ЗМІСТ ВСТУП РОЗДІЛ I ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ЗАСВОЄННЯ ТА ВЖИВАННЯ ПРИЙМЕННИКІВ ДІТЬМИ ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ……………………..6 1.1 Аналіз психолого-педагогічної літератури з питань розвитку та засвоєння дітьми дошкільного віку прийменників…………………………………………6 1.2 Робота з прийменником як підготовчий етап до усвідомлення його комунікативної ролі у структурі мовлення……………………………………..8 РОЗДІЛ II МЕТОДИЧНІ АСПЕКТИ ВЖИВАННЯ ПРИЙМЕННИКІВ У МОВЛЕННІ ДІТЕЙ ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ………………………………11 2.1 Формування навичок правильного вживання прийменників у дітей дошкільного віку з порушенням мовлення……………………………………11 2.2 Основні принципи корекційної роботи над прийменниками з дітьми дошкільного віку………………………………………………………………...14 2.3 Система логопедичної роботи над прийменниково-відмінковими конструкціями……………………………………………………………………15 ВИСНОВКИ СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ДОДАТКИ 4 ВСТУП Актуальність теми Дошкільне дитинство – це період засвоєння, становлення і розвитку фонетичної, граматичної та лексичної правильності мовлення, що є найвагомішим досягненням даного періоду. Саме в дошкільному віці дитина оволодіває рідною мовою як засобом пізнання та способом специфічного людського спілкування. Психофізіологами доведено, що дошкільний вік є найсприятливішим для оволодіння мовою: до 5 років дитина засвоює звукову систему рідної мови і усвідомлює звуковий склад слова (Д. Ельконін), до 4,5 року засвоює основні граматичні форми та відмінкові закінчення (О. Гвоздєв)[7], з 5 років дитина оволодіває монологічним мовленням (С. Рубінштейн). У Базовому компоненті дошкільної освіти визначено перелік знань, вмінь та навичок дитини у межах освітньої лінії «Мовлення дитини» з урахуванням компетентністного підходу, що вимагає від вихователів, вчителів - логопедів пошуку нових форм, методів, технологій мовленнєвого розвитку, які б забезпечили ефективність навчального процесу. Недостатня кількість наукових розробок з питань навчання дітей правильного вживання та розуміння дітьми прийменників зумовили вибір даної теми.[1] Проблема вивчення особливостей граматичної структури мовлення, а саме – вживання дітьми дошкільного віку прийменників досліджувалась у науково методичній літературі в декількох аспектах. В. П. Глухов, О. М. Корнєв, О. О. Леонтьєв, Т. М. Ушакова досліджували лінгвістичний аспект даного питання, А. М. Богуш, Н. В. Гавриш, О. М. Гвоздєв – лінгводидактичний, Р. Є. Левіна, Н. С. Жукова, Р. І. Лалаєва, Т. Б. Філічева, О. М. Мастюкова – логопедичний, Д. Б. Ельконін, О. М. Шахнарович – психологічний. Особливості засвоєння дошкільниками прийменників досліджувала К. Л. Крутій [3] [5]. Мета випускної роботи – теоретично обґрунтувати і перевірити методику активізації прийменників у мовленні дітей дошкільного віку. 5 Об'єкт випускної роботи: прийменниково-відмінкові конструкції як структурний компонент граматичної будови мови дітей дошкільного віку. Предмет випускної роботи: зміст логопедичної роботи по формуванню навичок використання прийменниково-відмінкових конструкцій у дітей дошкільного віку. Завдання випускної роботи: здійснити теоретичний аналіз філософської, лінгвістичної і психолого-педагогічної літератури з проблеми формування прийменникових конструкцій у мовленні дітей дошкільного віку; вивчити особливості вживання дітьми дошкільного віку прийменників; розробити критерії засвоєння дітьми прийменників; Методи вивчення проблеми випускної науково-методичних джерел, аналіз, роботи: опрацювання узагальнення, структурування інформації. Структура випускної роботи: робота складається з вступу, основної частини, висновку, списку використаних джерел та додатків. Основна частина складається з двох розділів 6 РОЗДІЛ I ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ЗАСВОЄННЯ ТА ВЖИВАННЯ ПРИЙМЕННИКІВ ДІТЬМИ ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ 1.1 Аналіз психолого-педагогічної літератури з питань розвитку та засвоєння дітьми дошкільного віку прийменників Питання розвитку граматичної правильності мовлення та виправлення помилок у мовленні вивчали методисти, лінгвісти, психологи та педагоги. Увагу як науковців, так і педагогів-практиків завжди привертав процес засвоєння дітьми різних граматичних категорій. За О.