Жидачівський районний методичний кабінет Жидачівський НВК Охрім О.Я. Пошуково-дослідницька діяльність дітей дошкільного віку Навчально – методичний посібник для вихователів дошкільних навчальних закладів Жидачів 2012 1 Зміст 1. Вступ. 2. Пошуково-дослідницька діяльність дітей дошкільного віку. 3. Консультація для вихователів: «Пошуково – дослідницька діяльність та структурні відмінності від інших видів діяльності». 4. Шпаргалка для вихователів (відповіді на запитання маленьких «чомучок» - дослідників природи). 5. Досліди з об’єктами живої і неживої природи та явищами неживої природи . 6. Природні досліди. 7. Мовленнєві логічні завдання. 8.Тематичне дозвілля: «Де вода-там життя». 9. Конспекти занять: - конспект ранкової зустрічі «Дерева» - бінарне заняття «Екстремальні здобутки дитини - шлях до усвідомлення знань і навичок надбаних людством - інтегроване заняття «Знай, люби, бережи». - ігрове заняття з елементами дослідницької діяльності «Що таке повітря?». - «Дослідження різних станів води і повітря, якими ми дихаємо». - «Що ми знаємо про воду». - «Вода-водичка-наша сестричка». - «Таємниця повітря». - «Мандрівка в далеке минуле». - «Вітри і смерчі». - «Коли бувають грім і блискавка». 10. Світлини маленьких дослідників 11. Література. 2 Вступ Закономірності формування екологічної культури особистості, особливості процесу екологічного виховання дітей дошкільного віку, аналіз видів діяльності й засобів, що їх стимулюють та екологізують, викликають потребу вибору найефективніших з-поміж них, які мають забезпечити оптимальну результативність роботи дошкільного закладу в цьому напрямі. Таким активним засобом є пошуководослідницька діяльність дітей, бо вони є природженими дослідниками, які активно шукають інформацію про довкілля. Малюки намагаються зрозуміти свій світ шляхом спостереження та експериментування. Саме природна допитливість дітей обумовлює їх навчання. Психолого-педагогічні дослідження свідчать, що діти дошкільного віку можуть розуміти причини деяких простих явищ і здатні до елементарних логічних міркувань у тому разі, якщо завдання спираються на спостереження або практичну діяльність. На цьому положенні наголошував і В. Сухомлинський: «Дитина мислить образами. Це означає, що, слухаючи розповідь вихователя про подорож краплинки води, вона має у своїй уяві й сріблясті хвилі вранішнього туману, і темну хмару, і гуркіт грому, і весняний дощ. Що яскравіші в її уявленні ці картини, то глибше осмислює вона закономірності природи». У результаті дослідницької діяльності у дітей формуються елементарні навички пошукової роботи, посилюється інтерес до явищ живої і неживої природи, активізується самостійна розумова діяльність. Пошуково-дослідницька діяльність найближче підводить дитину до проблеми, а винагородою за активність та допитливість малюків є їх самостійні «відкриття» у світі природи. Адже під час досліду дитина сама розв’язує пізнавальне завдання за допомогою наявних у неї знань, умінь і навичок, виконуючи різні перетворюючі дії. У результаті знаходить правильні шляхи його розв'язання, а також подібних завдань з варіативністю змісту й ознак. Об'єкт пізнання при цьому постає перед дитиною в різних зв'язках, співвідношеннях зі спорідненими об’єктами, речами, явищами. Дитина на правах відкривача пізнає динаміку і статичність природних явищ. Відомий 3 педагог М. Поддьяков виділяє як вид специфічної діяльності експериментування, що, на його думку, стимулює пізнавальну активність дитини. Практика свідчить про плідність цієї ідеї. Помітно активізує пізнавальну діяльність дітей залучення їх до простих дослідів. Досліди, власне, вельми нагадують фокуси, вони посильні для дошкільнят і цікаві їм. Пошуково-дослідницька діяльність дітей дошкільного віку. 1. Значення та суть дослідницького методу в пізнанні оточуючої природи Психолого-педагогічними дослідженнями встановлено, що за допомогою пошуково-дослідницької діяльності у дитини досить легко формуються орієнтувальні вміння, інтелектуальні та практичні дії, розвиваються мисленнєві процеси; доведена й ефективність створення разом із дорослим екологічних моделей. Доцільність експериментування зумовлена розмаїттям природних явищ, змінністю і циклічністю сезонних ознак, прихованістю причинових зв’язків. Проблема пошуково-дослідницької діяльності дошкільників у психолого – дошкільній літературі, починаючи з дошкільного віку, розробляється багатьма педагогами і психологами як в історичнопедагогічній спадщині, так і в сучасних дослідженнях на велику роль праці у вихованні маленьких дітей вказували західноєвропейські педагоги Я.А.Коменський, Й.Г.Песталоцці, Р.Оуен, Ф.Фребель, M.Moнтecopі. Першочергового значення праці в природі і пошуководослідницькій діяльності у вихованні підростаючого покоління надавав засновник вітчизняної педагогіки К.Д.Ушинський. Дуже важливими є методичні вимоги К.Д.Ушинського до організації пошуково-дослідницької діяльності: вона повинна бути різноманітною, посильною і неодмінно такою, що активізувала б роботу дитячої думки. Організація пошукової діяльності дітей. Елементарна пошукова діяльність, як форма ознайомлення дітей з природою забезпечує найбільш високий ступінь активності самодіяльності дітей. Вона дозволяє сформувати у дітей уявлення про 4 явища природи, виявити їх причини і взаємозв’язки. Дослід визначається як спосіб матеріального впливу людини на об’єкт з метою вивчення цього об’єкта, пізнання його властивостей. Отже, це спостереження за спеціально створених умов. Проведенню дослідів з дошкільниками надавали великого значення Є.М.Водовозова, Є.І.Тихєєва, вважаючи, що в процесі проведення дослідів діти повинні спостерігати, діяти, мислити, робити самостійні висновки. За сучасних умов, коли великого значення надається розвиткові пізнавальної активності, вихованню прагнення до здобуття нових знань, проведенню дослідів повинно бути приділено значну увагу. Використання дослідів цінне тим, що вони мають велику переконуючи силу. знання, яких набувають діти, мають особливу доказовість, повноту і міцність. Під час проведення дослідів забезпечується чуттєве сприймання, практична діяльність дітей і словесне обґрунтування. Такий органічний зв'язок і сприяє максимальній активізації розумової діяльності дітей, оскільки відповідає характеру мислення дошкільників. Kpім цього досліди цінні тим, що дають можливість стежити за ходом явища і відтворювати їх щоразу з повторенням умов, у д/з проводяться такі види дослідів: 1. Ілюстративний або демонстраційний (виявляючи та з'ясовуючи з дітьми властивості предметів та явищ, вихователь сам про водить дослід, а діти лише спостерігають, всі разом роблять висновки); 2. Навчальний (діє кожна дитина. Йому слід надавати перевагу, оскільки кожна дитина самостійно перевіряє гіпотезу, поставлену на початку досліду, знаходить відповіді на свої питання, перевіряє свої знання та можливості). 2. Структура та зміст досліду в роботі з дітьми дошкільного навчального закладу Пошукова діяльність проводиться в окремій системі. Структура дослідів має багато спільного із спостереженнями. Перший етап - підготовка дітей до досліду. Вихователь проводить з дітьми бесіду, щоб зацікавити їх дослідом, виявляв знання. Наприклад: «Як ви гадаєте, діти, дерева взимку живі? А чому вони не замерзають від сильного морозу?» 5 Другий етап - початок досліду: обговорення умов і висування припущень: «Я читала, діти, що дерева не замерзають тому, що в їхньому соку багато цукру. Давайте поставимо на мороз дві скляночки: в одній буде проста вода, а в другій - з цукром. Як ви гадаєте, в якій склянці вода швидше замерзне?» Третій етап - хід досліду. Спостереження дітей за ходом досліду, обмін думками. Четвертий етап - заключний: обговорення наслідків досліду. Дуже важливим є етап перевірки гіпотези. Щоб застерігтися від неправильних засобів та способів, вихователь мусить логічно правильно продумати свою діяльність і діяльність дітей, методично її забезпечити, визначити послідовність етапів роботи, способи поетапної фіксації результатів, основні та допоміжні засоби й матеріали, тобто планування роботи вихователя повинно повністю підпорядковуватись єдиній меті обґрунтованому переходу теоретичних уявлень на рівень узагальнених та систематизованих знань. Для засвоєння об'єму знань, визначеного "Програмою виховання в дитячому садку", необхідна активна організація пізнавальної і практичної діяльності дітей. Формуючи систему знань про природу, вихователь вибирає з програми той зміст знань, який можливо засвоїти методом пошукової діяльності. Він організовує життєві ситуації направляючи дітей на визначення пізнавальних задач. В процесі аналізу запропонованих ситуацій у дітей виникає необхідність співвіднести набуті знання з тим, що вони посередньо сприймають. Пошукова діяльність починається з того, що відомо а що ні. Усвідомлення проблемної ситуації закінчується постановкою пізнавальної задачі - "Що відбувається і чому так відбувається?" В результаті аналізу проблемної життєвої ситуації 1 усвідомлення пізнавальної задачі під керівництвом вихователя висувають припущення про можливі причини спостерігаючих явищ. Ні одне з висловлювань не повинне залишитись без обговорювання. Наприклад: - зимою діти виносять пофарбовану воду на мороз, щоб вийшов кольоровий лід. Я запитую: "Чому на вулиці зимою вода перетворюється на лід? Чи можна виготовити кольоровий лід у приміщенні?" 6 - діти роблять різні припущення, одні більш точні та конкретні: "вода на вулиці замерзне - буде лід", другі помилкові: "вода може замерзнути і на вулиці, і в кімнаті", інші недостатньо точні: "на вулиці буде лід". Припущення, висловленні дітьми, часто бувають суперечливі. Я пропоную перевірити - яке правильне. Якщо діти не висловлюють припущення, сама спонукаю до цього, або висловлюю необхідні припущення. Короткочасні спостереження використовую для установлення якості різних об'єктів природи, для їх розпізнавання. Наприклад: - при визначенні необхідності поливки рослин і доказів своїх суджень, діти відшукують ознаки стану рослин дозволяючи зробити висновок про сухість та вологість ґрунту, їх колір, про зміни стану листя. Довготривалі спостереження, досліди, моделювання і демонстрації готових моделей (поведінка комах) можуть бути використанні для рішення повчальних задач на встановлення причин природних явищ, зв’язків і відносин. Так для виявлення зв'язку між способом пересування тварин (кролик, жабка) і складом кінцівок, вихователь пропонує дітям поспостерігати за тваринами; порівнюючи їх способи пересування та склад кінцівок. Демонстрація моделей може бути використання для встановлення механізмів маскування тварин. Спостерігаючи за гусінню метелика капусниці, діти помічають, що їх важко розрізнити на листі капусти. Я пропоную подумати, чому так виходить, потім пояснюю це явище. При наявності у дітей досвіду сформульованого через наочно практичні методи ознайомлення з природою, я можу використовувати для перевірки припущення і рішення пізнавальних задач евристичної бесіди. Евристична бесіда передбачає встановлення причин різних природних явищ за допомогою суджень. Я керую процесом суджень і направленням думки дітей. Наприклад: - під час прогулянки при відлизі (в січні) я звертаю увагу на те, що гілки кущів, прикрашенні гірляндами з краплинок води. 7 Пропоную дітям здогадатися, що відбулося і чому, куди подівся сніг, який діти в ранці бачили на гілках. - Я думаю що сніг розтав - каже одна дитина, - бачите, ліхтарі світять, від них іде тепло, тому він розтав. - А я думаю що розтав тому, що сонце світить сьогодні. Ось і вийшли крапельки - каже інший. Я не відмовляюсь від відповідей, але пропоную згадати: "вчора ввечері ліхтарі теж світили, а хіба сніг танув?", "Hі, ввечері не танув" - згадали діти. Я кажу, що сьогодні не було сонця, день був похмурий. Діти здогадалися, що причиною розтавання снігу виявилося загальне потепління. Я пропоную подивитися на термометр. І вони переконуються, що на вулиці значно потепліло. Заключним етапом пошукової діяльності є формулювання висновків на основі аналізу вже наявних результатів спостережень, дослідів. Стимулюю дітей до самостійного формулювання висновків. Необхідно вислуховувати всі висловлювання дітей, задавати додаткові питання, які можуть дати направлення думці. Розгорнута пошукова діяльність використовується при ознайомленні з природою дітей старшого дошкільного віку. Але використання її окремих компонентів - пошукових дій, можна починати з молодшої групи. Для встановлення впливу вологи на пластичність піску та глини в іграх дітей молодшого дошкільного віку пропоную виліпити пиріжок з сухого піску, потім з вологого і запитую: "чому з початку пиріжок не вийшов? 3 якого піску можна виліпити його?". Ознайомлення дітей з природою за допомогою елементарної пошукової діяльності має більш розвиваюче значення. Систематичне використання прийомів в пошуковій діяльності призводить до того, що вона є способом самостійної пізнавальної діяльності дитини. Під впливом пошукової діяльності у дітей розвиваються елементи самостійного творчого мислення. Радість самостійних відкриттів розвиває і закріплює інтерес до природи. Враховуючи значення пошукової діяльності для розвитку дітей, необхідно постійно створювати умови для її організації. Зміст дослідів у д/с: 8 - нежива природа (сонце, повітря, вода, грунт, явища природи); - рослинний світ, - тваринний світ; - організм людини. 3. Методика організації дослідницької діяльності з дітьми різних вікових груп Розглянемо зміст пошукової діяльності та її методику по ознайомленню дітей з неживою природою. В поданій нижче системі я розкриваю: - зміст знань; - мету ознайомлення з тим чи іншим об’єктом неживої природи; - методичні поради до організації експериментів. Об'єкти неживої природи: вода, сніг, лід, пісок. ВОДА Мета: ознайомити дітей з тим, що вода потрібна для людей, рослин, тварин; учити визначати і називати основні її ознаки та властивості (може бути чистою - брудною, холодною - теплою, розливається, ллється, капає); розвивати здатність встановлювати найпростіші зв'язки і взаємозалежності в стані речовини, спостережливість і допитливість. У дітей другої молодшої групи вже є деякі уявлення про використання води людиною в побуті, сформовані у них у першій молодшій групі. Але ці уявлення часткові, безсистемні. Під час спостережень у другій молодшій групі вихователь супроводить свою розповідь наочними засобами, що продемонструють ті ознаки і властивості, які доступні для сприймання, розуміння і засвоєння дітьми цього віку. Властивість 1. Чиста - брудна - кольорова вода. Для порівняння доцільно використати воду з водопровідного крана та дощову, наливши й у прозору посудину. ДОСЛІД №1 У склянку з водою покласти кілька кристаликів марганцевокислого калію. Якого кольору стала вода? Провести аналогічний дослід, додаючи інші барвники. Діти роблять висновок про зміну кольору води. Властивість 2. Холодна - тепла вода. 9 Порівняти температуру води, торкаючись до посудини, в яку її налито; пробуючи на смак - воду для пиття різної температури; через тактильні аналізатори - воду різної температури для миття рук і обличчя, прання лялькового одягу. За наявності відповідних умов слід залучити дітей до порівняння температури води під час ігор, плескання та виконання вправ на мілководді річки, у басейні. У середній групі спонукати водночас до порівняння кольору та прозорості води під час занурення з головою. ДОСЛІД №2 Одну частину води нагріти у посудині, другу - залишити на столі без змін, третю - винести на холод. Від чого залежить температура води? Чому? Висновок діти роблять самостійно. Властивість 3. Розливається - ллється – капає. Шляхом довільних дій з предметами з гладенькою поверхнею (великою тарілкою, тацею, іншим посудом, столом для ігор з водою і піском) вихователь демонструє властивість води поширюватися в різних напрямках від місця дотику до поверхні предмета розливатися. Вода при цьому може набувати плям різної форми і розмірів. Вода ллється єдиною цівкою з посуду з носиком (чайник, поливальниця, глечик) і кількома - з посуду, що має овальний або круглий отвір. Чому? (до самостійного висновку слід спонукати дітей 5-го року життя.) Вода капає, коли рухається повільно. Доцільно провести в дощову погоду спостереження, як капає вода з даху і з предметів на майданчику, з паркана. Можна заздалегідь виставити на підставку, що дорівнює росту дітей, фанеру або дощечку довільних розмірів горизонтально до поверхні землі і спостерігати за рухом водяних крапель з чотирьох боків (під час зливи тоненькі цівки; в помірний дощ - краплі). Властивість 4. Вода прозора. Для підведення дітей до висновку про прозорість води доцільно використати нескладний дослід: занурити у воду кілька різних предметів. ДОСЛІД №З. 10 Запропонувати дітям спробувати воду на смак. Вода - без смаку. Опустити в склянку ложечку цукру (солі). Що трапилося з цукром? Сіллю? Якою стала вода на смак, в яку поклали цукор, а в яку - сіль? Від чого залежить смак води? Дітям 5-го року життя допомогти засвоїти, що одні предмети плавають у воді, інші - тонуть. цю роботу можна об’єднати з демонстрацією властивості розчинності у воді сипучих речовин. ДОСЛІД №4. У прозору посудину, користуючись умовною міркою, опустити пісок, дрібні камінці, по 2-3 предмети однакової форми та об’єму, але з різного матеріалу (дерева, скла, пластмаси, паперу, тканини, воску, використовуючи послідовні дії), вчити дітей пояснювати поведінку цих предметів у воді. Чому деякі з них плавають, інші - тонуть, а окремі - розчиняються, змінюючи за6арвлення води? Знання властивостей спостережуваних об’єктів закріпити з дітьми в малюнках, розповідях, читанні віршів напам'ять. Для підсилення інтepecy і стимулювання пізнавальної діяльності переглянути у другій молодшій групі 3-6 кадрів діафільму «Вода служить людям», у середній групі - діафільм «Дівчинка і фонтан». ПІСОК Мета: розширити та погли6ити уявлення дітей про пісок сипкий, вологий - з вологого піску можна ліпити, пісок стає вологим, якщо його полити, після дощу, вранці від роси; розвивати допитливість, бажання пізнавати взаємозалежності у стані речей під час їх взаємодії. Ще задовго до того, як дітей цілеспрямовано ознайомлять з властивостями піску, вони пізнають їх самостійні (або під керівництвом педагога) у другій групі раннього віку та у першій молодшій під час ігор з піском на груповому майданчику чи в груповій кімнаті. Однак ці уявлення мають стихійний, неусвідомлений характер. У процесі спостережень у другій молодшій та середній групах пояснення властивостей піску супроводяться діями вихователя і дітей, спрямованими на його перехід з одного стану в інший. Спостереження варто проводити в різні погоду під час прогулянки дітей на свіжому повітрі. 11 ДОСЛІД №1. Кожній дитині запропонувати взяти трішки сухого піску, покласти на долоні і розтерти. Чому розтирається пісок? 3 чого він складається? Якого розміру oкpeмі піщинки? Якого кольору? Чи скріплюються вони у грудку? ДОСЛІД №2. Взяти трішки сухого піску і з висоти піднятої руки висипати його на дощечку для ліплення. Що сталося з піском? Чому? Чому на майданчику пісок розсипався по всій ділянці? Сухий пісок - сипкий. ДОСЛІД № З. Кожен насипає гірку піску на дощечку і змочує водою. Пісок ліпиться? Чому? А глина? Висновки діти ро6лять самостійно. Для закріплення та погли6лення знань дітей доцільно використовувати кадри діафільму «Про глину і пісок). СНІГ Мета: вчити дітей розрізняти і називати ознаки снігу (білий, холодний, може 6ути пухким, розсипчастим у разі перенесення у приміщення сніг перетворюється на чисту або брудну воду, а вода надворі - на лід); розвивати здатність встановлювати причиннонаслідкові зв’язки, виховувати спостережливість. Діти другої молодшої групи вже знають деякі властивості снігу. Розширити та конкретизувати їх слід завдяки залученню дітей до нескладних дослідів з перетворення снігу на рідину різної чистоти та прозорості залежно від забруднення снігу. Формуючи уявлення про властивості снігу за різної температури повітря, доцільно показати, як можна використовувати сніг у таких ситуаціях для ігор, розваг, праці чи дослідів тощо. Властивість 1. Білий - холодний. Для усвідомлення дітьми того, що «білий» не завжди означає: «чистий», слід провести дослід про перетворення снігу на воду. ДОСЛІД №1. Сніг взяти з кількох місць на ділянці дитячого садка. Уточнення кольору снігу добитися через порівняння за кольором відомих дітям предметів (аркуш паперу, біла фарба, речі дитячого одягу, по суд тощо). Висновок діти роблять самостійно. ДОСЛІД №2. 