вимагають оперативного втручання За 2 дні до операції хворого навчають фізичним вправам раннього післяопераційного періоду: підняттю тазу з початкового положення лежачи на спині, дихальним вправам статичного й динамічного характеру, техніці повороту на бік, відкашлюванню та вставанню. Окрім виконання комплексу фізичних вправ, хворий здійснює пішохідні прогулянки до 20 хв. за 1-1,5 ч. до сну. Протипоказаннями служать підвищена температура тіла, виражені болі. Схема процедури лікувальної гімнастики у передопераційному періоді при операціях на жовчному міхурі, жовчовивідних шляхах і печінці Розділ I II Зміст розділу 1. Ходьба в русі Дозування 2–3 хв 2. Вправи для дистальних відділів кінцівок 3. Дихальні вправи динамічного характеру з акцентом на діафрагмальне 7–9 раз 5–6 раз Методичні вказівки Завдання вправ Темп повільний Підготувати організм до виконання фізичного навантаження основного розділу Дихання поглиблене, спокійне Вправи лежачи на спині 5–6 разів Стежити за глибиною Активізація кровообігу в дихання органах черевної порожнини 2. Вправи для м'язів черевного 3–4 рази Без різких рухів Поліпшення функції пресу гепато-біліарної системи 3. Підняття тазу, техніка 2–3 рази Перехід в положення повороту на бік, перехід в сидячи, стоячи з положення сидячи, стоячи положення лежачи на боці Вправи лежачи на правому боці 4. Дихальні вправи динамічного 5–6 разів Дихання спокійне характеру з акцентом на діафрагмальне 2. Дихальні вправи динамічного 5–6 разів Поступово понизити характеру фізичне навантаження на хворого 1. Дихальні вправи статичного і динамічного характеру Схема процедури лікувальної гімнастики у передопераційному періоді при операціях на жовчному міхурі, жовчовивідних шляхах і печінці Розділ III Зміст розділу Дозування Методичні вказівки Завдання вправ Вправи стоячи 5. Вправи для крупних суглобів 5–7 разів Стежити за диханням верхніх і нижніх кінцівок 6. Вправи для м'язів черевного 3–4 рази Без напруги, різких преса (нахили вперед, в сторони, рухів повороти тулуба) 1. Ходьба в русі 2–3 хв Дихання спокійне Зміцнення серцевосудинної і дихальної систем 2. Дихальні вправи динамічного 5–6 разів Поступово понизити характеру фізичне навантаження на хворого Відновне лікування після операції підрозділяють на 3 періоди: ранній (перші 3 дні), пізній (4 дні - з 4-го по 7-й день після операції) і тренувально–відновний (9-11 днів - з 8-го дня після операції до виписки із стаціонару). У першу добу після операції змінені показники зовнішнього дихання, відбувається виражений спазм периферичних артерій, діафрагма приймає положення високого стояння - це погіршує дихання. Операції на жовчному міхурі, жовчовивідних шляхах і печінці приводять до порушень функції травного тракту. Вимушене горизонтальне положення хворого впливає також на відхождення газів та сечовипускання. ЛФК після захворювань жовчного міхура і жовчовивідних шляхів, що вимагають оперативного втручання Завдання ЛФК в ранньому післяопераційному періоді наступні: 1) Сприяння якнайшвидшому виведенню наркотичних речовин з організму; 2) Відновлення показників артеріального тиску та частоти сердечних скорочень до початкових показників; 3) Поліпшення функції шлунково-кишкового тракту і, зокрема, жовчовиділення; 4) Сприяння поліпшенню периферичного кровообігу для профілактики тромбозу вен; 5) Активізація функції дихальної системи; 6) Підготовка хворого до наступного періоду. ЛФК після захворювань жовчного міхура і жовчовивідних шляхів, що вимагають оперативного втручання Поставлені завдання в ранньому післяопераційному періоді розв'язуються застосуванням фізичних вправ в першу добу після операції. Через 2-3 години після операції роблять серію дихальних вправ статичного характеру з акцентом на грудне дихання. Дихальні вправи виконуються в повільному темпі, лежачи на спині, через кожну годину 8-10 разів. Вдих проводиться через ніс, подовжений видих - через рот. У момент виконання дихальних вправ слід уникати напруги й затримки дихання. Ці рекомендації повинні особливо дотримуватися особами літнього віку. Цього ж дня хворий, окрім дихальних вправ приступає до виконання комплексу фізичних вправ раннього післяопераційного періоду, яким він оволодів у підготовчому періоді. Цей комплекс починається з вправ для дистальних відділів верхніх і нижніх кінцівок. На 2-й день після операції на тлі знеболення в заняття лікувальною гімнастикою включаються дихальні вправи динамічного характеру. Потім поступово в них робиться акцент на правильне діафрагмальне дихання. ЛФК після захворювань жовчного міхура і жовчовивідних шляхів, що вимагають оперативного втручання За наявності дренажної трубки у області правого підребер'я або в іншій зоні хворого під час виконання вправ повинен стежити за правильним її положенням. Хворого періодично треба повертати на бік для профілактики застійних явищ в легенях і пролежнів, а також створювати йому більш високе положення для кращого відтоку жовчі. Всі вправи виконуються у повільному темпі, з обмеженою амплітудою рухів. Між вправами дається пауза для відпочинку 710 секунд. Перехід хворого в положення сидячи проводиться із положення лежачи на боці. У положенні сидячи і стоячи у хворого зменшується внутрішньочеревний тиск у верхньому відділі черевної порожнини, що полегшує роботу легенів і серця. Підйом хворого на ноги проводять на 3-й день після операції. Фізичні вправи підбирають з таким розрахунком, щоб вони не викликали у пацієнта відчуття болю. Заняття ЛГ проводяться 6 разів протягом дня, по 8-10 хвилин кожне. Схема процедури ЛГ в ранньому післяопераційному періоді при операціях на жовчному міхурі, жовчовивідних шляхів і печінки Розділ I II Зміст розділу Вправи лежачи на спині Дозування 1–1,5 хв 1. Дихальні вправи статичного 8–10 разів характеру, з акцентом на грудне 2. Вправи для дистальних 7–8 разів відділів верхніх і нижніх кінцівок 1. Дихальні вправи динамічного 5–7 разів характеру 2. Відкашлювання 3–4 рази 3. Підняття тазу 2–3 рази 4. Вправи з поворотом тулуба, перехід хворого в положення сидячи з опущеними ногами, стоячи III 1. Дихальні вправи статичного характеру 1–1,5 хв Методичні вказівки Завдання вправ Підготувати хворого до виконання фізичного навантаження основного розділу Дихання спокійне Темп повільний Дихання рівномірне Нормалізувати артеріальний тиск, ЧСС і дихання Перехід в положення сидячи, стоячи з положення лежачи на боці Профілактика утворення внутрішньочеревних спайок, поліпшення кровообігу у області операційної рани Понизити фізичне навантаження на хворого Дихання спокійне ЛФК після захворювань жовчного міхура і жовчовивідних шляхів, що вимагають