М. Гвоздєвим, службові слова з’являються дуже пізно, пізніше з усіх основних видів повнозначних слів. Прийменники з’являються близько 2 років і 3 місяців. І відтоді вони швидко прибувають.[7] За даними М.Ф. Феофанова, з віком збільшується в мовленні кількість різних простих прийменників. Так, у дворічному віці дитина використовує всього 4 прийменники, від 2 до 3 років – 8, від 3 до 4 років – 12, від 4 до 5 років – 16, від 5 до 6 років – 17 і від 6 до 7 років -20-22 прийменники. Дитина 7 років використовує для вираження просторових відносин 15 прийменників, часових 4, причинних відносин 4, цільових – 6 прийменників. За результатами аналізу мовних помилок дітей, Ф.П. Сергєєв дійшов висновку, що досить часто зустрічаються помилки у вживанні таких прийменників: «з» – «із», «в», «на». Автор пояснює це результатом інтерференції: в українській мові немає протиставлення прийменників «з»«із», але діти іноді вживають український фонематичний варіант «з»-«із» навіть там, де це неможливо. Л.П Федоренко вважає, що до уваги дітей слід довести всі прийменники, або більшу їхню частину, не приховувати існування в мовленні навіть тих прийменників, які вживаються тільки в книжкових стилях мовлення. Так, поряд із нейтральними словами: «в», «на», «за», «із-за» діти повинні ознайомитись із книжковими: «внаслідок», «задля», «для». Труднощі 7 виникають лише з приводу того, як показати дитині прийменник у тексті того стилю, в якому ті чи інші граматичні форми мають місце. Як засвідчує С.Ф. Жуйков, до спеціального навчання діти практично оперують прийменниками. Вони лише утруднюються абстрагувати і співвідносити їх значення і звуко-буквений склад, виділяти прийменник як самостійний елемент, тобто усвідомлюють його нечітко. Тим часом власне значення прийменника, як зазначає В.В. Виноградов, не може проявитися без зв’язку з відмінковою формою якоїсь назви особи чи предмета. Інакше значення прийменника залежить від значення слова, з яким він поєднується. Тому значення прийменника важко абстрагувати. До двох років дитина вживає найменшу кількість категорій, але вже у віці від 2 до 3 та від 3 до 4 років цей показник суттєво змінюється завдяки вживанню таких прийменників, як-от: «на», «в», «у» (від одного до трьох категорій). Кількість уживаних прийменників «з», «від», «до» суттєво не змінюється. Значну різницю порівняно з попередніми показниками становлять прийменники «із», «по», «від», «до». Частота вживання яких дітьми від 5 до 7 років вища, ніж у молодшому віці. Важливим показником прогресу в засвоєнні дитиною рідної мови є використання іменників у непрямих відмінках у сполученні з прийменниками. У ході аналізу чинних варіантних програм виховання і навчання дітей дошкільного віку, можна зробити висновок, що в більшості з них визначено завдання щодо вживання прийменників, а в деяких завдання стосовно вживання прийменників відсутні. Змістовна характеристика засвоєння дітьми граматичної будови мови свідчить, що засвоєння дітьми дошкільного віку прийменників закінчується на 6-7 роках життя. Аналіз розділу програм виховання та навчання дітей дошкільного віку засвідчує, що відсутня струнка система засвоєння дітьми прийменників та адекватна методика активізації вживання службових частин в мовленні дітей дошкільного віку. 8 Аналіз педагогічної практики, чинних програм виховання та навчання в ЗДО засвідчив, що формуванню граматично правильного мовлення, зокрема, засвоєнню прийменників дітьми дошкільного віку, приділяється недостатня увага, що негативно позначається на культурі мовленнєвого спілкування дітей. 