ЗАГАЛЬНІ ВІДОМОСТІ Менеджмент як наукова система організації управління в ринкових умовах є однією з найважливіших умов ефективної і прибуткової діяльності підприємств. Менеджмент - це процес оптимізації людських, матеріальних і фінансових ресурсів для досягнення організаційних цілей. Дисципліна «Менеджмент» є базовою з підготовки фахівців у сфері управління промисловим виробництвом і має управлінськоорганізаційний характер Метою курсу є формування у майбутніх фахівців умінь та навичок з управління і організації виробництва, стратегічного управління, прийняття управлінських рішень, мотивації персоналу та забезпечення ефективного контролю. Завданнями викладання дисципліни є оволодіння основними принципами і положеннями управління промисловими підприємствами; вироблення у студентів практичних навичок і умінь з організації та координування виробничого процесу, планування та прогнозування роботи організації; прийняття та обґрунтування управлінських рішень у ситуаціях, що характеризуються динамічністю та невизначеністю; мотивації персоналу на досягнення поставлених цілей та завдань; визначення негативних чинників впливу на колектив та управління конфліктними ситуаціями; користування сучасними засобами комунікації та зв’язку; ефективного контролю виконання завдань; аналізу та оцінки ефективності менеджменту організації. 3 ВКАЗІВКИ ДО ВИКОНАННЯ СЕМЕСТРОВОГО ЗАВДАННЯ Семестрове завдання з дисципліни "Менеджмент" містить 2 теоретичних питання та 3 практичні завдання. Теоретичні питання та вихідні дані для вирішення практичних завдань визначаються викладачем індивідуально за варіантами. Виконуючи теоретичну частину семестрового завдання слід ознайомитися з літературою, що рекомендується. При виконанні практичного завдання необхідно навести його умови, вихідні дані за варіантом. Рішення слід супроводжувати формулами, розгорнутими розрахунками, поясненнями та висновками. Семестрове завдання повинне бути виконане відповідно до вимог ДСТУ 3008-95 на аркушах формату А4. На титульній сторінці роботи необхідно вказати назву міністерства, університету, кафедри; прізвище, ім’я, по батькові студента та викладача; шифр групи; номер варіанту. Виконане семестрове завдання пред’являється студентом викладачеві протягом семестру для рецензування, але не пізніше ніж за тиждень до початку заліково-екзаменаційної сесії. Студенти, що не одержали відмітку "зараховано" по виконаній роботі, до заліку з дисципліни не допускаються. За консультаціями з усіх питань, що виникають у процесі вивчення дисципліни, та при підготовці семестрового завдання, слід звертатися на кафедру до викладача, що викладає дисципліну. 4 ПРОГРАМА ДИСЦИПЛІНИ Тема 1. Поняття та сутність менеджменту. Визначення та завдання менеджменту. Предмет та цілі менеджменту. Передумови виникнення та етапи розвитку менеджменту. Становлення перших теорій управління. Теорія індустріального менеджменту. Школа наукового менеджменту. Теорії «людського фактору» в управлінні. Концепція «виробничої демократії». Якості менеджера та його обов’язки. Функції менеджменту. Тема 2. Організація в системі управління. Поняття організації, її системи і форми. Елементи організації та рівні управління. Формальні та неформальні організації. Організаційні системи. Характеристики організації. Організація виробничої системи. Організація як кібернетична система. Організаційна структура, її типи й види. Горизонтальний та вертикальний поділ праці. Організація управлінської праці. Тема 3. Планування в організації. Поняття планування. Типи та принципи планування. Етапи розвитку планування. Сутність та структура стратегічного управління. Місія організації, її характеристики. Цілі організації, їх типи. Області та напрями встановлення цілей. Аналіз зовнішнього та внутрішнього середовища. Чинники внутрішнього та зовнішнього середовища. SWOT-аналіз. Типи стратегій. Розробка та виконання стратегії.. Тема 4. Прийняття управлінських рішень. Зміст і види управлінських рішень. Рівні рішень в організації. Основні підходи до прийняття рішень. Процес, методи та способи прийняття рішень. Організація та контроль виконання рішень. Умови 5 ефективності управлінських рішень. Чинники ефективності управлінських рішень. Вимоги до рішень. Причини невиконання рішень Тема 5. Основи теорії мотивації. Сутність мотивації. Еволюція поняття мотивації. Механізм дії мотивації до праці через поведінку. Теорії змісту мотивації. Теорії процесу мотивації. Практичні аспекти теорії мотивації. Побудова ефективної мотиваційної системи. Тема 6. Комунікації. Поняття комунікації та її роль у системі управління. Значення комунікації для управління. Процес комунікації. Канали передачі інформації. Зворотній зв'язок у комунікації. Комунікативні бар’єри. Комунікаційні мережі та стилі. Невербальна комунікація. Тема 7. Конфлікт. Поняття та сутність конфлікту. Типи конфліктів. Причини конфліктів. Процес конфлікту. Методи управління в умовах конфлікту. Методи розв’язання конфлікту. Тема 8. Система й процес контролю. Призначення, сутність й види контролю. Необхідність контролю. Мета, завдання, об’єкт, предмет, суб’єкти та типи контролю. Процес контролю. Системи контролю та механізм їх дії. Контроль та контролінг. Аспекти контролю та його ефективність. Контроль та аудит. Тема 9. Управління і влада. Поняття управління персоналом. Влада і управління. Форми впливу та влади. Особистісний та поведінковий підходи до управління. Стилі керівництва. Елементи делегування. 6 ТЕОРЕТИЧНІ ПИТАННЯ ДО ЗАЛІКУ ТА ВИКОНАННЯ СЕМЕСТРОВОГО ЗАВДАННЯ 1. Зміст понять "менеджмент" і "менеджер". 2. Якості ефективного менеджера. 3. Виникнення і розвиток менеджменту. 4. Школи наукового менеджменту. 5. Функції менеджменту, їхня сутність. 6. Поняття "організації". Системи та форми організації. 7. Елементи організації. Формальні і неформальні організації. 8. Рівні управління в організації. Характеристики організації. 9. Організаційні системи і їх взаємозв'язок. Організація виробничої системи. 10. Сутність кібернетичної системи. Суб'єкт і об'єкт управління. 11. Поняття організаційної структури управління, вимоги до неї. 12. Види структур управління. 13. Типи організаційних структур управління. 14. Сутність, типи та принципи планування. 15. Етапи розвитку планування. 16. Сутність та структура стратегічного менеджменту. 17. Визначення місії організації. Приведіть приклад. 18. Визначення цілей, їх типи. 19. Області та напрями встановлення цілей організації. 20. Аналіз зовнішнього середовища. Склад макрооточення. 21. Аналіз зовнішнього середовища. Склад безпосереднього оточення. 22. Складові внутрішнього середовища організації. 7 23. Характеристика і сутність SWOT-аналізу. 24. Визначення стратегії. Базисні (еталонні) стратегії. Їх склад. 25. Виконання стратегії. Умови успішного виконання. 26. Визначення управлінського рішення. 27. Характеристики процесу ухвалення рішення в організації. 28. Рівні рішень в організації. 29. Види управлінських рішень. 30. Процес ухвалення рішення. 31. Методи прийняття управлінських рішень. 32. Індивідуальні стилі (особистісні профілі) прийняття рішень. 33. Фактори ефективності управлінських рішень. 34. Вимоги до управлінського рішення. Причини невиконання рішень. 35. Визначення мотивації, мотивування, стимулів. 36. Стадії мотиваційного процесу. 37. Змістовні теорії мотивації. Їх коротка характеристика й засновники. 38. Процесуальні теорії мотивації. Їх коротка характеристика й засновники. 39. Поняття комунікації. Суб'єкти комунікаційного процесу. Форми передачі інформації. 40. Модель комунікаційного процесу. 41. Визначення комунікаційної мережі. Міжособистісна комунікаційна мережа керівника групи в організації. 42. Визначення комунікаційного стилю. Стилі міжособистісної комунікації. 43. Невербальна комунікація. Її основні типи. Приклади. 8 44. Поняття і сутність конфлікту. Причини і типи конфліктів. 45. Процес конфлікту. 46. Методи розв’язання конфлікту. 47. Способи управління конфліктом. 48. Призначення і сутність контролю. Види контролю. 49. Процес контролю. 