оперативного втручання З 4-го дня після операції об'єм фізичного навантаження розширюється і хворий за 3 дні адаптується до фізичного навантаження. Він вже самостійно або за допомогою медперсоналу пересувається. Гемодинамічні показники (артеріальний тиск і ЧСС) до цього часу відновлені до початкових показників. Поліпшуються функціональні показники зовнішнього дихання. Завдання ЛФК пізнього післяопераційного періоду: 1) Повна нормалізація показників артеріального тиску і частоти сердечних скорочень; 2) Активізація жовчовиділення; 3) Активізація м'язів черевного пресу; 4) Профілактика порушень функції травного тракту; 5) Поліпшення функції дихальної системи; 6) Відновлення порушеної постави. ЛФК після захворювань жовчного міхура і жовчовивідних шляхів, що вимагають оперативного втручання Для вирішення завдань ЛФК в період відновного лікування пізнього післяопераційного періоду комплекс фізичних вправ включає вправи раннього післяопераційного періоду, до якого додаються ускладнені вправи, які раніше не застосовувалися за клінічними показниками. Використовуються дихальні вправи з акцентом на діафрагмальне дихання, вправи для активізації м'язів передньої черевної стінки, периферичного кровообігу, відновлення постави. Фізичні вправи виконуються з положення лежачи, сидячи (з опущеними ногами), стоячи. За рахунок збільшення рухливості діафрагми забезпечується повне й вільне дихання. Тривалість процедури лікувальної гімнастики збільшується до 12-15 хв. Хворий виконує комплекс фізичних вправ протягом дня до 6 разів, з них 5 разів самостійно. ЛФК після захворювань жовчного міхура і жовчовивідних шляхів, що вимагають оперативного втручання Пішохідні прогулянки (дозована ходьба) - 4 разу на день до 15 хв. Дихальні вправи статичного характеру із залученням верхніх кінцівок значно розширюють екскурсію грудної клітини, що багато в чому збільшує рухливість діафрагми. Останнє, у свою чергу, дозволяє механічно стимулювати перистальтику і моторно-секреторну функцію шлунковокишкового тракту. На 5-7-у добу після операції за відсутності ускладнень відновлюються показники зовнішнього дихання. До цього моменту нормалізується просвіт мікросудин, що підтверджується відсутністю агрегації клітинних елементів в капілярах нігтьового валика і кон'юнктиви. Відновлюється постава, розширюються функціональні можливості серцево-судинної і дихальної систем, що дозволяє застосовувати більш складний комплекс фізичних вправ. Схема процедури ЛГ в пізньому післяопераційному періоді при операціях на жовчному міхурі, жовчовивідних шляхів і печінки Розділ I II III Зміст розділу Вправи лежачи на спині 1. Дихальні вправи статичного характеру, поєднуючи грудне з діафрагмальним диханням Дозування 2–3 хв 2–7 разів Методичні вказівки Дихання спокійне 2. Дихальні вправи динамічного характеру 5–7 разів Темп повільний 1. Фізичні вправи для дистальних відділів верхніх та нижніх кінцівок Вправи сидячи 2. Вправи на рухливість діафрагми і зміни внутрішньочеревного тиску Вправи стоячи 3. Вправи для м'язів черевного пресу 4. Вправи для середніх груп м'язів верхніх і нижніх кінцівок 5. Повороти на бік 1. Дихальні вправи динамічного і статичного характеру 7–9 раз У поєднанні диханням Завдання вправ Підготувати хворого до виконання фізичного навантаження основного розділу з Нормалізувати показники АТ та ЧСС 5–7 разів У повільному темпі, Профілактика ускладнень без напруги функції травного тракту 3–4 рази Без напруги 5–7 разів Темп повільний 5–7 разів Дихання рівномірне Активізація м'язів черевного пресу Поліпшення функції дихальної системи Для відтоку жовчі Поступово понизити фізичне навантаження на хворого ЛФК після захворювань жовчного міхура і жовчовивідних шляхів, що вимагають оперативного втручання До моменту зняття швів (на 8-9-й день після операції) хворий вже обслуговує себе. Ця форма занять фізичними вправами і самообслуговування позитивно впливають на життєвий тонус й психологічний стан хворого. Частота серцевих скорочень і артеріальний тиск нормалізовані. Відновлені основні показники зовнішнього дихання. Збільшується рухливість діафрагми. Хворий виконує дихальні вправи з повним диханням. Поліпшується мікроциркуляція. До 7-8-му дня після операції, як правило, нормалізується кількісний і якісний склад жовчі. Вищеперелічена позитивна динаміка показників функціональної діяльності серцево-судинної і дихальної систем, а також клінічні дані поліпшення стану хворого дозволяють збільшити фізичні навантаження. А це, у свою чергу, дає можливість виконувати фізичні вправи з різних положень-лежачи, сидячи і стоячи. Функція травного тракту до цього часу нормалізована ще не повністю. Продовжується загоєння операційної рани, але вже значно розширюється руховий режим хворого. ЛФК після захворювань жовчного міхура і жовчовивідних шляхів, що вимагають оперативного втручання Цей період у відновному лікуванні з урахуванням обов'язкового застосування фізичних вправ є тренувально–відновним. Завдання ЛФК тренувально-відновного періоду: 1) Активізація функції травного тракту; 2) Стимуляція процесів регенерації тканин у області операційного рубця; 3) Відновлення тонусу м'язів черевного пресу; 4) Зміцнення функціональної діяльності серцево-судинної і дихальної систем; 5) Відновлення ходьби і постави; 6) Підготовка хворого до побутових навантажень. У цьому періоді комплекс фізичних вправ значно розширений. Збільшуються кількість, дозування вправ і амплітуда рухів. Все це дозволяє активніше проводити зміцнення м'язів черевного пресу, формувати еластичний післяопераційний рубець. ЛФК після захворювань жовчного міхура і жовчовивідних шляхів, що вимагають оперативного втручання Зміцненню м'язів черевного пресу сприяють фізичні вправи для тулуба (нахили вперед, убік, повороти тулуба). Від сили м'язів черевного пресу багато в чому залежать подальше поліпшення показників функції зовнішнього дихання і розвиток екскурсій грудної клітини. Фізичні вправи, направлені на зміцнення м'язів черевного пресу і розвиток рухливості діафрагми, змінюють внутрішньочеревний тиск, що забезпечує механічну стимуляцію секреторно-моторної функції травного тракту. Вони надають непряму стимулюючу дію на процеси регенерації по механізму активізації відповідних моторно-вісцеральних рефлексів. На жовчовивідну функцію печінки після холецистектомії позитивно впливають фізичні вправи з середньою інтенсивністю (4-6 повторень для м'язів тулуба). Процедура лікувальної гімнастики виконується з помірним навантаженням, оскільки вона краще сприяє руховій активності шлунково-кишкового тракту, а надмірне навантаження ослабляє її. ЛФК після захворювань