Свято осені – (середня група) Як діти Осінь шукали Ведуча: Сьогодні свято знову В садочок завітало Тому й гостей багато Зібралось в цьому залі, Зі святом вас вітають Маленькі сини й дочки І весело кружляють В осінньому таночку! Танцювальна композиція з листочками (всі) (Під музику діти, з листочками в руках, забігають до залу, стають колонками, виконують танцювальну композицію) Ведуча: Листя жовте і червоне На долоньку упаде Так буває, кожен знає, Коли Осінь в гості йде… Тож, зустрічаємо нашу чарівну красуню! (Під пісню «Іде красуня Осінь» заходить Осінь, з пензликом і палітрою в руках, іде поміж дітьми які стоять колонками, «малює») Осінь: Я Осінь, дивна, золотава Я, наче казочка цікава, Тримаю фарби у руках, Малюю у садах, гаях. Малюю всюди – тут і там, Щоб догодити, любі, вам. Усіх запрошую сідати Ми будем свято починати! (Діти перешиковуються в дві колонки, сідають на стільчики, а листочки кладуть перед собою) Ведуча: І тебе, шановна Осінь, Сісти відпочити просим, Бо в святковий день, малята Тебе хочуть привітати. (Осінь сідає, виходять діти читають вірші) Вірші: 1. Здрастуй, Осене чудова Раді ми зустрітись знову Всі давно тебе чекаєм І з поверненням вітаєм! 2. Дуже хочем побажати, Щоб веселою була ти Щоб пісні свої співала І про нас не забувала. 3. А ще, хочем побажати, Щоб багатою була ти На картоплю, бурячки Кавуни і кабачки, Груші, яблука, горіхи Для дитячої утіхи, Хай всього багато буде І «спасибі» скажуть люди! 4. Залишайся ти такою Чарівною, золотою У садах і у лісах Хай цвіте твоя краса! Ведуча: Щоб ще кращою ти стала Ми для тебе змайстрували Подаруночки чудові Тож пора приймать обнови! Пісня: Подарунки для Осені (під час виконання пісні діти з атрибутами виходять по черзі на середину зали і дарують Осені намисто, віночок, корзинку. Осінь одягає речі на себе, діти підтанцьовують; по закінченню пісні дивиться на себе в дзеркальце, яке дістає з кошика) Осінь: Щиро дякую, любі малята За даруночки ваші чудові! Я люблю подарунки приймати Тепер буду носити обнови. (Чути стукіт у двері) Ведуча: Чуєте, малята, здається до нас хтось прийшов. А давайте ми з ним пожартуємо і заховаємось за листочками. Гра: Неслухняні листочки (Під музику діти довільно кружляють, на кінець музики присідають і ховаються за листочками) (Заходить Гном з мітлою) Гном: (тримається за голову) Ой, роботи тут чимало – Листя із дерев упало Треба віник в руки взяти Листячко позамітати (підмітає) Я мету, мету, мету В купку листячко зберу (той кого «підмели» стає посеред залу у купку) Тепер чисті всі доріжки Сяду, відпочину трішки (сідає на підлогу, кладе голову на коліна) Ведуча: Але, що це? Вітерець, Непосида-пустунець Між листочками кружляє Їх усюди розкидає (під музику «дітилисточки» довільно кружляють, розсипаючись по залу на кінець музики присідають, і ховаються за листочки) (виходить Гном) Гном: Що за диво-дивина? Знов порядку тут нема! (розводить руками) Треба віник в руки взяти Листячко позамітати (бере знову віник підходить до кожного «листочка – дитини» і ніби підмітає) Я мету, мету, мету В купку листячко зберу (той кого «підмели» просувається на купку) Та, щоб листя не літало, Підмітати – це замало (Гном зупиняється і говорить глядачам, махаючи вказівним пальцем) Треба ще й мішок дістати В нього листячко зібрати (дістає з-за пазухи мішок, намагається впіймати дітей, а вони тікають до стільчиків. Листочки кладуть під стільчики) Ведуча: Дідусю, та це ж ніякі не листочки. Це наші малятка: хлопчики й дівчатка. Вони просто хотіли з тобою погратися. Дідусю, ти мабуть втомився? Сядь відпочинь, а ми тебе пригостимо смачними фруктами. (Гномик сідає на стілець) (Виходять