1.2 Робота з прийменником як підготовчий етап до усвідомлення його комунікативної ролі у структурі мовлення Успіх комунікації залежить від обґрунтованого вживання всіх мовних засобів, які традиційно класифікують за ознакою їх приналежності до того чи іншого мовного рівня. Звук, морфема, слово, словоформа, словосполучення, речення – це основні мовні одиниці, які виражають певне значення чи беруть участь у його вираженні; утворюють свій мовний рівень; входять у загальну систему мови через свій рівень, де кожна наступна одиниця поповнюється новими якостями порівняно з одиницею попереднього мовного рівня. Одні мовні засоби служать для передачі змісту висловлювання, інші забезпечують його смислову єдність, служать засобом оформлення висловлювання. Серед останніх важлива роль у комунікативній структурі мовлення поряд з іншими службовими словами належить прийменнику. Прийменник – це службова частина мови, що виступає разом з відмінковою формою іменника, займенника або числівника для вираження залежності її від інших слів у словосполученні та у реченні. Діти, які володіють обмеженим словником, відчувають великі труднощі в засвоєнні та вживанні слів з абстрактним значенням, наприклад прийменників, що позбавлені предметного змісту і не виступають в якості самостійних слів. Неправильне використання прийменників у мовленні, їх опускання зустрічається у дітей із ЗНМ частіше, ніж всі інші види аграматизмів. У педагогічній літературі визначені типові граматичні помилки у засвоєнні прийменників дітьми дошкільного віку: 9 пропуск або заміна прийменників; заміна однієї прийменниково-відмінкової конструкції іншою; неправильне вживання відмінкових закінчень іменників з прийменниками; неправильне вживання і прийменника і відмінкових закінчень іменників; використання в мовленні різних типів речень з неправильним порядком слів, службових частин мови; семантичні заміни просторових прийменників. Причинами зазначених помилок є: труднощі орієнтації у просторі; семантична багатоплановість і неоднорідність прийменників, яка не завжди зрозуміла дітям; відсутність чіткої методичної системи збагачення мовлення дітей прийменниками; обмеженість словника прийменників, збідніле мовлення дорослих як взірців для наслідування. Педагогічні умови, що сприяють ефективному засвоєнню прийменників: систематичність, доступність та зрозумілість навчання; ситуативно-комунікативний характер навчання; комплексний підхід до засвоєння та активізації вживання прийменників; усвідомлення дітьми граматичних зв’язків, що передаються прийменниками; формування у дітей дій наочного моделювання взаємозв’язку та взаємозалежності між повнозначними частинами прийменниками; формування уявлень про смислове значення прийменників; мови та 10 формування уявлень про прийменник як окреме слово; емоційна насиченість занять ігровими ситуаціями, казками, створення комфорту під час заняття. Одним із важливих етапів у роботі над прийменником є підготовчий аспект в усвідомленні дітьми прийменника як мовного засобу у структурі мовлення. У дошкільному віці діти мають засвоїти прийменники на, в, у, з, під, над, по, біля, за, перед, через, коло, між, понад, з-під. На початковому етапі роботи щодо вживання прийменників спочатку відпрацьовується розуміння просторового значення прийменників. У роботі над смисловим значенням прийменників у дітей слід розвивати і уточнювати просторові уявлення, переміщати різні предмети в просторі, визначати розташування предмета або його зображення, визначати розташування предмета відносно іншого, впізнавати і вживати прийменники в усному мовленні без зорової опори, використовувати на заняттях графічні схеми і графічні зображення прийменників[додаток 5]. Як правило, конструкцій порушення проявляється не розуміння тільки в і вживання прийменникових неправильному використанні прийменників, але і в порушенні відмінкових закінчень. Тому необхідно проводити роботу і над правильним оформленням флексій в прийменникових конструкціях, використання яких доцільно давати в словосполученнях з дієсловами, так як від дієслова залежить значення прийменника і відмінок іменника: лежить (де?) на полиці; кладе (куди?) на полицю. Найефективнішим засобом засвоєння та правильного вживання прийменників є гра, цінність якої полягає в тому, що малюк без натиску дорослих засвоює різноманітні знання, набуває вмінь, готується до життя. Ігри здійснюють суттєвий вплив на розвиток значення і функцій слова, активізують мовленнєву діяльність дитини, стимулюючи її інтерес до логопедичних занять, є могутнім фактором розвитку мовленнєвого мислення дитини. 