Наука і освіта. Школи й університети на українських теренах Головною умовою для розвитку людства є передання знань і вмінь від попереднього покоління наступному, цей процес називається освітою. За часів Первісної доби знання передавалися переважно усно. А вже з прийняттям християнства за навчання дітей взялася і держава. Активний розвиток освіти і науки на Русі-Україні розпочався вже після прийняття християнства. При церквах і монастирях відкривали школи, де навчали писати, читати, рахувати, а також співати церковних пісень. Після хрещення Русі у 988 р. Володимир Великий заснував першу школу За часів Ярослава Мудрого центром освіти і наукових знань став Софіївський собор, де переписували книги та існувала велика бібліотека. Давньоруський меч (Х-ХІ ст. з написом «Коваль Людота » Про високий рівень грамотності серед населення Русі свідчить велика кількість написів на предметах щоденного вжитку, і графіті на стінах храмів. Ось перед вами Давньоруський меч (Х—ХІ ст.) з написом «Коваль Людота» . На стінах софійського собору досі залишилися написи та малюнки, залишені священиками та відвідувачами собору.На сьогодні виявлено понад 7000 графіті 11 — початку 18 ст. Кількість графіті свідчить про високий рівень писемності в Русі-Україні. «Господи поможи рабу своєму Лазореві», з характерним для української мови закінченням «-ові». Графіті датовано 2 пол.ХІІст Автограф Анни, доньки Я. Мудрого Сторінка з "Повчання Володимира Мономаха" Поширенню грамотності сприяло винайдення книгодрукування, яке започаткував в Україні Іван Федоров. У 1574 р. він у Львові надрукував перші книги «Апостол» і «Буквар». А що таке Університет? Термін «університет» (від лат.—сукупність, спільність) спочатку позначав будь-яке об’єднання людей, пов’язаних спільними інтересами, що мають особливий правовий статус. Лише наприкінці XIV ст. цей термін почали використовувати стосовно об’єднань викладачів, що відділилися від церковних і монастирських шкіл. У XV-XVI ст. вже більше почав зростати інтерес до науки у всій Європі. За відсутності університетів на українських землях, населення активно шукало способів для навчання в університетах Європи, а саме : Болонський та Краківський університети. Найбільшої слави здобув Юрій Дрогобич (Котермак), який був ректором Болонського університету та професором Краківського університету. Важливою ознакою тогочасної освіти було прагнення поєднати навчання із релігійним вихованням. Тому особливу роль у цьому відігравали братські школи, де вивчали сім вільних наук Пізніше почали називати Острозькою академією. (1576 р.). Заснував ВасильКостянтин Острозький У XVI-XVIII ст. почали виникати навчальні заклади на українських землях, де навчання велося трьома мовами: руською (українською), грецькою і латиною. Києво-Могилянський колегіум, заснований за ініціативи Петра Могили у 1632 році. У 1701 р. колегіум набув статусу академії. У 1661 р. був заснований Львівський університет, який діє і понині. У 1805 р. відкрився Харківський університет. Ініціатором відкриття був учений і громадський діяч Василь Каразін. Університет Святого Володимира у Києві, 1865 р. Чернівецький університет, 1875 р. Одеський університет, 1865 р. Як на вашу думку, з якою метою люди прагнули здобувати освіту? Для чого їм були ці знання? Охоплення значної частини населення освітою є важливою основою для розвитку науки. Усі речі, що нас оточують, з’явилися завдяки опануванню людством наукових знань. Завдяки українським вченим і винахідникам було здійснено чимало відкриттів. Наукові відкриття Іван Пулюй винайшов пристрій для рентгену Ілля Мечніков описав клітинний імунітет і фагоцитоз. Ігор Сікорський є винахідником гелікоптеру У 1951 р. під керівництвом Сергія Лебедєва був створений перший в континентальній Європі комп’ютер, який називався—Малою електронною лічильною машиною.