діти, тримають в руках муляжі фруктів, які потім кладуть до кошика, який стоїть перед ними) Вірші: 1. Яблучко кладу у кошик, Бо на смак воно хороше Вітаміни є у ньому В цьому яблучку смачному (кладе яблуко у кошик) 2. Є у яблучка подружка, Соковита жовта грушка, І дорослі і малята Люблять нею ласувати (кладе грушку у кошик) 3. Стиглу грону винограду Кожен з’їсти буде радий Він солодкий, запашний, Як цукерочка смачний! (кладе в кошик) (Ведуча виводить Гнома на перед, віддає йому кошик) (Під звуки грому та дощу Хмара забирає Осінь, разом з нею вибігає з залу) Ведуча: Ось пригощайся, дідусю. Ведуча: Дощ сильніше припускає, Все навколо поливає, Значить, треба нам, малята Про дощ пісню заспівати! Гном: Дякую вам малята за гостинці. (нюхає, приплямкує) Ведуча: Будь ласка, дідусю. А у нас для тебе є ще ласощі. Ось вони наші ягідки – сестрички Червоненькі Полунички. Пісня: Дощик (Виходять дівчатка-Полунички) (Гримить грім) Вірші (дівчатка): 1. Дощик людям сум навіяв А я - дощику радію Бо у мене є обновка – Кольорова парасолька Гном: (налякано озирається) Що за гамір? Що за стуки? Звідкіля ці дивні звуки? Знову хтось вирішив зі мною погратися? 2. Треба подружок позвати Підемо у двір гуляти Парасольки гарні маєм Дощик нас не налякає Ведуча: (стривожено) Ні! Це темна Хмара прилетіла, І свято зіпсувати нам захотіла. 3. Парасолькою новою Я накриюсь з головою Чобітки високі взую По калюжам потанцюю! Танок «Полуничок»-«Шипшинок» (Заходить під музику Хмара стукає в барабан) Хмара: (зупиняється посеред залу) Я - Хмара зла, я – грозова. Я веселитись не люблю Дощем осіннім всіх заллю. (біжить по колу, розмахує голубими шуршиками) Всім сумувати, мене боятися, І не співати, і не сміятися. (Підходить до Осені, тягне її за руку) Хмара: Осінь золоту від вас я забираю, А дощ холодний вам залишаю! (кидає шуршики посеред залу) Ведуча: Хоч дощик ллється, як з відра Та не сумує дітвора! Танець з парасольками (дівчатка) (розкласти на підлозі калюжі) Ведуча: Нарешті дощ закінчився, тільки калюж поналивав довкола. Але, що ж нам робити? Як будемо продовжувати свято без золотої Осені? Гном: Я знаю, що нам потрібно робити! Підемо разом її пошукаємо. А допоможе нам у цьому моя чарівна сопілочка. Один за одним всі ставайте І в дорогу вирушайте! Та, уважні будьте, дуже, Не ставайте у калюжі! Гра: Перестрибни калюжі (Гном імітує під музику гру на сопілочці, діти ідуть по колу один за одним, перестрибуючи по черзі калюжі, які розташовані на певному відрізку шляху, потім сідають на місця) Пісня: Жабенята на зорі Гном: Здається сопілочка привела нас до лісу. Погляньте, скільки тут росте грибочків! Гном: У лісі на болоті Ви дружно виростали, А Осінь золотаву Ви тут не зустрічали? Ведуча: Тільки пісню заспівали Жабенята прискакали! Танець Жабенят (хлопчики) (виходять Мухоморчики) Вірші Мухоморчиків: 1. Мухомори ми маленькі Маєм ніженьки тоненькі Та потрібно пам’ятати, Що не можна нас збирати! 2. Осінь нам подарувала Гарні капелюшки І боятися нас стали Звірята і мушки 3. Не сумуйте ви малята, Що не можна нас збирати Наш таночок подивіться Мухоморам посміхніться! Жабенятко: (показує на хатинку) У своїй хатинці Хмара Осінь золоту сховала Тепер Осінь міцно спить – Її треба розбудить! Гном: Щоб нам Осінь розбудити, Доведеться, любі діти Під її віконцем стати Гарну пісню заспівати! (Діти в довільному порядку розташовуються по залу, співають пісню з рухами) Пісня: Загляни в віконечко, люба Осінь Танець Мухоморчиків (хлопчики) (Діти сідають на місця) Гном: У лісі на галявині Ви дружно виростали, А Осінь золотаву Ви тут не зустрічали? (Під чарівну музику з хатинки виходить