Иврит. Учебник для 1-4 классов общеобразовательных школ с преподаванием на украинском языке.
реклама
МОВА ІВРИТ 1-4 класи загальноосвітніх навчальних закладів з навчанням українською мовою 1 ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА Мова іврит як предмет інваріативної складової навчального плану вивчається у школах (класах) з українською мовою навчання з вивченням мов національних меншин. За навчальним планом на її вивчення відведено 70 годин (2 години на тиждень). Основною метою початкового навчання мови іврит як навчального предмета, визначеною Державним стандартом початкової загальної освіти1, є формування в учнів комунікативної компетентності шляхом засвоєння доступного і необхідного обсягу знань з мови навчання, опанування всіх видів мовленнєвої діяльності, а саме засвоєння елементарних мовних знань, формування умінь і навичок слухати-розуміти мовлення, говорити, читати й писати, здатності успішно користуватися мовою для вирішення різноманітних життєвих задач, що потребують застосування мовленнєвих умінь. У школах з українською мовою навчання ця робота, що продовжуватиметься на подальших етапах навчання, повинна забезпечувати учням можливість повноцінно користуватися мовою іврит як засобом комунікації і пізнання; залучати їх до багатства єврейської культури. Для досягнення зазначеної мети передбачається виконання таких завдань: формування в учнів позитивної мотивації до вивчення мови іврит як на початковому етапі навчання, так на наступни ступенях шкільної освіти формування елементарних комунікативних умінь і навичок в усіх видах мовленнєвої діяльності (слухання, говоріння, читання і письма); розвиток особистості дитини, її мовленнєвих здібностей, уваги, мислення, пам’яті та уяви забезпечення комунікативно-психологічної адаптації молодших школярів до нового мовного світу для подолання психологічних бар’єрів у подальшому використанні мови іврит як засобу спілкування; опанування елементарних лінгвістичних знань з мови іврит, доступних молодшим школярам та необхідних для оволодіння усним та писемним мовленням мовою іврит з урахуванням особливостей фонетичної і граматичної системи мови іврит та мови навчання залучення до єврейської культури, до нового соціального досвіду використання мови іврит: знайомство зі світом однолітків різних країн, з деякими звичаями єврейського народу України та Ізраїлю, з дитячим пісенним, віршованим та казковим фольклором мовою іврит, із доступними учням творами дитячої художньої літератури на івриті; виховання толерантного відношення до представників інших національностей та країн; Про затвердження Державного стандарту початкової загальної освіти. – Постанова Кабінету Міністрів України №462 від 20 квітня 2011 року. 1 2 формування інтелектуальних та пізнавальних здібностей молодших школярів; моральний, соціокультурний, естетичний розвиток особистості; розвиток емоційної сфери дітей у процесі дидактичних ігор, навчальних спектаклях з використанням мови іврит; залучення молодших школярів до нового соціального досвіду під час програвання різних ролей у процесі моделювання ігрових, навчальних та реальних ситуацій, типових для сімейного, побутового та навчального спілкування. Програма навчального курсу «Мова іврит» реалізує провідні загально дидактичні та лінгводидактичні концептуальні засади, а саме особистісно – орієнтований, компетентнісно – діяльнісний, комунікативно-когнітивний, диференційований підходи до навчання мови, а також принципи використання автентичного матеріалу, соціокультурної спрямованості та широкого використання сучасних навчальних та здоров’язберігаючих технологій. 1. Особистісно-орієнтований підхід до навчання проявляється в усвідомленні школярами їх власної участі в освітньому процесі як суб'єктів навчання; у постановці цілей навчання, що відповідають реальним потребам учнів; у відборі змісту, що відповідає інтересам і рівню психо-фізіологічного і морального розвитку учнів даного віку; в усвідомленні учнями їх причетності до подій, що відбуваються в світі, у формуванні вміння висловити свою точку зору; у розвитку вміння спонукати партнерів по спілкуванню до позитивних рішень і дій. Цей підхід покладено як у зміст програми, так і передбачає подальшу реалізацію у підручниках та навчальних посібниках, робочих зошитах за рахунок урізноманітнення вправ і завдань, їх диференціації за характером і ступенем складності, що дозволить вчителю враховувати відмінність мовленнєвих потреб і здібностей учнів, регулювати темп і якість оволодіння навчальним матеріалом, а також забезпечуватиме індивідуальне посильне навчальне навантаження учнів. 2. Компетентнісно - діяльнісний підхід до навчання мови. Даний підхід передбачає формування комунікативної та ключових компетентностей в якості основної мети навчання – підпорядкування даній меті відбору навчального матеріалу та визначення комплексу дій, що спрямовані на досягнення учнями належного рівня засвоєння знань, умінь і навичок. В організації мовленнєвої діяльності на уроках мови іврит має дотримуватися рівновага між діяльністю, яка організована як на мимовільній, так і на довільній основі. Щоб максимально використовувати механізми мимовільного запам'ятовування необхідно створювати там, де можливо, умови реального спілкування, використовуючи прийми та методи моделювання реальних ситуацій спілкування у рольовій грі, парній, груповій, колективній та проектній діяльності. Робота з оволодіння мовними засобами тісно пов'язана з їх використанням в мовленнєвих діях, які виконуються учнями під час розвязання конкретних 3 комунікативних завдань. При цьому використовуються різні форми роботи (індивідуальні, парні, групові, колективні) як способи підготовки до умов реального спілкування. Створюється атмосфера взаєморозуміння і співпраці у процесі колективної взаємодії. Це сприяє розвитку індивідуальних здібностей учнів, самостійності, вміння працювати з партнером / партнерами, вміння бути членом команди під час вирішення різного роду навчальних та пізнавальних завдань. Одним із дієвих способів організації мовленнєвої взаємодії учнів є проектна методика, робота в малих групах співробітництва. 3. Комунікативно – когнітивний підхід до навчання мови іврит розуміється як спрямованість на досягнення школярами достатнього рівня комунікативної компетенції з одного боку та розвиток в учнів таких розумових операцій як аналіз і синтез, індукції та дедукції, виділення суттєвих ознак мовного та матеріалу, узагальнення та конкретизація, виявлення причиново-наслідкових зв’язків між явищами, порівняння, зіставлення та протиставлення, розв’язання логічних завдань. У процесі досягнення комунікативної мети реалізуються виховні, розвивальні та загальноосвітні функції навчання мови як предмета. Комунікативна спрямованість курсу проявляється у постановці цілей, відборі змісту, у виборі прийомів навчання і в організації мовленнєвої діяльності учнів. Відбір тематики та мовного матеріалу для усного та письмового спілкування здійснюється, виходячи з комунікативної цінності, виховної значимості, відповідності життєвому досвіду та інтересам учнів відповідно до їх віку. Завдання з усного мовлення, читання та письма формулюються так, щоб у їхньому виконанні був комунікативний зміст і результатом стало реальне спілкування. В той же час специфіка початкового навчання мови пов’язана з характером мінімізації мовного матеріалу, його обсягом, доступним для сприйняття, відтворення та вільного продукування учнями, з формами введення та закріплення даного матеріалу на різних етапах. Необхідною умовою свідомого навчання є врахування досвіду учнів у рідній мові і розвиток когнітивних здібностей учнів. Це передбачає пізнавальну активність учнів стосовно явищ мови навчання та мови вивчення (н-д, української або російської та мови іврит), порівняння і зіставлення на мовному, мовленнєвому, соціокультурному рівнях. 4. Диференційований підхід до оволодіння мовним матеріалом (лексичним і граматичним) з урахуванням того, як цей матеріал буде використовуватися учнями надалі: для створення власних висловлювань (продуктивно) або для розуміння звучать або друкованих текстів (рецептивно). У початкових класах практично весь матеріал засвоюється двосторонньо (продуктивно-рецептивно), поступово впродовж наступних етапів навчання обсяг рецептивної лексики та граматики поступово має зростати, що дозволяє учням читати і слухати тексти різних типів , жанрів і стилів. 5. Використання автентичного матеріалу для навчання всіх форм спілкування. Цей принцип враховується при відборі мовного матеріалу, текстів, 4 ситуацій спілкування, що програються учнями, ролей, ілюстрацій, звукозаписів, відеосюжетів та ін Для читання та аудіювання учням пропонуються тексти з автентичних джерел різних типів, жанрів і стилів: реальні листи івритомовних дітей, нотатки зі шкільних газет, листівки, справжні запитальники та анкети з дитячих видань, фрагменти інтерв'ю, повідомлення з інтернету, уривки художніх літературних творів класиків і сучасних авторів, вірші, тексти путівників, карти міст, вулиць, рекламні та інформаційні оголошення і т. д. 6. Соціокультурна спрямованість процесу навчання мови іврит. Даний принцип тісно пов'язаний з попереднім. У курсі широко використовуються лінгвонародознавчі та лінгвокраїнознавчі матеріали, які дають учням можливість краще опанувати мову іврит через знайомство з побутом, культурою, реаліями, ціннісними орієнтирами людей, для яких мова іврит є рідною. Наявність таких матеріалів допомагає наблизити процес навчання до реальних умов спілкування, дозволяє усвідомити роль мови іврит як засобу спілкування і спонукає користуватися ним на доступному учням рівні. 7. Принцип широкого використання сучасних технологій навчання дозволяє інтенсифікувати навчальний процес і зробити його більш захоплюючим і ефективним за допомогою різних методів, прийомів і засобів навчання, мовленнєвих та пізнавальних ігор, лінгвістичних завдань, створення сприятливого психологічного клімату для здійснення спілкування, використання відповідного ілюстративного, аудіо-і відеоматеріалів і технічних засобів, а також індивідуальних і групових форм роботи. Важливим аспектом навчання мови на початковому етапі є й використання на кожному уроці здоров’язберігаючих технологій – фізкультхвилинок, рухливих ігор, в процесі проведення яких також відбувається як закріплення вивченого матеріалу, так і випереджальне навчання - засвоєння пасивної лексики та мовленнєвого матеріалу, які поступово стануть активними. Навчання мови іврит у початковій школі (1-4 класи) має закласти основи реалізації практичної мети навчання мови на елементарному рівні. Елементарний рівень в термінології експертів Ради Європи з мовної освіти (рівні А1 (Інтродуктивний рівень (Breakthrough – «формальне володіння» або «відкриття»)) та А2 (Середній рівень, або “виживання” (Waystage)))2 відповідає початковій ланці, а саме А1 – 1-2 класи, та А2 – 3-4 класи. Також елементарний рівень співвідноситься з рівнем «Алеф» (початковий рівень) за визначенням ізраїльської системи мовної освіти3. Загальноєвропейські Рекомендації з мовної освіти: вивчення, викладання, оцінювання , Науковий редактор українського видання С.Ю. Ніколаєва – К.: Ленвіт, 2003 – С.33. 3 Ron Kuzar. List of Morphological and Syntactic Items For Six Levels of Hebrew Instruction. – The Hebrew University of Jerusalem, Rothberg School for Overseas Student, Division of Hebrew Language Instruction, Research Center. – Jerusalem, 1991. 2 5 ЗМІСТОВІ ЛІНІЇ КУРСУ. З урахуванням мети і завдань, а також сучасних вітчизняних та зарубіжних підходів, зміст навчання мови іврит визначається такими змістовими лініями: мовленнєва, мовна, соціокультурна і діяльнісна. Діяльнісна лінія навчання є загальною як для мов навчання, так і для мов, що вивчаються як окремий предмет. Основною змістовою лінією є мовленнєва. При цьому мовна, соціокультурна і діяльнісна змістові лінії спрямовані на забезпечення мовленнєвої. Всі змістові лінії навчання є взаємозалежними, взаємопов’язаними та спрямовані на формування ключових та предметних компетенцій. Мовленнєва лінія передбачає розвиток умінь усного та писемного мовлення учнів (аудіювання і говоріння, читання і письма) і умінь користуватися мовою як засобом спілкування, пізнання, пливу. Для досягнення цієї мети учні засвоюють необхідні для повноцінного сприйняття та розуміння мовні одиниці різного рівня (слова, словосполучення, речення) у процесі реального спілкування або слухають мовлення вчителя, учнів, носіїв мови, аудіо записи (у разі чіткої повільної вимови), нескладні за змістом тексти, будують діалогічне та монологічне висловлювання у межах визначених сфер спілкування – особистісна, навчальна, соціально-побутова, світ природи. 6 Мовна лінія змісту навчання передбачає засвоєння знань про мову та формування мовних умінь. При цьому основна увага приділяється мовним вмінням, які необхідні для практики користування мовою: розширенню, активізації словникового запасу учнів; розвиткові граматичних умінь та навичок (утворенню форм слова; побудови словосполучень, речень; використання засобів зв’язку речень у висловлюванні); формуванню орфоепічних, графічних, правописних умінь та навичок. Молодші школярі мають навчитися розпізнавати визначене програмою коло мовних явищ; усвідомлювати особливості звукової, граматичної форми слова, його морфемної будови; значення слова, побудови словосполучень, речень. Мовна робота здійснюється з опорою на уроки української мови, важливе значення у ній займає зіставлення схожих, але не однакових явищ в івриті та українській мовах. Соціокультурна лінія змісту є обов’язковою складовою роботи над мовленнєвою та мовною лініями і передбачає ознайомлення школярів з нормами, які регулюють соціальні відношення в суспільстві, розвиток в учнів вміння їх дотримуватися, виконувати різноманітні соціальні ролі. Передусім, ті ролі, які діти виконують у школі, класі, на вулиці, у транспорті, магазині тощо. Ці ролі, визначені статтю та віком, професією, входженням у сімейне та дружнє коло, шкільний колектив, спортивну секцію, релігійну громаду та інші , оскільки вже у молодшому шкільному віці актуальним для учнів постають ролі пасажира, покупця, відвідувача бібліотеки, того, хто запитує певні відомості у різних побутових ситуаціях або роз’яснює їх іншому. Важливий аспект соціокультурної роботи стосується формування в учнів національної самосвідомості, уявлень про культуру, історію, традиції, звичаї та реалії єврейського народу, здатності вилучати з мовних одиниць різних рівнів соціо- та лінгвокультурні, народо- та країнознавчу інформацію та користуватися нею, домагаючись повноцінної комунікації у межах визначених сфер спілкування, а також зацікавленого ставлення до мов, культур, звичаїв інших народів, уміння дотримуватися відповідних правил суспільної поведінки, налагоджувати та підтримувати контакти з носіями інших культур, взаємно враховувати соціальні та національні особливості учасників спілкування. Соціокультурна лінія навчання покликана посилювати практичну спрямованість навчання мови, його зверненість до реальних життєвих проблем, вирішення яких багато в чому залежить від успішного користування мовою. Для такої роботи необхідним є належний відбір тем, ситуацій, матеріалів для обговорення – художніх та науково-художніх (науково-популярних) текстів, зразків побутових діалогів, слів та фразеологічних одиниць, в яких відображаються особливості матеріального та духовного життя народу та ін.. В процесі навчання мови іврит у початковій школі учні знайомляться з назвою держави (Ізраїль), її столицею, державними символами, з найбільш поширеними єврейськими та ізраїльськими чоловічими та жіночими іменами, деякими святами, сюжетами популярних авторських та народних казок, притч; 7 вчаться відтворювати напам’ять невеликі прості твори дитячого фольклору (вірші, пісні, прислів’я та приказки) мовою іврит; знайомляться з деякими формами мовленнєвого та немовленнєвого етикету єврейської лінгвокультурної спільноти в певних ситуаціях спілкування: при зустрічі, у школі, допомагаючи вдома, під час спільної гри або навчально-побутовій діяльності, розмовляючи по телефону, в гостях, за столом у магазині. Навчання мови іврит будується на інтеграції навчання мови іврит та читання, його характеризує взаємопов’язана робота над усіма видами мовленнєвої діяльності, широке використання тестів для слухання, читання, побудови усних і письмових висловлювань, для спостережень над мовними, правописними особливостями. Вивчення навчального матеріалу відбувається за лінійноконцентричним принципом, коли змістова лінія реалізується систематично й послідовно з поступовим ускладненням, по одній висхідній лінії, причому виклад його базується на основі уже вивченого і в тісному взаємозв’язку з ним та допускає повторне вивчення окремих розділів і тем змістової лінії у кожному наступному році навчання з розширенням змісту й поглибленням його викладу. Програма для кожного класу містить такі розділи: «Мовленнєва лінія», «Мовна лінія», «Особливості написання», «Графічні навички, техніка письма, культура оформлення письмових робіт». I. Мовленнєва лінія У навчанні мови іврит повинні бути однаково представлені всі види мовленнєвої діяльності: аудіювання, говоріння (діалогічне й монологічне мовлення), читання (вголос і мовчки), письмо (переказ, твір). Програми передбачають формування в учнів елементарних знань про мовлення, про особливості різних видів мовленнєвої діяльності, однак основна увага в навчанні повинна приділятися розвитку вмінь здійснювати всі види мовленнєвої діяльності: слухання-розуміння (аудіювання), говоріння, читання, письмо. Розвиток мовленнєвих умінь, розширення й активізація словникового запасу школярів здійснюється відповідно до тем, які охоплюють такі сфери спілкування як особистісна, навчальна, соціально-побутова та світ природи. Предметний зміст мовлення представлено такими темами та відповідними підтемами: «Я та моя сім’я» (Привітання. Знайомство. Ім’я. Вік. Моя сім’я. Сімейні свята (день народження, Шабат, ін..). Прийом та пригощання гостей. Мій день (розпорядок дня, домашні обов’язки). Улюблені страви. Мій одяг. Моє здоров’я.); «Світ моїх захоплень» (Улюблені іграшки, заняття, хобі. Мої улюблені казки та казки моїх зарубіжних друзів. Вихідний день (у зоопарку, у цирку та ін..). Канікули.); «Я та мої друзі» (Мої друзі. Допомога один одному. Спільні заняття. Улюблена домашня тварина.); «Моя школа» (Школа. Класна кімната. Навчальні предмети. Шкільне приладдя. 8 Заняття в школі. Шкільні свята.); «Світ навколо мене» (Мій дім. Моя квартира. Моя кімната. Моє місто / село. Пори року. Погода. Природа); «Культура, звичаї єврейського народу» (Україна та Ізраїль (держава, її символіка, народи, мови). Матеріальна та духовна культура єврейського народу. Єврейські традиції. Видатні особистості єврейського народу. Невеликі прості твори дитячого фольклору – вірші, пісні, казки, прислів’я та приказки, загадки). 1. Слухання-розуміння усного висловлення (аудіювання) Змістом аудіювання на початковому етапі навчання мови іврит є формування і розвиток таких рецептивних мовленнєвих умінь: розрізняти на слух звуки, звукосполучення, слова, речення мовою іврит; розрізняти на слух інтонацію та емоційне забарвлення висловлювань; сприймати та розуміти мовлення вчителя та однокласників у процесі діалогічного спілкування; повністю розуміти невеликі повідомлення, які побудовано на знайомому учням матеріалі; розуміти з опорою на наочність (предметні та сюжетні малюнки, ілюстрації, жести, міміку) та мовну здогадку основний зміст нескладних текстів (віршів, пісень, казок, прислів’їв, приказок, загадок), що відповідають віковим та психологічним особливостям та інтересам молодших школярів. Робота з аудіювання передбачає також розвиток у школярів уміння уважно слухати усе більше довгі й складні тексти, розуміти їх з одного прослуховування. Для цього розвивають мовленнєвий слух учнів, уміння уважно вслуховуватися в сказане й розрізняти у звуковому потоці ті або інші елементи – схожі, але не однакові слова; слова, що складаються із зазначеної кількості складів; речення, що складаються з одного слова; паузи в реченні та ін. Однак основну увагу приділяють розумінню прослуханого: усвідомленню значення окремих елементів тексту (слів, сполучень слів, речень); розумінню тексту в цілому. Слухання (живого мовлення або аудіо запису) не повинне перериватися іншими видами роботи, наприклад, бесідою. Робота з аудіювання передбачає аналіз не тільки змісту, але й форми прослуханого тексту: його побудови; наявності речень, що містять питання, спонукання; тлумачення образних висловів та ін. Для слухання підбирають або складають текст, що відповідає завданням уроку за тематикою, обсягом, ступенем складності й ін. Дітям пропонують художні, науково-художні твори, а також зв'язні висловлення вчителя про мовне явище (наприклад, про значення, походження слова, про спосіб рішення цікавого завдання й ін.). Важливо підбирати для слухання тексти, які розповідають про звичаї єврейського народу, про єврейські ігри, про особливості національного одягу, невеликі тексти єврейських мудреців, а також про єврейських письменників, художників, музикантів. 2. Говоріння 9 Навчання говорінню полягає в розвитку в учнів уміння сприймати та будувати діалоги й невеликі монологічні висловлення в межах вище зазначених сфер спілкування. Зміст навчання діалогічного мовлення мовою іврит має бути представлено в ситуаціях повсякденного спілкування, а також у зв’язку з прочитаним або почутим твором дитячого фольклору та спрямовано на формування і розвиток продуктивних мовленнєвих умінь, таких як: вести діалог етикетного характеру: вітатися та відповідати на привітання; знайомитись, представлятися самому та представляти друга; прощатися; вітати та дякувати за поздоровлення; висловлювати вдячність в процесі спільної діяльності; вибачатися; пропонувати частування, дякувати / ввічливо відмовлятися від частування; вести діалог – розпитування, використовуючи запитання: Хто? Що? Коли? Де? Куди? Звідки? Чому? Навіщо? вести діалог спонукального характеру: звертатися з проханням, погоджуватися / відмовлятися виконувати прохання; пропонувати зробити щось разом; погоджуватися / не погоджуватися на пропозицію партнера; просити про допомогу та пропонувати свою допомогу. Обсяг діалогічного висловлювання – 2-3 репліки з кожного боку. Оволодіння монологічним мовленням відбувається у процесі формування і розвитку наступних умінь: описувати предметний малюнок, фотографію, сюжетний малюнок; описувати предмет, тварину, вказуючи назву, якість, розмір, кількість, приналежність, місце розташування; коротко висловлюватися про себе, свою сім’ю, свого друга / подругу, свою домашню тварину, героя улюбленої казки / мультфільму: називати ім’я, вік, місце проживання, як та що вміє робити, улюблене заняття та висловлювати при цьому своє відношення до предмета висловлювання (подобається / не подобається); передавати зміст прочитаного / прослуханого тексту з опорою на ілюстрацію, ключові слова, план; відтворювати вивчені вірші, пісні, примовки. Обсяг монологічного висловлювання – 5-6 речень. У ході такої роботи в школярів формують уявлення про вимоги до зв'язного висловлення або діалогу, відпрацьовують уміння, необхідні для побудови тексту, вчать критично оцінювати мовленнєвий витвір. При цьому використовують відомості про текст, про особливості мовленнєвого висловлення, які школярі одержують на уроках української мови (про тему й основну думку, структуру висловлення, необхідність дотримуватися мовленнєвого етикету, враховувати особливості ситуації спілкування й ін.). 10 У навчанні говорінню значна роль приділяється сюжетно-рольовим іграм, у яких умовно визначається місце дії, співрозмовник, мета висловлення. Для розвитку діалогічного й монологічного мовлення необхідне створення таких ситуацій, які спонукують учнів виражати свої думки, почуття, обговорювати цікаві їм проблеми. Варто вчити дітей висловлювати свою думка про ту або іншу подію, явище; знаходити аргументи для підтвердження своєї думки; вислуховувати інші думки, зіставляти їх зі своєю точкою зору. При цьому важливо використовувати роботу в парах і невеликих групах, що дає можливість залучати до активної мовленнєвої діяльності більшість учнів класу, прищеплювати школярам культуру спілкування, навички вживання формул мовленнєвого етикету, уміння уважно, спокійно й доброзичливо слухати співрозмовника; сказати йому приємне, висловити незгоду в необразливій формі й т.п. 3. Читання Навчання читання передбачає формування й розвиток у молодших школярів техніки, свідомості та виразності читання вголос і мовчки, а саме таких рецептивних умінь як: співвідносити графічний образ слова з його звуковим образом на основі знання основних правил читання, дотримуватися правильного наголосу в словах та реченнях, інтонації в цілому; читати виразно вголос невеликі тексти, які містять тільки вивчений матеріал; читати мовчки та розуміти повністю навчальні тексти, що включають тільки вивчений матеріал, а також тексти, в яких містяться окремі нові слова, користуючись прийомами навчаючого читання; читати мовчки та розуміти основний зміст нескладних текстів, доступних за змістом учням початкової школи, знаходити в них необхідну або цікаву інформацію (ім’я головного героя / героїв, місце дії, час дії, характеристики героїв тощо ), користуючись прийомами ознайомлювального та пошукового читання. В процесі читання можливо користування словниками. Початкове навчання читанню спрямовано на засвоєння букв івритського алфавіту, а також на формування вміння співвідносити звукову форму слова та його написання, вимовляти прочитане слово відповідно до правил вимови. Подальша робота із читання передбачає розвиток у школярів таких умінь: читати вголос плавно, правильно, усвідомлено, виразно; у темпі, що відповідає швидкості звичайного усного мовлення, адресуючи своє читання тій або іншій аудиторії слухачів; читати мовчки незнайомий текст зі швидкістю, що перевищує швидкість читання вголос, розуміти прочитане. Роботу із читання варто організовувати так, щоб читання учнів (уголос або мовчки, індивідуально або в парах, невеликих групах) регулярно використовувалося як вид мовленнєвої діяльності, важливий для рішення тих або 11 інших завдань (малювання за текстом, виготовлення предмета за прочитаною інструкцією, читання для інших з метою донести зміст, смисл незнайомого їм тексту й т.п.). Важливо вчити школярів зв'язувати прочитане зі своїм життєвим досвідом, виражати своє відношення до прочитаного; порівнювати різні точки зору на прочитаний твір при його обговоренні; уявляти описані картини; а також зауважувати, оцінювати окремі художні достоїнства тексту (точне виразне слово, порівняння й т.п.); розуміти жарт. У роботі із читання широко використовується первісне читання тексту вчителем. Воно дає можливість зацікавити дітей, допомогти їм розібратися в тексті, пропонує зразок виразного читання. Однак від класу до класу повинна збільшуватися доля самостійного читання учнями незнайомого тексту – для того, щоб в 4 класі таке читання переважало над читанням попередньо прослуханого тексту. Обов'язковою складовою навчання є освоєння учнями спеціальних прийомів, які дають можливість удосконалювати техніку, виразність читання (передбачення змісту, уміння розрізняти основну та додаткову інформацію, членування речень на смислові відрізки, переглядання й ін.). Істотним завданням роботи із читання є розвиток уміння працювати із книгою (правильно перегортати її, знаходити потрібну сторінку в книзі, не перегортаючи її всю підряд; користуватися змістом; знаходити на сторінці частину із зазначеним змістом; розрізняти шрифти (жирний, курсив), умовні знаки й розуміти їхнє призначення й ін.; а також користуватися бібліотекою, вибирати матеріал для читання. Навчальний матеріал для читання становлять твори, які розвивають інтерес до читання єврейської літератури, сприяють формуванню моральноетичних уявлень, національної самосвідомості й патріотичних почуттів у школярів, учать їх бачити красу в природі, мистецтві, житті людей. Особливе місце в дитячому читанні займають твори усної народної творчості, класичної літератури, а також сучасних ізраїльських та єврейських письменників, у тому числі - письменників України, що пишуть мовою іврит. Крім того, у навчанні використовують науково-художні й нескладні науково-популярні твори; тексти інструкцій, оголошень; щоденникові записи, листи, записки й т.п. Такий широкий діапазон текстів для читання необхідний для того, щоб наблизити шкільне навчання до реальних життєвих потреб. 4. Письмо Навчання письму як виду мовленнєвої діяльності передбачає формування вміння будувати письмові висловлення, складати тексти різних типів мовлення, дотримуючись графічної, орфографічної та пунктуаційної грамотності, використовувати письмове мовлення в комунікативних цілях. Навчання письма на початковому етапі передбачає формування і розвиток наступних продуктивних умінь письмового мовлення: 12 писати букви івритського алфавіту; списувати текст та виписувати з нього слова, словосполучення, прості речення; відновлювати слово, речення, текст; заповнювати таблиці за зразком; записувати слова, речення під диктовку вчителя; відповідати письмово на запитання до тексту, малюнку; заповнювати просту анкету (ім’я, прізвище, вік, улюблену пору року, улюблену страву, улюблений вид спорту та т.п.); писати вітання зі святом, днем народження (за зразком); писати короткий лист зарубіжному другові (в рамках тематики, що вивчається), правильно оформити конверт (за зразком). Засвоєння графічної системи мови іврит, формування правописних навичок, розвиток техніки письма, культури оформлення письмової роботи є передумовами, необхідними для успішного використання письма в комунікативних цілях – для передачі інформації, вираження своїх думок, почуттів, волевиявлень. Саме цей аспект роботи є основною метою навчання письма, тому важливо використовувати на уроках не тільки репродуктивні види завдань (списування, письмо по пам'яті, зорово-слухові й ін. диктанти), але й творчі (переказ, твір). Серед творчих письмових робіт варто розрізняти а) виконання школярами того або іншого завдання після ретельної спільної підготовки: обговорення змісту, послідовності переказу, лексичної роботи й ін.; б) так зване вільне письмо, коли діти пишуть без підготовки про те, що важливо, цікаво для них самих, чим вони хотіли б поділитися з однокласниками й (або) учителем, близькими людьми. При цьому варто так організовувати роботу, щоб у тих, хто пише, були слухачі (для цього рекомендується широко використовувати роботу в парах і невеликих групах). II. Мовна лінія Розділ складається з таких частин: «Звуки й букви. Склад. Наголос», «Значення слова», «Будова слова», «Текст, речення». 