tests

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРАЇНИ
НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
імені О. О. БОГОМОЛЬЦЯ
ДОНЕЦЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
імені М. ГОРЬКОГО
КРИМСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
імені С. І. ГЕОРГІЄВСЬКОГО
ЛУГАНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ТЕРНОПІЛЬСЬКА ДЕРЖАВНА МЕДИЧНА АКАДЕМІЯ
імені І. Я. ГОРБАЧЕВСЬКОГО
ФТИЗІАТРІЯ
(НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНИЙ ПОСІБНИК)
Збірник завдань для тестового контролю знань
Під редакцією члена-кореспондента АМН України
професора В. Ф. Москаленка
та професора В. І. Петренка
Рекомендовано Центральним методичним кабінетом з вищої
медичної освіти МОЗ України як навчально-методичний посібник
для студентів вищих медичних закладів ІV рівня акредитації
ВІДПОВІДІ В КІНЦІ КОЖНОГО РОЗДІЛУ
Київ – 2005
В.І.Петренко, С..М.Срібний, Г.О.Тимошенко, І.О.Галан, О.М.Павленко,
М.М.Гришин,
Б.В.Норейко,
С.І.Лепшина,
Р.П.Оліферовська,
С.І.Кельманська, О.Г.Гуренко,
Ю.Г.Пустовий, М. Г. Долинська,
Н.А.Гріцова, Л.А.Грищук, С.І.Карнага
Фтизіатрія: навчально-методичний посібник. Збірник завдань для тестового
контролю знань / Під ред. В.Ф.Москаленка та В.І.Петренка. – Київ:
Автори тестових завдань з відповідних розділів:
Контроль початкового рівня знань: Луганський державний медичний
університет – професор Ю.Г.Пустовий,
доцент М Г. Долинська,
к. мед. н. Н.А.Гріцова.
Контроль поточної навчальної діяльності: Донецький державний
медичний університет імені М. Горького – професор Б.В.Норейко, доцент
С.І.Лепшина,
доцент Р.П.Оліферовська,
доцент С.І.Кельманська,
к. мед. н. О.Г.Гуренко.
Контроль кінцевого рівня засвоєння матеріалу: Національний
медичний університет імені О.О. Богомольця – професор В.І.Петренко,
доцент
С.М.Срібний,
доцент Г.О.Тимошенко,
ас. І.О.Галан;
ас. О.М.Павленко; Кримський державний медичний університет імені
С.І.Георгієвського – професор М. М. Гришин.
Тестові завдання для диференційованого заліку: Тернопільська
державна медична академія імені І. Я.Горбачевського – професор
Л.А.Грищук, к. мед. н. С.І.Карнага.
У посібнику висвітлено питання, передбачені навчальною програмою
з фтизіатрії. Посібник складається із завдань для тестового контролю
початкового рівня знань студентів, поточної навчальної діяльності,
кінцевого рівня засвоєння матеріалу, а також тестових завдань для
диференційованого заліку.
Для студентів вищих медичних навчальних закладів ІV рівня
акредитації.
Рецензенти: професор Д.Г.Крижанівський, професор Б.М.Пухлик
Передмова
Сучасна концепція підготовки кадрів у вищих медичних закладах
освіти ІІІ-ІV рівнів акредитації потребує вдосконалення традиційних форм
аудиторної та позааудиторної роботи студентів, використання методів як
стандартизованого контролю знань, вмінь та навичок, так і не
стандартизованих, особливо ситуаційних задач на знання і вміння, які
розвивають ініціативу, пошук, творче мислення.
З метою удосконалення підготовки студентів, поліпшення якості
засвоєння теоретичного матеріалу колективом авторів створено навчальнометодичний посібник "Фтизіатрія".
У посібнику висвітлено питання, які випливають з навчальної програми
з фтизіатрії. Він складається із завдань для тестового контролю
початкового рівня знань студентів, поточної навчальної діяльності,
кінцевого рівня засвоєння матеріалу за окремими темами кожного
практичного заняття, а також тестових завдань для диференційованого
заліку. Кожне завдання тестового контролю має тільки одну правильну
відповідь, яку мають визначити студенти.
Контроль правильності відповідей на тестові завдання – це важливий
елемент навчання, що підвищує мотивацію студентів для опанування
знаннями такого захворювання як туберкульоз, надає можливості виявити
слабкі місця у вивченні матеріалу, а тому краще зрозуміти яким темам
потрібно приділити більшої уваги.
Сподіваємося, що навчально-методичний посібник буде корисним як
для студентів, так і для викладачів вищих медичних закладів освіти і ми з
подякою сприймемо всі критичні зауваження щодо подальшого
удосконалення цієї книги.
Колектив авторів висловлює щиру подяку начальнику методичного
кабінету Національного медичного університету імені О. О. Богомольця,
доценту Н. М. Зеленіній за надання консультативної допомоги при
створенні навчально-методичного посібника.
4
Фтизіатрія: навчально-методичний посібник
З М І С Т
ПЕРЕДМОВА . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .3
ОСОБЛИВОСТІ ОБСТЕЖЕННЯ ХВОРИХ НА
ТУБЕРКУЛЬОЗ
Контроль початкового рівня знань . . . . . . . . . . . . . . . . . . .8
Контроль поточної навчальної діяльності . . . . . . . . . . .11
Контроль кінцевого рівня засвоєння матеріалу . . . . . . .13
Тестові завдання для диференційованого заліку . . . . . .17
МЕТОДИ РЕНТГЕНОЛОГІЧНОЇ ДІАГНОСТИКИ
ТУБЕРКУЛЬОЗУ ОРГАНІВ ДИХАННЯ
Контроль початкового рівня знань . . . . . . . . . . . . . . . . . .19
Контроль поточної навчальної діяльності . . . . . . . . . . .21
Контроль кінцевого рівня засвоєння матеріалу . . . . . . .27
Тестові завдання для диференційованого заліку . . . . . .30
КЛІНІЧНА КЛАСИФІКАЦІЯ ТУБЕРКУЛЬОЗУ
Контроль початкового рівня знань . . . . . . . . . . . . . . . . .32
Контроль поточної навчальної діяльності . . . . . . . . . . .34
Контроль кінцевого рівня засвоєння матеріалу . . . . . . .41
Тестові завдання для диференційованого заліку . . . . . .44
ЛАБОРАТОРНА ДІАГНОСТИКА ТУБЕРКУЛЬОЗУ.
МЕТОДИ ВИЯВЛЕННЯ МБТ. АТИПОВІ МБТ ТА ЇХ
КЛІНІЧНЕ ЗНАЧЕННЯ
Контроль початкового рівня знань . . . . . . . . . . . . . . . . . .48
Контроль поточної навчальної діяльності . . . . . . . . . . .50
Контроль кінцевого рівня засвоєння матеріалу . . . . . . .53
Тестові завдання для диференційованого заліку . . . . . .56
ДОСЛІДЖЕННЯ ФУНКЦІЇ ЗОВНІШНЬОГО ДИХАННЯ
ПРИ ТУБЕРКУЛЬОЗІ ЛЕГЕНЬ
Контроль початкового рівня знань . . . . . . . . . . . . . . . . .59
Контроль поточної навчальної діяльності . . . . . . . . . . .62
Контроль кінцевого рівня засвоєння матеріалу . . . . . . .63
Тестові завдання для диференційованого заліку . . . . . .66
ТУБЕРКУЛІНОДІАГНОСТИКА
Контроль початкового рівня знань . . . . . . . . . . . . . . . . .68
Контроль поточної навчальної діяльності . . . . . . . . . . .71
Контроль кінцевого рівня засвоєння матеріалу . . . . . . .72
Тестові завдання для диференційованого заліку . . . . . .75
Збірник завдань для тестового контролю знань
ЛІКУВАННЯ ХВОРИХ НА ТУБЕРКУЛЬОЗ
Контроль початкового рівня знань . . . . . . . . . . . . . . . . . .78
Контроль поточної навчальної діяльності . . . . . . . . . . . .80
Контроль кінцевого рівня засвоєння матеріалу . . . . . . .85
Тестові завдання для диференційованого заліку . . . . . .89
ТУБЕРКУЛЬОЗ НЕВСТАНОВЛЕНОЇ ЛОКАЛІЗАЦІЇ
Контроль початкового рівня знань . . . . . . . . . . . . . . . . . .92
Контроль поточної навчальної діяльності . . . . . . . . . . . .95
Контроль кінцевого рівня засвоєння матеріалу . . . . . . .96
Тестові завдання для диференційованого заліку . . . . .100
ПЕРВИННИЙ ТУБЕРКУЛЬОЗНИЙ КОМПЛЕКС
Контроль початкового рівня знань . . . . . . . . . . . . . . . . .102
Контроль поточної навчальної діяльності . . . . . . . . . . .105
Контроль кінцевого рівня засвоєння матеріалу . . . . . .108
Тестові завдання для диференційованого заліку . . . . .113
ТУБЕРКУЛЬОЗ ВНУТРІШНЬОГРУДНИХ
ЛІМФАТИЧНИХ ВУЗЛІВ
Контроль початкового рівня знань . . . . . . . . . . . . . . . .115
Контроль поточної навчальної діяльності . . . . . . . . . . .118
Контроль кінцевого рівня засвоєння матеріалу . . . . . .121
Тестові завдання для диференційованого заліку . . . . .125
ДИСЕМІНОВАНИЙ ТУБЕРКУЛЬОЗ ЛЕГЕНЬ
Контроль початкового рівня знань . . . . . . . . . . . . . . . .128
Контроль поточної навчальної діяльності . . . . . . . . . . .130
Контроль кінцевого рівня засвоєння матеріалу . . . . . .134
Тестові завдання для диференційованого заліку . . . . .142
МІЛІАРНИЙ ТУБЕРКУЛЬОЗ
Контроль початкового рівня знань . . . . . . . . . . . . . . . . .144
Контроль поточної навчальної діяльності . . . . . . . . . . .146
Контроль кінцевого рівня засвоєння матеріалу . . . . . .148
Тестові завдання для диференційованого заліку . . . . .153
ТУБЕРКУЛЬОЗ НЕРВОВОЇ СИСТЕМИ ТА МОЗКОВИХ
ОБОЛОНОК
Контроль початкового рівня знань . . . . . . . . . . . . . . . . .154
Контроль поточної навчальної діяльності . . . . . . . . . . .156
Контроль кінцевого рівня засвоєння матеріалу . . . . . .157
Тестові завдання для диференційованого заліку . . . . .162
5
6
Фтизіатрія: навчально-методичний посібник
ВОГНИЩЕВИЙ ТУБЕРКУЛЬОЗ ЛЕГЕНЬ
Контроль початкового рівня знань . . . . . . . . . . . . . . . . .165
Контроль поточної навчальної діяльності . . . . . . . . . . .168
Контроль кінцевого рівня засвоєння матеріалу . . . . . .170
Тестові завдання для диференційованого заліку . . . . .175
ІНФІЛЬТРАТИВНИЙ ТУБЕРКУЛЬОЗ ЛЕГЕНЬ
Контроль початкового рівня знань . . . . . . . . . . . . . . . .178
Контроль поточної навчальної діяльності . . . . . . . . . . .181
Контроль кінцевого рівня засвоєння матеріалу . . . . . .184
Тестові завдання для диференційованого заліку . . . . .187
КАЗЕОЗНА ПНЕВМОНІЯ
Контроль початкового рівня знань . . . . . . . . . . . . . . . . .189
Контроль поточної навчальної діяльності . . . . . . . . . . .192
Контроль кінцевого рівня засвоєння матеріалу . . . . . .193
Тестові завдання для диференційованого заліку . . . . .196
ТУБЕРКУЛЬОМА ЛЕГЕНЬ
Контроль початкового рівня знань . . . . . . . . . . . . . . . .198
Контроль поточної навчальної діяльності . . . . . . . . . . .201
Контроль кінцевого рівня засвоєння матеріалу . . . . . .203
Тестові завдання для диференційованого заліку . . . . .207
ТУБЕРКУЛЬОЗНИЙ ПЛЕВРИТ