50. Аспекти контролю. Ефективність контролю. Таблиця варіантів і номерів питань для виконання семестрового завдання Варіанти Номери питань Варіанти Номери питань Варіанти Номери питань Варіанти Номери питань 1 1 30 11 2 31 21 21 50 31 1 25 2 3 32 12 4 33 22 23 4 32 2 30 3 5 34 13 6 35 23 25 11 33 4 24 4 7 36 14 8 37 24 27 13 34 7 32 9 5 9 38 15 10 39 25 29 23 35 8 38 6 11 40 16 12 41 26 22 21 36 13 40 7 13 42 17 14 43 27 24 19 37 11 42 8 15 44 18 16 45 28 26 15 38 12 44 9 17 46 19 18 47 29 28 14 39 17 41 10 19 48 20 20 49 30 13 30 40 15 43 ПРАКТИЧНІ ЗАВДАННЯ Завдання 1 на тему: "Портрет ефективного керівника-менеджера" Сучасний керівник-менеджер на підприємстві виступає в декількох управлінських іпостасях. По-перше, це адміністратор, наділений владою й керуючий колективом. По-друге, це організатор, здатний визначати й досягати цілі, як колективні, так і власні. По-третє, це вихователь, що володіє високими моральними якостями, здатний сформувати колектив і направити його розвиток у потрібне русло, що вміє переконувати, захоплювати всіх потрібною справою. По-четверте, це психолог, що добре розбирається в психологічних механізмах і закономірностях особистостей, потреб, мотивів, вчинків і інших ознак рис індивідуальності. В-п'ятих, це інноватор, що розуміє роль науки в сучасних умовах, що вміє оцінити й без зволікання впровадити у виробництво той або інший винахід або "ноу-хау". В-шостих, це ентузіаст, сповнений енергії, що береться не тільки сам за будь-які заняття, але й надихає на це інших людей. В-сьомих, це лідер, здатний вести за собою підлеглих, використовувати свій авторитет, високий професіоналізм, позитивні якості й емоції. В-восьмих, це дипломат, що встановлює контакти з партнерами й керівництвом, успішно вирішує внутрішні й зовнішні конфлікти. 10 В-дев'ятих, керівник-управлінець - внутрішньовільний, ініціативний, ризикований, раціональний, логічний, культивує діалог, дискусію, зорієнтований на вільні економічні відносини й конкуренцію, відкритий для інформації. В-десятих й далі можна перераховувати, але, головне не забути, що це просто людина, яка володіє глибокими знаннями й різнобічними здібностями, високим рівнем культури, чесністю, рішучістю характеру, і в той же час розважливістю, здатністю бути зразком у всіх відношеннях. І всі ці іпостасі - у цьому випадку найбільш важливі характеристики керівника, що розкривають поняття з різних найбільш істотних сторін. Вони не тотожні, але утворюють нерозривну єдність. Кожне із цих понять може бути визначено ознаками відмінності від інших суміжних понять, якими позначаються інші іпостасі керівника. Ці й багато інших ознак варто формувати в себе кожному студентові в процесі вивчення курсу та подальшої професійної діяльності. Завдання складається із двох частин. 1. "Намалювати" ідеальний портрет ефективного керівникаменеджера, визначаючи якості, якими він повинен володіти, виступаючи у всіх іпостасях (не менше 5 якостей). Наприклад. Адміністратор - вимогливість, відповідальність і т.ін. Організатор - передбачливість, плановість у роботі й т.ін. Вихователь - дисциплінованість, вміння переконати й т.ін. 2. По тестах проаналізувати "Який я керівник?" Тести не переписувати! У роботі представити назву тесту, посилання на джерело, результати відповідей на питання, загальну суму 11 набраних балів і відповідний їй висновок. Розглянути якнайбільше якостей, необхідних керівникові (не менше 10). Результати тестування проаналізувати, узагальнити й зробити висновки. Доповнити літературні джерела 2-3 сучасними виданнями. Література з тестування: 1. Бондаренко В. В. Персональный менеджмент. Тесты и конкретные ситуации. Практикум. / В. В. Бондаренко, С. Д. Резник, С. Н. Соколов. – М. : Инфра-М, 2008. – 256 с. 2. Боровский А. Б. Тесты и методики деловых игр для менеджера : сборник / А. Б. Боровский, И. А. Грабская. – К. : МЗУУП, 1994. – 204 с. 3. Тесты для менеджера : сборник ВЗУУП. – К. : ВЗУУП, 1992. – 106 с. 4. Панкратов В. Н. Искусство управлять собой: практическое руководство. – М. : Институт психотерапии, 2001. – 256 с. 5. Орликовський М. О. Самоменеджмент : практикум : терміни, тести, практичні завдання та ситуації : навч. посіб. [для студ. екон. вузів] / М. О. Орликовський, Г. В. Осовська, В. І. Ткачук. – К. : Кондор, 2012. – 410 с. 6. Лукашевич Н. П. Самоменеджмент. Теория и практика : учеб. – К. : Ника-центр, 2007. – 344с. 7. Резник С. Д., Игошина И. А. Организационное поведение : практикум. / С. Д. Резник, И. А. Игошина. – М. : Инфра-М, 2010. – 201 с. 8. Липсиц И. В. Секреты умелого руководителя. – М. : Экономика, 1999. – 320 с. 9. Бороздина Г. В. Психология делового общения : учеб. – М. : Инфра-М, 2004. – 148 с. 10. Емельянов С. М. Практикум по конфликтологии. – СПб : Питер, 2003. – 251 с. 12 Завдання №2 на тему: "Функції менеджменту" Розподіліть нижче перераховані дії по функціях менеджменту. Додатково наведіть по дві дії для кожної з функцій (придумайте власний приклад): - створення нової структурної одиниці; - заслуховування доповіді про виконану роботу; - розрахунок виробничої потужності підприємства; - розподіл функцій між підрозділами; - перевірка достовірності інформації; - видача премій за підсумками року; - аналіз фінансів і їх розподіл; - оцінка досягнутого результату; - об'єднання двох відділів; - застосування штрафних санкцій за порушення; - розробка "дерева цілей"; - удосконалення структури управління; - нагляд за дотриманням технології; - оголошення подяки кращим робітникам; - порівняння строків завершення етапів із встановленими; - вибір устаткування для закупівлі; - диференціація заробітку залежно від якості роботи; - скорочення однієї з керівних посад; - визначення цілі; - занесення на дошку пошани кращих робітників. 13 Завдання №3 на тему: "Організація в системі управління" 1. Розробіть організаційну структуру промислового підприємства й структуру управління (ієрархію підпорядкування) його структурним підрозділом (на вибір) на підставі розглянутих прикладів або літературних джерел. 2. Визначте вид і тип сформованої організаційної структури промислового підприємства. Обґрунтуйте свою точку зору. 3. Наведіть приклад посадової інструкції або положення про відділ (службу) сформованої структури промислового підприємства за допомогою літературних або інших джерел. 4. Завдання з форм участі підприємств. Організаційну структуру холдингової компанії представлено на рисунку. Також зазначено капітал, яким володіє кожне з підприємств, та відсоток акцій відносно дочірньої компанії. 11200000 грн. ХК > 51 % акцій А В 2700000 грн. С 75 % А1 В1 С1 А2 В2 С2 А3 В3 С3 Визначте капітал, яким управляє головна компанія. 14 1370000 грн. кожне підприємство Завдання №4 на тему: "Планування в організації" 1. Сформулюйте місію промислового підприємства (на вибір) на підставі лекційного матеріалу і літературних джерел (10-15 речень широке уявлення). Характеристики організації, які треба розкрити в місії: - цільові орієнтири організації, що відображають спрямованість діяльності організації та її прагнення у довгостроковій перспективі; - сфера діяльності організації, що відображає продукт, який організація пропонує покупцям, і на якому ринку здійснюється реалізація продукту; - філософія організації, що знаходить прояв у тих цінностях і віруваннях, які прийняті в організації; - можливості й способи здійснення діяльності, що відображають сильні сторони організації, у чому її відмітні можливості для виживання в довгостроковій перспективі, яким способом і за допомогою якої технології організація виконує свою роботу, які для цього є "ноухау" й передова техніка. 2. Скласти "дерево цілей", використовуючи нижче наведені їх формулювання, для чого послідовно визначити головну ціль, підцілі І рівня, підцілі ІІ рівня й т.д. Результат представити у вигляді схеми (рис. 4.1). 15 Головна ціль Підціль 1 I рівня Підціль 1.1 II рівня Підціль 1.2 II рівня Підціль 2 I рівня Підціль 2.1 II рівня Підціль 3 I рівня Підціль 2.2 II рівня Рисунок 4.1 - Зразок схеми «дерево цілей» Формулювання цілей і підцілей: - використовувати енергозберігаючу технологію; - скоротити витрати виробництва; - використовувати менш якісну сировину; - збільшити виробничі потужності; - поліпшити споживчі властивості; - скоротити апарат управління; - знизити змінні витрати; - придбати додаткове устаткування; - підвищити ціну на продукцію; - продати невикористовуванні фонди; - використовувати резерви встаткування; - підвищити якість договорів про співробітництво; - знизити постійні витрати; - збільшити виробництво продукції; - знайти більш вигідного постачальника; - погоджувати ціну з конкурентами; - оптимізувати структуру управління; - закупити більш дешеву сировину; 16 - збільшити річний прибуток організації; - найняти додаткових робітників; - поліпшити якість продукції. 