1. Звуки й букви. Склад. Наголос. Засвоєння школярами особливостей звучання й написання слова (у зіставленні з українською мовою) є важливим завданням навчання. Значна увага повинна приділятися розвитку слухо-вимовних навичок: адекватно вимовляти та розрізняти на слух всі звуки мови іврит; розрізняти вимову івритських та українських звуків; знати основні правила чергування та асиміляції / дисиміляції голосних та приголосних звуків; дотримуватися правильної вимови довгих та коротких голосних; не оглушувати дзвінкі приголосні у кінці слів; не пом’якшувати приголосні перед голосними; 13 членувати слова на склади; знаходити ударний голосний; співвідносити звук і букву, що його позначає; знати особливості вимови гортанних звуків та вміти правильно читати букви, що їх позначають ( ע, ח, ה,)א, в залежності від місця розташування у слові та діакритичних знаків ( оголосок), специфіку вимови та позначення на письмі звука [ ]י дотримуватися словесного та фразового наголосу, членувати речення на смислові групи; розрізняти та інтонаційно правильно будувати стверджувальні, питальні та спонукальні речення, а також речення з однорідними членами. Програми початкового навчання не вимагають повного звуко-буквеного розбору, особливо у письмовій формі. Перевагу варто віддавати усному частковому розбору, спрямованому, в основному, на удосконалювання вимовних, правописних навичок (з опорою на зразок учителя, що регулярно використовувався). Даний розділ передбачає ознайомлення учнів з поняттям сильної й слабкої позиції звуку в слові, що є основою формування значної частини орфографічних навичок. 2. Значення слова Головне завдання роботи над словом - збагачення й активізація словникового запасу учнів, розвиток уміння замислюватися над значенням слова, помічати його виразно-зображувальні можливості; розвивати увагу до незнайомих слів, потребу з'ясовувати їхнє значення, правильно вживати в мовленні. При цьому використовуються лексичні поняття (синонім, антонім, багатозначне слово) - з опорою на українську мову. Передбачається робота над тематичними групами слів, що визначені відповідними сферами спілкування та які називають предмети, явища, дії, ознаки, характерні для лінгвокультурної лексики єврейського народу: іграшки, єврейські звичаї, традиції, свята, елементи єврейського національного одягу та ін. Програми передбачають роботу над найбільш уживаними фразеологічними одиницями різних типів (успадкованих з біблійної та пост біблійної мови, мови арамейського походження та кальковані з мови ідиш та інших сучасних слов’янських та західно - європейських мов ) (без уживання термінів). Важливим аспектом навчання є розвиток уміння користуватися різними словниками. Вкрай важливим є той факт, що лексика сучасної мови іврит базується на лексиці попередніх періодів історії мови. Так, у сучасному івриті лексика давньоєврейської біблійної мови складає 22%, пост біблійної або мішнаїтської 22% та середньовічної - 16%. Інновації складають 40% лексики, в тому числі запозичені слова та вирази з давніх мов Близького Сходу, арамеїзми, арабізми, запозичення з індоєвропейських мов (ідиш, німецького, французького, 14 англійського, італійського, слов’янських мов). Тому необхідно звернути увагу учнів на те, що мова іврит – жива єврейська мова, та знаючи її, можна прочитати та зрозуміти навіть давні тексти, і, водночас, вільно спілкуватися із сучасними однолітками. Крім роботи над лексичним значенням, у початковому курсі мови іврит здійснюється пропедевтична робота над граматичним значенням слова та формуванням граматичних умінь (без уживання термінів). Школярів учать розрізняти слова, що відповідають на питання різних частин мови, підбирати відповідні групи слів; зіставляти форми слів, які не збігаються в мові іврит і українській мовах (практично), складати з ними словосполучення, речення. Велику увагу приділяють правильному, доречному вживанню службових частин мови - прийменників, сполучників, часток, а також вигуків. Впродовж навчання у початковій школі учні мають оволодіти лексичними одиницями, які обслуговують ситуації спілкування в межах визначених сфер та тематики навчального етапу: окремими словами; найпростішими сталими словосполученнями (в івриті визначаються як «сміхут» - «сполучена конструкція»), типу יום הולדת, ;שבת שלוםоціночною лексикою та репліками – кліше, що відповідають мовленнєвому етикету івритомовної спільноти; знайомляться з інтернаціональними словами, наприклад, טלפון, סלט, טרקטור,לימון. 3. Будова слова. Робота над будовою слова здійснюється на пропедевтичному рівні, тому що включає дії, освоєння яких не передбачено програмами початкового навчання (зміна слова для вичленовування його закінчення, розмежування споріднених слів і форм слова). Подібні дії виконуються з опорою на допоміжні матеріали, питання вчителя й ін. Розбір слова за будовою необхідно поєднувати з елементами словотворчого аналізу, спостереженнями над роллю кореня, префіксів, суфіксів, конфіксів, трансфіксів в утворенні слів. Ця робота повинна, насамперед, служити кращому розумінню значення слова. Важливо вчити школярів бачити різницю в значеннях споріднених слів з різними префіксами ( לבוש,« תלבושתтільбошет» одяг – « לבשлаваш» одягати), суфіксами (« שעהшаа» година – « שעוןшаон» годинник;« ספרсефер» книга – «ספריהсіфрія» бібліотека – «ספרוןсіфрон» книжечка); бачити певну спільність значення неспоріднених слів з одним й тим же префіксом, з тим самим суфіксом. В івриті кореневі та афіксальні морфеми слугують для маркування складотворчих та словозмінних категорій різних частин мови, н-д., за іменними основами класифікуються типи (моделі) іменників, породи дієслів тощо. Словотворення в івриті відбувається за допомогою суфіксації, префіксації, трансфіксації, шляхом приєднання означеного артикля, словоскладання. У ході роботи над будовою слова триває вдосконалювання орфоепічних і правописних навичок, зіставлення вимови й написання слів ( ,דודי, דודה,באה,אבא סיפר,)ספר. 15 Таким чином, робота над будовою слова повинна бути спрямована не стільки на самостійний розбір слова за будовою, скільки на збагачення словникового запасу учнів, правильне вживання слова в мовлення, вимову, написання його відповідно до норм мови іврит. 4. Текст, речення Елементарний аналіз тексту здійснюється на основі переносу, засвоєного в курсі української мови. При цьому велика увага приділяється структурі, зв’язності тексту, вираження в ньому основної думки, підбору слів, тону висловлення, його інтонаційним особливостям (в усному мовленні). Спостереження над цими характеристиками мовлення є основою для розвитку в школярів уміння розуміти та будувати діалогічні й монологічні висловлення, співвідносити своє мовлення з умовами, метою спілкування (розмова зі старшими, з однолітками й ін. з метою пояснити, попросити, переконати, вибачитися та ін.). У роботі над реченням передбачається робота над розумінням змісту, складанням і використанням у мовленні речень, різних за метою висловлення, а також окличних речень. Важливим є з'ясування зв'язку слів у реченні (за допомогою питань), поширення його за допомогою питань, а також складання сполучень слів із прийменниками й без прийменників (у зіставленні з українською мовою), використання їх у реченні. Програми передбачають також спостереження над простими та складними реченнями, їхнє складання (за зразком), використання у мовленні. У роботі над текстом і реченням варто вчити дітей задавати питання - про зміст, смисл, емоційний бік висловлювання та ін. III. Особливості написання. Для формування правописних навичок в учнів формують орфографічну пильність, уміння пильно вдивлятися в слово, зіставляти вимову й написання, чітко проговорювати слово, виділяючи голосом всі правописні труднощі, звіряти написане зі зразком. При цьому учні повинні запам'ятати написання певної кількості найбільш уживаних слів, списки яких даються в програмах і підручниках. Списки слів для початкових класів мають бути повторені в підручнику для 5 класу - для того, щоб учитель основного ступеня школи міг продовжувати роботу, розпочату на попередніх етапах навчання. Крім цього, учні мають: розрізняти вимову звуків в залежності від їхнього написання [б-в, к-х, п-ф, сш]: ) ׂש- פ( (ׁש- ּפ, ּכ – כ,;)ּב – ב знати особливості правопису букв на позначення приголосних звуків у мові іврит ( – א – עу службових словах, займенниках, дієсловах; на початку, всередині, на кінці слова; у корені, префіксах та суфіксах ; כ – ח- на початку, всередині, на кінці слова; правила написання літер ק – ּכу словах; ט – ת префікс або суфікс, ознака жіночого або чоловічого роду, в основі або 16 закінченні форм дієслова, в іноземних словах; ס – ׂשу словах; ב – ו – וו- на початку, всередині, на кінці слова; י – ייяк ознака множини, у середині слова ) знати особливості написання окремих букв в залежності від їхнього місця у слові – на початку слова, або в кінці ( ץ- צ, פ – ף, נ – ן, מ – ם,)כ – ך. Подальше формування орфографічних навичок здійснюється з опорою на поняття про сильну й слабку позиції звуків у слові, роль наголосу та дагешу у правильній вимові та написанні слів. Це дає можливість у самому загальному виді пояснити учням важливі закономірності передачі почутого слова на письмі (наприклад: ударний голосний позначають відповідно до вимови, а ненаголошений - у будь-якій частині слова - вимагає застосування правила). Крім того, у програмах подані для обов'язкового засвоєння й застосування прості (одно-, двокрокові) правописні правила, що не вимагають багатоступінчастого розбору (наприклад: « ה = ּב+ ְּ)»ּב. Передбачається також робота над більше складними у застосуванні правилами (у тому числі про написання діакритичних знаків (оголосок) на позначення голосних, випадки написання при чергуванні голосних і приголосних, асиміляції/дисиміляції приголосних, дзвінких - глухих приголосних кореня, що чергуються); вона здійснюється (пропедевтично) під керівництвом учителя й не припускає самостійного застосування правила в процесі письма. IV. Графічні навички, техніка письма, культура оформлення письмових робіт. Навчання письма мовою іврит починається одночасно з навчанням читання. Школярі засвоюють написання й звукове значення букв, якими івритська графічна система відрізняється від української, вчаться не змішувати букви івритського й українського алфавітів. Букви івритського алфавіту не мають графічних відповідностей в українському алфавіті, крім цього, в мові іврит немає великих та малих букв, з’єднань букв і їхніх елементів, зовсім протилежний напрямок письма (справа наліво), тому передбачається спеціальна робота з формування графічних навичок написання рядкових і/або прописних букв івритського алфавіту, подальшого розвитку, удосконалювання графічної навички, техніки письма. Це здійснюється за допомогою методів й прийомів, звичайних для роботи з мови навчання. Належну увагу в навчанні варто приділяти культурі оформлення письмових робіт, умінню писати акуратно, належним чином розташовуючи матеріал, дотримуючи поля, абзацні відступи, умінню робити різні підкреслення, використовувати умовні позначки й ін. Навчальний матеріал у програмах розподілений по класах у такий спосіб: 1. Розвиток усного мовлення (1 клас). 2. Навчання грамоти. Розвиток усного й писемного мовлення (2 клас). 17 3. Навчання грамоти (продовження). Розвиток усного й писемного мовлення (3 клас). 4. Мовлення й мова. Правопис (4 клас). ПРОГРАМА 1 клас (70 годин, з них 3 години резервні) І. Мовленнєва лінія (протягом року) Сфери мовленнєвої діяльності і їх тематика4 Зміст навчального матеріалу Державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів 1. Аудіювання (протягом року) Учень слухає слова, Уміння зосереджено слухати слова, зосереджено словосполучення, речення, словосполучення, речення та розрізняє їх у мовному потоці; розрізняти їх у мовному потоці. слухає певний звук / и; Розрізнення у природному, у разі слухає та невербально реагує на звук /и, потреби – дещо повільному темпі слово та ін. (плескає в долоні, піднімає мовлення смислорозрізнювальних руку, сигнальну картку, малюнок та ін); фонем мови іврит, ритмічного слухає у заданій послідовності; малюнку висловлювання. слухає висловлювання (віршик), Розвиток слухової пам’яті знаходить риму та ін. (запам’ятовування 3-5 слів, словосполучень, 2-4 рядків у вірші). прогнозування змісту мовлення за формальними та смисловими ознаками. Сприйняття на слух та розуміння розрізняє на слух подібні, але не однакові 4 Див.вище: Мовленнєва лінія пояснювальної записки програми. 18 кількох слів довжиною 3-5 звуків, у тому числі що розрізняються 1-2 звуками; словосполучень, які розрізняються прийменником і ін. Розуміння змісту сприйнятих на слух речень (1-5 слів), різних за метою висловлювання й інтонацією. Слухання-розуміння нескладних монологічних і діалогічних висловлень, що відносяться до розмовного й художнього стилів (загадка, прислів'я, приказка, скоромовка, казка, вірш, короткі художні тексти). Розуміння фактичного змісту тексту (хто, що, де, коли, як) з опорою на зорову та рухливу наочність, а також на пара лінгвістичні засоби (жести, міміку, ритм, інтонацію, емоційну підтримку). за звучанням слова, словосполучення, речення, різні за метою висловлювання; закінчені й незакінчені речення; знаходить серед декількох прослуханих слів, сполучень слів ті, які відповідають зазначеним ознакам: повторені двічі, позначають колір і т.п.. (на початку року завдання такого типу виконуються після декількох прослуховувань, наприкінці року - після 1-2 прослуховувань); Слухає, розуміє основний зміст та реагує нього невербально та вербально після 1-2 прослуховувань і виконує такі завдання: співвідносить слово й зображення предмета, дії, ознаки, кількості; співвідносить малюнок і слово, речення, текст, робить малюнок відповідно до слова, речення, тексту; вибирає з ряду запропонованих малюнків той, що відповідає змісту тексту; розташовує малюнки (ілюстрації) згідно послідовності розвитку сюжету; реагує емоційно (посмішкою, сміхом та ін..); розігрує пантоміму; виконує коротку інструкцію, подану в тексті ( 1-2 речення); підтверджує або заперечує твердження, висловлене вчителем за змістом речення, тексту (“так – ні” перевірка); відповідає на загальні запитання (хто? що? де? коли?) як мовою іврит (з опорою на екстралінгвістичні засоби спілкування: предмети, іграшки, малюнки, фотографії), так і українською або російською мовою; Слухання завдань, вказівок, розуміє короткі прості завдання, вказівки, оголошення та інструкції вчителя. оголошень та інструкцій вчителя. Говоріння (протягом року) Учень Гучність, сила голосу, темп мовлення. регулює подих, силу голосу, темп 19 Чіткість дикції. А. Діалогічне мовлення Учасники діалогу. Правила поведінки в діалозі (слухати співрозмовника, виявляти інтерес до його слів, давати висловитися співрозмовникові, говорити зрозуміло, не підвищувати голос, уживати формули ввічливості). Відтворення прослуханих діалогів. Складання діалогів за допомогою допоміжних матеріалів. Узагальнений зміст діалогів: питання – відповідь, прохання – відповідь і т.п.). Побудова діалогів згідно тематики таких сфер мовлення як особистісна, навчальна, соціально-побутова, природа. Встановлення контакту з партнером (на елементарному рівні) у навчальних, ігрових та реальних ситуаціях спілкування. Бесіда. мовлення; говорить чітко й правильно; уважно слухає співрозмовника й виявляє інтерес до його слів; не підвищує без необхідності голос у діалозі; використовує формули ввічливості; розрізняє діалоги, у яких дотримані / порушені правила поведінки в діалозі. Учні відтворюють, грають за ролями діалоги із прослуханих віршів, казок, оповідань; будують діалог за зразком, за даним початком, з опорою на малюнок (після попередньої підготовки – обговорення змісту, опрацювання слів, сполучень слів, етикетних мовних формул, уживаних у діалогах). дотримуються правил спілкування, використовують етикетні формули; ставлять запитання й дають відповіді на них за прослуханим текстом, малюнком, навчальній ситуації в класі й ін.; ініціюють і відповідають на прості твердження щодо навчальних потреб або дуже знайомих тем; доречно вживає слова і словесні формули залежно від ситуації у межах зазначених сфер та тем спілкування; вітається та відповідає на привітання; прощання; просить пробачення, вибачається; вітає зі святом; виражає побажання, бажання щастя; Учні розпитують один одного про імена, запрошують інформацію, як справи, з вдячністю реагують на цю інформацію. Учень розуміє повсякденні висловлювання, 20 спрямовані на задоволення елементарних потреб конкретного типу за умови, що до нього/ неї звертаються безпосередньо простою, повільною мовою і можуть повторити, а мовець настроєний подружньому; Вираження (почуття, небажання) інформацію. емоційної оцінки вміє звернутися з проханням; емоції, бажання, висловлює вдячність, згоду / незгоду, на сприйняту прохання партнера по спілкуванню відмовляється від чогось; виражає на пропозицію партнера радість, задоволення, смуток, незадоволеність; Цілеспрямована співпраця (розуміння та надання простих вказівок у навчальних, ігрових та реальних комунікативних ситуаціях ). розуміє звернені до нього запитання та інструкції; виконує короткі прості вказівки; просить когось виконати дію, команду; Трансакції для отримання товарів і звертається з проханням взяти або надати щось комусь, просить дозволу на послуг. виконання якоїсь дії; звертається за допомогою; розуміє номери, кількості (від 1 до 10). Обмін інформацією. запитує та відповідає на прості запитання; ініціює та реагує на прості висловлювання щодо нагальних потреб або на дуже знайомі теми; запитує та відповідає на запитання про себе та інших людей про те, де вони живуть, людей, яких вони знають, речі, які у них є. Надання та отримання інтерв’ю. відповідає в інтерв’ю на прості запитання про деталі особистого життя, якщо мовлення дуже повільне, чітке, пряме й неідіоматичне. Мовленнєві кліше на вираження вміє доречно вживати мовленнєві кліше 21 привітання, прощання, радості при та етикетні формули. зустрічі, представлення себе та іншої людини, привертання до чогось уваги, запрошення, пропозиції, відповіді на пропозицію, згоди та незгоди, вдячності, вибачення, побажань і привітань тощо.5 Б. Монологічне мовлення Ознаки нормативного мовлення (змістовність, логіка, правильність, темп мовлення; чіткість дикції). Розповідь напам'ять. Переказування зразка висловлення ( 2-3 речення). Складання висловлення ( 2-3 речення) з використанням допоміжних матеріалів. Учень розрізняє висловлення, гучність, темп яких відповідають / не відповідають описаній ситуації; регулює подих, силу голосу, темп мовлення; читає напам'ять вірші, загадки, скоромовки й т.п..; переказує даний зразок, складає речення із сприйнятих на слух слів і поєднує їх між собою; продукує прості, здебільше ізольовані висловлення про людей та місця (проживання, перебування, місцевість); Опис (називання особи, предмета, дій; надання їх кількісної та якісної характеристики в умовах навчальних, ігрових та реальних ситуацій спілкування). називає себе, розповідає хто він (вона), чим займається, де живе, вчиться; повідомляє про свого друга, члена сім’ї (ім'я, що вміє робити, який він \ вона); називає дії, що виконуються людиною або твариною; повідомляє про місце знаходження людини, тварини, предмета; вказує на час дії (день, місяць, пори року); описує тварину, предмет (називає її, описує, яка вона та що вміє робити); запитує інформацію про щось або про когось (скільки йому / їй років, який /а він / вона); Звертання до аудиторії. повідомляє дуже коротке, підготовлене 5 Див. у додаток 1 програми. 22 висловлювання – наприклад, представляє виступаючого, запропоновує щось. II. Мовна лінія (протягом року) Зміст навчального матеріалу Державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів Учень Звуки. Склад. Наголос Поділ слова на склади. правильно вимовляє слово; Звуки слова. ділить слово на склади, Голосні й приголосні звуки. вимовляє слідом за вчителем слово, чітко виділяючи наголошений голосний; знає правила наголошення в мові іврит (наголос падає на останній або передостанній склад ); правильно ставить наголос у словах мови іврит та вимовляє слова, які розрізняються місцем наголосу в мові іврит і українській мові; вимовляє слідом за вчителем ланцюжок звуків слова (використовуються слова, що складаються з 1–4 звуків); розрізняє звукові відмінності в мові іврит та українській мові; правильно вимовляє звуки [ ]ה- []ג, []ח, []א, []ע, []ל, []ר, []ו, та інші; не оглушує приголосні звуки на кінці слова; правильно вимовляє спіратні комбінаторні варіанті для букв ב- [б – в ] , ,כ- [к –х ] ,[ פп –ф ]; правильно вимовляє фонему/и, що може / можуть подвоюватися (всі, крім гортанних [ ע, ח, ה, ]אта [)]ר додає або забирає один звук у слові так, щоб вийшло інше слово; Учень Слово. Номінативне значення слова розрізняє на слух схожі, але не однакові (предмети, ознаки, дії, кількість). за звучанням слова у мові іврит та деякі Збагачення словникового запасу випадки міжмовного зіставлення івриту словами – назв предметів, дій, ознак. та української мови; 23 Поділ речення на слова. Лексичне значення слова (синоніми, антоніми). Слова на позначення місця, відстані, часу. Подібність, розбіжність слів мови іврит й української мови. Формування граматичних умінь. Окремі граматичні форми (без уживання термінів): - іменники в називному відмінку: чоловічого роду однини без спеціальних показників ( )ילדта суфіксальних показників –а ( )אבאта – е ( ;)מורהчоловічого роду однини на позначення предмета ( ;)ספרжіночого роду однини з суфіксальними показниками –а ()ילדה, - т ( שבת,)בת, – ет ()דלת, -ут ()חנות, -іт ( ;)כפיתіменники чоловічого роду множини із суфіксом –ім ( )ילדיםта жіночого роду множини із суфіксом –от (;)ילדות іменники двоїни з суфіксом – аім ( ;)ידיםдеякі винятки спеціально не розглядаються, а вивчаються на практичному рівні за необхідності їх використання у мовленні; - іменники – власні назви імен, міст, країн ( , ירושלים. אוקרינה, משה, דב,ישראל ;)קייב - запозичені іменники ( , בנק, רדיו,אוטו פיצה,;)פרק - іменники – назви навчальних дисциплін ( מוסיקה, מתמטיקה,)תורה - іменники з означеним артиклем -;ה - іменники у функції прямого додатка з часткою – ;את - іменники з прийменниками –ב, -ל, על, יד-;על - якісні прикметники однини чоловічого роду без спеціальних показників ( גדול, קטן, לבן, )טובта суфіксом –е ( )יפהта жіночого роду з суфіксом –а ( יפה,)טובה, -т ( )מרכזיתта будує словосполучення, речення, правильно використовуючи зазначені в програмі форми слів і службові слова (шляхом повтору за вчителем, за поданим зразком, за малюнком й т.п.); вимовляє за правилами вимови слова з ненаголошеними голосними, дзвінкими/глухими, сильними/слабкими, приголосними (повторюючи слова слідом за вчителем і самостійно); змінює слова в залежності від їх зв’язку з іншими словами; утворює словосполучення; 24 множини – чоловічого роду з суфіксом –ім ( )טוביםта жіночого роду з суфіксом –от (;)טובות - відносні прикметники з суфіксом –і ( מזרחי,)יהודי - дієслова теперішнього часу 1, 2 та 3 особи чоловічого і жіночого роду однини порід пааль ( יכול, ישב,)קם, ніфаль ()נגמר, піель ( דבר,)טלפן, пуаль ( ;)גולהпороди гіфіль, гофаль та гітпаель на початковому етапі навчання не вживаються; - дієслова минулого часу 1, 2 та 3 особи чоловічого та жіночого роду однини (באה, בא, באת, באת,)באתי - дієслова наказового способу дії 2 особи однини та множини ( , קח, תנו, תני,תן קחו,;)קחי - окремі форми модальних дієслів: бути, хотіти, могти, любити ( , רוצה,היה אוהב,;)יכול - окремі дієслова у формі інфінітиву לשמוע, לדבר, ללמוד, לשירта інші; окремі числівники: кількісні числівники від 1 до 10 жіночого роду, порядкові – від 1 до 10 чоловічого та жіночого роду; - окремі прислівники: якості дії ( , אולי,רק )יחד, часу ( היום,)עכשיו, місця ( פה, שם,)כאן, напрямку дії ( למטה, למעלה, שמאלה,;)ימינה - особові займенники 1, 2 та 3 особи чоловічого та жіночого роду однини ( היא, הוא, אתה, את, )אניта пасивно 1, 2 й 3 особи чоловічого та жіночого роду множини ( הן, הם,);)אנו (אנחנו - окремі вказівні займенники чоловічого та жіночого роду однини ( זאת,;)זה - окремі присвійні займенники та деякі форми ( שלה, שלו, שלך,שלי,;)של - окремі питальні займенники та слова (?;)מי? מה? איפה? כמה? מתי? איך? איזה - окремі прийменники ( , עד,- מ,- ל,-ב 25 עוד,עם,)על - окремі частки ( לא, כן, אין, יש,;)את - єднальні та протиставні сполучники ( אבל, או, גם,;)ו Текст. Речення. Словосполучення. Зміст, заголовок тексту. Речення, у яких про щось (про когось) розповідають, запитують, спонукають до дії. Інтонація закінченого речення. Словосполучення. Побудова словосполучень з прийменниками та без них. Головне і залежне слово в словосполученні. Сміхут – сполучена конструкція (на практичному рівні) ( שם משפחה,חדר אוכל, שבת שלום,)בית ספר. Учень добирає заголовок до тексту; визначає кількість речень у тексті ( 2-4 речення); розрізняє на слух закінчене і не закінчене речення; вимовляє речення, дотримуючись інтонації кінця речення; складає та правильно інтонує речення з однорідними членами (із сполучниками та без них); доповнює речення 1 – 2 словами з поданого ряду; складає речення – з даних слів, за початком, за малюнком й т.п.; читає подану схему речення (за зразком, поданим вчителем); утворює прості словосполучення з прийменниками та без них; розпізнає та вживає у власному мовленні сполучену конструкцію – сміхут. 2 клас (70 годин; з них 3 години - резервні) І. Мовленнєва лінія (протягом року) Сфери мовленнєвої діяльності і їх тематика6 Зміст навчального матеріалу Державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів Учень 1. Аудіювання. Поведінка слухача, що виражає слухає уважно, виявляє зацікавленість до інтерес до слів мовця. слів мовця (мімікою, короткими репліками); слухає і запам’ятовує до 5 слів, вірш (2-4 Розвиток слухової пам’яті. 6 Див. вище: Мовленнєва лінія пояснювальної записки програми. 26 рядка). Сприйняття на слух, розуміння у природному темпі мовлення слів довжиною 4-6 звуків, у тому числі що розрізняються 1-2 звуками; словосполучень, які розрізняються прийменником і ін.; речень, різних за метою висловлення й інтонації (довжина речення 2-5 слів). розрізняє на слух подібні, але не однакові за звучанням слова,словосполучення, речення; знаходить серед прослуханих ( 1-2 рази) слів, сполучень слів, речень ті, які відповідають зазначеним ознакам; групує за визначеною ознакою звуки, слова, сполучення слів, речення, сприйняті на слух; Слухання-розуміння довших, ніж у 1 класі, монологічних і діалогічних висловлень, що відносяться до розмовного, художнього (загадка, прислів'я, приказка, скоромовка, вірш, казка й коротке оповідання). розуміє після 1-2 прослуховувань зміст довших, ніж у 1 класі, речень; текстів, виконуючи такі завдання: співвідносить малюнок і речення, текст, малює за прослуханим реченням, текстом; виконує коротку інструкцію, подану в тексті; вибирає один з варіантів в альтернативному питанні за текстом; визначає основну тему повідомлення (про що йдеться); вибирає з декількох заголовків до тексту найбільш відповідний; точно й детально розуміє зміст висловлювання та реагує на нього невербально і вербально; інсценує текст з опорою на ключові слова та вирази; розуміє та виконує прості команди, інструкції; Сприйняття фактичного змісту, визначає загальний тон прослуханого загального тону висловлення (сумно, тексту, пов'язує його зі змістом; весело). Читання та розуміння фактичного розуміє дуже короткі, прості тексти – по змісту, основної думки, окремих одному реченню за один раз, спираючись образних висловів тексту – після на знайомі імена, назви, слова та попереднього обговорення, з опорою елементарні висловлювання, якщо на допоміжні матеріали. потрібно, перечитуючи; виявляє розуміння значення сприйнятих Розуміння основного змісту текстів як з опорою на зорову та рухову наочність, так і без неї. Опора на даний план висловлення ( 23 пункти), що допомагає розрізнити в тексті складові його частини. 27 при читанні слів, сполучень слів, речень, а також фактичний зміст текстів самостійно (після попередньої підготовки) прочитаного незнайомого тексту, виконуючи завдання, що не вимагають побудови розгорнутого висловлення, а саме: співвідносить малюнок і речення, текст, робить малюнок за реченням, текстом; виконує коротку інструкцію, подану в тексті; задає питання за текстом й відповідає на питання; вибирає один з варіантів, що вміщується в альтернативному питанні за заданим текстом для перевірки розуміння; Слухання оголошень та інструкцій. розуміє інструкції, сформульовані повільно і ретельно; виконує інструкцію в необхідній послідовності; розуміє короткі прості вказівки; 2. Говоріння (протягом року) Гучність, сила голосу, темп мовлення. Чіткість дикції. А. Діалогічне мовлення Учасники діалогу. Ситуація спілкування. Мета спілкування. Правила поведінки в діалозі. Учень регулює подих, силу мовлення в діалозі. голосу, темп слухає співрозмовника виявляє інтерес до слів співрозмовника; дає йому висловитись; висловлює прохання; погоджується або не погоджується зі співрозмовником; уживає формули ввічливості; не підвищує голос; не зловживає жестикуляцією; Учень: Встановлення контакту та його вітається з партнером, використовуючи підтримка в умовах навчальних, різні мовні засоби та адекватні засоби ігрових та реальних звертання; 28 комунікативних ситуацій. прощається, використовуючи різні засоби спілкування; представляється або представляє когось, називаючи ім'я, вік, місце проживання, заняття (працює або вчиться у школі); запрошує інформацію про самопочуття когось та запитує, як справи, реагує на відповідні запитання; Побудова діалогів з опорою на допоміжні матеріали й самостійно. Узагальнений зміст діалогів: повідомлення – запитання – відповідь; запитання – відповідь – зустрічне запитання – відповідь; речення – відмова – відповідь і т.