(У ТОМУ ЧИСЛІ ЕМПІЄМА)
Контроль початкового рівня знань . . . . . . . . . . . . . . . . .210
Контроль поточної навчальної діяльності . . . . . . . . . . .213
Контроль кінцевого рівня засвоєння матеріалу . . . . . .216
ФІБРОЗНО-КАВЕРНОЗНИЙ ТУБЕРКУЛЬОЗ ЛЕГЕНЬ
Контроль початкового рівня знань . . . . . . . . . . . . . . . . .221
Контроль поточної навчальної діяльності . . . . . . . . . . .224
Контроль кінцевого рівня засвоєння матеріалу . . . . . .226
Тестові завдання для диференційованого заліку . . . . .230
ЦИРОТИЧНИЙ ТУБЕРКУЛЬОЗ ЛЕГЕНЬ
Контроль початкового рівня знань . . . . . . . . . . . . . . . .233
Контроль поточної навчальної діяльності . . . . . . . . . .236
Контроль кінцевого рівня засвоєння матеріалу . . . . . .237
Збірник завдань для тестового контролю знань
УСКЛАДНЕННЯ ТУБЕРКУЛЬОЗУ: КРОВОХАРКАННЯ,
ЛЕГЕНЕВА КРОВОТЕЧА, ХРОНІЧНЕ ЛЕГЕНЕВЕ СЕРЦЕ,
СПОНТАННИЙ ПНЕВМОТОРАКС, АМІЛОЇДОЗ
ВНУТРІШНІХ ОРГАНІВ
Контроль початкового рівня знань . . . . . . . . . . . . . . . . .242
Контроль поточної навчальної діяльності . . . . . . . . . . .245
Контроль кінцевого рівня засвоєння матеріалу . . . . . .247
Тестові завдання для диференційованого заліку . . . . .251
ТУБЕРКУЛЬОЗ У ПОЄДНАННІ З ІНШИМИ
ЗАХВОРЮВАННЯМИ (КОНІОТУБЕРКУЛЬОЗ,
ЦУКРОВИЙ ДІАБЕТ, ВИРАЗКОВА ХВОРОБА ШЛУНКУ І
12-ПАЛОЇ КИШКИ, СНІД). ТУБЕРКУЛЬОЗ І ВАГІТНІСТЬ
Контроль початкового рівня знань . . . . . . . . . . . . . . . .254
Тестові завдання для диференційованого заліку . . . . .257
ПРОФІЛАКТИКА ТУБЕРКУЛЬОЗУ (ВАКЦИНАЦІЯ І
РЕВАКЦИНАЦІЯ БЦЖ, ХІМІОПРОФІЛАКТИКА,
СОЦІАЛЬНА, САНІТАРНА ПРОФІЛАКТИКА)
Контроль початкового рівня знань . . . . . . . . . . . . . . . . .260
Контроль поточної навчальної діяльності . . . . . . . . . . .263
Контроль кінцевого рівня засвоєння матеріалу . . . . . .264
Тестові завдання для диференційованого заліку . . . . .270
ОСЕРЕДКИ ТУБЕРКУЛЬОЗНОЇ ІНФЕКЦІЇ. КОМПЛЕКС
ПРОФІЛАКТИЧНИХ ЗАХОДІВ В ОСЕРЕДКУ
ТУБЕРКУЛЬОЗНОЇ ІНФЕКЦІЇ. ОСНОВНІ
ЕПІДЕМІОЛОГІЧНІ ПОКАЗНИКИ ТУБЕРКУЛЬОЗУ
Контроль початкового рівня знань . . . . . . . . . . . . . . . .273
Контроль поточної навчальної діяльності . . . . . . . . . . .276
Контроль кінцевого рівня засвоєння матеріалу . . . . . .276
ПРОТИТУБЕРКУЛЬОЗНИЙ ДИСПАНСЕР: СТРУКТУРА,
ЗАВДАННЯ, ОРГАНІЗАЦІЯ РОБОТИ. ГРУПИ
ДИСПАНСЕРНОГО НАГЛЯДУ
Контроль початкового рівня знань . . . . . . . . . . . . . . . . .280
Контроль поточної навчальної діяльності . . . . . . . . . . .282
Контроль кінцевого рівня засвоєння матеріалу . . . . . .285
Тестові завдання для диференційованого заліку . . . . .289
7
8
Фтизіатрія: навчально-методичний посібник
ОСОБЛИВОСТІ ОБСТЕЖЕННЯ ХВОРИХ НА
ТУБЕРКУЛЬОЗ
Контроль початкового рівня знань
1. На що скаржаться хворі при розгорнутій клінічній картині
туберкульозу, незалежно від локалізації процесу?
А. Слабість, пітливість, втрату ваги, підвищену температуру тіла.
В. Напади задухи при зміні погоди.
С. Порушення чутливості, "повзання мурашок" у кінцівках.
D. Скороминучі порушення свідомості.
Е. Головний біль, біль у животі без чіткої локалізації.
2. Який характер носить звичайно температурна крива при туберкульозі?
А. Постійна.
В. Одноденна.
С. Гектична.
D. Триденна.
Е. Неправильна.
3. Який найвірогідніший характер харкотиння при неускладненому
туберкульозі легенів?
А. Слизувате прозоре.
В. Яскраво-жовте.
С. Зеленувато-жовте.
D. Зелене з різким запахом.
Е. Іржаве.
4. Який найтиповіший характер болю у грудній клітці при "свіжому"
неускладненому туберкульозі легенів?
А. Нападоподібний.
В. Постійний.
С. Сенестопатичний.
D. Мігруючий.
Е.Фантомний.
5. Чим викликаний біль при "свіжому" неускладненому туберкульозі?
А. Розпадом легеневої тканини.
В. Вираженою ексудацією в легеневу тканину.
С. Ураженням бронхів.
D. Ураженням плеври.
Е. Переважанням продуктивної реакції.
6. Який характер відходження харкотиння
туберкульозі легенів є найтиповішим?
при неускладненому
Збірник завдань для тестового контролю знань
9
А. Харкотиння виділяється переважно зранку після куріння у кількості
10-15 мл.
В. Харкотиння виділяється протягом доби у кількості 30-100 мл.
С. Рідке водянисте харкотиння виділяється постійно до 1,5-2 л на добу.
D. Хворий може вказати час, коли густе смердюче харкотиння
одноразово виділилося "повним ротом".
Е. В'язке харкотиння виділяється тільки після завершення нападів
задухи.
7. Як хворі на туберкульоз частіше на все пояснюють втрату ваги?
А. Погіршенням апетиту.
В. Збоченням смаку, огидливістю до окремих видів їжі.
С. Економією на їжі.
D. Не можуть пояснити, бо апетит та ритм харчування залишилися
звичайними.
Е. Бажанням схуднути.
8. Коли частіше виявляється пітливість при туберкульозі?
А. При фізичному напруженні.
В. При психоемоційному напруженні.
С. Вночі.
D. При перегріві.
Е. Вдень.
9. Який анамнез захворювання характерніший для туберкульозу легенів?
А. Захворів гостро три дні тому, теперішнім часом стан дещо
поліпшився.
В. Вважає себе хворим декілька місяців.
С. Вважає себе хворим "все життя", неодноразово обстежився без
результату.
D. Погіршення почуття відмічає кожний четвертий день.
Е. Щорічно відмічає погіршення почуття при скороченні світлового дня.
10. Яке з перелічених даних анамнезу життя є чинником ризику
захворювання на туберкульоз?
А. Вакцинація проти гепатиту В.
В. Перебування в країнах Західної Європи менше 3-х років тому.
С. Нелегальна трудова міграція.
D. Зміна професії на більш кваліфіковану.
Е. Вихід на пенсію.
11. Яке із захворювань в анамнезі підвищує ризик захворювання на
туберкульоз?
А. Ішемічна хвороба серця.
В. Нейродерміт.
С. Виразкова хвороба шлунку.
D. Деформуючий артроз.
Е. Апендицит.
10
Фтизіатрія: навчально-методичний посібник
12. В якому віці у чоловіків захворювання на туберкульоз є
найвірогіднішим?
А. 20-29 років.
В. 30-39 років.
С. 50-59 років.
D. 60-69 років.
Е. Понад 70 років.
13. В якому віці у жінок захворювання на туберкульоз є найвірогіднішим?
А. 20-29 років.
В. 30-39 років.
С. 40-49 років.
D. 50-59 років.
Е. Понад 60 років.
14. Яка найтиповіша форма грудної клітки у хворого на туберкульоз?
А. Гіперстенічна.
В. Паралітична.
С. Рахітична.
D. Сколіотична.
Е. Емфізематозна.
15. Який найінформативніший феномен при аускультації хворого на
туберкульоз легенів?
А. Розсіяні сухі хрипи.
В. Непостійні сухі та вологі хрипи у прикореневій зоні.
С. Вологі локальні хрипи на верхівках легенів.
D. Шум тертя плеври.
Е. "Німа" легеня.
Еталони відповідей: 1.А. 2.E. 3.A. 4.В. 5.D. 6.В. 7.D. 8.C. 9.B. 10.C.
11.C. 12.A. 13.B. 14.B. 15.C.
Збірник завдань для тестового контролю знань
11
Контроль поточної навчальної діяльності
1.
Хворому 37 років. Звернувся до терапевта зі скаргами на кашель з
виділенням харкотиння протягом 3-4 тижнів, підвищення температури до
37,2-37,3°С. Об'єктивно без патології.
Яке обстеження призначите хворому для встановлення наявності
туберкульозного процесу?
2.
Хворий 20-ти років скаржиться на підвищення температури тіла до
39° С, слабість, значну втрату маси тіла, кашель з харкотинням,
кровохаркання. Рентгенологічно виявлено затемнення VI сегменту правої
легені та зменшення його у розмірі, розширення правого кореня за рахунок
збільшених внутрішньогрудних лімфатичних вузлів. Проба Манту з 2 ТО
ППД-Л – діаметр інфільтрату 14 мм. Під час бронхоскопії у VI
сегментарному бронху справа виявлене розростання грануляцій, які
кровоточать.
Яке дослідження додатково варто провести для уточнення діагнозу?
3.
При флюорографічному обстеженні хворого 23-х років у II сегменті
правої легені вперше виявлено малої інтенсивності вогнищеві тіні з
нечіткими контурами. Скаржиться на кашель із невеликою кількістю
слизового харкотиння. Об'єктивно без патології. Аналіз крові у межах
норми.
Які додаткові дослідження слід призначити хворому для
підтвердження туберкульозної етіології процесу?
4.
Хворий 45-ти років поступив у неврологічне відділення зі скаргами на
різкий біль у поперековому відділі хребта, кашель з виділенням
харкотиння протягом 2-х місяців.
Яке обстеження в першу чергу слід призначити хворому для
виключення наявності туберкульозного процесу?
5.
Хворому 32 роки. Занедужав гостро: температура тіла підвищилася
до 39° С, з'явився кашель зі слизуватим харкотинням до 50мл на добу.
Контакту із хворим на туберкульоз не встановлено. Хворіє на цукровий
діабет. Над всією верхньою часткою правої легені визначається вкорочення
перкуторного звуку, дихання везикулярне, ослаблене, з одинокими
вологими хрипами. Рентгенологічно: верхня частка правої легені
негомогенно затемнена, наявні ділянки прояснення.
Яке дослідження допомогло б підтвердити туберкульозну етіологію
захворювання?
6.
У дитини 7-ми років при черговому обстеженні виявлено гіперергічну
пробу Манту з 2 ТО ППД-Л – інфільтрат діаметром 18 мм. Скаржиться на
кашель з харкотинням. Аналіз крові у межах норми. Рентгенологічно:
правий корінь розширений, безструктурний, зовнішній його контур
нечіткий, розмитий. У харкотинням виявлені МБТ.
Яке інструментальне дослідження потрібно провести для уточнення
діагнозу?
12
Фтизіатрія: навчально-методичний посібник
7.
У дитини 6-ти років при черговому обстеженні проба Манту з 2 ТО
ППД-Л – інфільтрат діаметром 14 мм, минулого року – 5 мм. Скарг немає.
Об'єктивно без патології. Аналіз крові у межах норми. Рентгенологічно:
правий корінь розширений, безструктурний, зовнішній його контур
нечіткий, розмитий. У харкотинні виявлено МБТ.
Яке інструментальне дослідження потрібно провести дитині в першу
чергу?
8.
Хворий 30-ти років протягом 2-х місяців відзначав підвищення
температури до 37,1°-37,3°С,
зниження апетиту, підвищену
стомлюваність, нічну пітливість. Зловживає алкоголем. Об'єктивно:
зниженого харчування; над легенями вислуховується жорстке дихання.
