Вступ Доцільність Загальні положення Схема Вирощування Тополі Вирощування Павловнії Вирощування Клена Вирощування Верби Висновок В останні десятиліття людство почало все частіше перейматися проблемами енегретичної залежності глобалізованого світу. Що буде, якщо?… Це запитання звучить дедалі частіше. Що буде, якщо не буде більше нафти? Не буде більше природного газу? Запаси природних енергетичних ресурсів вичерпні! На думку одних, до повного вичерпання запасів залишилось одне або два десятиліття, інші говорять, що століття. Ми могли б собі подумати, що це вплине вже тільки на наших онуків, але це не так! Ціни на енергоносії зростають високими темпами і навіть непотрібно зазирати у далеке минуле для того, щоб пригадати болісні спогади дефіциту природного газу. Ми постанемо перед проблемами , пов’язаними з дефіцитом енергоносіїв, коли насправді зіткнемося з їх нестачею, фактом відсутності або неможливістю їх оплатити. Людина шукає шляхи вирішення цієї проблеми . Для виробництва енергії вона може скеровувати сили природи, вітер, сонце, геотермальну енергію, енергію хвиль та використовувати біомасу, яка є в навколишньому середовищі. Науковці в активному пошуку ідеальних енергетичних рослин як серед трав’яних так і деревних культур швидкої ротації. Теплотворна здатність трав’яних енергетичних культур є нижчою у порівнянні з деревними. На додачу, такі трав’яні культури містять багато лужних компонентів (особливо калію), вони є не зовсім підходящими для спалювання в теплоелектростанціях. Крім того, такі рослини мають високу зольність. При їх спалюванні утворюється значна кількість сірчаної кислоти, яка може привести до пошкодження опалювального обладнання. Одже, деревні енергетичні рослини мають значну перевагу. Характерними для них є висока теплотворна здатність та низька зольність. Їх можна безперешкодно використовувати як у теплоелектростанціях так і для домашніх котлів. Крім цього, вони служать сировиною для виготовлення гранул та брикетів. Серед видів, які розглядаються як такі, що досить швидко вступають у фазу продуктивності та готовності до збору «врожаю», називають ясен, платан, вільху, березу, тополю і різновиди верби. Але саме різні види двох останніх найбільше використовуються на практиці в підлісках із коротким оборотом обрізки. Позитивним моментом у вирощуванні тополі є те, що вона може рости в багатьох регіонах, має підвищену адаптивність до грунтів, легке вегетативне розмноження і досить високу стійкість до шкідників. На добрих грунтах клони тополі можуть давати до 18–20 т/га сухої речовини на рік теплотворна здатність тополі — близько 18,5 ГДж/т сухої маси Як енергетична культура тополя, порівняно із вербою, хоч і формує дещо меншу кількість стебел, але має кращу якість сировини із меншою часткою кори та потребує меншої кількості мінеральних добрив для вирощування. Але в перші роки вегетації росте не так швидко, як верба. Наразі культуру тополі все активніше розглядають як сировину для виробництва твердих видів палива, адже вона має високу температуру плавлення золи, що вигідно відрізняє її, наприклад, від соломи. Використання відновлюваних джерел енергії на сьогодні розглядається як один із найперспективніших шляхів вирішення наявних проблем енергозабезпечення в Україні. Павловнія раніше не росла в Україні? Це дерево занадто теплолюбиве. Але, завдяки селекціонерам, сьогодні температура вирощування цієї культури може сягати навіть мінус 30 градусівю. Тепер павловнія – це культура, яка може охопити всі регіони, не тільки південь України. В чому особливість цієї культури? За п’ять років ми отримуємо «урожай» або деревини або біомаси рівноцінний 50-річному вирощуванню дуба. Сьогодні ціна сировини павловнії прирівнюється до ціни матеріалу з дуба. «Сьогодні це дерево можна розглядати в кількох різних напрямках. Не тільки як будівельний матеріал, як біомасу для біогазу, для виробництва парфумерії. Варто зазначити, що дерево цвіте тільки після третього року. Перші два роки йде розвиток крони і гілля. Саме дерево цвіте один місяць: з 15 квітня майже по 15 травня. Це один з перших медоносів, який з’являється з квітучих дерев. Клен – дивовижне дерево, яке в першу чергу відоме своїми різьбленими листям. Особливо цікавий він восени, коли листя забарвлюється в гаму бордових і жовтих відтінків. Різноманітність видів дозволяє підібрати потрібні насіння клена для вирощування на будьякому садовій ділянці. Особливо цінно дерево, яке вирощене самостійно з насіння, що нітрохи не складно зробити навіть початківцю садівникові. Велику частину розмножують методом щеплення або живцюванням, а за допомогою насіння вирощують лише кілька сортів. Для пророщування насінням підходять такі види: татарський; гостролистий; зеленокорий; Гиннала. Для вирощування енергетичної верби в основному підходять всі сільськогосподарські землі, які не є занадто важкими, не надто солоні , та не дуже вапняні. Верби витримують періодичне покриття водою, але не є водяною культурою. Таким чином, верба виживає і на лугах та територіях з періодичним затопленням водою, де вирощування звичайних сільськогосподарських культур є з певних причин ризикованим. Але вирощування верби на чорноземних ґрунтах кращої якості та на гумусних піщаних ґрунтах теж добре можна реалізувати , тому що на ґрунтах кращої якості верба дає набагато більший приріст, і, отже, рентабельність вирощування верби на цих типах ґрунтів не же конкурувати з сільськогосподарськими культурами. Витрати на закладання одного гектара плантації енергетичної верби становлять приблизно 1600 Євро. Перший урожай (через 2-3 роки) принесе нам орієнтовно 2500 – 2600 Євро в залежності від приросту, тому при першому циклі зрізання прибуток може скласти 400 Євро/га/рік. Прибутковість наступних (2-3 річних) виробничих циклів вища Збір врожаю здійснюють за допомогою комбайнів – подрібнювачів , на які монтують спеціальний адаптер. З комбайну енергетична верба «виходить» у вигляді 5-30 мм тріски . Приріст з однієї плантації можна збирати 8-10 разів, тому ми можемо розраховувати принаймні на 1630 річний життєвий цикл плантації. Таким чином, вирощування енергетичних культур на малопродуктивних та деградованих землях позитивно вплине не тільки на стан ґрунтів, а й на розвиток сільських територій, забезпечуючи зайнятість та можливий дохід для фермерських господарств.
