КОНТРОЛЬНА РОБОТА З ДИСЦИПЛІНИ «ДОГОВІРНЕ ПРАВО» СТУДЕНТКИ ГРУПИ БЕМЗ.504.9 БУГАЙ МАРІЇ ІГОРІВНИ ВАРІАНТ 1 1. Поняття договору, його сутність і характерні риси. Однією з найпоширеніших підстав виникнення зобов'язань закон називає договір (ч. 2 ст. 151 ЦК). Поняття договору розкривається через поняття угоди (право-чину), бо договір є одним із видів угод. Відповідно до ст. 41 ЦК України угодами визнаються дії громадян і організацій, спрямовані на встановлення, зміну чи припинення цивільних прав або обов'язків. Договори — це дво- або багатосторонні угоди. Договором визнається угода двох чи більше осіб, яка спрямована на встановлення, зміну чи припинення цивільних правовідносин. Отже, договору як юридичному факту властиві такі ознаки: 1) в договорі виявляється воля не однієї особи (сторони), а двох чи кількох, причому волевиявлення учасників за своїм змістом повинно збігатися і відповідати одне одному; 2) договір — це така спільна дія осіб, яка спрямована на досягнення певних цивільно-правових наслідків: на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Саме за цією ознакою цивільно-правовий договір відрізняється від договірних форм, що використовуються в інших галузях права (трудовому, екологічному тощо), набуваючи там певних специфічних рис. Іноді під поняттям "договір" розуміють саме цивільні правовідносини (зобов'язання), що виникли з договору як юридичного факту, або мають на увазі правовий документ, яким зафіксовано факт виникнення договірного зобов'язання з волі його учасників. Отже, в конкретному аналізі юридичних явищ завжди слід розкривати їх сутність, встановити, зокрема, що розуміється під поняттям "договір" у тому чи іншому випадку. Як юридичний факт договір належить до правомірних дій, що вчиняються з волі його учасників і спрямовуються на виникнення, зміну чи припинення цивільних прав або обов'язків. Проте роль договору не обмежується тільки тим, що він впливає на динаміку цивільних правовідносин (породжує, змінює або припиняє їх), а й відповідно до вимог законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості визначає зміст конкретних прав та обов'язків учасників договірного зобов'язання. В цьому розумінні договір виступає засобом регулювання поведінки сторін у цивільних правовідносинах. У нинішніх умовах особливо зростає роль договору як універсальної та найдоцільнішої форми опосередкування товарно-грошових відносин. У процесах роздержавлення і приватизації договору належить чільне місце серед форм, що використовуються для подолання монополії державної власності (купівля-продаж державного майна через аукціони, конкурси, біржі тощо). Дедалі більшого поширення набуває договірний порядок створення певних комерційних структур: господарських товариств, спільних підприємств з участю зарубіжних партнерів, господарських асоціацій та ін. Правовою основою утворення таких організацій стає установчий договір. В установчому договорі засновники зобов'язуються утворити юридичну особу, визначають порядок спільної діяльності по її створенню, умови передачі в її володіння, користування і розпорядження свого майна та участі в її діяльності. Договір визначає також умови і порядок розподілу між засновниками прибутку та збитків, управління діяльністю юридичної особи, виходу засновників з її складу тощо. Перехід до ринкової економіки і саме функціонування ринкового механізму можливі лише за умови, що основна маса товаровиробників — підприємств, громадян має свободу господарської діяльності та підприємництва. Результати ж цієї діяльності реалізуються на ринку товарів і послуг на договірних засадах. Перехід до ринку супроводжується звуженням планово-адміністративного впливу держави на майнові відносини і, отже, розширюється свобода вибору партнерів у господарських зв'язках і визначення змісту договірних зобов'язань. Це стосується насамперед договорів, спрямованих на забезпечення потреб організацій та громадян у матеріальних, енергетичних, продовольчих ресурсах (купівля-продаж, поставка, контрактація, міна — бартер, постачання енергії тощо). Безумовно, не зменшується роль договорів майнового найму (оренди, лізингу, прокату та інших), за допомогою яких опосередковуються відносини по тимчасовому володінню і користуванню майном. Зростає значення і договорів підрядного типу, і про надання різного роду послуг громадянам та організаціям (побутовий підряд, про надання посередницьких послуг, на рекламу продукції тощо). Із запровадженням патентної системи охорони прав на винаходи, корисні моделі і промислові зразки підвищується роль ліцензійних договорів як основної правової форми передачі права на використання цих результатів технічної творчості. Договірна форма використовується і для відступлення виключного права на знаки для товарів і послуг, права на не-розкриту інформацію (ноу-хау). Розширення кола можливих об'єктів страхової охорони, до яких належать очікуваний прибуток, ризик підприємницької діяльності тощо, теж веде до урізноманітнення форм добровільного (договірного) страхування з конкуренцією страхових організацій. Отже, сфера застосування договору розширюється як у відносинах між юридичними особами, між останніми та громадянами, так і між самими громадянами. 