3. Відповідно до варіанту самостійно розробити "дерево цілей" для заданої головної цілі, наведеної нижче: 1) Створення промислового підприємства. 2) Зниження собівартості продукції. 3) Перехід на нову технологію. 4) Розширення ринків збуту продукції. 5) Мотивація працівників підприємства. 6) Будівництво нового цеху. 7) Реконструкція цеху. 8) Підвищення якості продукції. 9) Заміна устаткування на більш сучасне. 10) Підвищення якості здаваних будівельних об'єктів. 11) Підвищення продуктивності праці. 12) Зниження плинності кадрів. 13) Активізація винахідництва й раціоналізаторства. 14) Зниження травматизму. 15) Скорочення невиходів через хворобу. 16) Зміцнення трудової дисципліни. 17) Підвищення конкурентоспроможності продукції. 18) Ефективне використання вільних фінансових засобів. 19) Вихід на закордонний ринок збуту. 20) Зробити продукцію широко відомою. 21) Будівництво нових виробничих потужностей. 22) Впровадження інновацій на підприємстві. 17 23) Підвищення інвестиційної привабливості підприємства. 24) Впровадження прогресивної техніки у виробництво. 25) Виконання річного плану з виробництва продукції. 26) Збільшення терміну служби основних виробничих фондів підприємства. 27) Підвищення безпеки виробництва. 28) Поліпшення умов праці робітників. 29) Підвищення пропускної здатності транспортного ланцюжка. 30) Впровадження прогресивної технології виробництва. 31) Здійснення заходів щодо боротьби зі шкідливими факторами виробництва. 32) Розвиток матеріально-технічної бази підприємства. 33) Матеріально-технічне забезпечення підприємства. 34) Впровадження нових технологій виробництва. 35) Зниження ціни на продукцію. 36) Впровадження енергозберігаючих технологій. 37) Підвищення ефективності управління підприємством. 38) Покращення системи ремонту устаткування підприємства. 39. Підвищення професіоналізму робітників. 40. Економія матеріально-технічних ресурсів підприємства. Достатньо обмежити ступінь деталізації ІV-V рівнями підцілей. 18 Завдання №5 на тему: "Стратегія розвитку промислового підприємства" У корпорацію входить п'ять підприємств, які працюють із різною інтенсивністю. Перед керівництвом корпорації постало завдання з розробки стратегії розвитку своїх дочірніх підприємств. Як критерії оцінки стратегічного розвитку підприємств, що входять до складу корпорації, використовуються: - темпи зросту ринку галузі (ТЗР) - характеризує привабливість ринку; - відносна частка ринку (ВЧР) - характеризує конкурентоспроможне положення підприємства на даному ринку щодо найсильнішого конкурента. Для галузі, в якій діють підприємства, оптимальні темпи зросту ринку складають 10%. На підставі вихідних даних таблиці 5.1 дайте рекомендації зі стратегічного розвитку дочірніх підприємств, використовуючи матрицю Бостонської консультаційної групи (БКГ). При побудові матриці БКГ у якості орієнтирів оцінки застосовуються: оптимальний темп зросту ринку, рівний 10%, тобто обсяг реалізації постійний, а також відносна частка ринку - середній розмір у діапазоні від мінімального до максимального значення відносної частки на ринку. Діаметр кола для зображення місця положення підприємства визначається у масштабі пропорційно обсягу реалізації продукції (рис. 5.1.). 19 ТЗР, % високий "дикі кішки" "зірки" "собаки" "дійні корови" низький низька висока ВЧР Рисунок 5.1 – Матриця БКГ При формуванні стратегії слід користуватися таким набором вирішень і принципів: - "зірки" оберігати і зміцнювати; - по можливості рятуватися від "собак", якщо немає вагомих причин для того, щоб їх зберігати; - для "дійних корів" необхідний жорсткий контроль капіталовкладень і передача надлишку грошового виторгу під контроль менеджерів вищого рівня; - "дикі кішки" підлягають спеціальному вивченню, щоб установити, чи не зможуть вони при відповідних капіталовкладеннях перетворитися в "зірки". 20 Таблиця 5.1 - Вихідні дані за варіантами Підприємства 1 2 3 4 5 6 7 A B C D E A B C D E A B C D E A B C D E A B C D E A B C D E A B C D E Обсяги реалізації продукції, млн. грн. 2011 2012 30 15 37 25 30 10 40 25 30 45 22 37 15 25 39 30 30 35 20 45 11 32 12 20 34 20 20 45 10 25 20 35 34 25 35 10 10 25 33 35 43 20 35 45 32 12 30 25 20 15 13 20 30 25 38 30 36 40 42 45 14 30 32 21 32 38 45 40 10 25 Темпи зросту ринку (ТЗР), % 2011 2012 15 7 10 4 12 6 18 14 12 19 11 14 6 9 7 3 15 11 13 18 7 11 4 6 14 10 12 17 10 13 5 12 15 9 17 12 13 16 18 20 15 7 3 9 17 9 15 7 15 11 5 7 15 11 15 12 12 13 4 5 5 15 15 8 10 12 15 11 12 16 21 Відносна частка ринку (ВЧР) 2011 2012 0,5 2,4 1,1 1,9 3,2 2,5 2,5 1,3 0,3 2,5 0,2 1,2 1,2 1,9 3,3 2,5 3,5 1,7 0,8 3,5 0,3 2,4 1,8 1,9 3,5 2,5 3,0 1,0 0,8 3,2 0,5 1,7 2,2 1,9 3,5 2,5 0,3 1,3 0,3 3,5 0,9 1,4 1,7 1,9 3,5 2,2 3,1 1,3 0,6 3,5 0,8 1,4 1,2 1,3 3,1 2,2 3,5 1,3 0,9 3,4 0,6 1,8 1,0 1,9 3,5 2,5 3,4 1,9 0,6 2,5 Продовження табл. 5.1 Підприємства 8 9 10 11 12 13 14 A B C D E A B C D E A B C D E A B C D E A B C D E A B C D E A B C D E Обсяги реалізації продукції, млн. грн. 2011 2012 33 40 31 24 39 30 40 35 30 45 24 35 35 15 39 20 40 15 25 35 20 32 32 25 39 38 40 32 20 35 23 33 31 27 32 42 30 37 42 15 20 30 38 25 39 30 40 35 40 45 20 10 12 25 19 30 45 35 10 45 20 30 32 15 29 10 20 35 40 25 Темпи зросту ринку (ТЗР), % 2011 2012 15 17 14 9 17 12 15 12 7 12 9 12 13 9 17 12 15 11 12 20 5 10 12 9 17 16 15 11 8 14 9 12 15 13 7 12 4 6 15 4 3 7 14 9 13 10 15 11 11 20 15 7 5 9 7 12 16 11 5 20 3 7 15 6 17 8 5 11 15 9 22 Відносна частка ринку (ВЧР) 2011 2012 0,3 2,4 1,2 0,9 2,5 2,9 3,5 1,3 1,5 3,5 0,3 1,4 0,2 1,9 2,5 2,5 3,5 2,3 1,3 3,5 0,3 1,4 0,2 1,9 3,5 1,5 0,5 1,3 2,3 3,5 0,3 1,4 1,2 1,9 3,5 1,5 1,5 1,3 0,3 1,5 0,7 1,4 1,2 2,9 3,5 2,5 2,5 1,3 2,3 3,5 0,3 3,4 1,2 1,9 2,5 2,5 3,5 3,3 1,3 3,5 0,6 1,8 1,2 1,9 3,5 3,5 2,5 1,3 0,7 3,5 Продовження табл. 5.1 Підприємства 15 16 17 18 19 20 21 A B C D E A B C D E A B C D E A B C D E A B C D E A B C D E A B C D E Обсяги реалізації продукції, млн. грн. 2011 2012 10 30 22 25 39 30 20 35 44 50 30 25 37 35 30 10 44 27 30 45 22 35 15 25 39 30 33 35 28 42 21 32 11 20 34 20 10 45 17 25 20 35 27 25 35 11 35 25 33 35 43 20 37 45 32 13 33 25 30 19 23 20 30 25 28 30 36 20 42 45 Темпи зросту ринку (ТЗР), % 2011 2012 5 15 15 17 14 12 15 18 17 20 15 7 10 9 17 12 15 11 15 18 5 7 5 9 17 14 15 17 12 20 5 9 10 13 17 15 15 19 11 14 15 17 15 13 17 8 15 11 12 14 15 7 5 9 17 12 13 11 15 5 5 3 15 7 17 19 17 11 15 16 23 Відносна частка ринку (ВЧР) 2011 2012 0,3 1,0 1,2 1,9 2,2 2,5 3,5 1,3 3,3 3,5 2,3 1,4 1,2 1,9 3,5 1,5 2,5 1,3 0,3 1,5 0,3 1,4 0,2 1,1 2,5 2,5 3,5 1,3 0,3 2,5 0,4 1,8 1,2 1,9 3,7 2,5 3,5 1,3 0,8 3,2 1,3 1,4 1,2 1,9 1,5 2,5 3,5 2,3 1,3 3,5 0,3 1,4 1,2 1,9 0,5 1,5 2,5 1,3 0,3 3,5 2,3 1,4 0,2 1,9 3,5 2,5 2,5 1,8 1,3 3,5 Продовження табл. 5.1 Підприємства 22 23 24 25 26 27 28 A B C D E A B C D E A B C D E A B C D E A B C D E A B C D E A B C D E Обсяги реалізації продукції, млн. грн. 2011 2012 14 30 32 28 32 38 40 25 12 25 23 40 31 24 39 20 41 35 30 40 14 25 33 15 39 20 44 15 25 35 22 32 22 35 39 30 40 32 22 15 13 33 31 27 12 42 30 17 42 15 20 30 38 25 29 30 30 15 30 45 14 10 22 25 19 30 45 35 20 35 Темпи зросту ринку (ТЗР), % 2011 2012 5 14 15 11 10 12 14 11 8 16 14 17 13 9 17 5 15 11 15 20 5 7 15 9 17 12 15 5 13 20 5 12 15 17 14 12 15 11 12 2 3 8 14 9 7 12 17 11 11 2 5 7 15 9 11 12 15 7 11 20 9 7 15 17 7 12 15 11 11 18 24 Відносна частка ринку (ВЧР) 2011 2012 0,4 1,4 2,2 1,9 3,5 0,5 2,5 1,3 2,3 3,5 1,3 1,4 0,2 1,9 3,5 2,7 2,5 1,3 0,3 3,5 0,3 1,4 2,2 1,9 3,5 1,5 2,5 1,3 0,3 1,5 0,9 1,4 1,2 1,9 2,5 2,7 3,2 1,3 1,3 3,5 0,3 1,4 1,2 0,9 0,5 2,5 3,5 1,3 0,3 3,5 0,3 1,4 0,2 1,9 3,5 1,5 3,5 0,3 0,3 3,5 1,3 2,4 1,2 1,9 3,5 2,5 1,5 1,3 0,9 3,5 Завдання №6 на тему: "Прийняття управлінських рішень" Перед керівником постало завдання поліпшення показників економічної й виробничо-господарської діяльності підприємства. Існує декілька альтернатив рішення цієї проблеми: повна реконструкція підприємства, модернізація основних