11 РОЗДІЛ II МЕТОДИЧНІ АСПЕКТИ ВЖИВАННЯ ПРИЙМЕННИКІВ У МОВЛЕННІ ДІТЕЙ ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ 2.1 Формування навичок правильного вживання прийменників у дітей дошкільного віку з порушенням мовлення Одним з напрямів в корекційній роботі з дошкільниками, що мають загальний недорозвиток мовлення (ЗНМ) – це робота з прийменниками. Діти із ЗНМ не усвідомлюють смислове значення прийменників, вони не виділяють їх як окремі слова, тому зовсім не використовують у мові навіть прості прийменники, або не диференціюють їх. Корекційно-логопедична робота по формуванню прийменників у дітей здійснюється в процесі розвитку розуміння мови, уточнення словникового запасу, вимови і навчання грамоті, формування граматичних засобів мови, розвитку зв’язного мовлення. Робота над прийменниками розглядається як складова частина роботи над зв’язком слів у реченні. Програми ДНЗ компенсуючого типу для дітей з важкими порушеннями мовлення по роботі з прийменниками включають наступні завдання: 1.Навчити розуміти і використовувати прості і складні прийменники, що позначають просторове розташування предметів, в поєднаннях з відповідними відмінковими формами іменників (прості прийменники: на, під, над, до, у, від, з (зі), з, в, по, між, за, перед, близько, біля; складні прийменники: з-під, з-за). 2.Виробити уявлення про смислове (семантичне) значення прийменників. 3.Вчити диференційовано використовувати прийменники в мові. 4.Складання прийменникових конструкцій і простих поширених речень з використанням прийменників по малюнках, по демонстрації дій, за питаннями. Діти з ЗНМ, особливо, якщо дефект включає дизартричний компонент, відчувають труднощі, пов’язані з орієнтацією в навколишньому просторі. 12 Звідси несформованість просторових понять і труднощі формування навичок правильного вживання прийменників. Для правильної оцінки порушень у мовленні дитини і для визначення найбільш раціональних шляхів корекції логопед проводить спеціальне обстеження. Обстеження ведеться в двох напрямках: виявлення розуміння значення прийменників; обстеження правильності вживання прийменників в експресивному мовленні дитини. 1. Виявлення розуміння значення прийменників. Встановити, чи розуміє дитина прийменники, що виражають деякі просторові взаємини двох предметів. а) На стіл ставлять коробку з кришкою. Дитині дають олівець, , пропонують покласти його на коробку, під коробку, в коробку, за коробку, перед коробкою. б) На стіл ставлять дві коробки з кришками. На очах дитини в одну з коробок логопед кладе олівець. Інший такий предмет кладе під другу коробку. Логопед просить взяти або дістати предмет: - Візьми олівець з коробки. - Візьми олівець з-під коробки. Можлива така інструкція: - Дістань олівець, який лежить в коробці. - Дістань олівець, який лежить під коробкою. в) Ускладнюючи завдання, можна запропонувати покласти олівець перед коробкою, за коробку, між коробками. 2. Обстеження правильності вживання прийменників в експресивному мовленні дитини. Встановити правильність вживання дитиною відмінкового закінчення і адекватного вибору прийменника в даній граматичної конструкції. 13 а) Логопед пропонує дитині відповісти на питання за сюжетами малюнків або демонстрованими діями. Запитання можна поставити таким чином, щоб відповідь містила різні відмінкові форми одного і того ж слова. - Куди я поклала олівець? (В пенал). -Звідки я дістала олівець? (З пеналу). б) Логопед пропонує дитині самостійно скласти речення за малюнком, наприклад: - Чашка стоїть на столі. - М'яч перелітає через паркан. - Собака залізла в будку. - По дорозі їде машина. - У стола немає ніжки. в) Логопед промовляє речення за сюжетним малюнком, навмисно неправильно використовуючи прийменники. Дитині необхідно знайти помилку і виправити її. г) Наступний прийом: підстановка дитиною відсутнього прийменника в дане речення. Потрібний прийменник може бути відсутнім, або доводиться вибирати його серед інших прийменників. - Лампа висить ... столом. - Коза стоїть ... паркану. - Ворона злетіла ... дерева [додаток 3, 4] При аналізі помилок, допущених дітьми при вживанні іменників у непрямих відмінках з різними прийменниками необхідно враховувати як правильність вживання самих прийменників, так