Осінь, потягається) Вірші Мухоморчиків: 1. Ні! Не бачили, не знаєм – Ми самі її чекаєм… 2. Може Осінь розшукати Допоможуть Жабенята? Ведуча: Щоб позвати Жабенят Треба пісню заспівать! Осінь: Я щиро вам вдячна, малята, За те, що мене розбудили За те, що змогли розшукати, За те, що в біді не лишили! Ведуча: Ми раді тобі, люба Осінь І хочем продовжити свято Тебе у таночок запросим І весело будем кружляти Танець: Веселий хоровод (загальний) (Осінь виносить пиріг) Осінь: Після танцю, як годиться Треба добре підкріпиться Тож, прийшла пора малятам Подарунки роздавати Ось пиріг смачненький вам. Я спекла його сама! (Віддає кошик ведучій) Ведуча і діти (разом): Щиро дякуємо! Ведуча: А тепер, мої малята, Час закінчувати свято Із гостями попрощатись, В свою групу повертатись… У хвилини ці останні Я скажу всім побажання: Будьте добрі та здорові І живіть усі в любові! (Під музику діти махають всім листочками «до побачення») Фотографування Як діти Осінь шукали (середня група) Ведуча. Любі гості, мами й тата, В дитсадку – сьгодні свято, Це для вас усіх розвага. Починаємо! Увага! (заходять до залу діти стають півколом біля листочків) (Пісня «Осінь, осінь») Вед. Діти, у нас сьогодні свято, а яке – ви дізнаєтесь, коли відгадаєте загадку: Сонечко землицю Вже не зігріває, Із дерев пожовкле Листя опадає. Часто дощик накрапає, Птахи відлітають, У садах збирають Щедрі урожаї. Відгадайте, діти, коли це буває? Діти. Восени. Вед. То ж зустрічайте любу Осінь. (Заходить танцюючи Осінь) Осінь. Я Осінь, чарівна й ясна, Я дивна, наче казочка сама. Тримаю пензлик у руках, Малюю у садах, гаях. Малюю всюди – тут і там, Щоб догодити, любі, вам. Ви чекали мене, друзі? Діти . Так. Осінь. То ж скоріш ставайте І про мене розповідайте. Діти. Жовте листячко кружляє І доріжки вистилає. 2. Хмарки в небі пропливають, Холодним дощиком лякають. 3. Вже у теплі краї Відлетіли журавлі. 4. Люди врожаї збирають, Вітаміни запасають. 5. І картопля, й помідори Знайшли місце у коморі. Вед. Осінь дружно ми вітаємо І про неї заспіваємо. (Пісня «Осінь вже прийшла») (Звучить весела музика) Осінь. Чуєте, діти, до нас хтось поспішає на свято. А давайте із ним пожартуємо і сховаємось під листочками. (Діти присідають і ховаються за листочками) (Заходить під музику Гном з мітлою. Танцює) Гном. Ой, роботи скільки стало! Бо листків багато впало. Підмітати я спішу, Чистоту тут збережу. Зараз віничок візьму Листя в купу все згорну. (Гном починає мести. Діти збігаються на середину, піднімають листочки в праві руці, ліва на поясі, і хитають ними) Гном. (витирає чоло) Все,порядок! Вед. Вітерець наш не сумує, І довкола: дує, дує. Все по світі він літає І листочки роздуває. (Вед. Дмухає на дітей, вони розбігаються на попередні місця. Присідають і ховаються за листочками) Гном. Вітерець все повіває І листочки розкидає. Віничок я знов візьму. І листочки всі зберу. . (Гном підмітає. Діти знову збігаються до середини) Гном. Ой, листочки пустотливі Ви яскраві й вередливі. Щоб не сміли ви літати Я повинен вас….. Діти. Впіймати. (Діти тікають на стільчики. Гном їх ловить. Вед. і Осінь збирають в дітей листочки) Гном. Це зовсім й не листочки. А це ж наші малятка: Хлопчики й дівчатка. Пожартували над старим дідусем. Розповідайте, навіщо завітали до осіннього лісу. Вед. Шановний Гноме, ми прийшли до лісу, щоб пошукати лісових ягід, грибочків. І, звичайно, помилуватися красивою осінньою природою. Гном. Гостино запрошую. Осінь. А я вам по секрету скажу, Вірші я дуже люблю. Прочитаєте мені вірші? (Діти читають вірші. Вед. І Гном роздають дівчаткам гілочки). Діти. 1. В парках і садочках На доріжки й трави Падають листочки Буро – золотаві. 