Тема: Дії у складі дозору та в засідці. Поняття розвідувального дозору та його завдання. Розвідувальний дозор – орган військової розвідки, що висилається з метою розвідки противника і місцевості у визначеному районі, напрямку. Для ведення розвідки розвідувальному дозору вказується напрямок або об’єкт. Розвідувальний дозор у складі взводу який висилається від бригади, діє на відстані до 30 км, від батальйону – до 15 км, від розвідувального загону – до 10 км і виконує завдання спостереженням, розвідувальними засідками, нальотами, опитуванням місцевих жителів, допитом полонених і перебіжчиків, підслуховуванням і вивченням захоплених документів, озброєння і техніки противника. Для огляду місцевості і місцевих предметів у напрямку руху дозору і по боках висилаються дозорні відділення (танки) або піші дозорні, які діють на відстані, що забезпечує спостереження за ним і підтримку вогнем. Розвідувальний дозор може вирішувати такі завдання: виявляти противника в певному районі і встановлювати його склад і характер дій; позиції елементів систем високоточної зброї й артилерії; місця розташування ПУ, опорних пунктів, позицій і характер фортифікаційних споруд і загороджень; зони зараження, райони руйнувань, пожеж і затоплень, шляхи їх обходу або напрямки подолання. Крім цього, розвідувальний дозор може захоплювати полонених, документи, зразки озброєння, військової техніки і спорядження противника. Бойовий розвідувальний дозор та його завдання. Бойовий розвідувальний дозор – орган військової розвідки, призначений для ведення розвідки під час бою перед фронтом або на одному з флангів батальйону (роти) та для встановлення тактичного і вогневого контакту з противником у разі його втрати. Бойовий розвідувальний дозор виконує завдання спостереженням, підслуховуванням, розвідувальними засідками і боєм. За відсутності безпосереднього зіткнення з противником діє на відстані до 10 км. Після виконання розвідувальних завдань взвод діє, як правило, у бойовому порядку роти. Дозорне відділення (танк, піший дозор) та особливості його завдання Дозорне відділення (танк, піший дозор) висилається від підрозділів, які ведуть розвідку або виконують бойові завдання у відриві від головних сил (бойових, розвідувальних дозорів, розвідувальних загонів), для своєчасного виявлення противника і розвідки місцевості, а також з метою недопущення несподіваної зустрічі з противником розвідувального органу (взводу) і доведення до командира первинної інформації про нього. Якщо розвідка будь-якого об’єкта з машини (або з обраного укриття) ускладнена, командир відділення висилає піших дозорних (двох-трьох солдатів), призначаючи одного з них старшим, а командир танка – одного із членів екіпажу. При цьому командир відділення (танка) визначає час на розвідку і завдання. Машина розташовується в укритті. Особовий склад, який залишився в ній, веде спостереження за діями дозорних і місцевістю в готовності підтримати їх вогнем. Під час безпосереднього огляду об’єкта одним дозорним інші повинні бути в готовності підтримати його вогнем своєї зброї. Піші дозорні при огляді об’єкта діють на відстані 20-30 м один від одного. Особливості дії дозору в різних видах бою. В обороні в умовах відсутності безпосереднього зіткнення з противником дозор повинен своєчасно виявити його місце розташування, склад, характер дії підрозділів, час і напрямки висування, насамперед танкових частин, місця розгортання, позиції систем високоточної зброї та артилерії, місця розташування ПУ, других ешелонів, резервів і інших об’єктів. У наступі дозор проникає в глибину оборони противника, виявляє розташування його опорних пунктів, вогневих засобів, особливо протитанкових, наявність і характер фортифікаційних споруд і загороджень, а також місця установки ядерних мін, визначає координати елементів систем високоточної зброї, вогневі позиції артилерії, місця розташування танків, ПУ, райони розташування і напрямки висування других ешелонів (резервів), зони зараження, райони руйнувань, пожеж і затоплень, шляхи їх обходу або напрямки подолання. При розвідці противника, що відходить, дозор визначає напрямки його відходу, склад колон, позиції і рубежі, що готуються для оборони в глибині. У зустрічному бою дозор встановлює склад і напрямок руху головних сил противника, місця в колонах засобів ядерного і хімічного нападу, елементів систем високоточної зброї, танків, початок і рубежі розгортання, вогневі позиції артилерії, місця ПУ. У подальшому він виявляє склад і напрямок висування інших ешелонів (резервів) противника. Під час розвідки водної перешкоди дозор встановлює наявність, склад і характер дій противника на своєму і протилежному берегах, характер водної перешкоди та стан її заплави. Виявивши противника на підступах до водної перешкоди, дозор обходить його або проникає до водної перешкоди через проміжки в його бойових порядках. Вийшовши