Нині освітня практика характеризується переходом більшості ЗДО в режим розвитку інноваційної діяльності

Нині освітня практика характеризується переходом більшості ЗДО в
режим розвитку інноваційної діяльності, зокрема науково-методичної.
Методична робота займає особливе місце в системі управління ЗДО,
оскільки, передусім, сприяє активізації особистості педагога, підвищенню його
професійної компетентності, забезпечуючи тим самим підвищення якості освіти.
Саме тому проблеми відбору інноваційного змісту методичної роботи,
організації продуктивних її форм, оцінювання ефективності методичної роботи
педагогів на сучасному етапі стають дуже актуальними [10].
Сучасна науково-методична робота має ряд відмінних рис:
– відбір змісту науково-методичної роботи, який забезпечує особистісний
розвиток дитини дошкільного віку, його саморозкриття;
– забезпечення інформування педагогів про інноваційні підходи до освіти;
– забезпечення додаткових освітніх послуг в плані розкриття змісту
дошкільної освіти за напрямками інноваційної діяльності;
– супровід безперервності інноваційної пошукової, дослідницької
діяльності педагогів;
– здійснення індивідуального та диференційованого підходів до кожного
педагога в залежності від його професійної компетентності;
– озброєння педагогів новими, інноваційними способами професійної
діяльності, що забезпечують ефективний вплив на особистісний розвиток
дитини.
Колектив Осокорівського ДНЗ ясла-садка «Барвінок» розуміє, що
забезпечити готовність педагога до інноваційної діяльності, створити всі
необхідні умови для зростання професійної компетентності педагога, що
реалізує інновації, може тільки оновлена система науково-методичної діяльності
закладу.
Сьогодні все частіше керівники ЗДО задаються таким питанням:
«Наскільки ефективна та система методичної роботи, яка розгортається
всередині кожного закладу дошкільної освіти, що потрібно в ній змінити, щоб
забезпечити зростання професійної і методичної компетентності педагогів,
готовність їх реалізовувати варіативні освітні програми, використовувати
сучасні педагогічні технології, формувати особистісні якості вихованців?» [7, с.
115]. Для відповіді на це питання необхідно насамперед оцінити існуючу систему
науково-методичної роботи, тобто організувати її експертне оцінювання.
Для організації оцінювання науково-методичної роботи педагогів
необхідно спеціальне інструментальне забезпечення. Для його розробки важливо
виявити співвідношення феноменів «критерій», «показник» і «вимірювач». Дамо
визначення кожного з них [41].
Критерій – ознака, на підставі якої проводиться оцінка, визначення або
класифікація роботи педагога. До критеріїв висуваються такі вимоги:
а) об'єктивність; б) стійкість і сталість; в) повторюваність в предметі;
г) готовність встановлювати міру відповідності досліджуваного предмета його
ідеалу.
Під «показником» розуміють ознаки, які призводять до системних змін
(перехід від кількості в якість). Під показником розуміють дані, за якими можна
судити про розвиток роботи педагога. Показники визначаються за допомогою
безперервних або дискретних величин, які можуть бути абсолютними,
відносними або питомими, в залежності від умов і методів їх розрахунку.
Рівень – це ступінь вираженості показника щодо обраного критерію.
Наступним з феноменів оцінювання об'єктів інновацій є «вимірювач». Це
шкала, яка дозволяє уточнити ступінь вираженості показника щодо:
а) інших показників;
б) попереднього стану (виразності) показника;
в) попередньої думки про ступінь враженості показника у експертів, які
беруть участь в повторному оцінюванні [7, с. 61-64].
Критерії відбираються в ході вивчення та аналізу науково-методичної
літератури з даної проблеми, наукових досліджень. Важливе значення при
відборі критеріїв оцінювання має вивчення пріоритетних напрямків розвитку
системи освіти на даному етапі, а також експертні судження з цієї проблеми.
При відборі «показників» оцінювання вивчаються і аналізуються робочі
описи об'єктів (в нашому випадку опис змісту науково-методичної роботи).
При відборі «вимірників» використовуються різного роду шкали (від 1 до
10) та опису їх відповідності.
На основі аналізу запропонованих в наукових дослідженнях способів
оцінювання науково-методичної роботи була створена експертна карта, в змісті
якої закладені такі критерії та показники оцінювання:
1. Виявлення цільового замовлення. Цей критерій оцінюється за
допомогою таких показників: чіткість поставлених цілей, адекватність завдань
заявленим цілям в області підвищення професійної компетентності педагогів,
забезпеченість моніторингу інструментарієм, його адекватність.