12 Для ствердження того, що сніг холодний, дітям рекомендують винести в посудині воду різної температури і поставити у сніг. Спостерігаючи за змінами снігу навколо посудини (від тепла сніг тане і перетворюється на воду) і температурою води в посудині (за короткий час вода охолоджується від холодного снігу), діти роблять висновок про цю властивість снігу. Для закріплення знань провести такі досліди: у снігопад спостерігати за поведінкою сніжинок на теплій долоні, одязі дітей, спорудах на ділянці дитячого садка. Як змінюються сніжинки? Чому? У снігопад підставити обличчя назустріч сніжинкам. Що відбувається зі шкірою? Подихати на сніжинки - що змінилося? Чому? Занурити в сніг на ділянці зварене і обстежене дітьми куряче яйце (одне або кілька). Як зміниться його температура? Чому? Що трапилося зі снігом навколо яйця? Чому? Властивість 2. Пухкий - розсипчастий (згідно з програмою середньої групи). Цю властивість снігу діти бачать під час активної трудової діяльності - виготовлення фігур зі снігу та під час ходьби на лижах. 3 пухкого снігу доцільно порекомендувати дітям зліпити снігову бабу, фортецю, колобок, сніжки, казковий міст. При цьому особливу увагу слід звернути на закріплення попередньої властивості. З'ясувати, чому по пухкому снігу не можна ходити на лижах; вслухатись у звуки, під час наступання на нього. До усвідомлення властивості – сніг розсипчастий - дітей підводять під час ходьби на лижах, через порівняння звука від наступання на сніг рипить тому, що ламаються замерзлі на сильному морозі сніжинки; через спроби ліпити - не ліпиться тому, що сухий від морозу; через занурення в нього важких предметів - тонуть у снігу. Закінчити спостереження доцільно загадуванням загадок, переглядом діафільму «Про сніжки». ЛІД Мета: продовжувати розширювати знання про деякі властивості води (від замерзання вона перетворюється на лід; він холодний, слизький; від нагрівання перетворюється на воду); розвивати спостережливість, допитливість. Спостереження бажано провести в різну погоду, а також вибрати такі місця на спорудах на території дитячого садка, де льодяні 13 бурульки бувають по-різному освітлені протягом дня. Для повноти уявлень про лід доцільно залити ковзанку, наповнити посуд водою і добитися утворення льоду в різних формах і різного кольору. Властивість 1. Твердий - слизький. Цю властивість демонструє педагог, пропонуючи дітям ковзати по льодяних доріжках за допомогою дорослого. Tвepдість перевіряємо, обстежуючи льодяну бурульку або кульку на дотик, ударяючи по них будь-яким предметом. Падаючи з висоти, бурулька розбивається на дрібні кристалики, занурюється у пухкий сніг. Властивість 2. Лід утворюється від замерзання води. Нагріваючись, перетворюється на воду. Засвоєнню цієї ознаки сприяє утворення льоду з води різного кольору - колір води визначає колір льоду; різної форми - форма посудини визначає форму води, льоду; У разі перенесення в приміщення лід від нагрівання стає водою; при відлизі льодяні бурульки тануть під сонячним промінням. До структури дослідницької діяльності входить: • постановка проблеми; • пошук шляхів її розв'язання та побудова гіпотез; • розв'язання завдання за допомогою практичних дій. Кожний етап потребує мобілізації всіх психічних зусиль особистості, творчого пошуку. Доступна самостійна пошуково-дослідницька діяльність дітей створила широкі можливості для виховання в них інтepecy до природи та розуміння й значення. Структурними компонентами пошуково-дослідницької діяльності є: • спостереження; • поетапне фіксування результатів; • зіставлення результатів дослідного і контрольного матеріалу за допомогою різноманітних методів і прийомів; • висновки. Організація взаємодії дошкільнят з об’єктами природи у довкіллі потребує аналізу й урахування основних закономірностей їхньої пошуково - дослідницької діяльності. Пошуково-дослідницька діяльність не є самодостатнім утворенням, а похідна від діяча. Дитині 14 з малечку притаманна активність, яка проявляється у рухових діях. Усі вони виникають під впливом конкретних подразників, що перебувають на близькій відстані й здійснюються без попереднього плану чи наміру. У перші роки життя малюка не мета спрямовує його дії, а caмі дії підказують мету. Дитиною керують неусвідомлений потяг до чогось, прагнення зазнати приємного відчуття й уникнути неприємного, її рухові дії передують мисленню. Тобто вона спочатку діє, а потім вже намагається, збагнути те, що робить. У три-чотирирічного дошкільняти ще недостатньо розвинута здатність, контролювати себе. А позаяк нервові збудження гальмуються дуже повільно, йому важко спрямовувати свої почуття та дії певним чином і утримувати їх до отримання потрібного результату. На думку фахівців, за умови відповідного виховання лише 6-7 - річна дитина може ставити перед собою певну мету і досягати її. Здатність діяти послідовно й цілеспрямовано формується поступово і поетапно. Спочатку наслідуються дії та поведінка дорослих. Ця риса, яка ґрунтується на притаманній дошкільному віку навіюваності є для педагога потужним виховним засобом. На наступному етапі діти вчаться виконувати нескладні й зрозумілі їм дії та доручення. У такий спосіб виявляється їхня природна активність, нагромаджується життєвий досвід, розвиваються вольові якості. Після виконання окремих, не пов’язаних між собою дій, дитина має набути досвіду цілеспрямованої діяльності, коли ставиться певна мета, планується послідовність дій і досягається конкретний результат. Оскільки ж її рухи та вчинки ще слабко узгоджуються, дії не послідовні, обсяг знань та умінь недостатній, то будь-яка її діяльність потребує цілеспрямованого впливу дорослого. Тут чимало важать схвалення проявів самостійності, наполегливості, прищеплення віри в себе, самоповаги, навчання контролю, а самооцінки. Пошуково-дослідницька діяльність виконує такі основні пізнавальній функції, як демонстрація зв'язків, недоступних для органів чуття дитини, та проникнення в саму сутність явищ природи. 15 Головні аспекти пошуково-дослідницької діяльності зумовлюють потребу чітко визначити її зміст у різних вікових групах в обсязі нині діючих програм. Досліди, які проводяться на заняттях, дають широкі знання про природні об'єкти і явища, задовольняють допитливість дитини. Прості, доступні дітям досліди мають місце не лише на заняттях та під час цільових екскурсій, а й на прогулянках, у процесі трудової і побутової діяльності. Вони бувають короткочасні - коли одразу пояснюється певне явище або властивість предмета і тривалі - діти вчаться певний час спостерігати одне й те саме явище, а відтак робити узагальнення і висновки. Пошуково-дослідницька робота у природі ведеться з дотриманням таких основ них принципів і правил: • від простого до складного, від знайомого до незнайомого, спираючись на наявні у дітей знання і досвід; • врахування особливостей певної пори року; • доведення експерименту до кінця; • повторення дослідів для уточнення, поглиблення знань про той чи інший об'єкт або явище; • підсумок результату досліду; • виховання дбайливого ставлення до речей, що оточують, до природи з використанням позитив них прикладів поведінки дорослих і малюків. Треба застосовувати різноманітні прийоми: обстеження, практичні дії з предметами, запитання пошукового характеру, розповіді свої і дітей, пояснення і показ, художнє слово, розглядання ілюстративного матеріалу, замальовування спостережуваних явищ і об’єктів. Усе це не лише привчає вихованців виконувати вказівки, а й спонукає їх самостійно аналізувати явища, віднаходити причини й зв'язки, робити певні висновки. Пошуково-дослідницька діяльність та структурні відмінності від інших видів діяльності. (Консультація для вихователів) Закономірності формування екологічної культури особистості, особливості процесу екологічного виховання дітей дошкільного віку, 16 аналіз видів діяльності і засобів, що їх стимулюють, та екологізують, викликають необхідність глибшого аналізу найефективніших зпоміжних них, які покликані забезпечити оптимальну результативність роботи дошкільної установи в цьому напрямі. Такими активними засобами є пошуково-дослідна діяльність дітей. Структурними компонентами пошуково-дослідної діяльності є: спостереження, поетапне фіксування результатів, зіставлення результатів дослідного і контрольного матеріалу за допомогою різноманітних методів і прийомів. Розглядаючи пошуково-дослідну діяльність як чуттєво-практичну (а саме такою вона і є), беремо до уваги, що здійснюється вона теоретично пізнаними засобами і вміннями та навичками, здобути практично. Цей вид діяльності вдало поєднує чуттєвість і діяльність, які в повному обсязі відповідають особливостям розумової діяльності дошкільника. У практиці виховання може визначити зміст діяльності відповідально до обраної мети, неодноразово повторювати, щоб домогтися достовірності результатів. Вихователь спільно з дітьми може досліджувати явище, або властивість, варіювати їх, змінювати умови, ситуації, спробувати різні засоби. Отже, для дітей стає доступним те, що в об'єктивно існуючій природі не піддається спостереженню. У зв'язку з цим пошуково – дослідна діяльність має такі основні пізнавальні функції, як демонстрація зв’язків, недоступних для органів чуття дитини, проникнення в саму суть явищ природи тощо. Якщо у практичній діяльності бере участь лише вихователь, а діти споглядають, то в основу такого варіанта закладений ілюстративний або демонстративний дослід. Однак у процесі екологічного виховання перевагу треба віддати навчальному досліду. В його умовах практично діє кожна дитина: знаходить відповіді та пояснення, домагається очевидних результатів, перевіряє знання і можливості. Незважаючи на складність, цей дослід має високу результативність внаслідок активізації особистості. Враховуючи специфіку пошуково-дослідної діяльності, вихователь повинен суто умовно орієнтуватися на структуру такої діяльності, функції кожного компонента, зміст вихідних підсумкових складників. Беручи за основу структуру досліду і враховуючи чуттєво предметну сутність пошуково-дослідної діяльності, виділимо такі елементи: - вихователь та його діяльність у галузі екологічного виховання: - задум і планування діяльності, визначення його мети, засобів, місту складників до початку і після закінчення дослідження; - практична робота вихователя і дітей. 17 Характерною відмінністю пошуково-дослідної діяльності є те. вона репрезентує активні методи, невід'ємною ознакою яких є зміни предмета пізнання. Як же вихователю забезпечити умови для активності кожної дитини? Правильно спланований і перевірений експеримент характеризується активністю дітей внаслідок особливо загостреного інтересу, допитливості. Беручи до уваги той факт, що результати завжди цікаві, неповторні, унікальні в кожної дитини зокрема (а кожна з них має справу з невідомими факторами), особливий смисл вихователь вкладає у фіксацію поетапних результатів, підсумок яких дає кінцевий показник. У процедурному відношенні пошуково-дослідницька діяльність є найскладнішою, але саме вона «відрізняється» чіткою структурою, вимагає послідовного виконання чітко визначених правил і завжди дає очікуваний результат. Його очевидність - найпереконливіший засіб в екологічному вихованні. Основним обов'язковим компонентом пошуково-дослідної діяльності є та звана гіпотеза, певне припущення, суть якого зводиться (так чи інакше) до наукового факту, а довести його можна лише в наслідок взаємодії з об'єктом. Оскільки правил виведення закономірностей з окремих фактів, доступних для розуміння у дошкільному віці, є три - часові, послідовні, та причинно-наслідкові, то вихователь може висловити одне або декілька припущень спільно з дітьми. Тому з допомогою гіпотези здійснюється перевірка знань дітей, можливості їх поглиблення й узагальнення. Таким чином гіпотеза повинна ґрунтуватись на теоретичних припущеннях, мати деякі дані з життя того чи іншого об'єкта природи. Сформульована на досвіді, вона мусить вміщувати певні знання, що підлягають пошукові або перевірці. Як правило, гіпотеза будується за формулою «якщо - то». Вихователеві не варто обмежуватися лише нею, необхідно спонукати дітей до протилежного твердження. Це має особливе значення при тлумаченні дітям причинно-наслідкових зв'язків, коли треба довести, що певне явище в природі є причиною появи іншого. Специфіка способу перевірки гіпотези - також надзвичайно важливий момент у реалізації діяльності дітей. Для того, щоб застерегтися від неправильних засобів і способів, вихователеві необхідно логічно подумати свою діяльність і діяльність дітей, методично її забезпечити. Йому треба визначити послідовність етапів роботи, способи фіксації даних, основні та допоміжні засоби й матеріали, тобто планування роботи повністю підпорядковується 18 єдиній меті - обґрунтованому переходові теоретичних уявлень на рівень узагальнених систематизованих знань. Отже, якщо узагальнити сказане про пошукову-дослідницьку діяльність, можна дійти висновку: вона складається, принаймні, з таких етапів: визначення мети, куди входить формулювання вхідного припущення мовою раніше набутих знань і життєвого досвіду, змістовне планування роботи з предметом дослідження, тобто перехід від гіпотези до певної схеми організації дослідної роботи; власне пошуково-дослідна діяльність, тобто збирання даних складовою частиною чого є активність кожної дитини і вихователя. Після того як дані зібрані, вихователь разом з дітьми аналізує їх. З огляду на це вихователь повинен врахувати і правильність побудови плану, і здійснення задуму. Останнім етапом пошуково-дослідницької діяльності має бути розповсюдження результатів діяльності на ширше коло явищ і об'єктів. Наприклад, предметом спеціальної роботи є засвоєння дітьми системи знань в обсязі поняття нежива природа. Сюди входять основні уявлення про тверді, рідкі та газоподібні об'єкти природи, процеси, що відбуваються з ними (випаровування, плавлення, затвердіння) під дією умов зовнішнього середовища. Такі сконцентровані уявлення відображають суть поняття нежива природа і формування його найдоцільніше в обсязі роботи за трьома основними темами, відповідно до характеристики об'єктів неживої природи. Особливість системи пошуково-дослідницьких дій як структурного компонента всієї діяльності полягає в тому, що у дітей формуються здібності розглядати конкретні природні явища. Діти не лише сприймають властивості об'єктів природи, а й виділяють, оцінюють справжні необхідні умови здійснення природних процесів, тобто вони можуть з'ясувати і проаналізувати і зовнішні умови, і внутрішню зумовленість змін, що відбуваються з тілами, (явища природи). При ознайомленні з об'єктами природи і процесами, що відбуваються з ними, перед дітьми постає мета: на основі аналізу умов зовнішнього середовища і характеристики їх властивостей визначити можливі процеси. Під час таких дослідів аналізуються властивості об'єктів природи, їх змінюваність, умови, за яких одні властивості переходять в інші. На основі проведення дослідів вихователь формує уявлення про явища, що відбуваються у природі. Конкретні пошуково-дослідні дії здійснюються дітьми у формі аналізу досліджуваних процесів. Правильне розв'язування завдань вихователь може розцінювати також як розуміння дітьми причиннонаслідкових зв'язків між об'єктами природа та процесами, які 19 відбуваються за певних умов. Систематична діяльність дітей набуває характеру пошуково-пізнавальної діяльності, спрямованої на планомірний аналіз властивостей об'єктів природи і зовнішніх умов їх існування. Простежимо зміст роботи вихователя на приклад: ознайомлення дітей з водою. Досліди - це важливий шлях пізнання. Цінність їх полягає в тому, що для власної діяльності діти не отримують готових знань від педагога. Досліджуючи те чи інше явище, дитина отримує у певній логічній послідовності. Так, вода, винесе на мороз, спочатку вкривається кіркою, шматочками льоду, а потім стає льодом; лід, коли його нагрівати, стає холодною водою, потім теплою, гарячою і парою; пару охолоджують, вона стікає по холодному предметі й знову стає водою. У дітей формулюються чіткі усвідомлені уявлення: вода і лід одні й ті самі речовини, які змінюються залежно від умов. Кожна з них при цьому має особливості: лід - твердий, крихкий, його можна порубати, він займає певний об'єм; вода - рідина, не має сталої форми, набуває такої, в якій посудині знаходиться. Дослідження має суттєве значення для майбутньої практичної діяльності дітей. Воно має змогу не лише орієнтуватися у характері роботи, а й раціонально спланувати свої дії. Отже, у чотирирічному і п'ятирічному віці дитина повинна вже добре знати: 1. Об'єкти неживої природи - воду, сніг, лід, пісок, глину. 2. Явища неживої природи: дим, вітер тощо, (іде дощ, падає сніг, град) У шестирічному віці її треба ознайомити з такими явищами неживої природи як грім, блискава, веселка, снігопад, хуртовина, льодохід, туман, іній, град. ШПАРГАЛКА ДЛЯ ВИХОВАТЕЛЯ Відповіді на запитання маленьких «чомучок» - дослідників природи. Чи небезпечний грім? Багато людей лякаються, коли чують грім під час дощу. Однак лякатися грому немає сенсу. До того часу як його звук досягне вас, електричний розряд блискавки, яка і викликала грім, вже давно згасне. Чи треба боятися блискавки? Мабуть, так. Бо відомі випадки. коди блискавки не тільки псували речі, а й убивали людей. Однак якщо правильно поводити 20 себе під час блискавки (не бігати по полю, не ховатись під деревом, яке стоїть окремо), то шансу, що у вас потрапить блискавка дуже мало. Коли на небі, під час дощу вночі, засяє яскрава блискавка, на мить стає світло, як вдень. Звичайно, блискавки з’являються між двома хмарами. Іноді блискавка б’є із хмари в землю чи в якийсь предмет на її поверхні, а іноді буває, що і навпаки! Під час розряду блискавки в повітрі з’являються місця високого та низького тиску. Вони з силою «зіштовхуються», і ми чуємо гуркіт, який називаємо громом. Звідки береться град? Град - це дуже цікаве явище, яке являє собою градини, велика кількість яких летить до землі, із такою силою падають на Землю та різні предмети, що це приносить шкоду. Як правило, град іде в теплу погоду, і часто разом із ним ідуть дощ, блискавка, грім. Він утворюється, коли краплини дощу проходять через холодні частини атмосфери, і замерзають. Одиночні краплини перетворюються, звичайно, на маленькі градини, але потім із ними відбуваються дивні перетворення. Коли вона падає вниз, така градина може наштовхнутись на зустрічний потік повітря. Тоді вона знову підіймається вгору - туди, де краплини дощу ще не встигли замерзнути. Деякі краплини «прилипають» до неї, і тоді вона знову спускається в холодні частини атмосфери, замерзаючи. Внаслідок цього розмір градин стає більшим. Градина може зробити декілька таких «мандрівок», аж поки вона не стане такою важкою, що повітря більше не зможе її тримати. Ось тоді вона і почне свій шлях до землі. Іноді за град приймають суміш снігу із дощем, чи достатньо твердий різновид снігу. Звідки береться вітер? Інколи ми виходимо на вулицю, щоб отримати задоволення від ясної погоди. Однак не встигаємо пройти і декілька кроків, як раптом здіймається вітер. І хоча ми його не бачимо, проте добре відчуваємо на обличчі та руках, не маючи уявлення звідки він узявся. Вітер - це рух повітряних мас над землею. Що заставляє повітря рухатись? Відповідь на запитання одна і таж - зміна температури. Під час нагрівання повітря розширюється, стає легше і піднімається вгору. На його місце рухається більш важче повітря. Це і є вітер! Навіщо нам повітря? Ми не можемо побачити повітря. Повітря - невидимка. Воно всюди: навколо нас і високо в небі. У чистого повітря немає ані 21 кольору, ані смаку, ані запаху, тому ми його не помічаємо. Без повітря на землі не було б річок, морів, океанів, небо було б чорного кольору, а на землю не впала б жодна краплинка дощу. Без повітря ми б змерзли, чи навпаки - нас би спалили пекучі проміння сонця. Говорити, слухати нам також допомагає повітря, бо тільки в повітрі може розповсюджуватись звук. Де нема повітря - там тиша. Без повітря неможливо прожити навіть і пяти хвилин. Воно потрібне для дихання людям, рослинам, тваринам. Та й само слово повітря «утворено від слова «дихати». Що ж таке повітря? Чим ми дихаємо? Повітря - суміш різних газів: азоту, кисню, вуглекислого газу. Найголовніший газ для людей і тварин, який є в повітрі, кисень. Ми вдихаємо повітря, яке багате на кисень, пропускаємо його через себе, а видихаємо вже не кисень, а вуглекислий газ. Чому ж у повітрі не закінчується, якщо так багато людей ним дихають? А тому, що кисень нам дають зелені рослини. Вони вбирають у себе вуглекислий газ, який видихають люди, а виділяють кисень. Так і живуть допомагаючи один одному дихати, людина і рослина. Що таке туман? Тумани ми можемо спостерігати у безвітряну погоду в будь-яку пору року: влітку, взимку, весною, восени. Літні тумани - теплі. В туманні липневі ночі краще ростуть трави, овочі і ягоди. Їх так і називають: «грибні» і «огіркові» тумани. Ввечері, після заходу сонця над річками, над долами починає з’являтися димка молочного кольору. Поступово вона затягує все і ховає з наших очей. Це народжується туман. Вранці сонце і легкий вітерець розганяють туман, і він безслідно зникає. Особливо часті тумани восени. Цієї пори в прохолодному повітрі багато маленьких водяних краплинок, які піднялися над землею. У туманний осінній ранок на вулиці сиро і прохолодно. Невидимі краплини води лягають на наш одяг, обличчя, руки, нібито ми ідемо крізь хмарку. Та це і є хмарка, просто вона з’явилась над землею низько. Взимку тумани з’являються рідко, але не зникають навіть удень. Туман утворюється так само як і дощ: тепле та вологе повітря підіймається від нагрітої землі і зустрічається з більш прохолодним. Водяна пара із повітря перетворюється в маленькі краплини води. Ці краплинки такі маленькі, що не падають, а висять у повітрі, доки їх не прожене вітер чи не висушить сонечко. Що таке «бабине» літо? Так у народі називають здавна період м’якої, сонячної, теплої погоди, яка встановлюється восени після короткочасних похолодань. 