і відповідність відмінковому закінченню, складених дітьми словосполучень і речень використовуваним прийменником. Корекційна робота логопеда будується з урахуванням вимог програми. з 14 2.2 Основні принципи корекційної роботи над прийменниками з дітьми дошкільного віку. У процесі логопедичної роботи по формуванню навички правильного використання прийменників в відмінкових конструкціях найбільш значущими, як і при корекції інших порушень мовлення, є наступні принципи: - Принцип комплексності. Порушення прийменниково-відмінкових конструкцій не є найчастіше ізольованим порушенням. У зв'язку з цим при усуненні помилок у вживанні даних конструкцій логопедичний вплив здійснюється на весь комплекс мовних порушень (граматику, лексику, фонематичні функції, звуковимову). - Принцип максимальної опори на якомога більшу кількість функціональних систем, на різні аналізатори. - Принцип обліку зони найближчого розвитку (за Л. С. Виготський). Процес розвитку будь-якої функції мови, як і будь-який психічної функції взагалі, при корекції порушення повинен здійснюватися поступово, з урахуванням найближчого рівня розвитку цієї функції, тобто того рівня, на якому виконання завдання можливо з незначною допомогою з боку педагога. - Принцип поступового ускладнення завдань мовного матеріалу. Логопедична робота по формуванню досвіду вживання прийменників повинна проводитися поетапно, з поступовим ускладненням. Особливості формування даної мовної функції у дітей з різними вадами мовлення визначають поступове включення труднощів в корекційну роботу. Використання навчального матеріалу, методичних прийомів підпорядковані цим принципом навчання від простого до складного. Так, на початковому етапі формування досвіду правильного вживання прийменників, робота починається із засвоєння значень прийменників, а потім проводиться навчання використанню цих прийменників у словосполученнях і реченнях різних типів, спершу в діалогічному мовленні, в подальшому - закріплення в зв'язному мовленні. 15 - Принцип системності. Методика усунення порушень вживання прийменниково-відмінкових конструкцій являє собою систему методів, спрямованих на подолання даного виду дефекту. Використання кожного методу визначається основною метою і його місцем в загальній системі роботи. - Принцип обліку симптоматики і ступеня вираженості дефекту. (Тобто враховується ступінь вираженості і характер помилок при вживанні прийменників у відмінкових конструкціях). - Онтогенетический принцип. При визначенні етапів роботи над прийменниково-відмінковими конструкціями враховується послідовність їх засвоєння в процесі нормального онтогенезу. - Принцип провідної діяльності. У дітей дошкільного віку провідною є ігрова діяльність, яка стає засобом засвоєння мовних закономірностей. 2.3 Система логопедичної роботи над прийменниково-відмінковими конструкціями. Для здійснення комплексу заходів, спрямованих на розвиток навичок правильного вживання прийменниково-відмінкових конструкцій використовуються такі форми роботи: логопедичні заняття, заняття з розвитку мовлення, малювання, конструювання, ліплення, фізкультура, закріплення матеріалу на заняттях з психологом, закріплення матеріалу в процесі режимних моментів , в години дозвілля (прогулянок, екскурсій, ігор), вдома з батьками, що вимагає тісного взаємозв'язку роботи логопеда і вихователя, інструктора з фізичного у виховання, музичного керівника, психолога і батьків. Основна форма роботи - логопедичні заняття, що проводяться фронтально, по підгрупах і індивідуально. Кількість занять визначається навчальним розкладом. Додаткові заняття проводяться за індивідуальними планами, складеними для кожного дошкільника з урахуванням його мовних і психологічних особливостей. Вправи, спрямовані на формування 16 прийменниково-відмінкових конструкцій, включаються в будь-яке фронтальне заняття, як елемент гри або своєрідна фізхвилинка [додаток 2]. Прийменниково-відмінкові конструкції включаються в активну мовленнєву практику дітей. Прийменникові конструкції пов'язані з основними формами непрямих відмінків, до кожного відмінку відноситься своя група прийменників. Один і той же прийменник, що вживається в різних