ВСТУП Актуальність дослідження. Готовність до шкільного навчання – глибоке поняття, яке потребує комплексних психологічних досліджень. Така категорія дітей приходить до школи без належної підготовки, що спричиняє певні труднощі в її подальшому систематичному навчанні. Збільшується період шкільної адаптації дитини, погіршується стан її здоров’я та успішність, створюються нерівні стартові умови в оволодінні шкільною програмою. Водночас, результати вивчення діяльності дошкільних навчальних закладів засвідчили, що стан готовності дітей шести років до систематичного навчання не повною мірою відповідає сучасним вимогам, новому соціальному замовленню на рівень освіченості й вихованості дітей. Наведені вище факти зумовлюють актуальність досліджуваної проблеми готовності дітей до навчання у школі. Загалом проблема психологічної готовності дітей до навчання в школі не нова. Нею займалися багато вітчизняних і зарубіжних науковців: Л. І. Божович, Л. А. Венгер, Л. С. Виготський, О. В. Запорожець, Я. Йерасек, А. Керн, Г. Г. Кравцов, О. Є. Кравцова, Я. Л. Коломинський, О. М. Леонтьєв, В. С. Мухіна, Є. А. Панько, Д. Чейлі, Г. Штребел та ін. У зарубіжних дослідженнях предметом вивчення є, в основному, інтелектуальні можливості дітей в найширшому сенсі (Г. Гетцер, А. Керн, С. Штребелі, Я. Йерасек та ін.). У вітчизняній науці увага приділяється формуванню та розвитку знань, умінь і навичок, необхідних для навчання в школі або передбачених програмою навчання початкової школи (Л. І. Божович, Р. С. Буре, Л. А. Венгер, О. Л. Венгер, Н. Й. Гуткіна, Н. С. Денисенкова, Л. Є. Журова, Є. О. Климов, Г. М. Леушина, М. І. Лісіна, О. О. Смирнова, Є. В. Штіммер та ін.). Разом із тим, сучасну ситуацію з підготовки дітей до школи в дошкільних навчальних закладах характеризує часто невиправдана інтелектуалізація освітнього процесу, зниження якості показників основних психологічних новоутворень – базових для повноцінного розвитку дошкільників (С. І. Макаренко, Н. О. Пуресіна ). Слід відзначити, що за останнє десятиріччя зафіксовано зростання інтересу вітчизняних учених до проблеми підготовки дітей до школи. Про це свідчать праці Л. В. Артемової, А. М. Богуш, Л. О. Калмикової, О. Л. Кононко, Т. О. Піроженко, О. В. Проскури, Т. О. Рєпіної та ін. Дослідження ведуться в контексті теорії і методики гуманістичної парадигми особистісно орієнтованого навчання і виховання дошкільників, ставлення до дитини як до найвищої цінності, активного суб’єкта. Дослідження О. В. Кочерги, С. О. Ладивір, Т. О. Піроженко та інших науковців (психологів, фізіологів, педагогів) підтверджують посилення проблеми психологічної підготовки дітей до школи у зв’язку з переходом до навчання з 6-річного віку. Разом з тим недостатньо вивчені практичні аспекти підготовки дітей дошкільного віку до навчання у школі саме з позиції їх психологічної готовності. Зважаючи на це, для дипломної роботи було обрано актуальну тему дослідження: «Психологічна готовність дитини старшого дошкільного віку до навчання у школі». Об’єкт дослідження: навчання як вид діяльності Предмет дослідження: готовність дітей до навчання в школі Мета дослідження: теоретично проаналізувати та практично дослідити особливості формування й розвитку психологічної готовності старших дошкільників до навчання у школі. В ході дослідження сформувались такі завдання: теоретично проаналізувати особливості психологічної готовності дітей старшого дошкільного віку до навчання у школі; розкрити психологічні умови підготовки дітей старшого дошкільного віку до навчання в школі; емпірично дослідити особливості старших дошкільників до навчання в школі, проаналізувати отримані результати; розробити програму занять або методичні рекомендації для підвищення психологічної готовності дітей старшого дошкільного віку до навчання в школі, визначити їх ефективність впровадження у роботі з дошкільниками ЗДО. Методи дослідження: аналіз літератури з проблеми психологічної готовності дітей до навчання в школі, бесіда, карта спостереження Д.Скотта, психодіагностичні методи: тест інтелекту Векслера, проективний тест «Неіснуюча тварина», орієнтаційний тест шкільної зрілості Керна-Йєрасика. Методи дослідження: теоретичні: вивчення, аналіз наукової літератури з проблеми розвитку інтелектуальної, мотиваційної, емоційної та соціальної готовності до школи дітей старшого дошкільного віку; емпіричні: спостереження, тестування, опитування, анкетування; статистичні: обробка експериментальних даних. Для дослідження інтелектуальної готовності до шкільного навчання використовуються тест - запитання, що адаптовані до даного віку (тест інтелекту Векслера, проективний тест «Неіснуюча тварина», орієнтаційний тест шкільної зрілості Керна-Йєрасика, тест Біне-Сімона «Вивчення розумового розвитку дитини» (варіант Л. Термена). Для дослідження особливостей емоційної готовності, незахищеності, тривожності, недовіри до себе використовується "Тест-спостереження тривожності", методика діагностики психосоціальної зрілості поведінки дитини» (за О. П. Таран). Діагностика адекватності емоційних проявів та реакцій за допомогою методики-гри "Абетка настрою" (Н.Л. Белопольської), методики «Будиночок» (Н. Й. Гуткіна), методики «Шифровка» («Рівень розвитку саморегуляції» тест Векслера). З метою діагностики соціальної готовності до навчання у школі, ставлення старшого дошкільника до себе та своїх ровесників використовується проективний тест "Дві хатки", методика «Бесіда про школу» (за Т. Нєжновою).
