Методичний кабінет Криворізької музичної школи № 10 Відкритий урок на тему: «Технічний розвиток в класі домри» Підготувала викл. КПМНЗ «КММШ № 10» Дорошенко О.А. Кривий Ріг 2013. Дата: 24.01. 2013г. Учень: Зенков Данило – 4 клас. Тема уроку: Технічний розвиток в класі домри. Тип уроку: Урок розвитку і закріплення навичок беглості пальців. Мета уроку: показати і розібрати, якими методами і способами можна і потрібно працювати над розвитком техніки. План. 1. Місце технічного матеріалу в навчанні гри на домрі. 2. Значення посадки, постановки рук для успішного оволодіння технікою. 3. Види технічного матеріалу: а) вправи(позиції) б) гами і арпеджіо в) етюди (аплікатура) 4. Робота над п’єсами. 5. Роль звуковидобування і штрихів в розвитку гри на домрі. Завдання: 1. - Проконтролювати ступінь наступних основних знань, умінь і навичок, вивчених і сформованих на попередніх уроках: точна розстановка аплікатури, як основний фактор, що сприяє розвитку беглості пальців, робота різними способами для вироблення активності, не залежно пальців (на прикладі двох творів з репертуарного списку) ; - Продовжити формування вмінь і навичок на матеріалі гам, арпеджіо, упр ажненій Г. Шрадік 2. - Сформувати вміння самостійно підбирати вправи для розвитку координації, швидкості, артикуляції конкретно для кожного твору. - Розвивати вміння виділяти головне, істотне в досліджуваному матеріалі, формувати вміння порівнювати, класифікувати, узагальнювати факти і поняття. - Формувати вміння долати труднощі в навчанні, загартовувати волю, переносити знання й уміння в нові ситуації. Хід уроку. 1. Як відомо в програму учнів входить художній і технічний матеріал. Технічний матеріал служить основою, користуючись якою, учень може без особливих труднощів, виконувати художню частину своєї програми. У вправах, гамах і етюдах використовуються як раз ті ігрові навички, ті технічні прийоми, які використовуються в художніх творах. Працюючи з учнем над технічним матеріалом ми переслідуємо три мети: 1) підготовчу, 2) зміцнюючу (закріпляючу), 3) виправляючу. Підготовча мета - ознайомити учня з новими технічними навичками, які будуть потрібні йому в роботі над художнім твором. Зміцнююча мета - зробити вже придбані технічні навички системою, тобто постійно закріплювати їх. Це необхідно і для фізичної витривалості учня і для його психічної витримки, і для тренування уваги. Закріплення технічних навичок повинно проходити під час розігрування на початку кожного уроку і кожен день вдома перед роботою над п'єсами. Виправляюча мета - якщо з якихось причин учень неправильно засвоїв рухові навички, і це вплинуло на звук, швидкість, на ритм в п'єсі, то педагогу необхідно підібрати такі вправи, етюди, штрихи, ритмічні малюнки, які допомогли б учневі виправити свої недоліки. Це найскладніша робота. 2. Велике значення для успішного оволодіння технікою має посадка учня, постановка його рук. Якість гри у великій мірі залежить від зібраності, підтягнутості, органічної злитості виконавця з інструментом. Посадка повинна бути зручною, що забезпечує найменшу стомлюваність музиканта. Техніка учня в більшій мірі залежить і від звуковидобування, і від звуковедення, уміння користуватися різними штрихами. Причина нерівності при виконанні швидких місць зазвичай криється не в поганому ритмічному почутті учнів, а в невмінні прислухатися до своєї гри і в поганому звуковидобуванні, в недостатньому володінні своїми руками. 3. а) Отже,1-й вид технічного матеріалу - це вправи. Вони допомагають учневі освоїти найпростіші на перший погляд, але дуже важливі рухи. Це як би маленькі конструкції, з яких потім монтується та ж гамма, етюд, твір. Для початку візьмемо вправи Г. Шрадіка. При недостатньо твердій атаці медіатора і слабкому натиску на струни звук втрачає свою глибину, цільність і тривалість. Третій і четвертий пальці повинні працювати незалежно один від одного. Вправи можна грати механічно, тому це відводить учня від основного принципу осмисленості технічної роботи та обов'язкового вслухування. Контролюючи свою гру, учень під час виконання вправ повинен домагатися зв’язного, чистого і красивого звуку. Для того щоб шістнадцяті були більш рівними, ми виділяємо першу ноту в кожній групировці. Слідкуємо щоб удари вверх були рівноцінні ударам вниз, для цього робимо удар вверх з розворотом кісти. б)Другою ланкою у ланцюгу технічного матеріалу слід вважати гами і арпеджіо Необхідно знати, що елементи, пасажі у творах складаються головним чином з