22 З цими погожими днями ніби повертається літо. Тривалість цього періоду чудової днини на початку осені в різні пори року буває різна, як час його початку. Зазвичай це один - два тижні, що випадають на середину вересня, але в інші роки це може бути і кінець вересня, або навіть і початок жовтня. У деяких місцевостях «бабине» літо очікують до певної дати - 14 вересня. Чому ранньою весною в лісі дерева іноді « стріляють»? Це тріскається кора на стовбурах дерев, що нагріваються з одного боку сонячним промінням і залишаються холодним з другого. Різниця температури створює велику напругу в корі дерева, внаслідок чого вона де-не-де розривається сильним і різким звуком, що нагадує постріл. Як сніг може гріти землю і рослини, адже він холодний? Сніг, що вкриває землю, схожий на ковдру: сам собою він тепла не дає, але перешкоджає його втраті земною поверхнею, зменшує промерзання ґрунту, й сприяє кращому збереженню коріння рослин. Завдяки тому, що між сніжинками є вільний простір, в якому міститься повітря, сніг набуває теплоізоляційної властивості, особливо тоді, коли він пухкий. Ясними морозними ночами поверхня снігу вихолоджується, завдяки випроміненню в атмосферу й у космічний простір, але на деякій глибині в снігу й під ним температура під ним значно вища, ніж на його поверхні, і крім того, снігове покриття перешкоджає зворотному випромінюванню тепла з поверхні землі. Як тепер літні птахи дізнаються дорогу? Різні птахи по - різному орієнтуються в дорозі. Деякі можуть добре розрізняти з гори великі постійні орієнтири; узбережжя моря, гірські хребти, річкові долини, через які пролягає їхній маршрут. Є птахи, які орієнтуються за сонцем; а є такі, які здійснюють переліт у ночі й орієнтуються за зорями (наприклад, журавлі). Окремі види птахів здатні орієнтуватись і тоді, коли за хмарами не видно ні сонця, ні зірок. Вони знаходять напрямок польоту за магнітними силовими смугами магнітного поля землі, для цього в їхньому організмі є своєрідний чутливий компас. Вчені вважають, що птахи мають трохи інакші, порівняно з людиною органи чуття: вони бачать, чують і відчувають світ навкруг по - іншому, ніж ми. Є птахи, чутливі до довгохвильових звуків, що випромінюють хвилі морського приливу, інші - до ультрафіолетового випромінювання. Це дає змогу їм орієнтуватися на місцевості в умовах. Що здаються нам недоступними. 23 Як виникають пухнасті гілочки на деревах узимку і як це називати: інеєм чи памороззю? Іній і паморозь - два різновиди твердих кристалічних опадів з морозяного повітря. На відміну від звичайного снігу, їх випадання не пов’язане з хмарами і може відбуватися за ясної погоди. Іній утворюється на поверхні ґрунту, трави, снігового покриву. Різних предметів, що мають незначну теплопровідність, в ясну , тиху погоду, коли відбувається сильне вихолоджування земної поверхні та її температура стає нижчою від температури повітря. Водяна пара, що є в повітрі, на поверхні багатьох тіл з газоподібного стану переходить одразу в твердий, оминувши рідку стадію; при цьому утворюються кристалики льоду у вигляді шестикутних призм, пластинок і тупокінцевих голок. Іній може відкладатися і на гілках дерев, але вони не є такі пухнасті і ошатні, як це буває під час іншого явища паморозі. Паморозь - утворюється під час осідання крижаних кристаликів на тонких і довгих предметах, проводах електромереж, тощо. Це відбувається найчастіше під час туману, слабкого вітру, з температурою повітря нижче 15 градусів. Кристалики льоду осідають на предмети з навітряного боку, утворюючи пишну, красиву бахрому, надаючи ошатного вигляду деревам, що стоять без листя в зимову пору. Під час сильного вітру і густого туману взимку, що частіше буває в горах, паморозь може осідати й у вигляді снігових зерен. Як мороз висушує білизну на вулиці? Що сильніший мороз, то менше в повітрі водяної пари, тобто сухіше повітря. У сухому морозному повітрі мокра білизна спочатку замерзає, вся вода перетворюється на лід, який потім поступово випаровується з тканини у зв’язку з великою кількістю сухого повітря Однак деяка кількість замерзлої води все - таки зберігається, що буває, коли білизна знову потрапляє в тепле приміщення, де розмерзається і стає злегка вологою. За температури повітря трохи нижче нуля, коли виморожування не відбувається, процес сушіння білизни буде тривалим і мало ефективним. Поєднання теорії з практикою. Досліди з об’єктами живої і неживої природи та явищами неживої природи. Четвертий - п'ятий роки життя. І. Об'єкти неживої природи: вода, сніг, лід, пісок, глина. ІІ. Явища неживої природи: дме вітер, іде дощ, летять сніжинки, падає град. 24 ІІІ. Об’єкти живої природи: рослини городу, квітника, поля, лісу, лугу; кімнатні рослини; ОБ'ЄКТИ НЕЖИВОЇ ПРИРОДИ ВОДА. Мета: ознайомити дітей з тим, що вода потрібна для людей, рослин, тварин; учити визначати і називати основні її ознаки та властивості (може бути чистою - брудною - теплою, розливається, ллється, капає); розвивати здатність встановлювати найпростіші зв'язки і взаємозалежності в стані речовини, спостережливість і допитливість. У дітей другої молодшої групи вже є деякі уявлення про використання води людиною в побуті, сформовані у них у першій групі. Але ці уявлення часткові, безсистемні. Під час спостережень у другій молодшій групі вихователь супроводить свою розповідь наочними засобами, що продемонструють ті ознаки і властивості, які доступні для сприймання, розуміння і засвоєння дітьми цього віку. Властивість 1. Чиста - брудна - кольорова вода. Для порівняння доцільно використати воду з водопровідного крану та дощову, наливши її у прозору посудину. ДОСЛІД № 1 У склянку з водою покласти кілька кристаликів марганцевокислого калію. Якого кольору стала вода? Провести аналогічний дослід, додаючи інші барвники. Діти роблять висновок про зміну кольору води. Властивість 2. Холодна - тепла вода. Порівняти температуру води, торкаючись до посудини, в яку її налито; пробуючи на смак - воду для пиття різної температури; через тактильні аналізатори - воду різної температури для миття рук і обличчя, прання лялькового одягу. За наявності відповідних умов слід залучити дітей до порівняння температури води під час ігор, плескання та виконання вправ на мілководді річки, у басейні. У середній групі спонукати водночас до порівняння кольору та прозорості води під час занурення з головою. ДОСЛІД № 2 Одну частину води нагріти у посудині, другу - залишити на столі без змін, третю - винести на холод. Від чого залежить температура води? Чому? Висновок діти роблять самостійно. Властивість 3. Розливається - ллється - капає. 25 Шляхом довільних дій з предметами з гладенькою поверхнею (великою тарілкою, тацею, іншим посудом, столом для ігор з водою і піском) вихователь демонструє властивість води поширюватися в різних напрямках від місця дотику до поверхні предмета розливатися. Вода при цьому може набувати плям різної форми і розмірів. Вода ллється єдиною цівкою з посуду з носиком (чайник, поливальниця, глечик) і кількома - з посуду, що має овальний або круглий отвір. Чому? (До самостійного висновку слід спонукати дітей 5-го року життя.) Вода капає, коли рухається повільно. Доцільно провести в дощову погоду спостереження, як капає вода з даху і з предметів на майданчику, з паркана. Можна заздалегідь виставити на підставку, що дорівнює росту дітей, фанеру або дощечку довільних розмірів горизонтально до поверхні землі і спостерігати за рухом водяних крапель з чотирьох боків (під час зливи - тоненькі цівки; в помірний дощ - краплі). Властивість 4. Вода прозора. Для підведення дітей до висновку про прозорість води доцільно використати нескладний дослід: занурити у воду кілька різних предметів. ДОСЛІД № 3. Запропонувати дітям спробувати воду на смак. Вода - без смаку. Опустити в склянку ложечку цукру (солі). Що трапиться з цукром? Сіллю? Якою стала вода на смак, в яку поклали цукор, а в яку - сіль? Від чого залежить смак води? Дітям 5-го року життя допомогти засвоїти, що одні предмети плавають у воді, інші - тонуть. Цю роботу можна об'єднати з демонстрацією властивості розчинності у воді сипучих речовин. ДОСЛІД № 4. У прозору посудину, користуючись умовною мірою, опустити пісок, глину, дрібні камінці, по 2 - 3 предмети однакової форми та об'єму, але з різного матеріалу (дерева, скла, пластмаси, паперу, тканини, воску, використовуючи послідовні дії), вчити дітей пояснювати поведінку цих предметів у воді. Чому деякі з них плавають, інші - тонуть, а окремі - розчиняються, змінюючи забарвлення води? Знання властивостей спостережуваних об'єктів закріпити з дітьми в малюнках, розповідях, читанні віршів напам'ять. Для підсилення інтересу і стимулювання пізнавальної діяльності переглянути у 26 другій молодшій групі 3 - 6 кадрів діафільму "Вода служить людям", у середній групі - діафільм "Дівчинка і фонтан". Прозорості залежно від забруднення снігу. Формуючи уявлення про властивості снігу за різної температури повітря, доцільно показати, як можна використовувати сніг у таких ситуаціях для ігор, розваг, праці чи дослідів тощо. Властивість 1. Білий - холодний. Для усвідомлення дітьми того, що "білий" не завжди означає "чистий", слід провести дослід про перетворення снігу на воду. ДОСЛІД № 1. Сніг взяти з кількох місць на ділянці дитячого cадка. Уточнення кольору снігу добитися через порівняння за кольором відомих дітям предметів (аркуш паперу, біла фарба, речі дитячого одягу, посуд тощо). Висновок діти роблять самостійно. ДОСЛІД № 2. Для ствердження того, що сніг холодний, дітям рекомендують винести в посудині воду різної температури і поставити у сніг. Спостерігаючи за змінами снігу навколо посудини (від тепла сніг тане і перетворюється на воду) і температурою води в посудині (за короткий час вода охолоджується від холодного снігу), діти роблять висновок про цю властивість снігу. Для закріплення знань провести такі досліди: у снігопад спостерігати за поведінкою сніжинок на теплій долоні, одязі дітей, спорудах на ділянці дитячого садка. Як змінюються сніжинки? Чому? У снігопад підставити обличчя назустріч сніжинкам. Що відчуває шкіра? Подихати на сніжинки - що змінилося? Чому? Занурити в сніг на ділянці зварене і обстежене дітьми куряче яйце (одне або кілька). Як зміниться його температура? Чому? Що трапилося зі снігом навколо яйця? Чому. Властивість 2. Пухкий - розсипчастий (згідно з програмою середньої групи). Цю властивість снігу діти бачать під час активної трудової діяльності - виготовлення фігур зі снігу та під час ходьби на лижах. З пухкого снігу доцільно порекомендувати дітям зліпити снігову бабу, фортецю, колобок, сніжки, казковий міст. При цьому особливу увагу слід звернути на закріплення попередньої властивості. З'ясувати, чому по пухкому снігу не можна ходити на лижах; вслухатись у звуки, під час наступання на нього. До усвідомлення властивості сніг розсипчастий - дітей підводять під час ходьби на лижах, через порівняння звуку від наступання на сніг - рипить тому, що ламаються 27 замерзлі на сильному морозі сніжинки; через спроби ліпити - не ліпиться тому, що сухий від морозу; через занурення в нього важких предметів - тонуть у снігу. Закінчити спостереження доцільно загадуванням загадок, переглядом діафільму "Про сніжки". ЛІД Мета: продовжувати розширювати знання про деякі властивості води (від замерзання вона перетворюється на лід; він холодний, слизький; від нагрівання перетворюється на воду); розвивати спостережливість, допитливість. Спостережливість бажано провести в різну погоду, а також вибрати такі місця на спорудах на території дитячого садка, де льодяні бурульки бувають по-різному освітлені протягом дня. Для повноти уявлень про лід доцільно залити ковзанку, наповнити посуд водою і добитися утворення льоду в різних формах і різного кольору. Властивість 1. Твердий - слизький. Цю властивість демонструє педагог, пропонуючи дітям ковзати по льодяних доріжках за допомогою дорослого. Твердість перевіряємо, обстежуючи льодяну бурульку або кульку на дотик, ударяючи по них будь - яким предметом. Падаючи з висоти, бурулька розбивається на дрібні кристалики, занурюється у пухкий сніг. Властивість 2. Лід утворюється від замерзання води. Нагріваючись, перетворюється на воду. Засвоєнню цієї ознаки сприяє утворення льоду з води різного кольору - колір води визначає колір льоду; різної форми - форма посудини визначає форму води, льоду; у разі перенесення в приміщення лід від нагрівання стає водою; при відлизі льодяні бурульки тануть під сонячним промінням. ЯВИЩА НЕЖИВОЇ ПРИРОДИ ПОВІТРЯ Мета: ознайомити дітей з тим, що повітря є навколо нас, в усіх предметах, що нас оточують, повітрям дихають люди, сформувати у дітей навички знаходження повітря; розвивати уважність, допитливість. ДОСЛІД № 1 Демонструючи порожню банку, запитати: "Що є в банці?". Аналогічно діяти з поліетиленовим мішечком. Запропонувати кожній дитині згорнути мішечок у трубочку з боку отвору. Що залишилося в мішечку? У цьому досліді вихователь дає уявлення про те, що повітря прозоре, воно є в банці, в інших предметах, які стоять на столах, воно оточує нас крізь. 28 ДОСЛІД № 2 Запропонувати дітям подути в соломинку або у тоненьку трубочку, один кінець якої занурений у склянку з водою. Появу повітряних бульбашок пояснити як появу повітря, яке ми дихаємо у воду. Цю властивість закріпити під час занурення дітей у воду до очей, опускання у воду обличчя, дуття на воду. ДОСЛІД №3 У банку з водою опустити цеглинку, камінь, жменьку піску, глину, поролон. Появу бульбашок навколо окремих предметів пояснити як вихід з них повітря, що містилося всередині. ДОСЛІД № 4 Вправи на дихання діти супроводять поясненням про потребу людини у повітрі. Для закріплення використати діафільми "Повітря", "Явища неживої природи". ВІТЕР Мета: учити дітей розрізняти стан погоди: Дме вітер, гойдаються гілки дерев, кущів, надворі холоднішає; продовжувати формувати уявлення про причинно-наслідкові зв'язки, що існують у природі. Попередньо діти вже ознайомилися з різним станом погоди у різний час доби, спостерігали за станом дерев та кущів, людей у вітряну та безвітряну погоду; вони вже знають, що все довкола наповнене повітрям, яке є в кожному предметі. Формувати уявлення про вітер як рух повітря рекомендується в нескладних дослідах. ДОСЛІД № 1 Запропонувати дітям різко махнути кілька разів аркушем паперу. Подмухати на руки, на паперові гребінці, шматки тканини. Що при цьому відчувається? Що видно? Чому? ДОСЛІД № 2 Запропонувати дітям підняти прапорці під час прогулянки і визначити напрямок вітру. Аналогічно діяти з паперовими стрічками та стрічками з тканини. Що найчутливіше до вітру? Чому? ДОСЛІД № З Усім дітям надати змогу занурити палець у відро з водою і описати власні відчуття, коли рука з піднятим пальцем поставлена проти вітру. 29 ДОСЛІД № 4 Під час спостережень на городі, в квітнику чи в саду запропонувати дітям спостерігати за рухом гілок, листя, квітів. Наскільки він викликаний вітром? Запропонувати дітям описати напрям руху вітру. Які явища супроводить вітер? Чи можна штучно створити вітер? Як? Які зміни погоди викликає вітер? ДОЩ, СНІГ, ГРАД Мета: поглибити уявлення дітей про різні стани води (рідкий, газоподібний, твердий); формувати навички самостійного перетворення води - снігу - граду в певний стан залежно від завдання; розвивати допитливість, бажання зрозуміти суть спостережуваних явищ. Уявлення у дітей про дощ, сніг, град слід привести в логічну взаємозалежність, в якій вихідне поняття таке - різний стан води залежить від умов зовнішнього природного середовища. Спостереженнями слід охопити всі пори року і показати при цьому відмінні особливості дощових краплин узимку, граду різного розміру, сніг різної вологості, чим закріпити попередньо сформовані уявлення. ДОСЛІД № 1 Дощ - це краплі води. Для них характерні властивості прозорості, відсутності запаху і смаку. Дощові краплини, зібрані в посудину, можуть бути різної температури (літо - осінь - зима), різної прозорості (залежно від чистоти предмета, на який падають краплини), різного об'єму (за один час улітку збирається більше дощової води, ніж в інші пори року). ДОСЛІД № 2 Дощ і град улітку - взаємо супровідні явища. Під час нагрівання від теплоти землі (або іншої поверхні), в посудині у приміщенні град перетворюється на воду. Вода, утворена з граду, має характерні властивості: через порівняльні дії діти роблять проби на прозорість води. ДОСЛІД № З Сніг і дощ узимку. Взаємоперетворення снігу на воду, води на лід і порівняння на цій підставі характерних властивостей води, спрямовані на їх закріплення. Паралельно з цим слід показати явище ожеледі як результат випадання дощу на переохолоджену землю. ПОТРЕБА РОСЛИН У ПОЖИВНОСТІ ГРУНТУ Мета: дати дітям уявлення про те, що в не розпушеному ґрунті рослини не ростуть: у них стає довгим та тонким стебло, дрібним і 30 блідим листя, майже не утворюється квітка, на них розмножуються шкідники, такі рослини рідко живуть довго; щоб рослина добре росла, її слід періодично підживлювати, висаджувати у поживний ґрунт; учити дітей встановлювати ступінь задоволення потреб рослини у ґрунті від її зовнішнього вигляду, формувати стійкий інтерес до життя рослин; виховувати терпіння доводити розпочату справу до кінця. ДОСЛІД № 1 Висадження розсади у посуд (ящики) з ґрунтом і піском. Порівняльні спостереження спрямовувати на з'ясування відмінних ознак рослин у забарвленні пагонів, її соковитості, тощо за умови ідеального догляду. ДОСЛІД № 2 У куточку природи дібрати кімнатні рослини, які потребують пересадки (перевалки) Порівняльні спостереження спрямовувати на виявлення ознак у зовнішньому вигляді рослин, пересаджених і залишених без змін. ДОСЛІД № З Висаджена у пісок і ґрунт цибуля, яку попередньо виставляли у воду, росте по-різному. Чому? Що потрібно рослині для задовільного росту? Як забезпечити поживний ґрунт? Як можна допомогти рослинам, висадженим у пісок? ДОСЛІД № 4 Перенести у горщики з піском і ґрунтом попередньо пророщену у воді квасолю. Порівняльні спостереження звести до розуміння дітьми поживності ґрунту як умови для росту і розвитку рослин (з'ясування причини цвітіння однієї квасолини і повільного росту іншої; розмірів листя, його забарвлення, пружності). Логічним завершенням формування уявлень про значення поживності ґрунту стане весняна пересадка-перевалка кімнатних рослин, спостереження і посильна участь у приготуванні ґрунтових сумішей, розчинів поживних речовин для рослин у куточку природи на відкритому ґрунті. Доцільно використати діафільми "Незнайкогородник", "Незнайко - садівник". Природні досліди. Діти по своїй природі допитливі. Вони полюбляють не тільки ставити запитання, але й шукати відповіді на них. Необхідно лише пробудити інтерес до подібної діяльності, захопити нею дитину, 31 підтримати її пошук, фантазію... І взагалі поставитися з розумінням до її перших самостійних досліджень. Починати слід із простого, але цікавого: хитромудрі й несподівані результати притягують дослідника - початківця, загострюють його увагу, будять у ньому наполегливість, яка потім може перерости й у захопленість, що творить чудеса. В дитячому садку можна все: випробувати, розбирати, складати, експериментувати, розбивати, і, нарешті, навіть смітити (хоча б якийсь час), і чи варто лаяти дитину за бажання побачити, що там усередині навіть дорогої іграшки, за брудні руки, за зайві деталі будильника, що залишилися. Прогулянка 1. Прикмети "золотої осені" Вже настав вересень. Стало холодно. Задощило. Подивіться уважно навколо і скажіть. Запитання для спостережень: 1. Чи пройшла спекотна пора? Чи чисте небо? Чи помітні на ньому білі хмари? А дощові? 