до водної перешкоди, дозор визначає її ширину, глибину, швидкість течії, стан заплави, дна і берегів, їх крутість, наявність загороджень на берегах і у воді, місця, зручні для форсування, наявність переправ і їх стан. Використовуючи не зайняті противником ділянки, дозор переправляється на протилежний берег і виявляє його опорні пункти, розташування вогневих засобів, наявність і характер загороджень. У разі неможливості переправитися на протилежний берег дозор веде розвідку противника, що обороняється на ньому, спостереженням зі свого берега. Розвідка населеного пункту починається з огляду його околиці дозорним відділенням (танком). До отримання від нього сигналу “Шлях вільний” дозор розташовується поза населеним пунктом приховано в готовності підтримати дозорне відділення (танк) вогнем. У населеному пункті особлива увага звертається на будівлі біля перехресть, верхні поверхи будинків і інші місця, де можуть бути встановлені вогневі засоби противника. Наявність противника в населеному пункті може встановлюватися також опитуванням місцевих жителів. Уночі дозор веде розвідку із застосуванням приладів нічного бачення і підслуховуванням. Особлива увага звертається на підвищення, околиці населених пунктів, узлісся й інші місця, де можливі засідки противника. Уночі дозор частіше влаштовує розвідувальні засідки і здійснює нальоти. Особовий склад дозору повинен суворо дотримуватись світломаскування, діяти раптово, рішуче і зухвало. . Під час ведення бойових дій узимку розвідувальний дозор додатково встановлює: стан доріг, наявність і глибину снігового покриву, важкодоступні ділянки місцевості і напрямки, на яких противник може діяти без попереднього прокладання (очищення від снігу) колонних шляхів. У зимових умовах, коли є значний сніговий покрив, дозор може діяти в пішому порядку на лижах. У лісі розвідка починається з огляду узлісся дозорним відділенням (танком). До закінчення огляду дозор не входить у ліс, перебуваючи в готовності підтримати дозорне відділення (танк) вогнем. У лісі дозор просувається, як правило, дорогами або просіками, тіньовим їх боком на максимально можливій швидкості. Ділянка лісу (гай) осторонь від напрямку руху дозору, а також дороги (просіки), які відходять убік, у разі необхідності оглядаються дозорним відділенням (танком). Особливо ретельно оглядаються узлісся, галявини, входи в яри, лощини і виходи з них, греблі, гати, дефіле, мости, вершини дерев і інші місця, де найбільш імовірні засідки противника. У горах дозор, як правило, просувається уздовж доріг, долин, хребтів і веде розвідку послідовним оглядом командних висот і спостереженням з них. Дороги, стежки й ущелини, що відходять від напрямку руху, є видимими командиром взводу з вигідних для спостереження пунктів, або для їх огляду висилаються дозорні відділення (танки), а після виконання завдання приєднуються до головних сил. Особлива увага звертається на місця, де можливе влаштування противником засідок і різних загороджень. Для огляду важкодоступних ділянок місцевості висилаються піші дозорні. Для захоплення полонених, нових зразків озброєння і техніки противника дозор широко застосовує розвідувальні засідки, які влаштовуються у тіснинах і за поворотами доріг. Основні зусилля розвідувальний дозор зосереджує на розвідці перевалів, тіснин, переправ, вузлів доріг, тонелей. Ведення розвідки розвідувальною засідкою. Розвідувальна засідка як спосіб розвідки полягає в завчасному і потайному розташуванні розвідувальному органу або взводу (групи) на очікуваних або імовірних шляхах руху противника для раптового нападу на нього з метою захоплення полонених, документів, зразків озброєння, бойової техніки і спорядження. Засідки можуть влаштовуватись також з метою знищення підрозділів противника або його вогневих засобів. Засідки можуть улаштовуватися у всіх видах бою, на будь-якій місцевості, у будь-яку пору року, доби і в різних метеорологічних умовах.. Найбільш часто засідки влаштовують в обороні, при підготовки до наступу, в зустрічному бою і діях в розташуванні противника. Місця для засідок вибираються поблизу доріг, стежок, пошкоджених ліній дротового зв’язку, біля мостів, переправ, джерел води, у проходах в загородженнях, на перевалах, дефіле, ходах сполучення та в інших місцях, де найбільш вірогідна поява поодиноких солдатів або невеликих груп противника. Об’єктами нападу при діях із засад можуть бути поодинокі солдати, групи солдатів і офіцерів, які прямують на мотоциклах, автомобілях, БТР, бойових машинах або у пішому порядку, підрозділи розвідки й охорони, а також пускові установки ракет, гармати ядерної артилерії та інші види озброєння і техніки, які перебувають у русі (на марші). Місце для улаштування засідки слід вибирати з таким розрахунком, щоб воно задовольняло вимогам маскування, забезпечувало раптовість дій і потайний відхід після виконання завдання.