жовчного міхура і жовчовивідних шляхів, що вимагають оперативного втручання Для відновлення навику ходьби і постави виконуються фізичні вправи з положення стоячи. Застосовується ходьба на місці, в русі з різними положеннями рук. Разом з процедурою лікувальної гімнастики у режим рухової активності хворого включаються пішохідні прогулянки до 20-30 хвилин 3-4 рази протягом дня, а перед випискою із стаціонару вони досягають 1 години. Під час прогулянок хворий повинен постійно стежити за правильною ходьбою і поставою. Ходьба виробляє спокійний ритм дихання. Дихання стає природним, рівним, повільним і глибоким. Прогулянки підсилюють обмінні процеси, що, у свою чергу, стимулює регенерацію тканин. Перед випискою із стаціонару у пацієнта, що оперувався з приводу захворювання жовчного міхура, жовчовивідних шляхів і печінки, всі показники функції зовнішнього дихання покращенні. Їм активно і свідомо виконуються рекомендовані комплекси фізичних вправ (2 рази - самостійно, а 1 раз - під керівництвом методиста ЛФК протягом дня). ЛФК після захворювань жовчного міхура і жовчовивідних шляхів, що вимагають оперативного втручання Хворого навчають комплексу фізичних вправ післялікарняного періоду. У нього вже є навик до самостійної форми занять ЛФК, вироблене уміння контролювати фізичне навантаження по частоті серцевих скорочень і суб'єктивним показникам. Ці навички і уміння йому необхідні для самостійних занять після виписки із стаціонару. Розвинені вольові якості дозволяють успішно займатися фізичними вправами і чітко дотримуватися запропонованим методичним рекомендаціям. Все це дає можливість хворому бути готовим до майбутніх побутових навантажень. Пішохідні прогулянки тривалістю до 1 години, ЛГ дозволяють йому після виписки із стаціонару самостійно обслуговуватися в побутових умовах. Схема процедури ЛГ у тренувально–відновному післяопераційному періоді при операціях на жовчному міхурі, жовчовивідних шляхів і печінки Розділ I II III Зміст розділу 1. Ходьба: звичайна, на носках, руки на поясі, за голову, в сторони і т.д. Дозування 3–4 хв 2. Дихальні вправи динамічного характеру 3. Вправи для дистальних відділів верхніх і нижніх кінцівок 1. Вправи на рухливість діафрагми і зміни внутрішньочеревного тиску 2. Вправи для прямих і косих м'язів живота (нахили в сторони, вперед, повороти тулуба) 3. Вправи дли верхніх і нижніх кінцівок у поєднанні з диханням 4. Вправи на відчуття правильної постави 5. Ходьба, що коригує ходьбу 5–7 разів 1. Ходьба 2. Вправи дихального характеру Методичні вказівки Завдання вправ Дихання спокійне Підготувати хворого до виконання фізичного навантаження основного розділу Дихання рівномірне 7–9 раз 5–7 разів Без напруги Активізувати функцію травного тракту 4–6 разів Темп повільний Стимулювати процеси регенерації тканин операційного рубця Стежити за диханням Виховувати звичку підтримувати її Відновити тонус м'язів черевного пресу Відновити правильну поставу і ходьбу Дихання спокійне Поступово понизити фізичне навантаження 5–7 раз 5–7 разів 30–60 сек. 3–5 хв 6–8 разів Темп повільний ЛФК після захворювань жовчного міхура і жовчовивідних шляхів, що вимагають оперативного втручання Лікувальна фізкультура у післялікарняному періоді є продовженням програми реабілітації хворого після стаціонарного лікування. Подальше застосування засобів ЛФК після виписки із стаціонару при операціях на жовчному міхурі, жовчовивідних шляхах і печінці викликано тим, що можливі пізні ускладнення, такі, як атонія жовчних шляхів і пов'язане з цим порушення відтоку жовчі. Поволі відновлюються порушені моторно-вісцеральні зв'язки і рефлекси. Порушена функція жовчних шляхів і травного тракту вимагає певного часу для її повної нормалізації. У перші місяці після операції надмірні фізичні навантаження, підняття тяжкості і пов'язане з цим підвищення внутрішньочеревного тиску можуть привести до значних ускладнень відтоку жовчі. ЛФК після захворювань жовчного міхура і жовчовивідних шляхів, що вимагають оперативного втручання Завданнями ЛФК у післялікарняному періоді є: 1) Закріплення досягнутих результатів, одержаних в умовах стаціонару; 2) Подальша активізація функції травного тракту і нормалізація функції печінки; 3) Подальше зміцнення м'язів черевного пресу; 4) Тренування серцево-судинної і дихальної систем; 5) Закріплення правильної ходьби і постави. Вирішуються поставлені завдання у післялікарняному періоді тими ж фізичними вправами, якими хворий оволодів у період перебування в стаціонарі незадовго до виписки. Комплекс фізичних вправ складається не тільки з вправ для м'язів черевного пресу, включаються також дихальні вправи статичного і динамічного характеру, вправи на збереження правильної постави і ходьби. Систематичне застосування фізичних вправ підсилює обмінні процеси, тренує серцевосудинну і дихальну системи. Вправи для зміцнення м'язів тулубу сприяють збереженню правильної постави. ЛФК після захворювань жовчного міхура і жовчовивідних шляхів, що вимагають оперативного втручання Пішохідні прогулянки на свіжому повітрі по 1,5 - 2 години на день забезпечують ритмічну роботу серця, покращують функцію легенів і обмінні процеси в організмі, діяльність шлунково-кишкового тракту. Механічна стимуляція здійснюється за рахунок зміни внутрішньочеревного тиску. Зміні його сприяють збільшенню рухливості діафрагми, нахили вперед, в сторони, повороти тулуба. При складанні комплексу фізичних вправ необхідно виключати вправи, що викликають різке підвищення внутрішньочеревного тиску, сильну напругу м'язів черевного пресу. Протягом року треба утримуватися від підйому важких предметів Тривалість 1 заняття лікувальною гімнастикою у післялікарняному періоді-25-30 хвилин. Заняття проводяться 2 рази на день. ЛФК після захворювань жовчного міхура і жовчовивідних шляхів, що вимагають оперативного втручання Тривалість післялікарняного періоду якимнебудь терміном не обмежується, і доцільно, щоб рухова активність пацієнта зберігалася якомога довше. Враховуючи ту обставину, що у післялікарняному періоді хворий займається фізичними вправами самостійно, йому необхідно в період перебування в стаціонарі прищепити навик свідомої самостійної форми занять фізичними вправами. Пацієнт повинен уміти контролювати фізичне навантаження по частоті пульсу і суб'єктивним відчуттям. Схема процедури ЛГ у післялікарняний при операціях на жовчному міхурі, жовчовивідних шляхів і печінки Розділ I II III Зміст розділу 1. Ходьба на місці, в русі (руки на поясі, за голову) Дозування 3–4 хв Методичні вказівки Завдання вправ Дихання рівномірне, Підготувати організм до стежити за поставою виконання фізичного