9
Аналіз крові: Л-9,5х10 /л, ШОЕ-27 мм/год. Рентгенологічно: у верхніх і
середніх відділах легень визначаються множинні вогнищеві тіні розміром
від 3-х до 8мм малої і середньої інтенсивності. У хворого запідозрений
дисемінований туберкульоз легень.
Які клінічні синдроми виявлено у хворого?
9.
У хворого 32-х років при профілактичному огляді флюорографічним
методом виявлено множинні вогнищеві тіні різні за розмірами та
інтенсивністю в обох легенях. Скарг хворий не пред'являє. Об'єктивно
патології не виявлено. Аналіз крові у межах норми.
Яке рентгенологічне дообстеження потрібно провести хворому?
10. Хворій 48 років. Протягом 2-х місяців перебувала на лікуванні у
терапевтичному відділенні з приводу двосторонньої пневмонії. Лікування
виявилося неефективним. В анамнезі цукровий діабет і виразкова хвороба
12-палої кишки.
Яке лабораторне дослідження показане хворій у першу чергу?
11. Хворий 55-ти років скаржиться на кашель з невеликою кількістю
важко відокремлюваного харкотиння, підвищення температури до
37,5–38° С, погіршення апетиту. Перкуторно над легенями – ясний
легеневий звук. Дихання жорстке, хрипи не вислуховуються.
Рентгенологічно: на фоні деформованого, посиленого легеневого рисунка в
нижніх і середніх відділах, більше в прикореневій зоні, виявлено
множинні вогнищеві тіні з чіткими контурами. У ІІ сегменті справа
визначаються великі малоінтенсивні вогнищеві тіні з нечіткими
контурами; в одному з них – прояснення в центрі.
Яке дослідження в першу чергу варто провести для уточнення
діагнозу?
12.
Дитина 10-ти років скаржиться на сильний біль у правому боці, що
Збірник завдань для тестового контролю знань
13
підсилюється при глибокому вдиху, кашлі, підвищення температури до
38°-38,5°С, наростання задишки. В останні два дні біль зменшився.
Перкуторно справа, від II ребра донизу, відмічається тупість, межі серця
зміщені вліво. Дихання над правою легенею різко ослаблене, а над
нижніми відділами не вислуховується. Рентгенологічно: відмічається
гомогенне затемнення правої легені, від II ребра донизу, органи
середостіння зміщені вліво. Виявлено "віраж" туберкулінової проби.
Який метод діагностики варто провести в першу чергу для
підтвердження наявності рідини в плевральній порожнині?
Еталони відповідей:
1. Трикратне бактеріоскопічне дослідження харкотиння на МБТ.
2. Аналіз харкотиння на МБТ.
3. Бактеріоскопічне і бактеріологічне дослідження харкотиння на МБТ.
4. Трикратне бактеріоскопічне дослідження харкотиння на МБТ.
5. Аналіз харкотиння на МБТ усіма методами.
6. Бронхоскопію.
7. Бронхоскопію.
8. Інтоксикаційний синдром, синдром бронхо-легеневого ураження.
9. Оглядову рентгенограму і томограму.
10. Багаторазове дослідження харкотиння на МБТ бактеріоскопічним
методом.
11. Аналіз харкотиння на МБТ бактеріоскопічним методом.
12. Діагностичну плевральну пункцію.
Контроль кінцевого рівня засвоєння матеріалу
1. Хворий 45-ти років пред'являє скарги на слабість, періодичне
підвищення температури до 37,3°С, кашель з харкотинням більше 3-х
тижнів. В родині є хворі на туберкульоз.
В яких ділянках грудної клітки найчастіше можна виявити
аускультативні зміни при об'єктивному огляді хворого?
А. В міжлопатковому просторі.
В. В нижній третині легень.
С. В підлопатковій ділянці.
D. В підключичній області.
E. В пахвовій ділянці.
14
Фтизіатрія: навчально-методичний посібник
2.
Хвора 35-ти років пред'являє скарги на слабість, незначний кашель з
харкотинням. При рентгенологічному обстеженні виявлено негомогенне
обмежене, розміром більше 5 см, затемнення у S1,2 правої легені.
Запідозрено інфільтративний туберкульоз верхньої частки правої легені.
Які найвірогідніші дані аускультації характерні будуть
спостерігатись над ділянкою ураження легень зазначеної
локалізації?
А. Вологі хрипи.
В. Сухі поширені хрипи.
С. Везикулярне дихання.
D. Амфоричне дихання.
E. Відсутність дихання.
3.
Хворій 25-ти років з приводу скарг на підвищену температуру тіла і
кашель проведено флюорографічне обстеження, у результаті якого у
верхній частці правої легені виявлено затемнення діаметром 4,0х5,0см
малої інтенсивності з наявністю деструкції. В харкотинні виявлено МБТ.
Які хрипи будуть найхарактерніші для таких змін в легенях?
А. Поширені хрипи.
В. Розсіяні поодинокі хрипи.
С. Локальні хрипи.
D. Вологі і сухі хрипи протягом ураженої легені.
E. Вологі хрипи в нижніх відділах легень.
4.
Хворий 35-ти років звернувся до лікаря зі скаргами на слабість,
кашель з харкотинням, підвищення температури тіла до 37,2°С. Після
дообстеження у протитуберкульозному диспансері було виявлено
інфільтративний туберкульоз легень. З анамнезу відомо, що пацієнт хворів
на гайморит, інфекційний гепатит, тиреотоксикоз. Два роки тому виявлено
цукровий діабет та гломерулонефрит.
Яке соматичне захворювання є фактором ризику виникнення
туберкульозу?
А. Гломерулонефрит.
В. Цукровий діабет.
С. Тиреотоксикоз.
D. Інфекційний гепатит.
E. Гайморит.
5.
Хвора 35-ти років перебуває на лікуванні у протитуберкульозному
диспансері з приводу вперше діагностованого інфільтративного
туберкульозу верхньої частки лівої легені (лобіт) у фазі розпаду. При
фізикальному обстеженні змін не виявлено.
Як правильно повинен дихати хворий, щоб підвищити
інформативність методу аускультації?
Збірник завдань для тестового контролю знань
15
А. Дихати часто.
В. Дихати глибоко.
С. Сильно прокашлятись.
D. Легенько покашляти і зробити глибокий вдих.
E. Дихати відкритим ротом.
6.
Хворому 40 років. Спрямований до протитуберкульозного диспансеру
для дообстеження і підтвердження діагнозу туберкульозу легень. Хворий
скаржиться на підвищення температури тіла до 37,5°С, слабість,
пітливість, кашель з харкотинням.
Яке харкотиння характерне для туберкульозу легень?
А. Гнійне із сморідним запахом.
В. Слизове.
С. Піняве.
D. Слизове харкотиння канаркового кольору.
E. Іржаве.
7.
Хвора 30-ти років поступила на лікування до протитуберкульозного
диспансеру з приводу вперше діагностованого інфільтративного
туберкульозу верхньої частки правої легені. У хворої виражений синдром
інтоксикації.
Які з наведених скарг належать до інтоксикаційного синдрому при
туберкульозі?
А. Кровохаркання, слабість, біль в грудній клітці, остуда, задишка.
В. Кашель, виділення харкотиння, гектична температура, біль в грудях.
С. Нудота, блювота, кашель, біль в суглобах, нездужання.
D. Підвищення температури тіла до субфебрильних цифр, слабість,
зниження апетиту і маси тіла, пітливість.
E. Кашель, виділення харкотиння, поганий сон, головний біль, сиплість
голосу.
8.
Хворому 32 роки. Поступив на лікування до протитуберкульозного
диспансеру з приводу рецидиву туберкульозного процесу. При обстеженні
хворого встановлено наявність бронхо-легенево-плеврального синдрому.
Які симптоми характерні для цього синдрому?
А. Підвищення температури тіла, слабість, зниження апетиту, втрата
маси тіла, пітливість.
В. Кашель, слабість, поганий сон, головний біль, сиплість голосу.
С. Кашель, наявність харкотиння, біль в грудній клітці, кровохаркання,
задишка.
D. Кашель, слабість, сиплість голосу, сухі хрипи, вкорочення
перкуторного тону.
E. Задишка, поганий сон, вологі хрипи, посилення голосового
тремтіння, нездужання.
16
Фтизіатрія: навчально-методичний посібник
9.
Хворий 35-ти років скаржиться на підвищення температури тіла до
37,5°С, поганий апетит, нездужання, слабість, кашель з харкотинням до 50
мл на добу слизового характеру. Стан хворого погіршився поступово,
протягом місяця.
Яке захворювання можна запідозрити у хворого?
А. Пневмонія.
В. Туберкульоз легень.
С. Абсцес легень.
D. Бронхіальна астма.
E. Хронічний бронхіт.
10. Хворий 55-ти років хворіє на туберкульоз протягом 3-х років.
Скаржиться на кашель з харкотинням, підвищення температури тіла,
слабість, задишку при фізичному навантаженні. При аускультації над
правою легенею, у підключичній ділянці, вислуховується амфоричне
дихання.
Які зміни в легенях зумовили такий аускультативний феномен при
туберкульозі?
А. Ексудат.
В. Велика каверна.
С. Ателектаз легені.
D. Мала каверна.
E. Циротичні зміни.
11. Хворій 33 роки. Скаржиться на кашель з харкотинням, слабість,
підвищення температури до 37,2°С протягом 3 тижнів, зниження апетиту,
слабість. При об'єктивному огляді змін не виявлено.
Що потрібно з'ясувати у хворої в анамнезі життя?
А. Куріння.
В. Дотримання режиму праці і відпочинку.
С. Наявність контакту з хворим на туберкульоз.
D. Заняття спортом.
E. Наявність емоційної лабільності.
Еталони відповідей: 1.D. 2.Е.
9.В. 10.В. 11.С.
3.С.
В. 4.
5.D.
6. В.
7.D.
8.С.
Збірник завдань для тестового контролю знань
17
Тестові завдання для диференційованого заліку
1. У хворого виявлено інфільтративний туберкульоз верхньої частки правої
легені в фазі розпаду, МБТ (+).
Які дихальні шуми сподіваєтеся почути над ділянками ураження?
А. Сухі свистячі хрипи.
В. Крепітацію.
С. Шум тертя плеври.
D. Бронхіальне дихання.
Е. Локальні вологі хрипи.
2.
У хворого на туберкульоз над верхнім відділом правої легені
відмічається перкуторний звук з тимпанічним відтінком, аускультативно
– амфоричне дихання.
Про які зміни в легенях слід думати?
А. Інфільтрацію легеневої тканини.
В. Цироз легені.
С. Ателектаз.
D. Гігантську каверну.
Е. Спонтанний пневмоторакс.
3.
У шестирічного хлопчика, хворого на первинний туберкульозний
комплекс, над нижнім відділом грудної клітки справа вислуховується шум
тертя плеври.
Про які патологічні зміни слід думати?
А. Спонтанний пневмоторакс.
В. Сухий плеврит.
С. Ексудативний плеврит.
D. Плевропневмонію.
Е. Емпієму плеври.
4.
У хворого визначається "виделковий" симптом.
Про які патологічні зміни слід думати?
А. Первинний туберкульозний комплекс.
В. Спонтанний пневмоторакс.
С. Цироз легені.
D. Сухий плеврит.
Е. Туберкульоз внутрішньогрудних лімфатичних вузлів.
5.
У хворої на туберкульоз легень під лівою лопаткою вислуховуються
середньопухирчасті хрипи.
Про що свідчать такі зміни?
А. Вогнищеві зміни в легеневій тканині.
В. Бронхіт.
С. Наявність порожнин розпаду.
D. Спонтанний пневмоторакс.
Е. Ателектаз.
18
6.
Фтизіатрія: навчально-методичний посібник
Який тип дихання характерний в
інфільтративному туберкульозі легень?
А. Везикулярний.
В. Амфоричний.
С. Змішаний.
D. Бронхіальний.
Е. Саккадований.
проекції
ураження
при
7. Яка інформація є найзначущою при опитуванні хворого з підозрою на
туберкульоз легень?
А. Сімейний стан хворого.
В. Професія.
С. Матеріально-побутові умови життя.
D. Контакт з хворим на туберкульоз.
Е. Наявність в домашньому господарстві великої рогатої худоби
(корови).
8. При якому захворюванні може визначатися "виделковий" симптом?
А. Дисемінований туберкульоз легень.
В. Туберкульома.
С. Сухий плеврит.
D. Циротичний туберкульоз легені.
Е. Силікотуберкульоз.
