Семінар №5 ЗАВОЮВАННЯ РИМОМ ІТАЛІЇ (V-ІII ст. до н.е.) 2. Основні причини активізації римської зовнішньої політики у 5 ст. до н.е. 1) Перехід від монархії (Римське царство) до республіки. Демократія стала більш вагомою і вплинула на державний устрій. Владу мали консули, які обирались на певний термін, сенат та магістрати; 2) Нова влада бажала розширити територію Римської держави і водночас використовувати свою впливовість в особистих цілях; 3) Наявність ресурсів для забезпечення власної армії; 4) Бажання отримувати робочу силу за рахунок рабів; 5) Політика підбурювання сусідніх племен з ціллю приймати сторону сильнішого, що у результаті давало можливість розширити власну територію; 6) Конкурування Риму з іншими племінними утвореннями на Апеннінському півострові, що вилилося у завойовницькі війни; 4. Головні методи римської зовнішньої політики 1) Укладення угоди. Дві угоди з етрусками на певний термін; 508 р. до н.е. – 2) 3) 4) 5) 6) торговий договір з Карфагеном; 348 р. до н. е. – була підписана друга торгова угода з Карфагеном. Утворення союзу. В Італії склалася своєрідна державно-правова форма, що отримала назву Італійського, а точніше, Римо-італійського союзу. Його специфіка полягала в тому, що це був союз полісу Риму, що стояв над усіма, з окремими полісами і громадами Італії, притому на різних умовах. Учасників цього міждержавного устрою можна розділити на декілька категорій залежно від їх статусу і займаного ними положення у відносинах влади і підпорядкування: Римські громадяни з самого Риму і муніципій з повним громадянством; Римські громадяни з муніципій з громадянством без голосування; Латинські громадяни із заснованих Римом колоній, яких римляни називали латинськими союзниками; Громадяни решти союзних міст-держав, яких римляни називали просто союзниками. Збройний конфлікт. Перша та Друга Латинська війна; Перша, Друга і Третя Самнітська війна; Піррова війна. Війни завдяки яким римляни здолали своїх супротивників і розширили територію власної держави. Метод «підкупу». Намагання підкупити та завербувати ключові фігури державних утворень сусідніх племен. Метод «відкупу». Після навали галлів у 390 р. до н. е. на територію Риму було вирішено зробити відкуп, який був здійснений виплатою золотом. Метод «підбурювання». Підбурювати сусідні народи з метою внести розлад у їхній державний устрій.