2. Правова характеристика договору купівлі-продажу. За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ст. 655 ЦК). Метою зобов'язання з купівлі-продажу є передача продавцем майна (товару) у власність покупцеві. Однією із головних відмінних ознак купівлі-продажу є безповоротна зміна власника майна. При цьому безповоротність означає, що право переходить на набувача за договором на весь час, протягом якого йоно буде існувати. Цей договір завжди є: 1) консенсуальним; 2) двостороннім (взаємним, синалагматичним); 3) сплатним. Цей договір є двостороннім (взаємним, синалагматичним), оскільки обидві сторони договору мають взаємні права та обов'язками. Основним обов'язком продавця є передання майна (товару) покупцеві у власність. Йому кореспон­дує право покупця отримати зазначене майно. Основним обов'язком покупця є сплата продавцеві певної грошової суми. Відповідно, продавець має право отримати гроші за майно (товар). Купівля-продаж є сплатним договором, оскільки обидві сторони мають зробити одна одній зустрічне надання. Сторонами договору є продавець і покупець. Як першим, так і другим мо­жуть виступати всі суб'єкти цивільного права. Проте можливість їх участі в певних правовідносинах купівлі-продажу може бути обмежена як природою самого договору (наприклад, характером речових прав на майно), так і осо­бливостями правового становища конкретного суб'єкта (зокрема, обсягом правосуб'єктності). За загальним правилом продавцем може бути лише власник майна (товару), який діє безпосередньо або через представника. Винятки становлять випадки примусового продажу (наприклад, продаж описаного майна боржника з метою задоволення вимог кредиторів), продаж майна без згоди власника, коли він не­відомий або не виявляє інтересу щодо майна, яке йому належить (наприклад, про­даж невитребуваного вантажу і багажу), інші випадки, встановлені законом. Якщо продавець майна (товару) не є його власником, покупець набуває права власності лише у випадку, коли власник не має права вимагати його повернення. Істотні умови договору. На відміну від ЦК 1963 р., який визначав як істотні умови купівлі-продажу предмет договору і ціну, чинний ЦК закріплює як істотну умову лише предмет договору. Що стосується умови про ціну, то згідно із ч. 1 ст. 691 ЦК вона може і не бути встановлена в договорі. Проте для окремих різновидів купівлі-продажу перелік істотних умов розширено. Наприклад, ціна є істотною умовою, разом з предметом договору в разі продажу товару в кредит (ст. 694 ЦК), строк є істотною умовою договору поставки (ст. 712 ЦК). Предметом договору купівлі-продажу за загальним правилом може бути будь-яке майно, що не вилучене із цивільного обороту. За цим договором можна продавати (купувати): 1) речі; 2) майнові права. При цьому предметом договору не можуть бути гроші (хоча вони і є речами, визначеними родовими ознаками), крім іноземної валюти, оскільки ЦК закрі­плює можливість укладення договорів купівлі-продажу валютних цінностей. Предметом договору купівлі-продажу можуть бути речі, які є у продавця на момент укладення договору (так звані речі, що існують), або речі, які будуть створені (придбані, набуті) продавцем у майбутньому (так звані майбутні речі). Останні на момент укладення договору або взагалі ще не існують, або належать не продавцеві, а третім особам. 3. На підставі законодавства України складіть договір прокату. ДОГОВІР ПРОКАТУ СКУТЕРА № 12345 м.Харків“07” грудня 2019 року Приватний підприємець Бугай Марія Ігорівна (надалі – Підприємець), з однієї сторони (надалі – Наймодавець), що знаходиться за адресою: м. Харків, вул.. Ярослава Мудрого, буд.17, кв.22 та Сергієнко Іван Володимирович (надалі – Наймач), паспорт АА123456 , зареєстрований за адресою: м.Харків, вул..Тракторобудівників, буд.7, кв.67, тел:+38(050) 9999999 уклали цей договір про наступне: 1. ПРЕДМЕТ ДОГОВОРУ 1.1.Наймодавець передає транспортний засіб (надалі – Скутер) Наймачеві у користування за плату на певний строк на умовах, встановлених цим договором. 1.2.Вартість Скутера становить двадцять п’ять тисяч грн. 1.3.З підписанням цього договору сторони стверджують, що Скутер переданий у справному та належному для використання за призначенням в стані 07.12.2019 о 10 годині 30хв. 1.4. Наймач ознайомлений з правилами експлуатації та зберігання Скутера і правилами техніки безпеки. 1.5. Скутер наданий у користування Наймачу на 48 годин. 1.6. Наймач зобов’язаний використовувати Скутер у межах міста Харків, якщо про інше сторони не домовилися письмово. 2.ОРЕНДНА ПЛАТА 2.1. За користування Скутером Наймач сплачує плату із розрахунку 25 грн. за годину користування. 2.2. Строком користування Скутером вважається строк з моменту його отримання Наймачем до моменту повернення Наймодавцеві або сплати за Скутер повної вартості. 