2. Чи можна, не дивлячись на небо над головою, дізнатись про те, що сонце сховалося за хмару? Як? За якими відчуттями? 3. Тепер вас одягають тепліш, збираючи до дитячого садка. Але все таки часом стає гаряче. Це відбувається ввечері? Вранці? Вдень? 4. Гуляючи біля дерев, придивіться, чи лежать на землі листки? Якого кольору опале листя? 5. Придивіться до ще зеленого вбрання кущів і дерев. Чи помічаєте ви окремі листки, що втратили свій зелений колір? Якими вони стали? Жовтими? Червоними? Білими? "Листочки" Завдання для індивідуальних дослідів: Зберіть кілька (2-3) листочків різного кольору (відтінків) з одного дерева, Обведіть олівцем їх контури на аркуші з альбому для малювання. Роздивіться: чи однакової вони товщини? Який з листків здається товщим? Зірвіть ще один зелений листок і порівняйте його з опалими (жовтими). На листку якого кольору прожилки більше вражені? Обов’язково розкажіть про свої спостереження старшим і підтвердіть свою правоту листками, які ви вивчили. "Свято букетів" Загальне завдання для всіх. Зберіть у парку (лісі) опале різнобарвне (різних кольорів і відтінків) листя. Вибирайте гарне (велике чи маленьке), обов’язково з 32 довгим стеблом або на гілочці. Букет із листя принесіть у дитячий садок. Із збираних "букетів" можна влаштувати виставку. "Портрет" букета. Індивідуальне завдання. Намалюйте свій букет акварельними фарбами або кольоровими олівцями. Ускладнені завдання для дослідів і спостережень. 1. Намалюйте дерево і покажіть жовтою фарбою ті місця на ньому, які осінь вже зафарбувала. Уважно придивіться до природи: де з’являються серед зеленого кольору жовті плями - на самій верхівці? Знизу біля землі? З якого боку? 2. Візьміть обома руками спочатку зелений, а потім жовтий (червоний) листки і спробуйте розірвати їх на дві частини, розтягуючи в різні боки. Який листок розірвати легше? 3. Повторіть експеримент кілька разів, аби переконатися в тому, що ваша відповідь не випадкова. Можна запропонувати дітям зробити гербарій із листя, аплікації із засушених листків, "кумедні" малюнки з них. Прогулянка 2 "Вітре, вітре, ти могутній" Іноді в нього не вистачає сили змусити тремтіти навіть легкий березовий листочок на гілці. Але трапляється, його пориви виривають із корінням товсті стовбури кремезних дерев. Різним буває вітер: і лагідним, тихим, і грізним. Запитання для спостережень: 1. Виявити вітер просто: подивитися, чи рябить вода на поверхні калюжі, озера? Чи розгойдуються гілки дерев, чи прогинаються вони? Чи тріпочуть полотнища прапорів? 2. Глянь на хмари. Вони здаються нерухомими. Придивися уважної, можливо, побачиш, що хмари переміщаються по небу, міняючи свої обриси, їх може рухати тільки вітер. Він завжди гуляє там, високо над землею. 3. Якщо пощастить, то визначити, чи є вітер, допоможе дим, що йде з високої заводської труби. Він покаже не тільки напрямок вітру (за напрямком "хвоста"), але й його швидкість (за нахилом димового сліду ("шлейфа") Чим більший нахил диму до горизонтальної лінії. 4. Легка сорочка з бавовни не врятує від вітру, а от у застебнутій куртці - штормівці ви захищені. І все - таки, набагато приємніше, коли вітер дме в спину, а не в обличчя. Чому? 33 5. Де, на вашу думку, можна надійно сховатися від сильного вітру, що застав зненацька в дорозі? " Папірці" Завдання для індивідуальних дослідів. Розріжте кілька аркушів із звичайного зошита на маленькі клаптики. Візьміть їх у кулак, станьте в центрі відкритого майданчика. Це допоможе вам виявити, чи є вітер. Пускайте дрібні папірці вільно падати на землю. Якщо вони зберуться біля ваших ніг вітру майже немає. Навіть при невеличкому вітрі паперові обрізки впадуть, віднесені убік, указуючи напрямок вітру. Що далі виявляться папірці від ваших ніг, тим більша швидкість вітру. Через деякий час повторіть дослід і переконайтеся, що швидкість і напрямок вітру не змінилися. Свято іграшки " Вітрячок" Загальне завдання для всіх. Вам знадобиться квадратний аркуш звичайного цупкого паперу, невеличка паличка і булавка - шпилька. Квадратний аркуш надріжте по лініях діагоналі. Далі загніть кути до центру і приколіть їх булавкою до палички. У вас вийшла дитяча іграшка - вітрячок. Залишається лише розфарбувати крила вітрячка різними кольорами. Підніміть іграшку над головою і по тому, як вона обертається, ви тепер одразу визначите навіть слабкий вітерець. Щоб підсилити обертання іграшки, можна злегка пробігтися по майданчику. Якщо ваші товариші теж виконають цей дослід, то різнобарвні "датчики" вітру створять гарну картину, що виявляє вітер одразу на великій території всього майданчика. "Портрет" вітру. Індивідуальне завдання. Намалюйте вітер. Тільки не поспішайте відмовлятися малювати "невидимку". Подумайте, можливо, дощ, нахилені гілки дерев, зірваний з голови капелюх чи інші реальні малюнки допоможуть створити образ вітру. Ускладнені завдання для дослідів і спостережень. 1. З цупкого паперу, картону або легкої дощечки зробіть стрілку. Проткніть її металевим стрижнем або тонкою дерев’яною круглою паличкою. Нижній кінець палички візьміть в праву руку, але не сильно стискуйте стрижень зі стрілкою. Він має легко обертатися, коли вітер повертатиме стрілку. Найпростіший "флюгер" допоможе 34 визначити напрямок вітру. Стрілку можна закріпити і на нерухомій щоглі. 2. Якщо немає нічого під руками, то визначити вітер і його напрямок можна за допомогою вказівного пальця. Потрібно рівномірно намочити палець у посудині з водою і підняти його над головою. З того боку, звідки дме вітер, вода випарується швидко. За відсутності вітру через якийсь час вказівний палець стане сухим одночасно з усіх боків. Можна підібрати картини художників - класиків, що зображують бурю, шторм, бурелом у лісі. МОВЛЕННЄВІ ЛОГІЧНІ ЗАВДАННЯ Мовленнєві логічні завдання - це розповіді - загадки про природу, відповіді на які дитина може дати лише тоді, якщо усвідомить зв’язки і закономірності природи. Застосування цих завдань ставить дитину у ситуацію, коли вона змушена використовувати різні прийоми розумової діяльності (порівняння, аналіз), що значною мірою активізує самостійність, вміння робити висновки, узагальнення. Ці логічні завдання добре використовувати для закріплення у дітей знань, навичок розумової діяльності; для порівняння і зіставлення раніше добутих знань з метою підготовки дітей до сприймання матеріалу складнішого за змістом; для розвитку дотепності, стимулювання інтересу і допитливості у пізнання природи. Різнокольорові човники. Мета: Розвивати у дітей вміння використовувати безпосередній досвід під час вирішення словесного завдання. Я прийшла на ставок. Скільки різнокольорових човників плаває на воді: жовті, оранжеві, червоні! Всі вони прилетіли сюди з вітром. Прилетить човник, сяде на воду і одразу попливе, їх багато ще прилетить сьогодні, завтра, післязавтра. Згодом човники перестануть прилітати, ставок замерзне. Розкажіть, які це човники плавають на ставку. В яку пору року їх буває найбільше? Про що ви думаєте, коли спостерігаєте за ними? Що тут трапилось? Мета: Систематизувати знання дітей про явища неживої природи, закріпити розуміння їх взаємозв’язку з життям живої природи. 35 Недалеко від річки жив заєць. Вночі він бігав лісом, обгризав кору молодих дерев, а в день спав під своїм улюбленим пеньком на галявині. Прокинувся одного ранку заєць - і бачить, що навколо вода, лапки його вже мокрі. Виліз він на пеньок під яким спав, а вода все прибуває, прибуває. Вже половина пенька вже сховалась під водою. Пострибав заєць шукати сухого місця в лісі, а коли оглянувся, то побачив, що пенька вже зовсім не видно з-під води. «Звідки взялося стільки води?» - подумав заєць, але так і не міг здогадатися. - Розкажіть діти, що ж тут трапилося? Про що ви подумали, коли уявили собі стільки води і беззахисного зайчика? Як би ми змогли йому допомогти? Яка ще небезпека очікує зайця навесні? А влітку? Перші квіти Мета: Закріпити знання про ранньовесняні явища в живій природі. На лісових галявинах зацвітають перші весняні квіти. Вони такі ніжні, блакитні шапочки на довгих тоненьких ніжках пробиваються з під снігу. Чи знаєте ви, як вони називаються? Які ще весняні квіти ви знаєте? Як вони пахнуть? Чи бачили ви на них комах? Як потрібно оберігати ранні квіти? Чому перші весняні квіти з’являються не в кожному лісі? На яких галявинах ви бачили такі квіти? Дивна крапелька. Мета: Закріпити знання дітей про різні опади, їх сезонні ознаки; конкретизувати уявлення про кругообіг води у природі. Діти прокинулися рано-вранці одразу побігли на ділянку де росли красиві квіти, пишні трави. На кожному листку і квіточці вони побачили великі, прозорі, як намисто, крапельки води. Вони виблискувати, вигравали на сонці різними барвами «Що це таке?» здивовано спитали діти у виховательки. А ви знаєте що це таке? Як називаються ці краплини? В який час вони бувають на траві і квітах? Де ще ви бачили ви такі краплини, якого вони кольору? Який у них запах? Коли це буває? Мета: 3акріпити уявлення у дітей про сезонні зміни у природі, причино - наслідкові зв’язки в живій і неживій природі. На полях ще лежить сніг. Зима посилає на землю сніг, вітер, холод. Але день вже стає довшим, дзвенять світлі краплі, біжать веселі струмки, сніг вже почорнів, почав танути. На дахах «плачуть» льодяні бурульки, але бруньки на деревах ще не набубнявіли. Коли це 36 буває? Яка пора року вам найбільше до вподоби? За чим можна ще спостерігати у природі навесні? Влітку. Мета: Конкретизувати уявлення дітей про літні явища в природі. Погода стоїть тепла. У садах цвіте бузок, жасмин, акація, а в лісі горобина. У повітрі літає тополиний пух. У пишному вбранні стоять луки, лісові галявини. Щоразу стають пишнішими і яскравішими букети: літніх квітів із дзвіночків, ромашок, волошок. У лісі зацвіли суниці, але ягід ще немає. З пташиних гнізд вилітають перші пташенята - вони вчаться літати. Що ще відбувається влітку? За чим ви любите спостерігати? Які цікаві події відбуваються у природі? Чому дерева білі? Мета: 3акріпити знання про сезонні явища в житті рослин: уточнити уявлення дітей про залежність розвитку рослин від екологічних факторів. Прийшла я до знайомого садівника у гості. Він повів мене до саду. На дворі весна, сонечко пригріває, а дерева ніби снігом покриті - білі стоять. Хто здогадався у який ми сад прийшли? Чому дерева були білі? Чарівні льодинки. Мета: Уточнити уявлення дітей про різні агрегатні стани води. Мій знайомий лісник розповів мені про чарівні льодинки бурульки. Був ранок. Сонечко тільки підіймалось. Вийшов лісник на ґанок і побачив, що з даху звисають бурульки, великі, прозорі, мов скло, льодинки. До обіду був лісник у своїх справах у лісі. Сонце в цей час піднялося високо, яскраво світить. Повернувся лісник, сів на ґанок, на сонечку гріється. Раптом йому за комір крап - крап, підняв він голову - нема бурульок. Тільки крапельки води з даху крапають. Здивувався він, куди це бурульки поділися. Подумав, похитав головою, так і не придумав. Що за крапельки? Звідки вони взялися? Куди бурульки поділися? Чи побачить їх знову ввечері? Де сніжинки? Мета: Уточнити уявлення дітей про різні агрегатні стани води Оленці сподобалися сніжинки. Вона принесла їх у дитячий садок: подивіться, які вони красиві! Але на рукавичках чомусь блищать крапельки води. Куди зникли сніжинки? 37 ТЕМАТИЧНЕ ДОЗВІЛЛЯ «Де чиста вода – там життя» Мета: Закріпити знання дітей про значення води у житті людини, всього живого на землі; розвивати вміння міркувати, висловлювати свою думку; виховувати любов до природи, бережливе ставлення до води. Хід заняття. - Діти, ви любите ходити в гості? Сьогодні нас запросив у гості дід Петро, який живе на березі річки. Цікаво дізнатись: чи подобається йому там жити? А вам цікаво знати про це?. То ж збирайтеся швиденько. Ой на дворі дощ... Як же нам вберегтись, щоб не намокнути? Заспіваймо пісеньку «Дощова пісенька», можливо, і дощ пройде. (Діти співають.) Ой краса на світі, коли сонце світить... А як дощ шумить, що тоді робить? Дощик, дощик, зупинись. Сонце, сонце усміхнись! Літо - це ж не осінь. - усміхнись ми просимо! 1. Дитина: візьмемо парасольки не намочимося. А подарунки покладемо у кульок. 2. Дитина: візьмемо куртки, щоб після дощу не було холодно. 3. Дитина: взуємось у спортивне взуття, щоб нам було зручно. - Якщо зібрались, пішли до річки. Дощ припинився, парасольки не розкривайте (змінюються декорації. Біля річки човен). - Як нам переправитись через річку? Що це за вид транспорту: ні сани, ні віз, а їде без коліс? Діти: Човен. Можна переправитись через річку човном, а можна через міст. -А скільки дітей поміститься у човні? (10-12 людей) -А нас 20, ми не помістимось у човні, тому перейдемо через річку мостом. Будь ласка, запам’ятайте правила поведінки на мосту: не вилазити на поручень, йти парами. Переходимо. (Діти зупиняються разом зі мною на мосту, через загорожу дивляться у воду.) - Хто розкаже вірш «Маленьке ведмежатко»? Дитина: Маленьке ведмежатко прийшло до ручая: У воду подивлюся, яке насправді я? Бо мама каже: «Красень, як сонечко ясне» Ану водичко чиста, показуй-но мене. 38 І з ручая на нього дивилось щось таке: Окате - балухате, зелене і слизьке. Злякалось ведмежатко: «Це я таке? Овва!» У відповідь окате озвалося : «Ква - ква» - Кого побачив ведмедик у воді? Кого він міг ще побачити у воді? (Вужа, рибу, себе, якщо вода чиста). -У воді, як у дзеркалі, можна себе побачити. Діти відгадайте загадки: Вибігла від джерела і лугами, і полями, І дрімучими лісами аж до моря добрела. (Річка) Річка тече між двома... (берегами) Без ніг, а біжить, без рук. а рукава має.(Річка) Біжить, біжить - не вибіжить, тече, тече - не витече (Вода в річці). - Ось і інший берег річки. Дітей зустрічає дід Петро. (Змінюються декорації: інший берег річки - з садибою діда Петра.) Дід Петро: Доброго ранку, діти! (Діти вітаються з дідом Петром.) - Як ви тут живете? Вас тут оточує вода. Як дружите з нею? Дід: Де вода - там життя. Вода наша сестричка. Будь здоровий як вода (Показує на хлопчика). Вода - це краса (Показує на дівчинку). Вода - це цілюща ранкова роса (Показує на траву). Я п’ю джерельну воду. Ось тут джерело. Яка вода тут? Діти: Джерельна вода чиста, прозора, без запаху та кольору. Дід: Ця вода лікувальна. Її називають цілющою, бо якщо її випити після важкої праці та вмитися - то сила до людини повертається. А якщо скупатися у цій річці та пити джерельну воду, вранці ходити босими ногами по росяній траві - хвороба обмине людину. Будеш загартований,здоровий, сильний. Чиста вода - для хвороби біда. (Звучить запис співу птахів . шуму дерев. Діти оглядають квіти, дерева.) Дід Петро: Ось моя криниця. Діти: Як тут гарно! Дід: Я старанно доглядаю за криницею, вириваю траву, вичищаю її. У нараді кажуть: «Потрібно нахилитися, щоб з криниці води напитися.» - Скільки днів людина може жити без води? (Ні дня) - Як можна ловити рибу? (Вудкою) Я ловлю рибу вудкою, підгодовую її, Взимку пробиваю лід на річці. А чи знаєте для чого я це роблю? Діти: лід пробивають взимку, щоб рибам було чим дихати, аби вони не загинули. 39 Дід: Яку річкову рибу ви знаєте? Відгадайте загадки, я опишу рибу, а ви скажете як вона називається. - Невелика, червоного або сріблястого кольору риба, живиться водоростями - карась. (Показує на картинці) - Невелика хижа риба, зеленувато - сірого кольору з темними смугами на боках і світлим черевцем, живиться маленькими рибами і водоростями – судак (Показує на картинці). - Продовгувата, сірого кольору, хижа риба з світлим черевцем - щука. (Показує на картинці). Дід Петро показує на картинці ще інших риб, діти називають їх. Потім він показує рослини, які живуть у воді та на березі річки. Діти називають їх і запам’ятовують назви тих, яких побачили вперше. Дід Петро: біля річки грунт торфовий, тому доводиться поливати городину. Я не дозволяю нікому забруднювати берег річки. Як бачите без води - ні туди і ні сюди. - Можна посадити дерево без води? Можуть рослини, тварини. люди прожити без води. - А зараз ми з дітками пограємо у Вас в гру - естафету на лузі. «Хто швидше наповнить бочку водою для поливу городини?» Дід Петро: вам сподобалось тут? Скоштуйте цілющої джерельної води. Діти: прийміть наші подарунки - разові склянки для води (Діти дякують за гостину діду Петру. п’ють воду і йдуть додому «через міст» у «дитсадок». По дорозі діти згадують народні вислови про воду: Будь здоровий, як вода. Де вода - там життя. Чиста вода - від хвороби біда. Багато води - багато трави. Чиста вода - це здоров’я. Вода – водичка – наша сестричка. Дерева Конспект ранкової зустрічі для дітей старшої групи Мета: Центр мовленнєвого спілкування. Продовжувати вчити дітей складати невеликі розповіді-описи про дерева, виділяючи характерні ознаки стовбура, гілок, листя, плодів. Вчити дітей виділяти позитивні і негативні сторони одного предмета (дерева), мотивуючи їх. Дати дітям знанням про етапи розвитку рослини. Насіння-саджанець-деревце-дерево; про функції і потреби в певних частинах (корені, гілках, плодах). Сприяти розвитку зв’язного мислення, уваги. 40 Центр дослідницької діяльності. Вчити дітей практично досліджувати якості деревини (горить, тоне, тверда, гладенька і т.д.) Вчити дітей розуміти взаємозв’язок між явищами і предметами (мокре - не горить і довго плаває-гниє). Дати дітям знання про різні варіанти і шляхи знищення пенька. Сприяти розвитку допитливості, зв’язного мовлення. Виховувати бережне ставлення до природи і речей, виготовлених з деревини. Центр мистецької діяльності. Продовжувати вчити дітей вирізувати дерева способом згинання навпіл аплікації передаючи характерні особливості певного дерева. Продовжувати вчити дітей вирізати по контуру, намальованого олівцем. Сприяти розвитку уваги, посидючості. Виховувати акуратність. Попередня робота. Читання російської народної казки «Маша і ведмідь». Обладнання. Фішки-ялинки для зони вибору. Яблука. Для центру мовленнєвого спілкування: крісло автора; малюнки дерев (доброго і поганого); листочки; малюнки з зображенням дерев (дуб, ялина, яблуня, груша, ліщина, каштан, липа, горобина); плоди цих дерев; букви на листках з написом - одне дерево ще не ліс і схема читання слів. Для центру дослідницької діяльності: шматочки деревини; стружка з дерева; тирса; посуд з водою; шматочки для підпалювання; сірники; зволожувач для гасіння вогню; фарби; олівці; листки з переліком якостей. Для центру мистецької діяльності: аркуш паперу; кольоровий папір; ножиці; клей, пензлик; клейонка; серветка. Для показу казки на фланелеграфі — фігурки для казки «Куди пеньок подівся». Центр мистецької діяльності. Продовжувати вчити дітей вирізувати дерева способом згинання навпіл аплікації передаючи характерні особливості певного дерева. Продовжувати вчити дітей вирізати по контуру, намальованого олівцем. Сприяти розвитку уваги, посидючості. Виховувати акуратність. Хід зустрічі (Діти заходять у групу, вітаються, говорять ранкове привітання). Осінь хмарок напустила, сонечка нема, У садок немов на крилах, спішить дітвора. 