9. Які симптоми належать до "грудних" симптомів туберкульозу легень?
А. Субфебрильна температура, кашель, головний біль, задишка,
загальна слабість.
В. Кровохаркання, задишка, біль в грудній клітці, кашель, виділення
харкотиння.
С. Біль в ділянці серця, субфебрилітет, кашель, кровохаркання,
задишка.
D. Біль в ділянці печінки, задишка, кашель, кровохаркання,
субфебрилітет.
Е. Блювота, хриплий голос, кашель, задишка, виділення харкотиння.
10. У скільки разів частіше хворіють на туберкульоз контактні особи, ніж
неконтактні?
А. 2-4.
В. 5-10.
С. 15-20.
D. 25-30.
Е. 31-35.
11. Яка методика провокації хрипів у хворих на туберкульоз?
А. Глибоке дихання.
В. Дихання ротом.
С. Глибокий вдих після легкого покашлювання.
D. Дихання через ніс.
Е. Спокійне дихання.
Еталони відповідей:
10.B. 11.C.
1.Е. 2.D. 3.B. 4.C. 5.C. 6.C. 7.D. 8.D. 9.B.
Збірник завдань для тестового контролю знань
19
МЕТОДИ РЕНТГЕНОЛОГІЧНОЇ ДІАГНОСТИКИ
ТУБЕРКУЛЬОЗУ ОРГАНІВ ДИХАННЯ
Контроль початкового рівня знань
1. Який рентгенологічний метод застосовується для скринінгового
обстеження
населення з метою виявлення туберкульозу органів дихання?
А. Оглядова рентгенографія.
В. Комп'ютерна томографія.
С. Флюорографія.
D. Рентгеноскопія.
Е. Бронхографія.
2. Який метод доцільніше застосовувати для контролю динаміки
ефективності лікування хворих на туберкульоз легенів?
А. Рентгенографію.
В. Рентгенокімографію.
С. Флюорографію.
D. Рентгеноскопію.
Е. Бронхографію.
3. Який метод є найефективнішим для уточнення локалізації тіні в товщі
легеневої тканини та її співвідношення з оточуючими тканинами
(ребрами, хребтом, тощо)?
А. Оглядова рентгенографія.
В. Комп'ютерна томографія.
С. Флюорографія.
D. Рентгеноскопія.
Е. Бронхографія.
4. Який метод частіше застосується для виявлення деструкції в легеневій
тканині?
А. Оглядова рентгенографія.
В. Томографія.
С Прицільна рентгенографія.
D. Рентгеноскопія.
Е. Бронхографія.
5. З якого рентгенологічного методу доцільніше розпочати додаткове
обстеження, якщо при профілактичному флюорографічному
обстеженні в першому та другому сегментах легенів виявлено
вогнищевоподібні тіні?
А. З оглядової рентгенографії.
В. З комп'ютерної томографії.
С. З прицільної рентгенографії.
D. З рентгеноскопії.
Е. З бронхографії.
20
Фтизіатрія: навчально-методичний посібник
6. Який метод надає найдетальнішу інформацію про структуру та
однорідність тіні у легенях?
А. Томографія.
В. Комп'ютерна томографія.
С. Прицільна рентгенографія.
D. Рентгеноскопія.
Е. Бронхографія.
7. Який із перелічених методів дослідження органів дихання не є
рентгенологічним?
А. Рентгенографія.
В. Комп'ютерна томографія.
С. Рентгеноскопія.
D. Бронхографія.
Е. Бронхоскопія.
8. Які критерії оптимальної жорсткості рентгенограми?
А. На рентгенограмі чітко видно перші три-чотири грудних хребці.
В. На рентгенограмі видно контури лопаток.
С. На рентгенограмі чітко видно перші шість-вісім грудних хребців.
D. На рентгенограмі чітко видно ребра.
Е. На рентгенограмі чітко видно грудину.
9. Які компоненти тканини легенів не видно на рентгенограмі?
А. Корені легенів
В. Крупні судинні стовбури.
С. Стінки бронхів.
D. Альвеоли.
Е. Легеневий інтерстицій.
10. Яка верхня межа норми ширини кореня легені?
А. 1,0 см
В. 2,5 см
С. 3,5 см
D. 5 см
Е. 7,5 см
11. Яку форму має нормальний корінь легені?
А. Тупого кута, відкритого вбік легеневого поля.
В. Трикутника, верхівкою зверненого до серединної тіні.
С. Сектора кола.
D. Прямокутника.
Е. Складної поліциклічної фігури.
Еталони відповідей: 1.С. 2.A. 3.В. 4.В. 5.А. 6.В. 7.Е. 8.А. 9.D.
10.В. 11.С
Збірник завдань для тестового контролю знань
21
Контроль поточної навчальної діяльності
1.
Хворому 67 років. Раптово відчув різкий біль у правій половині
грудної клітки. Зростає задишка, наявний ціаноз, холодний піт.
Перкуторно над правою легенею визначається тимпаніт, дихання не
вислуховується, серце та органи середостіння різко зміщені вліво.
Попередній діагноз: правобічний спонтанний пневмоторакс.
Яке рентгенологічне дослідження підтвердило би діагноз?
2.
У хворого 24-х років вперше виявлено вогнищевий туберкульоз
першого та другого сегмента лівої легені сумнівної активності.
Як часто хворий має бути обстежений рентгенологічно?
3.
Пенсіонерка 60-ти років проживає у районі з високою захворюваністю
населення на туберкульоз.
Як часто вона повинна проходити профілактичний огляд на
туберкульоз флюорографічним методом?
4.
Пенсіонер 70-ти років. Тридцять років працював шахтарем.
До якого контингенту він має бути віднесений при плануванні
профілактичного огляду на туберкульоз?
5.
Чоловік 49-ти років страждає на психічне захворювання. Інвалід II
групи, не працює.
До якого контингенту він має бути віднесений при плануванні
профілактичного огляду на туберкульоз?
6.
Продавець промислового магазину, 40 років, страждає на хронічний
алкоголізм.
До якого контингенту він має бути віднесений при плануванні
профілактичного огляду на туберкульоз?
7.
Домогосподарка 55-ти років страждає на цукровий діабет.
До якого контингенту вона має бути віднесена при плануванні
профілактичного огляду на туберкульоз?
8.
Медсестра дитячої дошкільної установи, 30 років. Страждає на
хронічний бронхіт.
До якого контингенту вона має бути віднесена при плануванні
профілактичного огляду на туберкульоз?
9.
Домогосподарка, 53 роки. Страждає на цукровий діабет. Проживає у
районі, де захворюваність на туберкульоз складає 29 на 100 тис. населення.
До якого контингенту вона має бути віднесена при плануванні
профілактичного огляду на туберкульоз?
22
Фтизіатрія: навчально-методичний посібник
10. Чоловік 47-ми років страждає на психічне захворювання, інвалід II
групи, не працює.
Як
часто
він
повинен
обстежуватися
на
туберкульоз
флюорографічним методом?
11. Домогосподарка 45-ти років страждає на хронічний бронхіт.
Епідемічна ситуація по туберкульозу у районі сприятлива.
Як часто вона має обстежуватись на туберкульоз флюорографічним
методом?
12. Швець, 50 років. Тривалий час лікується кортикостероїдами з
приводу бронхіальної астми.
Як часто він має бути обстежений на туберкульоз флюорографічним
методом?
13. Вчитель середньої школи, 32 роки. Страждає на виразкову хворобу
шлунка.
Як
часто
він
повинний
обстежитися
на
туберкульоз
флюорографічним методом?
14.
Медсестра дитячої дошкільної установи, 29 років.
Як часто вона має бути обстежена на туберкульоз флюорографічним
методом?
15.
Пенсіонер, 33 роки працював на шахті. Страждає на пневмоконіоз.
До якого контингенту він має бути віднесений при плануванні
профілактичного огляду на туберкульоз?
16.
Пенсіонер, 36 років працював на шахті. Страждає на пневмоконіоз.
Як
часто
він
повинний
обстежитися
на
туберкульоз
флюорографічним методом?
17. Будівельник, 19 років. Страждає зловживанням наркотичних
засобів.
До якого контингенту він має бути віднесений при плануванні
профілактичного огляду на туберкульоз?
18.
Вчитель середньої школи, 30 років.
Як
часто
він
повинний
обстежитися
флюорографічним методом?
на
туберкульоз
19. Пенсіонер, 70 років. При флюорографічному обстеженні у попередні
роки в легенях знаходили одиничні дрібні петрифікати.
Як
часто
він
повинний
обстежитися
на
туберкульоз
флюорографічним методом?
Збірник завдань для тестового контролю знань
23
20. Вчитель середньої школи, 32 роки. Страждає на виразкову хворобу
шлунка.
До якого контингенту він має бути віднесений при плануванні
профілактичного огляду на туберкульоз?
21. Пенсіонер,70 років. При попередньому флюорографічному
обстеженні в легенях знаходили одиничні дрібні петрифікати.
До якого контингенту він має бути віднесений при плануванні
профілактичного огляду на туберкульоз?
22. Швець, 52 роки. Тривалий час лікується кортикостероїдами з
приводу бронхіальної астми.
До якого контингенту він має бути віднесений при плануванні
профілактичного огляду на туберкульоз?
23. У хворого 46-ти років при профілактичному огляді на флюорограмі
виявлено зміни у верхній частці правої легені.
Яке рентгенологічне дослідження необхідно призначити в першу
чергу?
24. Хворому 27 років. Протягом 2-х місяців відзначає підвищення
температури до субфебрильних цифр, слабість, втрату маси тіла,
невеликий кашель. Стан задовільний, зниженого харчування. Катаральні
явища не вислуховуються. На оглядовій рентгенограмі на рівні 2 сегменту
правої легені визначається інфільтративна тінь 3х4 см.
Яке рентгенологічне дослідження необхідно призначити для
уточнення локалізації?
25. У хворого 22-х років на оглядовій рентгенограмі у верхній частці
правої легені виявлено ділянку затемнення 5х6 см з одиничними
вогнищевими тінями навколо.
Яке рентгенологічне дослідження уточнить структуру тіні?
26. У підлітка 11-ти років виявлено "віраж" туберкулінової проби.
Підліток зниженого харчування, відмічає поганий апетит. Хрипи в
легенях не вислуховуються. Аналіз крові у межах норми. На оглядовій
рентгенограмі правий корінь трохи розширений, безструктурний.
Запідозрено туберкульоз.
Яке рентгенологічне дообстеження потрібно провести?
27. У хворого 48-ми років при флюорографічному обстеженні виявлено
зміни у верхній частці правої легені. Скаржиться на сухий кашель. Курить
з 16 років. Об'єктивно патології не виявлено. При дообстеженні на
оглядовій рентгенограмі у 3 сегменті правої легені виявлено тінь округлої
форми до 3,5см у діаметрі, середньої
інтенсивності з горбистими
9
контурами. Аналіз крові: Л – 6,8х10 /л, ШОЕ – 48 мм/годину.
Яке рентгенологічне дослідження слід провести для уточнення
діагнозу?
24
Фтизіатрія: навчально-методичний посібник
28. У хворого 47-ми років протягом 3-х місяців періодично відмічається
підвищення температури тіла до субфебрильних цифр, також турбує
поганий апетит, слабість, втрата маси тіла. Рентгенологічно не
обстежувався 4 роки. Об'єктивно: хворий зниженого харчування, справа
над верхньою часткою вислуховуються вологі хрипи після покашлювання.
Яке рентгенологічне дослідження варто призначити хворому?
29. Чоловік 45-ти років повернувся з місць позбавлення волі.
Рентгенологічно був обстежений 1,5 роки тому. Скарг немає.
Яке рентгенологічне обстеження треба йому призначити?
30. У хворого 40-а років рентгенологічно виявлено затемнення у 6-му
сегменті лівої легені округлої форми, розміром до 5 см у діаметрі.
Який рентгенологічний синдром виявлено у хворого?
31. У хворого 30-ти років у другому сегменті правої легені
флюорографічним методом виявлено округлий фокус затемнення малої
інтенсивності з розмитими контурами.
Яке рентгенологічне обстеження потрібно призначити для уточнення
наявності деструктивних змін?
32. У хворого 35-ти років флюорографічним методом впродовж всіх
легеневих полів виявлено велику кількість вогнищевих тіней різної
інтенсивності.
Який рентгенологічний синдром виявлено у хворого?