прийменникововідмінкових конструкціях, має різні значення. Корекційно-логопедична робота над прийменниково-відмінковими конструкціями починається з прийменників, що мають просторове значення. У роботі необхідно дотримуватися наступних етапів: Формування у дітей чітких лексичних значень просторових прийменників. Диференціація прийменників в усному мовленні дітей. Формування звукових граматичних узагальнень. Усвідомлення словесного складу пропозиції При формуванні у дітей чітких лексичних значень просторових прийменників, необхідно, щоб, кожен прийменник спочатку відпрацьовувався окремо від інших прийменників. При цьому уточнюється його конкретне значення. Робота над правильним оформленням флексій в прийменникових конструкція проводиться поетапно. Спочатку прийменник відпрацьовується з іменником тільки однієї відміни, поступово включаються іменники інших відмін. Вживання прийменниково-відмінкових конструкцій доцільно давати в придієслівних словосполученнях, так як від характеру дієслова залежать значення прийменника і відмінкова форма іменника. Особливо це важливо в конструкціях, що позначають напрямок дії. Вживання того чи іншого прийменника зі значенням напрямку дії часто визначається в словосполученні характером дієслівної приставки. У зв'язку з 17 цим необхідно проводити роботу по уточненню відповідності у вживанні дієслівної приставки і прийменника. Після роботи над окремими прийменниками проводиться диференціація декількох прийменників. На цьому етапі необхідно створити такі умови, щоб прийменники якнайкраще закріпилися не тільки в слухомовній, але і в зоровій пам'яті дітей. З цією метою просторові прийменники за подібністю лексичного значення поділяються на групи: 1-я група: в, з; 2-я група: на, з (зі); 3-тя група: над, під, між; 4-я група: з, за, через; 5-я група: з, під, з-під; 6-я група: від, до, до: 7-я група: перед, за, навколо, близько, біля; 8-я група: через, крізь, по У кожній групі прийменники об'єднані за подібністю або протилежністю лексичного значення. Подібне угрупування прийменників цілком виправдане, тому що дозволяє засвоювати прийменниково-відмінкові конструкції, здійснюючи мовленнєві операції з порівняння, співставлення, аналізу, синтезу, узагальнення. При уточненні і диференціації прийменників у мовленні дошкільнят використовуються наступні основні прийоми: навчання, при якому представляються зв'язки і відносини між діями, що здійснюються самою дитиною; з'ясування відносин між предметами на малюнках; побудова речень за зразком з використанням графічних схем прийменників [додаток 3]; засвоєння виразів з прийменниками на зразках живої мови і літератури, яку слухають на заняттях. 18 Набуті навички автоматизуються у вправах: діти підраховують кількість слів у реченнях, вчаться виділяти прийменник як слово в потоці мовлення, візуально запам'ятовують графічний образ прийменника, складають речення і короткі розповіді з прийменниками [додаток 3]. Прийменник є об'єктом постійної уваги і активної розумової діяльності, що створює основу для розуміння його синтаксичної ролі в різних мовленнєвих висловлюваннях (словосполученнях, реченнях, текстах). Різноманітні ігрові завдання з прийменниками [додаток 1], використання технології мнемотехніка [додаток 5] допомагають педагогам зробити заняття цікавими, захоплюючими; зацікавити, навчити дітей, активізувати їх мовленнєву діяльність 19 ВИСНОВКИ Прийменникова система охоплює значну кількість одиниць і є важливим пластом словникового багатства української мови. Вживання прийменників позначається на кількісних і якісних характеристиках мовлення. З огляду на зазначене необхідно, крім опанування мовної теорії, вчити дітей орієнтуватися у конкретних мовленнєвих ситуаціях, добирати відповідно до ситуації зміст і мовні засоби, володіти правилами мовленнєвої поведінки в різних умовах мовлення і спілкування. Навчання дітей правильно вживати як прості, так і складні прийменники займає важливе місце у формуванні мовленнєвої компетенції дошкільника, його подальшому навчанні у школі. Використання ігрових прийомів дає змогу урізноманітнити заняття з розвитку мовлення та закріпити правильність вживання прийменників. Поступове ускладнення навчальних завдань, що реалізуються у дидактичних іграх, забезпечує доступність викладу матеріалу, допомагає усвідомити граматичні зв’язки, що передаються прийменниками. Цілеспрямована робота над правильним вживанням прийменників у поєднанні з емоційно-насиченим викладом матеріалу, розмаїттям методів, прийомів та засобів навчання забезпечить високий рівень сформованості у дітей граматично правильного мовлення. Працюючи над прийменниками, перед логопедом ставляться наступні основні завдання: 1. сформувати уявлення про змістовне (семантичне) значення прийменників. 