41 Як цікаво й весело — друзі тебе ждуть, Сумувати й плакати тобі не дадуть. Сьогодні ми поговоримо про те, що є скрізь і всюди. Воно потрібне дуже людям. - Ми поговоримо про це, про таке різне деревце. - Де ми можемо зустріти дерево? - Які бувають дерева? (Фруктові, листяні, хвойні) - Де ростуть фруктові дерева? Листяні? Хвойні? - Як ми можемо дістатись до лісу? (Піти, поїхати, полетіти). - Сьогодні я пропоную вам незвичайний вид транспорту – повітряні кулі. Але щоб потрапити на них, треба придбати квиток. Квиток я дам тому хто назве дерево. (Діти називають дерева, я роздаю фішки – ялинки для зони вибору). Сьогодні у політ відправляються три повітряні кульки – одна занесе вас на галявину мовленнєвого спілкування, друга у дослідницький центр, третя – у центр мистецької діяльності. Подумайте, хто в якому центрі хоче працювати і зробіть свій вибір. (Діти роблять вибір і розходяться по центрах). Центр мовленнєвого спілкування Ми дісталися на казкову галявину. Дивіться, як зустрічають два дерева: одне добре, а друге погане. Давайте подумаємо, що є доброго від дерева, а що поганого. Дидактична гра «Добре – погано». Діти кладуть листочок до дерева і називають хорошу чи погану якість, аргументуючи її. Де більше листочків, біля якого дерева? (Біля доброго) - На чарівній галявині з'явилось чарівне крісло. (Виноситься крісло автора). Хто на нього сяде – перетвориться на дерево. Ви хочете перетворитися на дерева? (Діти сідають у крісло автора і розповідають, на яке дерево вони перетворились (опис дерева). Вихователь надіває їм картинку з зображенням дерева). - Я теж хочу перетворитись на дерево. (Вихователь описує дерево). - Хто я? Ой, дивіться, вітер приніс нам наші плоди, знайдіть кожен свій плід. - Ми ростемо вгору. 42 (Діти піднімають руки вгору). - Нас гойдає вітер. (Гойдаються). - Вже немає вітру. (Опускають руки вниз). - Що заховано від людського ока? (Коріння) - Для чого воно нам? (Рости, не впасти) - Що ще в нас є? (Стовбур. Гілки, плоди, насіння) - Ми були маленькими, як нас називали. (насінням, саджанцями) - Як називаються гілки разом з листям, насінням, плодами? (Крона) - Що буде, як нас зріжуть? (Впадемо) - Що залишиться? (Пеньок) - Як ми будемо називатись, коли зріжуть гілки? (Колода) - Як розпиляють колоду? (Дошки) - Що можна зробити з дощок? (Розгляд картинок про речі з деревини). - Дивіться, вітер приніс нам зашифровані листочки, давайте їх прочитаємо. (Одне дерево — ще не ліс) Щоб нам було добре, дерева треба берегти, не ламати, не нищити. А зараз давайте підемо подивимось, що створили наші друзі в мистецькому центрі. Центр дослідницької діяльності - Сьогодні ми з вами будемо досліджувати якості деревини. - Яке воно, коли до нього доторкнутись? (Тверде, гладке) - Чи буває м'яким? (Буває, коли тирса, стружка — світле, біле) (Досліджують). - Коли його опустити у воду, що з ним буде? (Намокне, буде плавати) (Досліджують). - Щось покладемо на нього? 43 (Потоне) - Коли знаходитиметься довго у воді, що з ним буде? (Згниє) - Якщо мокре, чи буде горіти? (Досліджують). - Якщо сухе, буде горіти? (Досліджують). - Чим будемо гасити? (Розповідь вихователя про правила пожежної безпеки. Дослід, діти пишуть). - Чи можна зафарбувати деревину? (Малюють фарбами). - Як можна знищити пеньок? Ось тут у нас є список якостей предметів, нам треба вибрати ті, які підходять до деревини. (Діти читають і підкреслюють потрібні слова. А зараз виберемо ті дії, які підходять до деревини, вибирають дієслова, які підходять до дерева). А зараз ми підемо до наших друзів у мистецький центр і подивимось, що вони створили. Центр мистецької діяльності (Діти створюють колективну роботу «Осінній ліс». Вирізування способом згинання вдвоє і вирізування по лінії згину). Діти, сьогодні ми всі з вами будемо творити осінній ліс. - Які дерева ростуть у лісі? - Якого вони кольору? (Ліс наш має бути різнобарвним) Будемо згинати папір прямокутної форми вдвоє і вирізувати. Практична колективна робота дітей. На чарівну галявину усі ви поспішіть І що дізнались нового ви діткам розкажіть. Звіт про виконану роботу дітей. Дитина з центру мовленнєвого спілкування каже, що дійшла до висновку, що дерево має більше корисного, ніж поганого. Дитина з центру дослідницької діяльності зачитує, які якості деревини вони визначили. Дитина з центру мистецької діяльності показує картину «Осінній ліс». - Діти, ви пам'ятаєте російську казку «Маша і Ведмідь». Що казала Маша Ведмедеві: «Не сідай на пеньок, не їж пиріжок Неси дідусеві, неси бабусі». 44 - А ви знаєте, що було після того, як Ведмідь заніс Машу в корзині додому? Хочете я вам розповім? - Ось іде Ведмідь назад, стомився. Коли це бачить: пеньок стоїть свіжий, міцний. Дай, думає Ведмідь, посиджу, відпочину. Сів відпочив, далі побрів у свій барліг. Прибігли до пенька жуки-короїди, інші жуки-вусачі й радіють: ось у нас нове житло буде, поселимось там. А тут вітер подув — накидав водоростей на пеньок. Побачили водорості равлики прибігли їдять, смакують. Тут і мох виріс — позеленів пеньок, появились у нього інші жуки, черв'яки. А після осіннього теплого дощу і гриби з'явились. Почули про цей пеньок мурахи, прибігли, кого з'їли, кого прогнали і влаштували своє житло. Вирішив якось Ведмідь лісом прогулятись. Вийшов, пройшовся, стомився. Дай, думає, сяду на знайомий пеньок, відпочину. Прийшов, розглядається, нема пенька. Здивувався Ведмідь: куди ж пеньок дівся? (Розсипався і перетворився на мурашник). Сподобалась вам казка? А за це, що ви такі молодці, дерева хочуть вас пригостити всіх яблучками. (Діти ідуть у центр приготування їжі і пригощаються яблуками). Заняття з рідного краю. на тему: «ЕКСТРИМАЛЬНІ ЗДОБУТКИ ДИТИНИ- ШЛЯХ ДО УСВІДОМЛЕННЯ І ПРИЙНЯТТЯ ЗНАНЬ І НАВИЧОК НАДБАНИХ ЛЮДСТВОМ» Мета: Продовжувати формувати у дітей уявлення про воду та її властивості прозора, без запаху, тече, випаровується, немає форми.) Розширювати поняття про зв’язок живої та неживої природи. Розвивати спостережливість, увагу, вміння робити висновки. Виховувати інтерес до природи, дослідницької діяльності. Матеріал: Вата, поролон, сіль, цукор, молоко, сік чорниці і малини, лимон, пінопласт, резинові іграшки, корки, стакани різної величини і форми, лійки, глечики, фарби, пензлі, папір, серветки, картон, пісок, глина, олія, піпетки, вода, дерев’яні дощечки, клаптики ситцю, байки, марлі, вовни, цибуля, гілочки дерев. Хід заняття. Доброго дня, дівчатка і хлоп"ятка! 45 І чорняві, кароокі, І біляві, синьоокі, І кмітливі, розумненькі, І великі, і маленькі. Радо всіх я вас вітаю Щиро всім добра бажаю. Пісня " Добрий день скажу" Добрий день, добрий день, добрий день скажу, Як рано - раненько до мами іду Тут очка, тут личко, тут ніс, а тут губи Я маю два вушка, а тут білі зуби. Добрий день, добрий день , добрий день скажу, Як рано - раненько до тата іду. Ось палець, долоня, плече і рука Я маю дві ніжки, а тут і п’ята. Добрий день, добрий день , добрий день скажу, Як рано - раненько в садочок іду. Багато діточок, забавок у нас, Веселою піснею вітаємо вас. А тепер давайте привітайтесь ще один з одним: хто носиками, хто щічками, а хто ручками.( Діти вітаються один з одним). Погляньте малята, скільки до нас прийшло багато гостей. Давайте із ними також привітаємось. Пісня "Радо вас вітаєм нині". Радо вас вітаєм нині Малята "Сонечка " Посилаєм промінці У ваші віконечка, Щоб в житті у вас Було завжди сонячно, Щиро вам бажаєм нині, Маленькі сонечка. - Скажіть малята, який був учора день тижня? Так, вчора був четвер, а сьогодні у нас п’ятниця, другий день весни. Сьогодні 2 березня і у нас буде два заняття: 1. 3 рідного краю. 2. Фізкультура. Сьогодні іменини у нашої Мартусі. Напротязі дня, хто хоче подарувати щось іменинниці можете зробити їй сюрприз: чи намалювати малюнок, чи щось зліпити, чи порадувати її пісенькою чи віршиком. Погляньте у віконечко яка сьогодні погода? (Похмура, сонячна, дощова, вітряна, морозяна, радісна, сумна, неприємна). 46 Прошу одну дитину відмітити стан погоди в календарі погоди. Установка на день: Сьогодні діти, вас чекає багато новин, ви будете гратися разом з водичкою, вона відкриє вам багато своїх див, багато чого вас навчить. Ви будете і мені допомагати. Я сподіваюсь на вашу підтримку. Зранку я йшла в дитячий садок і знайшла загублене кимось відеречко із снігом. Я принесла його до групи. Як ви думаєте , що сталось із снігом? Він розтанув. І у відеречку залишилась водичка. Але вона якась неспокійна, тривожна. Щось почала булькотіти, ніби хоче вистрибнути із відеречка. Я вам її покажу і ви подивитесь, що діється із водичкою. (Виходжу за відерком). Погляньте, діти, хто ж це вистрибнув із відерка? Та це ж Капітошко. Капітошко: «Я з’явився із водички. І я так хочу із вами погратись. Відеречко таке маленьке, усі боки мене болять. Засидівся я у ньому.» Давай, Капітошко, розминись із нашими дітками. - Гімнастика пробудження - усі діти разом із Капітошкою повторюють всі рухи. Капітошко наш проснувся, Гарно, гарно, потягнувся. Раз - нагнувся, два - прогнувся, Три - чотири - потягнувся. Руки в сторони розвів, Видно гребінець згубив, А щоб гребінь той дістати, Треба на носочки стати, Й тихо - тихо пострибати. 1 -2-3-4-5 - будем високо стрибать, Щоб той гребінець дістать. Скажіть мені, будь - ласка, що ви знаєте про водичку? (Потрібна усім: і тваринам, і рослинам, і людям; нею потрібно вмиватись; холодну воду не можна пити; гарячою водою можна обпектись.) А що нового ви б хотіли дізнатись про водичку? (Запитання дітей). А зараз подумайте, у якій зоні ви б хотіли гратись із водичкою? (Діти по 2-3 розходяться у різні зони: дослідницьку, мистецьку, природничу, приготування їжі. Другий вихователь працює з дітьми у мистецькій зоні і зоні приготування їжі.) Прошу підійти до дослідницької зони, діти. І ти, Капітошко, також іди з нами. Ось на столі стоять дві склянки з водою. Чим вони різняться? (В одній склянці - чиста вода, а в другій - забруднена.) Капітошко: А як ви дізнались малята, що одна водичка чиста, а інша брудна. (Скрізь забруднену воду погано видно предмети, у ній плаває сміття. А чиста вода - прозора, без кольору та запаху. Покажіть водичку, діти Капітошко, якою носик можна мити? (Діти вибирають чисту воду.) Чистою, прозорою водою Миє своє личко Веселий Капітошко - невеличко. 47 Андрійко, Оленка і Юра залишаються у цій зоні і повинні дізнатись, які предмети тонуть у воді, а які плавають. Чи пропускають воду глина і пісок. Капітошко: Я вирішив у вас дізнатись, Чи водичка вміє гратись, Я ось воду розливаю, А водичка враз тікає. (Діти з Капітошком розливають воду на картоні) - Що з’явилось на картоні, коли ми розлили водичку? (Клякси) Так, з’явились клякси, різні водяні - і великі і малі. - На що схожі водяні плямки? (На калюжку, на хмарку, на сонечко). - Чи однакового вони розміру? Давайте ми покажемо водичці, Що клякси можуть бути дуже симпатичні. (Діти малюють пальчиком: роблять промінчики сонечку, хмаринці дощик). Гляньте діти, на столику стоїть глечик. Та він воду заховав, щоби Капітошко сам дістав. Капітошко: « Дітки допоможіть мені водичку з глечика дістати?» - Що потрібно зробити дітки, підкажіть Капітошку? - (Так, потрібно перехилити глечик) Ми глек перехиляєм, А водичка що робить? (витікає) (демонстрування) Ви, дітки, Капітошку допомагайте, Водичку в мисочку вливайте. - Як водичка виливається з глечика? (одною цівкою) - Які звуки чути, коли вона ллється? Водичка з глечика не кляксою, А цівкою біжить, Як струмочок дзюркотить, Бур - бур - бур - вода бурчить, Хлюп - хлюп - хлюп - нестримно мчить. Ось так до вас сміялася І в лієчку сховалася. Капітошко: «О, я вже знаю, як потрібно водичку з лієчки дістатись.» (Діти і Капітошко переливають водичку з лієчки в миску.) Діти, що за дивина, Водички цівка не одна, А скільки їх, малята? (Багато) Тепер ви добре знаєте – Водичка плямки розливає, В посудині дірочка одна То води цівка, як струна, А коли дірочок багато – 48 Водичка ллється дощиком завзято. (2-3 дітей залишаються в цій зоні і наповнюють різний скляний посуд водою, дізнаючись , що вода може набирати форму посудини.) - Яка потреба наливати воду в глечик або в лієчку? (Можна поливати рослини, зволожувати пісок.) - Давайте, ми з Капітошком підійдемо до нашої природничої зони. - Капітошко: «А у вас тут і цибулька тут є? А чому одна цибулинка має зелені листочки, а друга ні?» - Це Капітошко , ми з дітками дослід проводили: одну цибулинку поливали водичкою, а іншу - не поливали, а тому у однієї є зелені листочки, а в іншої немає. Вода потрібна усім рослинам для життя. А ще у нашому куточку є гілочки каштана і ліщини. На них є зелені листочки, тому, що вони стоять у воді і в групі у нас тепло, а на дворі холодно, тому гілки дерев - без листя. Прошу, полийте наші кімнатні рослини. (Діти поливають) - Чому так трішки , ви полили кактус, пальму? (Вони не люблять багато води.) - Капітошко: «А чому ви цьому вазонку налили так багато води?» (Ця рослина називається водяник, у неї прозоре стебло, вона любить , щоб її добре поливали.) - А чому ти, Лілечко, у блюдечку налила водички цикламену? (Цю рослину потрібно так поливати, щоб не зігнив її корінь - цибулинка.) - А що це ти, робиш Саша? (Обприскую фікус, пальму. Ці рослини люблять, коли ці листочки зволожують.) - А чому ви фіалочці листочки не обприскали ? (Не можна , бо на них є маленькі ворсинки. Фіалці потрібно водичку лити у блюдечко, так як цикламену). А зараз підемо і подивимось у мистецьку зону, що там робить наш Капітошко разом з Богданчиком, Христею, Оленкою. - Що ти Богданчику намалював? А ти, Христя? Яку фарбу ви використовували? А що сталося з фарбою у водичці? (Розчинилась). Капітошко пензликом малює, А водичка враз сумує. Хоче теж малювати Та не знає як почати. Щоб водичці малювати Треба гарний колір мати. - діти, скажіть Капітошці, як можна зробити водичку кольоровою, бо у Капітошки вона брудна, адже він додав до неї декілька фарб. (Додати одну фарбу або барвник) - Подивись уважно Капітошко, бачиш, Христя малювала тільки білою фарбою і водичка у неї - біла, немов молоко. Як ви думаєте, чому це сталось? (Фарба розчинились) Діти розмальовують барвниками воду. - Малята, ви промокали пензлик у ганчірку. Куди поділась водичка з пензлика? Перед дітьми стоять різні матеріали: тканин, папір, картон, 49 салфетка, дерев’яна дощечка і малята визначають, який матеріал вбирає воду, а на якому вода стоїть крапелькою. (Підходимо з дітьми до зони приготування їжі.) А зараз будем знову грати, Водичку разом смакувати - Чи любите пити водичку? Ви без водички можете прожити? Бабуся Капітошці їсти варила І сіль, і цукор на столі лишила. Капітошко снідати сам сів, І водичку цукром й сіллю пригостив. Водичка з сіллю, цукром хлюпотіла, Водичка сіль і цукор розчинила. Давайте, і ви малята, попробуйте пригостити водичку хто цукром, хто сіллю, а хто соком лимона чи чорниці або малини. А може хтось захоче пригостити олією чи молочком? - Чим ти, ..., пригостила водичку? (Цукром) Яка на смак стала водичка? (Солодка). Що сталось із цукром у воді? ( Він розчинився) - Чим ти, ..., пригостила водичку? (Сіллю) Якою на смак стала воду? (Соленою) Що трапилось із сіллю? (Вона розчинилась). - Що ти, ..., додав до водички? (Лимонний сік) Якою на смак вона стала? (Кислою) Розчинився сік у воді чи ні ? (Так). - А що ти, ..., додала до водички? (Молоко) Якою стала водичка? (Білою) Так, молочко змішалось із водою. - А що ти, ..., додав до води? (Олію) розчинилась олія у воді? (Ні , не розчинилась, вона стоїть зверху і не змішується із водою.) Ось на столику стоять три стакани із водою. Підійди, ... попробуй на дотик, і скажи якою ще на дотик може бути водичка? (Дитина визначає на дотик воду (тепла, холодна, гаряча) . Капітошко: «Я накрию кришечками холодну і гарячу воду. Що станеться, давайте подивимось? (Там, де була холодна вода, кришечка - суха, а на кришці накритій гарячою водою, виступили маленькі крапельки води, вода почала випаровуватись.) Діти порівнюють рівень води у двох стаканах на підвіконнику, інший на каміні. - Чому у стакані який стояв на каміні стало менше водички, куди вона поділась? А чому рівень води в іншому стакані залишився таким самим? А хочете послухати як водичка розмовляє? Ходімо на килимок і послухаємо. Заплющіть свої оченята, нехай вони відпочинуть. Зараз наші вушка будуть працювати. (Звучить магнітофонний запис дзюркотання води). Капітошко: «Я ще дітки хочу вам казочку розповісти. Але я її добре не розумію. Може ви, мені допоможете» (Слухання казки дітьми.) Казка: Зустрілись одного разу на доріжці коник і ослик. Коник ніс великий превеликий мішок вати-у-мішку. А ослик - мішок із сіллю. Дорогою конику було легко стрибати. Вата у нього хоча 50 велика та легка А ослик ішов повільно, сіль у мішку важка. Зійшли вони на долину, а там протікала гірська річка. Місточка не було, ось вони пішли у брід. Ослику у воді ставало все легше і легше нести мішок із сіллю. І коли він вийшов на берег мішок став зовсім легким. А коник ледве вийшов із води, його мішок із ватою став тяжкий - тяжкий. Та ослик допоміг конику і разом вони понесли груз. - Скажіть, малята, чому ослику стало легше нести мішок із сіллю у воді (Сіль почала розчинятись у воді). А чому мішок став зовсім легким, коли ослик вийшов із води? (Уся сіль розчинилась). - А що трапилось із ватою у воді? (Вона ввібрала у себе воду і стала важкою). Чи правильно поступив ослик допомігши конику нести вату? - Так, друзям потрібне допомагати. Капітошка: «Мені дуже сподобалось у вас в садочку. Ви усі такі спостережливі, допитливі, розумні. На згадку про себе я дарую вам мильні бульбашки. Будете їх пускати і мене згадувати. А тепер мені пора на хмаринку». Підсумок заняття. Частування дітей чаєм. Інтегроване заняття тема: «ЗНАЙ, ЛЮБИ, БЕРЕЖИ» Засідання КВД (клубу вихованих дітей) екологічного спрямування Мета: формувати в дітей елементи екологічного світорозуміння, екологічної вихованості, розвивати у дітей позитивне емоційно ціннісне ставлення до природного довкілля. Продовжувати формувати реалістичні уявлення про явища природи, практичні уміння і дбайливе ставлення до компонентів природи. Прагнути зробити роботу з екологічного виховання цікавою, значущою та емоційно привабливою для дітей. Стимулювати потребу дітей в самореалізації, самовираженні у творчій особистісно й суспільно значущій діяльності. Розвивати пізнавальний інтерес, логічне мислення, мову. Формувати вміння зосереджуватися, аналізувати. Прищеплювати бажання бути у довкіллі турботливим господарем. Виховувати бережливе та турботливе ставлення до природи. Матеріал: Вірші, пісні, частівки, фотографії, фільм екологічного стану Жидачева, макети до екологічного ланцюжка. Під веселу музику співаючи діти заходять до залу. Нам підспівує в лісочку птах - пташиночка Одна голка, друга голка - вже ялиночка 51 Сині хвильки і дзюркоче - так це річечка Раз словечко, два словечко - буде пісенька. Як прекрасно крокувать на просторах (Зр) Пісню радісно співать краще хором (Зр) В небі чистім наче лебеді, хмариночки. Одна планка, друга планка - це ж драбиночка. Дрібний дощик і сніжинка - це водиченька Раз словечко, два словечко - буде пісенька. Який сьогодні чудовий осінній день. А ми зібрались з вами любі діти, шановні члени клубу вихованих дітей на засіданні клубу присвяченому найактуальнішій проблемі людства - екології. А що таке екологія? (Наука про взаємозв’язок людини і природи, про вплив людини на довкілля). Давайте всі разом замислимось. Наша рідна природа... Скільки чудового ми бачимо навколо: зелений ліс, чисті джерела, озера, чарівні краєвиди. Тому давайте відкриємо засідання вихованих дітей віршами, які присвячені чудовому світові, який подарувала природа людині. (Діти читають вірші) Мені зірка відкрила секрет І на вушко шепнула здаля: Є на світі багато планет, Та найкраща планета -Земля. Такий цікавий світ безмежний! Багато в нім загадок є. Десь лев ступає обережний, А лось з струмка водичку п’є. Чудова природа. Така як казка. Он у небі хмаринонька пливе. Тож бережи її будь - ласка, Все в неї гарне і живе. На білому світі на чорній землі Є мова у квітів, є мова в зорі. Є мова у бджілки, в метелика й клена, В бузкової гілки, в любистку зеленого. Є мова в калини, в дрімучого лісу. Радійте природі! Любіть ви природу! Природа не жаліє для нас нічого, роздаючи щедро всі свої дари, щоб люди та інші живі істоти жили в гармонії, красі, мирі і злагоді. 