33. У хворого 35-ти років флюорографічним методом у 1 і 2-му сегментах
лівої легені виявлено порожнину округлої форми до 5 см у діаметрі з
тонкими стінками.
Який рентгенологічний синдром виявлено у хворого?
34.
Хворий 39-ти років. Занедужав гостро після переохолодження.
Температура тіла 37,6°С. Скаржиться на кашель з невеликою кількістю
харкотиння з неприємним запахом. Над верхньою часткою9 правої легені
вислуховуються одиничні хрипи. Аналіз крові: Л-15,0х10 /л, ШОЕ – 56
мм/год. У харкотинні наявні одинокі еритроцити, МБТ і АК не виявлено.
На оглядовій рентгенограмі: у верхній частці правої легені визначається
фокус затемнення до 4 см у діаметрі малої інтенсивності з нечітким рівним
контуром і проясненням у центрі.
Яке рентгенологічне дослідження допоможе визначити локалізацію
процесу?
35. У дитини 10-ти років виявлено "віраж" туберкулінової проби. Проба
Манту з 2 ТО ППД-Л – інфільтрат діаметром 18 мм. Скаржиться на
підвищення температури
тіла до 37,2 -37,5°С, кашель з харкотинням.
9
Аналіз крові: Л-7,9х10 /л, ШОЕ – 21 мм/год. У ІІІ сегменті правої легені
Збірник завдань для тестового контролю знань
25
визначається ділянка затемнення 4х5см малої інтенсивності з нечіткими
контурами, негомогенна, зв'язана запальною доріжкою з розширеним, за
рахунок збільшених внутрішньогрудних лімфатичних вузлів, коренем
легені.
Яке рентгенологічне дослідження потрібно призначити для
уточнення наявності деструкції в легені?
36. Дитині 6 років. Виявлено "віраж" туберкулінової проби. Скаржиться
на слабість, погіршення апетиту. Аналіз крові у межах норми.
Рентгенологічно: у верхній частці лівої легені визначається велика,
інтенсивна, з чіткими контурами вогнищева тінь. У лівому корені
відмічаються збільшені бронхопульмональні лімфатичні вузли.
Яке рентгенологічне дослідження потрібно призначити для
уточнення локалізації процесу в легені?
37. У хворого 60-ти років протягом 6 місяців періодично відмічається
підвищення температури тіла до субфебрильних цифр, наростання
слабості, поганий апетит. Рентгенологічно не обстежувався більше 5 років.
Об'єктивно: хворий зниженого харчування, над верхньою часткою лівої
легені вислуховуються, після покашлювання, поодинокі вологі хрипи.
Яке рентгенологічне дослідження слід призначити хворому?
38. Хворому 50 років. Працював шахтарем впродовж 25 років. Протягом
3-х років відмічає наростання задишки при ходьбі. У легенях
вислуховується жорстке дихання. Тони серця приглушені, вислуховується
акцент 2 тону над легеневою артерією. Аналіз крові у межах норми. На
оглядовій рентгенограмі в середніх і нижніх відділах обох легень, на фоні
деформованого легеневого рисунку, визначаються множинні дрібні
інтенсивні вогнищеві тіні.
Який рентгенологічний синдром виявлений у хворого?
39.
Хворий 52-х років протягом 3-х місяців відмічає підвищення
температури до 37,1 -37,3°С, слабість, втрату апетиту, пітливість у нічний
час. У 9 легенях вислуховується везикулярне дихання. Аналіз крові: Л9,1х10 /л, ШОЕ – 17 мм/год. Рентгенологічно: в обох легенях
визначаються множинні вогнищеві тіні різних розмірів, малої і середньої
інтенсивності, схильні до злиття. Наявні ділянки прояснення.
Яке рентгенологічне дослідження уточнить структуру ураження?
Еталони відповідей:
1. Оглядова рентгенограма.
2. 1 раз у 2 місяці.
3. 1 раз у 2 роки.
4. До неорганізованого населення.
5. До групи підвищеного ризику захворювання на туберкульоз.
6. До групи підвищеного ризику захворювання на туберкульоз.
7. До групи підвищеного ризику захворювання на туберкульоз.
26
Фтизіатрія: навчально-методичний посібник
8. До групи підвищеного ризику захворювання на туберкульоз.
9. До групи підвищеного ризику захворювання на туберкульоз.
10. 1 раз на рік.
11. 1 раз на рік.
12. 1 раз на рік.
13. 1 раз на рік.
14. 1 раз на рік.
15. До групи з підвищеного ризику захворювання на туберкульоз.
16. 1 раз на рік.
17. До групи з підвищеного ризику захворювання на туберкульоз.
18. 1 раз на рік.
19. 1 раз на рік.
20. До групи підвищеного ризику захворювання на туберкульоз.
21. До групи підвищеного ризику захворювання на туберкульоз.
22. До групи підвищеного ризику захворювання на туберкульоз.
23. Оглядову рентгенограму.
24. Рентгенограма у бічній проекції.
25. Томограма верхньої частки правої легені.
26. Томограму кореня правої легені.
27. Комп'ютерну томограму.
28. Оглядову рентгенограму.
29. Флюорографію.
30 Округлої тіні.
31. Томографію.
32. Дисемінації.
33. Синдром кільцеподібної тіні.
34. Рентгенограма у бічній проекції.
35. Томографічне обстеження.
36. Рентгенограму у бічній проекції.
37. Оглядову рентгенограму.
38. Синдром дисемінації.
39. Томографічне обстеження.
Збірник завдань для тестового контролю знань
27
Контроль кінцевого рівня засвоєння матеріалу
1. У хворого 35-ти років вперше виявлено інфільтративний туберкульоз
верхньої частки правої легені з наявністю деструктивних змін. На
оглядовій рентгенограмі порожнина розпаду виявляється нечітко.
Який рентгенологічний метод дослідження потрібно застосувати для
візуалізації каверни?
А. Бронхографію.
В. Флюорографію.
С. Бокову рентгенографію.
D. Томографію.
E. Електрорентгенографію.
2.
Хворий 45-ти років. Перебуває на лікуванні в протитуберкульозному
диспансері з приводу рецидиву туберкульозу S2 лівої легені
(інфільтративний туберкульоз). У харкотинні у хворого виявляються МБТ,
хоча на оглядовій рентгенограмі деструктивні зміни не визначаються.
Який рентгенологічний метод дослідження слід провести хворому
для виявлення джерела бактеріовиділення?
А. Томографію.
В. Бронхографію.
С. Прицільну рентгенографію.
D. Рентгеноскопію.
Е. Бокову рентгенографію.
3.
Хворий 37-ми років. Хворіє на циротичний туберкульоз верхньої
частки правої легені протягом 10 років. Хворого готують до операції.
Потрібно визначити рухомість нижнього краю легень.
Який метод рентгенологічного дослідження застосовують з цією
метою?
А. Томографію.
В. Бронхографію.
С. Рентгенографію.
D. Рентгеноскопію.
Е. МРТ.
4.
Хвору 35-ти років спрямовано до протитуберкульозного диспансеру з
діагнозом туберкульоз. Проведено дообстеження, у результаті якого
виявлено деструктивні зміни у верхній частці правої легені.
Який рентгенологічний метод дослідження застосовували для
дообстеження хворої?
А. Бокову рентгенографію.
В. Бронхографію.
С. Електрорентгенографію.
D. Томографію.
E. Флюорографію.
28
Фтизіатрія: навчально-методичний посібник
5.
Хвора 35-ти років. Скаржиться на кашель з харкотинням, біль в
правій половині грудної клітки, слабість, підвищення температури тіла до
37,8°С. На оглядовій рентгенограмі правої легені виявлено ділянку
затемнення негомогенної структури без чітких контурів. Хворій
встановлено діагноз: туберкульоз легень.
Яке захворювання має схожі рентгенологічні ознаки?
А. Бронхіальна астма.
В. Пневмонія.
С. Кіста.
D. Бронхіт.
Е. Набряк легень.
6.
У хворого 20-ти років при флюорографічному обстеженні у
верхівково-задньому сегменті лівої легені виявлено ділянку затемнення
малої інтенсивності з нечіткими контурами до 1см у діаметрі.
До якого рентгенологічного синдрому належить виявлене утворення?
А. Синдрому прояснення.
В. Синдрому круглястої тіні.
С. Синдрому вогнищевої тіні.
D. Синдрому зміненого вогнищевого малюнка.
E. Синдрому дисемінації.
7.
Хвора 35-ти років скаржиться на задишку, важкість в правому боці,
підвищення температури тіла до 39°С. На оглядовій рентгенограмі
виявлено гомогенне інтенсивне затемнення від рівня IV ребра до діафрагми
з косою верхньою межею.
Якому захворюванню відповідають такі рентгенологічні зміни?
А. Пневмонія.
В. Рак.
С. Еозинофільний інфільтрат.
D. Ексудативний плеврит.
E. Сухий плеврит.
8.
Хворому 35 років. При профілактичному обстеженні у підключичній
ділянці (латеральній її зоні) правої легені виявлено вогнищеву тінь малої
інтенсивності .
Якому сегменту легені відповідає зона ураження?
А. SIII.
В. S1.
С. SIV.
D. SVI.
E. SII.
Збірник завдань для тестового контролю знань
29
9.
У хворого через 1 місяць після завершеного лікування
інфільтративного туберкульозу верхньої частки правої легені з'явилось
періодичне підвищення температури тіла до 37,1-37,2°С і покашлювання. З
приводу цих скарг зроблено позачергове рентгенологічне обстеження –
змін в легенях не виявлено.
Який рентгенологічний метод доцільно застосувати для візуалізації
змін з боку бронхів верхньої частки правої легені?
А. Оглядову рентгенографію.
В. Бронхографію.
С. Рентгеноскопію.
D. Томографію.
E. Прицільну рентгенографію.
10. Хвора 50-ти років поступила до протитуберкульозного диспансеру зі
скаргами на кашель, слабість, зниження маси тіла, кашель з харкотинням.
За даними оглядової рентгенограми проводиться диференціальна
діагностика між інфільтративним туберкульозом верхньої частки лівої
легені (лобіт) та раком легені.
Який рентгенологічний метод дослідження є оптимальним для
підтвердження діагнозу?
А. Електрорентгенографія.
В. Бронхографія.
С. Комп'ютерна томографія.
D. Плеврографія.
E. Рентгеноскопія.
11. Хворий 24-х років поступив до протитуберкульозного диспансеру із
скаргами на слабість, пітливість, зниження апетиту, кашель з
харкотинням. Хворому зроблено оглядову рентгенограму, на якій у S6
лівої легені визначається кільцеподібна тінь.
Яким змінам в легеневій тканині відповідає такий характер тіні?
А. Вогнищу.
В. Інфільтрату.
С. Фіброзу.
D. Розпаду легеневої тканини.
E. Накопиченню ексудату.
12. Хвору 20-ти років спрямовано до фтизіатра з приводу змін, що
виявлені на флюорограмі (профілактичне обстеження). Зміни видно
погано, бо вони приховані за ключицею.
Яке рентгенологічне дослідження потрібно провести хворій, щоб
якнайкраще виявити ці зміни?
А. Рентгенографія.
В. Бронхографія.
С. Рентгеноскопія.
D. Бокова рентгенографія.
E. Рентгенографія з максимальним відведенням ключиці.
Еталони відповідей: 1.D. 2. А. 3.D. 4.D. 5.В. 6.С. 7.D. 8.E. 9.В.
10.С. 11.D. 12.E.
30
Фтизіатрія: навчально-методичний посібник
Тестові завдання для диференційованого заліку
1. Який основний метод виявлення туберкульозу легень при масових
обстеженнях населення?
А. Рентгеноскопія.
В. Комп ютерна томографія.
С. Бронхографія.
D. Флюорографія.
Е. Прицільна рентгенографія.
2. Який метод дослідження слід провести для підтвердження наявності
бронхоектазів?
А. Прицільну рентгенографію.
В. Оглядову рентгенографію.
С. Фістулографію.
D. Томографію.
Е. Бронхографію.
3. Що розуміють під вогнищевою тінню?
А. Затемнення діаметром до 0,2 см.
В. Затемнення 0,2 – 0,4 см в діаметрі.
С. Затемнення 0,5 – 1,0 см в діаметрі.
D. Затемнення в діаметрі до 1,0 см.
Е. Затемнення від 1,0 до 2,0 см в діаметрі.
4.
У хворої 29-ти років при рентгенологічному обстеженні справа під
ключицею виявлено затемнення діаметром до 1см малої інтенсивності з
нечіткими контурами.