2. Аналіз рівня професійної компетентності педагогів. Індикатори
оцінювання: збір та обробка інформації про результати оцінювання професійної
діяльності педагогів; виявлення педагогічних проблем; вивчення та аналіз стану
результатів науково-методичної роботи.
3. Відбір форм науково-методичної роботи. Індикатори оцінювання:
обґрунтованість вибору форм науково-методичної роботи, розуміння і
застосування особливостей їх організації, прихильність форм до стану кадрового
складу, його компетентності.
4. Адекватність технічних завдань – вибір ідей, пропозицій щодо
організації науково-методичної роботи. Індикатори оцінювання: оригінальність,
авторство у відборі змісту та організації науково-методичної роботи.
5. Результативність науково-методичної роботи. Індикаторами оцінювання
є: порівняльні дані за рівнями професійної компетентності педагогів,
інтерпретація отриманих даних, їх використання в системі науково-методичної
роботи.
6.
Якість
інноваційної
науково-методичної
продукції.
Індикатори
оцінювання: відповідність методичної продукції критеріям оцінювання [58].
При роботі з запропонованою картою експерту необхідно виставити
оцінки (+,–) відповідно до описаного рівнем і співвідношенням з актуальною
практикою науково-методичної роботи в закладі. При цьому 4 бали ставиться за
оптимальний рівень ефективності, 3 бали – за достатній, 2 бали – за критичний і
0 балів – за неприпустимий рівень. Якщо оцінювана система науково-методичної
роботи набирає від 28 до 21 бали – рівень ефективності оптимальний, якщо від
21 до 14 – достатній, від 14 до 7 – критичний, від 7 і нижче – неприпустимий [48].
При оцінюванні ефективності науково-методичної роботи педагогів ЗДО є
фактори, які впливають (позитивно або негативно) на якість зазначених
результатів. Зясовується наступне:
а) Які організаційні умови створені в освітньому закладі для виявлення і
задоволення освітніх потреб педагогів, і як це позначилося на досягненні
поставлених цілей?
б) Наскільки раціонально була організована система науково-методичної
роботи для педагогів?
в) Якого рівня професійної компетентності досягли педагоги, завдяки
системі науково-методичної роботи?
г) Як позначилася на якості освітнього процесу інноваційна педагогічна
діяльність? [49].
Оцінюється вплив на кінцеві результати наступних умов:
– підвищення професійної компетентності педагогів;
– удосконалення професійної майстерності;
– участь педагогів у розробці та використанні інновацій;
– матеріальне і моральне стимулювання праці педагогів;
– створення позитивного мікроклімату в колективі і організація
комфортних умов для спільної діяльності педагогів і їхнього навчання.
Ця модель аналізу стану науково-методичної роботи в ЗДО допомагає
виявити і обґрунтувати чинники та також позитивно і негативно вплинули на
якість науково-методичної роботи, а зрештою на рівень професійної
компетентності педагогів і рівень освітнього процесу ЗДО. Дана модель може
служити основою для самоаналізу ЗДО щодо ефективності науково-методичної
роботи закладу.
Запропонований інструментарій оцінювання ефективності науковометодичної роботи дозволяє відкоригувати її зміст і організацію, з одного боку,
а з іншого – розгорнути систему науково-методичної підтримки педагогів і
підвищити якість освітньої роботи в ЗДО.
Методи педагогічної діагностики – це способи, за допомогою яких
вивчаються, досліджуються індивідуальні особливості особистості у процесі
навчально-пізнавальної та виховної діяльності ЗДО.
Основним напрямком науково-методичної діяльності Осокорівського
ДНЗ ясла-сад «Барвінок» є моніторинг педагогічної успішності.
Адміністрацією закладу, був складений та затверджений на педагогічній
нараді план проведення моніторингового дослідження науково-методичної
діяльності педагогів Осокорівського ДНЗ ясла-сад «Барвінок», в якому наведено
такі заходи:
– вивчення фахової літератури, перспективного педагогічного досвіду з
досліджуваної проблеми; розроблення та узгодження програми моніторингового
дослідження; підготовка інструментарію для проведення моніторингового
дослідження;
– тиражування необхідних матеріалів для проведення моніторингового
дослідження;
– проведення моніторингового дослідження;
– статистичне опрацювання матеріалів, отриманих після проведення
моніторингового дослідження;
– узагальнення результатів, підготовка висновків та рекомендацій
відповідно до цих результатів, складання аналітичного звіту за результатами
моніторингового дослідження;
– підготовка проекту наказу про результати моніторингового дослідження
[108, с. 5].