52 Всіх природа не забула, Всіх до себе пригорнула. А як же ми, інколи поводимось у природі? Послухайте вірш і скажіть: чи часто трапляються такі випадки, які описані у цьому творі. Зламав Івасик гілку ясенову, І кинув геть, коли награвся з нею. Веселий він побіг собі додому. Вона ж лежить на гнилищі рудому. В самотині зітхає гілка тяжко, Що більш не сяде вже на неї пташка. Вже вітерець її не захіта, «Хитати ще?» - її не запитає. В прожилках не бродити соку. Не гріти мрію ніжну і високу, Івась у ліжку спить спокійно, тихо. Невже не знає він, що скоїв лихо? Діти, як ви вважаєте: невже Івась не знає, що скоїв лихо? Чому? А з вами траплялися такі випадки. Дитина 1. Квітка, дерево, трава і птиця, Не завжди уміють захиститься, Якщо будуть знищені вони, На планеті ми залишимось самі. Якщо ви хочете використати дари природи спочатку поміркуйте: чи на добрі справи, чи просто так, щоб погратися і викинути. А на які добрі справи ми можемо використати дари природи? (можна збирати фрукти у садах, ягоди, гриби і лісі, рослини.) Так рослини, які називають лікарськими, також можна використати, бо вони дарують людині здоров’я, мають цілющу силу. їх ще називають «зеленою аптекою». Дитина. Зелена аптека. Зелена аптека! Від тебе і мене вона недалеко. Зелена аптека лежить навкруги. Зелені луги і зелені горби, Зелена аптека, що бачим навкруг , Це наш помічник і хороший наш друг. 53 Діти, коли ви хворієте, хто вас лікує? Чим? Де ваші батьки купляють вам ліки? Але можна ще лікуватись, як ви знаєте і рослинами, які мають цілющу силу. У нас у фітовітальні є зелена аптека, де ми можемо знайти багато лікарських трав. А ще у нашій центральній аптеці є відділення «Зеленої планети», де продаються ліки, які виготовлені із рослин. Які знайомі вам лікарські рослини? (Відповіді дітей) Від чого вони є помічні? Відповіді дітей: - Листя подорожника прикладають до рани, коли тече кров, але потрібно брати чистий листочок; - Ромашка допомагає, коли болять зуби, горло; - Листочки м’яти і меліси заспокоюють; - Чорниця допомагає, коли болить живіт, поліпшує зір, багата вітамінами. Використовують її корінь, листочки, ягоди; А які ви знаєте дерева і кущі, які допомагають людям при хворобі? Відповіді дітей: - калина, верба, дуб, липа, береза, липа, шипшина, смерека. А від чого вони помагають? Відповіді дітей: - калина допомагає від застуди, тиску, розладу нервів; - з верби роблять відвари, коли людина застуджена. Виготовлять ліки від хвороб серця, зубів, ясен, шлунка. Використовують і кору дерева, і сік, і листя. Дуже корисний мед із верби; - з липи заварюють лікувальні чаї від кашлю, застуди; - з шипшини роблять вітамінний чай або відвар і п’ють його коли хвора печінка, коли болить голова. Масло шипшини заживлює рани; - відвари з кори дуба допомагають при запаленні ясен, при ангінах та опіках. А ще з чорної горобини, діти, готують цілющий, смачний, вітамінний чай з ягід і квітів, який допомагає при хворобах серця. Лікувальну силу має і смерека. Смола смереки лікує висипи на шкіри, з хвої готують ванни, бруньки допомагають при запаленні легень, кашлі. А може ви ще щось хочете дізнатися про лікарські рослини. А чи знаєте ви, коли і як потрібно збирати ці рослини? (Для того щоб збирати трави, слід вставати дуже рано, іти у ліс, поле і подалі від дороги, тому, що по дорозі їдуть машини і пил осідає на рослини. А нам потрібні чисті рослини. Зрізати їх потрібно коли цвітуть, з росою, бо тоді вони мають найбільшу лікарську силу. А засушують їх на горищах у тіні, щоб не потрапляло на них сонечко, бо тоді вони 54 втрачають цілющу силу. Рослини збирають на початку цвітіння, корені - восени, а кору навесні, коли сік іде. Діти, користуйтесь дарами матінки природи, але не зловживайте її щедрістю. Беріть рівно стільки, скільки вам потрібно. Дитина. Зелену аптеку слід кожному знати: Крушина, фіалка, конвалія, м’ята, Вільха, деревій, бузина, кам’яниці, Черемха і пижма, шипшина й суниці... Красиві сади, і ліси, і поля – Усе це наша рідна Земля! А ще діти у нас виходить газета, яка називається «Зелена планета». У ній відома народна цілителька, фітотерапевт Наталя Земна пише свої рецепти лікарських рослин, які допомагають людям. Фізкульт хвилинка: У лісі травичка низенька - низенька (присідають) Дерева високі - високі (підйом руки вгору) Вітер дерева колише, гойдає (нахили в сторони) Пташки летять і зайчики стрибають (помахи рук, стрибки) А діти тихенько за кущик сідають. Усі ви дивитесь телевізор і бачили не раз, коли у новинах говорили про погоду, і передбачали, яка вона буде. А давайте і ми складемо свій прогноз, але не погодній, а екологічний. - Що станеться у лісі, коли загинуть всі комахи? (загинуть птахи, бо вони харчуються комахами, загинуть дерева, кущі і трави, бо вони запилюються комахами, загинуть травоїдні тварини, бо не буде рослин, якими вони харчуються; зникнуть і хижі тварини, бо не буде тварин, якими вони харчуються. Загине і людина) Висновок: таким чином, ви бачите, що у природі все пов’язано одне з одним. Не можна порушувати цю гармонію. Це може призвести до непоправного лиха - зникнення окремих тварин чи рослин. Гра «Звір, птах, комаха» Правила гри: діти стають у коло, вихователь у центрі кола говорить: «звір, птах, комаха», грає музика, на якому слові і на якій дитині музика зупинилась та дитина називає звіра, птаха чи комаху. Я хочу запропонувати вам скласти екологічний ланцюжок із макетів. Що потрібно дереву, щоб воно росло здоровим? (Діти 55 викладають на фланелеграфі екологічний ланцюжок, я пропоную бажаючим розповісти, що він означає.) Земля - сонце - дощ - птахи - людина. 1. Якщо ми заберемо птахів, що станеться? (гусінь поїсть листочки, дерева будуть хворіти). 2. Якщо заберемо сонечко? (земля буде холодною, бруньки на деревах не розпустяться) 3. А що станеться, коли забрати дощ? (тоді від посухи загинуть дерева.) 4. Яка роль людини у цьому ланцюжку? (людина саджає дерева, доглядає їх, поливає, коли не має дощу). Отже, дереву потрібні: світло, тепло, волога, поживні речовини, що є у ґрунті, птахи. Тепер пропоную вашій увазі міні сценку 1 дитина: Що це з річкою ? Вона – Непривітна і сумна 2 дитина: Та була колись глибока, Швидкоплинна, світлоока Чом же стала каламутна? Чом плюскочуть хвилі смутно? 3 дитина: Як же їй не сумувати? Всі отрутохімікати Постікали в її воду, зіпсували чисту вроду. Вже тече між болотами, заросла очеретами, Зникла риба, навіть раки, поховались небораки. - Чуєте хтось плаче? - Це я, рибка. - А чого ти плачеш, рибко? Рибка : Ой, біда, люди, що це за вода? Може вам і добре пити Хімікати в ній усі, А мені в ній важко жити – I на дні і на воді. 4 д итина: Люди, звідки ви взялися? Люди, трохи совість майте, Бідну річеньку спасайте! Я прошу вас, люди мої, Не скидайте в річку гної, Вона жити хоче, як усі, Щоб щуки були в ній і карасі. 56 Як би ми могли допомогти річечці? А чи схоже становище нашої річки? А зараз давайте підійдемо до стенду. Що ви тут бачите? Які екологічні проблеми є у нашому місті? (Сміття викидають біля річки, завод забруднює повітря, зливає стічні води у річку). Діти співають частівки: У Жидачеві живем, Край свій дуже любим Та у нас еко проблем Незлічити друже Залізниця у нас є, І проблеми нам дає: Возить нафту і бензин, А ми дихаєм оцим! Ще морока в нас нівроку, АБЗ димить потрохи, Асфальтують тут усе, Вітер в місто дим несе. І ще диво, ось так диво, Лісосмуги в нас красиві Та тепер поглянь - умреш: «Ти куди - сміття несеш?» Був ще парк - тепер смітник, І народ до цього звик. Всюди кидають сміття, Отаке тепер життя! Паперовий наш завод, Сорому не має, І щоразу у повітря Дим їдкий пускає. Цей їдкий смердючий дим, В легені потрапляє, Дихати нам не дає, Кашель викликає. Ще й відходи виробництва, В річку Стрий зливає, Про здоров’я нас малих Не пережива. Ми частівки заспівали, Любі наші друзі, 57 Ось, як дихаєм, їмо, Як ми досі живемо?! Тепер давайте подивимось фільм про екологічні проблеми Жидачева. (показ кінофільму) У нашому місті працює така організація, яка називається «Екодовкілля». Вона допомагає вирішувати екологічні проблеми міста насаджує молоді деревця проводить різні екологічні заходи Пам’ятайте діти, що природу потрібно оберігати. Конкурс юних знавців і охоронців природи. Перша команда «Ромашка». Друга команда «Дзвіночок». Команда «Ромашка» повинна сказати, що потрібно робити в природі, щоб зберегти її, а команда «Дзвіночок» - що не можна робити в природі. Потрібно : - садити дерева, кущі, квіти; - підгодовувати птахів; - допомагати звірятам узимку; - очищувати джерела і струмочки; - обсаджувати береги річок вербами, бо верба очищає воду; - поливати квіти. Не можна: - ламати гілки на деревах; - руйнувати мурашники; - ловити метеликів; - руйнувати гнізда птахів; - смітити на вулицях і дворах; - висипати сміття на берегах річок і ставків; - топтати отруйні та їстівні гриби. Складання пузлів: команда «Ромашка» повинна скласти картинку ромашки, а команда «Дзвіночок» - дзвіночок. Тест - гра: - Якщо ви не смітите на вулицях - сплесніть у долоні. - Якщо ви не спалюєте листя у дворі, дим якого забруднює повітря почухайте носа. - Якщо ви розмовляєте з батьками про екологічні проблеми міста підніміть дві руки. - Якщо болить душа, коли бачите понівечене дерево, зрубану ялинку, забруднену річку - покладіть руку на серце. - Якщо хочете дружити з природою, жити з нею в злагоді - візьміть один одного за руки і підійміть їх у гору. 58 Словесно - логічні завдання. 1. Мама дала гроші на морозиво і сказала швидко йти до магазину, ніде не зупиняючись. Якщо зупинитися, то залишитесь без морозива. По дорозі трапляються такі випадки: - хлопчик б’є кішку; - руйнує мурашник; - тоне жук. Що ти робитимеш? 2. Одного разу Андрійко з мамою і татком пішли до річки. Близенько біля берега плавало багато дрібних рибок. «Дайте мені баночку, я наловлю рибок» - сказав Андрійко батькам. «Не можна їх ловити» сказав батько і пояснив чому. Чому ? 3. В щілині парку Роман знайшов павука і задавив його. - Навіщо ти вбив його, він нічого тобі не зробив, - сказала Наталя. Чому не можна вбивати павуків? 4. По стежинці йшло два хлопчики, раптом вони побачили у траві маленьке пташеня, яке ще не вміло літати. - Давай візьмемо його додому, подивись яке воно гарне, - сказав один хлопчик. - Не чіпай його, пташеня мабуть випало з гнізда. Прилетить його мама і буде за ним шукати, давай краще пошукаємо його гніздечко і покладемо його туди. Хто з хлопчиків був правий? Шановні члени клубу вихованих дітей, сьогодні ми з вами обговорювали серйозні екологічні проблеми нашого міста, говорили про лікарські рослини, складали екологічні ланцюжки, проводили тести. Мені б хотілося, щоб це засідання не залишило нікого з вас байдужими, щоб ваші думки були закріплені діями. Всі ви сьогодні були активні, показали хороші знання, то ж давайте закінчимо засідання клубу віршами і піснею про нашу прекрасну планету Земля. А ще я хочу вам подарувати різнокольорові кульки, щоб ви пам’ятали, який різнобарвний є наш світ. Давайте зробимо з них веселку. (Діти роблять веселку з повітряних кульок, читають вірші, співають пісню). Вмійте природу любити, Вам у походи ходити І мандрувать, любі діти. Вмійте природу любити, Кожній стеблині радіти. В полі, у лісі, над яром 59 Квіти, дерева і трави. Цвіту не вирви задаром, Гілки не втни для забави. Пташкам, тваринам шкоди ти не завдавай, Живі вони - це добре пам’ятай. їм боляче, як і тобі малюк, Тож будь не ворог їм, а друг. Не кричи, не гукай , не лякай У зеленому домі всіх поважай. Зустрінеш звірят, то низько вклонись. Побачиш цікаве - тихенько всміхнись. І кроленята, й цуценята Мають маму, мають тата Ти їх дарма не розлучай Вони не іграшка - це добре пам’ятай. Не лякайся їжака і жабки, Не кидай сердито шапки. Посміхнися і їх не чіпай. Більший ти - не ображай. Щоб не капали сльозинки І у клена і в ялинки, Ти не рви, не топчи, не ламай, Бережи і люби рідний край. Оберігайте повсюди Шлях і пташиночку в гаї Все те окрасою буде Нашого рідного краю. Екологія - це наше здоров’я і довголіття, це наше щасливе майбутнє. Радійте природі! Любіть ви природу. Пісня «Хай завжди». Квіти навкруг, зелень навкруг, І кругом чисте повітря. Джерельна вода у річку стіка Усе радіє, співа. Хай завжди будуть квіти Хай завжди - лісосмуги, Кругом чисте повітря, Кришталева вода. Хай завжди будуть звірі, 60 Хай завжди будуть птахи, Хай завжди будуть риби, Хай завжди, хай завжди. Тема: «Що таке повітря?» Ігрове заняття з елементами дослідницької діяльності. Мета: розширити знання дітей про властивості повітря. Ознайомити з однією із них - із рухом повітря (вітром). За допомогою спостережень та дослідів підводити до самостійних висновків. Розвивати наочно образне мислення, мовлення, допитливість. Виховувати дбайливе ставлення до довкілля. Матеріали: трубочки для коктейлю, склянка з водою, повітряні кульки, поліетиленові торбинки, віяла, паперові човники, миска з водою. Хід заняття: - Сьогодні ми з вами пограємо в цікаву гру з Невидимком. Хто ж то? Це те, що є навколо нас і без чого не можемо жити, але ми його не бачимо. Будемо разом шукати цього Невидимка. Озирніться, погляньте на те, що навколо вас, крізь пальці. Озирніться знову, а тепер підніміть ногу і загляньте під неї. Стуліть долоньки й загляньте всередину їх. (Діти виконують усі рухи за мною). - Ви щось бачите? Ні? Я також. Але знаю, що наш Невидимко тут. Я придумала як його впіймати. Надмемо ось так щоки (показую). Як ви гадаєте: що у нас в роті? Візьмемо кожен трубочку й дмухнемо крізь неї в долоню. Що ми відчуваємо? (- повітряний струмінь який проходить крізь трубочку). А тепер дмухаємо крізь трубочку у склянку з водою. Що бачимо? (бульбашки). Бульбашки - це є повітря, яке потрапило у воду. Отже ми таки впіймали його й помітили. (Я пропоную дітям погратися з повітряними кульками). - Я беру кульку й надуваю її. Чому вона більшає? (Відповідь дітей). А тепер випущу кульку з рук. Чому вона меншає? (- Тому, що з неї виходить повітря). До речі, можна наповнити повітрям поліетиленові торбинки. (Діти підходять до столу, беруть торбинки і наповнюють їх повітрям). - Тримайте міцно. Що в середині торбинок? Повітря. Повітря можна ще й відчути. Візьміть віяла й повільно помахайте ними перед 61 обличчям. Ось так ви створюєте легенький вітерець. Спрямуйте його собі на ніс, на вухо, на свого товариша. Тепер рухайте віялом швидше. Ви перетворили легесенький вітерець на вітер, який дме дужче, тому що рухається швидше. А зараз ми з вами самі станемо вітром. (Діти разом зі мною довільно рухаються в супроводі моїх слів). - Я вітер. Я легкий, ніжний, теплий. Я граюся з квітами. Лагідно торкаюся їхніх пелюсток. Я ховаюсь у вітті дерев і шурхочу листячком. Я вдихаю в себе чистий дух лісів та ланів і стаю міцнішим... Мої крила великі й легкі. Я лечу над морем, і від мого подиху на воді утворюються хвилі. Я здіймаюся високо вгору і співаю на весь голос: «Я - вітер! Я - найшвидший! Я - найдужчий!» а тепер я стишився й приліг відпочити. (Діти сідають на килимок, а я розповідаю далі). - Постукав вітер у шибку. Хлопчик прокинувся, потягнувся, протер оченята і, поглянувши у вікно, вигукнув: «Який на дворі сильний вітер!» Як він це побачив? (міркування дітей). Тепер послухайте, яким іще буває вітер. (Я читаю оповідання В. Сухомлинського «Ласкавий вітер і холодний Вітрюга»). У темному лісі, в глибокому яру спали два вітри. Ласкавий Вітер - хлопець із синіми очима. А холодний Вітрюга - дід із колючою бородою. Прийшла зима. Сонечко не могло піднятися високо над землею. Білі сніги вкрили поле. Зашуміло тривожно верховіття дерев. Прокинувся в глибокому яру холодний Вітрюга. Устав, вийшов із лісу. Застогнала хутровина. Йде по землі холодний Вітрюга замерзають річки, мете хуртовина. Та ось піднялося сонечко вище над землею. Заболіла спина в холодного Вітрюги. Доплентав він у темний ліс, заліз глибоко в яр. Прокинувся ласкавий Вітер, вийшов з лісу. Засміялося сонечко, потекли струмки, зацвіли квіти, зашуміли трави. - Який вітер вам більше подобається: холодний чи лагідний? Чому? Коли дме лагідний вітер, що ми відчуваємо? А коли дме холодний колючий вітер? (Діти повторюють який буває вітер: холодний, теплий, легенький, лагідний, пронизливий, сильний, злий). - А ще вітер може виконувати певну роботу. Зараз ви дізнаєтесь про це. У нас є маленьке озеро з човниками. (Діти підходять до миски з водою, в якій плавають паперові човники). В озерці зараз тиха, спокійна вода. Що роблять наші човники? (- не рухаються). А тепер ми утворимо вітер і побачимо, що буде з човниками. Погляньте вони 62 поплили. (діти створюють вітер дмухають самі або використовують віяла). Кораблі - вітрильники на морі також пливуть за допомогою вітру. Подумайте, діти, а де ще люди застосовують його силу? (- флюгери, вітряні млини, вітрові електростанції, дельтаплани). (Дошкільнята відгадують загадку про вітер). Хоч безкрилий, а літає, Навіть часом вириває Безголосий - свище. Сосни з коренищем. Хоч безрукий, а, буває, А як втомився, впаде Груші з дерева збиває. То й нема його ніде! - Вітер переносить також насіння квітів і дерев. Маленькі насінини підхоплює легенький подув, кружляє у веселому танку - й насінини падають у землю. А потім із них виростають яскраві барвисті квіти. Вони цвітуть, і повітря навколо наповнюється приємними пахощами. Як ви гадаєте, навіщо потрібні квіти, що ростуть на землі? (- Вони прикрашають і звеселяють природу, годують смачним соком комах...). сьогодні вітер зробив нам подарунок - приніс насіння квітів. Коли ми з вами підемо на прогулянку, то висіємо це насіннячко у квітнику. Квіти, які виростуть із нього, прикрашатимуть наш дитячий садок. Заняття на тему: «Дослідження різних станів води і повітря, яким ми дихаємо» Мета: Ознайомити дітей з різними станами води (лід, рідина, пара), розширити їх уявлення про красу довкілля, про дощ і його утворення; формувати у дітей уявлення про повітря як матеріальне середовище. За допомогою простих дослідів показати дітям, що повітря є скрізь: у воді, землі, багатьох речах які оточують людину, в організмі людини; воно пружне, видає звуки; розповісти їм про значенню повітря для життя; збагатити словник словами, що означають назви різних станів води: лід, сніг, град, дощ, краплинка, роса, туман, пара; прикметниками, порівняльними словами; виховувати спостережливість, допитливість, кмітливість, а також дбайливе ставлення до всього живого. Матеріали і обладнання Штатив, колба, спиртівка, сірники, лід, скло, З склянки з водою, грудка землі, тонкі трубочки для коктейлів, повітряна кулька, гумова іграшка - пищик, миска з водою, порожня пляшка, шматок льоду, аркуш паперу на кожну дитину; пророщена в підвалі і вирощена в ґрунті на підвіконні. 63 Хід заняття: - Діти, сьогодні ми з вами помандруємо в чарівний світ казки, а мандрувати будемо разом з краплинкою. - Хто мені скаже, хто така краплинка? (Відповідь дітей.) - Так правильно - це краплинка води. - Послухайте що вона хоче про себе розповісти. - Я - крапелька води. Разом з безліччю таких самих краплинок сестричок утворюю річки, моря і навіть цілі океани. Я потрібна всім живим істотам. Там, де я з'являюсь, ростуть рослини, живуть тварини і люди. Я буваю рідкою, твердою і вмію перетворюватися на пару. - А тепер слухайте загадки: З небокраю, з-за діброви Вийшли воли чорноброві: Принесли водиці жбан, Полили широкий лан. (Хмари.) Я потрібен зеленим лугам, Я потрібен полям і лісам, Я потрібен квітам і кущам, А якщо я раптом запізнюся – Все зів'яне навколо, засохне. (Дощ.) Прозорий мов скло, А не вставиш у вікно. (Лід.) Яку воду можна носити в решеті? (Лід.) Що росте догори коренем? (Бурулька.) Надворі горою, а в хаті водою. (Сніг.) Сидить дід за подушками і стріляє галушками. (Град.) - Діти, ви, мабуть, вже здогадалися, що я є всюди: і в хмаринці, і в краплинці дощу, і в льоді, і в снігу, і навіть в граді, і в бурульці. А зараз послухайте, будь ласка, вірш О.