навантаження основного розділу Дихання рівномірне 2. Дихальні вправи динамічного характеру 3. Вправи для дрібних суглобів верхніх і нижніх кінцівок 5–7 разів 1. Вправи на рухливість діаграми 5–7 разів Без напруги 2. Вправи для тулубу 3. Вправи для нижніх кінцівок 4–6 разів 5–7 разів Темп середній 4. Вправи для м'язів черевного пресу 5. Вправи, що коригують ходьбу і поставу 6. Вправи для верхніх і нижніх кінцівок у поєднанні з диханням 4–6 разів Без напруги 5–7 разів Виховувати звичку правильної ходьби Дихання рівномірне 7–9 разів 1. Ходьба 3–5 хв Спокійна 2. Дихальні вправи динамічного і статичного характеру 5–7 хв Темп повільний Подальша активізація травного тракту і функції печінки Подальше зміцнення м'язів черевного пресу Закріплення правильної ходьби і постави Тренування серцевосудинної і дихальної системи Поступово понизити фізичне навантаження Фізична реабілітація при оперативних втручаннях з приводу захворювань селезінки та грижі Завдання, засоби та методика лікувальної фізичної культури, масажу та фізіотерапії при оперативних втручаннях з приводу захворювань селезінки у післяопераційний період лікування Основні завдання ЛФК в ранньому післяопераційному періоді: 1) сприяти якнайшвидшому виведенню наркотичних речовин з організму; 2) відновити показники артеріального тиску та частоти серцевих скорочень до вихідних показників; 3) сприяти поліпшенню периферичного кровообігу; 4) активізувати функції дихальної системи; 5) попередити ускладнення з боку шлунково-кишкового тракту; 6) попередити застійні явища в легенях; 7) підготувати хворого до наступного періоду лікування. Фізична реабілітація при оперативних втручаннях з приводу захворювань селезінки та грижі Засоби ЛФК на ранньому післяопераційному періоді: фізичні вправи – активні, пасивні, динамичні, гімнастичні. Малої інтенсивності (без значного зростання пульсу й АТ), індівідуальний метод доповнюється самостійними заняттями 5-6 разів на день. Для вирішення поставлених завдань в ранньому післяопераційному періоді після виходу хворого з наркозу в післяопераційній палаті зазвичай через 2-3 ч після операції застосовуються дихальні вправи статичного характеру з акцентом на грудне дихання з відкашлюванням, направлене на швидке виведення наркотичних речовин з організму і активізацію дихання. Дихальні вправи не мають бути глибокими, методист однією рукою притримує післяопераційну рану хворого, а іншою рукою у момент відкашлювання проводить легке биття, погладжування по грудної клітки з боку спини і по передній правій поверхні грудної клітки хворого. Фізична реабілітація при оперативних втручаннях з приводу захворювань селезінки та грижі Дихальні вправи виконуються через кожну годину, повторюючи кожне 8-10 разів. Вдих через ніс, видих подовжений - через рот. Все це робиться в повільному темпі, вільно, без напруги і затримки дихання, 6 разів протягом дня. Хворий лежить на функціональному ліжку з підведеним узголів'ям, під колінами вал. Цього ж дня застосовуються фізичні вправи для дистальних відділів кінцівок. Дуже важливе завдання, яке стоїть перед методистом, - додати хворому упевненість в сприятливому результаті операції, підняти його настрій. На 2-3 день за допомогою методиста виконується поворіт на правий бік, який не викликає значного зміщення органівчеревной порожнини. На 3-4 день дозволяється вихідне положення сидячи, на 5-6 добу – стоячи. Протипоказані вправи з натуженням, напругою м'язів черевного преса. Схема процедури лікувальної гімнастики в ранньому післяопераційному періоді при сленектомії Розділ I II Зміст розділу Вправи лежачи на спині Дозування 1–1,5 хв Методичні вказівки 1. Дихальні вправи статичного характеру, з акцентом на грудне 2. Вправи для дистальних відділів верхніх і нижніх кінцівок 1. Дихальні вправи динамічного характеру 8–10 разів Дихання спокійне 7–8 разів Темп повільний 5–7 разів Дихання рівномірне Нормалізувати артеріальний тиск, ЧСС і дихання Перехід в положення сидячи, стоячи з положення лежачи на правому боці Профілактика утворення внутрішньочеревних спайок, поліпшення кровообігу у області операційної рани Понизити фізичне навантаження на хворого 2. Відкашлювання 3. Підняття тазу 3–4 рази 2–3 рази 4. Вправи з поворотом тулуба на правий бік, перехід хворого в положення сидячи з опущеними ногами, стоячи III 1. Дихальні вправи статичного характеру Завдання вправ Підготувати хворого до виконання фізичного навантаження основного розділу 1–1,5 хв Дихання спокійне Фізична реабілітація при оперативних втручаннях з приводу захворювань селезінки та грижі Особливості методики лікувальної фізичної культури після оперативного втручання з приводу гриж Основні завдання ЛФК в ранньому післяопераційному періоді: 1) сприяти якнайшвидшому виведенню наркотичних речовин з організму; 2) відновити показники артеріального тиску та частоти серцевих скорочень до вихідних показників; 3) сприяти поліпшенню периферичного кровообігу; 4) активізувати функції дихальної системи; 5) попередити ускладнення з боку шлунково-кишкового тракту; 6) попередити застійні явища в легенях; 7) підготувати хворого до наступного періоду лікування. Фізична реабілітація при оперативних втручаннях з приводу захворювань селезінки та грижі Ранній післяопераційний режим триває 1-5 діб при грижосіченні. Лікувальну гімнастику призначають через 1-2 години після операцій, проведених під місцевим знеболюванням і через декілька годин після операцій під наркозом. Комплекси складають з дихальних вправ, рухів кінцівками з обмеженою амплітудою у повільному темпі. Дозволяється почергове згинання і розгинання ніг, не відриваючи п'яток від ліжка. Тривалість заняття 5-8 хвилин. Першого дня або наступної доби, залежно від характеру проведеної операції і клінічного стану хворого, виконують повертання у бік операційної рани. У цьому режимі виключають вправи, пов'язані зі статичним напруженням м'язів живота. Взагалі після операції з приводу грижі перехід в положення сидячи, а надалі в положення стоячи затримується на 3-5 діб. У цьому режимі окрім лікувальної гімнастики застосовують самостійні заняття 4-5 разів на день, ранкову гігієнічну гімнастику. Всі вправи виконуються підтримуючи післяопераційну рану пов’язкою. Зразковий комплекс ЛГ при грижосіченні пахових та стегнових гриж на 2-у добу після операції (ранній післяопераційний період) № Вихідне положення Зміст вправи Дозування Темп Методичні вказівки Підготовча частина. 1. 2. 3. 4. 5. 6. 7. 