виробництв, перепрофілювання виробництва й нічого не здійснювати. При проведенні повної реконструкції підприємства й у майбутньому сприятливої кон'юнктури ринку ймовірний прибуток становитиме А млн. грн., при несприятливому ринку збиток складе В млн. грн. При модернізації основних виробництв і сприятливому ринку прибуток становитиме C млн. грн., при несприятливому ринку збиток складе D млн. грн. Перепрофілювання виробництва й сприятливий ринок у майбутньому принесуть підприємству прибуток у розмірі Е млн. грн., при несприятливому ринку збиток складе F млн. грн. Можна провести маркетингові дослідження, вартість яких становить М млн. грн. Яке управлінське рішення повинен прийняти керівник у конкретній ситуації, щоб поліпшити економічне становище підприємства? Ухвалення рішення керівником розглянути за допомогою трьох типів моделей рішень: - ухвалення рішення в умовах невизначеності (всі виходи для кожної альтернативи рівноймовірні); - ухвалення рішення в умовах ризику (імовірність сприятливого ринку - G, несприятливого ринку - H); 25 - ухвалення рішення в умовах визначеності. При позитивних результатах маркетингових досліджень: - сприятливий ринок - І; несприятливий ринок - X. При негативних результатах маркетингових досліджень: - сприятливий ринок - Y; несприятливий ринок - Z. На підставі даних таблиці 6.1 визначити максимальну вартість маркетингових досліджень і дати рекомендації для ухвалення остаточного рішення. Теорія прийняття рішень (ТПР) - це аналітичний підхід для вибору альтернативи або напрямку дії. Існує три типи моделей рішень у ТПР, які залежать від ступеня визначеності можливих виходів або наслідків, з якими стикається менеджер, що приймає рішення: - прийняття рішень в умовах невизначеності - приймаючий рішення не знає ймовірності появи результату для кожної альтернативи; - прийняття рішень в умовах ризику - приймаючий рішення знає ймовірність появи результату або наслідків для кожного вибору; - прийняття рішень в умовах визначеності - приймаючий рішення знає з упевненістю наслідки або вихід будь-якої альтернативи або прийнятого рішення. Незалежно від складності рішення в ТПР використовуються наступні терміни: а) альтернатива - напрямок дії або стратегія, що може бути обрана приймаючим рішення (наприклад, брати або не брати парасоль завтра); б) стан природи - ситуація, на яку приймаючий рішення не може впливати або має дуже слабкий вплив (наприклад, завтрашня погода). 26 Таблиця 6.1 - Вихідні дані за варіантами 1 A 680 B -330 C 420 D -250 E 520 F -285 M 160 G 0,44 H 0,56 I 0,62 X 0,38 Y 0,52 Z 0,48 2 720 -400 510 -300 600 -350 220 0,33 0,67 0,44 0,56 0,32 0,68 3 480 -230 375 -190 410 -220 80 0,4 0,6 0,28 0,72 0,55 0,45 4 250 -100 340 -210 320 -170 75 0,45 0,55 0,88 0,12 0,75 0,25 5 550 -270 450 -330 220 -100 50 0,2 0,8 0,78 0,22 0,33 0,67 6 650 -300 450 -260 370 -180 110 0,66 0,34 0,82 0,18 0,47 0,53 7 465 -275 550 -320 500 -200 150 0,33 0,67 0,54 0,46 0,25 0,75 8 700 -370 410 -200 640 -370 50 0,3 0,7 0,44 0,56 0,32 0,68 9 580 -230 320 -150 420 -180 120 0,4 0,6 0,62 0,38 0,35 0,65 10 520 -200 410 -100 500 -350 150 0,33 0,67 0,45 0,55 0,32 0,68 11 A 470 B -230 C 320 D -180 E 410 F -220 M 60 G 0,42 H 0,58 I 0,28 X 0,72 Y 0,25 Z 0,75 12 350 -110 440 -210 320 -170 85 0,15 0,85 0,78 0,22 0,73 0,27 13 550 -270 450 -330 220 -115 70 0,2 0,8 0,8 0,2 0,33 0,67 14 450 -200 350 -160 380 -180 140 0,66 0,34 0,8 0,2 0,46 0,54 15 485 -275 570 -320 520 -200 145 0,33 0,67 0,54 0,46 0,3 0,7 16 600 -470 430 -205 645 -325 70 0,3 0,7 0,44 0,56 0,38 0,62 17 380 -130 220 -50 320 -180 110 0,4 0,6 0,6 0,4 0,25 0,75 18 420 -210 410 -100 540 -320 50 0,33 0,67 0,51 0,49 0,32 0,68 19 450 -210 310 -120 430 -225 80 0,42 0,58 0,22 0,78 0,35 0,65 20 250 -100 450 -240 330 -180 105 0,56 0,44 0,78 0,22 0,7 0,3 27 Продовження табл. 6.1 21 A 570 B -370 C 450 D -330 E 210 F -115 M 75 G 0,2 H 0,8 I 0,77 X 0,23 Y 0,37 Z 0,63 22 750 -400 350 -160 370 -190 100 0,66 0,34 0,81 0,19 0,44 0,56 23 455 -235 580 -310 500 -200 75 0,33 0,67 0,75 0,25 0,3 0,7 24 620 -370 400 -225 645 -305 50 0,37 0,63 0,42 0,58 0,38 0,62 25 335 -230 250 -150 420 -280 40 0,4 0,6 0,8 0,2 0,15 0,85 26 420 -110 310 -160 500 -340 80 0,3 0,7 0,51 0,49 0,32 0,68 27 490 -240 300 -110 430 -240 50 0,42 0,58 0,22 0,78 0,52 0,48 28 350 -100 250 -140 320 -190 125 0,56 0,44 0,74 0,26 0,7 0,3 29 470 -270 350 -230 110 -45 25 0,2 0,8 0,7 0,3 0,37 0,63 30 710 -410 350 -150 370 -190 120 0,66 0,34 0,88 0,12 0,44 0,56 31 A 495 B -245 C 580 D -310 E 520 F -210 M 55 G 0,33 H 0,67 I 0,54 X 0,46 Y 0,3 Z 0,7 32 610 -380 420 -225 635 -315 70 0,37 0,63 0,42 0,58 0,38 0,62 33 550 -270 450 -330 220 -115 70 0,2 0,8 0,8 0,2 0,33 0,67 34 450 -200 350 -160 380 -180 140 0,66 0,34 0,8 0,2 0,46 0,54 35 485 -275 570 -320 520 -200 145 0,33 0,67 0,54 0,46 0,3 0,7 36 600 -470 430 -205 645 -325 70 0,3 0,7 0,44 0,56 0,38 0,62 37 580 -230 320 -150 420 -180 120 0,4 0,6 0,62 0,38 0,45 0,55 38 520 -200 410 -100 500 -350 150 0,33 0,67 0,65 0,35 0,32 0,68 39 470 -230 320 -180 410 -220 60 0,42 0,58 0,28 0,72 0,25 0,75 40 350 -110 440 -210 320 -170 85 0,35 0,65 0,78 0,22 0,73 0,27 28 Завдання №7 на тему: "Теорія мотивації" 1. Назвіть по п'ять найбільш важливих, на Вашу думку, мотиваторів для наступних осіб: - Вас особисто на роботі (навчанні): 1.__________________________________________________________ 2.__________________________________________________________ 3.__________________________________________________________ 4.__________________________________________________________ 5.__________________________________________________________ - кваліфікованого робітника: 1.__________________________________________________________ 2.__________________________________________________________ 3.__________________________________________________________ 4.__________________________________________________________ 5.__________________________________________________________ - службовця в конторі: 1.__________________________________________________________ 2.__________________________________________________________ 3.__________________________________________________________ 4.__________________________________________________________ 5.__________________________________________________________ - професіонала (лікаря, юриста, викладача): 1.__________________________________________________________ 2.__________________________________________________________ 3.__________________________________________________________ 4.__________________________________________________________ 5.__________________________________________________________ 29 - некваліфікованого робітника: 1.__________________________________________________________ 2.__________________________________________________________ 3.__________________________________________________________ 4.__________________________________________________________ 5.__________________________________________________________ 2. Заповніть таблицю, забезпечивши логіку в поясненні Ваших бажань і потреб. Таблиця 7.1 - Лист бажань Речі, що Вам Яку потребу (потреби) хочеться одержати в дане бажання може житті задовольнити? 1. 1. 2. Короткострокові 2. Потреби за теорі3. бажання 3. ями мотивації 4. 4. 5. 5. 1. 1. 2. Довгострокові 2. Потреби за теорі3. бажання 3. ями мотивації 4. 4. 5. 5. 30 Яка мотиваційна теорія краще пояснює обрані Вами потреби? 1. 2. 3. 4. 5. 1. 2. 3. 4. 5. ТЕСТИ ДО ПРОВЕДЕННЯ КОМПЛЕКСНОЇ КОНТРОЛЬНОЇ РОБОТИ 1. Менеджмент - це: а) процес управління людськими й матеріальними ресурсами; б) вплив суб'єктів управління на діяльність людей; в) управління, область людських знань, уміння домагатися поставлених цілей, використовуючи при цьому працю. 2. Менеджер - це: а) керівник, що керує роботою підлеглих йому людей; б) управлінець, що організує конкретну діяльність підлеглих йому людей і сам виконує управлінські функції; в) керівник, що управляє всім підприємством. 3. Якості, якими повинен володіти менеджер, за А. Файолем: а) здоров'я, розум, інтелектуальність, вища освіта, моральні якості, компетентність, комунікабельність; б) фізична сила, здоров'я, проявляти ініціативу, уміння спілкуватися й слухати людей, комунікабельність; в) добре володіти ситуацією на ринку, компетентність, ініціатива, мотивувати людей, заохочувати працівників. 