п.). Учні ставлять запитання та дають відповіді на них; ініціюють діалог та відповідають на прості твердження щодо навчальних потреб або дуже знайомих тем; відтворюють в особах, беруть участь у рольовій грі; доповнюють даний незавершений діалог; створюють діалог, доповнюючи прослуханий текст; Вираження своїх бажань, потреб та запитує інформацію про бажання реагування на побажання, потреби співрозмовника; реагує на пропозицію зробити щось, співрозмовника. висловлює згоду / незгоду, радість, здивування; Цілеспрямована співпраця (розуміння та вираження вимог, вказівок, команд, відмов у спілкуванні з однолітками та дорослими ). розуміє і виконує звернені до нього запитання та інструкції, короткі прості вказівки; звертається з проханням виконати вимогу, вказівку, команду; віддає команди; קם, שב, קח,תן Трансакції для отримання товарів і просить щось у інших і дає щось іншим людям; послуг. розуміє номери, кількості, вартість і час(цілі числа від 11 до 100). , אוכל, שוק,חנות .סדר היום,בגדים пропонує роль покупця, перехожого Встановлює соціальні контакти. (запитує де знаходиться будинок, вулиця), пасажира, своє місце, читача у бібліотеці; 29 Обмін інформацією. розуміє запитання та інструкції, з якими до нього/ неї звертаються чіткою і повільною мовою; розуміє короткі прості вказівки; запитує і відповідає на прості запитання; ініціює й реагує на прості висловлювання щодо нагальних потреб або на дуже знайомі теми; запитує і відповідає на запитання про себе та інших людей про те, де вони живуть, людей, яких вони знають, речі, які у них є; вказує час за допомогою таких фраз як, “сьогодні”, “три години” יומי השבוע,חודשים. Надання та отримання інтерв’ю. відповідає в інтерв’ю на прості запитання про деталі особистого життя; вміє доречно вживати мовленнєві кліше та етикетні формули. Мовленнєві кліше на вираження привітання, прощання, радості при зустрічі, представлення себе та іншої людини, привертання до чогось уваги, запрошення, пропозиції, відповіді на пропозицію, згоди та незгоди, вдячності, вибачення, побажань і привітань, вручення подарунка, вираження компліментів, деякі етикетні формули початку розмови та реакції на звернення, уточнення або підтвердження чогось тощо.7 7 Див. у додаток 1 програми. 30 Б. Усне монологічне мовлення Учень Основні вимоги до усного висловлення: зрозумілість, послідовність викладу, зв'язку між реченнями; відповідність сили, гучності голосу, темпу мовлення можливостям слухача, ситуації спілкування. Виразне декламування. Усний переказ (докладний) тексту оповідання з опорою на допоміжні матеріали. Побудова зв'язного висловлення ( 23 речень) з опорою на допоміжні матеріали. регулює подих, мовлення; Опис (називання особи, предметів, дій; надання їх кількісної, якісної та часової характеристики в умовах навчальних, ігрових та реальних ситуацій спілкування в межах сфер та тематики, визначеної у програмі) . описує себе, чим займається, де живе;לומד повідомляє про себе, свого друга, члена сім’ї (ім'я, що вміє робити, який він \ вона);משפחה називає дії, що виконуються людиною або твариною; , כותב, אוהב, עומד, יושב, הולךת עובד, בונה, שותה,קורא,אוכל повідомляє про місцезнаходження людини, тварини, предмета; חיות, כיתה,בית вказує на час дії (день, пори року; місяць (григоріанський та єврейський, пасив)); описує тварину, предмет (називає її, говорить, яка вона); запрошує інформацію про щось або про когось (скільки йому / їй років, який /а він / вона). מספרים силу голосу, темп розповідає напам'ять; переказує текст із опорою на сполучення слів, запитання, малюнки; будує зв'язне висловлення на основі спільної роботи над змістом, з опорою на запитання, малюнки, даний початок і т.п.; будує зв'язний текст (2-3 речення) самостійно, висловлюючи своє ставлення до тексту або життєвої ситуації; Складання висловлювань ( 3-4 складає 3-4 речення за поданими речень) з використанням допоміжних словами і самостійно, поєднує їх у матеріалів. зв'язний текст; оцінює зміст і форму усних висловлень (за допомогою вчителя). 31 Звертання до аудиторії повідомляє дуже коротке, підготовлене висловлювання; представляє виступаючого, пропонує щось היה מורה,הוא תלמיד תני, תן, כחי,כך 3. Читання і письмо. Навчання грамоти (протягом року) Добукварний період (усне мовлення – аудіювання і говоріння). Букварний період (усне та писемне мовлення – аудіювання, говоріння, початкове навчання читання і письма). Післябукварний період (удосконалення навичок читання і письма, розвиток усного мовлення). Роль уміння читати й писати у розуміє важливу роль читання і письма у єврейській традиції. становленні і житті єврейського народу. Роль уміння читати й писати у в и с л о в л ю є т ь с я про значення вміння житті школярів і дорослих людей. читати в житті людини і прагне опанувати його; Добукварний період. (орієнтовно Учень: триває протягом 2—4 тижнів). Позначення звуків буквами. в п і з н а є , р о з р і з н ю є т а п р а в и л ь н о діакритичні знаки Ознайомлення з діакритичними н а з и в а є знаками (оголосками) які позначають ( о г о л о с к и ) на позначення голосних голосні звуки та буквами, які звуків і букви на позначення приголосних позначають приголосні звуки; звуків мови іврит; встановлює звукобуквені співвідношення; графічне зображення Ознайомлення з єврейським розрізнює івритського та українського письма; квадратним письмом. Особливості івритського письма на розуміє і запам’ятовує особливості відміну від українського: івриту: 1) напрямок письма ( в івриті – справа - письмо справа наліво; наліво), 2) діакритичні знаки - діакритичні знаки і їх значення; (оголоски) на позначення голосних - відсутність великих букв; звуків пишуться під буквою на - літери, що пишуться; позначення приголосного звука, 3) - правила написання прийменників і немає різниці між великими та сполучників зі словами; малими буквами, 4) графеми 32 прописних букв відрізняються від графем друкованих, 5) п’ять літер мають спеціальні кінцеві форми, які пишуться лише на кінці слова, 6) прийменники та деякі сполучники на письмі приєднуються до наступного слова. Графічні навички письма. Техніка письма. Культура оформлення письмових робіт. Посадка учня під час письма. Положення ручки (олівця) в руці під час письма. Дотримується й застосовує уміння і навички щодо культури оформлення записів у зошиті, сформовані на уроках української / російської мови, посадки, положення ручки (олівця) в руці під час письма, Особливості розташування зошита к л а д е правильно зошит на парту перед з урахуванням напрямку письма початком письма і зберігає таке його (справа наліво). положення в процесі письма; свідомо кладе зошит для письма справа наліво; Рух пальців, кісті і передпліччя під правильно рухає пальцями, кистю та час зображення графічних фігур та в передпліччям під час зображення процесі виконання графічних вправ. невеликих фігур, розфарбовування у напрямку, необхідному для підготовки руки до івритського письма; Зображення ліній і фігур, п р о в о д и т ь лінії: вертикальні (зверху штрихування, розфарбовування у вниз), горизонтальні (справа наліво), напрямку справа наліво. похилі (ліворуч, праворуч); з о б р а ж у є прямі, ламані, хвилясті, петельні лінії перервними рухами руки; Зображення ліній, схожих на п р а в и л ь н о пише прямі (короткі та елементи івритських букв. довгі) лінії, з верхнім і нижнім закругленнями, верхні та нижні петлі, овали, півовали; Орієнтування на сторінці зошита та в п о к а з у є верхню, нижню, ліву, праву графічній сітці. сторони сторінки початок, середину, кінець рядка; середину між рядковими лініями; знаходить і показує всі лінії графічної сітки зошита (верхня і нижня 33 рядкові лінії, міжрядкова, похила). Букварний період. Початкове навчання читання і письма. навчання основного прийому читання прямого складу з орієнтацією на діакритичний знак (оголоску), що позначає голосний звук; практичне усвідомлення складового принципу івритської графіки; читання слів, які пишуться за фонетичним принципом (так, як вимовляються): גם, מי, דודה,בן Практичне ознайомлення зі способами позначення повних (довгих та коротких) та над коротких (редукованих) голосних звуків. Ознайомлення з німими буквами ,א , עта הна кінці слова. Практичне ознайомлення з правилами їх правопису (у службових словах, дієсловах, спільнокореневих словах, у корені, префіксі та суфіксі, у середині слова, у кінці деяких форм дієслів, в іноземних словах). Ознайомлення з дифтонгами еу,ау, іу, уу, оу і їх звуковими значеннями на початку, в середині та в кінці слова. Ознайомлення з дифтонгами уа, оа, іа, еа в кінці слів, що мають останній приголосний кореня гортанні звуки , ע ה, ח. Читання слів з ними. Практичне ознайомлення з правилами чергування приголосних і голосних звуків та деяких випадків асиміляції приголосних у слові. Практичне ознайомлення з основними правилами івритського правопису. ч и т а є прямі відкриті склади типу «Г», «ПГ» ч ит а є: склади і слова з діакритичними знаками на позначення голосних звуків патах [а], камац [а], хирик [і], кубууц [у], цере [е], сеголь [е], холлам [о] та шва [ə], хатаф-патах [а], хатаф-сеголь [е], хатафкамац [о] в різних позиціях: на початку слова, складу, після букв на позначення приголосних звуків; склади та слова з німими буквами ע,א та буквою הна кінці слова; склади та слова з дифтонгами еу,ау, іу, уу, оу ( היה, בני, בנוי, היתה, איך,;)אין склади та слова з дифтонгами уа, оа, іа, еа ( שומע, גבוה, מוח,;)רוח розрізняє звуки та букви, що їх позначають ּכ- כ,פ – ּפ, ּב- בта читає склади і слова з цими буквами; розрізняє звуки та букви, що їх позначають ׁשта ש, читає склади та слова з цими буквами; розрізняє букви, що мають особливу графему на кінці слова: 34 Читання слів ускладненням їх структури. з поступовим звуко-складової Складове читання і читання цілими словами. Навичка миттєвого впізнавання найбільш уживаних у букварі слів, що складаються з 2—4 літер ( , היא,הוא, אבא, אמא, בית, מי, בן, על, עט, ו,את סדור, גדול, מורה, אביב, )איפהі коротких словосполучень ( אני ואתה, אבא באі под.). ץ- צ, פ – ף, ן- נ, מ – ם,כ – ך та читає склади та слова з цими буквами; розрізняє букви, що позначають один і той же звук, але мають різні графеми יי- י, ּכ – ק, ס – ש, ט – ת, ח – כ, וו- ב – ו та читає склади та слова з ними; читає відкриті склади та слова типу «ППГ», «ГПГ», «ПГГ», «ПГПГ», «ППГГ»; закриті склади типу «ГП», «ПГП», « ГПГП»; подвійно закриті склади типу «ГПП», «ПГПП», «ППГП» та відкритозакриті «ГГП», «ПГГП» й закритовідкриті «ГППГ»; ч и т а є слова складами (окремі слова нескладної структури – цілими словами); устигає прочитати (мовчачи) і вимовляє показане протягом короткого часу (0, 5-1 сек.) картку зі словом довжиною 2-4 букви або сполученням слів з такої ж кількості букв ( אני הולך, אני ואתהй под.); читає вголос текст складами й цілими словами зі швидкістю 30-40 слів за хвилину, дотримуючись орфоепічних норм, інтонації кінця речення; Учень: Відомості про рукописні букви та р о з р і з н ю є друковане і рукописне пунктуаційні знаки. івритське письмо; пояснює важливість рукописного письма, необхідність його естетичного вигляду; в п і з н а є і н а з и в а є відповідно до алфавіту рукописні букви; пише їх з дотриманням правильної форми, висоти, ширини; знає пунктуаційні знаки, застосовує уміння і навички, набуті на уроках української / російської мови. Правила написання елементів букв. Правила письма букв мови іврит. н е п о є д н у є елементи букв у слові; пише слова відповідно до правил 35 правопису, які були опрацьовані на практичному рівні, ритмічно, з однаковим нахилом букв; р о з т а ш о в у є слова і речення в основному рядку; Позначення звуків, сприйнятих на проговорює слово так, як воно пишеться, слух, відповідними рукописними і вимовляє його за правилами вимови; буквами. списує слова, сполучення слів, речення, проговорюючи слова «орфографічно» (так, як їх пишуть), ставлячи розділові знаки; Списування з друкованого рукописного текстів. і пише рукописними буквами друкований текст (склади, слова, короткі речення); с п и с у є склади, слова, речення з рукописного і друкованого тексту; Післябукварний період. Удосконалення навички читання і письма. ч и т а є букварні тексти цілими словами (окремі слова ускладненої структури — за одиницями читання), правильно інтонуючи речення, різні за метою висловлювання та інтонацією — розповідні, питальні, спонукальні, окличні (без уживання термінів) з орієнтацією на відповідні розділові знаки; Швидке зорове сприйняття слів, що правильно озвучує графічний образ складаються з 2-4 букв. слова та співвідносить його зі значенням, тобто розуміє прочитане; читає за синтагмами, об’єднуючи слова у певні смислові групи; читає вголос (звернене читання)виразно, Читання вголос. з правильним наголосом та інтонацією; читає у природному темпі текст, побудований на знайомому мовному матеріалі, з малюнками замість знайомих слів з невідомою графікою; р о з у м і є і а де кват но виконує короткі інструкції до навчальних завдань у підручнику та запропонованих учителем (для виконання індивідуально, в парах, у Читання речень, коротких текстів з вивченими буквами. Правильне інтонування речень, у кінці яких стоять різні розділові знаки. Практичне засвоєння розділових знаків: крапка, кома, знак питання, знак оклику. 36 групах) текстів типу вітань, побажань, прохань тощо, адресованих учневі з боку вчителя чи однокласників; розуміє короткі, прості послання на Читання кореспонденції. листівках; впізнає знайомі назви, слова і дуже прості Читання з метою орієнтації. фрази або прості написи у більшості звичайних повсякденних ситуацій; Читання для отримання інформації складає власну думку щодо змісту простішого інформаційного матеріалу та та аргументації. коротких простих описів, особливо коли є візуальна опора; розуміє прочитані прості короткі Читання інструкцій. розпорядження / пояснення (н-д., як потрапити з пункту А до пункту Б). читає цілими словами і розуміє Розвиток читацьких умінь: - читати правильно цілими словами і прочитане; розуміти прочитане; читає швидко та виразно; - читати швидко; може здогадатися про можливе - читати виразно; продовження змісту тексту для читання; - читацької догадки; вміє працювати з дитячою книжкою. - працювати з дитячою книжкою. Учень: Техніка письма. Письмо прописних п и ш е п р а ви л ь но б у кв и літер івритського алфавіту. і в р ит с ь ко г о а л ф а ві т у ; Письмо під диктування слів, пише під диктування склади, слова, засвоєних в усному мовленні. речення; Написання зорових диктантів (Діти дивляться написане на дошці, читають вголос та мовчки, потім вчитель стирає написане з дошки, а діти пишуть по пам’яті.) Функції пунктуаційних знаків. називає і вживає на письмі пунктуаційні знаки: крапку, кому, тире, знаки оклику і питання; дотримується гігієнічних вимог у процесі письма, використовує навички, набуті на уроках української / російської мови. Використання набутих умінь і с п ис у є друкований і рукописний текст, навичок письма (включаючи дотримуючись каліграфічних вимог; правописну грамотність) для різного виконує мовні завдання фонетиковиду письмових робіт: списування графічного, лексичного, граматичного 37 тексту, зорово-слухові письмо з пам'яті; написаного. диктанти, характеру; перевірка пише з пам'яті окремі слова, висловлювання (2-3), віршований і прозаїчний текст (2-4 коротких рядка); пише під диктування слова, речення з 3— 4 слів (з урахуванням службових слів), у яких написання не розходиться зі звучанням, зв'язний текст, у якому написання слів відповідає вимові (інші слова записуються на дошці або диктуються орфографічно, коментуючи або нагадуючи учням про певні правописні особливості); пише під диктування попередньо розглянутий і обговорений текст (зоровослуховой диктант); перевіряє написане, звіряючи його зі зразком; знаходить у парі слів те з них, яке написано неправильно (на матеріалі опрацьованихних слів); Складання текстів за малюнком, складає письмове висловлення з опорою на допоміжні матеріали – малюнок, опорні опорними словами, планом. слова, план, даний початок, сполучення слів і ін.; Самостійні письмові висловлення складає, записує (самостійно та за вчителя) письмове на основі життєвого досвіду ( 2-3 допомогою висловлення про ту або іншу подію у речення). своєму житті, про своє відношення до прочитаного або прослуханому й ін. ( 2-3 речення) за ілюстрацією, навчальною ситуацією тощо; Робота у зошиті без друкованої основи (сітка №2). Робота з дитячою книжкою. Розуміють поняття, засвоєні в українській або російській мовах : письменник, його прізвище, назва (заголовок) книжки (твору), малюнок (ілюстрація), обкладинка, написи на ній, корінець, сторінка. Учень: практично розрізняє, називає структурні елементи дитячої книжки: обкладинка, корінець, сторінка; в и д і л я є , показує на обкладинці та в середині книжки назву (заголовок) твору, прізвище письменника, ілюстрації: 38 Формування умінь правильно називати книжку (твір):, спочатку прізвище письменника, потім назву. Формування початкових умінь читати-розглядати дитячу книжку. Практичне ознайомлення з напрямком читання та гортання книжки (справа наліво); зі способами позначення сторінок в єврейській традиційній та дитячій літературі (засобами гематрії – позначення цифр відповідними літерами івритського алфавіту) Ознайомлення школярів з періодичними виданнями (дитячі газета, журнал). Практичне ознайомлення учнів з поняттями: бібліотека, бібліотекар, читальна зала ( Ознайомлення школярів з основними правилами гігієни читаннярозглядання, з правилами збереження книжки, правилами поведінки в бібліотеці. п р а в и л ь н о н а з и в а є книжку (твір): спочатку прізвище письменника, потім назву (заголовок); р о з г л я д а є дитячу книжку (ілюстрації, назву, прізвище письменника); показує в незнайомій книзі обкладинку, корінець, номери сторінок, малюнки; ім'я автора й назву книги (на обкладинці, на корінці, у середині книги); висловлює припущення про можливий зміст книги на основі розглядання її обкладинки, малюнків у тексті; зіставляє сказане з реальним змістом після слухання або читання книги; правильно перегортає книгу; знаходить зазначену сторінку; розуміє цифрове значення зазначеної літерами сторінки; знаходить на сторінках підручника умовні значки, а також різні види навчальних матеріалів (пояснення матеріалу, приклади, вправи, таблички, художні тексти й ін.) і пояснює їхнє призначення; практично розрізняє дитячі періодичні видання: газету, журнал, правильно називає 1—2 дитячі журнали (наприклад, ""ינשוף,); застосовує знання, уміння і навички, дотримується правил поведінки, набутих на уроках української / російської мови. 39 I. Мовна лінія (протягом року) Зміст навчального матеріалу Звуки й букви. Склад. Наголос Склад. Наголос. Звуки слова. Ланцюжок звуків слова. Голосні й приголосні звуки. Дзвінкі й глухі, «сильні» й «слабкі» приголосні. Букви івритського алфавіту. Звукове значення букв (у зіставленні з буквами українського алфавіту). Перенос. Неповна відповідність між написанням і вимовою слова. Слово Значення слова. Тематичні групи слів. Вимова слова. Питання до слова, відповідно до частини мови, до якої воно відноситься. Державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів Учень вимовляє слово за правилами вимови (слідом за вчителем); ділить слово на склади, визначає наголос у слові (слідом за вчителем); вимовляє ланцюжок звуків слова (слідом за вчителем); виділяє зазначений звук слова; вимовляє приголосні звуки без призвуку голосного; розрізняє на слух голосні й приголосні звуки, «сильні» й «слабкі», дзвінкі й глухі приголосні звуки (за допомогою вчителя); розрізняє букви івритського й українського алфавітів (назва, звукове значення), не змішує їх при читанні й письмі; пояснює, який звук позначений зазначеною буквою в слові. Учень співвідносить слово й зображення предмета, дії, ознаки; ставить питання до слів (Хто? Що? Який? Що робить? Скільки? Як? Де? Куди? Коли?і ін.); ділить ряд слів на 2-3 групи за значенням (професії людей, що працюють у школі; види транспорту; слова, що позначають час, кількість і ін.); підбирає слова із зазначеним значенням; слова, що відносяться до окремих тематичних груп (навчальні речі, родичі, люди, що працюють у школі й ін.; вибирає з ряду слів те, якому відповідає дане вчителем тлумачення значення слова; 40 пояснює значення слова (за зразком); складає (за зразком) сполучення слів; оцінює правильно / неправильно вжите слово; удосконалює текст, заміняючи невдало використані слова. Формування граматичних умінь. правильно вживає відібрані граматичні Окремі граматичні форми (без форми мови іврит у мовленні; уживання термінів): - іменники в називному відмінку: чоловічого роду однини без спеціальних показників ( , דגל,יום )שיעורта суфіксальних показників – а ( כובע, טבע,)צבע, –е ( )אריהта –і (;)רבי чоловічого роду однини на позначення предмета ( רחוב,;)כדור жіночого роду однини з суфіксальними показниками –а ( משפחה, תורה,)כיתה, -т ( צלחת, בת,)שבת, –ет (,)מחברת, -от ()אחות, -іт (;)מכונית іменники чоловічого роду множини із суфіксом –ім ( )חבריםта жіночого роду множини із суфіксом –от ( ;)מתנותіменники двоїни з суфіксом – аім ( מכנסיים, מים, ;)שמיםдеякі винятки спеціально не розглядаються, а вивчаються на практичному рівні за необхідності їх використання у мовленні; - віддієслівні іменники ( ,חברות ;)סבלנות -іменники на позначення власних назв – імен, вулиць, міст, країн ( , ירושלים,כותל המערבי,ארץ, הרצל,טלי,יוסף אוקרינה, ישראל,;)קייב - запозичені іменники ( ,טלפון תיאטרון,;)גיטרה - іменники – назви навчальних дисциплін ( , שיעור, מחשב, שבון,עברית ;)טבע - означений артикль - הперед іменниками; 41 - іменники у функції прямого додатка з часткою – ;את - іменники з прийменниками –ב, מ, ל, על, עם,יד-;על - якісні прикметники однини чоловічого роду без спеціальних показників ( נחמד, חדש, ענקן, )אדוםта суфіксом –е ( )רזהта жіночого роду з суфіксом –а ( נחמדה, גדולה,)קטנה, -т ( )מרכזיתта множини – чоловічого роду з суфіксом –ім ( )יפיםта жіночого роду з суфіксом –от (;)לבנות - відносні прикметники з суфіксом –і ( מזרחי, יהודי, אוקריני,;)ציבעוני узгодження іменників з прикметниками ( ציור יפה,;)ילדה טובה винятки – назви міст + прикметник жіночого роду (;)ירושלים עתיקה - неозначена форма дієслів ( ,ללמוד , לקרוא, לכתוב, ללכת, לשחק, לשמוע,לדבר )לאכול - дієслова теперішнього часу 1, 2 та 3 особи чоловічого і жіночого роду однини порід пааль ( יכול, ישב,)קם, ніфаль ()נגמר, піель ( דבר,)טלפן, пуаль ( ;)גולהпороди гіфіль, гофаль та гітпаель на початковому етапі навчання не вживаються; - дієслова минулого часу 1, 2 та 3 особи чоловічого та жіночого роду однини ( קנה\קנתה,)כתב\כתבה - дієслова наказового способу дії 2 особи однини та множини ( , תנו, תני,תן שבו,שבי, שב, שמו, שמי, שם, קחו, קחי,;)קח - окремі форми модальних дієслів: бути, хотіти, могти, любити ( ,היה אוהב, יכול,;)רוצה - окремі числівники: кількісні від 1 до 20 чоловічого та жіночого роду; - окремі прислівники: якості дії ( ,רק מצוין, נחמד, יפה, טוב, יחד,)אולי, часу ( ,עכשיו היום,)פתאום, місця ( פה, שם,)כאן, 42 напрямку дії ( למטה, למעלה, שמאל,)ימינה, кількісні ( מספיק, הרבה,;)עוד - особові займенники 1, 2 та 3 особи чоловічого та жіночого роду однини ( היא, הוא, אתה, את, )אניта 1, 2 й 3 особи чоловічого та жіночого роду множини ( הן, הם,);)אנו (אנחנו окремі вказівні займенники чоловічого та жіночого роду однини ( זאת, )זהта множини );(אלה - окремі присвійні займенники та деякі форми ( שלה, שלו, שלך,שלי,;)של - окремі означальні займенники ()כל - окремі питальні займенники та слова ( ?מי? מה?לאן? למי? באיזה? מאין?למה? איפה ?;)כמה? מתי? איך? איזה - окремі прийменники ( , עד,- מ,- ל,-ב יד- על, עוד,עם,;)על відмінювання окремих прийменників ( לה, ל, לך,)לי - окремі частки ( לא, כן, אין, יש,;)את єднальні та протиставні сполучники ( כי, או, אבל, או, גם,( ו Текст. Речення Зміст тексту. Розподіл тексту на частини за змістом. Заголовок тексту, заголовки частин тексту. Зв’язність тексту. Засобу зв'язку речень у тексті: слово він הוא, вона היא , вони чоловічого та жіночого роду הם הן, цей הזה, ця הזאת, ці אלה, повтор слова. Єднальні сполучники גם,ו Речення. Речення, що містять повідомлення, запитання, наказ, прохання або спонукання до дії. Звертання. Учень розрізняє текст і не зв'язані між собою речення, знаходить у тексті слова він הוא, вона היא, вони чоловічого та жіночого роду הם/ הן, цей הזה, ця הזאת, ці אלה, а також повтор слова як засобу зв'язку речень у тексті; використовує займенники і єднальні сполучники у своєму мовленні; підбирає заголовки до тексту й до частин тексту, вказаним учителем, знаходить у тексті речення, різні за метою висловлення; будує і використовує в мовленні речення, різні за метою висловлення; правильно вимовляє їх; ставить крапку, знак питання наприкінці 43 речення; розрізняє в усному й письмовому мовленні звертання, правильно вживає їх; II. Особливості письма (протягом року) Зміст навчального матеріалу Розвиток орфографічної й пунктуаційної пильності. Зіставлення вимови й написання. Правила правопису: - в мові іврит, на відміну від української, прописна буква відсутня, вона не пишеться на початку речення, в іменах людей, кличках тварин, назвах міст тощо як в українській; в івриті всі букви, не залежно від їхнього місця у слові, одного розміру; - в івриті на письмі букви не поєднуються між собою; - напрямок письма в мові іврит – справа наліво (в українській мові – навпаки – зліва на право); - перенос слова (по складах, одну букву не переносять); - крапка у кінці речення. - розрізнення графічних особливостей написання букв на позначення різних звуків [б-в, кх, п-ф, с-ш]: ) ׂש- פ( (ׁש- , ּכ – כ,ּב – ב ;)ּפ - особливості написання букв на позначення приголосних звуків у мові іврит ( – א – עу службових словах, займенниках, дієсловах; на початку, всередині, на кінці слова; у корені, префіксах та суфіксах ; כ – ח- на початку, Державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів Учень вимовляє слово за правилами вимови (слідом за вчителем), потім проговорює так, як його пишуть; диктує собі при списуванні, проговорюючи слово так, як його варто писати; пояснює окремі особливості вимови слова в зіставленні з його написанням (позначення ненаголошених голосних, деяких приголосних наприкінці слова); записує слова буквами одного розміру, не поєднуючи їх між собою, та у правильному напрямку – справа наліво; застосовує правило переносу слів; пише під диктування й по пам'яті слова зі списку для запам'ятовування; правильно вимовляє, списує (пише по пам'яті) слова (і словосполучення, речення з ними) у потрібній граматичній формі – зі списку, визначеного програмою; ставить крапку наприкінці речення; списує, пише зорово-слуховий диктант, перевіряє написане, звіряючи його зі зразком; розрізняє букви на позначення звуків написання [б-в, к-х, п-ф, с-ш]: ) ׂש- פ( (ׁש- ּב ּפ, ּכ – כ, ;)– בправильно вживає у словах; пише слова згідно правилам правопису 44 всередині, на кінці слова; правила мови іврит, вказаних у програмі; написання літер ק – ּכу словах; ט – תпрефікс або суфікс, ознака жіночого або чоловічого роду, в основі або закінченні форм дієслова, в іноземних словах; – ס ׂשу словах; ב – ו – וו- на початку, всередині, на кінці слова; י – יי як ознака множини, у середині слова ) - особливості написання окремих букв в залежності від їхнього місця у слові – на початку слова, або в кінці ( – מ,כ – ך ץ- צ, פ – ף, נ – ן,)ם. Список слів для запам'ятовування: מי, מה, מתי, זה, זאת, הזה, יש לי, יש,יש לו לה, אתה,את, הוא, היא, הם, אנו, שלה,שלו , שלי,הן,, ,שלך, אחד,למי, ילדה, ילד, חברים, עץ, עבודה, לחם, עיר, כפר, בא, כל,צריך, יכול, רוצה, יש, אוכל, קטן, גדול, של מי, הרבה, מעט, מאוד, רע, יפה, טוב, יהודי\ה, אוקריני, קייב, ישראל ארץ, ירושלים,שלום, על, מי, עם, אבל, או, ו, גר, אמא, אבא, אם, גם, -( ב70 слів). III. Графічні навички, техніка письма, письмових робіт (протягом року) Зміст навчального матеріалу Удосконалювання графічних навичок письма (швидкість, розбірливість) Культура оформлення письмової роботи: дотримання полів, абзаців (при списуванні), акуратність підкреслень, запис слова в стовпчик, з дотриманням вертикальності його правого краю, позначення наголосу в слові. Культура записів на дошці. культура оформлення Державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів Учень пише правильно й досить швидко літери, не поєднуючи їх у слові, та дотримуючись напрямку івритського письма – справа наліво; не змішує букви івритського й українського алфавітів; дотримується вимог до оформлення письмової роботи (у зошиті й на дошці). 45 3 клас (70 годин; з них 3 години - резервні) I. Мовленнєва лінія (31 година протягом року) Сфери мовленнєвої діяльності і їх тематика8 Зміст навчального матеріалу Державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів 1.Аудіювання (7 год. протягом року) Учень Особливості слухання як виду знає, які особливості слухання впливають мовленнєвої діяльності. на успішність спілкування; розуміє достатньо, щоб задовольнити конкретні потреби; розуміє висловлення, що відносяться до сфер найближчих пріоритетів (н-д., елементарна особиста інформація про сім’ю, покупки, місцеву географію, навчання), якщо мовлення чітке й повільне. Розвиток уваги при слуханні; слухає уважно, не перебиває, Розвиток слухової пам'яті. прислухається не тільки до слів, але й тону, темпу, гучності мовлення; Загальний тон висловлення визначає загальний тон прослуханого (сумно, весело), темп, гучність тексту, темп, гучність мовлення, мовлення, зв'язок цих позв'язує ці особливості мовлення з його характеристик із його змістом, змістом; умовами спілкування. Сприйняття, на слух довших, ніж у знаходить серед прослуханих (у 2 класі, рядів мовних одиниць: слів (з природньому темпі мовлення) слів, 5-7 звуків), поширених сполучень слів, речень ті, які відповідають словосполучень, речень ( 1-8 слів), зазначеним ознакам; виділення та їх групування за групує за зазначеною й самостійно визначеною ознакою звуки, певною ознакою слова,сполучення слів, речення, сприйняті на слух; Слухання-розуміння довших, ніж у розуміє після одного прослуховування 2 класі, текстів різних стилів і жанрів зміст довших, ніж у 2 класі, речень; Розуміння фактичного змісту, теми, текстів, виконуючи такі завдання: основної думки твору як з опорою на співвідносить малюнок і речення, текст, зорову та рухову наочність, так і без робить малюнок за прослуханим 8 Див.