2.Осінь, осінь... Лист жовтіє, З неба часом дощик сіє. Червонясте, золотисте Опадає з кленів листя. 3.Кожен золотий листочок Малесеньке сонечко, Всі зберу у кошик я, Поставлю на віконечко! 4.Осінь, осінь вже прийшла, Ліс барвисто одягла. І на вітрі на дубку Листя крутиться в танку. 5. Темная діброва Стихла і мовчить; Листя пожовтіле З дерева летить. 6. І летять листочки З гілки на доріжку, Шелестять по листю Тупотята – ніжки. Осінь. Листочки у вальсі будуть кружляти і зі мною… Діти. Танцювати. (Танок з гілочками. В кінці віддають гілочки Осені) (Гримить грім. Діти закривають голови руками) Вед. Що за гамір? Що за стук? Звідкіля цей дивний шум? Осінь. Хмарка осіння до нас прилетіла. І свято зіпсувати нам захотіла. (Заходить під музику Хмара з барабаном) Хмара. Я - Хмара зла, я – грозова. Веселитися не люблю І дощем усіх заллю. Що ти це Осінь усіх розважаєш? Чи правил моїх не знаєш? Всім сумувати, мене боятися, І не співати, і не сміятися. Осінь золоту від вас я забираю, А дощ холодний вам залишаю. (Тягне Осінь за руку) Осінь. Ні, ні, ні. Не потрібні нам дощі. Ти за руку мене не тягни, А краще до діток відпусти. Хмара. Все рівно заллю вас дощами. (Виходить Вед. з парасолькою) Вед. Якщо небо хмуриться, І лякає нас дощем, Що з собою ми берем? Діти. Парасольку? (Діти підходять до Вед. і читають вірші) Діти: 1 1. Дощик сиплеться з кленочка, Дощик жовтий, золотий, А зелені ще дубочки Хочуть осінь обійти. 2. Дощик сиплеться і пада По стежині дріботить І веселим листопадом Вітер грається й біжить. 3. Дощик капає сильніше, Грай музико, дужче грай, Буде веселіше. 4. Дощик, дощик У віконце стукотить. Дітвора пішла у танець, Аж ногами тупотять. 5.Щойно дощик накрапає – Парасольку відкриваю, І яскраву і велику, Жовто – синю, ще й блакитну. Вед. То ж не будемо стояти, Краще починаєм грати. (Гра з парасолькою) 1.Парасолька в нас стрибає Ми в долоньки їй плескаєм. 2.Буде парасолька кружляти, А ми дружно танцювати. 3.Буде парасолька присідати, А ми ніжку виставляти. (Звучить грім) Вед. Ой, малята, що я чую! Грім гримить. Треба нам сховатися. (Діти біжать на стільчики). Давайте виженемо злу Хмарку, голосно скажемо: Разом. Хмарко, хмарко відлітай І маляток не лякай. Хмарка. Не піду. Вед. Не відлітає Хмарка. Видно хтось тут промовчав. Нехай допоможе нам увесь зал. Тати, мами допоможіть, Разом з нами говоріть: Разом. Хмарко, хмарко відлітай І маляток не лякай. Хмарка. Ось ви які! Тоді я справді Осінь забираю, А дощ холодний залишаю. (Звучить грім. Хмарка забирає Осінь. Виходять). Гном. Що ж нам робити? Яке ж свято без золотої Осені? Я знаю що нам робити. Ми разом в осінній ліс підемо І красуню Осінь знайдемо. А допоможе нам у цьому чарівна сопілочка. Як тільки на сопілочці ти заграєш, То на лісове болото образу потрапляєш. (Гном імітує під музику гру на сопілочці) Гном. А ось і жабки. (Звучить музика. Виходять жабки) Жабка. 1. Журюсь я під осінь, Малесенька жабка: Уже потемніла у соняха шапка І жовтими стали листочки у клена, А я іще й досі зелена-зелена! Вед. Такими були твої тато і неня, Такою і ти будеш – гарна й зелена! Тебе і такою люблять всі діти! Ти краще навчи танцювати, радіти! (Виходять всі жабки. Танок жабок) Гном. На лісовому болоті Ви росли, виростали, А Осінь золоту Ви там не зустрічали? Жабки. Ні, ні, ні Ми не бачили її. Гном. Проводжаємо наших жабенят. (Жабки сідають) Гном. Ну що ж, знов сопілочка нам грай, І гостей нам закликай. (Імітує гру на сопілці) Гном. На лісовій галявині Виросли сестрички. Виросли сестрички Червоні полунички. (Виходять дівчатка-полунички) Полунички. 1.Ми веселі полунички, Подружки ми і сестрички. 