4. Дослідження в області менеджменту були узагальнені «школою наукового управління», у якій були розроблені принципи, що розкривають значення характеристики виробництва, це: а) поділ праці, вимірювання праці, складання завдань-приписань для працівників, заохочення працівників, роль профспілки, мотивація й т.ін.; б) поділ праці, дисципліна, єдиноначальність, підпорядкованість особистих інтересів загальним, централізація, стабільність робочого місця й т.ін.; в) підвищення ефективності виробництва, можна досягти за рахунок ефективності людських ресурсів, тобто прояву позитивної уваги до людей. 5. Дослідження в області менеджменту були узагальнені «класичною (адміністративною) школою управління», у якій були розроблені принципи, що розкривають значення ефективності виробництва, тобто: а) поділ праці, дисципліна, єдиноначальність, підпорядкованість особистих інтересів загальним, централізація, стабільність робочого місця й т. ін.; 31 б) підвищення ефективності виробництва можна досягти за рахунок ефективності використання людських ресурсів, тобто прояву позитивної уваги до людей; в) підвищення ефективності виробництва можна досягти за рахунок управлінських підходів по відношенню людини до праці і його різновиду поводження людини до праці. 6. Дослідження в області менеджменту були узагальнені «школою поведінкових наук», у якій були розроблені принципи, що розкривають значення ефективності виробництва, а саме: а) підвищення ефективності виробництва можна досягти за рахунок управлінських підходів по відношенню людини до праці і його різновиду поводження людини до праці; б) підвищення ефективності виробництва, можна досягти за рахунок ефективності людських ресурсів, тобто прояву позитивної уваги до людей; в) ефективність виробництва залежить від можливостей людини й від того, щоб працівник мав можливість добре заробити. 7. Дослідження в області менеджменту були узагальнені «школою людських відносин», у якій були розроблені принципи, що розкривають значення ефективності виробництва, а саме: а) підвищення ефективності виробництва можна досягти за рахунок ефективності людських ресурсів, тобто прояву позитивної уваги до людей; б) підвищення ефективності виробництва можна досягти за рахунок управлінських підходів по відношенню людини до праці і його різновиду поводження людини до праці; в) ефективність виробництва залежить від можливостей людини й від того, щоб працівник мав можливість добре заробляти. 8. Назвіть основні функції менеджменту: а) організація, планування, регулювання, облік, контроль; б) організація, планування, координування, мотивація, контроль; в) організація, регулювання, облік, мотивація, контроль. 9. Стратегічний менеджмент - це: а) управлінський вид діяльності по вивченню ринків збуту, і збуту товарів для задоволення потреб клієнта; б) управлінський вид діяльності, при якому розробляється стратегічне планування відносно довгострокових перспектив розвитку організації; 32 в) управлінський вид діяльності по розробці й проектуванню продукту, регулюванню всіма матеріальними ресурсами в організації. 10. У світовій практиці визначені три основних рівні з в організаціях: вищий, середній, нижчий. Вищий рівень управління - це: а) управлінський рівень, що координує й контролює роботу молодших менеджерів; б) інституціональний рівень, що приймає найважливіші управлінські рішення й формує стратегічні цілі в організації; в) технічний рівень, що контролює виконання виробничих завдань, управляє бригадами, змінами, дільницями. 11. У світовій практиці визначені три основних рівні управління в організаціях: вищий, середній, нижчий. Середній рівень управління - це: а) інституціональний рівень, що приймає найважливіші управлінські рішення й формує стратегічні цілі в організації; б) управлінський рівень, що координує й контролює роботу молодших менеджерів; в) технічний рівень, що контролює виконання виробничих завдань, управляє бригадами, змінами, дільницями. 12. У світовій практиці визначені три основних рівні управління в організаціях: вищий, середній, нижчий. Нижчий рівень управління - це: а) управлінський рівень, що координує й контролює роботу молодших менеджерів; б) технічний рівень, що контролює виконання виробничих завдань, управляє бригадами, змінами, дільницями; в) інституціональний рівень, що приймає найважливіші управлінські рішення й формує стратегічні цілі в організації. 13. Перехід до ринку привів до утворення нових організаційних форм організацій, однією з яких є товариство з обмеженою відповідальністю (ТОВ): а) організація, що працює із залученням позикового капіталу; б) організація, створена на основі вкладення капіталу партнерів, що спільно здійснюють господарську діяльність, управління й розподіл прибутку; в) організація, що поєднує в собі засоби організації людей з метою здійснення господарської діяльності та має статутний фонд у вигляді акцій. 33 14. Перехід до ринкових відносин призвів до утворення нових форм організацій, однією з яких є спільне підприємство (СП) - це: а) організація, створена на основі вкладення капіталу вітчизняних і іноземних партнерів, що спільно здійснюють господарська діяльність, управління й розподіл прибутку; б) організації, створювані з метою володіння контрольними пакетами цінних паперів промислових фірм; в) організація, що поєднує в собі засоби організації людей з метою здійснення господарської діяльності та має статутний фонд у вигляді акцій. 15. Перехід до ринку привів до утворення ряду нових форм організацій, однієї з яких є холдингові компанії. (ХК) - це: а) організація, створена на основі вкладення капіталу вітчизняних і іноземних партнерів, що спільно здійснюють господарська діяльність, управління й розподіл прибутку; б) організації, створювані з метою володіння контрольними пакетами цінних паперів промислових фірм; в) організація з обмеженим централізованим управлінням і перебуває на повному госпрозрахунку й самоврядуванні. 16. Перехід до ринку привів до утворення низки нових форм організацій, однією з яких є акціонерне товариство (АТ) - це: а) організація, що працює із залученням позикового капіталу; б) організація, створена на основі вкладення капіталу вітчизняних і іноземних партнерів, що спільно здійснюють господарська діяльність, управління й розподіл прибутку; в) організація, що поєднує в собі засоби організації людей з метою здійснення господарської діяльності та має статутний фонд у вигляді акцій. 17. У кожному трудовому колективі існують формальні й неформальні взаємини між членами колективу, тому формальні відносини це: а) відносини, які регламентуються відповідними інструментами, наказами, розпорядженнями; б) відносини, які не регламентуються ніким і нічим; в) відносини серед людей, що вступили в регулярну взаємодію для досягнення певних цілей організації. 18. У кожному трудовому колективі існують формальні й неформальні взаємини між членами колективу, тому неформальні відносини - це: 34 а) відносини серед людей, створені з волі керівника для досягнення цілей організації; б) відносини, які регламентуються відповідними інструментами, наказами, розпорядження; в) відносини, які не регламентуються ніким і нічим. 19. У будь-якій організації існує три основні системи. Кібернетичні системи - це: а) комплекс тісно зв'язаних між собою систем: виробничої, маркетингової й забезпечувальної; б) комплекс систем та дій, що перебувають у строгій послідовності; в) комплекс елементів, розглянутих у функціональному взаємозв'язку. 20. Зовнішнє середовище організації можна охарактеризувати як: а) сукупність (взаємозв'язок) різноманітних факторів, що впливають на організацію; б) внутрішні змінні організації, які безпосередньо впливають на діяльність організації; в) громадські організації, які безпосередньо впливають на діяльність підприємств (фірм). 21. Внутрішнє середовище організації можна охарактеризувати як: а) конкретні цілі, при яких організація прагне досягти бажаних результатів своєї діяльності; б) внутрішні змінні організації, які безпосередньо впливають на діяльність організації; в) сукупність (взаємозв'язок) різноманітних факторів, що впливають на організацію. 