2. сформувати уяву про прийменник, як окреме слово. 3. сформувати навички правильного використання тієї відмінкової форми іменника, прийменник, яку тобто потребує навички зв'язаний з іменником прийменникового керування (граматичне значення прийменника). 4. навчити дітей правильно, чітко вимовляти прийменники, а потім правильно писати їх. 20 Корекційна логопедична робота має велике значення, тому що повноцінна мова – необхідна умова успішного навчання дитини в школі. У ході написання випускної роботи були виявлені деякі закономірності засвоєння прийменників дітьми: Темпи засвоєння прийменників (їхня кількість) та якісна характеристика залежать від рівня розуміння та семантичних функцій, які виконують ті чи інші прийменники в мовленні (групи просторових, темпоральних та логічних прийменників); Мовленнєва активність та граматична правильність мовлення безпосередньо залежать від знання та розумінні дошкільниками граматичних зв’язків, які утворюють прийменники; Темпи засвоєння граматичних навичок залежать від послідовного введення частотного в мовлення принципу дітей прийменників вживання та відповідно принципів граматичних мовних значень і розвитку «чуття мови» до розуміння 21 СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 1. Базовий компонент дошкільної освіти // Дошкільне виховання. – 2012. – № 7. 2. Актуальные проблемы логопедии: сборник научных трудов: Выпуск II /Отв. редактор и составитель В.П. Крючков. - Саратов: Издательство «Буква», 2014. 184 с 3. Богуш А. М. Мовленнєво-ігрова діяльність дошкільників: мовленнєві ігри, ситуації, вправи: навчально-методичний посібник / А. М. Богуш, Н. І. Луцан. – К. : Видавничий Дім «Слово», 2005. – 720 с. 4. Лалаева Р.И. Формирование правильной разговорной речи у дошкольников / Лалаева Р.И. – Ростов н/Д: «Фенікс», СПб: «Союз», 2004. – 224 с. 5. Жукова Н.С. Преодоление общего недоразвития речи у дошкольников : Кн.. для логопеда / Н.С. Жукова, Е.М. Мастюкова, Т.Б. Филичева. – 2-е узд., перераб. – М.: Просвещение, 1990, - 239 с. 6. Глухов В.П. Основы психолингвистики: учеб. Пособие для студентов вузов. – М.: АСТ: Астрель. 2008, - 351 с. 7. Гвоздев А. Н. Вопросы изучения детской речи / А. Н. Гвоздев. – М.,1961. 22 Додаток 1 Дидактичні ігри та вправи для формування навичок правильного вживання прийменників. Логопедична гра «Салат» Мета: повторити назви овочів, формувати вміння вживати прийменник «З», розвивати увагу, зоровий гнозис. Хід гри: пропонується підібрати до кожної дошки для нарізання миску з відповідними овочами і сказати , з чого приготувати салат. Наприклад, «салат приготували з помідора, з огірка і з цибулі» 23 24 25 26 Вправа «Добери прийменник» Мета: вчити дитину розуміти і вживати прийменники. Хід: розгляньте з дитиною малюнки. Складіть речення за малюнками. Довідка: Книга лежить на столі. Книга лежить у столі. Книга лежать під столом. Кіт спить на стільці. Кіт стрибає зі стільця. Кіт ходить біля стільця. 27 ЛОГОПЕДИЧНА ГРА «Де мишка?» Мета: вправляти дітей у правильному вживанні прийменників в, на, біля, перед, за, під; розвивати пам’ять, увагу, мислення, дітей; виховувати допитливість, інтерес до дидактичних ігор та вправ. 28 29 Гра "Компот". Мета гри: повторити назви фруктів та ягід, формувати вміння вживати прийменник "ІЗ": розвивати увагу, зоровий гнозис. Хід гри: дітям пропонується підібрати до кожної банки склянку з відповідними фруктами та ягодами і сказати з чого приготували компот. "Компот приготували із яблука, із груші, із малини". 