Який тип патологічної тіні визначено у хворої?
А. Вогнищевий.
В. Інфільтративний.
С. Вогнищево-інфільтративний.
D. Кільцеподібний.
Е. Лінійний.
5. Яка найчастіша сегментарна локалізація вторинних форм туберкульозу
легень?
А. І, ІІ, ІІІ сегменти.
В. ІІ, ІІІ, IV сегменти.
C. III, V, VI сегменти.
D. I, II, VI сегменти.
E. II, III, X сегменти.
6. Який метод дослідження виконують для підтвердження наявності
рідини в плевральній порожнині?
Збірник завдань для тестового контролю знань
31
А. Флюорографію.
В. Томографію.
С. Бронхографію.
D. Латерографію.
Е. Прицільну рентгенографію.
7. Коли було відкрито Х-промені?
А. У 1882 році.
В. У 1895 році.
С. У 1944 році.
D. У 1951 році.
Е. У 1965 році.
8. За скількома критеріями оцінюють якість технічного виконання
оглядової рентгенограми?
А. 1.
В. 2.
С. 3.
D. 4.
Е. 5.
9. Із скількох частин (рентгенологічно) складається корінь легені?
А. 1.
В. 2.
С. 3.
D. 4.
Е. 5.
10. Скільки сегментів може бути в лівій легені?
А. 8-11.
В. 8-12.
С. 9-10.
D. 9-11.
Е. 9-12.
11. Який метод дослідження слід провести для підтвердження малої
форми туберкульозу внутрішньогрудних лімфатичних вузлів?
А. Прицільну рентгенографію.
В. Комп'ютерну томографію.
С. Томографію.
D. Рентгенографію в боковій проекції.
Е. Флюорографію на вдиху і видиху.
12. Який відсоток хворих на туберкульоз легень в Україні виявляється при
масовому флюорографічному обстеженні?
А. 5 %.
В. 15 %.
С. 25 %.
D. 35 %.
Е. 50 %.
Еталони відповідей: 1.D. 2.E. 3.D. 4.A. 5.D. 6.D. 7.B. 8.D. 9.C.
10.C. 11.B. 12.E.
32
Фтизіатрія: навчально-методичний посібник
КЛІНІЧНА КЛАСИФІКАЦІЯ ТУБЕРКУЛЬОЗУ
Контроль початкового рівня знань
1. Яка найсуттєвіша морфологічна
туберкульозного процесу?
А. Дистрофія.
В. Повнокрів'я.
С. Деструкція.
D. Набряк.
Е. Метаплазія.
ознака
визначає
важкість
2. Лікування якого стану є найперспективнішим і важливим з
епідеміологічної точки зору?
А. Вперше діагностованого туберкульозу без деструкції.
В. Вперше діагностованого туберкульозу з деструкцією.
С. Рецидиву туберкульозу.
D. Хронічного туберкульозу.
Е. Первинного туберкульозу.
3. Якими фазами характеризується прогресування туберкульозу?
А. Інфільтрація, розпад, обсіменіння.
В. Розсмоктування, ущільнення, рубцювання.
С. Інкрустація, мінералізація, звапнення.
D. Гіперемія, ексудація, резорбція.
Е. Проліферація, метаплазія, дегенерація.
4. На виявленні яких змін в біоптаті ґрунтується гістологічне
підтвердження туберкульозного характеру запалення?
А. Клітин Пирогова-Лангханса, казеозного некрозу.
В. Клітин чужорідних тіл, фібробластів.
С. Великої кількості нейтрофілів, колікваційного некрозу.
D. Проліферації лімфоцитів, LЕ-клітин.
Е. Проліферації низькодиференційованих клітин.
5. Які органи найчастіше уражаються туберкульозом в Україні?
А. Легені.
В. Статеві органи.
С. Нирки.
D. Кістки та суглоби.
Е. Очі.
6. Яке поняття не має патогенетичного та клінічного наповнення?
А. Первинний туберкульоз.
В. Вторинний туберкульоз.
С. Третинний туберкульоз.
Збірник завдань для тестового контролю знань
33
D. Хронічний туберкульоз.
Е. Рецидив туберкульозу.
7. Які дані не мають значення при формулюванні діагнозу при
туберкульозі?
А. Наявність чи відсутність деструкції.
В. Наявність чи відсутність бактеріовиділення.
С. Шлях зараження.
D. Резистентність мікобактерій.
Е. Дата виявлення захворювання.
8. Яке ускладнення не характерне для туберкульозу легенів?
А. Легенева кровотеча.
В. Спонтанний пневмоторакс.
С. Бронхіальна астма.
D. Вторинна легенева гіпертензія.
Е. Ателектаз.
9. Що розуміють під когортою при формулюванні діагнозу туберкульозу?
А. Групу хворих з однаковою клінічною формою захворювання.
В. Групу хворих, однорідну за віком, статтю.
С. Групу хворих, які виявлені протягом одного кварталу.
D. Групу хворих з однаковою супутньою патологією.
Е. Групу хворих зі східним перебігом захворювання.
10. Яка категорія хворих не виділяється в клінічній класифікації
туберкульозу?
А. Хворі на вперше діагностований туберкульоз без бактеріовиділення.
В. Хворі на вперше діагностований туберкульоз із бактеріовиділенням.
С. Хворі на вперше діагностований туберкульоз без бактеріовиділення на
тлі супутньої патології.
D. Хворі з рецидивом туберкульозу.
Е. Хворі на хронічний туберкульоз.
11. Який метод вивчення бактеріовиділення не застосовується при
формулюванні діагнозу згідно із сучасною класифікацією?
А. Мікроскопічний.
В. Культуральний.
С. Дослідження резистентності до препаратів І ряду.
D. Дослідження резистентності до препаратів ІІ ряду.
Е. Біологічний.
12. Яке визначення первинного туберкульозу?
А. Вперше діагностований туберкульоз.
В. Початкові ознаки туберкульозу.
С. Недеструктивний туберкульоз.
D. Туберкульоз, який виник одразу після зараження.
Е. Туберкульоз з ураженням тільки одного органу або системи.
34
Фтизіатрія: навчально-методичний посібник
13. Яке визначення вторинного туберкульозу?
А. Рецидив туберкульозу.
В. Деструктивний туберкульоз.
С. Туберкульоз, який виник через великий термін після зараження.
D. Туберкульоз з розгорнутою клінічною картиною.
Е. Генералізований туберкульоз.
14. Які зміни легеневої тканини звичайно не виникають внаслідок
туберкульозу?
А. Пневмофіброз.
В. Звапнення.
С. Карніфікація легені.
D. Емфізема.
Е. Бронхоектази.
15. Які відомості не повинна вміщувати класифікація будь-якої хвороби
згідно МКБ-10?
А. Клінічну форму захворювання.
В. Локалізацію ураження.
С. Прогноз.
D. Супровідні захворювання.
Е. Ускладнення.
Еталони відповідей: 1.C. 2.B. 3.A. 4.A. 5.A. 6.C. 7.C. 8.C. 9.C. 10.C.
11.E. 12.D. 13.C. 14.C. 15.C.
Контроль поточної навчальної діяльності
1.
Хворий 25-ти років звернувся зі скаргами на високу температуру (до
39° С), слабість, кровохаркання, значну втрату маси тіла. Рентгенологічно
виявлено затемнення VI сегменту правої легені і зменшення його у розмірі,
розширення правого кореня легені за рахунок9
збільшених
внутрішньогрудних лімфовузлів. Аналіз крові: Л-12х10 /л, ШОЕ – 27
мм/год. Бронхоскопічно виявлена залозисто-бронхіальна нориця у VI
сегментарному бронху. У харкотинні бактеріологічним методом виявлено
МБТ.
До якої категорії слід віднести хворого?
2.
У дитини 6-ти років при черговому обстеженні проба Манту з 2 ТО
ППД-Л – інфільтрат діаметром 14 мм. Скарг немає. Об'єктивно без
патології. Аналіз крові у межах норми. Рентгенологічно: правий корінь
розширений, безструктурний, зовнішній його контур нечіткий, розмитий.
У харкотинні виявлено МБТ. Встановлено діагноз туберкульозу
внутрішньогрудних лімфатичних вузлів.
До якої категорії слід віднести хворого?
Збірник завдань для тестового контролю знань
35
3.
У хворого 31-го року вперше виявлено туберкульоз (інфільтрат у 2-му
сегменті правої легені, МБТ(-).
До якої категорії слід віднести хворого?
4.
У хворого 32-х років вперше виявлено фіброзно-кавернозний
туберкульоз легень. У харкотинні визначаються МБТ.
До якої категорії слід віднести хворого?
5.
У хворого 42-х років виявлено інфільтративний туберкульоз верхньої
частки правої легені у фазі розпаду, МБТ+ .
До якої категорії слід віднести хворого?
6.
Хворий тривалий час спостерігається з приводу фібрознокавернозного туберкульозу легень. Протягом п'яти років у харкотинні
виявляють МБТ. Лікувався протитуберкульозними препаратами без
ефекту. Хірургічне лікування не показане.
До якої категорії слід віднести хворого?
7.
У хворого 25-ти років виявлено туберкульозний менінгіт. У легенях
рентгенологічно зміни не визначаються. МБТ у спинномозковій рідині не
виявлено.
До якої категорії слід віднести хворого?
8.
Хворий 25-ти років. При черговому флюорографічному обстеженні у
II сегменті правої легені виявлена ділянка затемнення округлої форми,
малої інтенсивності з нечіткими рівними контурами до 3,5см у діаметрі.
Скаржиться на невеликий кашель9 з харкотинням. Об'єктивно патології не
виявлено. Аналіз крові: Л-8,7х10 /л, ШОЕ- 34 мм/год. У харкотинні МБТ
не виявлено. Встановлено діагноз туберкульозу.
Як правильно сформулювати діагноз згідно з клінічною
класифікацією?
9.
Хворий 24-х років. При черговому флюорографічному обстеженні у II
сегменті правої легені виявлена ділянка затемнення округлої форми, малої
інтенсивності з нечіткими рівними контурами, до 3 см у діаметрі.
Скаржиться на невеликий кашель9 з харкотинням. Об'єктивно патології не
виявлено. Аналіз крові: Л-8,7х10 /л, ШОЕ – 32 мм/год. У харкотинні МБТ
не виявлено. Встановлено діагноз туберкульозу.
До якої категорії слід віднести хворого?
10. При флюорографічному обстеженні хворого 25-ти років у II сегменті
правої легені вперше виявлено малої інтенсивності вогнищеві тіні з
нечіткими контурами. Скарг немає. Об'єктивно без патології. Аналіз крові
у межах норми.
Яка фаза туберкульозного процесу спостерігається у хворого?
36
Фтизіатрія: навчально-методичний посібник
11. При флюорографічному обстеженні хворого 25-ти років у II сегменті
правої легені вперше виявлено малої інтенсивності вогнищеві тіні з
нечіткими контурами. Скарг немає. Об'єктивно без патології. Аналіз крові
у межах норми.
До якої категорії слід віднести хворого?
12. Хворий 24-х років. Страждає на цукровий діабет середньої важкості.
Занедужав гостро. Температура підвищилася до 40°С, з'явився кашель з
невеликою кількістю слизового харкотиння, слабість, пітливість.
Перкуторно над верхньою часткою правої легені – укорочення легеневого
звуку. На фоні послабленого везикулярного дихання
вислуховуються
9
поодинокі вологі хрипи. Аналіз крові: Л-10,0х10 /л, ШОЕ – 48 мм/год. У
харкотинні виявлено МБТ. Рентгенологічно: визначається затемнення
верхньої частки правої легені з множинними ділянками прояснення і
наявністю малої інтенсивності вогнищевих тіней у нижніх частках обох
легень.
До якої категорії слід віднести хворого?
13. Хворий 27-ми років. Страждає на цукровий діабет середньої
важкості. Занедужав гостро. Температура підвищилася до 40 С, турбує
кашель з невеликою кількістю слизового харкотиння, слабість, пітливість.
Перкуторно над верхньою часткою правої легені – укорочення легеневого
звуку. На фоні послабленого везикулярного дихання
вислуховуються
9
одиничні вологі хрипи. Аналіз крові: Л-15,0х10 /л, ШОЕ – 46 мм/год. У
харкотинні виявлено МБТ. Рентгенологічно: визначається затемнення
верхньої частки правої легені з множинними ділянками прояснення і
наявністю малої інтенсивності вогнищевих тіней у нижніх частках обох
легень.