8. Лежачи на спині, руки уздовж тулуба Те ж Лежачи на спині, руки уздовж тулуба Лежачи на спині, руки зігнуті в ліктях, упор на лікті Лежачи на спині, руки уздовж тулуба Лежачи на спині, руки уздовж тулуба Лежачи на спині, руки уздовж тулуба Лежачи на спині, руки уздовж тулуба Підрахунок пульсу. Дихальні вправи статичного характеру, з акцентом на грудне 1 - кісті сжати, руки до плечей; 2 – В.п. Основна частина 1 – кісті стискати в кулак; 2 – розтискати кулак. 8-10 разів М’язи живота не напружувати. 8-10 разів 7-8 разів повільний Дихання середньої| глибини|. Спокійній вдих|, подо-вжений| видих. 5-7 разів Дихання спокійне Почергове згинання розгинання гомілко-востопних суглобів 8-10 разів Темп повільний 1–підняти праву руку до гори - вдих; 2 - опустити руку - видих; 3-4 те ж лівою рукою. Кругові рухи у гомілковому суглобі в одну та іншу сторони. 4-6 разів По 30с. Злегка притиснути руками післяопераційну рану Дихання спокійне Темп повільний Дихання спокійне Дихання спокійне Амплітуда повна Зразковий комплекс ЛГ при грижосіченні пахових та стегнових гриж на 2-у добу після операції (ранній післяопераційний період) Вихідне положення Підготовча частина. 9. Лежачи на спині, руки уздовж тулуба 10. Лежачи на спині, ноги зігнуті в колінних суглобах, руки уздовж тулуба 11. Лежачи на спині, ноги зігнуті в колінних суглобах, руки уздовж тулуба 12. Лежачи на спині, ноги зігнуті в колін-них суглобах 13. Лежачи на боці (з боку операції) № 14. Лежачи на боці (з боку операції) Зміст вправи Методичні вказівки Дозування Темп 1 – підняти праве плече; 2 – В.п. 3-4 теж др. 5-7 разів Темп повільний Дихання спокійне 1 - злегка розвести коліна в сторони, ступні на місці; 2 - коліна звести. 4-6 разів Амплітуда обмежена 1 – підняти таз - вдих; 2 – опустити – видих. 4-6 разів Темп повільний, дихання рівномірне . Дихання спокійне Поворіт на бік (з боку операції) 1 – зігнути в локті руку, яка зверху і відвести її в бік – вдих; 2 – В.п. – видих. Спокійне дихання. Розслаблення м’язів 30с. 4-6 разів 1хв. Дихання спокійне Темп повільний, дихання рівномірне Амплітуда обмежена Зразковий комплекс ЛГ при грижосіченні пахових та стегнових гриж на 2-у добу після операції (ранній післяопераційний період) № Вихідне положення Зміст вправи Дозування Темп Заключна частина 15. 16. Лежачи на спині, руки уздовж тулуба Лежачи на спині, права долоня на грудях, ліва - на животі Підрахунок пульсу. Дихання з акцентом на грудне; Дихання спокійне 6-8 разів Дихання спокійне Методичні вказівки Фізична реабілітація при апендектомії та оперативного втручання на нирках Завдання, засоби та методика лікувальної фізичної культури, масажу та фізіотерапії після апендектомії у післяопераційний період лікування Основні завдання ЛФК в ранньому післяопераційному періоді: 1) сприяти якнайшвидшому виведенню наркотичних речовин з організму; 2) відновити показники артеріального тиску та частоти серцевих скорочень до вихідних показників; 3) сприяти поліпшенню периферичного кровообігу; 4) активізувати функції дихальної системи; 5) попередити ускладнення з боку шлунково-кишкового тракту; 6) попередити застійні явища в легенях; 7) підготувати хворого до наступного періоду лікування. Фізична реабілітація при апендектомії та оперативного втручання на нирках Для вирішення поставлених завдань в ранньому післяопераційному періоді після виходу хворого з наркозу в післяопераційній палаті зазвичай через 2-3 ч після операції застосовуються дихальні вправи статичного характеру з акцентом на грудне дихання з відкашлюванням, направлене на швидке виведення наркотичних речовин з організму і активізацію дихання. Дихальні вправи не мають бути глибокими, методист однією рукою притримує післяопераційну рану хворого, а іншою рукою у момент відкашлювання проводить легке биття, погладжування по грудної клітки з боку спини і по передній правій поверхні грудної клітки хворого. Дихальні вправи виконуються через кожну годину, повторюючи кожне 8-10 разів. Вдих через ніс, видих подовжений - через рот. Все це робиться в повільному темпі, вільно, без напруги і затримки дихання, 6 разів протягом дня. Хворий лежить на функціональному ліжку з підведеним узголів'ям, під колінами вал. Фізична реабілітація при апендектомії та оперативного втручання на нирках Цього ж дня застосовуються фізичні вправи для дистальних відділів кінцівок. Дуже важливе завдання, яке стоїть перед методистом, - додати хворому упевненість в сприятливому результаті операції, підняти його настрій. На 2-й день хворому можна вставати. Спочатку за допомогою методиста, постояти 3-5 хв. Потім хворий встає самостійно. Для профілактики ускладнень з боку серцево-судинної та дихальної систем використовують дихальні вправи динамічного характеру, вправи для всіх суглобів верхніх та нижніх кінцівок. Вправи для тулуба виконують с обмеженою амплітудою руху. Хворий повинен слідкувати за осанкою при виконуванні вправ. В день зняття швів ЛГ протипоказана. При сприйнятливій течії післяопераційного періоду на 6 -7 добу хворого виписують з стаціонару. Протипоказані вправи з натуженням, напругою м'язів черевного преса. Зразковий комплекс лікувальної гімнастики після аппендектомії (катаральний апендицит) (ранній післяопераційний руховий режим) № Вихідне положення Зміст вправи Дозування Темп Методичні вказівки Підготовча частина. 1. 2. 3. 4. 5. 6. 7. 8. Лежачи на спині, руки уздовж тулуба Те ж Лежачи на спині, руки уздовж тулуба Лежачи на спині, руки зігнуті в ліктях, упор на лікті Лежачи на спині, руки уздовж тулуба Лежачи на спині, руки уздовж тулуба Лежачи на спині, руки уздовж тулуба Лежачи на спині, руки уздовж тулуба Підрахунок пульсу. Дихальні вправи статичного характеру, з акцентом на грудне Відкашлювання. Вдих через ніс. Видих кашельними поштовхами. Основна частина 1 – кісті стискати в кулак; 2 – розтискати кулак. Дихання середньої| глибини|. Спокійній вдих|, декілька| подовжений| видих. 1 – согнути локті, кісті до плеч; 2 – В.п. 1–підняти праву руку вперед - вдих; 2 - опустити руку - видих; 3-4 те ж лівою рукою. Кругові рухи у гомілковому суглобі в одну та іншу сторони. 8-10 разів Дихання спокійне 2-3 рази Злегка притиснути руками ребра хворого. 7-8 разів Темп повільний 5-7 разів Дихання спокійне 5-7 разів 4-6 разів Темп повільний По 30с. Дихання спокійне Злегка притиснути руками ребра хворого. Дихання спокійне Амплітуда повна Зразковий комплекс лікувальної гімнастики після аппендектомії (катаральний апендицит) (ранній післяопераційний руховий режим) № 9. 10. 11. 