Олеся «Дві хмаринки». Я читаю вірш. Бесіда за його змістом. - Діти, хочете я розповім вам про те, як утворюється дощ? Як дощові краплинки потрапляють в хмаринки? Допоможе нам в цьому дослід, який ми зараз проведемо. Дослід розпочинати з розгляду шматочка льоду. 64 Якого кольору лід? Яка температура льоду? Діти, хто мені скаже, як утворюється лід? (Відповідь дітей.) Так, вода замерзає на морозі чи в морозильнику від низької температури, перетворюючись на лід. Лід твердий. А зараз, ми покладемо лід у прозору колбу і підігріємо її. - Що сталося з льодом? - Чому? - На що перетворився лід? - Діти, тепер візьміть шматок льоду в руку. - Що відбувається? - А чому він тане? (Відповідь дітей.) - Правильно, ваш лід також розтане, але повільніше. Розгляну з дітьми воду, визначу її властивості (прозора, немає запаху, ллється, тому що рідка). Підігрію колбу далі. Вода в колбі починає кипіти і випаровуватися. Визначу властивості пари (легкі дрібні крапельки води, які піднімаються в повітря). - Вода перетворюється на пару не лише тоді, коли її поставити на вогонь і нагріти до кипіння. У природі сонце випаровує воду з калюж, річок і озер. Воно перетворює її на пару, що піднімається в гору, збирається в хмари. Вітер підхоплює їх і жене в усі кінці світу. І ось десь над степом чи лісом хмара зустрінеться з холодним повітрям. Пара, що утворює хмару, охолодиться - перетвориться знову на краплинки. Вони дрібненькі й легкі, як пушинки, не падають в низ, а тримаються в повітрі . Але ось їх стало дуже багато, вони злилися одна з одною. Побільшали, поважчали. Вже не можуть втриматися і падають на землю дощем. Ось так. Тримати скло над парою. Пара перетвориться на крапельки води, які важчають і падають. - Отже вода буває в твердому, рідкому і газоподібному стані. Вода - це дощ, і лід, і сніг, і град, і туман, і пара, і роса. От яка вона, вода. Цінуй і бережи воду! - А зараз слухайте загадку: - Куди вступиш - всюди маєш, - Хоч не бачиш, а вживаєш? (Повітря.) - Що це? - Так, правильно, повітря. - 65 - Діти, що це у мене в руці? - Так повітряна кулька яка хоче щось вам повідомити. - Я - повітряна кулька. Глянь яка я гарна. Я вмію літати. А роблю це завдяки повітрю, яке в середині мене та навколо. Воно для всіх найважливіше. Хочеш ознайомитись з ним? Тож полетімо разом. - Діти, а ви знаєте, що небо - це повітря, яке оточує нашу землю. Чим дихають люди, тварини, рослини? (Відповідь дітей.) - Правильно, повітрям. - А чи можна повітря побачити, почути чи доторкнутися до нього? Зараз в цьому переконаємось. Проведемо кілька дослідів. Я підходжу до свого столу, запрошую дітей стати навколо. Знімаю серветку, під якою 3 склянки з водою. Підкликаю до себе когось із дітей і пропоную увалено розглянути склянки. - Що ти бачиш на стінках? - Так малесенькі бульбашки. Це повітря. Ним у воді дихають хто? - Так, рибки, водорості. - Отже повітря у воді є. А в землі? Перевіримо. Я підкликаю другу дитину, даю їй грудку землі, пропоную кинути у склянку. З грудки виходять бульбашки. Всі роблять висновок, що повітря є і в землі. - Діти хто дихає повітрям у землі? (Відповідь дітей.) - Правильно, жучки, черв'ячки, кроти. От бачите повітря є скрізь. А в нас самих, я ви гадаєте, теж, є? А як це можна перевірити? Підкликаю до себе третю дитину, пропоную їй подути:в трубочку для коктейлів, яка міститься в третій склянці з водою. - Що з'явилося на поверхні води? (Відповідь дітей.) - Так повітряні бульбашки, це повітря, яке ми видихаємо у воду. Далі я беру порожню пляшечку і втоплюю її в мисці з водою. З отвору пляшечки побігли бульбашки. - Що за невидимка там сидить? (Відповідь дітей.) - Правильно, в камерах велосипедів, у різних надувних іграшках, м'ячах, повітряних кульках, камерах для плавання. - А ще повітря - пружне. Стискаю кульку та відпускаю її. - А чи можна почути повітря? Потихеньку випускаю повітря з повітряної кульки. Чути шипіння повітря. 66 - Дайте мені цього гумового зайчика. Він пищить, чуєте? Це з нього виходить повітря. - А як ще можна відчути повітря? (Відповідь дітей) Фізкульт хвилинка. - Вдихнути на повні груди, потягнутися руками в гору. Опустити руки і видихнути. Широко розвести руки врізнобіч, на вдиху схрестити прямі руки перед грудьми. Повторити кілька разів. - А зараз візьміть, будь ласка, аркуш паперу і помахайте біля обличчя. - Що ви відчуваєте? (Відповідь дітей.) - Так, повітря. Рух повітря це вітер. - А який буває вітер? - Правильно, сухий, вологий, теплий, гарячий, холодний, поривчастий, колючий у морозний день. А ще, діти, вітер буває слабкий, сильний і дуже сильний - буря. - А як ви думаєте звідки дує теплий вітер, а звідки - холодний? (Відповідь дітей.) - Так, теплий з півдня, холодний з півночі. Повітря нагрівається сонцем. - Діти, повітря потрібне нам, щоб жити. Людина не може жити, не дихаючи. Спробуймо затиснути ніс пальцями і щільно стулити рота. Чи довго ми можемо пробути в такому стані? Ні, звичайно. А хто скаже, чи зможемо ми дихати, коли навколо буде багато диму? (Відповідь дітей.) - То яке повітря потрібне людині для життя? (Відповідь дітей.) - Правильно, чисте. - А для чого провітрюють кімнату? - Чому людям потрібне чисте повітря? (Відповідь дітей.) - Діти а зараз я хочу нагадати вам кілька правил, які допоможуть зберегти вам здоров'я, адже воно залежить від того, яким повітрям ми дихаємо. Правила. • Біля автомобільної траси не можна гуляти і гратися, бо там повітря насичене викидами з двигунів. Гуляти потрібно у парку, скверику. Корисно гуляти в лісі, на березі водойм, де повітря чисте й запашне. • Якщо на пікніку дорослі розводять вогнище, з часом його мусять добре загасити, щоб не було пожежі і щоб вогонь не зашкодив природі. 67 • Щоб повітря у наших кімнатах було чистим, їх потрібно провітрювати. Треба допомагати дорослим прибирати пил з меблів, обтираючи їх вологою ганчіркою, робити вологе прибирання в кімнатах. Висновок: Повітря - це дивний газ без якого не можуть жити пі люди, ні рослини, ні тварини. Воно є скрізь. І в цьому ми з вами переконалися. Заняття по ознайомленню з навколишнім Тема: « ЩО МИ ЗНАЄМО ПРО ВОДУ?» Мета: Поглибити знання дітей про воду: це речовина; може перебувати в трьох станах: рідкому, твердому і вигляді пари; може бути теплою і холодною, чистою і брудною; кольоровою; має властивість розтікатися, литися, капати, використовується в господарстві; розвивати вміння дітей висловлювати свою думку, робити висновки, виховувати бажання «дружити» з водою з метою гігієни та санітарії, загартовування та оздоровлення; бережне ставлення до води (в будь - якому стані); любов до природи. Матеріали: З скляні посудини з водою; лоток з льодом; водяний басейн; «ведмедик» з кошиком. Хід заняття Діти зимова пора, що триває, має багато таємниць: вчора зранку був мороз, а вдень світило сонце, текли струмки, позавчора йшов дощ і сніг. Отже, все це відбувається в якому місяці? (Відповідь дітей.) - Який за рахунком зимовий місяць - лютий? - Які зимові місяці ви ще знаєте? - Хто хоче розповісти про місяць лютий? (Відповідь дітей.) - А що це тут під серветкою ворушиться? Дістаю іграшкового ведмедика з кошиком. - Діти хто це? Ведмедик щось цікаве нам приніс. Дістаю з кошика три склянки з снігом, льодом, водою. Що це? Як можна назвати все це одним словом? - Правильно, все це вода в різних станах. Отже вода може бути в твердому, рідкому і газоподібному стані у вигляді пари. Про все це ми дізналися коли проводили різні тести з водою. Подивіться уважно і скажіть, сніг від води? Надаю можливість дітям обстежити сніг і воду, понюхати, торкнутися тощо. - Яка різниця між снігом і льодом? 68 - Що потрібно для того, щоб сніг і лід перетворити на воду? (Відповідь дітей.) - Хто знає загадки про сніг, воду і лід? Діти загадують і відгадують загадки. - Сьогодні запропонувати вам дослідити ще одну важливу властивість води. - Як ви думаєте, що станеться з предметом, якщо його опустити в воду? (Відповідь дітей.) - Правильно, деякі предмети вода буде тримати а деякі - ні. Тобто ми кажемо, що деякі предмети тонуть у воді, а деякі плавають. - Які предмети плавають, а які тонуть? (Відповідь дітей.) - Сьогодні в Центрі гри з піском та водою ми будемо перевіряти чи тоне лід. У мистецькому центрі ми будемо виготовляти акваріум з його мешканцями. У Центрі гри з кубиками будуватимемо місток через річку. У Центрі грамоти будемо за картинками складати речення про воду. - Подумайте, хто чим хоче займатися спочатку та будемо розходитися по центрах діяльності. Центр гри з піском та водою До центру підходить не більше 4-5 дітей. Спочатку діти разом пригадаємо правила проводження в цьому центрі: - не бризкати водою; закотити рукава по лікті; одягти фартушки з клейонки; розлиту воду одразу витирати. Як ви думаєте, лід у воді тоне чи ні? Одні з нас думають, що лід тоне, а решта - що він плаває. Зараз ми з вами це перевіримо. Роздаю дітям шматки льоду і пропоную опустити їх у воду. Діти кидають лід у воду і спостерігають, що ж станеться. Роблять самостійний висновок: лід у воді не тоне, отже, Лід легший за воду. - Як ви думаєте, що могло б статися, якби лід у воді тонув? (Відповідь дітей.) Далі дітям пропоную самостійно побавитися з водою, перевіряючи, які з предметів, що є в центрі, тонуть, а які - ні: паперові човники, вироби з губки, каштани, пласі масові та металеві іграшки тощо. Згодом діти міняються центрами діяльності. 69 ЗАНЯТТЯ З РІДНОГО КРАЮ ( С Т А Р Ш А ГРУПА) на тему: «Вода – водичка» Дослідницька лабораторія Мета: Узагальнити знання дітей про воду та її властивості. Закріпити знання: де є в природі вода, чому вона потрібна для існування всього живого; міститься: в продуктах харчування, в повітрі, водоймах, в людині, тваринах і т.д. Закріпити знання про те, що вода буває в різних станах: твердому, газоподібному, рідкому; є розчинником. Навчитись очищувати воду через пісок, глину, фільтр. Розвивати вміння логічно мислити, робити самостійні висновки. Розвивати естетичні почуття, нахили дітей; вчити економити воду; виробити думку, що вода є товар, який має вартість. Виховувати майбутнього споживача води. Збагатити словниковий запас термінами: питна вода, очищення, забруднення, фільтрація, прісна вода, солона морська вода кругообіг води в природі, водоканал. Обладнання: плакат із зображенням схеми кругообігу води в природі. Група переобладнана на дослідницьку лабораторію: 1 стіл: 2 склянки з гілочками. Дослід проводиться заздалегідь. 2 стіл: 2 вазони. З стіл: міні-лабораторія з очищення води. Білі халати. Глобус. 2 яблука: свіже й зморщене, ширма. Хід заняття - добрий день, мої любі дітки. Сьогодні наша група перетворилася на дослідницьку лабораторію. Ми з вами будемо дослідниками, а досліджуватимемо - воду. - Лаборанти першої групи будуть досліджувати ріст і розвиток рослин під керівництвом Марійки. - Керівником другої лабораторії буде Сашко, вони проводитимуть досліди з ґрунтом і визначать, як він впливає на ріст рослин, квітів. - Лаборанти третьої групи, під керівництвом Руслана, будуть працювати над очищенням води. Пікачу. Добрий день. Діти, а ви знаєте хто я? Діти. Ні. Пікачу. Я, Пікачу з планети Покемонії. Малята, а ви знаєте, що я довго подорожував у космосі і побачив у свій ілюмінатор велику, 70 блакитну кулю. Мені дуже захотілось дізнатись, що це за куля? Бо в нашій галактиці таких кольорів немає. Діти. Куля - це наша планета Земля, а блакитна вона тому, що більшість її поверхні становить вода, без якої немає життя на нашій планеті. Пікачу. Я щось не зрозумів. Що таке «вода»? Діти. Це сніг, лід, дощ, роса, туман, пара, іній, малюнок морозу на склі, снігові скульптури, сльози, вона в людині і у тварині і т.д. Пікачу. Я запитав про одне слово, а ви так багато відповідей дали. Чому це так? Діти. Тому, що вода буває в різних станах. Ми її дуже широко використовуємо: готуємо їжу, перемо одяг, купаємось, п'ємо, миємо підлогу, поливаємо квіти і т.д. Пікачу, про те, що на нашій планеті немає життя без води - ми тобі доведемо на дослідах. Коли ми взяли 2 гілочки з куща бузку, то поставили: першу у склянку з водою, другу – у склянку без води. Почали спостерігати. Без води гілочка засохла, померла, а з водою у гілочки набухли бруньки, а потім з'явились маленькі листочки, у неї є майбутнє, вона буде жити. Якщо ЇЇ посадити - вона буде рости. Висновок. Вода дає змогу жити і розвиватись рослинам. - Діти, а що ще потрібно для життя рослин? Діти. Сонце, повітря, грунт, тепло, вода, поживні речовини. II- а лабораторія. Діти підживлюють землю, поливають вазон з бегонією. Діти. Одну квітку ми доглядали: підпушували грунт, поливали, ставили на сонечко, а за другою не доглядали, тому вона засохла. Пікачу. Чому? Діти. Тому, що вода розчиняє поживні речовини в грунті, і квітка росте. III - лабораторія. Діти. Ця лабораторія, Пікачу, працює над очищенням води. Це зменшений пристрій для очищення води, який знаходиться в нашому місті, на очисній станції. - спочатку вода проходить через пісок, потім - через глину, - Через глину вода проходить повільніше і краще очищується від забруднення. - Потім вода проходить через фільтр і потрапляє і відстійники. Але це не все. Процес очищення дуже важкий і довготривалий. Щоб отримати питну воду, на очищення затрачають великі кошти. Працює ціле підприємство під назвою - „Водоканал”. Тому воду 71 потрібно берегти, економити. Чиста вода дорого коштує. Вода дорогий товар. Пікачу. Здається трішки зрозумів. Мені на носик щось крапнуло, що це? Діти. Дощик. Пікачу. А що таке дощ? Діти. Ми тобі покажемо. У нас є пристрій, за допомогою якого можна побачити, як утворюються краплинки дощу. Пікачу, а як краплі потрапили на небо? (діти за допомогою плаката розповідають про кругообіг води в природі) Пікачу, тепер ти зрозумів? Пікачу. Де в природі вода - зрозуміло. А де у вас вода? Діти. - Коли я плачу. - Коли бігаю - пітнію. - Слина. - Коли беруть кров з пальчика. - Дихну на дзеркало, воно - спітніло Автор. Зустрілись одного разу два яблучка-товариша. Одне пишне, вродливе, червонощоке, сяє, аж виблискує, гладеньке. Друге зморщене, неапетитне. Зраділи вони своїй зустрічі і разом здивувалися. - Що з тобою, дорогенько? - запитало перше яблучко, - якось ти змарніло, постаріло, втратило свою вроду. - А ти не змінилось таке ж соковите, привабливе. Як тобі вдалося так зберегтися? - запитало друге. - Це не секрет. Треба вмиватись щоранку чистою холодною водою, товаришувати з вологою та прохолодою. - Дітки, хто з нас двох містить в собі більше води? Чому? Поясніть. - Отже, товаришуйте з водою, доглядайте за своєю шкірою - будете завжди здоровими та сильними, молодими. Пікачу, я дізнався так багато цікавого про воду і зрозумів, що без води на Землі немає життя. Вихователь. Правильно, без води в'яне квітка, страждає звір, замовкає пташка. Все живе на землі потребує води. Кожна її крапля з коштовним даром природи. Вода напуває землю, а земля годує людину. Діти. На пам'ять про нашу зустріч, Пікачу, ми даруємо тобі пісеньку про воду. Кап - кап Якби на всьому світі 72 Не стало вмить води ! Висохли б всі ріки, Озера та ставки, Тоді би дощ не капав, Не падав білий сніг, Ніхто з гори на санках Кататися б не зміг. Приспів: Кап-кап-кап, тече водичка, Кап-кап-кап, помиєш личко, Кап-кап-кап, поп'єш води – Кран скоріше закрути. Якби на всьому світі Не стало вмить води, Пожовкли би городи, Загинули б сади. І морі-океані не плавили б кити, Бо в тому океані ні крапельки води. Приспів: Хлюп-хлюп-хлюп тече Струмочок – З джерельцем йдем в танок, Бо на світі без води Ні туди і ні сюди, Якби на всьому світі, Не стало вмить води, То не було би більшої Для всіх людей біди. Щоб чиста та цілюща Вода була завжди, Як скарб безцінний Ми її повинні берегти! Водоканал - організація, яка займається постачанням води до споживачів та відведенням стічних вод. Кругообіг води - природний процес циркуляції води з атмосфери на поверхню землі та знову до атмосфери. Водозабір - споруда або пристрій для збирання води з річки, водойми та ін. 73 ТЕМАТИЧНЕ ДОЗВІЛЛЯ «Де чиста вода – там життя» Мета: Закріпити знання дітей про значення води у житті людини, всього живого на землі; розвивати вміння міркувати, висловлювати свою думку; виховувати любов до природи, бережливе ставлення до води. Хід заняття. - Діти, ви любите ходити в гості? Сьогодні нас запросив у гості дід Петро, який живе на березі річки. Цікаво дізнатись: чи подобається йому там жити? А вам цікаво знати про це? То ж збирайтеся швиденько. Ой на дворі дощ... Як же нам вберегтись, щоб не намокнути? Заспіваймо пісеньку «Дощова пісенька», можливо, і дощ пройде. (Діти співають.) Ой краса на світі, Коли сонце світить... А як дощ шумить, Що тоді робить? Дощик, дощик, зупинись. Сонце, сонце усміхнись! Літо - це ж не осінь. - Усміхнись ми просимо! 1. Дитина: візьмемо парасольки не намочимося. А подарунки покладемо у кульок. 2. Дитина: візьмемо куртки, щоб після дощу не було холодно. 3. Дитина: взуємось у спортивне взуття, щоб нам було зручно. - Якщо зібрались, пішли до річки. Дощ припинився, парасольки не розкривайте (змінюються декорації. Біля річки човен). - Як нам переправитись через річку? Що це за вид транспорту: ні сани, ні віз, а їде без коліс? Діти: Човен. Можна переправитись через річку човном, а можна через міст. -А скільки дітей поміститься у човні? (10-12 людей) -А нас 20, ми не помістимось у човні, тому перейдемо через річку мостом. Будь ласка, запам’ятайте правила поведінки на мосту: не вилазити на поручень, йти парами. Переходимо. (Діти зупиняються разом зі мною на мосту, через загорожу дивляться у воду.) - Хто розкаже вірш «Маленьке ведмежатко»? Дитина: Маленьке ведмежатко прийшло до ручая: У воду подивлюся, яке насправді я? Бо мама каже: «Красень, як сонечко ясне» Ану водичко чиста, показуй-но мене. 74 І з ручая на нього дивилось щось таке: Окате - балухате, зелене і слизьке. Злякалось ведмежатко: «Це я таке? Овва!» У відповідь окате озвалося : «Ква - ква» - Кого побачив ведмедик у воді? Кого він міг ще побачити у воді? (Вужа, рибу, себе, якщо вода чиста). -У воді, як у дзеркалі, можна себе побачити. Діти відгадайте загадки: Вибігла від джерела і лугами, і полями, І дрімучими лісами аж до моря добрела. (Річка) Річка тече між двома... (берегами) Без ніг, а біжить, без рук. а рукава має.(Річка) Біжить, біжить - не вибіжить, тече, тече - не витече (Вода в річці). - Ось і інший берег річки. Дітей зустрічає дід Петро. (Змінюються декорації: інший берег річки - з садибою діда Петра.) Дід Петро: Доброго ранку, діти! (Діти вітаються з дідом Петром.) - Як ви тут живете? Вас тут оточує вода. Як дружите з нею? Дід: Де вода - там життя. Вода наша сестричка. Будь здоровий як вода (Показує на хлопчика). Вода - це краса (Показує на дівчинку). Вода - це цілюща ранкова роса (Показує на траву). Я п’ю джерельну воду. Ось тут джерело. Яка вода тут? Діти: Джерельна вода чиста, прозора, без запаху та кольору. Дід: Ця вода лікувальна. Її називають цілющою, бо якщо її випити після важкої праці та вмитися - то сила до людини повертається. А якщо скупатися у цій річці та пити джерельну воду, вранці ходити босими ногами по росяній траві - хвороба обмине людину. Будеш загартований,здоровий, сильний. Чиста вода - для хвороби біда. (Звучить запис співу птахів . шуму дерев. Діти оглядають квіти, дерева.) Дід Петро: Ось моя криниця. Діти: Як тут гарно! Дід: Я старанно доглядаю за криницею, вириваю траву, вичищаю її. У нараді кажуть: «Потрібно нахилитися, щоб з криниці води напитися». - Скільки днів людина може жити без води? (Ні дня) - Як можна ловити рибу? (Вудкою) Я ловлю рибу вудкою, підгодовую її, Взимку пробиваю лід на річці. А чи знаєте для чого я це роблю? Діти: лід пробивають взимку, щоб рибам було чим дихати, аби вони не загинули. Дід: Яку річкову рибу ви знаєте? Відгадайте загадки, я опишу рибу, а ви скажете як вона називається. 