2. Ми не хочем, щоб нас їли, Хоч смачні – немає сили! 3. Ми красиві та червоні, Дуже милі та ще й модні. 4. Годі, милі, розмовляти! Краще будем танцювати! (Танок «Полунички») Гном. На лісовій галявині Ви росли, виростали, А Осінь золоту Ви там не зустрічали? Полунички. Ні, ні, ні. Ми не бачили її. Гном. Проводжаємо наших полуничок. (Полунички сідають) Гном. Чарівна сопілочко заграй І звіряток нам скликай. Хто по гілочкам стрибає І горішки там ховає? (Забігає Білочка з кошиком) Білочка. Гілочками лісу Спритно я стрибаю, І смачних горішків Повний кошик маю. Треба усе літо Добре працювати, Щоб в холодну зиму Їжі вдосталь мати. Гном. Грибів у лісі є багато. Усіх несила рахувати. А ти з малятами у гру пограй І грибочків назбирай. Вед. Малята, ви пішли у ліс гуляти І грибочки там збирати. Але забувати вам не слід, Що живе там страшний звір. (Виходить Вовк) (Гра «Грибочки». Діти співають і роблять відповідні рухи) Ми по лісі всі гуляєм І грибочки там збираєм. Тут грибок, там гробок. Лізь у кошичок дружок. Вед. І звідкіля не візьмись З’явився страшний сірий вовк. (Діти присідають) Вовк. Ходжу хмуро між дубами, Хижо клацаю зубами. Зачаївся і примовк. Грізний звір я- сірий вовк. Я давно уже не їв. Вас скоріше зараз з’їм. Діти тікають на місця) Гном. Ми з тобою Білочка пограли, І грибочків назбирали. Ти по гілочкам стрибала, Часом Осені не зустрічала? Білочка. Ні, ні, ні. Я не бачили її. Гном. Дуже шкода. Проводжаємо білочку. (Білочка сідає) Гном. Далі сопілочка нам грай, І гостей нам закликай. (Імітує гру на сопілці) Гном. По доріжці хтось спішить. Листям тихо шарудить. (Виходять Їжачки) Їжачки. 1. Я маленький їжачок. Скільки в мене голочок! П'ять, шість... десять... Ой багато! Годі всі порахувати! 2. В мене шубка з колючок, В мене сіра спинка. Ніс, як чорний п*ятачок, Очі - намистинки. 3. Ми веселі їжачки, До вас прийшли на свято. То ж не будемо сумувати, Краще весело танцювати. (Танок Їжачків) Гном. Їжачки-колючки, ви так весело тут танцювали, А чи Осінь ви не зустрічали? Їжачки. Ні, ні, ні. Ми не бачили її. Гном. Що ж нам дітки робити? Ніхто Осені не бачив, ніхто її не зустрічав. Може ми її вже ніколи не знайдемо? Потрібно щось інше придумати. Я ось думав, думав і придумав! Давайте заспіваємо улюблену пісню Хмарки про дощик. Вона коли цю пісню почує, одразу на свято прийде і Осінь золоту з собою приведе. Заспіваємо пісеньку? (Пісня «Дощик». Вед. і Гном стають посередині з парасольками. Діти біля них) (Заходять Хмарка і Осінь) Хмарка. Дуже дякую вам, друзі. Улюблену пісеньку почула я. Адже без хмарки і дощику не буває осені. Осінь. Також не буває осені без сонячних днів. Гном. Тож не будемо сваритися, Краще гратися і веселитися. Хмара. З вами не будемо ми сумувати, Станемо в коло й почнем танцювати. (Танок «Як що весело») Осінь. Як же мені вам віддячити, малята? Ви по лісі йшли і Осінь золоту знайшли. (Задумується) Буду зараз чаклувати, Все навколо малювати. Раз, два, три, чотири, п’ять, Починаю чаклувать. (Звучить казкова музика. Осінь «чаклує», повертає листочки на стіні з зеленого коліру на жовтий) Раз, два, три, чотири, п’ять, Продовжую чаклувать. (Гном виносить кошик з гостинцями накритий хустиною) Осінь. Раз, два, три, чотири, п’ять, Продовжую чаклувать. Хустинку піднімаємо, Що під нею зараз взнаємо . (Знімає хустку з кошика) Осінь щедрі дари Принесли для дітвори. Пригощайтеся, малята, Веселішим буде свято! (Роздача гостинців) Осінь. Швидко спливають хвилинки. Гном. Ось і прощатись пора. Хмара. І на прощання всім зичим Разом. Щастя, здоров’я, добра! Вед. Закінчилось свято, Та ми не сумуємо, Усмішки та радість Усім подаруємо. (Діти під музику виходять з залу)