12. Вихідне положення Лежачи на спині, руки уздовж тулуба Те ж Лежачи на спині, руки уздовж тулуба Лежачи на спині, права долоня на грудях, ліва - на животі Зміст вправи Дозування Темп Методичні вказівки Підрахунок пульсу. Дихальні вправи статичного 8-10 разів характеру, з акцентом на грудне Заключна частина Підрахунок пульсу. Дихання з акцентом на грудне; 6-8 разів Дихання спокійне Дихання спокійне Дихання спокійне Фізична реабілітація при апендектомії та оперативного втручання на нирках Методика ЛФК при операціях на нирках у ранньому післяопераційному періоді Основні завдання ЛФК в ранньому післяопераційному періоді: 1) сприяти якнайшвидшому виведенню наркотичних речовин з організму; 2) відновити показники артеріального тиску та частоти серцевих скорочень до вихідних показників; 3) сприяти поліпшенню периферичного кровообігу; 4) активізувати функції дихальної системи; 5) попередити ускладнення з боку шлунково-кишкового тракту; 6) попередити застійні явища в легенях; 7) підготувати хворого до наступного періоду лікування. Фізична реабілітація при апендектомії та оперативного втручання на нирках С перших діб назначають вправи для верхніх кінцівок. Рухи рукою з прооперованого боку виконуються за допомогою другої руки, яка підтримує зігнуту в ліктьовому суглобі руку ( для зменшення навантаження). Підняття прямих рук, з з'єднаними пальцями, з поступовим підвищенням амплітуди. Вправи руками виконуються до болі з боку операційної рани. С першої доби після операції застосовуються дихальні вправи статичного характеру з акцентом на грудне дихання з відкашлюванням, направлене на швидке виведення наркотичних речовин з організму і активізацію дихання. Фізична реабілітація при апендектомії та оперативного втручання на нирках Дихальні вправи не мають бути глибокими, методист однією рукою притримує післяопераційну рану хворого, а іншою рукою у момент відкашлювання проводить легке биття, погладжування по грудної клітки з боку спини і по передній правій поверхні грудної клітки хворого. Дихальні вправи виконуються через кожну годину, повторюючи кожне 8-10 разів. Вдих через ніс, видих подовжений - через рот. Все це робиться в повільному темпі, вільно, без напруги і затримки дихання, 6 разів протягом дня. На 3-4 день дозволяється вихідне положення сидячи з опущеними ногами, вставання виконується з поворота на оперований бік. Використовується підтримуюча пов’язка. Зразковий комплекс лікувальної гімнастики при операціях на нирках (ранній післяопераційний руховий режим) № Вихідне положення Зміст вправи Дозування Темп Методичні вказівки Підготовча частина. 1. 2. 3. 4. 5. 6. 7. 8. Лежачи на спині, руки уздовж тулуба Те ж Лежачи на спині, руки уздовж тулуба Лежачи на спині, руки зігнуті в ліктях, упор на лікті Лежачи на спині, руки унизу з з’єдна-ними паль-цями Лежачи на спині, руки уздовж тулуба Лежачи на спині, руки уздовж тулуба Лежачи на спині, руки уздовж тулуба Підрахунок пульсу. Дихальні вправи статичного характеру, з акцентом на грудне 1 - кісті сжати, руки до плечей; 2 – В.п. Основна частина 1 – кісті стискати в кулак; 2 – розтискати кулак. 8-10 разів М’язи живота не напруджувати. 8-10 разів 7-8 разів Темп повільний 1 – підняти руки до гори – вдих; 2 – В.п. – видих . 4-6 разів Темп повільний До болю в операційній рані Почергове згинання розгинання гомілко-востопних суглобів 8-10 разів Темп повільний Дихання спокійне Темп повільний Дихання спокійне Дихання спокійне Амплітуда повна 1– кісті рук до плечей; 2 – В.п. 4-6 разів Кругові рухи у гомілковому суглобі в одну та іншу сторони. По 30с. Зразковий комплекс лікувальної гімнастики при операціях на нирках (ранній післяопераційний руховий режим) № 9. 10. Вихідне положення Лежачи на спині, руки уздовж тулуба Лежачи на спині, ноги зігнуті в колін-них суглобах Зміст вправи 1 – підняти праве плече; 2 – В.п. 3-4 теж др. Поворіт на бік (з боку операції) Дозування Темп 5-7 разів Темп повільний 30с. Дихання спокійне Заключна частина 11. Лежачи на спині Підрахунок пульсу. 12. Лежачи на спині, права долоня на грудях, ліва на животі Дихання з акцентом на грудне; Дихання спокійне 6-8 разів Дихання спокійне Методичні вказівки Дихання спокійне Фізична реабілітація після операцій з приводу опущення органів малого тазу, видалення кісти яєчника та при опущеннях матки та піхви Характеристика засобів ФР в оперативній гінекології ЛФК у передопераційному періоді протипоказана лише у тому випадку, якщо є загроза або наявність внутрішньої кровотечі, яка обумовлена розривом кісти, клініка гострого живота, що пов'язана з перекрутом ніжки кісти й небезпекою розриву її, некрозу, якщо присутні ознаки інтоксикації організму або розвиток гормонального кризу (метроррагія) та за наявності важких супутніх захворювань внутрішніх органів. Якщо проводиться екстрена операція з приводу кісти яєчника, то ЛФК призначають у післяопераційному періоді з урахуванням даних гістологічних досліджень й ускладнень, які пов'язані або з оперативним втручанням, або з клінічними проявами кісти. Передопераційна підготовка жінки передбачає освоєння тих вправ, які застосовуватимуться у післяопераційному періоді. Це створює можливість для вільнішого торування рухових шляхів, створення у корі головного мозку «моделі» необхідної рухової дії у післяопераційному періоді, а, отже, й виконання вправ після операції без особливих зусиль. Фізична реабілітація після операцій з приводу опущення органів малого тазу, видалення кісти яєчника та при опущеннях матки та піхви Крім того, післяопераційна підготовка щодо виконання фізичних вправ створює сприятливий емоційний фон і позитивну настроєність до методу ЛФК, що також важливо для післяопераційного періоду. Завдання ЛФК у передопераційному періоді: відвернення хворого від майбутньої операції, психотерапевтична дія; загальна підготовка до операції і підготовка операційного поля – зменшення або усунення застійних явищ в органах малого тазу, нижніх кінцівках, легенях; поліпшення місцевого крово - і лімфообігу, підвищення еластичності шкіри і м'язів; навчання жінки фізичним вправам, керованому диханню, розслабленню, самоконтролю, а також тим фізичним вправам, які застосовуватимуться у перші години і дні після операції; запобігання запорам, метеоризму і затримці сечі; формування навиків самообслуговування. Фізична реабілітація після операцій з приводу опущення органів малого тазу, видалення кісти яєчника та при опущеннях матки та піхви Більшість авторів у передопераційному періоді рекомендують використовувати прості, загальнодоступні й спеціальні гімнастичні і дихальні вправи з початкового положення, лежачи на спині, оскільки необхідно уникати збільшення внутрішньочеревного тиску. Фізичне навантаження помірне, виключаються різкі рухи. Тривалість курсу залежить від тривалості передопераційного періоду. Заняття проводять малогруповим методом у жіночій консультації або в стаціонарі. Після перенесеної операції має