вище: Мовленнєва лінія пояснювальної записки програми. 46 неї. реченням, текстом; Опора при слуханні на даний план ( виконує інструкцію, подану в тексті (більш 3-4 пункти). довгу, ніж у 2 класі); вибирає один з варіантів в альтернативних запитаннях до тексту (про фактичний зміст, тему, основну думку твору, його емоційне забарвлення); визначає основну тему повідомлення (про що йдеться мова); вибирає з декількох заголовків до тексту найбільш відповідний; пропонує на елементарному рівні інший кінець оповідання (мовою навчання) 2. Говоріння (8 год. протягом року) Учень Гучність, сила голосу, темп регулює подих, силу голосу, темп мовлення; стежить за чіткістю дикції; мовлення. Чіткість дикції. Врахування інтересів, можливостей використовує формули мовного етикету; слухача. ураховує інтереси співрозмовника (слухача); його право не погоджуватися з висловленою думкою; Діалогічне мовлення (4 год. протягом року) Правила поведінки в діалозі знає, які особливості мовлення, правила (уважно слухати, відповідати на поведінки в діалозі впливають на запитання, підтримувати бесіду, успішність спілкування. доводити без категоричності, поважати інші думки, дотримуватися Учні правил мовленнєвого етикету й т.п..) Відтворення прослуханих діалогів. відтворюють в особах, грають за ролями Складання діалогів з опорою на діалоги із прослуханих і прочитаних казок, допоміжні матеріали. оповідань; Самостійне складання діалогів - на доповнюють даний незавершений діалог; основі життєвого досвіду, вражень складають діалоги за окремими епізодами від прочитаних творів, переглянутих прослуханого або прочитаного тексту; фільмів і т.п.. складають діалоги на основі колективного Узагальнений зміст діалогів обговорення можливого змісту, підбору (орієнтовно): а) питання – відповідь мовних засобів; – реакція на відповідь б) прохання – складають діалог, самостійно питання – відповідь - реакція на обговорюючи з однокласником прохання в) пропозиція – відповідь – прослуханий текст, малюнок, навчальну питання – відповідь. ситуацію в школі або поза школою й т.п. 47 (по черзі задають питання й відповідають на них); оцінюють змістовність діалогу, правильність і доречність використання в діалозі мовних і немовних засобів. Запит роз’яснення. просить у досить простих виразах про повторення, коли він / вона чогось не розуміє; просить роз’яснення незрозумілих ключових слів або фраз, застосовуючи кліше; говорить, що саме він / вона не розуміє. Вступ у контакт та підтримка його в умовах навчальних, ігрових та реальних комунікативних ситуацій (активізація раніше засвоєних та оволодіння учнями новими мовними та мовленнєвими засобами). вживає прості вирази для початку, підтримання / ведення та завершення короткої розмови; ініціює, підтримує / веде і закінчує просту розмову один – на –один; вітається з партнером, використовуючи різні мовні засоби та адекватні формули звертання; прощається, використовуючи різні засоби спілкування в залежності від соціальної характеристики партнера (незнайомий, дорослий, друг та ін.); представляється або представляє когось, називаючи ім'я, вік, місце проживання, заняття (працює або вчиться у школі); запрошує інформацію про самопочуття когось та запитує, як справи, реагує на відповідні запитання; просить допомоги у виконанні завдання на уроці;לעזוב пропонує свою допомогу у виконанні чогось та реагує (згодою або незгодою) на пропозицію про допомогу. Вираження своїх бажань, потреб та виражає побажання, зробити що-небудь реагування на побажання (купити, поїхати, прочитати, піти в кіно тощо); ללכת, לקרוא, לנסוע,לקנות співрозмовника. реагує на пропозицію зробити щось 48 згодою / незгодою, радістю, здивуванням; виражає бажання мати щось та реагує на пропозицію щось мати; запросити інформацію про бажання партнера по спілкуванню; говорить, що він/вона розуміє; розуміє достатньо для виконання простих, звичайних завдань без зайвих зусиль, дуже невимушено звертаючись з проханням про повторення незрозумілого; בבקשה עוד,לחזור . בבקשה יותר לאת, בבקשה לאט,פעם спілкується у процесі виконання простих і звичних завдань, вживаючи прості запитання, прохання про щось, запит простої інформації та обговорення наступних дій. Розуміння та вираження вимог, просить когось виконати прохання, вказівок, команд, відмови (в вимогу, вказівку, команду; , קם, קך, תן:ציווי спілкуванні з однолітками та לך, שם,שב виконує дію, виражає згоду / незгоду дорослими). стосовно прохання; віддає команди; виражає відмову на чиєсь прохання; коментує виконання дії, вказуючи на якість її виконання. Цілеспрямована співпраця. Трансакції для отримання спілкуванні товарів і послуг. у спілкується у рамках побутових аспектів повсякденного життя, таких як подорож, їжа, покупки; קניות,נסיעה надає всю інформацію, необхідну для туристичного офісу, якщо вона загального, неспеціального характеру; запитує про товари та отримання послуг; «купує» повсякденні товари й отримує послуги; запитує про речі та здійснює прості трансакції в магазинах, на ринку, в кафе і т.д.; надає й отримує інформацію про кількість, розміри, ціни тощо. робить прості покупки, називаючи те, що 49 Обмін інформацією. Надання та отримання інтерв’ю. він / вона хоче, і запитує про ціну; замовити їжу. спілкується, виконує завдання, що вимагають простого і прямого обміну інформацією на знайомі та звичайні теми і стосується навчання та дозвілля; здійснює дуже короткі соціальні контакти (проте рідко здатний розуміти достатньо, щоб підтримати розмову і виступати її ініціатором) запитує та відповідає на запитання про звичне і звичайне; запитує і відповідає на запитання про проведення часу та дії в минулому; ,היה היתי,היתה дає й розуміє прості вказівки та інструкції, н-д., пояснює, як дістатись до певного місця; обмінюється обмеженою інформацією на знайомі і звичайні оперативні теми; запитує і відповідає на запитання про те, що робить у навчанні та у вільний час; запитує про інформацію, подану в карті або плані та дає вказівки стосовно карти або плану; надає інформацію про себе. зрозуміло висловлюється в інтерв’ю і передає думки та інформацію на знайомі теми, якщо він / вона може попросити інколи про роз’яснення та отримати певну допомогу для вираження того, що він / вона хоче сказати; бере інтерв’ю у співрозмовника на опрацьовані теми; Мовленнєві кліше на вираження привітання, прощання, радості при зустрічі, представлення себе та іншої людини, привертання до чогось уваги, запрошення, пропозиції, відповіді на пропозицію, згоди та незгоди, вдячності, вибачення, 50 побажань і привітань, вручення подарунка, вираження компліментів, деякі етикетні формули початку розмови та реакції на звернення, переривання когось, включення когось у розмову, уточнення або підтвердження чогось, підтвердження; мовленнєві формули запиту та надання інформації про самопочуття, прохання, допомоги, надання вказівок та інструкцій, схвалення; вираження бажання, здивування тощо.9 Монологічне мовлення (4 год. протягом року) Основні вимоги до усного висловлення: зв’язність, наявність власної точки зору, врахування інтересів слухача, ситуації спілкування. Опис та розповідь про особи, предмети, тварини та дії з ними. 9 Учень пояснює й дотримується вимог до усного висловлення; описує або презентує людей, розпорядок дня, смаки та уподобання і т.д. у вигляді короткої серії простих висловлювань та речень за поданим зразком; розповідає історію або що-небудь описує у вигляді простої послідовності пунктів; описує повсякденні аспекти свого оточення, н-д., людей, навчання; робить короткі, стислі описи подій або видів діяльності; описує особу (називає ім'я, вік, національність, чим займається, де живе) та запрошує відповідну інформацію про когось; описує тварину (називає її, що вона вміє робити, яка вона) та запрошує відповідну інформацію про якусь тварину; описує предмет (назву, приналежність, Див. у додаток 1 програми. 51 якість, місцезнаходження) та запрошує відповідну інформацію про якийсь предмет; повідомляє про те, що робить, що буде робити або що робив й питає когось про теж; коментує дії однолітків (що й як роблять); описує ляльку (називає її ім'я, дає характеристику її зовнішності, описує її одяг); описує (на елементарному рівні ) маршрут (дорогу) до певного місця (називає номера будинків, транспорт, яким можна доїхати до місця); Переказ (докладний, вибірковий) переказує (докладно, вибірково) текст із прослуханого й обговореного опорою на допоміжні матеріали (план, розказаного тексту. ключові сполучення слів і ін.); Переказ самостійно прочитаного переказує самостійно прочитаний текст ( тексту. 20-30 слів); доповнює переказ, виражаючи своє відношення до сказаного; Спільне складання усного твору. будує усний твір за даним початком й кінцівкою й т.п..; будує усний твір на основі спільної підготовчої роботи; Самостійні висловлення учнів на будує зв'язний текст самостійно на основі основі життєвого досвіду, вражень життєвого досвіду; від прочитаних творів, переглянутих оцінює зміст і форму усних висловлень (за фільмів і т.п.. допомогою вчителя). Публічні виступи. робить дуже короткі, підготовлені висловлювання, зміст яких передбачений і вивчений, зрозумілий для слухачів, які готові сконцентруватись; стисло, з підготовкою, висловлюється на тему, пов’язану з повсякденним життям; відповідає на обмежену кількістю простих послідовних запитань (2-3 запитання); робить коротке, підготовлене, елементарне висловлювання на знайому тему (до 30 слів); 52 відповідає на прості запитання за умови, якщо він / вона може попросити повторити їх і якщо можлива допомога при формулюванні його / її відповіді. 53 Читання (7 годин протягом року) Удосконалювання навички читання - слів, написання яких не повністю відповідає вимові; - слів з дифтонгами; - слів з чергуванням та асиміляцією приголосних і деякими іншими сполученнями приголосних і ін. Швидке зорове сприйняття слів, що складаються з 3-5 букв, а також груп коротких слів (זה אני, יש לוй под.). Читання вголос інтонаційно правильно, з дотриманням норм вимови. Читання вголос та мовчки з розумінням основного змісту прочитаного. (Для цього відбираються відносно нескладні , у тому числі неадаптовані, автентичні тексти, що мають ясну логічну структуру, та які відповідають рівню загального розвитку та інтересам дітей. Вони можуть містити окремі незнайомі слова, про значення яких можна здогадатися (за контекстом, за подібністю з викладовою мовою, за словотворчими елементами): казки, оповідання, вірші, комікси, дитячі листи в журнал чи газету.) Розуміння фактичного змісту самостійно прочитаного (напівголосно, пошепки або мовчки) незнайомого тексту після попередньої підготовки, з опорою на допоміжні матеріали. Розуміння основної думки, окремих образних висловів тексту (у ході спільного обговорення). Учень читає вголос плавно, вимовляючи слова за правилами вимови, дотримуючись інтонації кінця речення; читає мовчки незнайомий текст (після значної попередньої підготовки), виявляє розуміння прочитаного, виконуючи такі завдання: співвідносить малюнок і слово, речення, текст, робить малюнок за реченням, текстом; знаходить серед декількох речень те, що відповідає зазначеному змісту; задає питання до тексту й відповідає на питання; виконує інструкцію, дану в тексті (більше довгу, ніж у 2 класі); пояснює значення речення, більше довгого, ніж пропонувалися в 2 класі; вибирає один з варіантів, що містяться в альтернативних питаннях, заданих до тексту (про фактичний зміст, тему, основну думку твору, його емоційне забарвлення); читає, тлумачить завдання й тексти підручника; пояснює особливості читання вголос і мовчки; виділяє основну думку, ідею та основний зміст тексту невербально: вибирає з декількох речень ті, що відповідають змісту тексту (за допомогою знаків +, - та цифрового кодування); ілюструє розуміння за допомогою малюнка; зображує зміст за допомогою пантоміми; співвідносить малюнки зі змістом тексту . 54 вербально: читає заголовок тексту та висловлює (українською мовою) припущення про можливий зміст тексту; вибирає доречний заголовок з ряду запропонованих; членує головне в тексті (читає, підкреслює); відповідає на загальні запитання до тексту (про що? про кого? де? коли?); формулює основну тему розповіді, історії та ін.; формулює (з опорою на текст, ключові слова) основну ідею тексту; Читання кореспонденції. розуміє елементарні типи стандартних звичайних листів (запитання, листи – поздоровлення і т.д.).на знайомі теми. Читання з метою орієнтації. знаходить спеціальну, передбачену інформацію у простих повсякденних матеріалах, таких як реклама, меню; розуміє повсякденні / побутові підписи та зауваження: в публічних місцях (на вулицях, в кафе, на авто та залізничних станціях), на робочих місцях або у навчальних закладах (вказівки, інструкції, попередження, зосередження). Читання для отримання знаходить спеціальну інформацію у простому письмовому матеріалі, який він / інформації та аргументації. вона зустрічає у побуті: листах та коротких газетних статтях з описом подій. Читання інструкцій. розуміє правила н-д., техніки безпеки, сформульовані простою мовою. 55 Письмо (8 год. протягом року) Учень Написання слів, засвоєних в усному мовленні. Удосконалення графічних навичок. виконує письмові лексичні та граматичні вправи; Складання простих висловлювань. відтворює та складає серії простих висловлювань та речень, з’єднаних простими конекторами (єднальними або протиставними сполучниками) “та / і / й”, “але / проте” в рамках визначеної тематики; Складання 2-3 речень і об'єднання складає 2-3 речення на задану тему й їх у текст. поєднує їх у текст; Навчальний письмовий переказ. переказує текст із опорою на дані (вихідний текст 30-50 слів). сполучення слів, план і т.п..; Самостійне письмове висловлення пише висловлення на вільну тему (про ту ( 3-4 речення) на вільну тему. або іншу подію в житті класу або сім'ї , інше.); складає підписи до малюнків; Творче письмо. відповідає письмово на запитання до прочитаного тексту; складає план усного повідомлення; пише зв’язними реченнями про повсякденні аспекти свого оточення, н-д., людей, місця, навчання; пише дуже короткий, елементарний опис подій, минулої діяльності та особистих вражень; пише серії простих висловлювань і речень про сім’ю, житлові умови, освітній рівень; пише короткі, прості записки, пов’язані зі сферою нагальних потреб: вітає друга зі святом або днем народження з опорою на вітання-зразок; пише лист (в рамках тематики, визначеною програмою) з опорою на даний початок та кінцівку, використовуючи матеріал, засвоєний в усному мовленні; Записки, повідомлення. приймає короткі, прості повідомлення, якщо можна попросити про повторення та реформулювання; 56 пише короткі, прості записки та повідомлення, пов’язані з темами сфери найближчих потреб; Робота з текстом. II. визначає і відтворює ключові слова та фрази або короткі речення з короткого тексту в рамках обмеженої компетенції та досвіду учня; переписує короткі тексти друкованого або чіткого рукописного характеру. Мовна лінія 57 Зміст навчального матеріалу Звуки й букви. Склад. Наголос (15 годин) Поділ слова на склади. Наголос у слові. Голосні й приголосні звуки. Дзвінкі й глухі, «сильні» й «слабкі» приголосні. Звук і буква. Сильна й слабка позиція голосних і приголосних звуків у слові. Алфавіт. Розташування слів за абеткою. Значення слова (7 годин) Значення слова. Мотивоване значення слова. Синоніми. Антоніми. Словник. Слова мови іврит та української мови, схожі , але не однакові. Запозичені слова - іменники ( ,שוקולד ג'יפ, ג'רפה, טרקטור,)אוטובוס.Слова - іменники на позначення Державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів Учень вимовляє слова відповідно до орфоепічних норм, правильно акцентує їх; ділить слово на склади, визначає наголос у слові (слідом за вчителем і самостійно); ділить слово на частини для переносу; правильно переносить слово; вимовляє ланцюжок звуків слова, виділяє зазначений звук слова (слідом за вчителем і самостійно); вимовляє приголосні без призвуку голосного; розрізняє на слух голосні й приголосні звуки, «сильні» й «слабкі», дзвінкі й глухі приголосні звуки; розрізняє букви івритського й українського алфавітів (назва, звукове значення); співвідносить звук з буквою, що його позначає; розрізняє сильні й слабкі позиції звуку в слові, знаходить ті позиції в слові, які вимагають перевірки при написанні (слабкі позиції); вимовляє букви за абеткою, починаючи з будь-якої частини алфавіту, знаходить слово в алфавітному списку, враховуючи 2-у та 3-ю букви; розташовує слова за алфавітом, враховуючи 2-у та 3-ю букви; Учень знаходить серед даних слово із зазначеним значенням; пари слів, близьких або протилежних за значенням; стійке сполучення слів; групує слова, стійкі сполучення слів за даними визначеннями; складає, доповнює тематичну групу слів за розглянутою темою для розвитку мовлення; 58 власних назв – імен, вулиць, міст, країн ( ,כותל המערבי,ארץ, הרצל,טלי,יוסף אוקרינה, ישראל, קייב,;)ירושלים Слова іменники – назви навчальних дисциплін ( , אנגלית, , שיעור, מחשב, חשבון, עברית,אוקרינית טבע, התעמלות,;)ציור Тематичні групи слів. Найбільш уживані стійкі сполучення слів ( ! חג שמח! בקר טוב.אם לא אני לי י לי . אוזיים לכותל.במדבר כל קוץ הוא פרח (знати) і ін. розрізняє схожі, але не однакові слова мови іврит й української мови; тлумачить значення слова з мотивованим значенням (у простих випадках: כדורגל, – )אבירוןза зразком; використовує слова тієї або іншої тематичної групи, стійкі сполучення слів для складання речення й групи зв'язаних між собою речень на зазначену тему. Граматична форма слова (протягом року) Питання до слів, що ставиться до різних частин мови (без термінів). Уживання слова в потрібній граматичній формі (практично): - іменники в називному відмінку: чоловічого роду однини без спеціальних показників ( , מקום,זמן מכתב ,)אביב та суфіксальних показників –а ()שבוע, –е ( )שדהта –і ( פרי, דובי, ;)תוכיчоловічого роду однини на позначення предмета ( כרטיס, לחם, חלב, ;)מילжіночого роду однини з суфіксальними показниками –а ( , דקה, סיפריה,סוכה תחנה,)שנה, –ет (, רכבת, מכולת,)תיירת, іт ( ;)חצאיתіменники чоловічого роду множини із суфіксом –ім ( צבעים, )ספריםта жіночого роду множини із суфіксом –от ( ,פירות ;)ירקותіменники двоїни з суфіксом – аім ( משקפיים, אופניים, ;)נעלייםдеякі винятки спеціально не розглядаються, а вивчаються на практичному рівні за необхідності їх використання у мовленні; - віддієслівні іменники ( ,חברות ;)סבלנות Учень ставить питання до слів, що ставиться до різних частин мови; правильно вимовляє, списує слова (і словосполучення, речення з ними) у потрібній граматичній формі; будує сполучення слів, речення, уживаючи слово в потрібній граматичній формі, потрібний прийменник; знаходить помилку в утворенні форми слова (практично, на матеріалі пророблених граматичних форм слова); пояснює різницю в значенні схожих, але не однакових сполучень слів, утворених за допомогою різних прийменників; перекладає сполучення слів, речення з української мови на мову іврит. 59 - означений артикль - הперед іменниками; - іменники у функції прямого додатка з часткою – ;את - іменники з прийменниками –ב, מ, ל, על, עם,יד-;על - якісні прикметники однини чоловічого роду без спеціальних показників ( קר, חם, )עייףта суфіксом –е ( צמא, )דומהта жіночого роду з суфіксом –а ( נחמדה, גדולה,)קטנה, -т ( )מרכזיתта множини – чоловічого роду з суфіксом –ім ( )יפיםта жіночого роду з суфіксом –от (;)יפות - відносні прикметники з суфіксом – і ( מזרחי, יהודי, אוקריני,;)ציבעוני узгодження іменників з прикметниками ( ציור יפה,;)ילדה טובה винятки – назви міст + прикметник жіночого роду (;)ירושלים עתיקה іменники ч.р. мн. +прикметник ж.р. мн. ( )מילים חדשותта іменник ж.р. мн. + прикметник ч.р. мн. ()שולחנות גדולים - неозначена форма дієслів ( ,ללמוד , לקרוא, לכתוב, ללכת, לשחק, לשמוע,לדבר )לאכול - дієслова теперішнього часу 1, 2 та 3 особи чоловічого і жіночого роду однини порід пааль ( יכול, ישב,)קם, ніфаль ()נגמר, піель ( דבר,)טלפן, пуаль ( ;)גולהпороди гіфіль, гофаль та гітпаель на початковому етапі навчання не вживаються; - дієслова минулого часу 1, 2 та 3 особи чоловічого та жіночого роду однини ( קנה\קנתה,)כתב\כתבה - дієслова наказового способу дії 2 особи однини та множини ( , תנו, תני,תן שבו,שבי, שב, שמו, שמי, שם, קחו, קחי,;)קח - окремі форми модальних дієслів: бути, хотіти, могти, любити ( ,היה אוהב, יכול,;)רוצה 60 - окремі числівники: кількісні від 1 до 20 чоловічого та жіночого роду; цілі числа від 20 до 100; частини цілого רבע,חצי. - окремі прислівники: якості дії ( ,רק מצוין, נחמד, יפה, טוב,)אולי, часу ( ,עכשיו , לפעמים, מאוחר, כבר, אתמול, מחר, היום,פתאום )כל פעם,місця ()על יד, напрямку дії ( למטה, למעלה, שמאלה, )ימינה, кількісні ( מספיק, עוד,)הרבה - особові займенники 1, 2 та 3 особи чоловічого та жіночого роду однини ( היא, הוא, אתה, את, )אניта 1, 2 й 3 особи чоловічого та жіночого роду множини ( הן, הם,);)אנו (אנחנו окремі вказівні займенники чоловічого та жіночого роду однини ( זאת, )זהта множини );(אלה - окремі присвійні займенники та деякі форми ( שלה, שלו, שלך,שלי,;)של - окремі означальні займенники ( ,כל )הכל - окремі питальні займенники та слова ( ?מי? מה?לאן? למי? באיזה? מאין?למה ?;)איפה? כמה? מתי? איך? איזה?איזו? באיזו - окремі прийменники ( , עד,- מ,- ל,-ב יד- על, עוד,עם,;)על відмінювання окремих прийменників ( לה, ל, לך,)לי - окремі частки ( לא, כן, אין, יש,;)את єднальні та протиставні сполучники ( , כי, או, אבל, או, גם,( ו, אז, אחרי,לפני Речення (5 годин) Розповідні, питальні, спонукальні речення. Окличні речення. Речення, що містять твердження або заперечення. Розділові знаки наприкінці речення. Зв'язок слів у реченні. Учень розрізняє за змістом, інтонацією й розділовим знакам речення, що містять твердження й заперечення, розповідні, питальні, спонукальні речення; окличні речення; вимовляє такі речення при читанні вголос, знаходить звертання, що стоять на початку 61 Звертання, що стоять на початку й або у кінці речення; кінці речення. ставить розділові знаки наприкінці речення, виділяє звертання при списуванні й письмі по пам'яті. знаходить у реченні пари пов'язаних між собою слів, ставить питання від одного слова до іншого; складає (за зразком) сполучення слів згідно порядку слів мови іврит; становить речення, використовує їх у власному мовленні. Текст. (4 години) Учень Тема, основна думка тексту. визначає тему й основну думку тексту (з Структура тексту (зачин, основна опорою на допоміжні матеріали); частина, висновок). знаходить у тексті вступ, основну частину, Зв'язок речень у тексті: синонім, висновок; слова האלה, הזאת, הזה, הם\ן, היא,הוא ставить запитання до тексту; Питання до тексту (про зміст, знаходить такі засоби зв'язку речень у значення слів і виразів, зв'язок із тексті: слова האלה, הזאת, הזה, הם\ן, היא,הוא, життєвим досвідом читача, повтор слова; відношення до прочитаного й ін.) використовує розглянуті засоби у Слова автора й персонажів у тексті з мовленні; діалогом. розрізняє в тексті слова автора й персонажів (за допомогою вчителя). III. Особливості письма (протягом року) Зміст навчального матеріалу Розвиток орфографічної й пунктуаційної пильності. Зіставлення вимови й написання слова: Сильна й слабка позиція голосних і приголосних звуків у слові. Правила правопису: - - в мові іврит, на відміну від української, прописна буква відсутня, вона не пишеться на початку речення, в іменах людей, кличках тварин, назвах міст тощо як Державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів Учень вимовляє слово за правилами вимови, потім проговорює так, як його пишуть; знаходить ті позиції в слові, які вимагають перевірки при написанні (слабкі позиції); уточнює написання слова (за допомогою вчителя, за словником); застосовує правило переносу слів; правильно вимовляє й списує (пише по пам'яті) слова; правильно вимовляє, списує (пише по пам'яті) слова (і словосполучення, речення 62 в українській; в івриті всі букви, не залежно від їхнього місця у слові, одного розміру; - в івриті на письмі букви не поєднуються між собою; - напрямок письма в мові іврит – справа наліво (в українській мові – навпаки – зліва на право); - написання та розрізнення букв [бв, к-х, п-ф, с-ш]: ) ׂש- פ( (ׁש- ,ּב – ב ּפ,;)ּכ – כ - особливості написання букв на позначення приголосних звуків у мові іврит ( – א – עу службових словах, займенниках, дієсловах; на початку, всередині, на кінці слова; у корені, префіксах та суфіксах ; כ – ח- на початку, всередині, на кінці слова; правила написання літер ק – ּכу словах; ט – תпрефікс або суфікс, ознака жіночого або чоловічого роду, в основі або закінченні форм дієслова, в іноземних словах; – ס ׂשу словах; ב – ו – וו- на початку, всередині, на кінці слова; י–י як ознака множини, у середині слова ) - особливості написання окремих букв в залежності від їхнього місця у слові – на початку слова, або в кінці ( , פ – ף, נ – ן, מ – ם,כ – ך ץ- )צ. прості (одно-, двокрокові) правописні правила, що не вимагають багатоступінчастого розбору (наприклад, вживання деяких прийменників з іменниками, що мають означений артикль: « + ְּל ה = ּב « »ה= ל+ ְּ)»ּב. - розділові знаки наприкінці речення; при звертанні, що стоять на початку з ними) у потрібній граматичній формі – зі списку, визначеного програмою; ставить розділові знаки наприкінці речення, виділяє звертання при списуванні, письмі по пам'яті, зорово-слуховому диктанті; списує текст, пише зорово-слуховий диктант (після орфоепічного й орфографічного читання, обговорення окремих позицій, що вимагають перевірки написання, коментування особливостей написання із застосуванням відомих учням правил); перевіряє написане; пише під диктування й по пам'яті слова зі списків для 2, 3 класів, слова з фонетичним написаннями, слова на правила, обов'язкові для застосування в 3 класі; слова, опрацьовані в класі, на інші правила (та речення, тексти, складені із цих груп слів). 63 й кінці речення. Список слів для запам'ятовування: , שאלה, תודה, למה? אתמול, סיפור, דומה,עוד כל, סתו, מכתבים, מעניין, יותר טוב,בבקשה , כעלו, שרשרת, מייד, מבינה, תמיד,הכבוד , תישע, שונה, שבע, שש, חמש, ארבה,אחרי , רוח, נחון, היום, עמוק, כמוון, שיר, בירה,אשר , יותר, פחות, רגיל, קר, כי, התחיל,מסביב , בבית, בדרך, ירשלים, קייב, תהיה, היה,לעסות , אלון, ארנב, דוב,להתראות, שלום,העירה , אלה, שלו, שלי, שלך, מי? מה? למי? לך,לעזור , שר, מדבר, כותב, לומד, עברית, אחבר,חתול טס (72 слова) IV. Графічні навички, техніка письма, культура оформлення письмових робіт (протягом року) Зміст навчального матеріалу Удосконалювання графічних навичок письма (швидкість, розбірливість) Культура оформлення письмової роботи: дотримання полів, абзаців (при списуванні), акуратність підкреслень, запис слова в стовпчик, з дотриманням вертикальності його правого краю, позначення наголосу в слові. Культура записів на дошці. Державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів Учень пише правильно й досить швидко літери, не поєднуючи їх у слові, зберігаючи правильний напрямок письма (справа наліво); не змішує букви івритського й українського алфавітів; дотримується вимог до оформлення письмової роботи (у зошиті й на дошці). 64 4 клас (70 годин; з них 3 год. резервні ) I. Мовленнєва лінія ( 31 година) Сфери мовленнєвої діяльності і їх тематика10 10 Див.вище: Мовленнєва лінія пояснювальної записки програми. 65 Зміст навчального матеріалу Аудіювання (7 годин протягом року) Роль слухання як виду мовленнєвої діяльності. Удосконалення і розвиток аудіативних умінь. Розвиток уваги при слуханні, слухової пам'яті. Слухання, розуміння довших, ніж у 3 класі, текстів, що відносяться до різних стилів і жанрів. Розуміння фактичного змісту, теми, основної думки твору, а також емоційного забарвлення твору. Державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів Учень пояснює, яку роль грає уважне слухання, розуміння прослуханого; розуміє достатньо, щоб задовольнити конкретні потреби у природному темпі мовлення; розуміє висловлення, що відносяться до визначених програмою сфер спілкування ( у природному темпі мовлення); розуміє після одного прослуховування зміст довших, ніж у 3 класі, речень; текстів, виконуючи такі завдання: співвідносить малюнок і речення, текст, виконує інструкцію, подану в тексті (більш довгу, ніж у 3 класі); вибирає один із двох (трьох) варіантів у питаннях до тексту (про фактичний зміст, основну думку твору, образний вислів); виділяє основну думку; формулює її (на елементарному рівні мовою іврит та мовою навчання); виділяє основну інформацію; членує мовленнєве повідомлення на смислові частини, дає їм заголовок; передає основний зміст з опорою на засоби зорової наочності та без неї. визначає й пояснює загальний тон прослуханого тексту, темп, гучність мовлення; називає деякі образні слова й вирази із прослуханого тексту; пояснює, які образи виникли в уяві при слуханні; виражає своє відношення до прослуханого; Зв'язок загального тону, темпу, гучності мовлення з його змістом, умовами спілкування. Створення в уяві образів, картин за змістом тексту. Сприйняття точного, влучного, образного слова. Розуміння повідомлень вчителя та однокласників, реагування на них та власна думка учня із приводу прослуханого тексту. Опора при слуханні на даний план ( встановлює 4-5 пунктів). невідповідність прослуханому; відповідність даного / плану 66 Сприйняття на слух довших, ніж у 3 класі, рядів мовних одиниць: слів (з 6-10 звуків), поширених словосполучень, речень ( 1-10 слів), виділення та групування їх за певною ознакою. знаходить серед прослуханих слів, сполучень слів, речень ті, які відповідають зазначеним ознакам (кількість і складність матеріалу вище, ніж у 3 класі); групує за самостійно обраною ознакою звуки, слова, сполучення слів, речення, сприйняті на слух. Розуміння розмови (діалогічного в основному ідентифікує тему дискусії, діалогу навколо неї / нього, коли мовлення мовлення) носіїв мови. повільне й чітке. Слухання оголошень та розуміє основне з короткого, чіткого, простого повідомлення чи оголошення. інструкцій. розуміє прості пояснення, як дістатись від пункту А до пункту Б, пішки чи на транспорті. розуміє й вилучає основну інформацію з Слухання аудіо записів. коротких аудіо уривків на передбачувані побутові сюжети (теми, речі, предмети), якщо мовлення повільне й чітке. 