Україна в період
післявоєнної відбудови
{
Наслідки Великої Вітчизняної війни для
України. Перехід до мирного будівництва.
У квітні 1945 року делегація Української
радянської соціалістичної республіки взяла
участь в установчій конференції Організації
об'єднаних націй. УРСР стала однією з країнзасновниць ООН, що мала підтримувати
повоєнний мир. Статус УРСР в організації
можна порівняти з Канадою чи Австралією, що
на той час все ще лишалися домініонами (тобто
самоврядними колоніями) Британської імперії,
проте теж брали участь в роботі ООН як окремі
одиниці. До 1950 року УРСР стала членом 20
міжнародних організацій і навіть два роки
побула непостійним членом Ради безпеки
ООН.
Українські дипломати отримали чудовий досвід
міжнародних відносин та співучасті у творенні
повоєнного світового устрою. Проте
самостійними їхні позиції аж ніяк не були.
Рішення про включення України та Білорусі як
окремих країн до складу ООН прийняли на
Ялтинській конференції, на початку 1945 року. З
моральної точки зору, це було визнання того
вкладу, що внесли республіки для перемоги
союзників над нацизмом. З прагматичної точки
зору, Сталін отримував два додаткових голоси,
що у всьому підтримували позицію радянської
держави. І зовсім скоро вони виявилися дуже
навіть корисним.
Прийнято вважати, що приблизно з 1948 року
розпочинається період «Холодної війни» між
комуністичними країнами на чолі з СРСР та
капіталістичним Заходом, лідерство в якому
поступово займають Сполучені штати
Америки. Прагматичний союз часів Другої
світової війни перейшов у тривалу гру м'язів та
нервів, що тримала в напрузі увесь світ. Замість
довгоочікуваного миру, прийшло постійне
очікування нової війни.
Якщо поглянути на цей факт без контексту та
супутніх обставин, то УРСР після війни
отримала чи не найбільші територіальні
надбання. У 1945 році підписали договір про
радянсько-польський кордон. За ним межа між
країнами проходила приблизно по лінії
Керзона, англійського дипломата, що
запронував її ще під час радянсько-польської
війни 1919-20 років.
Того ж року у червні підписали угоду з
Чехословаччиною, що задокументовувала факт
входження Закарпаття до складу УРСР.
Маніфест про воз'єднання з Радянською
Україною прийняли роком раніше. Червона
армія, що звільняла Закарпаття, одразу
поводилася тут як вдома.
Лорд Керзон
У 1947 році за радянсько-румунським договором визнали входження
до складу УРСР Північної Буковини та Південної Бесарабії. Не складно
здогадатися, що в усіх цих країнах встановилися «дружні»
комуністичні режими. СРСР поширив свій вплив на всю Східну
Європу.
Проте, на цьому відносні здобутки закінчувалися. Радянська влада
поверталася, а на деяких землях встановлювалася з нуля: країна
перетворювалася на зовсім іншу, ніж була до війни. Величезні списки
загиблих доповнювала матеріальна розруха. Усе повоєнне десятиліття
пішло на відновлення народного господарства, через що цей період
також називають «відбудовою».
Країни Західної Європи, також
сильно поруйновані війною,
прийняли план економічної
допомоги від США, відомий як
«план Маршалла». Радянський
Союз як і до того, вирішив
обходитися власними силами.
СРСР, по суті, пережив
повторну індустріалізацію.
Наприкінці четвертої
п'ятирічки (1946 – 1950 рр.)
обсяг промислового
виробництва уже перевищив
довоєнні показники на 15%, на
10% більше ніж планували.
Значний перекос на користь
важкої промисловості
зберігався.
Успіхи промисловості знову
забезпечували коштом села.
Матеріальне становище
колгоспів було незавидним,
проте політика радянської
влади залишилася такою ж
негнучкою. Мотивацію
робітника колгоспу
підтримували все ті ж
соціалістичні змагання і
можливість потрапити під
арешт за шкідництво та
ухилення від трудової
діяльності.
Радянський Союз тепер потребував ресурсів не лише для
повторної індустріалізації міст, а й для підтримки союзних
комуністичних режимів, куди спрямовували тонни зерна.
Завищені плани хлібозаготівель у 1946 році доповнила найбільша
за півстоліття посуха. Унаслідок, у 1946-47 роках селяни України
знову пережили голод. Найбільше він лютував на півдні.
Очільник комуністичної партії України Микита Хрущов спробував
запротестувати проти політики Сталіна, за що на короткий період
його замістили знавцем своєї справи Лазарем Кагановичем.
Селянам не надали продуктові картки, які до кінця 1947 року діяли
у містах. Плани заготівель підвищили ще більше. Для виконання
плану вдалися до репресій. Через голод, померло приблизно
мільйон людей. Зважаючи на ці фактори, те, що станом на 1950 рік
обсяг сільськогосподарського виробництва становив 90%
довоєнного, видається справжнім дивом.
https://youtu.be/NMoBFMuHGAU