Як правильно сформулювати діагноз згідно з клінічною
класифікацією?
14. Хворий 23-х років. Страждає на цукровий діабет середньої важкості.
Занедужав гостро. Температура підвищилася до 40°С, турбує кашель з
невеликою кількістю слизового харкотиння, слабість, пітливість.
Перкуторно над верхньою часткою правої легені – укорочення легеневого
звуку. На фоні послабленого везикулярного дихання
вислуховуються
9
одиничні вологі хрипи. Аналіз крові: Л-15,0х10 /л, ШОЕ – 49 мм/год. У
харкотинні виявлено МБТ. Рентгенологічно: затемнення верхньої частки
правої легені з множинними ділянками прояснення і наявністю
малоінтенсивних вогнищевих тіней у нижніх частках обох легень.
Яка фаза туберкульозного процесу спостерігається у хворого?
15. Хворий 32-х років. Турбує слабість, підвищення температури до
38,1°С, кашель з невеликою кількістю харкотиння. Погіршення
самопочуття відзначив два
тижні тому. Об'єктивно патології не виявлено.
9
Аналіз крові: Л-9,2х10 /л, лімфоцитів-22%, ШОЕ – 25 мм/год. На
оглядовій рентгенограмі у VI сегменті лівої легені визначається ділянка
Збірник завдань для тестового контролю знань
37
затемнення 4х4 см малої інтенсивності з нечіткими контурами і
проясненням у центрі. Бактріоскопічно виявлено МБТ. Встановлено
діагноз інфільтративного туберкульозу лівої легені.
Як правильно сформулювати діагноз згідно з клінічною
класифікацією?
16. Хворий 30-ти років. Вважає себе хворим впродовж 2 тижнів.
Скаржиться на підвищення температури тіла до 37,7 -38,5° С у вечірній час,
нічну
пітливість,
кашель
з
мокротинням,
задишку.
При
рентгенологічному дослідженні в обох легенях, переважно у верхніх
відділах, виявлено симетричні множинні вогнищеві тіні середніх розмірів,
малої інтенсивності з нечіткими контурами. У І-ІІ сегментах обох легень
визначаються тонкостінні порожнини до 3 см у діаметрі. У харкотинні
бактеріоскопічним методом виявлено МБТ. Встановлено діагноз
туберкульозу легень.
Як правильно сформулювати діагноз згідно з клінічною
класифікацією?
17. У хворого 36-ти років у ІІ сегменті правої легені вперше виявлено
одиничні малої інтенсивності вогнищеві тіні з нечіткими контурами,
середніх розмірів. Скарг немає. Об'єктивно без патології. Аналіз крові у
межах норми. Встановлено діагноз туберкульозу легень.
Як правильно сформулювати діагноз згідно з клінічною
класифікацією?
18. У хворого 25-ти років у 1 і 2-му сегментах виявлено вогнищеві тіні
малої інтенсивності з розмитими контурами.
Яка фаза процесу встановлена у хворого?
19. Хворий 50-ти років. Успішно лікувався 19 років тому з приводу
вогнищевого туберкульозу легень і тому був знятий з диспансерного обліку.
При оформленні на роботу флюорографічним методом у 2-му сегменті
правої легені виявлено тінь інфільтрату. У мокротинні МБТ не виявлено.
Встановлено діагноз: РТБ (дата встановлення) 2-го сегменту правої легені
(інфільтративний), Дестр-, МБТ-М-К0 Резист0, ГІСТ0.
До якої категорії слід віднести хворого?
20. Хворий 34-х років. Занедужав гостро: температура тіла підвищилася
до 39°С , з'явився кашель зі слизуватим харкотинням до 50 мл на добу.
Контакту з хворим на туберкульоз не встановлено. Хворіє на цукровий
діабет. Над усією верхньою часткою правої легені визначається вкорочення
перкуторного звуку, вислуховується ослаблене везикулярне дихання з
одиничними вологими хрипами. Рентгенологічно: верхня частка правої
легені негомогенно затемнена, відмічаються ділянки прояснення. У
харкотинні виявлено МБТ.
Як правильно сформулювати діагноз згідно з клінічною
класифікацією?
38
Фтизіатрія: навчально-методичний посібник
21. У дитини 12-ти років виявлена позитивна проба Манту з 2 ТО ППД-Л
– діаметр інфільтрату 9 18 мм. Скаржиться на кашель з харкотинням.
Аналіз крові: Л-7,8х10 /л, ШОЕ – 19 мм/год. У III сегменті правої легені
визначається негомогенна ділянка затемнення 4х5 см малої інтенсивності з
нечіткими контурами та проясненням у центрі, зв'язана запальною
доріжкою з розширеним, за рахунок збільшених внутрішньогрудних
лімфатичних вузлів, коренем легені. У харкотинні методом бактеріоскопії
виявлені МБТ.
Як правильно сформулювати діагноз згідно з клінічною
класифікацією?
22. Дитині 11 років. Проба Манту з 2 ТО ППД-Л – діаметр інфільтрату
17мм. Скаржиться на сухий кашель, загальну слабість. Температура
увечері підвищується 9до 37,2–37,4°С. Об'єктивно патології не виявлено.
Аналіз крові: Л-8,8 10 /л, ШОЕ-22 мм/год. Рентгенологічно у VІ сегменті
правої легені визначається ділянка затемнення 4 см у діаметрі, малої
інтенсивності, з нечіткими контурами, зв'язана з розширеним правим
коренем запальною доріжкою.
Як правильно сформулювати діагноз згідно з клінічною
класифікацією?
23. Дитині 5 років. Скаржиться на сухий кашель. Температура тіла –
37,1 -37,4° С. Перкуторно над верхньою часткою правої легені визначається
тупість, вислуховується
різко ослаблене дихання, хрипів немає. Аналіз
9
крові: Л-9,1х10 /л, ШОЕ-21 мм/год. Рентгенологічно верхня частка правої
легені гомогенно затемнена, зменшена у розмірі, правий корінь
розширений, безструктурний, опуклістю звернений назовні. Проба Манту
з 2 ТО ППД-Л – діаметр інфільтрату 17 мм. У чотири роки проба Манту була
негативною.
Як правильно сформулювати діагноз згідно з клінічною
класифікацією?
24. У хворого 20-ти років діагностовано казеозну пневмонію верхньої
частки правої легені. У харкотинні виявлено МБТ. Рентгенологічно
визначається затемнення у ділянці верхньої частки правої легені з
множинними ділянками прояснення і наявністю великих, малої
інтенсивності з нечіткими контурами вогнищевих тіней у нижніх частках
легень.
Як правильно сформулювати діагноз згідно з клінічною
класифікацією?
25. У хворого 43-х років вперше виявлено фіброзно-кавернозний
туберкульоз легень. У харкотинні виявлено МБТ, стійкі до ізоніазиду і
канаміцину.
Як правильно сформулювати діагноз згідно з клінічною
класифікацією?
Збірник завдань для тестового контролю знань
39
26. Хворий 25-ти років. Встановлено діагноз туберкульозного менінгіту.
У легенях рентгенологічно виявлені звапнені лімфатичні вузлі. МБТ у
спинномозковій рідині не виявлено.
Як правильно сформулювати діагноз згідно з клінічною
класифікацією?
27. У хворого 59-ти років вперше виявлено фіброзно-кавернозний
туберкульоз нижньої частки лівої легені. Рентгенологічно визначається
зменшення розміру нижньої частки лівої легені, серце та органи
середостіння зміщені вліво. У VI сегменті на фоні цирозу відмічається
товстостінна порожнина. У нижніх відділах лівої легені наявні дрібні,
інтенсивні вогнищеві тіні. У харкотинні виявлено МБТ, чутливі до всіх
протитуберкульозних препаратів.
Як правильно сформулювати діагноз згідно з клінічною
класифікацією?
28. У хворого 26-ти років вперше виявлено казеозну пневмонію правої
легені. У харкотинні багаторазово, усіма методами, виявлено МБТ, чутливі
до всіх протитуберкульозних препаратів. Проба Манту з 2 ТО ППД-Л –
інфільтрат діаметром 12 мм.
Як правильно сформулювати діагноз згідно з клінічною
класифікацією?
Еталони відповідей:
1. До категорії 1.
2. До категорії 1.
3. До категорії 3.
4. До категорії 1.
5. До категорії 1.
6. До категорії 4.
7. До категорії 1.
8. ВДТБ (дата виявлення) 2 сегменту правої легені (інфільтративний),
Дестр-, МБТ-М-К0,
ГІСТ0, Кат Ког (№ кварталу) (рік виявлення).
9. До 3 категорії.
10. Інфільтративна.
11. До 3 категорії.
12. До 1 категорії.
13. ВДТБ (дата виявлення) верхньої частки правої легені (казеозна
пневмонія), Дестр+, МБТ+М+К0, ГІСТ0, Кат1Ког (№ кварталу) (рік
виявлення).
14. Розпаду і обсіменіння.
15. ВДТБ (дата виявлення) VI сегменту лівої легені (інфільтративний),
Дестр+, МБТ+М+К0, ГІСТ0, Кат1Ког (№ кварталу) (рік виявлення).
16. ВДТБ (дата виявлення) обох легень (дисемінований), Дестр+,
МБТ+М+К0Резист0, ГІСТ0, Кат1Ког (№ кварталу) (рік виявлення).
40
Фтизіатрія: навчально-методичний посібник
17. ВДТБ (дата виявлення) ІІ сегмента правої легені (вогнищевий),
Дестр-, МБТ-М-К0 Резист0, ГІСТ0, Кат3Ког (№ кварталу) (рік
виявлення).
18. Інфільтрації.
19. До категорії 2.
20. ВДТБ (дата виявлення) верхньої частки правої легені
(інфільтративний), Дестр+, МБТ+М+К0 Резист0, ГІСТ0, Кат1Ког (№
кварталу) (рік виявлення).
21. ВДТБ (дата виявлення) правої легені (первинний туберкульозний
комплекс) Дестр+, МБТ+М+К0 Резист0, ГІСТ0, Кат1Ког (№
кварталу) (рік виявлення).
22. ВДТБ (дата виявлення) VІ сегменту правої легені (первинний
туберкульозний комплекс), Дестр- МБТ0М0 К0 Резист0, ГІСТ0,
Кат3Ког (№ кварталу) (рік виявлення).
23. ВД ПТБ (дата виявлення) внутрішньогрудних лімфатичних вузлів
справа, Дестр-, МБТ-М0 К0Резист0, ГІСТ0, Кат3Ког (№ кварталу)
(рік виявлення).
24. ВДТБ (дата виявлення) верхньої частки правої легені (казеозна
пневмонія), Дестр+, МБТ+М+К0 Резист0, ГІСТ0, Кат1Ког (№
кварталу) (рік виявлення).
25. ВДТБ (дата виявлення) обох легень (фіброзно-кавернозний), Дестр+,
МБТ+М+К+Резист+(H) РезистІІ+(К), ГІСТ0, Кат1Ког (№ кварталу)
(рік виявлення).
26. ВДТБ (дата виявлення) мозкових оболонок.
27. ВДТБ (дата виявлення) обох легень (фіброзно-кавернозний), Дестр+,
МБТ+М+К+Резист- РезистІІ-, ГІСТ0, Кат1Ког (№ кварталу) (рік
виявлення).
28. ВДТБ (дата виявлення) правої легені (казеозна пневмонія), Дестр+,
МБТ+М+К+Резист- Резист ІІ-, ГІСТ0, Кат1Ког (№ кварталу) (рік
виявлення).
Збірник завдань для тестового контролю знань
41
Контроль кінцевого рівня засвоєння матеріалу
1.
Хвора 34-х років. За клініко-рентгенологічними даними встановлено
діагноз:
ВДТБ
(21.01.2004)
верхньої
частки
правої
легені
(інфільтративний), Дестр+, МБТ+М-К+Резист-ГІСТ0, Кат1Ког1(2004).
Якій фазі відповідає абревіатура Дестр+?
А. Інфільтрації.
В. Обсіменіння.
С. Ущільнення.
D. Розпаду.
E. Розсмоктування.
2.
Хворий 20-ти років. Пред'являє скарги на слабість, субфебрильну
температуру, незначний кашель з харкотинням. На підставі клінікорентгенологічних і лабораторних даних встановлено діагноз:
ВДТБ(16.12.2004), легень (дисемінований, фаза інфільтрації), Дестр+,
МБТ+М-К+Резист-РезистІІ0, ГІСТ0, Ког4(2004).