2. Говоріння (8 годин протягом року) Побудова висловлень, що мають комунікативну спрямованість, орієнтованих на конкретних слухачів. Діалогічне мовлення (4 години протягом року) Правила поведінки в діалозі (уважно слухати, відповідати на запитання, підтримувати бесіду, заохочувати співрозмовника висловитися, поважати його думку, висловлювати власну думку без гарячності, дотримувати правил мовленнєвого етикету й ін.). Учень будує висловлення, з огляду на інтереси співрозмовника (слухача); використовує формули мовного етикету; пояснює, які особливості мовлення, правила поведінки в діалозі впливають на успішність спілкування. уважно слухає співрозмовника; ставить запитання і відповідає на запитання; здійснює прості, звичайні контакти без надмірних зусиль; спілкується досить легко у конструктивних ситуаціях та коротких бесідах за умови, що співрозмовник допоможе в разі необхідності; обмінюється думками та інформацією на близькі / знайомі теми у передбачуваних повсякденних ситуаціях; виконує прості звичайні завдання, що вимагають простого і прямого обміну 67 інформацією на знайомому матеріалі, який стосуються навчання та дозвілля; здійснює дуже короткі соціальні контакти, проте ще рідко розуміє достатньо, щоб підтримати розмову і виступати її ініціатором. Відтворення прослуханих діалогів. Складання запитань і відповідей за прослуханим або прочитаним текстом, малюнком й ін. Складання діалогів з опорою на допоміжні матеріали й самостійно (на теми, близькі інтересам дітей). Узагальнений зміст діалогів (орієнтовно): а) питання – відповідь - зустрічне питання – відповідь - реакція на відповідь; б) прохання - відмова питання - відповідь - реакція на відповідь; в) скарга - питання – відповідь - порада або пропозиція допомоги - відповідь. Учні складають діалоги на основі колективного обговорення можливого змісту, з опорою на допоміжні матеріали; складають діалоги, що містять опис або міркування, що доповнюють прочитаний або прослуханий текст; складають діалог, самостійно обговорюючи з однокласником запропоновану або вибрану самостійно тему (по черзі задають питання й відповідають на них); оцінюють змістовність діалогу, правильність і доречність використання в діалозі мовних і немовних засобів; доповнюють (виправляють) діалог, у змісті, формі якого були відзначені недоліки. Запит роз’яснення. просить про повторення у досить простих виразах, коли він / вона чогось не розуміє; просить роз’яснення незрозумілих ключових слів або фраз, застосовуючи кліше; висловлює, що саме він / вона не розуміє. Бесіда. встановлює та здійснює короткі соціальні контакти: вітання і прощання; знайомство; висловлення вдячності; ініціює, підтримує / веде і закінчує просту розмову один – на –один; вживає прості повсякденні форми ввічливості, привітання та звертання; висловлює запрошення, пропозиції та вибачення, і відповідає на них; 68 виражає побажання, наміри та реагує на них; розуміє в основному чітке нормативне мовлення на знайомі теми, адресоване йому / їй, за умови, що він / вона може попросити час від часу повторити або переформулювати сказане; бере участь у коротких розмовах у звичайних контекстах на теми, що входять до сфери його / її інтересів; виражає простими засобами, як себе почуває, і висловлює вдячність; запитує співрозмовника / ів про самопочуття, виражає свої почуття, побажання. Бесіда про побачене, прочитане або висловлюється логічно та послідовно про пережите, побачене, прочитане, почуте почуте. та реагує на відповідні висловлювання партнера; передає коротко зміст тексту (своїми словами, з опорою на текст, ключові слова, план, наочність); дає характеристику героям (на елементарному рівні); вигадує початок, кінець, продовження розповіді, історії; визначає жанр художнього твору та дає йому оцінку (говорить, що йому / їй подобається чи не подобається). Неформальна бесіда (з друзями). в основному визначає тему бесіди, що проходить при ньому / ній повільно із чітким формулюванням; обговорює, що буде робити увечері, у вихідні, на канікулах; робить пропозиції і відповідає на них; погоджується або не погоджується з іншими; обговорює повсякденні практичні справи на елементарному рівні, якщо до нього звертаються чітко, безпосередньо і 69 повільно; обговорює, що робити, домовляється про зустріч. куди піти і Вираження, розуміння та виконання (або відмова від виконання) бажань, побажань, прохань, здивування, задоволення, вказівок та інструкцій. просить когось про щось, реагує на прохання, висловлене партнером; просить когось виконати вказівку, відреагувати на вимоги та вказівки, що були висловлені в його адресу з вдячністю, згодою / незгодою, відмовою, небажанням, радістю, схваленням, здивуванням; надає пораду та реагує на поради інших (вдячністю, згодою / незгодою). Цілеспрямована співпраця. запрошує до спільного виконання якоїсь дії, реагує на подібне запрошення з боку інших; висловлює, що він/вона розуміє; розуміє достатньо для виконання простих, звичайних завдань без зайвих зусиль, дуже невимушено звертаючись з проханням про повторення незрозумілого; обговорює наступні дії, висуваючи і реагуючи на пропозиції, запитуючи і пропонуючи напрями роботи; пояснює своє розуміння й отримує, в разі необхідності, допомогу, якщо співрозмовник про це потурбується; просить когось про щось, реагує на прохання, висловлене партнером; просить когось виконати вимогу, вказівку, реагує та вказівку, висловлену в його адресу з вдячністю, згодою \ незгодою, відмовою, небажанням, з радістю, задоволенням, здивуванням; дає пораду та реагує на поради інших з вдячністю, згодою \ незгодою; запрошує до спільного виконання якоїсь дії, реагує на подібне запрошення з боку інших. Трансакції для отримання товарів висловлюється в рамках побутових 70 і послуг. аспектів повсякденного життя, таких як подорож, їжа, покупки; надає всю інформацію, необхідну для туристичного офісу, якщо вона загального, неспеціального характеру; запитує про повсякденні товари та послуги; «купує» повсякденні товари й отримує послуги; отримує просту інформацію про подорожі, користуючись громадським транспортом: автобусами, поїздами і таксі, запитує про / і вказує напрям, купує квитки; запитує про речі та здійснює прості трансакції в магазинах, на пошті і т.д.; надає й отримує інформацію про кількість, розміри, ціни тощо. робить прості покупки, називаючи те, що він / вона хоче, і запитує про ціну; замовляє їжу. Обмін інформацією. розуміє достатньо, щоб виконати прості, звичайні контакти без надмірних зусиль; справляється з практичними повсякденними запитаннями: пошуку та передачі простої фактичної інформації; запитує і відповідає на запитання про звичне і звичайне; запитує і відповідає на запитання про проведення часу та дії в минулому; дає й розуміє прості вказівки та інструкції, н-д., пояснює, як дістатись до певного місця; обмінюється обмеженою інформацією на знайомі і звичайні теми; запитує і відповідає на запитання про те, що робить у навчанні та у вільний час; запитує про / і дає вказівки стосовно карти або плану; надає інформацію про себе. Надання та отримання інтерв’ю. зрозуміло висловлюється в інтерв’ю і 71 передає думки та інформацію на знайомі теми, якщо він / вона може попросити інколи про роз’яснення та отримати певну допомогу для вираження того, що він / вона хоче сказати; бере інтерв’ю в інших. Мовленнєві кліше, засвоєні у попередніх класах та формули на вираження дозволу щось зробити, щось сказати, нагадування, впевненості / невпевненості, можливості / неможливості, пропозиції щось зробити, сумніву, поради, заборони, співчуття, настрою, розчарування, несхвалення, надії, стурбованості,смутку, а також мовленнєві формули початку розмови по телефону та звертання і закінчення у листі тощо.11 Усне монологічне мовлення (4 години на протягом року) Вимоги до усного висловлення: зв’язність, послідовність, співвідношення частин, наявність власної точки зору, врахування інтересів слухача, ситуації спілкування. Опис , розповідь. 11 Учень пояснює й дотримується вимог до усного висловлення; елементарно висловлюється про себе, друзів, героїв книги, мультфільму / фільму, школу, місто та ін., виражаючи при цьому своє відношення до висловлюваної інформації або предмету висловлювання; описує особу (називає ім'я, вік, національність, чим займається, де живе) та запрошує відповідну інформацію про когось; описує тварину (називає її, що вона вміє робити, яка вона) та запрошує відповідну інформацію про якусь тварину; Див. у додаток 1 програми. 72 описує предмет (назву, приналежність, якість, місцезнаходження) та запрошує відповідну інформацію про якийсь предмет; повідомляє про те, що робить, що буде робити або що робив й питає когось про теж; коментує дії однолітків (що й як роблять); описує ляльку (називає її ім'я, дає характеристику її зовнішності, описує її одяг); описує (на елементарному рівні ) рух, маршрут (дорогу) до певного місця (називає номера будинків, транспорт, яким можна доїхати до місця призначення); описує вираз обличчя (веселий, сумний та ін.); розпитує когось про улюблене заняття (про навчальні предмети, захоплення, їжу, напої та ін.) та відповідає на відповідні запитання. розповідає про щось з опорою на текст, ключові слова, план, серію малюнків та ін.; дає оцінку чомусь та обґрунтовує її; описує когось або щось, вказуючи на розмір, колір, вік, уподобання; адекватно реагує на отриману інформацію; розповідає історію або що-небудь описує у вигляді простої послідовності пунктів; описує повсякденні аспекти свого оточення, н-д., людей, навчання; робить короткі, стислі описи подій або видів діяльності; описує плани та устрої (упорядкування, звичаї та повсякденне життя, минулу діяльність та особисті враження); використовує просте описове мовлення, щоб стисло висловитись про щось і порівняти предмети та особисті речі; пояснює, що йому / їй подобається, а що – ні. 73 Переказ (докладний, вибірковий) прослуханого й обговореного тексту (оповідання з елементами опису й/або міркування) - самостійно або з опорою на допоміжні матеріали (план, серія малюнків, ключові сполучення слів). Переказ самостійно прочитаного тексту. Доповнення до переказу (опис, міркування). Усний твір з опорою на попереднє обговорення змісту і мовних засобів. Самостійні висловлення учнів на основі життєвого досвіду, вражень від прочитаних творів, переглянутих фільмів і т.п.. переказує попередньо обговорений текст із опорою на допоміжні матеріали або самостійно; переказує самостійно прочитаний розповідний текст із елементами опису й/або міркування; доповнює переказ, виражаючи власне відношення до сказаного; Публічні виступи. робить дуже короткі, підготовлені висловлювання, зміст яких передбачений і вивчений, зрозумілий для слухачів, які готові сконцентруватись; висловлюється стисло, з підготовкою, на тему, пов’язану з повсякденним життям, коротко викладаючи причини та пояснення до поглядів, планів та дій / вчинків; відповідає на обмежену кількістю простих послідовних запитань (3-4 запитання); робить коротке, підготовлене, елементарне висловлювання на знайому тему (до 40-50 слів); відповідає на прості запитання за умови, якщо він / вона може попросити повторити їх і якщо можлива допомога при формулюванні його / її відповіді. будує усний твір за даним початком, початком і кінцівкою, даному плану, опорними сполученнями слів і т.п..; будує зв'язний текст самостійно на основі життєвого досвіду; оцінює зміст і форму усних висловлень (за допомогою вчителя). Логічні та послідовні передає зміст тексту коротко (своїми висловлювання щодо побаченого, словами, з опорою на текст, ключові слова, план, наочність); прочитаного або почутого. дає характеристику героям на 74 елементарному рівні; вигадує початок, кінець, продовження розповіді, історії; визначає жанр художнього твору та дає йому оцінку (подобається / не подобається, чому?) 3. Читання (7 годин протягом року) Удосконалювання і розвиток умінь Учень читання вголос і мовчки. Читання вголос, орієнтоване на читає вголос віршовані й прозаїчні тексти слухача. (після попередньої підготовки), орієнтуючи читання на слухачів, прагнучи донести зміст, емоційне забарвлення незнайомого для них тексту; розуміє короткі, прості тексти на знайомі теми конкретного типу, побудовані на загальновживаному мовленні про побут і навчання, а також з включенням інтернаціональної лексики; бере участь у читанні в особах; Читання мовчки незнайомого читає мовчки незнайомий текст (після тексту; розуміння змісту, основної деякої попередньої підготовки), виявляє думки, емоційного забарвлення. розуміння прочитаного, виконуючи такі Читання вголос та мовчки з завдання: розумінням основного змісту невербально: співвідносить малюнки та ілюстрації зі тексту. (Для цього відбираються відносно змістом тексту, оформлює колаж; нескладні , у тому числі вербально: неадаптовані, автентичні тексти, що задає питання до тексту й відповідає на мають ясну логічну структуру, та які питання; відповідають рівню загального знаходить у тексті те речення, що розвитку та інтересам дітей. Вони відповідає зазначеному змісту; можуть містити окремі незнайомі розрізняє відповідність / невідповідність слова, про значення яких можна даного плану прочитаному тексту; здогадатися (за контекстом, за виконує інструкцію, подану в тексті (більш подібністю з викладовою мовою, за довгу, ніж у 3 класі); словотворчими елементами): казки, вибирає один з варіантів відповідей на оповідання, вірші, комікси, дитячі запитання до тексту (про фактичний зміст, листи в журнал чи газету). тему, основну думку твору, його емоційне забарвлення, значення образних слів і 75 виразів); підбирає заголовок до тексту; розбиває текст на смислові частини; складає план та робить виписки з тексту до кожного пункту плану; підбирає до запитань відповідні місця з тексту; скорочує текст за рахунок другорядної інформації; виражає своє відношення, думки, оцінку (з опорою на текст); передає основний зміст абзацу одним реченням; заповнює пропуски у тексті; передає зміст тексту двома-трьома реченнями; передає зміст тексту своїми словами з опорою на текст; Розвиток уміння стежити за розвитком думки при читанні й угадувати наступне слово, зміст ще не прочитаної частини (уміння антиципації). Розвиток уміння встановлювати послідовність та прининовонаслідкові зв'язки між складовими частинами змісту. угадує ще не прочитану частину тексту; відповідає на запитання з виділенням причиново-наслідкових зв’язків (чому? звідки?); передає інформацію з опорою на текст та наочні засоби; складає план та виписує з тексту інформацію, яка розкриває зміст кожного пункту плану; Нове й відоме (для читача) у тексті. розрізняє в тексті відоме й нове для нього; Знаходження в тексті необхідної читає текст та підкреслює або виписує необхідну інформацію; (цікавої) інформації. знаходить речення, що розповідає про…; знаходить дані про… . Удосконалювання зорового Переглядання. техніки читає, тлумачить завдання й тексти сприйняття. підручника, словникові статті; переглядає уривок тексту, швидко знаходячи в ньому зазначений елемент; 76 Читання кореспонденції. розуміє елементарні типи стандартних звичайних листів (довідки / запитання, листи – поздоровлення і т.д.).на знайомі теми; розуміє короткі прості особисті листи; Читання з метою орієнтації. знаходить спеціальну, передбачену інформацію у простих повсякденних матеріалах, таких як реклама, проспекти, меню, довідкові списки та розклади; встановлює місцезнаходження спеціальної інформації у списках і вилучає необхідну інформацію (н-д., користується «»דפי זהב, щоб знайти послугу або продавця); розуміє повсякденні / побутові підписи та зауваження: в публічних місцях (на вулицях, в кафе, на авто та залізничних станціях), на робочих місцях або у навчальних закладах (вказівки, інструкції, попередження, зосередження). Читання для отримання знаходить спеціальну інформацію у простому письмовому матеріалі, який він / інформації та аргументації. вона зустрічає у побуті: листах, брошурах та коротких газетних статтях з описом подій. 4. Письмове мовлення (8 годин Учень протягом року) Удосконалення і розвиток умінь і пише зорово-слухові диктанти; пише серії простих висловлювань та навичок письма. простих і складних речень, з сурядним та підрядним зв’язком за допомогою сполучників “та / і / й”, “але / проте” і “тому, що”; Складання 3-5 речень і об'єднання їх у текст. Письмовий переказ (вихідний текст 40-60 слів). складає 3-5 речень на задану тему й поєднує їх у текст; переказує текст на письмі; доповнює текст, даний для переказу, описуючи на основі уяви окремі картини, 77 образи, висловлюючи своє відношення до змісту тексту, зв'язуючи його зі своїм життєвим досвідом; пише міні-твір на вільну тему; вносить виправлення в написаний текст, з огляду на поради вчителя, однокласників; пояснює, яким повинне бути письмове висловлення, зрозуміле й цікаве для інших; Самостійне письмове висловлення ( 5-7 речень) на вільну тему (про ту або іншу подію в житті класу або сім'ї, відношення до прочитаного твору, обговорюваної проблеми й т.п..). пише зв’язними реченнями про Творче письмо. повсякденні аспекти свого оточення, н-д., людей, місця, навчання; пише дуже короткий, елементарний опис подій, минулої діяльності та особистих вражень; пише серії простих висловлювань і речень про сім’ю, житлові умови, освітній рівень; пише прості, короткі уявні біографії та прості вірші про людей; Листування. пише дуже прості особисті листи з висловленням вдячності та вибачення; поздоровляє друга зі святом з опорою на поздоровлення-зразок; пише лист, використовуючи правила його оформлення та етикетні форми й правильно оформлює конверт; Записки, повідомлення, приймає короткі, прості повідомлення, якщо можна попросити про повторення та заповнення формулярів. реформулювання; пише короткі, прості записки та повідомлення, пов’язані з темами сфери найближчих потреб; заповнює формуляри, інші особисті картки; Робота з текстом. визначає і відтворює ключові слова та висловлення або короткі речення з короткого тексту в рамках обмеженої компетенції та досвіду учня; переписує короткі тексти друкованого або 78 чіткого рукописного характеру; відповідає письмово на запитання; складає письмово запитання до тексту та до певної теми; складає план усного висловлювання; придумує заголовки до смислових частин тексту та складає план прочитаного; робить виписки з тексту за кожним пунктом плану; пише меню, розклад дня, рекламу. II. Мовна лінія (30 годин ) Зміст навчального матеріалу Будова слова. Словотвір (15 годин) Значущі частини слова. Спільнокореневі слова. Утворення слова за допомогою префікса, суфікса (за зразком). Спостереження над значенням похідних слів (без терміна). Уживання слів, які неоднаково творяться в мові іврит і українській мові. Перевірка написаного за зразком. Державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів Учень називає позначені в слові значимі частини слова; позначає значимі частини слова після спільного розбору слова з використанням допоміжних матеріалів; знаходить у ряді даних слів спільнокореневі слова, слова з однаковими префіксами, суфіксами; перекладає слово з української мови на мову іврит й робить висновок, чи однаково вони утворені; утворює слово (за зразком); пояснює значення слів з однаковим префіксом, суфіксом; вимовляє слово за правилами вимови й знаходить ті позиції в слові, які вимагають перевірки; списує слова на дані правила й підкреслює букви, написання яких потрібно перевіряти; пише під диктування (по пам'яті) ті слова на дані правила, які були опрацьовані на уроках; перевіряє написане (за зразком). 79 Значення слова (6 годин) Синоніми та антоніми. Багатозначність слова. Слова із прямим і переносним значенням. Найбільш уживані стійкі сполучення слів. Учень знаходить у навчальному словнику однозначне й багатозначне слово; знаходить серед поданих прикладів вживання слова в прямому й переносному значенні; пояснює значення слова, стійкого сполучення (з опорою на допоміжні матеріали, за зразком); складає речення зі стійким сполученням слів, зі словом, ужитим у різних значеннях, у прямому й переносному значенні (після обговорення слова або роботи зі словником); знаходить різницю в значеннях івритського й українського слова (з опорою на допоміжні матеріали); виправляє помилки у вживанні слів, значення яких розрізняються в мові іврит й українській мові. Граматична форма слова (протягом року) Питання до слів, що відносяться до різних частин мови (без термінів). Уживання слова в потрібній граматичній формі (практично): - іменники в називному відмінку: чоловічого роду однини без спеціальних показників ( , פקיד,בול גוף, לב, ראש, פתק, בקבוק, תור, )מבח ןта суфіксальних показників –а ()שבוע, –е ( אריה, רופא, פה, הגה,) та –і ( ,תוכי פרי, ;)דוביчоловічого роду однини на позначення предмета ( , כלוב,בין חסיד, ;)שועלжіночого роду однини з суфіксальними показниками –а ( , חופשה, דירה, הפתעה, ע זרה,תרופה )בייגלה, –ет (, רכבת, מכולת,)תיירת, -іт ( ;)חצאיתіменники чоловічого роду множини із суфіксом –ім ( ,ספרים )צבעיםта жіночого роду множини із Учень ставить питання до слів, що відносяться до різних частин мови; правильно вимовляє, списує слова (і словосполучення, речення з ними) у потрібній граматичній формі; будує сполучення слів, речення, уживаючи слово в потрібній граматичній формі, використовуючи потрібний прийменник; знаходить помилку в утворенні форми слова (практично, на матеріалі опрацьованих граматичних форм слова); пояснює різницю в значенні схожих, але не однакових сполучень слів, утворених за допомогою різних прийменників; перекладає сполучення слів, речення з української мови на мову іврит. 80 суфіксом –от (ירקות ,;)פירות іменники жіночого роду – назви пар органів тіла ( אוזן, יד, ;) רגלіменники двоїни з суфіксом – аім ( ,נעליים משקפיים, ;)אופנייםдеякі винятки спеціально не розглядаються, а вивчаються на практичному рівні за необхідності їх використання у мовленні; - віддієслівні іменники ( ,חברות ;)סבלנות -іменники на позначення власних назв – імен, вулиць, міст, країн ( ,כותל המערבי,ארץ, הרצל,טלי,יוסף אוקרינה, ישראל, קייב,;)ירושלים - запозичені іменники ( ,שוקולד ג'יפ, ג'רפה, טרקטור,;)אוטובוס - іменники – назви навчальних дисциплін ( , עברית, אוקרינית, אנגלית, טבע, התעמלות, ציור, שיעור, מחשב,;) חשבון - означений артикль - הперед іменниками; - іменники у функції прямого додатка з часткою – ;את - іменники з прийменниками –ב, מ, ל, על, עם,יד- על, ;אצל - якісні прикметники однини чоловічого роду без спеціальних показників ( , רגיל, רחוק, קרוב, קצר,ארוך חופשי, עצוב, חשוב, )מבוגרта суфіксом –е ( צמא, )דומהта жіночого роду з суфіксом –а ( נחמדה, גדולה,)קטנה, -т ( )מרכזיתта множини – чоловічого роду з суфіксом –ім ( )יפיםта жіночого роду з суфіксом –от (;)יפות - відносні прикметники з суфіксом – і ( מזרחי, יהודי, אוקריני,;)ציבעוני узгодження іменників з прикметниками ( סרטים,מים מינרלים ;)מצויריםвинятки – назви міст + прикметник жіночого роду ( ירושלים ;)עתיקה іменники ч.р. мн. 81 +прикметник ж.р. мн. ( )מילים חדשותта іменник ж.р. мн. + прикметник ч.р. мн. ()שולחנות גדולים - неозначена форма дієслів ( ,ללמוד , לקרוא, לכתוב, ללכת, לשחק, לשמוע,לדבר )לאכול - дієслова теперішнього часу 1, 2 та 3 особи чоловічого і жіночого роду однини порід пааль ( יכול, ישב,)קם, ніфаль ()נגמר, піель ( דבר,)טלפן, пуаль ( ;)גולהпороди гіфіль, гофаль та гітпаель на початковому етапі навчання не вживаються; - дієслова минулого часу 1, 2 та 3 особи чоловічого та жіночого роду однини ( קנה\קנתה,)כתב\כתבה - дієслова наказового способу дії 2 особи однини та множини ( , תנו, תני,תן שבו,שבי, שב, שמו, שמי, שם, קחו, קחי,;)קח - окремі форми модальних дієслів: бути, хотіти, могти, любити ( ,היה אוהב, יכול,;)רוצה - особові займенники 1, 2 та 3 особи чоловічого та жіночого роду однини ( היא, הוא, אתה, את, )אניта 1, 2 й 3 особи чоловічого та жіночого роду множини ( הן, הם,);)אנו (אנחנו - окремі кількісні числівники від 1 до 10 чоловічого роду та цілі кількісні числівники від 20 до 1000; порядкові числівники від 1 до 6 чоловічого та жіночого роду; числівник ;הרבה частини цілого רבע,חצי. - прислівники якості дії ( נהדר,;)נעים часу ( , אף פעם, לפעמים, כל היום, כל יום,היום )תמיד, місця ()בחוץ, напрямку дії ()מסביב, кількісні ( לבד,)שוב окремі вказівні займенники чоловічого та жіночого роду однини ( זאת, )זהта множини );(אלה - окремі присвійні займенники та деякі форми ( , שלה, שלו, שלך,שלי,של 82 שלהם\ן,;)שלכם\ן - окремі означальні займенники ( ,כל )הכל - окремі питальні займенники та слова ( ?מי? מה?לאן? למי? באיזה? מאין?למה ?;)איפה? כמה? מתי? איך? איזה?איזו? באיזו - окремі прийменники ( , עד,- מ,- ל,-ב אצל, יד- על, עוד,עם,;)על відмінювання окремих прийменників ( , אותי, לה, ל, לך,לי איתה, איתו, איתך, איתי, אותה, אותו,)אותך - окремі частки ( לא, כן, אין, יש,;)את єднальні та протиставні сполучники ( , כי, או, אבל, או, גם,( ו, אז, אחרי,לפני Речення (6 годин) Головні (підмет і присудок) і другорядні члени речення. Складні речення (практично). Розділові знаки в складному реченні. Учень ставить запитання до виділених головних членів речення, і до другорядних членів речення; поширює речення за запитаннями; поєднує 2-3 прості речення в одне складне без сполучників або за допомогою сполучників כי, אבל, או, גם,ו читає (вимовляє) інтонаційно правильно складні речення; ставить коми в складному реченні (при списуванні). Текст (4 години) Учень Частини змісту тексту. Їхня ділить текст на частини (з опорою на послідовність, зв'язки між ними. допоміжні матеріали) і пояснює їхній Абзац. зміст, послідовність; Ключові слова в тексті. підбирає заголовки до частин тексту; Зв'язок речень у тексті: синонім, відновлює порядок проходження частин у слова деформованому тексті; , הזאת, הזה, אלה, זאת, זה, הם\הן, היא, הואвизначає відповідність / невідповідність האלה частин тексту темі; знаходить у тексті частини змісту, що складають окремий абзац, і ті, які викладені в декількох абзацах; виділяє в суцільному тексті абзаци; переглядає текст за виділеними 83 ключовими словами, складає загальне уявлення про його зміст; виділяє ключові слова в тексті (у спільній роботі вчителя й учнів); знаходить засоби зв'язку речень у тексті; поєднує кілька речень у текст, використовуючи потрібні засоби зв'язку. ІІІ. Особливості письма (протягом року, у ході роботи над мовними темами) Зміст навчального матеріалу Розвиток орфографічної й пунктуаційної пильності. Перенос слова зі сполученням приголосних. Правила правопису: - особливості правопису букв на позначення приголосних звуків у мові іврит ( – א – עу службових словах, займенниках, дієсловах; на початку, всередині, на кінці слова; у корені, префіксах та суфіксах ; כ – ח- на початку, всередині, на кінці слова; правила написання літер ק – ּכу словах; ט – תпрефікс або суфікс, ознака жіночого або чоловічого роду, в основі або закінченні форм дієслова, в іноземних словах; – ס ׂשу словах; ב – ו – וו- на початку, всередині, на кінці слова; י–י як ознака множини, у середині слова ) - особливості написання окремих букв в залежності від їхнього місця у слові – на початку слова, або в кінці ( , פ – ף, נ – ן, מ – ם,כ – ך ץ- )צ. прості (одно-, двокрокові) Державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів Учень вимовляє слово за правилами вимови, знаходить ті позиції в слові, які вимагають перевірки, уточнює їхнє написання (за словником, правилом); списує слово й підкреслює букви, написання яких потрібно перевіряти відповідно до тих правил, робота над якими є пропедевтичною (див. список); застосовує зазначені вище правила на основі допоміжних матеріалів; правильно вимовляє, списує слова (і словосполучення, речення з ними) у потрібній граматичній формі; списує текст, пише зорово-слуховий диктант; пише під диктування ті слова на зазначені вище правила, робота над якими проводилася на уроці; слова на правила, обов'язкові для застосування в 4 класі, слова зі списків для 2-4 класів (а також речення, тексти із цими словами); перевіряє написане (за зразком, за правилом); ставить розділові знаки в простому й складному реченні (при списуванні). 84 правописні правила, що не вимагають багатоступінчастого розбору (наприклад, вживання деяких прийменників з іменниками, що мають означений артикль: « = ה+ ְּל ה = ּב« »ל+ ְּ;)»ּב особливості правопису прийменників з іменниками та відмінювання прийменників; - правопис сполучників у простому і складному реченнях. Розділові знаки в простому й складному реченні. Список слів для запам'ятовування: , ירוק, ילדים, טס, אחרי, לפני, נקודה,לספר , ללכת, צריך, יכול להיות, על יד, רחוק,צהוב , שמח, כמעת, ברוכים הבאים, שרוף,עכשיו , אח, שכב, ערב, לוקח, פורח, שימחה,פגש , מאין? חג, עוגות, נמוך, מצא חן בייני,אחות , בכיתה, שבת, אוטובוס, מעולה, יפה,מאוחר,רע , דרך, קיץ,חורף, אביב,איזה? באיזה? יותר טוב , יום שני, יום ראשון, מורה, מורה, שחור,זהב , אם, יום שיש, ים חמישי, יום רבעי,יום שלישי ,עשר- אחד. טקליטור, מחשיב, כמה? קצת,עם - שלושה,עשרה- שתים,עשר- שנים,עשרה-אחד ,עשרה- ארבע,עשר- ארבעה,עשרה- שלוש,עשר - שש,עשר- שישה,עשרה- חמש,עשר-חמישה ,עשר- שמונה,עשרה- שבע,עשר- שביע,עשרה ,עשרה-תשע ,עשר-תשעה ,עשרה-שמונה , שישים, חמישים, ארבעים, שלושים,עשרים . מאה, תשעים, שמונים,שבעים (90 слів). ІV. Графічні навички, техніка письма, культура оформлення письмових робіт (протягом року) Зміст навчального матеріалу Державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів Удосконалювання техніки письма. Учень Культура оформлення письмової пише досить швидко й розбірливо, не роботи в зошиті й на дошці змішує букви івритського й українського 85 (вписування слів у таблицю, алфавітів; позначення значимих частин слова, оформляє письмову роботу правильно, підкреслення й ін.). акуратно. Програму підготувала Бакуліна Наталія Валеріївна, науковий співробітник лабораторії навчання російської мови та мов інших етнічних меншин Інституту педагогіки НАПН України 86 ДОДАТОК 1 Список мовленнєвих кліше з мови іврит для учнів початкової школи (з перекладом українською та російською мовами) Українська мова І. Встановлення соціальних контактів, вираження: 1. Привітання та відповідь на них: Доброго ранку ! Добридень! Добрий вечір! Добраніч! Привіт! Добрих вихідних! Доброго тижня! Доброї Суботи! Смачного! З обновкою! Ласкаво просимо! Радий Вас бачити! Як справи? Як у тебе справи? Як ти? – В порядку. А ти? Що чути? Як поживаєте? Що робиш? Що нового? Все добре. Непогано. Дуже добре. Спасибі, все гаразд. Дякую, дуже добре. Все чудово! Так собі. Нічого цікавого. Непогано, дякую. 