22. Під організаційною структурою управління необхідно розуміти: а) сукупність управлінських ланок, розташованих у строгій співпідпорядкованості; б) взаємозв'язок управлінців, що здійснюють регулювання й координацію діяльності декількох структурних підрозділів; в) взаємозв'язок щаблів управління, що перебувають у вертикальній залежності. 35 23. Лінійна організаційна структура управління характеризує: а) сукупність підрозділів, що спеціалізуються на виконанні конкретних видів робіт; б) кожна ланка й кожний підлеглий має одного керівника, через якого по одному одноразовому каналі проходять всі команди управління; в) спеціальний апарат, що складається з функціональних підрозділів, які перебувають при лінійних керівниках, що допомагають їм виконати завдання організації. 24. Функціональна організаційна структура управління характеризується: а) кожна ланка й кожний підлеглий має одного керівника, через якого по одному одноразовому каналі проходять всі команди управління; б) спеціальний апарат, що складається з функціональних підрозділів, які перебувають при лінійних керівниках, що допомагають їм виконати завдання організації; в) сукупність підрозділів, що спеціалізуються на виконанні конкретних видів робіт. 25. Лінійно-функціональна організаційна структура характеризується: а) сукупність підрозділів, що спеціалізуються на виконанні конкретних видів робіт; б) кожна ланка й кожний підлеглий має одного керівника, через якого по одному одноразовому каналі проходять всі команди управління; в) спеціальний апарат, що складається з функціональних підрозділів, які перебувають при лінійних керівниках, які допомагають їм виконати завдання організації. 26. У теорії та практиці менеджменту розрізняють наступні типи планування: а) стратегічне, тактичне, оперативне; б) виробниче, технічне, організаційне; в) довгострокове, середньострокове, короткострокове. 27. До основних принципів планування відносяться: а) розумність, передбачуваність, чіткість, гнучкість, ясність; б) повнота, точність, ясність, безперервність, економічність; в) мобільність, економічність, стабільність, чіткість. 36 28. Розрізняють наступні етапи розвитку планування: а) агрегування, групування, мотивування, координування; б) контролювання, агрегування, стимулювання, функціонування; в) бюджетування, довгострокове планування, стратегічне планування, стратегічне управління. 29. До основних етапів стратегічного управління відносяться: а) бюджетування, довгострокове планування, стратегічне планування, стратегічне управління; б) визначення переваг та недоліків, розробка цілей, виконання, контроль; в) аналіз середи, визначення місії та цілей, вибір стратегії, виконання стратегії, оцінка та контроль виконання. 30. Процес стратегічного планування у функціонуванні організації здійснюється шляхом установлення цільових орієнтирів організації, одним з них є місія організації - це: а) твердження, що розкриває сенс існування організації, у якому проявляється відмінність даної організації від їй подібних; б) конкретний стан окремих характеристик організації, досягнення яких є для неї бажаним і на досягнення, яких і спрямована діяльність; в) конкретні специфічні цілі, що є вихідною точкою планування діяльності й лежать в основі побудови організаційних відносин. 31. Процес стратегічного планування у функціонуванні організації здійснюється шляхом установлення цільових орієнтирів організації, одним з них є розробка цілей організації, які припускають: а) конкретні специфічні цілі, що є вихідною точкою планування діяльності й лежать в основі побудови організаційних відносин; б) твердження, що розкриває сенс існування організації, у якому проявляється відмінність даної організації від їй подібних; в) конкретний стан окремих характеристик організації, досягнення яких є для неї бажаним і на досягнення, яких і спрямовано діяльність. 32. Визначення стратегії для фірми залежить від ситуацій, у якій вона перебуває, однією з основних стратегій є стратегія концентрованого росту - це: а) стратегія фірми, що пов'язана з розширенням фірми шляхом додавання нових структур виробництва; б) стратегія фірми, що пов'язана зі зміною продукту або ринку; в) стратегія фірми, що не має можливості розвитку на даному ринку з даним продуктом у рамках даної галузі. 37 33. Визначення стратегії для фірми залежить від ситуацій, у яких вона перебуває, однією з основних стратегій є стратегія інтегрованого росту - це: а) стратегія фірми, що не має можливості розвитку на даному ринку з даним продуктом у рамках даної галузі; б) стратегія фірми, що пов'язана зі зміною продукту або ринку; в) стратегія фірми, що пов'язана з розширенням фірми шляхом додавання нових структур виробництва. 34. Визначення стратегії для фірми залежить від ситуації, у якій вона перебуває. Однією з основних стратегій є стратегія диверсифікованого росту - це: а) стратегія фірми, що не має можливості розвитку на даному ринку з даним продуктом у рамках даної галузі; б) стратегія фірми, що пов'язана з розширенням фірми шляхом додавання нових структур виробництва; в) стратегія фірми, що пов'язана зі зміною продукту або ринку. 35. Визначення стратегії для фірми залежить від ситуації, у якій вона перебуває, однією з основних стратегій є стратегія скорочення - це: а) стратегія фірми, що пов'язана з розширенням фірми шляхом додавання нових структур виробництва; б) стратегія фірми, що пов'язана зі зміною продукту або ринку; в) стратегія фірми, що пов'язана з перегрупуванням сил після тривалого періоду росту, тобто фірма прибігає до скорочення виробництва. 36. Аналіз зовнішнього середовища являє собою процес дослідження зовнішніх факторів, які впливають на подальше її функціонування, одними з них є економічні фактори, які представляють: а) аналіз низки показників: купівельна спроможність населення, темпи інфляції, рівень зайнятості, норми оподатковування, продуктивність праці, платіжний баланс і ін.; б) інтереси підприємств, які виражаються через закони й підзаконні документи, податки, кредитування великих проектів, угоди з іншими країнами, співробітництво з місцевою владою; в) своєчасність побачення можливостей організації у виробництві нової продукції, і її вдосконалення, а також модернізації технології виробництва. 37. Аналіз зовнішнього середовища являє собою процес дослідження зовнішніх факторів, які впливають на подальше її функціонування, одним з них є політичні фактори, які представляють: 38 а) вчасно побачити можливості організації у виробництві нової продукції, і її вдосконалення, а також модернізації технології виробництва; б) зміна й пристосування до всіх соціальних змін, що відбувають в організації, а саме настрій у суспільстві стосовно підприємництва; в) інтереси підприємств, які виражаються через закони й підзаконні документи, податки, кредитування великих проектів, угода з іншими країнами, співробітництво з місцевою владою. 38. Аналіз зовнішнього середовища являє собою процес дослідження зовнішніх факторів, які впливають на подальше її функціонування, одним з них є соціальні фактори, які представляють: а) вчасно побачити можливості організації у виробництві нової продукції, і її вдосконалення, а також модернізації технології виробництва; б) зміна й пристосування до всіх соціальних змін, що відбувають в організації, а саме настрій у суспільстві стосовно підприємництва; в) аналіз ряду показників: купівельна спроможність населення, темпи інфляції, рівень зайнятості, норми оподатковування, продуктивність праці, платіжний баланс і ін. 39. Аналіз зовнішнього середовища являє собою процес дослідження зовнішніх факторів, які впливають на подальше її функціонування, одними з них є технологічні фактори, які представляють: а) інтереси підприємств, що виражаються через закони й підзаконні документи, податки, кредитування великих проектів, угоди з іншими країнами, співробітництво з місцевою владою; б) вчасно побачити можливості організації у виробництві нової продукції, і її удосконаленні, а також модернізації технології виробництва; в) аналіз ряду показників: купівельна спроможність населення, темпи інфляції, рівень зайнятості, норми оподатковування, продуктивність праці, платіжний баланс і ін. 40. Внутрішнє середовище являє собою систему показників, що характеризують діяльність підприємства. Метою аналізу є виявлення сильних і слабких сторін для стратегічного планування: маркетинг охоплює сторони, які зв'язані: а) з реалізацією продукції, ринковими дослідженнями й розробками, просуванням товару, ціноутворенням і т.