30 31 32 33 34 35 36 Дидактична гра «Сонячний зайчик» Мета: закріпити вміння дітей вживати прийменники по, під, на, за, відмінювати іменники за відмінками; вчити дітей будувати поширені складні речення; розвивати увагу, мислення, пам’ять; виховувати інтерес до пізнавальної діяльності. Матеріал: люстерко. Хід гри. Логопед бере люстерко і пускає сонячного зайчика. Діти стежать за промінчиком і говорять, куди побіг зайчик: Зайчик сидить на стіні, бігає по стелі, стрибнув на стіл, зі столу на вікно, ось він під столом, за шафою. Потім логопед дає люстерко дитині, з’являється продовжується. На питання логопеда: ще один зайчик. Гра Де бігає зайчик? Куди стрибнув зайчик?, діти відповідають складними реченнями. Один зайчик бігає по стелі, а інший – по підлозі, один зайчик стрибнув на стілець, а інший – на полицю. Дидактична гра «Для розумників і розумничок» Мета: вправляти дітей у правильному вживанні прийменників у мовленні, вчити узгоджувати прийменники з різними частинами мови; розвивати увагу, пам’ять, мислення, зв’язне мовлення; виховувати допитливість. І варіант Хід гри: Логопед пропонує дитині послухати будь-який віршик та, почувши заданий прийменник, плеснути у долоні («Плесни у долоньки, коли почуєш слово «НА») ІІ варіант Хід гри: Логопед пропонує дитині повторити речення за зразком, наголошуючи на правильному вживанні прийменника. Наприклад: Яблука лежать на столі. Клубок лежить у кошику. ІІІ варіант Хід гри: 37 Логопед пропонує дитині самостійно скласти речення за малюнком, вживаючи прийменники. Наприклад: Шапка лежить на шафі. Сніжинка впала на рукавичку. Квіти ростуть перед будинком. Кіт гуляє по підвіконню. Дидактична гра «Веселий ланцюжок» Мета: вчити узгоджувати прийменники з різними частинами мови, складати речення з використанням прийменників; розвивати дрібну моторику пальців рук, пам’ять, увагу, мислення, уяву; виховувати допитливість. І варіант Хід гри: Логопед пропонує дитині розглянути картку із зображенням героя та описати його пригоди. Наприклад: Іван дивиться у телескоп. Дарина сидить на гойдалці. Єгор перестрибує через паркан. ІІ варіант Хід гри: Логопед запрошує до гри 2-3 дітей, роздає кожному фішки. Діти по черзі кидають кубик, відповідно до кількості ходів ставлять фішку під сюжетним малюнком і описують його (сюжетні малюнки розташовані один за одним) 38 Додаток 2 Фізхвилинки до теми «Прийменники» ДО До вулика бджоли летіли з медом (махають руками) До двору вже гуска йде з гусаком, (крокують повільно) До будки прибігла наша собачка, (біжать на місці) До діток прийшла мама-качка. (крокують) До діда летять голуб’ята (махають руками) До хати прийшли дівчата і хлоп’ята (крокують) До столу хутчіш примостились (сіли). В Вранці діти в ліс пішли, (крокують) В лісі жолуді знайшли, (рівномірно присідають) Нахилялися, збирали (нахили вперед) Дружно в кошики складали. НА Перевірим де голівка? По голівці проведемо, На потилицю, голівку Руки наші покладемо (кладуть руки на голову) І на щічки, і на очки, І на вушка і на мочки, Швидко пояс ми знайдемо І на спину покладемо. І на плечі, на коліна Ось й закінчилась хвилина. ПО По вулиці йшли дівчата (крокують) По полю бігали хлоп’ята (біжать на місці) А на небі по стежинці, (піднімають руки вгору) 39 Бігав дощик по хмаринці (тремтять пальчиками) І водою всіх полив (проводять руками з голівок до низу) І за парти посадив, (сідають). Дружно ми крокуємо (крокують високо піднімаючи коліно) З мамою і татом З дідусем, бабусею (спокійний крок) І з маленьким братом (показують який брат) З татом ми побігаєм (біжать на місці) З матусею - пострибаєм (стрибають) З дідусем - поборемось (імітують рухи) З бабусею - присядем (присідають) Потім всі тихесенько Ми за парти сядем (сідають на місце). БЕЗ Що це за зима без снігу? (Розводять руки в сторони) Що це за хата без тепла? (Роблять дах над головою) Що це за дерево без листя? (Піднімають руки вгору) Що це за білка без дупла? (Показують яка білочка долонями) *** Букви стали по порядку, Всі зібрались на зарядку Руки вгору підняли, До сонечка потягли В різні боки розвели, И полетіли, попливли... Потім їх вперед зімкнули, І в долоні всі плеснули Як закінчили плескати, Стали долі опускати Ніжками затупотіли, І за парти тихо сіли. 40 Додаток 3 41 Додаток 4 42 Додаток 5 43 44
