МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ ТА НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ Чорноморський національний університет ім. П. Могили Факультет фізичного виховання і спорту Кафедра фізичної культури і спорту Психологічна допомога спортсмену в стресовій ситуації Миколаїв 2019 Сучасний спорт з його величезними навантаженнями, жорсткою конкуренцією, є великою відповідальністю і психічною напруженістю Він пов'язаний з частими стресовими ситуаціями, певними вимогами до особистості спортсмена. Спортивні змагання, як правило, викликають велике емоційне збудження у спортсменів. У спорті стрес-фактором насамперед є можливість отримати травму, яка може спричинити усунення від спортивної діяльності на тривалий термін або навіть назавжди. У важких випадках спортсмен ризикує залишитись інвалідом. Небезпека отримання травми присутня не тільки в екстремальних видах спорту, але й практично в усіх його видах. Крім того, перед змаганням спортсмен також знаходиться в стресових умовах, оскільки відчуває тривогу, пов'язану з тим, що непередбачені випадковості можуть знизити бажаний результат і таким чином, поставити під сумнів якість підготовки і здатність для досягнення високих спортивних результатів. Якщо людина опиняється в сильному стресовому стані, яке триває тривалий час, то відбувається перевантаження його адаптаційних можливостей, що призводить до різних «поломок» в організмі. Незважаючи на досить широке коло досліджень, що ведуться в руслі даної проблеми, вона вимагає до себе пильної уваги в силу недостатньої її експериментальної розробленості. Стресостійкість визначає успішність соціальної взаємодії індивіда, характеризується емоційною стабільністю, високим рівнем саморегуляції, низьким рівнем тривожності, і високим рівнем психологічної готовності до стресу. Існують чотири субсиндромів стресу: когнітивний, емоційноповедінковий, соціально-психологічний і вегетативний. Так, когнітивний субсиндром стресу проявляється у вигляді змін сприйняття і усвідомлення інформації, що надходить до людини,якщо вона знаходиться в екстремальній ситуації. Емоційно-поведінковий субсиндром стресу полягає в емоційночуттєвих реакціях в екстремальних ситуаціях. Соціально-психологічний субсиндром стресу проявляється у змінах спілкування людей, що знаходяться в стресогенних ситуаціях. Вегетативний субсиндром стресу проявляється у виникненні або тотальних, або локальних фізіологічних стресових реакцій, які мають адаптаційну сутність, але можуть ставати підставою для розвитку так званих хвороб стресу. Таким чином, стрес являє собою сукупність адаптаційно-захисних реакцій організму людини на дії, які ініціюють фізичну чи психічну травму. Якщо людина опиняється в сильному стресовому стані, який триває тривалий час, то відбувається перевантаження його адаптаційних можливостей, що призводить до різних «поломок» в організмі. Індивідуально-психологічні особливості спортсменів Особистість характеризується п'ятьма потенціалами: 1) пізнавальним або гносеологічним потенціалом; 2) ціннісним або аксіологічним потенціалом; 3) творчим потенціалом ,; 4) комунікативним потенціалом; 5) художнім потенціалом. Теоретичний аналіз літературних джерел, особистісні властивості спортсмена обумовлюють успішність адаптації до змагань в тому чи іншому виді спорту. На думку ряду дослідників, в циклічних видах спорту одним з істотних якостей, що обумовлюють адаптацію спортсмена до змагань, є емоційна стійкість як низька особистісна тривожність. Оскільки саме вона визначає витривалість і силу спортсменів, обумовлює здатність витримувати потужні і досить довготривалі фізичні навантаження. Проведений аналіз показав, що в ігрових видах спорту, які передбачають змагання команд, визначальне значення в адаптації спортсмена набувають властивостей його темпераменту, такі як рухливість і сила збудження нервових процесів, а також комунікативні здібності, які сприяють оптимальній командній взаємодії. У стресових, екстремальних ситуаціях виявляється установка спортсмена або на досягнення успіху, або на уникненні невдач. Спортсмени, які характеризуються установками на досягненні успіху. Тоді як спортсмени з установкою на уникненні невдачі поводяться більш обережно, встановлюють перед собою посильні цілі, рідше наважуються на ризикові дії. Виділяють основні завдання та зміст психологічної підготовки у спортсменів: 1. Виховання дисциплінованості, організованості, здатності керувати своєю поведінкою в складних умовах змагань. 2. Розвиток і вдосконалення пізнавальних здібностей особистості спортсменів. 3. Підвищення психологічної стійкості в подоланні несприятливих чинників спортивної діяльності. 4. Привчання до самоконтролю за зовнішнім проявом емоційної напруженості або пригнічення. 5. Оволодіння прийомами довільного розслаблення м'язів. Так, перша форма спортивного стресу проявляється в непомірному перезбудженні нервової системи, невиправданно в збільшеному тонусі м'язів і труднощі в підтримці ясності тактичного мислення. При цьому вегетативний баланс організму зрушають в бік переважання тонусу симпатичної нервової системи. Друга форма змагального стресу спостерігається при тривалому очікуванні змагань і в спортивному лексиконі виступає як «перегорання» спортсмена. Третя форма є найбільш оптимальною формою змагального стресу і є прикладом своєрідної бойової готовності, що дає можливість досягти оптимальних спортивних результатів, і виступає варіантом стресу. Психологічний супровід спортсменів з подолання стресу складається із заходів психодіагностики, психопрофілактики і психорегуляції (психокорекції). Психодіагностика - це отримання інформації про психологічні особливості, на підставі якої плануються заходи профілактики та корекції. Психопрофілактика - це створення умов, що перешкоджають виникненню стресових станів. Психорегуляція - психологічний вплив з метою оптимізації проявів психічних властивостей, процесів і станів. Методи профілактики і способи боротьби зі стресом. 1) Релаксаційна гімнастика. Гімнастика розслаблення (релаксації), метод фізичного впливу на м'язовий тонус з метою зняття підвищеної нервовопсихічної напруги. 2) Вправи для концентрації. Невміння зорієнтуватись фактор, тісно пов'язаний зі стресом. 3) Регуляція дихання. Людина має можливість, свідомо керуючи диханням, використовувати його для заспокоєння, для зняття напруги 4) Біг проти стресу. «Якщо не бігаєш, поки здоровий, доведеться побігати, коли захворієш» Горацій.