75 - Невелика, червоного або сріблястого кольору риба, живиться водоростями - карась. (Показує на картинці) - Невелика хижа риба, зеленувато - сірого кольору з темними смугами на боках і світлим черевцем, живиться маленькими рибами і водоростями - судак(Показує на картинці). - Продовгувата, сірого кольору, хижа риба з світлим черевцем - щука. (Показує на картинці). Дід Петро показує на картинці ще інших риб, діти називають їх. Потім він показує рослини, які живуть у воді та на березі річки. Діти називають їх і запам’ятовують назви тих, яких побачили вперше. Дід Петро: біля річки грунт торфовий, тому доводиться поливати городину. Я не дозволяю нікому забруднювати берег річки. Як бачите без води - ні туди і ні сюди. - Можна посадити дерево без води? Можуть рослини, тварини. люди прожити без води. - А зараз ми з дітками пограємо у Вас в гру - естафету на лузі. «Хто швидше наповнить бочку водою для поливу городини?»Дід Петро: вам сподобалось тут? С коштуйте цілющої джерельної води. Діти: прийміть наші подарунки - разові склянки для води (Діти дякують за гостину діду Петру. п’ють воду і йдуть додому «через міст» у «дитсадок». По дорозі діти згадують народні вислови про воду: Будь здоровий, як вода. Де вода - там життя. Чиста вода - від хвороби біда. Багато води - багато трави. Чиста вода - це здоров’я. Вода – водичка – наша сестричка. ТЕМА: «ТАЄМНИЦЯ ПОВІТРЯ» Середня група Мета: Сформувати у дітей уявлення про повітря як природне середовище. За допомогою простих дослідів показати, що повітря є всюди, воно рухоме, невидиме, може мати певний запах. Розповісти про значення свіжого повітря для життя людини. Сприяти розвиткові зв'язного мовлення: вчити віднаходити слова, які характеризують якості та властивості повітря (невидиме, прозоре, чисте, легке, тепле, холодне, пахне травою, тощо). Розвивати увагу, допитливість, виховувати дбайливе ставлення до довкілля. Матеріал: Образно розмальована повітряна кулька на палочці, поліетиленові торбинки (5 шт.), шпильки, дрібні іграшки, паперові смужки (за кількістю дітей), пір'їнки, картинна схема «Таємниці повітря», картинки до теми заняття: «Що забруднює повітря?», «Що 76 очищає повітря?», плакат із правилами щодо забезпечення чистоти повітря. Підготовча робота: Проведення бесід та екскурсій екологічного спрямування, розучування віршів, загадок, прислів'їв та приказок про повітря, проведення дихальної гімнастики та рухливих ігор, виконання дітьми трудових доручень (витирання пилу з іграшок, меблів, кімнатних рослин). Хід заняття. Перш ніж зайти до групового приміщення діти відгадують загадку про повітряну кульку. Легка, кругленька і барвиста, Злітає високо в повітря. Їй дітвора радіє дуже. Побався нею любий друже. У груповій кімнаті розкидані повітряні кульки. - Малята, ось подивіться скільки кульок прийшло до нас в гості. Кожна дитина вибере собі кульку і ми з кульками граємо в ігри. 1. «Хто найшвидше підкине». 2. «Хто найдальше кине». 3. «Хто найшвидше впіймає». Під час цих ігрових вправ запитую дітей: - Якого кольору твоя кулька? - А важка чи легка твоя кулька? - А тепер гляньте на цю кульку, яка є у мене в руках (образно намальована велика кулька). Кулька (запис на магнітофоні): Я - Повітряна Кулька. Погляньте, яка я гарна, легка, барвиста. А ще я вмію літати. На вашу думку, що в мене в середині? Я допоможу ось таким чином. Відгадайте: Очима не побачиш, Руками не візьмеш, Але куди не підеш – Усюди ти знайдеш. (Відповіді дітей) Кулька: Правильно діти, це повітря. Тому і називають мене Повітряною Кулькою. А повітря дуже важливе для всіх на землі. Хочете познайомитися з ним? (Так). - А тепер малята роззирніться довкола себе і те, що ви дізнаєтесь буде цікавим і корисним для вас. 77 Розповідь: Знаєте, малята: повітря є всюди і навколо нас (показую рукою) - ось тут, ось тут і там. Але воно особливе, бо ми, хоч як би й хотіли, не бачимо його. Повітря невидиме, прозоре. (Бере нову поліетиленову торбинку). Ось у мене в руках торбинка. Яка вона? (Порожня, прозора) Зараз я покладу в неї іграшки - бачите, як багато вмістилося. Вам їх добре видно? Торкніться торбинки - відчуваєте, що вони тут? А тепер я візьму іншу порожню торбинку. (Розкриваю, струшую, зав'язую відкритий край). Якою тепер стала торбинка? Що ви бачите? (Вона опукла). Торкніться її. Як ви гадаєте, в середині щось є? (Мабуть є, але ми цього не бачимо). Що ж наповнює торбинку? (Діти думають). Почувши припущення, що в торбині, напевно, міститься повітря, я повідомляю що це можна перевірити простим дослідом. Протикаю торбинку гострою шпилькою, й, запропонувавши кільком дітям швиденько підставити свої щічки, спрямовую на них струмінь повітря з дірочки. - Ви щось відчуваєте? Що ви відчуваєте? (Повітря). А чи бачите ви цей повітряний струмінь? Правильно з проколотої торбинки виходить повітря, але воно не помітне для ока, невидиме, прозоре. Однак, якщо повітря не можна побачити, то його можна відчути нашою шкірою, чи не так? А тепер поміркуйте і скажіть мені: повітря може рухатися? (Відповіді дітей). Досліди: 1. Діти візьміть смужку паперу і дмухніть на неї. Що ви побачили? Що сталося зі смужкою? 2. Помахайте рукою перед обличчям. Що ви відчули? - А ось що зроблю я. (Показую) Беру новеньку торбинку, наповнюю повітрям, проколюю її і спрямовую струмінь на пір'їнки, що на тарілочці. Чому всі вони розлетілися? Хіба хтось торкався їх? (Діти міркують) Правильно пір'їнки зрушило з місця те повітря, яке виходило з дірочки, що в торбинці. Отже, повітря теж може пересуватися, рухатися. А ще повітрям дихають люди, тварини і рослини. Ми вдихаємо і видихаємо його через ніс. Покладіть руку собі на живіт, що ви відчуваєте? (Рухи живота) Тепер прикладіть долоню до рота, вдихніть повітря носом і видихніть його ротом. Що ви зараз відчуваєте? (Повітря) Яке повітря ви вдихаєте? (Прохолодне, кімнатної температури) А яке видихаєте? (Тепле) Отже, повітря може бути холодним і теплим. Проводжу з дітьми гру: «Повітряна кулька». Правила гри: Діти присідають навпочіпки, а вихователь говорить: «Зараз ви для мене порожні повітряні кульки, щоб вам не 78 було сумно, я надуватиму вас». Дме повітря, а діти повільно піднімаються й під віршовий супровід весело стрибають, повторюючи за дорослим слова: Моя кулька надувна, Ти маленька, ти прудка. То червона, то зелена, Чом тікаєш ти від мене? Потім вихователь гучно плескає в долоні й каже: «Кулька луснула!». Діти присідають навпочіпки, промовляючи: «Ш - ш - ш». Повітряна кулька: Діти я принесла вам чарівні картинки. Ви вже багато чого дізнались про повітря, тож розкажіть мені, які таємниці повітря ви відкрили для себе? (Цигарка, автобус, димохід діти розповідають за картинками). Діти розглядають картинки і називають те від чого повітря стає брудним і шкідливим (пил, дим від цигарок, від вогнищ, вихлопи від авто). Повітряна кулька: Інший малюнок розповідає нам про те, що ще може очистити повітря, зробити його свіжим і корисним для здоров'я. (Діти розглядають картинку №3 - дерева, пилосос, хмаринка). Дякую! Ви все правильно розповіли і розкрили чимало секретів повітря. На прощання я хочу нагадати вам правила, яких обов'язково слід дотримуватися, щоб повітря в наших кімнатах було чистим. (Показує картинку №4 - пилососимо, витираємо пил, відкриваємо вікна). - Дякуємо тобі, Повітряна Кулько, за корисні поради. А зараз ми підемо на прогулянку й подихаємо надворі свіжим повітрям, а наша нянечка, в цей час, добре провітрить групову кімнату. Заняття з екології для дітей старшого дошкільного віку. Тема: "Мандрівка в далеке минуле" Мета: Дати дітям уявлення про прекрасну і цікаву планету Земля, про її народження, познайомити з таким явищем як вулкан. Розповісти про утворення гір. Дати поняття про те, як люди досліджують та вивчають історію нашої планети. Розвивати цікавість, кругозір, увагу, мислення. Виховувати любов до природи, бажання пізнавати нове. Обладнання: Моделі різних кліматичних зон, вулкана, ящик із піском, зразки скам'янілостей. Таблиці із зображенням вулканів, магніт, кольоровий порошок, сода, оцет, папір, приладдя. 79 Хід заняття Діти, давайте пригадаємо, на якій планеті ми з вами живемо? Як вона називається? Так, це планета Земля. Вона прекрасна і надзвичайно цікава. Це наш рідний дім, у якому безліч рослин, тварин, океани, ліси, пустелі та рівнини, гори, ріки, болота, степи... Давайте розглянемо ось ці зображення різних куточків нашої планети. Що це? (Пустеля, гори, Північний полюс). - А ви знаєте, як називаються тварини які живуть у цих місцях? (Діти називають). Всі куточки на нашій планеті - чудові. Тільки на планеті Земля є вода і повітря, яке нам необхідне. Але так було не завжди... (Раптом чується гуркіт. У кімнату заходить хлопчик Чомусик). Чомусик. Я - Чомусик. А прийшов я до вас за допомогою. Кажуть, що у вашому садочку дуже розумні малюки, можливо, вони мені допоможуть. А що ж з тобою сталося? Чомусик. У нашій школі нам дали завдання дізнатися і розповісти про те, як народилася і росла наша планета. А я не розумію, як я можу про таке дізнатися. Мені лише 10 років, а Землі мільйони. Чи може взагалі хто-небудь з людей знати, якою вона була спочатку, люди ж стільки не живуть?! Діти, а як ви гадаєте, з чого ми дізнаємось про нашу планету? (Книги, кіно, картинки...). Так, але найпершими розгадати таємницю народження Землі допомагають вчені-палеонтологи, геологи, археологи. Вони вивчають рештки рослин, тварин, які жили дуже давно і перетворились, на корисні копалини. А знаходять вони все це, розкопуючи землю ведуть розкопки. Усі знахідки учені називають скам'янілостями. Діти, а ви хочете подивитись як знаходять скам'янілості? Дослід № 1 «Знайти скам'янілість». Подивіться, перед нами ящик із піском. У цьому піску ми і будемо шукати. Спочатку обережно розгорнемо пісок руками, а коли побачимо предмет, його треба пензликом дуже обережно звільнити від зайвого піску. (Діти виконують роботу). Давайте розглянемо, що ми знайшли? Що це може бути, кому могло належати? Чомусик. Ой! Як цікаво! Я теж хочу знайти щось незвичайне. (3 допомогою дітей знаходить останній предмет). 80 Ось так вчені робили розкопки, а потім вивчали знайдене. Вони дізналися, що народилася наша планета з невеликого шматочка, схожого на магніт. Цей шматочок весь час літав у космосі і як магніт притягував до себе камінці, піщини, уламки інших планет. Дослід № 2 Пропоную дитині взяти магніт і водити ним по столу, на якому лежать невеликі металеві предмети. - Що сталося з предметами? - Як ви гадаєте, чому це сталося? Так, поступово земля стала великою кулею, що оберталася навколо сонця. Але на ній не було ні росли, ні повітря, ні тварин. - А що тоді могло відбуватися на нашій планеті? Щоб, побачити це ми можемо вирушити у подорож. Згідні? Щоб перенестися у далеке минуле, нам потрібно скористатись чарівним годинником. Ось він. Нам лише треба повернути його стрілочки назад і сказати: - Раз, два, три, час, годинник, поверни! (Гасне світло, звучить швидка музика, роздається гуркіт та вибухи, вмикається червоне світло. На підставці знаходиться таблиця із зображенням виверження вулкану). Діти, подивіться, наша земля схожа на розпечену сковорідку. Куди не кинеш оком, скрізь огняні вулкани, дим. Назвали вулкани на честь древнього бога Вулкана, який начебто мав під землею свою кузню. І коли працював там, іскри від розпеченого металу вилітали через отвори, які й названо вулканом. Чомусик. З тріщини отвору у поверхні Землі тече гаряче вогняне місиво - магма, поступово утворюється великий конус, на вершині якого є заглибина, так званий кар'єр, або «чаша». Зараз ми подивимось, як діє вулкан. Дослід № З «Вулкан». Виготовляється модель вулкана, у якому залишено отвір в горі зрізаний конус). У отвір встановлюють невелику пластмасову баночку. Змішують який-небудь червоний порошок з водою і розмішують його у чаші. При виконанні досліду в порошок додають оцет. Починається виверження. Діти, ви чуєте вибухи? Це вибухають вулкани. А на що схожі вулкани? ( Н а гору). Це і є гора. Так на Землі виникли перші гори. А ви хочете дізнатись, як утворювались вони? Я вже розповідала, що земля утворилась із багатьох уламків. І в середині неї, дуже глибоко, ці шматки і знаходяться. Вони не стоять на місті, а весь час рухаються. 81 Під час руху вони можуть наскакувати один на одного. Вони піднімають земну поверхню, і перед нами з'являється гора. Дослід № 4 «Утворення гір». У ящику лежить пісок з абсолютно рівною поверхнею. Я пропоную дітям доторкнутися руками піску. - Чи є на ньому гори, бугорки? Уявіть, що ваші руки - це уламки які знаходяться під землею і весь час рухаються. Пропоную занурити руки глибоко в пісок на 25 - ЗО см і рухати ними. - Якою стала поверхня, що на ній утворилось? Чому це сталось? Можу запропонувати дітям продовжувати рухи. - Якими стали гори? Але нам вже час повертатись до садочка. Давайте скажемо годиннику чарівні слова і повернемо стрілочку в перед: - Раз, два, три, час, годинник, поверни! Ось ми і вдома (вмикається освітлення, звучить спокійна музика). Діти, сподобалась вам наша мандрівка? Що ми з вами побачили? Скажіть, як ви гадаєте, чи могли у той час на Землі жити люди? Чому? Чомусик, а ти тепер знаєш що розповісти в школі? (Чомусик дуже дякує дітям). Пропоную малюкам на малюнках зобразити свою подорож. Самостійна робота дітей. В кінці діти дарують свої роботи Чомусику. Він дякує, прощається з малюками. Діти під спокійну музику виходять. Заняття по ознайомленню з навколишнім (старша група) Тема : "Вітри і смерчі Мета: Познайомити дітей із вітром, вихром, його руйнівними властивостями. Пояснити правила поведінки під час дуже вітряної погоди. Матеріали: Таблиця із зображенням явища, вентилятор, легкі та важкі матеріали для досліду. Діти, послухайте загадку і здогадайтесь, про що ми сьогодні будемо говорити. Хоч безкрилий, а літає, Хоч безрукий, а зриваю фрукти з дерев в саду, Хоч безрогий, а гуду. - Діти, а яким буває вітер? (Сильним, слабким, теплим, холодним, лагідним, колючим). 82 - Так, вітер буває різним. Яку він приносить користь? - А чи можна створити вітер у нашій кімнаті? Зараз я увімкну вентилятор, чи відчуєте ви вітерець? - А як визначити силу нашого вітерцю? (визначаємо за допомогою різних предметів, матеріалів - папір, листок, вата, цегла...). - Діти, а ви знаєте, що бувають вітри надзвичайної сили? Сильні вітри можуть перетворюватись у вихори і смерчі (показ таблиці). Це вихор, який виникає в грозовій хмарі і досягає поверхні землі. Він рухається із величезною швидкістю і руйнує все на своєму шляху. Він також може вбирати в себе все, як пилосос, що трапляється на шляху - тварин, дерева, легкові автомобілі, невеликі будівлі і відносити їх на декілька кілометрів. Тому смерчі приносять великі руйнування і шкоду людям. Тепер ви знаєте, що вітер приносить користь, і шкоду. - Але, щоб шкода була не великою, ви повинні знати: - якщо на вулиці піднявся сильний вітер, треба зачинити вікна, двері, покликати з вулиці братиків і сестричок, ввімкнути радіо і слухати сигнал небезпеки: «Увага! Всім!»; - у дуже вітряну погоду треба залишатись дома; - по будь-яку допомогу звертатись до дорослих, не виходячи на вулицю; - якщо ви на вулиці, треба негайно вирушати додому і триматись подалі від будинків; - нехай вітер завжди приносить вам тільки радість. (Дітям можна запропонувати самим створити вітер. Дмуть на кульки, граються з ними.) Заняття по ознайомленню з навколишнім (старша група) Тема: "Коли бувають грім і блискавка" Мета: Познайомити дітей із явищами грози та правилами поведінки під час неї. Матеріали: Таблиця, целофановий сміттєвий мішок або пакет, фен, зажим. Хід заняття. - Діти, сьогодні у нашій екологічній лабораторії ми дізнаємось багато нового про грозу. - Чи бачили ви грозу? Що це таке? - Чи завжди під час дощу буває грім і блискавка? 83 - Перед грозою на вулиці спекотно чи прохолодно? Так, дуже спекотно, повітря нагрівається, а що з ним відбувається, ми зараз подивимось. Дослід. - У целофановий мішок за допомогою фена ми напустимо теплого повітря, затиснемо отвір і відпустимо. - Що відбувається з кулею? Так, вона піднімається в гору через тепле повітря, яке в ній знаходиться. Так само під час спекотної поголи, тепле повітря піднімається угору, швидко охолоджується і перетворюється на грозові хмари. Ці хмари дуже важкі. Вони рухаються г небу часто назустріч одна одній і зіштовхуються між собою. Дощові краплини і градини, які є у хмарах, сильно вдаряються одна об одну і у хмари виникає електричний (струм) заряд, такий як у розетці, тільки набагато сильніший. Електричні іскри, як голки, проколюють повітря, перескакують на землю або на іншу недалеку хмару, і ми бачимо блискавку. Від неї повітря миттю розігрівається і розширюється, звучить звук, схожий на вибух, ми називаємо його громом. Тому під час грози не можна: - Ховатись під високими поодинокими деревами; - Бігати або рухатись у автомобілі; - Вмикати електричні прилади. (Дидактична гра: «можна - не можна»). 84 Як цікаво все пізнати, що й до чого з’ясувати. 85 Ось клякса велика, водяна – та з неї сонечко зробила я. 86 Пензлик в фарбу ми вмокаєм і водичка розцвітає: Жовта, синя, голуба – водичка стала кольорова, не проста. Ось ми в трубочки подули й мильні бульбашки надули 87 В посудині дірочка одна – води цівка, як струна, Коли дірочок багато – водичка ллється дощиком завзято 88 Література Основна: 1. Базовий компонент дошкільної освіти в Україні. - К., Освіта, 1999. 2. Богініч О.Л., Бєлєнька Г.В. Природа і рух. – Київ, кобза, 2003. 3. Виноградова Н.Ф. Умственное воспитание детей в процессе ознакомления их с природой. – Москва: Просвещение, 1979. 4. Вірзілін М.М. Мандри з кімнатними рослинами. – Київ, 1973. 5. Горопаха Н.М. Виховання екологічної культури дітей. – Рівне, 2001. 6. Дитина: Програма виховання і навчання дітей дошкільного віку. – Київ: Освіта, 2001. 7. Дитина в дошкільні роки: Програма виховання і навчання дітей дошкільного віку. – Запоріжжя, 1991. 8.Закон України «Про дошкільну освіту» - К.: Ред. журн. «Дошкільне виховання», 2001. 9. Коментар до Базового компонента дошкільної освіти в Україні. – К.: Ред. журн. «Дошкільне виховання», 2003. 10.Кот Н.М. Спільна робота дошкільного закладу і сім’ї з екологічного виховання дошкільників //додаток до газети «Дитячий садок» - 2001 - №45(14). 11.Лисенко Н.В. Організація пошуково-дослідницької роботи в дитячому садку. – Київ: РУМК, 1990. 12. Лисенко Н.В. Практична екологія для дітей. – Ів.-Франківськ: Сіверсія,1999. 13.Лохвицька Л.В. створення навчально-ігрового довкілля для пізнавального розвитку дошкільника //Кроки до компетентності та інтеграції в суспільство. – Київ: Контекст, 2000. С.219-222. 14.Малятко: Програма виховання і навчання дітей дошкільного віку /За ред. Плохій З.П. – Київ, 1999. 15.Плохій З.П. Виховання екологічної культури дошкільників. – Київ: Ред. журн. «Дошкільне виховання», 2002. 16.Яришева Н.Ф. Природа України. – Київ: Вища школа, 1995. 17.Яришева Н.Ф. Методика ознайомлення дітей з природою. – Київ: Вища школа, 1993. 18.Яришева Н.Ф. Екологічне виховання дошкільників. – Київ: Грамота, 2001. 19.Журнал «Дитячий садок 2007 рік ». Додаткова: 1. Активізація розумової діяльності дітей дошкільного віку в процесі навчання. – К.: РУМК, 1991. 2. Артемова Л.В., Кульчицька О.І., Голота Н.М., Сухорукова Г.В. «Перші кроки в Україні» - Київ, Кобза, 2003. 3. Кононко О.Л. Чтобы личность состоялась. – Киев, 1996. 4. Костюк Г.С. Здібності та їх розвиток у діяльності. – Київ, 1963. 5. Кочерга О.В. Початок життя – становлення особистості. – Київ: Кобза, 2003. 89 6. Кулачківська С.Є., Ладивір С.О. Я – дошкільник: вікові та індивідуальні аспекти розвитку. – Київ: Нора-прінт, 1996. 7. Содержание и методы умственного воспитания дошкольников /Под ред. Н.Н. Подьякова. – М: Педагогика, 1980. 8. Субботский Е.В. Ребенок открывает мир. – Москва: Просвещение, 1991. 9. Толмачева Л.П. Окно в удивительный мир природы: Занимательная экология. – Д: Сталкер, 1998. 10. Формування екологічної культури учнів та студентів: збірник матеріалів науково-практичного семінару. Коктебель (Крім, 21-25 липня 1997р.) /В.П. Андрущенко, М.Й. Бауер, М.П. Бурак та інші. – К.: Інститут філософії НАН України, 2000. – 239 с. 90