ін.; 39 б) з виявленням слабких сторін: у фінансуванні, неефективному використанні коштів і виявленням недоліків в організації бухгалтерського обліку; в) з обстеженням системи управління виробництвом: виготовлення продукції, постачання й ведення складського господарства, обслуговування технологічного парку, здійснення досліджень і розробок. 41. Внутрішнє середовище являє собою систему показників, що характеризують діяльність підприємства. Метою аналізу є виявлення сильних і слабких сторін для стратегічного планування: виробництво охоплює сторони, які зв'язані: а) із своєчасністю побачення можливостей організації у виробництві нової продукції, і її вдосконалення, а також модернізації технології виробництва; б) з обстеженням системи управління виробництвом: виготовлення продукції, постачання й ведення складського господарства, обслуговування технологічного парку, здійснення досліджень і розробок; в) з виявленням слабких сторін: у фінансуванні, неефективному використанні коштів і виявленням недоліків в організації бухгалтерського обліку. 42. Внутрішнє середовище являє собою систему показників, що характеризують діяльність підприємства. Метою аналізу є виявлення сильних і слабких сторін для стратегічного планування: фінанси охоплюють сторони, які зв'язані: а) з виявленням слабких сторін: у фінансуванні, неефективному використанні коштів і виявленням недоліків в організації бухгалтерського обліку; б) з обстеженням системи управління виробництвом: виготовлення продукції, постачання й ведення складського господарства, обслуговування технологічного парку, здійснення досліджень і розробок в) з організацією висококваліфікованих кадрів, їхнє навчання й просування, стимулювання й створення відносин між працівниками. 43. Внутрішнє середовище являє собою систему показників, що характеризують діяльність підприємства. Метою аналізу є виявлення сильних і слабких сторін для стратегічного планування: трудові ресурси охоплюють сторони, які зв'язані: а) з організацією висококваліфікованих кадрів, їхнє навчання й просування, стимулювання й створення відносин між працівниками; б) з виявленням слабких сторін: у фінансуванні, неефективному використанні коштів і виявленням недоліків в організації бухгалтерського обліку; 40 в) з обстеженням системи управління виробництвом: виготовлення продукції, постачання й ведення складського господарства, обслуговування технологічного парку, здійснення досліджень і розробок. 44. Вивчення безпосереднього оточення організації спрямовано на аналіз стану тих складових зовнішнього середовища, з якими організація перебуває в безпосередній взаємодії - це покупці, які характеризують: а) ті суб’єкти діяльності, які постачають організацію різною сировиною, напівфабрикатами й іншими ресурсами; б) виявлення сильних й слабких сторін конкурентів і на базі цього побудова своєї стратегії конкурентної боротьби; в) вивчення клієнтів, їхній вік, освіта, купівельна спроможність і потреба відносно продукту. 45. Вивчення безпосереднього оточення організації спрямовано на аналіз стану тих складових зовнішнього середовища, з якими організація перебуває в безпосередній взаємодії - це постачальники, які характеризують: а) вивчення клієнтів, їхній вік, освіта, купівельна спроможність і потреба відносно продукту; б) виявлення сильних й слабких сторін конкурентів і на базі цього будування своєї стратегії конкурентної боротьби; в) потенційні можливості в забезпеченні організації кадрами, необхідними для рішення своїх завдань. 46. Вивчення безпосереднього оточення організації спрямовано на аналіз стану тих складових зовнішнього середовища, з якими організація перебуває в безпосередній взаємодії - це конкуренти, які характеризують: а) ті аспекти діяльності, які постачають організацію різною сировиною, напівфабрикатами й іншими ресурсами; б) вивчення клієнтів, їхній вік, утворення, купівельна спроможність і потреба стосовно продукту; в) виявлення сильних й слабких сторін конкурентів і на базі цього будування своєї стратегії конкурентної боротьби. 47. Вивчення безпосереднього оточення організації спрямовано на аналіз стану тих складових зовнішнього середовища, з якими організація перебуває в безпосередній взаємодії - це ринок робочої сили, що характеризує: а) виявлення сильних й слабких сторін конкурентів і на базі цього будування своєї стратегії конкурентної боротьби; 41 б) вивчення клієнтів, їхній вік, освіта, купівельна спроможність і потреба відносно продукту; в) потенційні можливості в забезпеченні організації кадрами, необхідними для рішення своїх завдань. 48. Процес прийняття управлінського рішення складається з наступних стадій: а) формулювання цілей, розробка плану дій, оцінка результатів; б) розробка альтернатив, вибір альтернативи, аналіз та контроль виконання рішення; в) визнання необхідності рішення, прийняття рішення, виконання рішення. 49. Розрізняють наступні групи методів прийняття управлінських рішень: а) загальні, специфічні, вибіркові; б) якісні, кількісні, опосередковані; в) неформальні (евристичні), колективні, кількісні. 50. Вимоги, що висувають до управлінських рішень: а) ефективність, економічність, своєчасність, реальна здійсненність; б) практичність, швидкість, обґрунтованість, альтернативність; в) непередбачуваність, цілеспрямованість, обґрунтованість. 51. Однією з функцій менеджменту є мотивація, що являє собою: а) загальне керівництво до дій і прийняття поточних рішень для виконання поставлених цілей; б) процес спонукання себе та інших до діяльності для досягнення особистісних цілей та цілей організації; в) визначення стратегічних та оперативних цілей організації. 52. Однією із змістовних теорій мотивації є теорія ієрархії потреб А. Маслоу, сутність якої в наступному: а) люди постійно відчувають потреби, які можуть бути об'єднані в окремі ієрархічно розташовані групи (фізіологічні, безпеки, приналежності й причетності, визнання й самоствердження, самовираження), якщо одна потреба задовольняється, то на її місце виходить інша потреба; б) потреби людини можуть бути об'єднані в групи (існування, зв'язку, росту), що розташовані ієрархічно, рух від потреби до потреби іде в обидва боки; 42 в) вивчається вплив потреб досягнення, співучасті й володарювання. Ці потреби впливають на поводження людини, змушуючи її здійснювати дії, які повинні привести до задоволення цих потреб. 53. Однією із змістовних теорій мотивації є теорія ERG К. Альдерфера, сутність якої в наступному: а) люди постійно відчувають потреби, які можуть бути об'єднані в окремі ієрархічно розташовані групи (фізіологічні, безпеки, приналежності й причетності, визнання й самоствердження, самовираження), якщо одна потреба задовольняється, то на її місце виходить інша потреба; б) потреби людини можуть бути об'єднані в групи (існування, зв'язку, росту), що розташовані ієрархічно, рух від потреби до потреби іде в обидва боки; в) вивчається вплив потреб досягнення, співучасті й володарювання. Ці потреби впливають на поводження людини, змушуючи її здійснювати дії, які повинні привести до задоволення цих потреб. 54. Однією із змістовних теорій мотивації є теорія придбаних потреб МакКлелланда, сутність якої в наступному: а) люди постійно відчувають потреби, які можуть бути об'єднані в окремі ієрархічно розташовані групи (фізіологічні, безпеки, приналежності й причетності, визнання й самоствердження, самовираження), якщо одна потреба задовольняється, то на її місце виходить інша потреба; б) потреби людини можуть бути об'єднані в групи (існування, зв'язку, росту), що розташовані ієрархічно, рух від потреби до потреби іде в обидва боки; в) вивчається вплив потреб досягнення, співучасті й володарювання. Ці потреби впливають на поводження людини, змушуючи її здійснювати дії, які повинні привести до задоволення цих потреб. 