2. Прощання з ким ось: До побачення. Будьте здорові. Всього найкращого. На добраніч. Побачимося (пізніше, Російська мова І. Установление социальных контактов, выражение: 1. Приветствия и ответная реакция на них : Доброе утро! Добрый день! Добрый вечер! Доброй ночи! Спокойной ночи! Привет! Хороших выходных! Хорошей недели! Доброй Субботы! Приятного аппетита! С обновкой! Добро пожаловать! Я рад Вас видеть! Как дела? Как у тебя дела? Как ты? – В порядке. А ты? Что слышно? Как поживаете? Что делаешь? Что нового? Всё хорошо. Не плохо. Очень хорошо. Спасибо, всё в порядке Спасибо, очень хорошо. Всё прекрасно! Так себе. Ничего интересного. Неплохо, спасибо. 2. Прощания с кем-либо: До свидания. Будьте здоровы. Всего наилучшего. Спокойной ночи. в Увидимся (позже, в Іврит !בוקר טוב !צהריים טובים !ערב טוב !לילה טוב !היי !סוף שבוע נעים !שבוע טוב !שבת שלום !בתיאבון )תתחדש(י !ברוך הבא !אני שמח ליראות אותך ?מה העניינים ?איך העניינים ?מה העניינים אצלך ואתה.איך אתה (את)? – בסדר ?)(את ?מה נשמע ?מה שלומך ?מה אתה (את) עושה ?מה חדש .הכל בסדר .לא רע .טוב מאוד . הכל בסדר,תודה . טוב מאוד,תודה !הכל יפה .ככה – ככה .כלום מעניין . תודה,לא רע )שלום ולהתראות (להתראות .שלום וברכה .כל טוב .לילה טוב ,נתרא יותר מאוחר (ביום שני 87 понеділок, в 3 години, увечері). Скоро побачимось. Доброго тижня. Гарячий привіт… Щасливо! Щасливої дороги! Ладно, побачимось. Пока. 3. Радість при зустрічі: Я радий це чути! Я радий тебе бачити! Я дуже радий тебе бачити! Приємно тебе бачити! Який сюрприз! Це добре! Це чудово! Я так задоволений! 4. Представлення себе та іншої людини, знайомство: Я - Сашко. Моє ім'я …. Мене звуть ... Моє прізвище ... Мені … років. понедельник, в 3 часа, вечером). Скоро увидимся. Доброй недели. Горячий привет… Счастливо! Счастливого пути! Ладно, увидимся. Пока. 3. Радость при встрече: Я рад это слышать! Я рад тебя видеть! Я очень рад тебя видеть! Приятно тебя видеть! Какой сюрприз! Это хорошо! Это прекрасно! Я так рад! 4. Представления себя и другого человека: Я – Александр. Моё имя … Меня зовут ... Моя фамилия ... Мне … лет. Це ... Это ... Це мій друг (брат, Это мой друг сестра…)… сестра…)… Знайомтесь, це Дмитро. Знакомьтесь, Дмитрий. Як тебе звати? Как тебя зовут? Скільки тобі років? Сколько тебе лет? Приємно з тобою познайомитися. Чудова зустріч! 5. Привертання до чогось уваги: Сюди! Поглянь! Погляньте! Подивіться, будь ласка. Послухайте уважно! Увага! ) בערב,בשלוש נתראה בקרוב שבוע טוב ...דרישת שלום ל !מזל טוב !דרך צלחה . אז להתראות,טוב !בי. !אני שמח(ה) לשמוע את זה !אני שמח(ה) לראות אותך !אני מאוד שמח(ה) לראות אותך !טוב לראות אותך !איזו הפתעה !זה טוב !זה יפה )כך שמח (ה-אני כל (брат, .אני – משה ...שמי ...שמי ...שם המשפחה שלי ... אני בן ... אני בת ...זה ...זאת ...אלה ...) זאת אחוי,זה חבר שלי (זה אחי это . זה דוד,תכירו Приятно с тобой познакомиться. Приятная встреча! 5. Привлечения к чему-либо внимания: Сюда! Взгляни! Взгляните! Посмотрите, пожалуйста. Послушайте внимательно! Внимание! ?מה שמך ?בן כמה אתה ?בת כמה את .נעים להכיר אותך !פגישה נעימה !הנה !)תרא(י !תראו .תסתקלו בבקשה ...תשמעו !שימו לב 88 Ви чуєте? Я маю Вам сказати… Я маю повідомити Вас… Пробачте, пане /і, будь ласка… Пане \ і, будь ласка… Вы слышите? Я должен Вам сказать… Я должен Вам сообщить… Извините, господин / жа, пожалуйста… Господин / жа, пожалуйста… Сашко! Саша! 6.Запрошення, пропозиції: 6. Приглашения, предложения: Ласкаво просимо! Добро пожаловать! Давайте зустрінемось Давайте встретимся завтра. завтра. Приходьте, будь ласка… Приходите, пожалуйста… Чекаємо на Вас о… Жду Вас в … Ти бажаєш…? Ты хочешь? Ти хочеш потанцювати? Ты хочешь потанцевать? 7..Відповідь на пропозицію: 7. Ответа на просьбу: Так. Да. Так, дякую. Да, спасибо. Так, звичайно. Да, конечно. Так, до зустрічі. Ні, це неможливо. Да, до встречи. Нет, это невозможно. Вибачте, я не зможу… Извините, но я не смогу… Нема за що. Звичайно, Ви можете… Не стоит благодарности. Конечно, Вы можете. Безумовно. Природно. З (великий) задоволенням. Безусловно. Естественно. С (большим) удовольствием. Почему бы и нет. Это не возможно. Извините, но это невозможно. Невозможно! 8. Согласие: Да! Да, я согласен. Я согласен! Хорошо! Чому б ні. Це не можливо. Даруйте, але це неможливо. Неможливо! 8. Згода: Так! Так, я згоден. Я згоден! Добре! ?אתם(ן) שומעים ...אני צריך (צריכה) לומר ל ...אני צריך (צריכה) להודיע ל ...) אדוני (גברתי.תסלח(י) בבקשה ...אדון (גברת) בבקשה !אלקס !ברוך הבא! ברוכים הבאים .נתרא מחר .תבוא בבקשה ...אני מחכה ב ?אתה (את) רוצה ?אתנ (את) רוצה לרקוד .כן . תודה,כן . בוודאי,כן . וודאי,כן . בטח,כן . כמובן,כן ע,כן . זה בלתי אפשרי,לא . זה א יאפשר,לא . אבל אני לא אוכל,סלך לי . אבל אני לא אוכל,תסלכי לי …תסלכו .אין בעד מה אתן) יכול, אתם, אתה (את,כמובן .) ות-, ים-,ה-( .כמובן .בטיבעיות .)בשמחה (בשמחה רבה .למה לא .זה בלתי אפשרי אבל זה בלתי אפשרי,סליחה )!אי אפשר! (לא ייתכן !כן .)ה-( אני מסכים,כן .)ה-( אני מסכים )!טוב! (בסדר 89 Це добре! Прекрасно! З радістю! Це звучить добре! Нема проблем! Правильно! Ти правий! Я не заперечую. Все гаразд. Мені дуже подобається. Мені все одно. Чудова ідея! Яка чудова ідея! Я з тобою! Йде! Чому б ні? Так, це правда! Звичайно! Безумовно! Вірно! Ви все правильно робите. Это хорошо! Прекрасно! С радостью! Это звучит хорошо! Нет проблем! Правильно! Ты прав! Я не возражаю. Всё в порядке. Мне очень нравится. Мне всё равно. Прекрасная идея! Какая прекрасная идея! Я с тобой! Идёт! Почему бы и нет? Да, это правда! Конечно! Безусловно! Верно! Вы всё правильно делаете. Так, це нарешті можливо. Так, це можливо. Все, що побажаєте. 9. Відмова: Ні, я не хочу. Ні, я був не правий. Це не правильно. Це не можливо. Я не згоден. Це не вірно! Це не так! Не зовсім… Це не точно Що ти кажеш? Ти не правий Що з тобою? Це не те! Так не буває! Ще чого? Ти говориш дурниці! Це не подобається мені. Да, наконец, это возможно. Да, это возможно. Всё, что пожелаете. 9. Отказ: Нет, я не хочу. Нет, я был не прав. Это не правильно. Это не возможно. Я не согласен. Это не правильно! Это не так! Не совсем… Это не точно. Что ты говоришь? Ты не прав. Что с тобой? Это не то! Так не бывает! Что ещё? Ты говоришь глупости! Это мне не нравится. Цього не може бути! Этого не может быть. Я маю іншу думку. Я другого мнения. 10. Вдячності та реакції на 10. Благодарности )!זה טוב! (זה בסדר )!יופה! (יופי !בשמחה !זה נשמה טוב )!אין בעיה! (אין בעיות )!נכון! (נכון מאוד .)אתה (את) צודק (צודקת .)ת-( אני לא מתנגד .הכל בסדר .זה מוצכי בעיני .לא יכפת לי !רעיון מצויין !איזה רעיון מצויין !אני אילך !הולך ?למה לא ! זה נכון,כן )!בוודי! (כמובן )!בוודי! (כמובן !נכון -( אתן) הכל עושה, אתם,אתה (את .ות) נכון- ,ים- ,ה .סוף זה אפשרי- סוף,כן . זה אפשר,כן .הכל מה שירצו . אני לא רוצה,לא )ת-( אני היתי לא צודק,לא .זה לא נכון .זה בלתי אפשרי .)ה-( אני לא מסכים !זה לא נכון !זה לא ככה ...לא בדיוק .זה לא מדויק ?)ת-(מה אתה (את) אומר .)ת-( אתה (את) לא צודק ?מה איתך .זה לא זה )!אין דבר כזה! (לא יכול להיות ?מה עוד !ת) שטויות-(אתה (את) מדבר זה לא נראה לי (זה לא מוצחי .)בעיני .זה לא יכול להיות .יש לי דיעה אחרת и 90 вдячність: Спасибі! Велике спасибі! Велике Вам спасибі! Дякую! Щиро дякую! Дякую Вам від усього серця. Дякую, пане (пані, хлопчик, дівчинка, Сашко…) реакции на благодарность: Спасибо! Большое спасибо! Большое Вам спасибо! Благодарю. Премного благодарен! Благодарю от всего сердца. Спасибо, господин (госпожа, мальчик, девочка, Саша…) Я дуже вдячний тобі. Я очень тебе благодарен. Нема про що говорити. Не стоит благодарности! Нема за що. Не за что. А ні трохи. Ничуть. Все добре. Всё хорошо. Я радий, що Вам це Я рад, что вам это сподобалося. понравилось. 11. Вибачення та реакція на 11. Извинения и реакции на вибачення: извинение: Даруйте. Извините. Вибачте. Простите. Вибачте мені… Простите мне… Прошу вибачення. Прошу прощения. Я прошу вибачення. Я прошу меня извинить. Я прошу вибачення, але… Я прошу прощения, но… Я дуже жалкую. Я очень сожалею. Мені неприємно, що… Мне неприятно, что… Так жаль, що… Так жаль, что… Будильник не задзвонив Будильник не зазвонил. Автобус запізнився. Автобус опоздал. Я повівся дуже погано. Я вёл себя очень плохо. Я не знав, що… Я не знал, что… Це моя помилка. Это моя ошибка. Все добре. Всё хорошо. Це важливо. Это важно. Це неважливо. Это неважно. Не згадуйте це. Не упоминайте это. Нема за що. Не стоит. 12. Побажань та реакції на 12. Пожеланий и реакции на них, поздоровлення: них, поздравления: Я вітаю тебе (вас). Я поздравляю тебя ( вас). Мої (наші) вітання! Зі святом! Вітаю тебе з народження! Мои (наши) поздравления! С праздником! днем Поздравляю тебя с днём рождения! ! תודה !תודה רבה !)תודה רבה לכם (לכן .אני מודה לך !רב טודות ...אני מודה לך מקרב ליבי על , ילדה, ילד, אדוני (גבירותי,תודה )...אלקס .אני מודה לך מאוד !אין בעד מה !אין בעד מה .לא דבר .הכל בסדר .אני שמח(ה) שזה מוצחי בעינך ) (תסלחו.סליחה ) (תסלחו.סליחה ...תסלחו לי .אני מתנצל .אני מבקש(ת) סליחה ...תסלחו לי אבל .אני מצתער(ת) מאוד ...לא נעים לי ש ...כך חבל ש-כל .השעון לא צילצל .האוטובוס איחר הבוקר .אני ממש לא בסדר ...לא ידעתי ש .זאת טאות שלי .הכל בסדר .זה חשוב .זה לא חשוב . את זה...אל .אין בעד מה , ות) לך(לכם-,ים- ,ת-(אני מברך .)לכן !)ברכות שלי (שלנו !חג שמח! מועדים לשמחה !אני מברך אותך ליום הולדת 91 Веселого (радісного) дня народження! З Новим роком! Щасливого Нового Року! Смачного! Щасливої дороги! Вдалої роботи! Гарного дня! Веселих канікул! Веселих свят! Вітаю, бажаю щастя! Я бажаю тобі… Багато щасливих днів! З днем народження! Всього найкращого Вам! Я бажаю (зичу) Вам здоров'я (щастя, радості, вдачі, успіхів, благополуччя, кохання й т.п.). Дякую. Вам того ж. 13 .Вручення подарунка: Цей подарунок для тебе. Цей маленький подарунок для тебе. Ці квіти для тебе. Це тобі. Це тобі від всього серця! 14. Компліменти: Яке в тебе гарне плаття! Весёлого (радосного) дня рождения! С Новым годом! Счастливого Нового года! Приятного аппетита! Счастливого пути! Удачной работы! Хорошего дня! Весёлых каникул! Весёлых праздников! Поздравляю, желаю счастья! Я желаю тебе… Много счастливых дней! С днем рождения! Всего наилучшего Вам! Я желаю Вам здоровья (счастья, радости, удачи, успехов, благополучия, любви и т.д.). Спасибо. Вам того же. 13. Вручение подарка. Этот подарок для тебя. Этот маленький подарок для тебя. Эти цветы для тебя. Это тебе. Это тебе от всего сердца. 14. Комплименты: Какое красивое у тебя платье! Тебе личить цей костюм! Тебе идёт этот костюм! Немає такої, як ти! Нет такой, как ты! Ти просто казка! Ты просто сказка! Ти виглядаєш чудово! Ты выглядишь превосходно! Яка краса! Ай да красотка! Ти виглядаєш відмінно! Ты выглядишь отлично! Молодчина! Молодчина! 15. Початок розмови та 15. Начало разговора и реакція на звертання: реакции на обращение: Добридень, так це … Здравствуйте, да это… Я гадаю, що… Я думаю, что… Послухай / те, … Послушай / те… Хвилиночку… Минуточку… Але… Но… !יום הולדת שמח !שנה טובה! שנה מתוקה !שנה טובה! שנה מתוקה !בתיאבון !דרך צלחה !בהצלחה! עבודה מוצלחת !יום טוב !חופש שמח !חגים שמחים !מזל טוב ...אני מאחל לך !עד מאה ועשרים !יום הולדת שמח !כל טוב ( אושר,אני מאחל לך בריאות .).. אהבה, הצלחה,ועושר !)תודה וגם לכם(לכן .מתנה הזאת בשבילך .מתנה קטנה הזאת בשבילך .פרחים האלה בשבילך .זה בשבילך .לך מכל הלב !איזו שימלה יפה .מתאים לך החליפה הזאות !אין כמוך !את אגדה 10 את נראית !איזו פצצה !את נראית נהדר !כל הכבוד ... כן זה,שלום ...ת) ש-(אני חושב ...)ו- ,י-(תשמע ...)רגע (רק רגע ...אבל 92 Так, але… Ні, але… Добре, але… Вибачте, пане… Вибачте мені , будь ласка, пане… Пробачте, пане, скажіть мені, будь ласка, як дістатися до … Пробачте, пане, скажіть мені, будь ласка, де… Пробачте, пане, дайте мені, будь ласка, … Я маю Вам сказати, що… Василю, чи можу я Вас запитати про…? Так, іншим разом. Ти їдиш? Так, правда. Що ти про це думаєш? Я думаю, що… 16. Потреби дозволу щось зробити: Я можу йти? (Так, ви можете. Ні, ви не можете.) Можу я зателефонувати до Вас увечері? (Так, ви можете. Ні, не можна.) Можна починати? 17. Прохання щось сказати: Я хочу повідомити Вас. Можу я повідомити Вас про щось? Я хочу запитати Вас. 18. Переривання когось: Даруйте... (Вибачте…) Прошу вибачення… Хвилиночку. 19. Включення когось у розмову: Що скажете, … І вас, Іване… Добре, Ірино... Да, но… ... אבל,כן Нет, но… ... אבל,לא Хорошо, но… ... אבל,טוב Извините, господин… ... אדוני,סליחה Извините меня, ... אדוני,תסלחו לי בבקשה пожалуйста, господин… Простите, господин, תגיד לי,)ת-( אני מצטאר,אדוני скажите мне, пожалуйста, ... איך להגיע ל,בבקשה как пройти к ... Простите, господин, , תגיד לי בבקשה, אדוני,סליחה скжите мне, пожалуйста, ...איפה где… Простите, господин, дайте ... תן לי בבקשה, אדוני,סליחה мне, пожалуйста,… Я должен Вам сказать, ...אני צריך לומר ש что… Василий, могу ли я Вас אני יכול לשאול אותך,ווסילי спросить о …? ?...על В другой раз. .בפעם אחר Ты едешь? ?אתה נוסע Да, правда. . נכון,כן Что ты об этом думаешь? ?מה אתה חושב על זה Я думаю, что… ...אני חושב ש 16. Запроса разрешения что-либо сделать: Могу я идти ? (Да, вы . אתה יכול,אני יכול ללכת? (כן можете. Нет, вы не )... אתה לא יכול,לא можете.) Могу я позвонить Вам \ את,אני יכול לטלפן לך בערב? (כן вечером? (Да, вы можете. את\אתה לא, לא... אתה יכול\ה Нет, вы не можете.) )...יכול\ה Можно начитать? ?אפשר להתחיל 17. Просьбы что-либо сказать: Я хочу сообщить Вам. .אני רוצה להודיע לכם Могу я сообщить вам о ?אנ יכול להודיע לכם על משהו чём-то? Я хочу спросить Вас. .אני רוצה לשאול אותם 18. Прерывания кого-либо: Извините... (Простите..). ...סליחה Прошу прощения… אני מתנצל\ת Минуточку. .רק רגע 19. Включения кого-либо в разговор: Что скажете? ?מה את\ה אומר\ת И вас, Иван? ? יוחנן,ואתה Хорошо, Ирина… ... ירנה,טוב 93 А ти як гадаєш? 20. Уточнення чогось: Що? Що Ви сказали? Що це? Хто це? Що сталося? Після чого? Скажіть ще раз, будь ласка. А ты как думаешь? 20. Уточнения чего-либо: Что? Что вы сказали? Что это? Кто это? Что случилось? После чего? Скажите ещё раз, пожалуйста. Вибачте, я не зрозумів. Извините, я не понял. Вибачте, я недочув. Извините, я недослышал. Повторіть, будь ласка. Повторите. пожалуйста. Що Ви маєте на увазі? Что Вы под этим подразумеваете? Добре, так що? Хорошо, так что? Я не одержав від Вас... Я не получил от Вас… 21. Нагадування про щось: 21. Напоминания о чемлибо: Пам’ятайте про… Помните о .... Дякую за нагоду. Спасибо за напоминание. Дякую, що пригадали. Спасибо, что напомнили. Ви пам’ятаєте про нашу Вы помните о нашей домовленість? договорённости? 22. Підтвердження: 22. Подтверждения: Дійсно Действительно Точно. Точно. Добре. Хорошо. А як же. А как же. Звичайно. Конечно. Природно. Естественно. Це дійсно. Это действительно. Ви абсолютно праві. Вы совершенно правы. Я з вами згоден. Це - факт. Відповідно. ІІ. Запит та надання інформації. 1. Говорити про самопочуття: Я почуваюся добре, дякую. Я у порядку. Мені не дуже добре. В мене немає апетиту. Мені холодно. Він / вона захворів. Я с Вами согласен. Это - факт. Соответственно. ІІ. Запрос и предоставление информации. 1. Говорить о самочувствии: Я чувствую себя хорошо. Я в порядке. Мне не очень хорошо. У меня нет аппетита. Мне холодно. Он / она заболел. ?ומה את\ה חושב\ת ?מה ?מה את\ה אומר\ת ?מה זה ?מי זה ?מה קרה ?אחרי מה . בבקשה,תגידו עוד פעם . אני לא מבין, תסלחו לי . אני לא שמעתי,תסלחו לי . בבקשה,תחזירו ?מה את\ה מתקוון\ת ? אז מה,טוב ...אני לא קיבלתי ממך ...תזכרו על תודה על תזכורת תודה שהזכיר אותי ?אתה זוכר על הסקמה שלנו באמת בדיוק טוב בטח בוודי,כמובן בתביות זה באמת את\הבאמת צודק\ת )את\ה צודק\ת לגמרי (לחלותין אני מסכים איתך זאת עובדה בהתאם אני מרגיש טוב אני בסדר אני מרגיש לא טוב אין לי תאבון קר לי הוא\היא חולה 94 Ах! Як боляче! Ах! Как больно! Я вдарив ногу. Я ушиб ногу. У мене болить голова. У меня болит голова. 2. Виражати свою думку / 2. Выражать своё мнение / питати про чиюсь думку: спрашивать про чьё-то мнение: Я сподіваюсь, що… Я надеюсь, что… Я гадаю, що… Я думаю, что… На мою думку… По моему мнению… Як на вашу думку? Каково ваше мнение? Як ви гадаєте? Как вы думаете? 3.Впевненості: 3. Уверенности: Безумовно, я впевнений. Безусловно, я уверен. Я абсолютно впевнений. Я совершенно уверен. Безумовно, це... Безусловно, это… Природно. Естественно. Зрозуміло. Понятно. Напевно так. Наверное, да. Наверняка, это так. Так чи інакше. Так или иначе. У будь-якому випадку. В любом случае. 4.Невпевненості: 4. Неуверенности: Може бути. Может быть. Це не так. Это не так. Це не ясно. Это не ясно. Я не знаю. Я не знаю. Я не впевнений. Я не уверен. 5.Можливості / 5 .Возможности / неможливості: невозможности: Можливо. Возможно. Це можливо. Это возможно. Ймовірно. Вероятно. Звичайно. Конечно. Можливий. Возможный. Неможливо. Невозможно. Це неможливо. Это невозможно. Ні, це неможливо. Нет, это невозможно. Неможливий. Невозможный. Звичайно, ні. Конечно, нет. Так, я сподіваюсь Да, я надеюсь вернуться повернутись завтра. завтра. Ні, я не можу вам Нет, я не могу вам помочь. допомогти. Чи можу я це зробити? Могу ли я это сделать? Можна вийти? Можно выйти? 6.Пропозиції щось зробити: 6. Предложения что-то сделать: ! איך זה כואב,וו אני נשברתי את הרגלי כואב לי ראש ...אני מקווה ש ...אני חושב ש ...לדעתי ?מה דעתך ?מה את\ה חושב\ת . אני בטוח\ה,כמובן .אני בתוח\ה לחלותין . זה,כמובן .בתיבות .מובן .אולי כן .כך או אחר .בכל אופן .)אולי(יכל להיות .זה לא ככה .זה לא ברור .אני לא יודע\ת .אני לא בטוח\ה .)אפשר (ייתכן .זה יכול להיות .ייתכן .) כמובן, ודאי,בוודי (בטח .אפשרי .)איאפשר (בלתי אפשרי .)זה איאפשר (זה בלתי אפשרי .) זה איאפשר (זה בלתי אפשרי,לא י.בלתי אפשר .) כמובן לא,בטח לא (ודאי שלא . אני מקווה לחזור מחר,כן . אני לא יכול לעזור לך,לא ?אני יכול לעשות את זה ?אפשר לצאת 95 Я думаю, що... Я вірю, що... Чи не бажаєте Ви… Я хочу запропонувати Вам… Можу порадити Вам Це здається привабливим. 7. Сумнів: Я так не думаю. Я не сподіваюсь. ІІІ. Робити щось самому / просити когось зробити щось. 1.Прохання: Можна …? Можна увійти? Ви можете надати мені ось це? Дайте мені, будь ласка... Будьте ласкаві… В мене є прохання… 2. Допомоги: Чим я можу допомогти Вам? Ти готовий мені допомогти? Що я можу зробити для Вас? Допоможіть, будь ласка. Допоможіть мені, будь ласка. Підкажіть мені, будь ласка… Допоможіть! Скоріше! відповіді: Будь ласка. Дякую. Правильно. Не треба. Все у порядку. 3. Давати вказівки, інструкції, накази: Сідайте, будь ласка. Встаньте, будь ласка. Закрийте / відкрийте, будь Я думаю, что... Я верю, что... Не хотите ли Вы… Я хочу Вам предложить… ...אני חושב ש ...אני מעמין ש ...עם את\ה לא רוצה ...אני רוצה להציע לכם Могу Вам предложить… Это кажется привлекательным. 7. Сомнение: Я так не думаю. Я не надеюсь. ІІІ. Делать что-то самому / просить кого-то сделать что-то. 1. Просьбы: Можно…? Можно войти? Не могли ли Вы дать мне вот это? Дайте мне, пожалуйста… Будьте добры… У меня есть посьба… 2.Помощи: Чем я могу помочь Вам? ...אני יכול להציע לכם .נדמה לי שזה מעניין Ты готов мне помочь? Что я могу для Вас сделать? Помогите, пожалуйста. Помогите мне, пожалуйста. Подскажите мне, пожалуйста… Помогите! Скорее! ответы: Пожалуйста. Спасибо. Правильно. Не нужно. Всё в порядке. 3. Давать указания, инструкции, приказы: Садитесь, пожалуйста. Встаньте, пожалуйста. Закройте / откройте, .אני לא חושב\ת ככה .אני לא מקווה ?אפשר ?אפשר להכנס ?את\ה יכול לתת לי את זה ... תן\תני לי בבקשה ...תעשה לי טובה ...יש לי בקשה ?במה אני יכול\ה לעזור לך ?את\ה מוכן לעזור לי ?מה אני יכול\ה לעסות בשבלך .תעזור\י\ו בבקשה .תעזור\י\ו לי בבקשה ...תגידו לי בבקשה !תעזקו !מהר .בבקשה .תודה .נכון .)לא צריך (אין דבר .הכל בסדר .שבו\שב\שבי בבקש .תקום\י\ו בבקשה סגרו\תפתחו בבקשה את הדלתות 96 ласка, двері (вікна, зошити…). Візьміть, будь ласка, олівець. Перейдіть вулицю та поверніть праворуч. 4. Поради: Я тобі раджу… Необхідно приходити вчасно. Ти повинен це зробити вчасно. 5. Забороняти: Не відчиняй вікна. Ти не повинен + інф. Не треба цього робити. 6. Схвалення: Добре! Як добре! Дуже добре! Прекрасно! Це правильно! Ви маєте рацію. Ви абсолютно праві. Добре зроблено! Хороший хлопчик ! Хороша дівчинка! Який Ви здатний! Мені це подобається. Не погано! Це не так погано. Як чудово! Відмінно! Чудово! Гадаю, що це добре. Молодець! Всі молодці! Все гаразд. Все добре. Старайся! Заходьте / проходьте. Так і є. IV. Виражати свої почуття / відношення до чогось. 1. Згода: Добре! Це добре! Прекрасно! пожалуйста, двери (окна, тетради…). Возьмите, пожалуйста, карандаш. Перейдите улицу и поверните направо. 4. Совета: Я тебе советую… Необходимо приходить вовремя. Ты должен сделать это вовремя. 5. Запрещать: Не открывай окна. Ты не должен + инф. Не нужно этого делать. 6. Одобрения: Хорошо! Как хорошо! Очень хорошо! Прекрасно! Это правильно! Вы правы. Вы совершенно правы. Хорошо сделано! Хороший мальчик! Хорошая девочка! Какой Вы способный! Мне это нравится. Не плохо! Это не так плохо. Как прекрасно! Отлично! Прекрасно! Думаю, что хорошо. Молодец! Все молодцы! Все в порядке. Всё хорошо. Старайся! Заходите / проходите. Так и есть. IV. Выражать свои чувства / отношения к чему-либо. 1. Согласие: Хорошо! Это хорошо! Прекрасно! )... מחברות,(חלונות . עפרון,קח\י\ו בבקשה .תעברו\י רחוב ופנו\י ימינה ...אני מיעץ לך .צריך לבאו בזמן .את\ה צריך לעסות את זה בזמן .אל תפתחו את החלונות ...את\ה א צריך .לא צריך לעסות את זה !טוב !איך זה טוב! איזה טוב !טוב מאוד !יופי !זה נכון !את\ה צודק\ת .את\ה צודק\ת לדמרי !עשוי טוב !ילד טוב !ילדה טובה !את\ה כל כך קשרוני\ת .זה מוצא חן בעיני !לא רע !זה לא רע !איזה יופי !מצויין !יופי .אני חושב\ת שזה טוב !כל הכבוד .הכל בסדר .הכל טוב !התאמץ! השתדל . בבקשה,תכנסו\י\ס .מה שיש !טוב !זה טוב !יופי 97 Я згоден! Це звучить добре! Нема проблем! Правильно! Дуже правильно! Я не заперечую. Все гаразд. Мені дуже подобається. Мені все одно. Чудова ідея! Я з тобою! Йде! 2. Радість: Це чудово! Яка радість! Яка вдача! Як добре! Дивовижно! Прекрасно! Фантастично! Чудово! Розкішно! Прекрасно! Відмінно! Дуже добра ідея! Я (дуже) радий. Я у захопленні. 3. Незадоволення: Я незадоволений… Я був незадоволений… Він був сердитий. 4. Виражати свою думку про щось (про фільм, виставу, книгу…): Це було дуже добре! Це було дуже гарно! Це було дуже цікаво! Це було чудово! Це супер! Не погано. Також добре (цікаво). Нецікаво. Погано. Нічого цікавого. 5. Виражати свою думку про людину: Він / вона дуже добрий /а. Він / вона симпатичний/а. Я согласен! Это звучит хорошо! Нет проблем! Правильно! Очень правильно! Я не возражаю. Всё в порядке. Мне очень нравится. Мне всё равно Прекрасная идея! Я с тобой! Идёт! 2. Радость: Это замечательно! Какая радость! Какая удача! Как хорошо! Удивительно! Прекрасно! Фантастично! Великолепно! Роскошно! Превосходно! Отлично! Очень хорошая идея! Я (очень) рад. Я восхищен. 3. Неудовлетворение: Я неудовлетворён… Я был неудовлетворён… Он был сердит (зол). 4. Выражать своё мнение о чём-то (о фильме, спектакле, книге…): Это было очень хорошо! Это было очень красиво! Это было очень интересно! Это было прекрасно! Это супер! Не плохо. Тоже хорошо (интересно). Неинтересно. Плохо. Ничего интересного. 5. Выражать своё мнение о человеке: Он / она очень добрый /ая. Он / она симпатичный / ая. .אני מסכים\ה !זה נשמע טוב !אין בעיות !נכון !נכון מאוד !אני לא מתנגד\ת .הכל בסדר .זה מאוד נראה לי .לא יכפת לי !רעיון טוב! רעיון מצוין !אני איתך !הולך !זה מצוין !איזה יופי !איזה הצלחה !איזה טוב !נפלא !נהדר !פנטסתי !מפואר !מעולה !רעיון טוב מאוד .)אני שמח\ה (מאוד .אני התפעלתי ,אני בעל אי שביעות רצון .אני היתי לא מרוצה .הוא היה כעס !זה היה טוב מאוד !זה היה יפה מאוד !זה היה מאוד מעניין !זה היה נהדר !זה סופר .לא רע .)גם טוב (מעניין .א מעניין .רע .כלום מעניין .הוא\היא טוב\ה .הוא\היא אהוד\ה 98 Він / вона веселий /а Він / вона красивий /а. Він / вона чудовий /а. 6. Любити / не любити щось / когось: Мені подобається єврейська музика. Я люблю (дуже) футбол.Я люблю (дуже) футбол. Я це люблю. Я люблю когось. 7. Байдужості: Я не піклуюсь. Це мене не цікавить. Мені байдуже. Мені це не цікаво. 8. Бажання: Чи я можу? Чи можна мені? Мені потрібно... Я хочу... Я маю бажання. Це можливо? Я хотів би… Я гадаю… Я маю повернутися о 6-й. Он / она весёлый / ая. Он / она красивый / ая. Он / она прекрасен / сна. 6. Любить / не любить чтото / кого-то: Мне нравится еврейская музыка. Я люблю (очень) футбол. Я это люблю. Я люблю кого-то. 7. Равнодушия: Я не беспокоюсь. Это меня не интересует Мне это безразлично. Мне это не интересно. 8. Желания: Могу ли я? Можно ли мне? Мне нужно… Я хочу... Я имею желание. Это возможно? Я хотел бы… Я думаю… Я должен вернуться в 6 часов. 9. Співчуття: 9. Сочувствия, сопереживания: Який жаль! Как жаль! Як погано! Как плохо! Я так шкодую! Я так сожалею! Не турбуйтеся! Будьте Не беспокойтесь! Будьте спокійними! спокойны! Як жахливо! Как страшно! Мені жахливо. Мне страшно. 10. Здивування: 10. Удивления: Як? Как? Хто? Кто? Що? Что? Це? Это? Це ти? Это ты? Це він? Это он? Це вона? Это она? Це вони? Это они? Це ви? Это вы? Це ви зробили? Это Вы сделали? Це він (вона) робить? Это он (она) делает? .הוא\היא אליז\ה .הוא\היא יפה .הוא\היא נהדר\ת .אני אוהב\ת את המוסיקה יהודית .גל-אני אוהב\ת (מאוד) כדו .אני אוהב את זה ...אני אוהב\ת את ה .אני לא דואג\ת .לי זה לא מעניין .לא אכפת לי .לי זה לא מעניין ?האם אני יכול\ה ...אפשר לי .אני צריך\ה .אני רוצה ?זה אפשר ...רציתי ש ..אני חושב ש .אני חיב\ת לחזור בשש !חבל !איזה רע ...אני מצטער על !אל תדאגו !איך נורא .אני פוחד ?איך ?מי ?מה ?זה? זאת? אלה ?זה את\ה ?זה הוא ?זאת היא ?אלה הם\ן ?אלה אתם\ן ?זה אתם\ן עשו ?זה הוא\היא עושה 99 Це ми робимо? Чому? Це правда? Це не може бути правдою! Это мы делаем? Почему? Это правда? Это не может быть правдой! Що це? Что это? Що Ви кажете? Что Вы говорите? Це неможливо! Это невозможно! 11. Добрий / поганий 11. Хорошее / плохое настрій: настроение: Як настрій? Как настроение? В мене добрий настрій. У меня хорошее настроение. Я задоволений. Я доволен. У нього / неї поганий У него /неё плохое настрій. настроение. У мене є / немає настрою. У меня есть / нет настроения. 12. Розчарування: 12. Разочарования: Який жаль! Як шкода! Какая жалость! Как жаль! Відмова! Отказ! Невдача! Неудача! 13. Несхвалення: 13. Неодобрения: Погано! Плохо! Це дуже погано! Это так плохо! Це зовсім негарно. Это совсем не хорошо. Мені це не подобається. Мне это не нравится. 14. Надії: 14. Надежды: Я сподіваюся.. Я надеюсь… Я чекаю... Я ожидаю… 15. Невпевненості, 15. Неуверенности, безпорадності: беспомощности: Я не впевнений. Я не уверен. Я не знаю те, що робити. Я не знаю то, что делать. Що я повинен робити? Что я должен делать? Я гадаю, що це не погано, Я думаю, что это не плохо, але я не впевнений. но я не уверен. 16. .Стурбованості: 16.. Озабоченности: Я повинен це зробити. Я должен это сделать. Я стурбований тим, що... Я озабочен тем, что… 17. Смутку: 17. Печали: Мені прикро. Я опечален. Я засмучений. Я огорчён. Це – сумна історія. Это – печальная история. Я загубила свою книгу. Я потеряла свою книгу. Моя бідна… Моя бедная… Що ти кажеш? Что ты говоришь? ?זה אנו\אנחנו עושים )?למה? (מדוע ?זה אמת !זה לא יכול להיות אמת ?מה זה ?מה את\ה אומר\ת .)זה אי אפשר (זה בלתי אפשרי ?איך מצב הרוח .לי מצב רוח טוב .אני מרוצה .לו\לה מצב רוח רע .יש לי מצב רוח \ אין לי מצב רוח !חבל מאוד !סירוב !כישלון !רע !זה כל כך רע .זה בכלל לא טוב .זה לא מוצא חן בעיני ...אני מקווה ...אני מחקה .אני לא בטוח .אני לא יודע מה לעשות ?מה אני צריך לעשות אבל אני לא,אני חושב שזה לא רע .בטוח .אני צריך לעשות את זה ...אני מודאג ש .אני עצוב\ה .אני עגום\ה .זה סיפור עצוב .אני איבדתי את הסיפרי ...מסקנה שלי ?מה את\ה אומר\ת 100 Це погано. V. Розмова по телефону. Початок розмови по телефону: Алло, добрий день… Алло, це ти, Марійка? – Так, це я. А хто це? – Привіт, це Марк. Алло, можна поговорити з …, будь ласка. Хто говорить? Привіт, хто говорить? Алло, це Ігор? Так, хто питає? Привіт, це Ганна? Так, я слухаю. Говорить Ігор. Це я, Олена. Добридень, це Ірина. Добридень, говорить Ігор. Это плохо. .זה רע V. Разговор по телефону. Начало разговора по телефону: Алло, добрый день. ! יום טוב,הלו Алло, это ты, Мария? – . זאת אני, מירי? – כן, זאת את,הלו Да, это я А это кто? – Привет, это . זה מרק,) (שלום,מי זה? – חי Марк. Алло, можно поговорить с . בבקשה,... אפשר לדסר עם,הלו …, пожалуйста. Кто говорит? ?מי מדבר\ת Привет, кто говорит? ? מי מדבר\ת,שלום Алло, это Игорь? ? זה יגל,הלו Да, кто спрашивает? ? מי שואל,כן Привет, это Анна? . את אנה,שלום Да, я слушаю. . אני שומע\ת,כן Говорит Игорь. .מדבר יגל Это я, Елена. . לנה,זאת אני Добрый день, это Ирина. . זאת ירנה,צהוריים טובים Добрый день, говорит . מדבר יגל,צהוריים טובים Игорь. Можна запросити до Можно пригласить к ...אפשר לבקש את телефону…? телефону..? Візьми трубку. Возьми трубку. .תקח\י את הטלפון Одну хвилиночку. Одну минуточку. .רק רגע Зачекайте. Подождите. .תחכו\י Я тебе погано чую, говори Я тебя плохо слышу, תדבר\י,אני לא שומע\ת אותך טוב голосніше, будь ласка. говори громче, .בכל רם בבקשה пожалуйста. Ні, його / її немає. Нет, его / её нет. . הוא\היא איננו\ה,לא Його / її немає (вдома). Его / её нет (дома). . הוא\היא אינו\ה בבית,לא Пробачте, я не чую. Извините, я не слышу. . אני לא שומעה\ת,סלך לי Немає відповіді. Нет ответа. .אין תשובה VI. У листі. VI. В письме. звертання: обращение: Шановний / а… Уважаемый / ая… ...) (נכבד\ה...מכובר\ת Дорогий… Дорогой… ...יקרי\יקרתי Мій любий друже… Мой любимый друг… ...חברי\ה אהוב\ה закінчення: заключение: Щиро, ваш… Искренне, ваш. ...מקרב לב З найкращими С наилучшими .אם איחולים הטובים ביותר побажаннями. пожеланиями. Всього найкращого. Всего наилучшего. .כל טוב З повагою, … С уважением,… ...בכבוד רב Від щирого серця… От всего сердца… ...מכל לב З любов’ю... С любовью… ...באהבה 101 Обнімаю… Цілую… Сто поцілунків! Обнимаю… Целую… Сто поцелуев! ...אני מחבק\ת ...אני נושק\ת !