2.3. Грошовий аванс (в забезпечення повернення Скутера та оплати користування ним), отриманий Наймодавцем, у сумі 500 грн. та буде повернений Наймачу в момент повернення Скутера за вирахуванням сум, що підлягають сплаті за цим договором. Наймодавець має право утримати з авансової суми кошти у розмірі вартості ремонту або розміру завданої шкоди у разі пошкодження Скутера Наймачем. 2.4. У разі якщо аванс не сплачувався Наймач зобов’язаний здійснити повний розрахунок за користування Скутером в момент його повернення Наймодавцеві. 2.5. У випадку дострокового повернення Наймачем Скутера плата за прокат розраховується виходячи з тривалості користування Скутером. 2.6. У разі прострочення Наймачем сплати будь-яких платежів за цим договором він зобов’язаний сплатити пеню у розмірі __% відсотків від суми простроченого платежу за кожний день прострочення. 3.ІНШІ УМОВИ ДОГОВОРУ 3.1.Наймач зобов’язується користуватися Скутером у відповідності до його призначення, не закладати, не здавати його у піднайом, не розбирати та не ремонтувати Скутер. 3.2.Наймач зобов’язаний повернути Скутер протягом строку, встановленого п. 1.5. цього договору. 3.3.Наймач зобов’язаний повернути Скутер Наймодавцеві у стані, в якому його отримав, з урахуванням нормального фізичного зносу, у стані придатному для експлуатації, без погіршення його споживчих якостей та зовнішнього вигляду. 3.4.При пошкодженні або псуванні Скутера він ремонтується (в т.ч. послуги евакуації) за рахунок Наймача або відшкодовуються Наймачем завдана шкода за вибором Наймодавця. Ремонт здійснюється за адресою: м.Харків, вул.. Шкільна, буд.40. Визначений ним розмір відшкодування вважається узгодженим сторонами і підлягає беззаперечній оплаті Наймачем. За час ремонту Наймач зобов’язаний сплачувати плату у розмірах, встановлених п. 2.1. цього Договору. Якщо в результаті пошкодження Скутера він став непридатним до використання і не підлягає ремонту або ремонт є економічно невигідним у зв’язку із перевищенням вартості ремонту вартості Скутера, Наймач зобов’язаний сплатити Наймодавцеві вартість Скутера, визначену п. 1.2. цього договору. 3.5.Наймодавець має право достроково відмовитися від цього договору, якщо Наймач користується Скутером не у відповідності до його призначення або умисно або з необережності погіршує його якість, споживчі якості та зовнішній вигляд. У цьому випадку Наймач зобов’язаний повернути Скутер негайно після отримання відповідного повідомлення про відмову від договору та сплатити плату за користування Скутером. 3.6.Договір набирає чинності з моменту його підписання і діє до повного виконання прийнятих сторонами на себе зобов’язань. 3.7.В усьому іншому, що не встановлено цим договором, сторони повинні керуватися діючим законодавством України. Підписи сторін ___________________ Наймач ______________ Наймодавець 4. Завдання: Остапчук та Павленко у травні 2009 року у простій письмовій формі уклали попередній договір купівлі-продажу квартири. В договорі було встановлено, що основний договір купівлі-продажу квартири буде підписаний сторонами до 1 вересня поточного року, а також була вказана ціна квартири. Наприкінці серпня Павлов звернувся до власника квартири Остапенко з вимогою укладення основного договору відповідно до попереднього договору. Остапенко йому відмовив, оскільки вважав, що основний договір повинен бути укладений 1 вересня. В обумовлений строк Остапенко відмовився продавати квартиру Павлову на зазначених умовах, оскільки ціни на ринку нерухомості значно підвищилися і він отримав значно вигіднішу пропозицію. Павлов звернувся до суду з вимогою про визнання договору купівліпродажу квартири укладеним на умовах попереднього договору, а також про стягнення збитків, завданих простроченням. Яке рішення повинен винести суд? Виходячи з положень ч. 1 ст. 635 ЦК України можна зробити висновок, що має місце попередній договір купівлі-продажу . Умовами попереднього договору купівлі-продажу встановлено, що сторони: Остапчук – продавець, та Павленко(Павлов) – покупець, уклали попередній договір купівлі-продажу квартири в письмовій формі із зазначення кінцевого строку для складання основного договору купівлі продажу квартири відповідно до попереднього договору до 01.09.2009 року ( ч.1 ст. 635 ЦКУ). В подальшому, в час настання кінцевого строку для укладання основного договору купівлі - продажу квартири, Остапчук відмовився від його складання, а таким чином і від продажу квартири Павленко(Павлову). Що стало підставою для подання останнім позову до суду . У зв’язку з не складанням основного договору купівлі - продажу квартири, кінцевий строк якого настав 01.09.2009 року, зобов'язання, встановлене попереднім договором купівлі-продажу квартири, припиняється ( ч. 3 ст. 635 ЦКУ). Суд розглядаючи, позов Павленко(Павлова) та виходячи з підстав частини 2 статті 635 ЦКУ має часткове задовільнити позов покупця, в частині відшкодування збитків, завданих простроченням.