55. Однією із змістовних теорій мотивації є теорія Ф. Герцберга, сутність якої в наступному: а) потреби людини об’єднані у дві категорії факторів: здоров'я (політика фірми, умови роботи, заробіток, міжособистісні відносини) та мотивації (успіх, просування по службі, визнання й схвалення результатів роботи, високий ступінь відповідальності й можливості творчого й ділового росту); б) потреби людини можуть бути об'єднані в групи (існування, зв'язку, росту), що розташовані ієрархічно, рух від потреби до потреби іде в обидва боки; 43 в) вивчається вплив потреб досягнення, співучасті й володарювання. Ці потреби впливають на поводження людини, змушуючи її здійснювати дії, які повинні привести до задоволення цих потреб. 56. Однією з процесуальних теорій мотивації є теорія очікування В. Врума, Л. Портера та Е. Лоулера, сутність якої в наступному: а) навчання, що описує залежність мотивації від бажань і можливостей людини, а також зусиль, що витрачаються на задоволення цих бажань; б) поводження людини визначається тими цілями, які він ставить перед собою, тому що саме заради досягнення цих цілей він здійснює певні дії; в) у процесі роботи людина порівнює оцінку своїх дій з оцінкою дій інших і на основі цього порівняння в залежності від задоволеності порівняльною оцінкою людина модифікує свою поведінку. 57. Однією з процесуальних теорій мотивації є теорія постановки цілей Е. Лока, сутність якої в наступному: а) навчання, що описує залежність мотивації від бажань і можливостей людини, а також зусиль, що витрачаються на задоволення цих бажань; б) поводження людини визначається тими цілями, які він ставить перед собою, тому що саме заради досягнення цих цілей він здійснює певні дії; в) у процесі роботи людина порівнює оцінку своїх дій з оцінкою дій інших і на основі цього порівняння в залежності від задоволеності порівняльною оцінкою людина модифікує свою поведінку. 58. Однією з процесуальних теорій мотивації є теорія рівності С Адамса, сутність якої в наступному: а) навчання, що описує залежність мотивації від бажань і можливостей людини, а також зусиль, що витрачаються на задоволення цих бажань; б) поводження людини визначається тими цілями, які він ставить перед собою, тому що саме заради досягнення цих цілей він здійснює певні дії; в) у процесі роботи людина порівнює оцінку своїх дій з оцінкою дій інших і на основі цього порівняння в залежності від задоволеності порівняльною оцінкою людина модифікує свою поведінку. 44 59. Однією з процесуальних теорій мотивації є теорія партисипативного управління, сутність якої в наступному: а) якщо людина в організації зацікавлено бере участь у різній внутрішньоорганізаційній діяльності, то він тим самим, одержуючи від цього задоволення, працює з більшою віддачею, краще, більш якісно й продуктивно; б) поводження людини визначається тими цілями, які він ставить перед собою, тому що саме заради досягнення цих цілей він здійснює певні дії; в) у процесі роботи людина порівнює оцінку своїх дій з оцінкою дій інших і на основі цього порівняння в залежності від задоволеності порівняльною оцінкою людина модифікує свою поведінку. 60. Для ефективного управління, організації робіт та мотивування підлеглих керівник використовує комунікацію, яка являє собою: а) процес спонукання себе та інших до діяльності для досягнення особистісних цілей та цілей організації; б) процес передавання інформації, а також значення або змісту за допомогою символів; в) загальне керівництво до дій і прийняття поточних рішень для виконання поставлених цілей. 61. Суб'єктами комунікаційного процесу є: а) внутрішні змінні організації, які безпосередньо впливають на діяльність організації; б) громадські організації, які безпосередньо впливають на діяльність підприємств; в) окремі особистості, групи, організації. 62. Розрізняють наступні форми передачі інформації: а) усно, письмово, жестами, тоном голосу; б) виробнича, технічна, індивідуальна; в) організаційна, витратна, прибуткова. 63. У теорії комунікації виділяють комунікаційні мережі, які являють собою: а) з'єднання певним чином індивідів, що беруть участь у комунікаційному процесі, за допомогою інформаційних потоків; б) спосіб, за допомогою якого індивід воліє будувати комунікаційну взаємодію з іншими; в) інформацію, яку послано відправником без використання слів як системи кодування. 45 64. У теорії комунікації виділяють комунікаційні стилі, які являють собою: а) з'єднання певним чином індивідів, що беруть участь у комунікаційному процесі, за допомогою інформаційних потоків; б) спосіб, за допомогою якого індивід воліє будувати комунікаційну взаємодію з іншими; в) інформацію, яку послано відправником без використання слів як системи кодування. 65. Невербальна комунікація – це: а) з'єднання певним чином індивідів, що беруть участь у комунікаційному процесі, за допомогою інформаційних потоків; б) спосіб, за допомогою якого індивід воліє будувати комунікаційну взаємодію з іншими; в) інформація, яку послано відправником без використання слів як системи кодування. 66. Основними типами невербальної комунікації є: а) рухи тіла, особисті фізичні якості, мова, використання середовища, фізичне середовище, час; б) здоров'я, розум, інтелектуальність, компетентність, комунікабельність; в) вік, освіта, стать, сімейний стан, рівень доходів. 67. Однією з функцій менеджменту є контроль, призначення якого є в наступному: а) вчасно фіксувати відхилення від норми та вносити корективи в хід роботи на ранніх етапах, виправляючи помилки для досягнення поставленої мети; б) процес спонукання себе та інших до діяльності для досягнення особистісних цілей та цілей організації; в) визначення стратегічних та оперативних цілей організації. 68. Один з видів контролю - попередній, сутність якого в наступному: а) виконується в процесі проведення робіт - це зворотній зв'язок, за допомогою якого керівництво коректує дії організації при зміні зовнішніх і внутрішніх умов роботи.; б) здійснюється до початку виконання робіт, контролюються людські, матеріальні та фінансові ресурси; в) здійснюється на завершальній стадії роботи й містить у собі дві функції: планування майбутніх робіт і вдосконалювання системи мотивації. 46 69. Один з видів контролю - поточний, сутність якого в наступному: а) виконується в процесі проведення робіт – це зворотній зв'язок, за допомогою якого керівництво коректує дії організації при зміні зовнішніх і внутрішніх умов роботи.; б) здійснюється до початку виконання робіт, контролюються людські, матеріальні та фінансові ресурси; в) здійснюється на завершальній стадії роботи й містить у собі дві функції: планування майбутніх робіт і вдосконалювання системи мотивації. 70. Один з видів контролю - заключний, сутність якого в наступному: а) виконується в процесі проведення робіт – це зворотній зв'язок, за допомогою якого керівництво коректує дії організації при зміні зовнішніх і внутрішніх умов роботи.; б) здійснюється до початку виконання робіт, контролюються людські, матеріальні та фінансові ресурси; в) здійснюється на завершальній стадії роботи й містить у собі дві функції: планування майбутніх робіт і вдосконалення системи мотивації. 47 ЛІТЕРАТУРА 1. Мескон М. Основы менеджмента : пер. с англ. / М. Мескон, М. Альберт, Ф. Хедоури. – М. : Дело, 2002. – 701 с. 2. Осовська Г. В. Основи менеджменту : навч. посіб. [для студ. вищ. навч. закладів] / Г. В. Осовська, О. А. Осовська. – К. : Кондор, 2010. – 368 с. 3. Герчикова И. Н. Менеджмент : учеб. [для студ. вузов]. – 3-е изд. – М. : Банки и биржи, ЮНИТИ, 2002. – 502 с. 4. Шегда А. В. Менеджмент : навч. посіб. [для студ. вищ. навч. закладів] – К. : Знання, 2002. – 584 с. 5. Кабушкин Н. И. Основы менеджмента : учеб. пос. [для эк. спец. вузов]. – Минск : Новое знание, 2002. – 336 с. 6. Менеджмент в вопросах и ответах : учеб. пос. / В. Р. Веснин. – М. : Проспект, 2004. – 174 с. 7. Менеджмент : учеб. [для студ. вузов] / О. С. Виханский, А. Н. Наумов. – М. : Экономистъ, 2004. – 528 с. 8. Основы менеджмента : учеб. пос. [для студ. и преп. вузов] / В. Г. Янчевский. – Мн. : Тетра Системс, 2004. – 224 с. 9. Менеджмент : учеб. пос. / Е. Е. Вершигора. – М. : Инфра-М, 2003. – 283 с. 10. Менеджмент : учеб. [для студ. вузов] / В. Р. Веснин. – М. : Элит, 2003. – 546 с. 11. Котлер Ф. Маркетинг. Менеджмент : пер. с англ. – СПб. : Питер, 2003. – 749 с. 48 12. Основи менеджменту : підруч. [для студ. вищ. навч. закладів] / О. Є. Кузьмін, О. Г. Мельник. – К. : Академвидав, 2003. – 416 с. 49