מאה נשיקות ДОДАТОК 2 Список слів мови іврит для засвоєння учнями початкових класів (з урахуванням елементарних фонетичних та граматичних одиниць). Типи складів (Г – голосний, П – приголосний звуки) ОДНОСКЛАДОВІ Г ГП ПГ Слова для засвоєння [ – ִאיі] «острів» אּו- [о] «або» [ – אָ בав] «батько» [ – אָ בав] «назва 9 – го місяця єврейського календаря» [ – אֹורор] «світло» אָ ז- [аз] «тоді», «так» [ –אָ חах] «брат» [ – אֶ לель] «до» [ – אֵ םем] «мати» [ – ִאםім] «якщо» –איׁש ִ [іш] «чоловік» [ – אףаф] «ніс» [ – אֵ ׁשеш] «вогонь» [ – א ְּתат] «ти» (ж.р., 2 особи однини) [ – אֵ תет] «лопата» [ – עדад] «до, допоки» [ – עֹודод] «ще» [ – עֹוףоф] «курка» [ – עֹורор] «шкіра» [ – ֵעזез] «коза» [ – ֵעטет] «ручка» [ – עִ ירір] «місто» [ – עלаль] «на» [ – עםім] «з» [ – ָעףаф] «летить» [ – ֵעץец] «дерево» ּבָ א- [ба] «прийшов» ְּּב- [бе] «у, в» הּוא- [гу] «він» ִהיא- [гі] «вона» Частини мови № Ім.. Спол. Ім.. Ім.. 1. 2. 3. 4. Ім.. Присл. Ім.. Прийм. Ім.. Спол. Ім.. Ім.. Ім.. Займ. Ім.. Прийм. Присл., частка Ім.. Ім.. Ім.. Ім. Ім.. Прийм. Прийм. Дієсл. Ім.. Дієсл. Прийм. Займ. Займ. 5. 6. 7. 8. 9. 10. 11. 12. 13. 14. 15. 16. 17. 18. 19. 20. 21. 22. 23. 24. 25. 26. 27. 28. 29. 30. 102 _ה ПГП Означений артикль ְּ[ – וве] «та» Спол. [ – זהзе] «це» Займ. ְּ[ – לле] «для» Прийм. [ – לאло] «ні» Частка לִ י- [лі] «мені» Займ. [ – מהма] «що?» Займ. [ – ִמיмі] «хто?» Займ. -[ – ְּמмі] «з, із» Прийм. [ – נָעна] «рухається» Дієсл. ּפֵא- [пе] «пе - назва 17 літери Ім.. єврейського алфавіту» ּפֶה-[пе] «рот» Ім.. « – פֹוהпо» - «тут» Присл. רע-[ра] «поганий», «злий», «погано» Прикм., присл [ – תהте] «чай» Ім.. [ – ּבדбад] «тканина» Ім.. 31. [ – ּבּולбуль] «поштова марка» Ім.. 47. [ – ּבֹורбор] «яма» Ім. 48. [ – ּבֹוץбоц] «бруд» Ім.. 49. [ – ּבֵ יתбет] «бет - назва 2 літери Ім. єврейського алфавіту»; ([ – בֵ יתвет] «вет - назва 2 літери Ім. єврейського алфавіту ») [ – ּבֶ ןбен] «син» Ім. 50. [ – ּבתбат] «дочка» Ім. 53. [ – גבґав] «спина» Ім. 54. [ – גגґаґ] «дах» Ім. 55. [ – גִ ילґіль] «вік» Ім. 56. [ – גִ ירґір] «крейда» Ім. 57. [ – גלґаль] «хвиля» Ім. 58. [ – גםґам] «також» Спол. 59. [ – גןґан] «сад» Ім. 60. [ – גָרґар] «живе» Дієсл. 61. [ – גוףгуф] «тіло» Ім.. 62. [ – דָ גдаґ] «риба» Ім. 63. [ – דֹובдов] «ведмідь» Ім. 64. [ – דֹודдод] «дядько» Ім. 65. 32. 33. 34. 35. 36. 37. 38. 39. 40. 41. 42. 43. 44. 45. 46. 51. 52. 103 [ – ִדירдір] «вівчарня» Ім. 66. [ – דָ םдам] «кров» Ім. 67. [ – דףдаф] «лист» (паперу) Ім. 68. [ – דקдак] «тонкий» Прикм. 69. [ – הֵ אгей] «гей» – назва 5 літери Ім. єврейського алфавіту» הֵ ם- [гем] «вони» (ч.р., 3 особи Займ. множини.) הֵ ן- [ген] «вони» (ж.р. 3 особи Займ. множини) [ – הסгас] «тихо» Присл. 70. [ – הרгар] «гора» Ім. 74. [ – וָוвав] «вав – назва 6 літери Ім. єврейського алфавіту» [ – וָוвав] «гачок» Ім. 75. [ – זאתзот] «ця» Займ. 77. [ – זּוגзуг] «пара» Ім. 78. [ – זֵרзер] «букет» Ім. 79. [ – חגхаґ] «свято» Ім. 80. [ – חּוגхуґ] «гурток» Ім.. 81. [ – חּוטхут] «нитка» Ім. 82. [ – חֹולхоль] «пісок» Ім. 83. [ – חּוםхум] «коричневий» Прикм. 84. 71. 72. 73. 76. חי- [хай] «живий», «жити», «привіт, привітання розмовн.» [ – חֵ יתхет] «хет – назва 8 літери Ім. єврейського алфавіту» חם- [хам] «жарко» Присл.-прикм. 85. [ – טֹובтов] «хороший, добрий», Присл.-прикм «добре» [ – טֵ יתтет] «тет – назва 9 літери Ім. єврейського алфавіту» [ – טלталь] «роса» Ім. 88. [ – טָ סтас] «летів» Дієсл. 91. [ – יָדйад] «рука» Ім. 92. [ – יֹודйод] «йод – назва 10 літери Ім. єврейського алфавіту» [ – יֹוםйом] «день» Ім. 93. [ – יָםйам] «море» Ім. 95. [ – יֵׁשйеш] «є» Дієсл. 96. 86. 87. 89. 90. 94. 104 [ ּכָאןкан] «тут» Присл. 97. [ – ּכדкад] «глечик» Ім. 98. [ – ּכֹוסкос] «склянка» Ім. 99. [ – ּכִ יסкіс] «кишеня» Ім.. 100. [ – ּכָלколь] «увесь» Займ. 101. ּכֵן- [кен] «так» Частка 102. [ – ּכְָךках] «так, таким чином» Присл. 103. [ – ּכףкаф] «ложка» Ім. 104. [ – ּכָףкаф] «каф – назва 11 літери Ім. єврейського алфавіту» ([ – כָףхаф] «хаф – назва 11 літери Ім. єврейського алфавіту») [ – ּכרкар] «подушка» Ім. 105. [ – לֵבлев] «серце» Ім. 108. [ – לּולлюль] «курятник» Ім. 109. [ – לָׁשлаш] «місить» Дієсл. 110. 106. 107. [ – מֵ םмем] «мем – назва 13 літери Ім.. єврейського алфавіту» [ – ִמיץміц] «сік» ім 111. [ – מֵ תмет] «помер» Дієсл. 113. [ – נּוןнун] «нун – назва 14 літери Ім.. єврейського алфавіту» [ – נָחнах] «відпочиває» Дієсл. 114. [ – נָםнам] «дрімає» Дієсл. 116. [ – נֵרнер] «свічка» Ім. 117. [ – סֹודсод] «секрет» Ім. 118. [ – סּוסсус] «кінь» Ім. 119. [ – סֹוףсоф] «кінець» Ім. 120. [ – ִסירсір] «каструля» Ім. 121. [ – סלсаль] «корзина» Ім. 122. [ – פִ ילпіль] «слон» Ім.. 123. [ – צדцад] «бік» Ім.. 124. [ – קוкав] «лінія» Ім.. 125. 112. 115. קֹוף- [коф] «коф – назва 19 літери Ім. єврейського алфавіту» [ – קחках] «візьми» Дієсл. 126. [ – קםкам] «вставай» Дієсл. 128. [ – קרкар] «холодно, холодний» Присл., прикм. 129. 127. 105 ППГ ГПП ПГПП ППГП [ – ראשрош] «голова» Ім.. 130. [ – ָרבрав] «рабин» Ім.. 131. ֵריׁש- [реш] «реш – назва 20 літери Ім. єврейського алфавіту» [ – רקрак] «тільки» Присл. 132. [ – ׁשּוםшум] «часник» Ім.. 134. [ – ׁשּוקшук] «ринок» Ім.. 135. 133. ִׁשין- [шін] «шін – назва 21 літери Ім. єврейського алфавіту» ׁשֶ ל – [шель] «прийменник Прийм. приналежності» [ – ׁשָ םшам] «там» Присл. 136. [ – ׁשֵ םшем] «ім’я» Ім.. 139. [ – ׁשֵ ןшен] «зуб» Ім.. 140. [ – ׁשָ רшар] «співає» Дієсл. 141. [ – ִׁשירшір] «вірш, пісня» Ім.. 142. [ – ׁשֵ ׁשшеш] «шість» ж.р. Числ. 143. 137. 138. תָ ו- [тав] «тав – назва 22 літери Ім. єврейського алфавіту» [ – תֹוףтоф] «барабан» Ім. 144. [ – תֹורтор] «горлиця» Ім. 146. [ – ִתיקтік] «сумка» Ім.. 147. [ – תֵ ןтен] «дай» Дієсл. 148. [ – ְּּבלִ יблі] «без» [ – ְּדלִ יдлі] «відро» [ – פְּ ִריпрі] «фрукт» [ – ְּׁש ִמיшмі] «мене звуть» [ – אֵ יְךейх] «як?» [ – אֵ יִ ןейн] «немає» Прийм. Ім.. Ім.. вираз Присл. Безособове слово Ім. Прийм. Ім.. Ім.. Прийм. Ім.. Ім. Ім. Ім. Ім. Ім. 149. 150. 151. 152. 153. 154. [ – ּבָ יתбайт] «дім» [ – ּבֵ יןбейн] «між» [ – ּבנְּ קбанк] «банк» [ –זָיִתзайт] «маслина» [ – מֵ עלмеаль] «над» [ –ּפ ְּרקпарк] «парк» [ – קיִ ץкаіц] «літо» [ – ּבכֹורбхор] «старший син» [ – ְּּברֹוׁשброш] «кипарис» [ – ְּדבׁשдваш] «мед» [ – ְּדרֹורдрор] «горобець» 145. 155. 156. 157. 158. 159. 160. 161. 162. 163. 164. 165. 106 [ – זְּבּובзвув] «муха» [ – ּכְּ לּובклув] «клітка» [ – ּכְּ פָרкфар] «селище» [ – ּכְּ רּובкрув] «капуста» [ – ְּסתָ וстав] «осінь» [ – צְּ בָ תцват] «кліщі» інст.. [ – צְּ נֹוןцнон] «редька» [ – קְּ צָ תкцат] «трохи» ּפֹורט ְּ –ס ְּ [спорт] «спорт» Ім. Ім. Ім. Ім. Ім. Ім. Ім. Присл. Ім.. 166. 167. 168. 169. 170. 171. 172. 173. 174. [ – אּבָ אаба] «тато» [ – אֹוטֹוото] «автомобіль» [ – אֹופֶהофе] «пекар» [ – אֵ לֶהеле] «ці» [ – ִאמָ אіма] «мама» [ – אֲנּוану] «ми» [ – אֲנִ יані] «я» [ – ִאשָ הіша] «жінка» [ – אתָ הата] «ти» (ч.р. 2 особи однини) [ – עּוגָהуґа] «пиріг» [ – עֹולֶהоле] «репатріант» [ – עֹוׂשֶ הосе] «робить» [ – ָעלָהала] «піднявся» [ – ָעלֶהале] «лист» [ – ָענָהана] «відповів» [ – עָנִ יані] «бідний» [ – איִ לаіль] «баран» Ім. Ім.. Ім. Займ. Ім. Займ. Займ. Ім. Займ. Ім. Ім. Дієсл. Дієсл. Ім. Дієсл. Прикм. Ім. 175. 176. 177. 178. 179. 180. 181. 182. 183. 184. 185. 186. 187. 188. 189. 190. 191. [ – עיִ ןаін] «око» Ім. 192. ППГПП ДВОСКЛАДОВІ ГПГ ГГП ПГГ ПГПГ [ – עיִ ןаін] «аін – назва 16 літери Ім. єврейського алфавіту» [ – טָ עָהтаа] «помилився» Дієсл. 193. [ – נָאֶ הнае] «приємний, затишний» Прикм.-присл. 195. [ – ָראָ הраа] «дивився» Дієсл. 196. [ – ּבֻּּבהбуба] «лялька» [ – ּבכָהбаха] «плакав» [ – ּבָ לעбала] «проковтнув» [ – ּבָ נָהбана] «будував» [ – ִּבצָ הбіца] «болото» [ – ּבָ ִריאбарі] «здоровий» [ – גֹובּהгова] «висота» Ім. Дієсл. Дієсл. Дієсл. Ім. Прикм. Ім.. 197. 198. 199. 200. 201. 202. 203. 194. 107 [ – גֶזעґеза] «стовбур» [ – גִ נָהґіна] «город» [ – דֹודָ הдода] «тітка» [ – דֹומֶ הдоме] «схожий» [ – ִד ָירהдіра] «квартира» [ – ִד ְּמעָהдіма] «сльоза» [ – הֶ גֶהгеґе] «дідусь» [ –ההּואгагу] «той» [ –ה ִהיאгагі] «та» [ –הזֶהгазе] «цей» [ – הָ יָהгайа] «був» [ – ִהנֵהгіне] «ось» [ – הָ לְּ אָ הгала] «далі» [ – זָרעзара] «посіяв» [ – חֹולֶהхоле] «хворий» [ – ִחטָ הхіта] «пшениця» [ – ִחידָ הхіда] «загадка» [ – חיָהхайа] «тварина, звір» [ – חּכָהхака] «вудочка» [ – חלָהхала] «хала, суботній хліб» חֶ ְּמאָ ה- [хема] «масло» [ – חָ נָהхана] «припаркувався» [ – חסָ הхаса] «салат» [ – חֲצִ יхаці] «половина» [ – טָ בעтава] «втопився» [ – טָ לֶהтале] «ягня» [ – טֶ נֶאтене] «кошик» [ – ִטּפָהтіпа] «краплина» [ – טָ ִריтарі] «свіжий» [ – יָדעйада] «знав» [ – יֹונָהйона] «голуб» [ – ָיפֶהйафе] «красивий, гарний» [ – יֹופִ יйофі] «прекрасно» [ – יָצָ אйаца] «вийшов» [ – ּכֹובעкова] «капелюх» [ – ָּככָהкаха] «так» [ –ּכמָ הкама] «скільки» [ – ּכִ סֵ אкісе] «стілець» [ –ּכִ יפָהкіпа] «купол», «єрмолка – єврейський чоловічий головний убір» Ім. Ім. Ім. Прикм.присл. Ім. Ім. Ім. Займ. Займ. Займ. Дієсл. Частка Присл. Дієсл. Прикм-присл. Ім. Ім. Ім. Ім. Ім. Ім. Дієсл. Дієсл. Ім.. Дієсл. Ім.. Ім. Ім. Прикм.присл. Дієсл. Ім. Прикм.присл. Прися. Дієсл. Ім. Частка Присл. Ім. Ім.. 204. 205. 206. 207. 208. 209. 210. 211. 212. 213. 214. 215. 216. 217. 218. 219. 220. 221. 222. 223. 224. 225. 226. 227. 228. 229. 230. 231. 232. 233. 234. 235. 236. 237. 238. 239. 240. 241. 242. 108 ... ֶ[ – ּכְּ ׁשкеше] «коли…» [ – ּכִ תָ הкіта] «клас» [ – לָמָ הлама] «чому?» [ – לְּ ִמיлемі] «кому» מֹורה ָ – [мора] «вчителька» מֹורה ֶ – [море] «вчитель» [ – ִמטָ הміта] «ліжко» [ – מּכָהмака] «удар» [ – מָ לֵאмале] «повний» [ – מָ נָהмана] «блюдо, порція» [ – מּפָהмапа] «скатертина» [ – מָ צָ אмаца] «знайшов» [ – מצָ הмаца] «маца» [ – נֹוצָ הноца] «перо» נּורה ָ – [нура] «електрична лампочка» [ – נִ קָ הніка] «прибрав, почистив» [ – נ ִָׂשיאнасі] «президент» [ – סּבָ אсаба] «дідусь» [ –סּוּכָהсука] «шалаш», ставиться на свято Сукот [ – ִס ָירהсіра] «човен» [ – ִסּכָהсіка] «булавка» [ – סֶ לעсела] «скала» [ – סּפָהсапа] «диван» [ –פִ יצָ הпіца] «піца» [ – ּפ ָָרהпара] «корова» [ – צּבָ עцаба] «маляр» –צבע [цава] «пофарбував», «фарбувати» [ –צֶ בעцева] «колір» צָ ִדי- [цаді] «цаді – назва 18 літери єврейського алфавіту» [ –קָ ֶפהкафе] «кофе» [ – קִ שּואкішу] «кабачок» [ – ִריּבָ הріба] «варення» [ – רֹופֵאрофе] «лікар» [ –רֹוצֶ הроце] «хоче» [ – ׁשֶ בעшева] «сім» ж.р. [ – ִׁש ְּבעָהшіва] «сім» ч.р. [ – ִשדָ הшіда] «комод» [ –ׂשָ חָ הсаха] «плив», «плавати» Спол. Ім. Питання Питання Ім. Ім. Ім. Ім. Прикм.присл. Ім. Ім. Дієсл. Ім. Ім. Ім. Дієсл Ім. Ім. Ім.. 243. 244. 245. 246. 247. 248. 249. 250. 251. 252. 253. 254. 255. 256. 257. 258. 259. 260. 261. Ім. Ім. Ім. Ім. Ім.. Ім. Ім. Дієсл. 262. 263. 264. 265. 266. 267. 268. 269. Ім.. Ім. 270. 271. Ім.. Ім. Ім.. Ім. Дієсл. Числ Числ Ім. Дієсл. 272. 273. 274. 275. 276. 277. 278. 279. 280. 109 ПГГП ГПГП [ –ׁשֶ לִ יшелі] «мій, моя, моє» [ –ׁשֶ לֹוшело] «його» [ –ׁשָ מעшама] «чув», «чути» [ – ׁשֵ נִ יшені] «другий» [ – ִׁששָ הшіша] «шість» ч.р. [ – ִׁש ִשיшіші] «шостий» [ –ׁשָ תָ הшата] «пив», «пити» [ –תֹודָ הтода] «дякую» –תֹורה ָ [тора] «Тора», п’ятикнижжя, святе писання [ – תֻּ ּכִ יтукі] «папуга» [ – תֵ ׁשעтеша] «дев’ять» ж.р. [ – ִת ְּׁשעהтіша] «дев’ять» ч.р. [ – זיִ ןзаін] «заін - назва 7 літери єврейського алфавіту» [ – ּבעטбаат] «вдарив ногою», «пнув» Займ. Займ. Дієсл. Числ Числ Числ Дієсл. Етикетна форма Ім.. 281. 282. 283. 284. 285. 286. 287. 288. 289. Ім. Числ Числ Ім. 290. 291. 292. 293. Дієсл. 294. [ – גָערґаар] «сварив» Дієсл. 295. [ – דָ אגдааґ] «хвилювався» Дієсл 296. [ – דֹוארдоар] «пошта» Ім. 297. [ – זיִתзаіт] «маслина, олива» Ім. 298. [ – ייִ ןйаін] «вино» Ім. 299. [ – יערйаар] «ліс» Ім. 300. [ –טָ עִ יםтаім] «смачно», «смачний» Присл., прикм. 301. [ – ּכָאבкаав] «боліло, боляче» Дієсл. 302. [ –לְּ אָ ןлеан] «куди?» Питал.слово 303. [ – לּוחлуах] «дошка» Ім. 304. –מאֹוד ְּ [меод] «дуже» Присл. 305. [ – מֹוחмоах] «мозок» Ім. 306. [ – מיִ םмаім] «вода» Ім. 307. [ – ְּמעִ ילмеіль] «пальто» Ім. 308. [ – נעלнааль] «чобіток» Ім. 309. [ – נערнаар] «підліток, юнак» Ім. 310. –ׁשיעּור ִ [шіур] «урок» Ім.. 311. [ –ׁשָ עֹוןшаон] «годинник» Ім.. 312. [ – אָ ִביבавів] «весна» [ – אָ בדавад] «загубився» [ – ֲאבָ לаваль] «але, однак» Ім.. Дієсл. Спол. 313. 314. 315. 110 [ – אֶ בֶ ןевен] «камінь» [ – אָ בָ קавак] «пил» [ – אֶ גֶדеґед] «бинт» [ – אֶ גֶדеґед] «Егед – компанія громадського транспорту в Ізраїлі» [ – ֱאגֹוזеґоз] «горіх» [ – אגָסаґас] «груша» [ – אָ דֹוםадом] «червоний» [ – אָ דֹוןадон] «пан» [ – אֹוגֵרоґер] «хом’як» [ – אּוָזаваз] «гусак» [ – אֲוִ ירавір] «повітря» [ – אּוליулай] «можливо» [ – אֹולָרолар] «складаний ніж» אֹוזֶן- [озен] «вухо» [ – אֹוכֶלохель] «їжа» [ – אֶ חָ דехад] «один» ч.р. [ – אחתахат] «одна» ж.р. [ – אָ חֹותахот] «сестра», «медсестра» [ – ִאילָןілан] «дерево» [ – אָ כלахаль] «їв», «з’їв» [ – ִאּכָרікар] «селянин» [ –אֱלּולелуль] «елуль», 12 –й місяць єврейського календаря [ – אלֹוןалон] «дуб» [ – אלּוףалуф] «генерал» [ – אָ לֶףалеф] «алеф – назва 1 літери єврейського алфавіту» [ – אָ מרамар] «сказав» [ – אֶ מֶ תемет] «правда» [ – אָ רֹוןарон] «шафа» [ –אָ רֹוְךарох] «довгий» אֹורז ֶ – [орез] «рис» אֹורן ֶ – [орен] «сосна» [ – אָ פֹורафор] «сірий» [ –אֶ ֶפסефес] «нуль» [ –אֶ ֶרץерец] «Ерец Ісраель», «Ізраїль», «земля» [ – אתֶ םатем] «ви» (ч.р. 2 особи множини) [ – אתֶ ןатен] «ви» (ж.р. 2 особи множини) Ім.. Ім.. Ім.. Ім.. 316. 317. 318. 319. Ім.. Ім.. Прикм. Ім.. Ім.. Ім.. Ім.. Присл. Ім.. Ім.. Ім.. Числ. Числ. Ім.. Ім.. Дієсл. Ім.. Ім.. 320. 321. 322. 323. 324. 325. 326. 327. 328. 329. 330. 331. 332. 333. 334. 335. 336. 337. Ім.. Ім.. Ім.. 338. 339. 340. Дієсл. Ім.. Ім.. Прикм. Ім.. Ім.. Прикм. Числ. Ім.. 341. 342. 343. 344. 345. 346. 347. 348. 349. Займ. 350. Займ. 351. 111 ГППГ ППГГ ПГППГ [ – ָעברавар] «пройшов, перейшов» [ – עִ גּולіґуль] «коло» [ – ָעגֹולаголь] «круглий» [ – ֵעגֶלеґель] «теля» [ – עָדרадар] «скопав» [ – עִ ּוֵרівер] «сліпий» [ – עלִ יזаліз] «веселий» [ – ָעמדамад] «стояв» [ – ָענָןанан] «туча, хмара» [ – ָענָףанаф] «гулка» [ – ֲענָקанак] «велитень» [ – עֹופֶרофер] «оленя» [ – עָצּובацув] «сумний» [ – עָצִ יץаціц] «горщик для квітів» [ – עָצֵ לацель] «ледащий» [ –עֶצֶ םецем] «предмет» [ – ע ֶֶרבерев] «вечір» [ – עָרֹוםаром] «голий» [ – ע ִָׁשירашір] «багатий» [ – עָׁשָ ןашан] «дим» [ – עֶׂשֶ רесер] «десять»ж.р. [ – עִ תֹוןітон] «газета» [ –אֵ יזֶהейзе] «який» [ – אֵ יפֹוהейфо] «де?» Дієсл. Ім.. Прикм. Ім.. Дієсл. Прикм. Прикм. Дієсл. Ім.. Ім.. Ім.. Ім.. Прикм. Ім.. Прикм. Ім.. Ім.. Прикм. Прикм. Ім.. Числ. Ім.. Займ. Питал.слово 352. 353. 354. 355. 356. 357. 358. 359. 360. 361. 362. 363. 364. 365. 366. 367. 368. 369. 370. 371. 372. 373. 374. 375. [ – אֶ ְּמצעемца] «середина», «центр» Ім. 376. [ – א ְּרּבעарба] «чотири» ж.р. Числ. 377. [ – א ְֻּּרוָהурва] «стайня» Ім. 378. [ – א ְּריֵהарьйе] «лев» Ім. 379. [ – א ְּׁשּפָהашпа] «сміття» Ім. 380. [ – ְּסנ ִָאיснаі] «білка» –ׁש ִביעִ י ְּ [швіі] «сьомий» –ת ִשיעִ י ְּ [тшіі] «дев’ятий» [ – ּבֵ יצָ הбейца] «яйце» [ – ד ְּרגָהдарґа] «звання» [ – ה ְּרּבֵ הгарбе] «багато» [ – ז ְֶּּב ָרהзебра] «зебра» חֹורׁשָ ה ְּ – [хорша] «гай» [ – ילְּ דָ הйалда] «дівчинка» [ – ּכ ְֻּּרסָ הкурса] «крісло» [ – ליְּ לָהлайла] «ніч» [ –נֶכְּ דָ הнехда] «онука» Ім.. Числ. Числ. Ім. Ім. Присл. Ім. Ім. Ім. Ім. Ім. Ім.. 381. 382. 383. 384. 385. 386. 387. 388. 389. 390. 391. 392. 112 ПГПГП [ – ס ְּבתָ אсавта] «бабуся» [ – ֻּסּכָהсукка] «сукка» Шалаш –ׂש ְּמחָ ה ִ [сімха] «радість» [ – גִ ימֶ לґімель] «гімель – назва 3 літери єврейського алфавіту» [ – גֶבֶ רґевер] «чоловік» [ – ּבֶ גֶדбеґед] «одяг» [ –ּבֶ טחбетах] «звісно» [ –ּבֶ טֶ ןбетен] «живіт» [ – ּבלֹוןбалон] «повітряна кулька» Ім. Ім. Ім.. Ім.. 393. 394. 395. 396. Ім.. Ім.. Присл. Ім.. Ім.. 397. 398. 399. 400. 401. [ – ּבָ צִ ירбацір] «збір винограду» [ – ּבָ צָ לбацаль] «цибуля» Дієсл. Ім.. 402. 403. [ – ּבָ צֵ קбацек] «тісто» Ім.. 404. [ – ּבֹוקֶ רбокер] «ранок» [ – ּבָ ָרדбарад] «град» Ім.. Ім.. 405. 406. [ – ּבֶ ֶרזберез] «кран» Ім.. 407. [ – ּבָ רחбарах] «утік» [ –ּבֶ ֶרְךберех] «коліно» [ – ּבָ ָרקбарак] «блискавка» Дієсл. Ім.. Ім.. 408. 409. 410. [ – ּבָ ׂשָ רбасар] «м’ясо» Ім.. 411. [ – ִּבתֹוְךбетох] «всередині» [ – גּבֹותгабот] «брови» [ – גִ ְּבעֹולґіволь] «стеблина» Присл. Ім.. Ім. 412. 413. 414. [ – גָדֹולґадоль] «великий» Прикм. 415. [ – גָדלґадаль] «підріс» [ – גָדֵ רґадер] «паркан» [ – גֹוזָלґозаль] «пташеня» Дієсл. Ім.. Ім.. 416. 417. 418. [ – ֶגזֶרґезер] «морква» [ – גמָ דґамад] «гном» [ – גָמָ לґамаль] «верблюд» [ – גנָןґанан] «садівник» Ім.. Ім.. Ім.. Ім.. 419. 420. 421. 422. [ – ֶגפֶןґефен] «лоза» [ – ג ֶֶרבґерев] «шкарпетка» [ – ג ְּרעִ יןґарін] «кісточка» Ім.. Ім.. Ім.. 423. 424. 425. [ –גֶׁשֶ םґешем] «дощ» Ім.. 426. [ – גֶׁשֶ רґешер] «міст» [ – דֻּּבֹוןдубон] «ведмежа» [ – דֶ גֶלдеґель] «прапор» Ім.. Ім.. Ім.. 427. 428. 429. 113 [ – דָ גרдаґар] «сидів на яйцях» Дієсл. 430. [ – דּוָרдавар] «поштар» [ – דיָגдайаґ] «рибалка» Ім.. Ім.. 431. 432. [ – דָ לֶתдалет] «далет – назва 4 літери Ім.. єврейського алфавіту» [ – דֶ לֶתделет] «двері» Ім.. [ – דָ פקдафак] «стукав» Дієсл. [ – דֶ קֶ לдекель] «пальма» Ім.. [ – דֶ לֶקделек] «бензин» Ім.. 433. [ – דֶ ֶרְךдерех] «дорога» Ім.. 438. [ – הֲדסгадас] «мирт» Ім.. 439. [ – הָ דָ רгадар] «цитрусові» הֹורים ִ – [горім] «батьки» Ім.. Ім.. 440. 441. [ –היֹוםгайом] «сьогодні» Присл. 442. [ –הּכֹולгаколь] «все» Займ. 443. [ – הָ לְךгалах] «йшов, пішов» Дієсл. 444. [ – וִ ילֹוןвілон] «занавіска» [ – ו ֶֶרדверед] «троянда» [ – וָרֹודварод] «рожевий» Ім.. Ім.. Прикм. 445. 446. 447. [ – ו ִָרידварід] «вена» Ім.. 448. [ –זְּאֵ בзейев] «вовк» [ – זגָגзаґаґ] «скляр» [ – זחלзáхаль] «гусінь» Ім.. Ім.. Ім.. 449. 450. 451. [ – זָחלзахáль] «повз» [ – זָכרзахар] «пам’ятав» [ – זָללзалаль] «пожирав» Дієсл. Дієсл. Дієсл. 452. 453. 454. [ – זמָ רзамар] «співак» [ – זָרםзарам] «тік» [ – ָזנָבзанав] «хвіст» [ – זָקּוףзакуф] «прямо», «прямий» Ім.. Дієсл. Ім.. Присл. 455. 456. 457. 458. [ – זִקִ יתзікіт] «хамелеон» [ – זָקָ ןзакан] «борода» Ім.. Ім.. 459. 460. [ – זָקֵ ןзакен] «старий» Прикм. 461. [ – חָ בֵ רхавер] «товариш» [ – ִחדֵ דхідед] «точив» Ім.. Дієс. 462. 463. [ – חֶ דֶ רхедер] «кімната» Ім.. 464. [ – חָ דָ ׁשхадаш] «новий» [ – חֹודֶ ׁשходеш] «місяць» Прикм. Ім.. 465. 466. 434. 435. 436. 437. 114 חֹוחית ִ – [хохіт] «щиголь» Ім.. 467. [ – חּומּוסхумус] «нут» бобова рослина Ім.. 468. חֹורף ֶ – [хореф] «зима» [ – חָ זָקхазак] «сильний» Ім.. Прикм. 469. 470. [ – חָ זרхазар] «повернувся» [ – חיָלхайаль] «солдат» [ – חָ לָבхалав] «молоко» Дієсл. Ім.. Ім.. 471. 472. 473. [ – חֲלֹוםхалом] «сон» Ім.. 474. [ – חלֹוןхалон] «вікно» [ – חָ לָקхалак] «гладкий»??? [ – חֵ לֶקхелек] «частина» (...חֵ לֶק מ [хелек мі…] «частина [від]») חלָׁש- [халаш] «слабкий» [ – חָ מּוץхамуц] «кислий» [ – חֲמֹורхамор] «віслюк» Ім.. Прикм. Ім.. 475. 476. 477. Прикм. Прикм. Ім.. 478. 479. 480. [ – חָ מֵ ׁשхамеш] «п’ять» ж.р. Числ. 481. [ – חֲנּותханут] «магазин» [ – חָ צֵ רхацер] «двір» Ім.. Ім.. 482. 483. [ – חָ רּוזхаруз] «бусина» [ – חָ ִריףхаріф] «гострий» Ім.. Прикм. 484. 485. חֹורף ֶ – [хореф] «зима» Ім.. 486. [ – חָ לִ ילхаліль] «флейта» [ – חָ צָ בхацав] «морський лук» Ім.. Ім.. 487. 488. [ – חָ צִ ילхаціль] «баклажан» [ – חָ רׁשхараш] «орав»(землю) Ім.. Дієсл. 489. 490. [ – חֹוׁשֶ ְךхошех] «сутінки» [ – חָ תּולхатуль] «кішка» Ім.. Ім. 491. 492. [ – חָ תְךхатах] «розрізав» Дієсл. 493. [ – טּבָ חтабах] «кухар» [ – טּוָסтавас] «павич» [ – ִטיּולтійуль] «прогулянка» Ім.. Ім.. Ім.. 494. 495. 496. [ – טיָסтайас] «пілот» Ім.. [ – טלִ יתталіт] «таліт – назва Ім.. єврейського предмету одягу»??? 497. 498. [ –יָבֵ ׁשйавеш] «сухий» [ – יֹותֵ רйотер] «більше» Прикм.. Присл. 499. 500. [ – יחדйахад] «разом» Присл. 501. 115 [ – יָחֵ ףйахеф] «босий, босоніж» [ – ֶילֶדйелед] «хлопчик» [ – יָרדйарад] «спустився» Прикм. Ім.. Дієсл. 502. 503. 504. [ – יָרֹוקйарок] «зелений» [ – יָשבйашав] «сидів» [ – יָׁשָ ןйашан] «старий» Прикм. Дієсл. Прикм. 505. 506. 507. [ – יָׁשֵ ןйашен] «спить, спав» Дієсл. 508. [ – יָׁשָ רйашар] «прямий», «прямо, Прися., прикм. вперед» [ – יָתֹוםйатом] «сирота» Ім.. [ – יתּוׁשйатуш] «комар» Ім.. 509. [ – ּכּבאיкабай] «пожежник» [ –ּכָבֵ דкавед] «тяжкий» Ім.. Прикм . 512. 513. [ – ּכִ ּבֵ סкібес] «прав» (прати) Дієсл. 514. [ – ּכֶבֶ ׂשкевес] «вівця» [ – ּכדּורкадур] «м’яч» Ім.. Ім.. 515. 516. [ – ּכְּ דֵ יкедей] «щоб» [ – ּכֹוכָבкохав] «зірка» Спол. Ім.. 517. 518. [ – ּכָחֹולкахоль] «синій» [ – ּכִ יֹורкійор] «раковина» Прикм. Ім.. 519. 520. [ – ֶּכלֶבкелев] «собака» [ – ּכִ ְּמעטкімат] «майже» Ім.. Присл. 521. 522. [ – ּכִ נֹורкінор] «скрипка» Ім.. 523. [ – ָּכנָףканаф] «крило» [ – ּכֶסֶ ףкесеф] «гроші», «срібло» [ – ּכפִ יתкапіт] «чайна ложка» [ – ּכ ִָריְךкаріх] «бутерброд» [ – ּכ ֶֶרםкерем] «виноградник» [ – ּכָתֹוםкатом] «помаранчевий» [ – ּכֶתֶ רкетер] «корона» [ – לָבָ ןлаван] «білий» Ім.. Ім.. Ім.. Ім.. Ім.. Прикм. Ім.. Прикм. 524. 525. 526. 527. 528. 529. 530. 531. [ – לּולָבлулав] «пальмова гілка» [ – לֶחֶ םлехем] «хліб» [ – לָחׁשлахаш] «шепотів» Ім.. Ім.. Дієсл. 532. 533. 534. [ –ליְּ לָהлайла] «ніч» Ім.. 535. [ – לִ ימֹוןлімон] «лимон» Ім.. 536. [ – לָמדламад] «вчився» Дієсл. [ – לָמֶ דламед] «ламед – назва 12 літери Ім.. 510. 511. 537. 538. 116 єврейського алфавіту» [ – לָקחлаках] «взяв» [ – לָׁשֹוןлашон] «язик», «мова» Дієсл. Ім.. 539. 540. [ – מגָׁשмаґаш] «таця» [ – מָ זֹוןмазон] «їжа» [ – מזָלмазаль] «щастя, везіння» Ім.. Ім.. Ім.. 541. 542. 543. [ – מָ חֹוגмахоґ] «стрілка» [ – מחטмахат] «голка» [ – מחקмахак] «гумка» Ім.. Ім.. Ім.. 544. 545. 546. [ – מָ חָ רмахар] «завтра» [ – מָ טֹוסматос] «літак» Присл. Ім.. 547. 548. [ – מָ טָ רматар] «злива» [ – מּכֹוׁשмакош] «кірка» [ – מָ כרмахар] «продав» [ – ִמלֹוןмілон] «словник» Ім.. Ім.. Дієсл. Ім.. 549. 550. 551. 552. [ – מֶ לחмелах] «сіль» [ – מלָחмалах] «матрос, моряк» [ – מֶ לְֶךмелех] «король» [ – מָ נֹוףманоф] «підйомний кран» [ – מנְּ עּולмануль] «замок» [ – מסֹוקмасок] «гвинтокрил» вертоліт Ім.. Ім.. Ім.. Ім.. Ім.. Ім.. 553. 554. 555. 556. 557. 558. [ – מסֹורмасор] «пила» [ – מֵ צחмецах] «лоб» Ім.. Ім.. 559. 560. [ – מקֹורмакор] «дзьоб» Ім.. 561. [ – מָ תֹוקматок] «солодкий» [ – מָ תיматай] «коли?» [ – נָבחнавах] «лаяв» [ – נָבלнаваль] «зав’яв» [ – נגָרнаґар] «тесляр» [ – נֶהָ גнегаґ] «водій» [ – נָהָ רнагар] «ріка» Прикм. Присл. Дієсл. Дієсл. Ім.. Ім.. Ім.. 562. 563. 564. 565. 566. 567. 568. נּורית ִ – [нуріт] «жовтець» [ – ֶנכֶדнехед] «онук» [ – נחלнахаль] «струмок» [ – נָחָ ׁשнахаш] «змія» Ім.. Ім.. Ім.. Ім.. 569. 570. 571. 572. [ – נְּ יָרнейар] «папір» נָכֹון – [нахон] правильно» Ім.. «правильний, Прикм.присл. 573. 574. 117 [ – נָמֵ לнамель] «порт, гавань» [ – נָמֵ רнамер] «тигр» [ – נָפלнафаль] «впав» [ –נָׁשְךнашах] «вкусив» [ – נֶׁשֶ רнешер] «орел» Ім.. Ім.. Дієсл. Дієсл. Ім.. 575. 576. 577. 578. 579. [ – נָתןнатан] «дав» [ – סּבֹוןсабон] «мило» [ – ס ְּביֹוןсавьон] «бабка» Дієсл. Ім.. Ім.. 580. 581. 582. [ – סּבָ לсабаль] «вантажник» [ – סגֹולсаголь] «фіолетовий» [ – סָ ִדיןсадін] «простирадло» Ім.. Прикм. Ім.. 583. 584. 585. [ – סֵ דֶ רседер] «порядок» –סידּור ִ [сідур] «сідур», єврейських молитов [ – סֹופֵרсофер] «письменник» [ – ִסּכֹותсікот] «булавки» Ім.. книга Ім.. 586. 587. Ім.. Ім.. 588. 589. [ – סּכִ יןсакін] «ніж» [ – ֻּסּכָרсукар] «цукор» [ – סָ לטсалат] «овочевий салат» [ – סָ ללсалаль] «прокладав дорогу» [ – ֻּסלָםсулам] «драбина» [ – סֶ לֶקселек] «буряк» Ім.. Ім.. Ім.. Дієсл. Ім.. Ім.. 590. 591. 592. 593. 594. 595. [ – סָ מֶ ְךсамех] «самех – назва 15 літери єврейського алфавіту» [ – סמָ לсамаль] «сержант» [ – סֵ מֶ לсемель] «герб» [ – ִסנֹורсінор] «фартух» Ім.. 596. Ім.. Ім.. Ім.. 597. 598. 599. [ – ִסּפּורсіпур] «оповідання» [ – סֵ פֶלсефель] «чашка, кружка» [ – סֵ פֶרсефер] «книга» [ – ִסּפֵרсіпер] «розповів» Ім.. Ім.. Ім.. Дієсл. 600. 601. 602. 603. [ – סּפָרсапар] «перукар» [ – סָ רגсараґ] «в’язав» [ – סֶ ֶרןсерен] «капітан» [ – ָּפגׁשпаґаш] «зустрів» [ –פִ ְּתאֹוםпітом] «раптом» [ – ּפ ִטיׁשпатіш] «молоток» [ –ּפֶרחперах] «квітка» [ –צוָארцавар] «шия» Ім.. Дієсл. Ім.. Дієсл. Присл. Ім.. Ім.. Ім.. 604. 605. 606. 607. 608. 609. 610. 611. [ – צָ הֹובцагов] «жовтий» Прикм. 612. 118 ГППГП ППГПГ [ –צִ יפֹורціпор] «птах» [ – צִ ּפִ יתціпіт] «наволочка» [ –קָ טָ ןкатан] «маленький» [ –קֶ ֶרןкерен] «ріг» [ – ִראׁשֹוןрішон] «перший» –רגֶל ֶ [регель] «нога» –רחֹוב ְּ [рехов] «вулиця» [ – ִרמֹוןрімон] «гранат» [ – ׁשּבָ תшабат] «субота» –ׁשֹורׁש ֶ [шореш] «корінь» Ім.. Ім.. Прикм. Ім.. Числ. Ім.. Ім.. Ім.. Ім.. Ім.. 613. 614. 615. 616. 617. 618. 619. 620. 621. 622. [ – ׁשָ זִיףшазіф] «слива» Ім.. 623. [ – ׁשָ חֹורшахор] «чорний» [ –ׁשָ כבшахав] «лежав», «лежати» [ – ׁשָ לֹוםшалом] «добридень» [ – ׁשָ לֹושшалош] «три» ж.р. [ –ׁשֶ מֶ ןшемен] «масло» [ –ׁשֶ מֶ ׁשшемеш] «сонце» [ –ׁשָ ָפןшафан] «кролик» [ –ׂשָ רףсараф] «згорів» Прикм. Дієсл. Привітання Числ. Ім.. Ім.. Ім.. Дієсл. 624. 625. 626. 627. 628. 629. 630. 631. [ – ִתיקָ ןтікан] «жук, тарган» [ –אֶ פְּ ׁשָ רефшар] «можливо» Ім.. Присл. 632. 633. [ –אּולְּ ָפןульпан] «ульпан», івриту [ –א ְּרנָבарнав] «заєць» [ – א ְּרנָקарнак] «гаманець» [ – אֶ ְּתמֹולетмоль] «вчора» [ – אֶ ְּתרֹוגетроґ] «цитрон» [ – עִ ְּב ִריתівріт] «іврит» [ – עכְּ ּבָ רахбар] «миша» [ –עכְּ ׁשָ יוахшав] «зараз» [ – עקְּ ָרבакрав] «скорпіон» [ – זְּקֵ נָהзкена] «стара» школа Ім.. 634. Ім.. Ім. Присл. Ім. Ім. Ім. Присл. Ім. Прикм. 635. 636. 637. 638. 639. 640. 641. 642. 643. [ – ְּּב ִדיחָ הбдіха] «жарт», «анекдот» Ім.. 644. [ – ְּּב ָרכָהбраха] «благословіння» Ім.. 645. [ – ְּּב ֵרכָהбреха] «басейн» Ім.. 646. [ – גְּ ִבינָהґвина] «сир» Ім.. 647. [ – גְּ לִ ידָ הгліда] «морозиво» Ім.. 648. בֹורה ָ [ – ְּדдвора] «бджілка» Ім.. 649. [ – ז ְִּריקָ הзріка] «укол» Ім.. 650. [ – ּכְּ ִריכָהкріха] «обкладинка» Ім.. 651. 119 [ – ְּסלִ יחָ הсліха] «вибачте» … 652. [ – ְּספִ ינָהсфіна] «корабель» Ім.. 653. –ספִ ָירה ְּ [сфіра] «рахунок» ППГГП ПГППГП 654. [ –פְּ גיִ ׁשָ הпгіша] «зустріч» Ім.. 655. [ – ְּׁשלֹוׁשָ הшлоша] «три» ч.р. Числ. 656. יׁשי ִ ִ[ – ְּׁשלшліші] «третій» Числ. 657. –ׂשמֹואלָה ְּ [смола] «наліво» Присл. 658. [ – ְּׁשמֹונָהшмона] «вісім» ч.р. Числ. 659. [ – ְּׁשמֹונֶהшмоне] «вісім» ж.р. Числ. 660. [ – ְּׁש ִמיִ ניшміні] «восьмий» Числ. 661. [ – ְּׂש ִמיכָהсміха] «ковдра» Ім.. 662. –תפִ ילָה ְּ [тфіла] «молитва» Ім.. 663. [ – ְּדלעתдлаат] «гарбуз» [ – ְּׁשניִ םшнаім] «два» ч.р. [ – ְּׁשתיִ םштаім] «дві» ж.р. [ – ּבָ ְּטנִ יםботнім] «фісташки» [ – ּבקְּ ּבּוקбакбук] «пляшка» Ім. Числ Числ Ім.. Ім.. 664. 665. 666. 667. 668. [ – ּב ְּרּבּורбарбур] «лебідь» [ – ּב ְּרוָזбарваз] «качка» Ім.. Ім.. 669. 670. [ – גלְּ גלґальґаль] «колесо» Ім. 671. [ – גפְּ רּורґафрур] «сірник» [ – ג ְּרזֶןгарзен] «сокира» Ім.. Ім.. 672. 673. [ – ד ְּחלִ ילдахліль] «пугало» Ім.. 674. [ – ד ְּרּבָ ןдарбан] «дикобраз» Ім.. 675. [ – ִהפְּ לִ יגгіфліґ] «відплив» [ – ז ְּרזִירзарзір] «шпак» Дієсл. Ім.. 676. 677. [ – ח ְּרגֹולхарголь] «цикада» [ – ח ְּרצִ יתхарціт] «хризантема» Ім.. Ім.. 678. 679. [ – טנְּ ּבּורтанбур] «тамбур» муз.інстр. [ – ִטפְּ טֵ ףтіфтеф] «крапав» [ – ילְּ קּוטйалкут] «ранець, сумка» Ім.. Дієсл. Ім.. 680. 681. 682. [ – ינְּ ׁשּוףйаншуф] «сова» [ – ּכ ְּר ִטיסкартіс] «квиток» Ім.. Ім.. 683. 684. [ – ּכ ְּרּכֹוםкарком] «крокус» [ – לֵיצָ ןлейцан] «клоун» [ – לִ פְּ נֵיліфней] «перед» Ім.. Ім.. Присл. 685. 686. 687. [ – מ ְּב ֵרגмаврег] «викрутка» Ім.. 688. 120 [ – מגְּ הֵ ץмаґгец] «праска» [ – מ ְּדחֹוםмадхом] «градусник» Ім.. Ім. 689. 690. [ – מ ְּזלֵגмазлеґ] «вилка» [ – מ ְּזלֵףмазлеф] «лійка» [ – ִמז ְָּרןмізран] «матрас» [ – מחֲבתмахват] «сковорідка» [ – מ ְּחׁשֵ בмахшев] «комп’ютер» [ – ִמ ְּטּבָ חмітбах] «кухня» Ім. Ім. Ім. Ім. Ім.. Ім. 691. 692. 693. 694. 695. 696. [ – מ ְּטליִתматліт] «ганчірка» [ – מכְּ ּבֵ ׁשмахбеш] «каток» (машина) Ім. Ім. 697. 698. [ – ִמכְּ חֹולміххоль] «кисточка» Ім. 699. [ – ִמכְּ תָ בміхтав] «лист» Ім. 700. [ – מלְּ ּבֵ ןмальбен] «прямокутник» Ім. 701. [ – מ ְּמתָ קмамтак] «солодощі» Ім. 702. [ – מ ְּסגֵרмасгер] «слюсар» Ім. 703. [ – ִמ ְּסּפָרміспар] «число» Ім. 704. [ – מ ְּס ֵרקмасрек] «гребінець» Ім. 705. ִמקְּ לָט – [міклат] «сховище, Ім. бомбосховище» [ – מקְּ צֵ ףмакцеф] «мутовка» Ім. 706. [ – מקְּ ֵררмакрер] «холодильник» Ім. 708. [ – מ ְּׁשּפְֵךмашпех] «воронка» Ім. 709. 707. נ ְֶּחמָ ד – [нехмад] «приємно», Присл., прикм. «приємний» [ – נ ְּרקִ יסнаркіс] «нарцис» Ім. 710. ס ְּד ָרן – [садран] «розпорядник, Ім. білетер» [ – סֻּּכֹותсуккот] «Суккот» Ім. 712. [ – סנְּ דָ לсандаль] «сандалія» 714. Ім. 711. 713. 121 ППГПГП [ – ספְּ סָ לсафсаль] «лавка» Ім. 715. [ – ספְּ ָרןсафран] «бібліотекар» Ім. 716. [ – ס ְּרגֵלсаргель] «лінійка» Ім.. 717. [ – ס ְּרטָ ןсартан] «рак» [ – ּפִ לְּ ּפֵלпільпель] «перець» [ – ּפ ְּרּפָרпарпар] «метелик» [ – קֻּ ְּמקּוםкумкум] «чайник» [ – ׁשלְּ דָ גшальдаґ] «зимородок»птах [ – שֻּ לְּ חָ ןшульхан] «стіл» [ –תלְּ ִמידтальмід] «учень» [ – זְּכּוכִ יתзхухіт] «скло» Ім. Ім. Ім. Ім. Ім. Ім. Ім.. Ім. 718. 719. 720. 721. 722. 723. 724. 725. רּובית ִ ְּ[ – ּכкрувіт] «цвітна капуста» Ім. 726. [ – ְּסנּונִ יתснуніт] «ластівка» Ім. 727. [ – ְּסנּפִ ירснапір] «плавник, ласти» Ім. 728. [ – צְּ ָרצרцрацар] «цвіркун» Ім. 729. [ – קְּ צִ יצֹותкціцот] «котлети» Ім. 730. [ – ְּתכְּ לֶתтхелет] «блакитний» Прикм. 731. [ – ְּטרקְּ טֹורтрактор] «трактор» Ім. 732. [ – ּפְּ סנְּ תֵ רпсантер] «фортепіано» Ім. 733. [ – ְּׁשרפְּ רףшрафраф] «табуретка» Ім. 734. [ – סנְּ ְּדלָרсандляр] «швець» [ – ּפִ ינְּ גְּ וִ יןпінгвін] «пінгвін» Ім. Ім. 735. 736. [ – גָבֹוּהґавоа] «високий» [ – לְּ טָ אָ הлетаа] «ящірка» [ – ִרּבּועрібуа] «квадрат» [ – ְּר ִביעִ יревіі] «середа» [ – ר ְּדיֹוрадіо] «радіо» [ –ׁשבּועшавуа] «тиждень» [ –מֵ איִ ןмеайн] «звідки?» Прикм. Ім. Ім. Ім. Ім. Ім.. Питальне слово 737. 738. 739. 740. 741. 742. 743. ППГППГП ПГПППГП ТРИСКЛАДОВІ ПГПГГ ПГГПГ [ – ְּסעּודָ הсеуда] «трапеза, святковий Ім. стіл» [ – ְּסע ָָרהсеара] «буря» Ім 744. [ – ְּתאֵ נָהтеена] «інжир» Ім. 746. [ – אגָדָ הаґада] «казка» Ім. 747. 745. 122 ГПГПГ [ –אהֲבָ הагава] «любов» Ім.. 748. [ – א ְּזעָקָ הазака] «сигнал тривоги» Ім. 749. [ – א ָילָהайала] «лань» Ім. 750. [ – אֳנִ יָהонійа] «корабель» Ім. 751. [ – אֲפּונָהафуна] «горох» Ім. 752. [ – אֲרֻּ ּבָ הаруба] «труба» Ім. 753. [ – ֲע ָגלָהаґала] «теліга» Ім. 754. [ – ע ֲִטיפָהатіфа] «обкладинка, фантік» Ім. 755. [ – עֲרּו ָגהаруґа] «грядка» Ім. 756. [ – עֲׂשָ ָרהасара] «десять» ч.р. Числ. 757. [ – ע ֲִׂש ִיריасірі] «десятий» Числ. 758. [ – א ְּרּבָ עָהарбаа] «чотири» ч.