місце цілий ряд подальших функціональних порушень, які обумовлені наявністю больового синдрому. Ці зміни виявляються в рефлекторно-больовому щаднені, у результаті якого обмежується об'єм дихальних рухів, дихання стає поверхневим і частим. Крім того, за наявності вираженого больового синдрому ослаблюється м'язовий тонус. Ізза обережності хворі прагнуть обмежити навіть мінімальні рухи, що ще більш знижує загальний тонус, сприяє розвитку гіподинамії з її шкідливими наслідками. Фізична реабілітація після операцій з приводу опущення органів малого тазу, видалення кісти яєчника та при опущеннях матки та піхви При режимі абсолютного спокою у післяопераційному періоді можливі ускладнення у вигляді післяопераційної пневмонії, бронхіту, атонії кишечнику, застійних явищ в органах малого тазу і в нижніх кінцівках. Окрім цих ускладнень, рефлекторно-больове щаднення і стан гіподинамії сприяють уповільненню регенераторних процесів, млявому загоєнню післяопераційного рубця, появі дисгормональних порушень. За рахунок м'язової слабкості й зниження регенерації можливо утворення післяопераційних гриж і свищів. Фізична реабілітація після операцій з приводу опущення органів малого тазу, видалення кісти яєчника та при опущеннях матки та піхви Загальними протипоказаннями для призначення ЛФК у післяопераційному періоді є: підвищення температури понад 37,5°С і інших ознак септикопіємії; тромбофлебіт, ознаки наявності гострих запальних явищ у матці і інших органах малого тазу (придатках і клітковині), кровотечі, загроза сповзання лігатури, гострі болі – особливо якщо вони посилюються після руху; порушення згортаючої системи крові; наростання недостатності кровообігу. Завдання ЛФК у післяопераційному періоді, який ділиться на три частини: ранній післяопераційний період (через 2 години – при місцевому знеболенні, через 4 години – при загальному знеболенні); пізній післяопераційний період (на 6-7 день); віддалений післяопераційний період. Починати лікувальну гімнастику необхідно якомога раніше, як тільки дозволить стан хворого і за відсутності протипоказань. Через 1-2 години після операції, хворий може проробляти декілька дихальних вправ, а через 2-3 дні застосовують легкі фізичні вправи. Фізична реабілітація після операцій з приводу опущення органів малого тазу, видалення кісти яєчника та при опущеннях матки та піхви У ранньому післяопераційному періоді завданнями ЛФК є: сприяння якнайшвидшому виведенню з організму речовин, що накопичилися (під час наркозу); активізація гемодинаміки; ліквідація венозних застоїв; поліпшення оксигенації крові; підвищення загального тонусу; попередження післяопераційних ускладнень (тромбофлебіту, запорів і затримки сечовипускання, спаєчного процесу). Завдання пізнього післяопераційного періоду є: нормалізація дихальної функції; поліпшення крово- і лімфообігу в усіх органах і тканинах; активізація регенеративно-репаративних процесів й процесів обміну речовин. Застосування ЛФК у пізньому післяопераційному періоді починається після зняття швів (6-й - 7-й день після операції). Методика ЛФК зводитися до застосування дозованих вправ для м'язів черевного преса і тазового дна, дихальних вправ (черевного, грудного і змішаного типів), вправ для дистальних, а потім і проксимальных відділів кінцівок (переважно нижніх), загальнозміцнюючих вправ. Фізична реабілітація після операцій з приводу опущення органів малого тазу, видалення кісти яєчника та при опущеннях матки та піхви З цих фізичних вправ необхідно вибирати найбільш полегшені, з урахуванням рухового режиму, на якому знаходитися хворий, безболісні, які легко переносяться. Тривалість занять лікувальною гімнастикою спочатку 5-7 хвилин, поступово її доводять до 30 хвилин. У міру поліпшення стану хворі виконують вправи з предметами (м'ячі, медицинболи, гімнастичні палиці і ін.), поступово включають ходьбу, коригуючи вправи, які сприяють відновленню правильної постави і нормальної ходьби. Основні рухові режими, які використовують у післяопераційному періоді після гінекологічних операцій схожі з руховими режимами, які використовують при оперативних втручаннях на органах черевної порожнини. Основними засобами ЛФК після операції з приводу кісти яєчника є фізичні вправи, рухові режими, природні чинники природи, працетерапія, масаж, а формами ЛФК – лікувальна гімнастика, утрішня гігієнічна гімнастика (УГГ), самостійні заняття, прогулянки, терренкур. Фізична реабілітація після операцій з приводу опущення органів малого тазу, видалення кісти яєчника та при опущеннях матки та піхви Відразу після операції з приводу кісти яєчника проводиться гістологічна експрес-діагностика, слід з обережністю призначати будь-який вид масажу цим хворим. Гінекологічний масаж у хворих з патологією жіночих статевих органів, виконується або лікаремгінекологом, або спеціально навченою акушеркою під контролем лікаря. З фізіотерапевтичних методів лікування і профілактики післяопераційних ускладнень при кістах яєчників ряд авторів рекомендує використовувати у передопераційному періоді світловоздушні і сонячні ванни, обливання, обтирання й обмивання; у післяопераційному періоді: електроанальгезію і акупунктуру. Для профілактиці захворювань дихальної системи рекомендується інгаляція негативно заряджених електроаерозолів у перші 48 годин 2-4 рази на добу, потім 1 раз на день (курс лікування - 4-6 днів). Крім того, на поверхню рани за допомогою аэроіоно- і электроаэрозольтерапії наносять аерозолі антибіотиків. Фізична реабілітація після операцій з приводу опущення органів малого тазу, видалення кісти яєчника та при опущеннях матки та піхви Для регуляції ендокринних порушень застосовують электрофорез з цинком і йодом, бажано СМТ або флюктуирующим струмом (3 курси) – перший раз через 2-3 тижні після операції. При збереженій шийки матки рекомендується електростимуляція її через 3-4 тижні після операції. Особливості методики лікувальної фізичної культури після оперативного втручання з приводу опущення матки та піхви № Вихідне положення Зміст вправи Дозування Підготовча частина. Руки через сторони вгору-вдих, в.п. 3-5 разів видих Темп Методичні вказівки Повільний Вдих носом, видих подовжений 1. Стоячи ноги схресно 2. Те саме Згинання-розгинання пальців рук 8-10 разів Швидкий Спина пряма 3. Стоячи Ходьба короткими кроками 40 с Середній Дихання довільне 4. Те саме Ходьба схресним кроком з поворотами тулуба 40 с Середній Повороти плавні 5. Те саме Надпліччя вгору-вдих, в.