гам і арпеджіо. Від регулярної роботи над гамами й арпеджіо апарат набуває хорошу технічну форму. Володіти ними потрібно не тільки для розвитку швидкості, але і для економії часу при роботі над етюдами і художніми творами. Гами і арпеджіо необхідно грати для координації рук, для вироблення звуку і ритму, для оволодіння штрихами і позиціями Для роботи візьмемо гаму Соль мажор. Граємо різними штрихами (стаккато, змінні удари, «дубль» штрих, тремоло, нон легато, тремоло легато, тремоло на зняття, пунктирний ритм). Щоб виконувалася в одному темпі до кінця. Контролювати силу і рівність звуку. Стежимо за якістю штрихів, силою удару по струні, непомітною зміною позицій. Гама на змінні удари також потребує багато уваги. Можна грати квартолями, квінтолями. Пальці готуємо заздалегідь. Слідкуємо за координацією обох рук, зміною позицій, силою удара. Тремоло на зняття. Кожну ноту граємо з замахом. Не чіпляємо сусідні струни. На всіх струнах частота тремоло повинна бути однаковою. Дуже важливо грати пунктирним ритмом. Перша нота грається на тремоло як четвертна з крапкою, друга ударом вверх як восьма. Цей приклад дуже часто зустрічається в п’єсах. І якщо це не відпрацьовано в гамах викликає труднощі. Граємо та рахуємо, тремоло дотримуємо до кінця. Між нотами не повинно бути зупинок. Арпеджіо потрібно вчити тріолями, відпрацьовуючи і вичищаючи кожну. Слідкуємо за координацією правої руки і пальців лівої руки. Перша тріоль починається ударом вниз, друга вверх і т.д. Треба бути дуже уважним щоб не заплутатись. Виділяємо першу ступень. Вона також іде один раз вниз, другий вверх. Тому для того щоб її акцентувати підключаємо кість. Дуже важливо правильно переходити з одної позиції в другу. В арпеджіо це зручно, поки грає права рука відкриту ноту, ми переміщаємо ліву руку в потрібну нам позицію. При переході в 3-й октаві на ноті до, ліву кість відводимо назад, для замаху. При ході назад відводимо кість в протилежну сторону. Для розвитку бігкості використовують хроматичні гами. Хроматична гама - зміна позицій, плавне ковзання кисті по грифу. Дуже корисно пограти, починаючи зі «зворотнього» удару, тобто ті ноти, які гралися ударом медіатора вниз, зіграти ударом вгору, і навпаки в)Ну і найдосконаліше ланка в ланцюзі технічного матеріалу, де зібрані всі елементи техніки, - це звичайно етюди. Етюди - це проміжна ланка між вправами й п'єсами. Від вправ етюди відрізняються своїм емоційним змістом. Навіть самий маленький етюд граємо не як «суху» вправу, а відчувати і виділяти фрази, дотримуватися динамічних вказівок автора, темпових вказівок. Вчимо обов'язково напам'ять, щоб технічні рухи стали автоматичними. 4. 5. Ознайомимось з етюдом Комаровського О. сі –мінор. Які вказівки автора ми бачимо? Темп, динаміка. Візьмемо п’єсу Обера Л. «Тамбурин». Вона насичена фрагментами на різні види техніки. Педагог вказує на складні місця в п'єсі. Учень їх виконує, домагаючись чіткості й злагодженості роботи обох рук. У п'єсі Ю.Весняка Вальс «Весенний каприз» треба буде добитися в учня плавного ковзання пальців по грифу при з'єднанні звуків у легато, перехід з одної позиції в другу, в другій частині потрібно зіграти всі такти на одному диханні, щоб було відчуття політності і руху в музиці. Необхідно навчитися здійснювати швидке переміщення лівої руки по грифу, не порушуючи ритму мелодії при зміні позицій. Висновок: Добре розвинута техніка учня припускає вміле користування прийомами добування і засобами ведення звуку (тремоло, удари вниз - вгору), а також художніми штрихами (стаккато, легато, гліссандо). Робота над технічним матеріалом дуже важлива, вона повинна супроводжувати дитину впродовж усього навчання. Це робота складна, копітка, але потрібна музиканту як повітря. Необхідно кожному учневі прищеплювати любов до цієї роботи, щоб вона стала цікавою. Основи виконання, труднощі і сенс поставлених на початку уроку задач, використовуючи які, ми будемо і далі працювати над технічним розвитком, були зрозумілі і доступні учневі. СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ 1. В. Чунін. Школа гри на трьохструнній домрі. Москва. 2. А.Александров. Школа гри на трьохструнній домрі. Москва. Музика. 1990. 3. А. Климов «Удосконалення гри на домрі». 4. В. Ігонін, М. Говорушко «Питання музичної педагогіки». 5. Н.Т.Лисенко Методика навчання гри на домрі. Київ. 1990. 6. Вольська. Технологія виконання барвистих прийомів гри. Свердловськ.1998. 7. К. Черні.Репетування. 299. «Школа швидкості» для фортепіано .