р. Числ. 759. [ – ֲאגּודָ לаґудаль] «великий палець» Ім. 760. [ – אֲוִ ירֹוןавірон] «аероплан» Ім. 761. [ – אֹוטֹוּבּוסотобус] «автобус» Ім.. 762. [ – ֲאנ ִָׁשיםанашім] «люди» Ім. 763. [ – עּוגִ יֹותугійот] «печиво» Ім.. 764. [ – ֲענ ִָביםанавім] «виноград» Ім. 765. [ – עֲפִ יפֹוןафіфон] «повітряний змій» Ім. 766. [ – עִ ָּפרֹוןіпарон] «олівець» Ім. 767. [ – ּבָ ָננָהбанана] «банан» Ім.. 768. [ – ּבקָ ׁשָ הбакаша] «прохання» Ім.. 769. [ – גִ יטָ ָרהгітара] «гітара» Ім.. 770. [ –חֲבֵ ָרהхавера] «подруга» Ім.. 771. [ – ח ֲִבילָהхавіла] «посилка», «пакет» Ім.. 772. [ – חֲגִ יגָהхаґіґа] «свято, урочистості» Ім.. 773. [ – ח ֲִמשָ הхаміша] «п’ять» ч.р. Числ. 774. יׁשי ִ [ – ח ֲִמхаміші] «четвер» Ім.. 775. [ – ֲחנֻּּכָהХанука] «Ханука, назва свята» Ім.. 776. [ – ח ֲִסידָ הхасіда] «лелека» Ім.. 777. [ – הצָ גָהгацага] «вистава» Ім.. 778. ГППГГ ГПГПГП ПГПГПГ [ –י ִֶׁשיבָ הйешіва] «єшіва», навчальний Віддієслівний заклад Ім.. 779. 123 ПГПГГП [ –י ִָמינָהйаміна] «направо» Присл. 780. [ – לְּ מטָ הлемата] «внизу» Присл. 781. [ – לְּ מעְּ לָהлемала] «вгорі» Присл. 782. דּורה ָ [ – ְּמмедура] «вогнище» Ім.. 783. [ – מ ְּט ֲאטֵ אматате] «мітла» Ім.. 784. [ – ְּמזּוזָהмезуза] «мезуза», листок з Ім.. П’ятикнижжя [ – ְּמלּונָהмелуна] «конура» Ім.. 785. נֹורה ָ [ – ְּמменора] «лампа» Ім.. 787. [ – מסֵ כָהмасеха] «маска» Ім.. 788. [ – ִמ ְּסעָדָ הмісада] «ресторан» Ім.. 789. [ – ְּמ ִריצָ הмеріца] «тачка» Ім.. 790. [ – מתָ נָהматана] «подарунок» Ім.. 791. [ – נְּ מָ לָהнемала] «мурашка» Ім.. 792. [ – ס ָּכ ָנהсакана] «небезпека» Ім.. 793. [ – צִ ְּבעֹונִ יцівоні] «тюльпан» Ім.. 794. [ – טּבעתтабаат] «обручка» Ім. 795. [ – י ֵָרחйареах] «луна, місяць» Ім. 796. [ – מּוזִיאֹוןмузіон] «музей» Ім.. 797. [ – משָ ִאיתмасаіт] «грузовик» Ім. 798. [ – ׁשָ ִטיחшатіах] «килим» Ім.. 799. [ – תּפּוחтапуах] «яблуко» Ім. 800. [ – הפְּ תָ ָעהгафтаа] «сюрприз» Ім.. 801. [ – מעְּ גָלмаагаль] «коло» [ – מעְּ דֵ רмаадер] «мотига» [ – ְּמ ֻּעיָןмеуйан] «ромб» [ – מעֲרֹוְךмаарох] «скалка» [ – ִא ְּט ִריָהітрійа] «макаронина» Ім. Ім. Ім. Ім. Ім. 802. 803. 804. 805. 806. [ – אָ ְּרנִ יָהорнійа] «боровик» Ім. 807. [ – אֶ פְּ רֹוחефроах] «курча» [ – אָ זְּניִ םознаім] «вуха» [ – אֶ צְּ ּבָ עֹוןецбаон] «наперсток» [ – ֵעיניִ םейнаім] «очі» 'ירפָה ָ ִ[ – גджірафа] «жираф» Ім. Ім. Ім. Ім. Ім.. 808. 809. 810. 811. 812. 786. ПГППГГ ПГГПГП ГППГПГ ГППГГП ППГПГПГ 124 ПГППГГП ПГППГПГ [ – מפְּ תֵ חмафтеах] «ключ» Ім.. 813. [ – הפְּ סָ קָ הгафсака] «перерва» Ім.. 814. [ – ִה ְּתּפלֵאгітпале] «здивувався» Дієсл. 815. [ – מגְּ ֵרפָהмаґрефа] «граблі» Ім.. 816. [ – ִמ ְּד ָרכָהмідраха] «тротуар» Ім.. 817. [ – מזְּמֵ ָרהмазмера] «садові ножиці» Ім.. 818. [ – מח ֲֵרׁשָ הмахреша] «плуг» Ім.. 819. [ – ִמ ְּטריָהмітрійа] «зонт» Ім.. 820. [ – ִמלְּ ִחיָהмільхійа] «солонка» Ім.. 821. - Ім.. 822. Ім.. 823. [ – מנְּ גִ ינָהмангіна] «мелодія» Ім.. 824. [ – ִמ ְּסּפ ָָרהміспара] «перукарня» Ім.. 825. [ – מצְּ לֵמָ הмацлема] «фотоапарат» Ім.. 826. [ – ִמ ְּׁש ָּפחהмішпаха] «сім’я, родина» Ім.. 827. [ – נ ְּדנֵדָ הнаднеда] «гойдалка» Ім.. 828. [ – ִספְּ ִריָהсіфрійа] «бібліотека» Ім.. 829. [ – ּפ ְֻּּמּפִ ָיהпумпійа] «тертка» Ім.. 830. [ – תלְּ ִמידָ הтальміда] «учениця» Ім.. 831. כּורים ִ [ – ִּבбікурім] «перші плоди» Ім.. 832. –ּבסֵ דֶ ר ְּ [беседер] «у порядку» Присл. 833. צֹורת ֶ [ – ּבбацорет] «засуха» Ім.. 834. [ – ג ֶננֶתґаненет] «вихователька» Ім.. 835. [ – דּוכִ יפתдухіфат] «удод» Ім.. 836. [ – ִחלָזֹוןхілазон] «равлик» Ім.. 837. [ – חֲלִ ילִ יתхаліліт] «дудочка, сопілка» Ім.. 838. [ – מ ְּמטֵ ָרהмамтера] «вертушка поливалка» [ – מֶ ְּמׁשָ לָהмемшала] «уряд» ПГПГПГП 125 ֲחלָלִ ית – [халаліт] «космічний Ім.. корабель» [ – חמָ נִ יתхаманіт] «соняшник» Ім.. 839. ּפּוׁשית ִ [ – ִחхіпушіт] «жучок» Ім.. 841. [ – ּכּו ֶֶרתкаверет] «вулик» Ім.. 842. [ – ּכלָנִ יתкаланіт] «анемон» квітка Ім.. 843. [ – מגֶבֶ תмаґевет] «рушник» Ім.. 844. [ – ְּמחדֵ דмехадед] «точилка» Ім.. 845. [ – ְּמ ֻּחּפָׂשмехупас] «переодягнений, наряджений» ְּמכֹונִ ית – [мехоніт] «легковий автомобіль» [ – מּכֹולֶתмаколет] «продовольча лавка» [ – ִמסָ בִ יבмісавів] «навкруги» Прикм. 846. Ім.. 847. Ім.. 848. Присл. 849. [ – ְּמ ֻּפזָרмефузар] «розкиданий» Прикм. 850. –מצּויָן ְּ [мецуйян] «відмінно» Прися. 851. [ – מצֶ קֶ תмацекет] «черпак» Ім.. 852. ׁשֹורר ֵ [ – ְּמмешорер] «поет» Ім.. 853. [ – ְּמׁשֻּ לָׁשмешулаш] «триутник» Ім.. 854. [ – ִמתחתмітахат] «під» Прийм. 855. [ – ֶנעֱלםнейелам] «зник» Дієсл. 856. [ – ְּס ִביבֹוןсевівон] «ханукальна дзига» Ім.. 857. יּפֹורן ֶ ִ[ – צціпорен] «ніготь» Ім.. 858. [ – צלחתхалахат] «тарілка» Ім.. 859. [ – רּכֶבֶ תракевет] «поїзд» Ім.. 860. [ – רקֶ פֶתракефет] «цикламен» Ім.. 861. [ – ׁשֹוקֹולָדшоколад] «шоколад» Ім.. 862. [ – חֲצֹוצְּ ָרהхацоцра] «труба» Ім.. 863. [ – ְּמע ְּרּבֵ לмеарбель] «міксер» [ – תֵ א ְּטרֹוןтеатрон] «театр» [ – אֲפ ְּרסֵ קафарсек] «персик» Ім. Ім.. Ім. 864. 865. 866. 840. ПГПГППГ ПГГППГП ГПГППГП 126 [ – אשכוליתешколіт] «грейпфрут» ГППГПГП [ – אמבטיהамбатья] «ванна» ГППГППГ ГППГПГПП Ім. 867. Ім. 868. Ім. 869. אמבולנס – [амбуланс] «швидка Ім. допомога» [ – ְּמל ְּבלֵבмелавлев] «квітне» Дієсл. 870. [ – כרבולתкарболет] «гребінець у Ім.. півня» [ – ד ְֻּּב ְּדבןдувдеван] «вишня» Ім.. 872. [ – לִ וְּ יָתָ ןлів’ятан] «кит» Ім.. 874. [ – מ ְּחּבֶ ֶרתмахберет] «зошит» Ім.. 875. [ – ִמ ְּס ֶננֶתмісненет] «сито» Ім.. 876. [ – ִמקְּ לחתміклахат] «душ» Ім.. 877. [ – ִמ ְּׁשקֶ פֶתмішкефет] «бінокль» Ім.. 878. [ – מ ְּׁשרֹוקיִתмашрокіт] «свисток» Ім.. 879. [ – ִס ְּתוָנִ יתсітваніт] «осіннік» (назва Ім.. квітки) [ – רקְּ דָ נִ יתракданіт] «танцівниця» Ім. 880. [ – קְּ ִסילֹופֹוןксілофон] «ксілофон» Ім. 882. [ – אֹופנֹועофаноа] «мотоцикл» Ім.. 883. [ – מעֲטָ פָהмаатафа] «конверт» Ім 884. [ – נעליםнаалаім] «взуття» Ім. 885. [ – ֲאב ִטיחаватіах] «кавун» Ім. 886. [ – אֹופניִ םофанаім] «велосипед» Ім. 887. [ – עגְּ בָ נִ יָהагванійа] «помідор» Ім. 888. [ – אקוריוןакваріон] «акваріум» Ім. 889. חֹורי ֵ [ – מֵ ֲאмеахорей] «за» Прийм 890. 871. ПГПГППГП ПГППГПГП 873. 881. ППГПГПГП ЧОТИРИСКЛАДОВІ ГПГПГГ ПГГПГПГ ПГГПГГП ГПГПГГП ГППГПГПГ ГППГПГГП ПГГПГПГП 127 ПГПГПГПГ ПГПГПГГП ֲחנֻּּכִ יָה – [ханукійа] світильник» «ханукальний Ім.. 891. נג ִָריָה – [нагарійа] «теслярна Ім.. майстерня», область в Ізраїлі 892. [ – ֻּסּכ ִָר ָיהсукарійа] «цукерка» Ім.. 893. [ – מגָפיִ םмаґафаім] «чоботи» Ім.. 894. [ – ְּמנצֵ חменацеах] «переможець, Ім.., дієсл. перемагає» [ – לְּ חָ ייִ םлехайаім] «щоки» Ім.. 895. קֹור ְּדיֹון ְּ [ – אакордьон] «аккордіон» Ім. 897. [ – ל ְּחמָ נִ יָהлахманійа] «булка» Ім. 898. [ – סֻּפְּ גָנִ יָהсуфганійа] «пончик» Ім. 899. [ – ִמכְּ נָסיִ םміхнасаім] «брюки» Ім. 900. [ – ִמ ְּסּפָריִםміспараім] «ножиці» Ім. 901. [ – ִמ ְּׁשקָ פיִ םмішкафаім] «окуляри» Ім. 902. [ – ְּמלָפְּ פֹוןмелафефон] «огірок» Ім. 903. ְּמצִ לְּ תיִ ם – [мецілтаім] «тарілки» Ім. муз.інстр. סּופרמָ ְּרקֶ ט ְּ – [супермаркет] Ім.. «супермаркет» 904. [ – טֶ לֶוִ י ְּזיָהтелевізійа] «телевізор» [ – קָ ֶפטֶ ִריָהкафетерійа] «кафетерій» 906. 907. 896. ГПГППГГП ПГППГПГПГ ПГППГПГГП ПГПГПГПГП ПГПГППГГП ПГПГППГППГП 905. П’ЯТИСКЛАДОВІ ПГПГПГПГПГ Ім. Ім.. ДОДАТОК 3 Словник лінгвістичних термінів Російська мова Связка Словарный запас, Лексика Буква Служебные частицы (Іврит-український-російський) Українська мова א Зв’язка Словниковий запас, Лексика Буква Службові частини Мова іврит אֹוגֵד אֹוצַ ר ִמלִ ים אֹות אֹותיֹוית ׂשימּוׁש ִ 128 Начальные буквы Глухой (звук) Этимология Член Интонация Гласные звуки – хатафыставящиеся в случае неудобства произношения шва (например, хатафсеголь, хатаф-камац и хатаф-патах: любит אֹוהֵ ב = אֹוה ִבים ְּ =)אֹוה ֲִבים Азбука, алфавит Полугласные – полусогласные звуки, которые обозначаются буквами ( י. ו. ה. )אв некоторых случаях не произносятся, например, в словах ִמילֵא (наполнил), (ּבֹונֶהстроит) и т.д. В таких случаях они называются .ִאמֹות קְּ ִריאָ ה Изречение, афоризм Обобщающее слово Аналогия Антонимия Ассимиляция Частичная ассимиляция Полная ассимиляция Армейский язык Початкові букви Глухий (звук) Етимологія Член Інтонація Голосні звуки – хатафи –які ставляться у випадку неподобства вимови шва (наприклад, хатаф-сеголь, хатаф-камац та хатаф-патах: любить אֹוהֵ ב = אֹוה ִבים ְּ =)אֹוהֲבִ ים Азбука, алфавіт Напівголосні-напівприголосні звуки, які позначаються буквами ( י. ו. ה. )אу деяких випадках не вимовляються, наприклад у словах ִמילֵא (нагадав), ( ּבֹונֶהбудує) та т.п. У таких випадках вони називаються .ִאמֹות קְּ ִריאָ ה אֹותיֹות ְת ִחילִ יֹות ִ )אַ טּום (הֶ גֶה אֶ ִטימֹולֹוגִ יָה אֵ יבָ ר ִאינְ טֹונַצְ יָה אֲ לֹופֹונִ ים Ідіоматичний вираз, афоризм Узагальнююче слово Аналогія Антонімія Асиміляція Часткова асиміляція Повна асиміляція Арамейська мова ב Дифференциация Диференціація Обобщающее слово Узагальнююче слово Сленг Сленг Выражения Вирази Настоящее время Теперішній час Письменно Письмово Лингвистика, филология Лінгвістика, філологія Слитно Злито, разом Форма глагольной основы Форма дієслівної основи Форма глагольной основы, Форма дієслівної основи, яка указывающая на побуждение вказує на спонукання до дії к действию Форма глагольной основы Форма дієслівної основи пассивного, страдательного пасивної дії від הִ פְּ עִ יל действия от ִהפְּ עִ יל Форма глагольной основы Форма дієслівної основи ִא ְמ ָרה ִא ְמ ָרה ּכֹו ֶללֶת אַ נאַ לֹוגְ יָה אַ נְ טֹונִ י ְמיָה ימילַצְ יָה ִ אַ ִס ימילַצְ יָה חֶ לְ קִ ית ִ אַ ִס ימילַצְ יָה ְמלֵאָ ה ִ אַ ִס אֲ ָר ִמית אָ לֶפְ ּבֵ ית ִאּמֹות קְ ִריאָ ה ִּבידּול ִּביטּוי מַ כְ לִ יל ִּביטּויי עָ גָה ִּביטּויים ּבֵ ינֹונִ י ִּבכְ תָ ב ּבַ לְ ׁשנּות ְּביַחַ ד,ִּב ְמחּוּבָ ר ִּבנְ יָן ִּבנְ יָן ִהפְ עִ יל ִּבנְ יָן הֻפְ עַל ִּבנְ יָן ִה ְתּפַ עֵל 129 возвратного действия Форма глагольной основы пассивного, страдательного действия от פָעל Форма глагольной основы активного интенсивного действия Форма глагольной основы активного простого действия Форма глагольной основы пассивного, страдательного действия от פִ ֵעל Три биньяна, в которых второй корневой согласный звук получает сильный дагеш (биньяны пиэль, хитпаэль и пуаль) Раздельно Основа слова, основание Устно Лицо (первое, второе, третье) Образованный Образовывать (слово) Разновидность корня Апостроф, служащий знаком сокращения слова Двойной апостроф, служащий знаком аббревиатуры Имеющий «дагеш» «Дагеш» - диакритический знак, влияющий на произношение Дагеш, удваивающий согласный звук Дополняющий дагеш – вид дагеша (точка внутри буквы), который ставится в случае выпадения буквы в букве, следующей за выпавшей ()יִ תֵ ן = יִ נְּ תֵ ן Дагеш, меняющий произношение согласного звука Дагеш формы – дагеш, зворотної дії Форма дієслівної основи пасивної дії від פָעל ִּבנְ יָן נִ פְ עַ ל Форма дієслівної основи активної інтенсивної дії ִּבנְ יַן פִ עֵל Форми дієслівної основи активної простої дії Форми дієслівної основи пасивної дії від פִ עֵל ִּבנְ יָן פָ עַל Три біньяни, у яких другий кореневий приголосний звук отримує сильний дагеш (біньяни піель, хітпаель та пуаль) Окремо Основа слова Усно ג Особа (перша, друга, третя) Той, що утворений Утворювати (слово) Різновид кореня Апостроф, який слугує знаком для скорочення слів Подвійний апостроф, що слугує знаком абревіатури ד Той, що має «дагеш» „Дагеш” – діакритичний знак, який впливає на вимову Дагеш, що подвоює приголосний Додатків дагеш – вид дагешу (крапка у букві), який ставиться у випадку випадіння букви в букві, що слідує за тією, що випала )(יִ תֵ ן = יִ נְּ תֵ ן Дагеш, який змінює вимову приголосного Дагеш форми – дегеш, що ִּבנְ יָן ֻפעַל )גּוׁשים ִ (ד ְ ִּבנְ יָנִ ים ּכְ בֵ ִדים לְ חּור,ְּבנִ פְ ָרד ּבָ ִסיס ּפֶ ה-ְּבעַ ל )יׁשי ִ ִ ְׁשל, ׁשֵ נִ י,גּוף ִ(ראׁשֹון גָזּור לִ גְ זֹור,ָגזַר גִ ז ְָרה ג ֶֶרׁש ג ְֶרׁשַ יִ ים דָ גּוׁש דָ גֶׁש דָ גֶׁש חָ זָק דָ גֶׁש מַ ְׁשלִ ים דָ גֶׁש קַ ל יתי ִ ִדָ גֶׁש תַ ְבנ 130 ставящийся во второй корневой букве в биньянах пиэль, пуаль и хитпаэль; также ставится в определённых моделях существительных, например: модель קטָ ל сущ. (סּפָ רпарикмахер), טּבָ ח (повар). Двусмысленность Дифтонг Диахронический Речь Прямая речь Косвенная речь Диссимиляция Дифференциация Дифтонг Грамматика Грамматический Изъявительное наклонение Наклонение глагола Повелительное наклонение Сослагательное наклонение Способ словообразования Слог Краткий слог Ударный слог Закрытый слог Открытый слог Фонетика Фонема Звук Глухой звук Звонкий звук Произносить Произношение Удвоение согласной Ассимиляция Частичная ассимиляция Полная ассимиляция Настоящее время Омоним Омонимия Интонация, ударение Произношение, акцент ставиться у другій кореневій букві у біньянах піель, пуаль та хітпаель; також ставиться в певних моделях іменників, наприклад, модель קטָ לім. סּפָר (перукар), ( טּבָ חкухар) Двозначність Дифтонг Діахронічний Мовлення Пряма мова Непряма мова Дисиміляція Диференціація Дифтонг Граматика Граматичний Дійсний спосіб Спосіб дієслова Наказовий спосіб Умовний спосіб Спосіб словотворення ה Склад Короткий склад Наголошений склад Закритий склад Відкритий склад Фонетика Фонема Звук Глухий звук Дзвінкий звук Вимовляти Вимова Подвоєння приголосного Асиміляція Часткова асиміляція Повна асиміляція Теперішній час Омонім Омонімія Інтонація, наголос Вимова, акцент מַ ְׁשמָ עּות-דּו ְתנּועָה-דּו ִדיאַ כְ רּונִ י ִדיּבּור ִדיּבּור י ִָׁשיר ִדיּבּור עָ קִ יף ימילַצְ יָה ִ יס ִ ִד ִדיפֶ ֶרנְ צְ יַאצְ יָה ִדיפְ תֹונְ ג ִדקְ דּוק ִדקְ דּוקִ י דֶ ֶרְך הַ חוּוי דֶ ֶרְך הַ ּפעַ ל דֶ ֶרְך הַ צִ וּוי דֶ ֶרְך הַ ְתנַאי צּורה ָ דֶ ֶרְך ְת הֲבָ ָרה הֲבָ ָרה חֲטּופָ ה מּוטעֶ מֶ ת ְ הֲבָ ָרה גּורה ָ הֲבָ ָרה ְס הֲבָ ָרה ּפְ תּוחָ ה ִהּבָ רֹון הג''ן הֶ גֶה הֶ גֶה אָ טּום הֶ גֶה קֹולִ י לְ הַ גֹות,הָ גָה הֲגִ יה הַ ְדגָׁשָ ה ִהדָ מּות ִהדָ מּות חֶ לְ קִ ית ִהדָ מּות ְמלֵאָ ה הֹווֶה הֹומֹונִ ים ימיָה ְ ִהֹומֹונ הַ ְטעָ מָ ה ִהיגּוי 131 Вводное предложение Состав слова Метафора Закон изменения гласного звука. При определении ударения огласовки камац гадоль и цере превращаются в подвижное шва, а в согласных, не получающих шва – в один из хатафов (хатаф –сэголь, хатаф – камац, хатаф патах), например: сторожсторожа ֹ שֹומֵ ר- ֹשֹומ ִרים ְּ Утюг – утюги מגְּ הֵ ץ- מגְּ הֲצִ ים Изменение гласного звука, предшествующего гортанному согласному под влиянием гортанной среды, например, «является сказанным», «говорится» נֶאֱ מר огласовка Мужской род Настоящее время Прошедшее время Будущее время Огласовка «о» Огласовка «э» Огласовка «а» Огласовка «а» Огласовка «и» Огласовка «и» Однородный член В предложении с выделенным второстепенным членом – второстепенный член, вынесенный во главу предложения с целью подчеркнуть что-либо; обычно после него ставится тире. Например: Дани – я видел его вчера. .יתי אֹותֹו אֶ ְּתמֹול ִ דנִ י – ָר ִא Части речи Вставне речення Будова слова Метафора Закон зміни голосного звуку. У визначенні огласовки Кама га доль та цере перетворюються у рухливе шва, а у приголосних, які не отримали шва – в один з хатафів (хатаф – сеголь, хатаф –камац, хатаф-патах), наприклад, охоронець – охоронці ֹ שֹומֵ ר- ֹשֹומ ִרים ְּ Праска – праски מֵ גְּ נֲצִ ים – מגְּ הֵ ץ Зміни голосного звуку, що стоїть перед гортанним приголосним під впливом гортанного середовища, наприклад, „є сказаним”, „говориться” ֶנ ֱאמר огласовка ז Чоловічий рід Теперішній час Минулий час Майбутній час ח Огласовка «о» Огласовка «е» Огласовка «а» Огласовка «а» Огласовка «і» Огласовка «і» Однорідний член У реченні з виділеним другорядним членом – другорядний член, який винесено на початок речення з метою підкреслити щось; після нього ставиться тире. Наприклад: Дані – я бачив його вчора. .יתי אֹותֹו אֶ ְּתמֹול ִ דנִ י – ָר ִא Частини мови הֶ ְסגֵר הֶ ְרּכֵב ִמלִ ים הַ ְׁשאָ לָה )הֵ חָ ְטפּות (חֹוק הַ ִחטּוף ִה ְתגוְ ונּות ְתנּועָה הַ ְתנָעָ ה זָכָר )זְמַ ן הּווֶה (ּבֵ ינֹונִ י זְמַ ן עָ בָ ר זְמַ ן עָ ִתיד חֹולֶם,חֹולָם חֲטָ ף סֶ גֹול חֲטָ ף ּפַ תָ ח חֲטָ ף קָ מַ ץ ִח ִיריק חָ סֵ ר ִח ִיריק מָ לֵא חֶ לֶק ּכֹולֵל חֶ לֶק יִ חּוד חֶ לְ קֵ י הַ ִדּבֵ ר 132 Части предложения Полусогласный звук Полугласный звук Тип Ударение Единственное число Единица Падеж Винительный падеж Родительный падеж Корень слова, основа Прямое (значение) Правила правописания Правила письма без огласовок Правила сочетания существительных Правила пунктуации Основные правила огласовки Местоименный суффикс при глаголе Местоимение Связующее местоимение, например, который אֲׁשֵ ר Дополняющее глагол местоимение, соединённое с этим глаголом в одно слово, например, «я увидел тебя» - יתיָך ִ ְּר ִא Тавтология Почерк Клинопись Правописание, орфография Письмо без огласовок Каллиграфия Определение Количественное определение Определение-оппозиция Иностранный Язык Лексический Мужской род Частини речення Напівприголосний звук Напівголосний звук י-ט Тип Наголос Однина Одиниця Відміна Знахідний відмінок Родовий відмінок Корінь слова, основа Пряме (значення) כ Правила правопису Правила письма без огласовок תֹורת הַ ּכְ ִתיב ַ ,ּכְ ָללֵי הַ ּכְ ִתיב ּכְ ָללֵי הַ ּכְ ִתיב חֲסַ ר הַ נִ יקּוד Правила сполучення іменників ּכְ ָללֵי הַ ְס ִמיכּות Правила пунктуації Основні правила огласовки Займенниковий суфікс при дієслові Займенник Сполучуваний займенник, наприклад, той що אֲׁשֵ ר Займенник, що доповнює дієслово, поєднане з цим дієсловом в одне слово, наприклад, „я побачив тебе” יתיָך ִ ְּר ִא Тавтологія Почерк Клинопис Правопис, орфографія Письмо без огласовок Каліграфія ל Означення Кількісне означення Означення-опозиція Іноземний Мова Лексичний Чоловічий рід חֶ לְ קֵ י ִמ ְׁשּפָ ט חֲצִ י עִ יצּור חֲצִ י ְתנּועָ ה ִטיּפּוס טַ עַ ם י ִָחיד יְ ִחידָ ה ַיחֲסָ ה ַיחֲסַ ת הַ ּפָ עּול ַיחֲסַ ת הַ קִ נְ יָן יְ סֹוד י ִָׁשיר ּכְ ָללֵי הַ ּפִ יסּוק ּבתֹורת הַ נִ יקּוד ַ ּכְ ָללֵי יְ סֹוד ּכִ נּוי הַ ּפֹועַל ּכִ נּוי הַ ׁשֵ ם ּכִ נּוי זִקָ ה ּכִ נּוי מּוׁשָ א ּכְ פִ ילּות לָׁשֹון יָד-ּכְ תַ ב ּכְ תַ ב יְ תֵ דֹות ּכְ ִתיב ּכְ ִתיב מָ לֵא ּכְ ִתיבָ ה תַ מָ ה לְ וַאי לְ וַאי ּכַמּות מּורה ָ לְ וַאי ְת לֹו ֲעזִי לָׁשֹון לָׁשֹונִ י לְ ׁשֹון – ָזכָר 133 Женский род Множественное число Язык прозы Язык поэзии Еврейский язык в период Мишны Язык средневековья Язык Торы Произношение, выражение, акцент Структура, конструкция Выражение Сложный (имеющий более одного корня) Аффиксы (приставка, инфикс, суффикс) Морфология Морфемы Прямое дополнение к сказуемому Косвенное дополнение к сказуемому Переносное значение Понятие Метонимия Метафора Классификация Словарь Слово, служебная часть речи Разделяющее слово Синоним Заимствованное слово Связующие слова Война языков Новые слова (неологизмы) Иностранные слова Устаревшие слова С ударением на предпоследнем слоге С ударением на последнем слоге Местоимение Союз Предлог Местоимение, Жіночий рід Множина Мова прози Мова поезії Єврейська мова у період Мішни Мова середньовіччя Мова Тори מ Вимова, висловлювання, акцент Структура, конструкція Висловлювання Складний (той, що має більш ніж один корінь) Афікси (префікс, інфікс, суфікс) Морфологія Морфеми Прямий додаток до присудка Непрямий додаток до присудка Переносне значення Поняття Метонімія Метафора Класифікація Словник Слово, службова частина мови Слово, що розділяє Синонім Запозичене слово Слова, що зв’язують Війна мов Нові слова (неологізми) Іноземні слова Застарілі слова З наголосом на передостанньому складі З наголосом на останньому складі Займенник Сполучник Прийменник Займенник, що позначає לְ ׁשֹון – נְ קֵ בָ ה לְ ׁשֹון – ַר ִּבים לְ ׁשֹון הַ ּפְ רֹוזָה לְ ׁשֹון הַ ִׁש ָירה לְ ׁשֹון ֲחכ ִָמים,לְ ׁשֹון חַ זַ''ל הַ ּבֵ ינַים- לְ ׁשֹון יְ מֵ י לָׁשֹון ִמקְ ָר ִאית ִמ ְבטָ א ִמ ְבנֶה מַ ּבָ ע מּורּכָב ְ ,מּולְ חָ ם , תֹוכִ ית,(ת ִחילִ ית ְ מּוסָ פִ יֹות )סֹופִ ית מֹורפֹולֹוגְ יָה ְ מֹורפֵ ימֹות ְ מּושָ א י ִָשיר מּושָ א עָ קִ יף מּוׁשאָ ל ְ מּושָ ג ימיָה ְ ִמֵ טֹונ פֹורה ָ ַמֵ ט ִמיּון ִמילֹון ִמלָה ִמלָה חֹוצֶ צֶ ת ִמלָה נִ ְרדֶ פֶ ת ִמלָה ְׁשאּולָה ִמלֹות קִ יׁשּור ִמלְ חֶ מֶ ת הַ שָ פֹות ִמלִ ים חֲדָ שֹות ִמלִ ים לֹו ֲעזִיֹות ִמלִ ים ְמיֻשָ נֹות ִמלְ עֵ יל ִמלְ ַרע ִמלַת גּוף ִמלַת ִחּבּור ִמלַת יַחַ ס ִמלַת קִ יּום 134 обозначающее существование или его отрицание, например: (הָ יָהбыл), ( יֵשесть), ( אֵ יִ ןнет). Междометие Вопросительное местоимение Отрицательное местоимение Подчинительный союз Дробное число Количественное числительное Порядковое числительное Отвлечённое число Дробное число Система глаголов Точка в букве ה, превращающая её в согласный звук в конце слова Тире Инфинитив, неопределённая форма глагола Спрягаемый глагол Дефис Кавычки Подчинённый Языковой уровень Слух, слушание Значение, смысл Смысловой, многозначный Односоставное (одночленное) предложение Придаточное предложение Предложение с выделенным второстепенным членом Предложение с однородными членами Сложноподчинённое предложение Сложносочинённое предложение Придаточное предложение Неопределённо-личное предложение існування або не існування, наприклад: ( הָ יָהбув), ( יֵשє), ( אֵ יִ ןнемає). Вигук Питальний займенник ִמלַת קְ ִריאָ ה ִמלַת ְׁשאֵ לָה Заперечний займенник ִמלַת ְׁשלִ ילָה Підрядний сполучник Дробове число Кількісний числівник ִמלַת ִׁשעְ ּבּוד ִמ ְסּפָ ר חֶ לְ קִ י ִמ ְסּפָ ר מֹונֶה Порядковий числівник Абстрактне число Дробове число Система дієслів Точка у літері ה, яка перетворює її у приголосний звук в кінці слова ידּורי ִ ִמ ְסּפָ ר ִס ִמ ְסּפָ ר ְסתָ ִמי ִמ ְסּפָ ר ִׁש ְב ִרי מַ ע ֲֶרכֶת הַ ּפֹועַ ל מַ ּפִ יק Тире Інфінітив, неозначена форма дієслова מַ פְ ִריד מָ קֹור Дієслово, що відмінюється Дефіс Лапки Підрядний Мовний рівень Слух, слухання Значення, смисл Смисловий, багатозначний Односкладне речення מָ קֹור נָטּוי מַ קָ ף מֵ ְר ָכאֹות ְמׁשּועְ ּבָ ד ִמ ְׁשלָב ִמ ְׁשמָ ע מַ ְׁשמָ עּות מַ ְׁשמָ עִ י ִמ ְׁשּפָ ט חָ סֵ ר Підрядне речення Речення з виділеним другорядним членом Речення з однорідними членами Складнопідрядне речення ִמ ְׁשּפָ ט טָ פֵ ל ִמ ְׁשּפָ ט יִ יחּוד Складносурядне речення Підрядне речення Неозначено-особове речення ִמ ְׁשּפָ ט ּכֹולֵל מּורּכָב ְ ִמ ְׁשּפָ ט ְמאּוחֶ ה,ִמ ְׁשּפָ ט ְמחּוּבָ ר ִמ ְׁשּפָ ט ְמׁשּועְ ּבָ ד ִמ ְׁשּפָ ט ְסתָ ִמי 135 Главное предложение Предложение, в котором сказуемое выражено глаголом Именное (безглагольное) предложение Форма слова Быть образованным, образовываться Подлежащее Определённое подлежащее Неопределённо-личное подлежащее Спрягаемый, склоняемый Склонение, спряжение Идиомы Система графических знаков, обозначающих на письме гласные звуки Женский род Точка Двоеточие Синонимия Сказуемое Составное сказуемое Глагольное сказуемое Именное (безглагольное) сказуемое Разбор предложения Пассивный Огласовка «э» Порядок частей предложения Второй член сопряжённого сочетания Суффикс Суффикс, окончание Стиль Стилистический Восклицательный знак Вопросительный знак Знаки препинания Синонимия Синтаксис Головне речення Речення, в якому присудок виражено дієсловом ִמ ְׁשּפָ ט עִ קָ ִרי ִמ ְׁשּפָ ט ּפּועֲלִ י Іменне (бездієслівне) речення ִמ ְׁשּפָ ט ׁשֵ מָ נִ י Форма слова נ Бути утвореним, утворюватися Підмет Визначений підмет Неозначено-особовий підмет Той, що відмінюється за відмінками або відмінами Відмінювання Ідіоми Система голосних знаків Жіночий рід Крапка Двокрапка Синонімія Присудок Складний присудок Дієслівний присудок Іменний (бездієслівний) присудок Розбір речення ס Пасивний Огласовка „е” Порядок частин речення Другий член сполученої конструкції Суфікс Суфікс, закінчення Стиль Стилістичний Знак оклику Знак запитання Пунктуаційні знаки Синонімія Синтаксис ִמ ְׁשקָ ל לְ ִה ַגזֵר,נִ גְ זָר נֹושֵ א פֹורׁש ָ נֹושֵ א ְמ נֹושֵ א ְסתָ ִמי נָטּוי נְ ִטיָה יבים ִ ִנ נִ יקּוד נְ קֵ בָ ה נְ קּודָ ה נְ קּודָ תַ יִ ים נִ ְרדָ פּות נָשּוא מּורחָ ב ְ נָשּוא נָשּוא ּפֹועֲלִ י נָשּוא ׁשֵ מָ נִ י נִ תּוחַ הַ ִמ ְׁשּפָ ט סָ ִביל סֶ גֹול סֶ דֶ ר חֵ לְ קֵ י הַ ִמ ְׁשּפָ ט סֹומֵ ְך סֹופִ ית ִסיֹומֶ ת ִסיגְ נֹון ִסיגְ נֹונִ י ִסימָ ן קְ ִריאָ ה ִסימָ ן ְׁשאֵ לָה ִסימָ נֵי ּפִ יסּוק )ימיָה (נִ ְרדָ פּות ְ ִִסינֹונ ִסינְ טַ קְ ס 136 Синхронный Синекдоха Синтез Синтетический Сленг Сопряжённое сочетание существительных Идиоматическое сочетание существительных Семантика Литература Синхронний Синекдоха Синтез Синтетичний Сленг Сполучена конструкція іменників Ідіоматичне сполучення іменників Семантика Література ע Прошедшее время Минулий час Иврит Іврит Библейский иврит Біблійний іврит Согласный звук Приголосний звук Глухой согласный звук Глухий приголосний звук Звонкий согласный звук Дзвінкий приголосний звук Корневые согласные звуки Кореневі приголосні звуки Гортанные согласные звуки Гортанні приголосні звуки Будущее время Майбутній час פ Полисемия Полісемія Фонология Фонологія Фонетика Фонетика Глагол Дієслово Переходный глагол Перехідне дієслово Пассивный глагол Пасивне дієслово Сленговый глагол Сленгові дієслово Непереходный глагол Неперехідне дієслово Вспомогательный глагол Допоміжне дієслово Глагол с четырёхбуквенным Дієслово з чотирьохбуквеним корнем коренем Обращение Звертання Придаточное предложение Підрядне речення Запятая Кома Расставлять знаки Ставити знаки пунктуації препинания Параграф, абзац Параграф, абзац Активный Активний Фразеология Фразеологія Пословица Прислів’я Недолгое «а» Недовге „а” «Украденный» патах – „Викрадений” патах – вспомогательная огласовка допоміжна огласовка в словах, в словах, оканчивающихся які закінчуються на гортанний на гортанный согласный приголосний або на хей з мапі ִסינְ כְ רֹונִ י ִסינֵקְ דֹוכָה ִסינְ תֶ זָה ִסינְ תֶ ִטי ְסלֵנְ ג ְס ִמיכּות ידיֹומַ ִטית ִ ְס ִמיכּות ִא סֵ מַ נְ ִטיקָ ה ִספְ רּות עָ בָ ר עִ ְב ִרית עִ ְב ִרית ִמקְ ָר ִאית עִ יצּור עִ יצּור אָ טּום עִ יצּור קֹולִ י ׁשֹורׁש ֵ יצּורי ֵ ִע יצּורים גְ רֹונִ יים ִ ִע עָ ִתיד ּפֹולִ יסֶ ִמיָה פֹונֹולֹוגְ יָה פֹונ ִֵטיקָ ה ּפֹועַ ל ּפֹועַ ל יֹוצֵ א ּפֹועַ ל סָ ִביל ּפֹועַ ל ָעגָה ּפֹועַ ל עֹומֵ ד ּפֹועַ ל ֵעזֶר ּפֹועַ ל ְרבָ עִ י ּפְ נִ יָה ּפְ סּוקִ ית ּפְ ִסיק לְ פַ סֵ ק,ּפִ סֵ ק ּפִ ְסקָ א,ּפִ ְסקָ ה ּפָ עִ יל פְ ָרזֵאֹולֹוגְ יָה ּפִ ְתגָם ּפַ תָ ח ּפַ תָ ח גְ נּובָ ה 137 либо на хей с маппиком. Например: ( גבֹוּהвысокий), ( רּוחветер), הֶ צֵ ע (предложение). ком. Наприклад: גבֹוּה (високий), (רּוחвітер), הֶ צֵ ע (пропозиція) צ Морфема Основная морфема Морфемы, характерные для определённых форм слов Смысловое окончание Повелительное наклонение Огласовка «э» Оборот речи, словосочетание Сопряжённое сочетание существительных Французский язык Тире Голос Звонкий Коннотация Долгое «а», огласовка «а» Фонетическая близость Возглас, восклицание Связь выбора Связь разъяснения Связь добавления Связь уступки Связь вывода и результата Связь противопоставления Аббревиатура, инициалы Множественное число Корень, состоящий из четырёх согласных Заимствование слов Заимствование смыслов Речевые ошибки Знак огласовки … Знак огласовки, обозначающий отсутствие гласного звука в конце слова Знак огласовки, краткое «э» Морфема Основна морфема Морфеми, які властиві певним формам слова Смислове закінчення Наказовий спосіб Огласовка „е” Мовленнєвий зворот, словосполучення Сполучена конструкція іменників Французька мова ק Тире Голос Дзвінкий Конотація Довге „а”, Огласовка „а” Фонетична близькість Спонукання Зв’язок вибору Зв’язок роз’яснення Зв’язок додатку Зв’язок уступки Зв’язок висновку та результату Зв’язок протиставлення ר Абревіатура, ініціали Множина Корінь, що складається з чотирьох приголосних ש Запозичення слів Запозичення смислів Мовленнєві помилки Знак огласовка ... Знак огласовки, що позначає відсутність голосного у кінці слова Знак огласовки, коротке „е” на צּורן ָ צּורן יְ סֹוד ָ צּורן ִמ ְׁשקָ ל ָ צּורן סֹופִ י ָ צִ יוּוי צֵ ֵירי צֵ ירּוף לָׁשֹון,צֵ ירּוף ִמלִ ים צֵ ירּוף ְס ִמיכּות צָ ְרפָ ִתית קַ ו מַ פְ ִריד קֹול קֹולִ י קֹונֹוטַ צְ יָה קָ מַ ץ קִ ְרבָ ה פֹונ ִֵטית קְ ִריאָ ה קֶ ׁשֶ ר ׁשֶ ל ְּב ֵר ָרה קֶ ׁשֶ ר ׁשֶ ל הַ ְבהָ ָרה קֶ ׁשֶ ר ׁשֶ ל הֹוסָ פָ ת קֶ ׁשֶ ר ׁשֶ ל וִ יתּור קֶ ׁשֶ ר ׁשֶ ל מַ ְסקָ נָה וְ תֹוצָ אָ ה קֶ ׁשֶ ר ׁשֶ ל נִ יגּוד ָראׁשֵ י תֵ בֹות ַר ִּבים ְרבָ עִ י ְׁש ִאילַת ִמלִ ים ְׁש ִאילַת מַ ְׁשמָ עּויֹות ִׁשּבּוׁשֵ י לָשֹון ְׁשוָא ְׁשוָא נָח ְׁשוָא נָע 138 в начале слова Огласовка «у» Корень Составление новых синтаксических структур Методы, способы огласовки Перестановка букв Троеточие Местоимение Имя числительное Инфинитив Сложное слово Синоним (синонимы) Имя существительное Абстрактное существительное Имя собственное Отглагольное существительное Прилагательное Обстоятельство Обстоятельство образа действия Обстоятельство уступки Обстоятельство времени Обстоятельство меры Обстоятельство положения Обстоятельство места Обстоятельство причины Обстоятельство цели Обстоятельство условия Определение, прилагательное Наречие Инфикс Наука о грамматике Фонология, фонетика Лингвистика Семантика Наука об огласовке Морфология Синтаксис Синтаксис Синтаксический Возрождение языка Приставка початку слова Огласовка „у” Корінь Побудова нових синтаксичних структур Методи, способи огласовки Перестановка букв Трикрапка Займенник Числівник Інфінітив Складне слово Синонім (синоніми) Іменник Абстрактний іменник Власне ім’я Віддієслівний іменник Прикметник ת Обставина Обставина образу дії Обставина уступки Обставина часу Обставина міри Обставина положення Обставина місця Обставина причини Обставина мети Обставина умови Означення, прикметник Прислівник Інфінітив Наука про граматику Фонологія, фонетика Лінгвістика Семантика Наука про огласовку Морфологія Синтаксис Синтаксис Синтаксичний Відродження мови Префікс )(תנּועָ ה ְ ׁשּורּוק ׁשֹורׁש ֶ ִׁש ְחּבּור ִׁשיטֹות נִ יקּוד אֹותיֹות ִ ִׁשּכֹול ְׁשלֹוׁש נְ קּודֹות ׁשֵ ם גּוף ׁשֵ ם הַ ִמ ְסּפָ ר ׁשֵ ם הַ ּפֹועַ ל מּורּכָב ְ ,ׁשֵ ם מּולְ חָ ם )ׁשֵ ם נִ ְרדָ ף (ׁשֵ מֹות נִ ְרדָ פִ ים ׁשֵ ם עֶ צֶ ם ׁשֵ ם עֶ צֶ ם מּופְ ׁשָ ט ׁשֵ ם עֶ צֶ ם ּפְ ָר ִטי ׁשֵ ם ּפְ עּולָה ׁשֵ ם תֹואַ ר תֵ אּור תֵ אּור אֹופֵ ן תֵ אּור וִ יתּור תֵ אּור זְמַ ן תֵ אּור ִמידָ ה תֵ אּור מַ צָ ב תֵ אּור מָ קֹום תֵ אּור ִסיּבָ ה תֵ אּור תַ כְ לִ ית תֵ אּור ְתנַאי תֹואַ ר תֹואַ ר הַ ּפֹואַ ל תֹוכִ ית תֹורת הַ ִדקְ דּוק ַ תֹורת הַ הֶ גֶה ַ תֹורת הַ לָשֹון ַ תֹורת הַ מַ ְׁשמָ עִ ים ַ תֹורת הַ נִ יקּוד ַ תֹורת הַ צּורֹות ַ תֹורת הַ תַ ְח ִּביר ַ תַ ְח ִּביר תַ ְח ִּבי ִרי ְת ִחיַית הַ שָ פָ ה ְת ִחילִ ית 139 Языковое свойство Оппозиция Условное наклонение Гласный звук Длинный гласный звук Краткий гласный звук Вспомогательный гласный звук Вторичный, второстепенный Словообразование Мовна властивість Опозиція Умовний спосіб Голосний звук Довгий голосний звук Короткий голосний звук Допоміжний голосний звук Другорядний Словотворення ְתכּונָה לְ ׁשֹונִ ית מּורה ָ ְת ְתנַאי ּבָ טֵ ל ְתנּועָה אֲ רּוּכָה,ְתנּועָ ה גְ דֹולָה ְתנּועָ ה חֲטּופָה ְתנּועַ ת ֵעזֶר ִתנְ יָינִ י צּורת ִמלִ ים ַ ְת Автор: Бакуліна Н.В., науковий співробітник лабораторії навчання російської мови та мов інших етнічних меншин Інституту педагогіки Національної академії педагогічних наук 140