п. - видих 3-5 разів Повільний Основна частина 6. Стоячи, між колінами м'яч,руки на поясі Неглибокі напівприсідання, стискаючи колінами м'яч 8-10 разів Середній Спина пряма Те саме Повороти тулуба з розведенням рук 6-8 разів Середній Повороти плавні Лежачи на спині Діафрагмальне дихання 3-4 рази Повільний Те саме Почергове згинання ніг 5-6 разів кожною Середній Те саме Напруження м'язів стегон та промежини - 4 с, розслаблення - 6 с 4-6 разів 7. 8. 9. 10. Рухи плавні Дихання не затримувати Особливості методики лікувальної фізичної культури після оперативного втручання з приводу опущення матки та піхви № Вихідне положення Зміст вправи Дозування Темп Методичні вказівки Підготовча частина. 11. Те саме Грудний тип дихання 4-5 разів Повільний 12. Те ж, ноги зігнуті в упорі Піднамання тазу 6-8 разів Середній Дихання довільне 13. Те саме Середній Дихання довільне 14. Те ж, руки в сторони Повільний Таз на повертати 15. Лежачи на животі Середній Дихання не затримувати 16. Колінно-ліктьове Середній Рухи плавні 17. Сидячи на п'ятах 18. 1 - покласти коліна праворуч, 2 - в.п., 6-8 разів 3 - те ж вліво, 4-в.п. В.п. - вдих, поворот тулуба, з'єднати 3-5 разів в долоні – видих кожен бік Почергове згинання ніг в колінних 8-10 разів суглобах 1 - випрямити ногу, 2-3 - відвести її в 3-4 рази бік, 4 - в.п. кожною Прогнутися в грудному відділі-вдих, 3-5 разів в.п.-видих Заключна частина Повільно Те саме 1-2 - стати на коліна, 3-4 - в.п. 6-8 разів Середній Напружувати промежину Те саме «Повне» дихання 3-4 рази Повільно Дихання носом 40-60 с З уповільнен ням Дихання довільне 19. 20. Стоячи Ходьба схресним кроком Особливості методики лікувальної фізичної культури після оперативного втручання з приводу опущення матки та піхви Післяопераційний період. Завдання ЛФК в ранньому післяоперацйному періоді: 1. Прискорення виведення наркотичних речовин із організму. 2. Підвищення загального тонусу хворої. 3. Попередження післяопераційних ускладнень. 4. Нормалізація діяльності системи травлення, акту сечовипускання. 5. Відновлення правильного акту дихання. 6. Відновлення кровообігу. 7. Підготовка хворої до переходу в в.п. – сидячи та стоячи. 8. Попередження застійних явищ в області малого таза. 9. Психоемоційний вплив. 10. Підготовка до побутових та фізичних навантажень. Особливості методики лікувальної фізичної культури після оперативного втручання з приводу опущення матки та піхви Засоби ЛФК: спеціальні ДВ з відкашлюванням у в.п.лежачи на спині; вправи для дистальних відділів кінцівок, вправи для м'язів тазового дна; вправи, що готують до переходу у в.п. – сидячи та стоячи, розширенню рухового режиму. Методика: У ранньому післяопераційному періоді застосовують постільний (1-3 доби) і палатний рухові режими. Через 2-3 години після виходу хворої із наркозу ДВ з відкашлюванням (грудне) і вправи для мілких груп м'язів. З 2-го дня додають вправи для м'язів тазового дна із в.п. - лежачи на спині і боці. З 3-4 дня включають вправи для черевного пресу чередуючи їх з розслабленням, вправи для середніх груп м'язів із в.п. - лежачи на спині, боку, сидячи. Особливості методики лікувальної фізичної культури після оперативного втручання з приводу опущення матки та піхви Тривалість заняття від 5 хвилин до 25 – в кінці періоду тричі на день. Поведінка хворої у ліжку до кінця першої доби повинна бути активна: дихальна гімнастика, зміна положення тіла, ЛГ. Строки розширення рухового режиму залежать від типу операції. Після лапароскопії вставати дозволяють на другу добу після операції, при більш травматичному абдомінальному втручанні – сидіти дозволяється на 2-гу добу, стояти і ходити – на 3-ю; після піхвових операцій вставати і ходити – на 7му добу (шви знімають на 6-ту). Зразковий комплекс лікувальної гімнастики у післяпераційному періоді з приводу опущення матки та піхви (1-2 доба після операції) № Вихідне положення Зміст вправи Дозування Темп Методичні вказівки Підготовча частина. Вимірювання ЧСС та АТ 1. 2. 3. Лежачи на спині Те саме Те саме Дихання з подовженим видихом Згинання-розгинпання пальців кінцівок Грудний тип дихання з відкашлюванням 6-8 разів 8-10 разів 4-5 разів Повільни Видих через рот й Амплітуда Середній максимальна Повільни й Основна частина 6. Те ж, руки до плечей 1 - руки до плечей, 2 - лікті в боки, 3-4 - в.п. Почергове згинання ніг у колінному та кульшовому суглобах Звести лікті перед собою-видих, в.п. – вдих 7. Лежачи на спині Напруження - розслаблення сідниць 6-8 разів Середній Дихання не затримувати 8. Те ж, ноги зігнуті в упорі Почергове відведення колін 4-6 разів Повільни й Амплітуда неповна - // - 1-2 - правою рукою торкнутися лівого коліна, 3-4 - в.п.; 5-8 - те ж ін. рукою 3-4 рази Повільни й Дихання не затримувати 4. Те саме 5. Те саме 9. 4-5 разів Повільни й 3-4 рази кожною Повільни й 4-5 разів Повільни й Дихання довільне Ковзаючи п'яткою по ліжку Зразковий комплекс лікувальної гімнастики у післяпераційному періоді з приводу опущення матки та піхви (1-2 доба після операції) № Вихідне положення Зміст вправи Дозування Темп Методичні вказівки Повільни й Методист здавлює грудну клітину на видиху Заключна частина. 10. 11. 12. - // - Поглиблене дихання з поштовхоподібним видихом 4-6 разів - // - Повороти голови 6-8 разів Лежачи на спині Дихання з подовженним видихом 4-6 разів Вимірювання ЧСС та АТ Повільни й Повільни й Рухи плавні Дихання носом Особливості методики лікувальної фізичної культури після оперативного втручання з приводу опущення матки та піхви Завдання ЛФК в пізньому післяоперацйному періоді: 1. Нормалізація функції дихання. 2. Запобігання розвитку спайок. 3. Покращення крово- і лімфообігу у всіх органах і тканинах. 4. Відновлення постави, координації рухів. 5. Нормалізація психоемоційного стану хворої. 6. Адаптація до фізичних навантажень. Засоби та методика ЛФК: на фоні загальнорозвиваючих вправ для кінцівок і тулуба із всіх в.п.; коригуючі вправи; ДВ статичні ті динамічні, грудного і діафрагмального типу; ходьба, починаючи з 1-2 хвилин на місці, потім по палаті і коридору з поступовим прискоренням темпу; вправи для м'язів тазового дна; ходьба по сходах. Тривалість заняття 30-40 хвилин. Форми ЛФК: РГГ, заняття ЛГ, СЗ. Особливості методики лікувальної фізичної культури після оперативного втручання з приводу опущення матки та піхви Завдання ЛФК у віддаленому післяоперацйному періоді: 1. Відновлення функцій систем життєзабезпечення. 2. Запобігання розвитку спайок. 3. Попередження рецидиву захворювання. 4. Підвищення загальної працездатності, якості життя. Засоби та методика ЛФК: вправи пізнього післяопераційного періоду виконують з більшою амплітудою та навантаженням, додають вправи для м'язів черевного пресу, використовують вправи з обтяженням, опором, з предметами, на снарядах; ігри. Дякую за увагу!