До якої категорії слід віднести хворого?
А. Кат 5.
В. Кат 4.
С. Кат 1.
D. Кат 2.
E. Кат 3.
3.
Хворий 30-ти років, перебував на лікуванні в протитуберкульозному
диспансері з діагнозом: ВДТБ (16.06.2003 р.) S1-2 лівої легені
(інфільтративний), Дестр+, МБТ+М+К+Резист-РезистІІ0, ГІСТ0, ВНІІ,
Кат1Ког2(2003).
Впродовж
6
місяців
проводився
курс
антимікобактеріальної терапії у стаціонарі. Потім ще 2 місяці лікувався
амбулаторно. На даний час у хворого бактеріовиділення припинилося,
каверна зарубцювалась.
Як визначити ефективність лікування даного хворого?
А. Завершене лікування.
В. Неефективне лікування.
С. Перерване лікування.
D. Вибув.
E. Вилікування.
4.
Хворій 40 років. Скаржиться на кашель з харкотинням, слабість,
підвищену температуру тіла. При фізикальному обстеженні змін з боку
органів дихання не виявлено. Рентгенологічно у S1,2 правої легені
визначається порожнина розпаду з перифокальним запаленням легеневої
42
Фтизіатрія: навчально-методичний посібник
тканини і вогнищами обсіменіння в обох легенях. У харкотинні виявлено
МБТ. Хворій встановлено діагноз: ВДТБ (15.01.2004) верхньої частки
правої легені (інфільтративний), Дестр+, МБТ+М+К+Резист0РезистІІ0,
ГІСТ0, Кат1Ког1 (2004).
Який метод виявлення мікобактерій туберкульозу відповідає
абревіатурі М+?
А. Бактеріологічний.
В. Біологічний.
С. Культуральний.
D. Бактеріоскопічний.
E. Метод посіву.
5.
Хворому 40 років. Перебуває на лікуванні в протитуберкульозному
диспансері з діагнозом: ХТБ (15.02.2000) верхніх часток обох легень
(фіброзно-кавернозний, фаза інфільтрації і обсіменіння), Дестр+,
МБТ+М+К+Резист-РезистІІ0, ГІСТ0, Кат4Ког1(2000). Рентгенологічно у
хворого визначаються порожнини розпаду (у верхніх частках легень),
множинні свіжі вогнища в обох легенях, фіброзна деформація легеневого
рисунка.
Якій фазі туберкульозного процесу відповідає наявність множинних
свіжих вогнищ?
А. Фазі розпаду.
В. Фазі ущільнення.
С. Фазі звапнення.
D. Фазі обсіменіння.
E. Фазі інфільтрації.
6.
Хворий 35-ти років. При профілактичному обстеженні у латеральній
зоні підключичної ділянки правої легені виявлено вогнищеву тінь малої
інтенсивності з нечіткими контурами.
Який сегмент легені слід зазначити в клінічному діагнозі?
А. SIII.
В. SХ.
С. SIV.
D. SVI.
E. SII.
7.
Хворий 38-ми років. Скаржиться на підвищення температури тіла до
37,2°С, слабість, підвищену пітливість, кашель з харкотинням.
Рентгенологічно у S1,2,3 правої легені визначено інфільтративну тінь з
порожниною розпаду і вогнищами обсіменіння у S6 здорової легені. У
харкотинні виявлено мікобактерії туберкульозу. Хворому було
встановлено клінічний діагноз туберкульозу.
Який діагноз повністю відповідає класифікації?
А. ВДТБ (12.01.2005) верхньої частки правої легені (інфільтративний),
Дестр+, МБТ+М+К+ ГІСТ0, Кат1Ког1 (2005).
В. ВДТБ (12.01.2005) верхньої частки правої легені (інфільтративний),
Збірник завдань для тестового контролю знань
43
Дестр+, МБТ+М+К+ Резист0 РезистІІ0, ГІСТ0, Кат1Ког1 (2005).
С. ВДТБ (12.01.2005) (інфільтративний), МБТ+М+К+ГІСТ0, Кат1Ког1
(2005).
D. ВДТБ (12.01.2005) верхньої частки правої легені (інфільтративний),
МБТ+М+К+Резист+РезистІІ0, ГІСТ0, Кат1Ког1 (2005).
E. ВДТБ (12.01.2005) верхньої частки правої легені (інфільтративний),
Дестр+, Резист0 РезистІІ0, ГІСТ0.
8.
Хвора 38-ми років. Перебуває на лікуванні в протитуберкульозному
диспансері. При поступленні встановлено діагноз: ВДТБ (12.11.2004)
легень (дисемінований, фаза інфільтрації і розпаду), Дестр+,
МБТ+М+К+Резист- РезистІІ0, Кат1Ког4 (2004). Рентгенологічно
визначено множинні вогнища у всіх легеневих полях з наявністю
порожнин розпаду у S1-2 лівої легені. В аналізі харкотиння МБТ+. Після
проведеного курсу лікування впродовж 4-х місяців частково
розсмокталися вогнища в обох легенях, зменшилась масивність
бактеріовиділення і розміри каверни.
Як оцінити ефективність лікування?
А. Припинення бактеріовиділення.
В. Вилікування.
С. Продовжує лікування.
D. Неефективне лікування.
E. Завершене лікування.
9.
Хвора 34-х років. Поступила до протитуберкульозного диспансеру у
зв'язку з виявленими на рентгенограмі інфільтративними змінами з
наявністю деструкції у верхній частці правої легені. Скаржиться на
слабість, субфебрильну температуру тіла, кашель з харкотинням. При
фізикальному обстеженні патологічних змін з боку органів дихання не
виявлено. В аналізі харкотиння МБТ+ (бактеріологічно). Хворій
встановлено діагноз туберкульозу легень.
Яка формуліровка діагнозу є правильною?
А. ВДТБ (15.11.2004) (вогнищевий), Дестр+, МБТ-М-К-ГІСТ0,
Кат3Ког4(2003).
В. ВДТБ (15.11.2004) легень (дисемінований, фаза інфільтрації), Дестр-,
МБТ-К-ГІСТ0, Кат3Ког4(2004).
С. ВДТБ (15.11.2004) середньої частки правої легені (інфільтративний),
Дестр+ МБТ-К+, ГІСТ0, Кат3Ког4(2004).
D. ХТБ (3.12.1999) верхньої частки правої легені (циротичний) Дестр-,
МБТ-К-ГІСТ0, Кат3Ког4(2003)
E. ВДТБ (15.11.2004) верхньої частки правої легені (інфільтративний),
Дестр+, МБТ+М-К+ Резист0 РезистІІ0, ГІСТ0, Кат3Ког4(2004).
10. Хворий 35-ти років. Скаржиться на задишку при ходьбі, слабість,
біль в ділянці серця. Хворіє на туберкульоз впродовж 15 років. На
оглядовій рентгенограмі у верхній частці лівої легені визначається
інтенсивна тінь, за рахунок якої частка зменшена в об'ємі. Лівий корінь
44
Фтизіатрія: навчально-методичний посібник
підтягнутий угору, тінь межистіння зміщена вліво. В аналізі харкотиння
методом посіву виявлено МБТ.
Яка клінічна форма туберкульозу відмічається у хворого?
А. Фіброзно-кавернозна.
В. Інфільтративна.
С. Казеозна пневмонія.
D. Циротична.
E. Туберкульома.
11. Хворий 30-ти років. Поступив до протитуберкульозного диспансеру у
зв'язку з виявленими на флюорограмі змінами: у S1 правої легені
відмічається тінь до 1 см у діаметрі, слабкої інтенсивності з нечіткими
контурами. На томограмі у центрі тіні визначається деструкція. В аналізі
харкотиння МБТ+ (бактеріологічно). Хворому встановлено діагноз
вогнищевого туберкульозу легень.
Яким фазам вогнищевого туберкульозу відповідають виявлені на
рентгенограмі зміни?
А. Інфільтрації та обсіменіння.
В. Інфільтрації та розпаду.
С. Розсмоктування та рубцювання.
D. Розпаду та обсіменіння.
E. Ущільнення та розсмоктування.
Еталони відповідей: 1.D.
9.Е. 10. D. 11.В.
2.С.
3.E.
4.D.
5. D.
6.Е.
7.В.
Тестові завдання для диференційованого заліку
1. Яка форма туберкульозу належить до первинних?
А. Вогнищевий.
В. Дисемінований.
С. Туберкульоз невстановленої локалізації.
D. Казеозна пневмонія.
Е. Інфільтративний.
2. Яке ускладнення належить до специфічних?
А. Кровохаркання.
В. Хронічне легеневе серце.
С. Ателектаз.
D. Туберкульоз гортані.
Е. Амілоїдоз.
8.С
Збірник завдань для тестового контролю знань
45
3. Яка фаза туберкульозу характерна для прогресування процесу?
А. Розсмоктування.
В. Обсіменіння.
С. Ущільнення.
D. Рубцювання.
Е. Звапнення.
4. З яких даних починається формулювання клінічного діагнозу
туберкульозу легень?
А. Фаза процесу.
В. Клінічна форма.
С. Бактеріовиділення.
D. Локалізація процесу.
Е. Тип туберкульозного процесу.
5. У хворої 19-ти років при профілактичному флюорографічному
обстеженні у верхівкових сегментах обох легень виявлені одиничні
вогнища малої інтенсивності з нечіткими контурами.
Для якої форми туберкульозу характерні такі зміни?
А. Інфільтративної.
В. Туберкульоми.
С. Вогнищевої.
D. Казеозної пневмонії.
Е. Дисемінованої.
6.
Хворий 25-ти років захворів гостро. Скаржиться на головний біль,
сухий кашель, задишку, підвищення температури тіла до 39,0°С.
Об'єктивно: загальний стан
важкий, ціаноз губ, хрипи не вислуховуються.
9
Аналіз крові: Л -12,6 10 /л, ШОЕ-16 мм/год. На оглядовій рентгенограмі
впродовж обох легень визначаються множинні, дрібні, малої інтенсивності
вогнищеві тіні. Проба Манту з 2 ТО ППД-Л – інфільтрат діаметром 5 мм.
Яка клінічна форма туберкульозу легень виявлена у хворого?
А. Вогнищева.
В. Інфільтративна.
С. Дисемінована.
D. Міліарний туберкульоз.
Е. Казеозна пневмонія.
7.
У хворого 10-ти років констатовано туберкуліновий "віраж", проба
Манту з 2 ТО ППД-Л – інфільтрат діаметром 16 мм. Скарги на загальну
слабість, 9субфебрильну температуру, підвищену пітливість. Аналіз крові:
Л-9,2 10 /л, /л, ШОЕ-26 мм/год. При рентгенологічному обстеженні
патологічних змін в легенях не виявлено.
Який діагноз у дитини є найвірогіднішим?
А. Первинний туберкульозний комплекс.
В. Туберкульоз внутрішньогрудних лімфатичних вузлів.
С. Вогнищевий туберкульоз.
D. Туберкульозна інтоксикація.
Е. Інфільтративний туберкульоз.
46
Фтизіатрія: навчально-методичний посібник
8.
У хворого 26-ти років при рентгенологічному обстеженні виявлено
множинні вогнищеві тіні у верхніх та середніх відділах легень малої та
середньої інтенсивності. У харкотинні виявлено МБТ. Аналіз крові: ШОЕ –
38 мм/год.
Який діагноз є найвірогіднішим?
А. Інфільтративний туберкульоз легень.
В. Вогнищевий туберкульоз легень.
С. Дисемінований туберкульоз легень.
D. Казеозна пневмонія.
Е. Фіброзно-кавернозний туберкульоз легень.
9.
У хворого 53-х років при рентгенологічному обстеженні у верхній
частці лівої легені визначається кільцеподібна тінь діаметром 5 см з
товстими стінками, навколо фіброзна тяжистість і вогнищевість. У
харкотинні виявлено МБТ.
Яка форма туберкульозу легень є найвірогіднішою?
А. Циротична.
В. Інфільтративна.
С. Дисемінована.
D. Туберкульома.
Е. Фіброзно-кавернозна.
10. Яке формулювання клінічного діагнозу туберкульозу легень є
неправильним?
А. ВДТБ (16.06.2003) верхніх часток обох легень (дисемінований, фаза
інфільтрації), Дестр+, МБТ+М+К+Резист0, ГІСТ0, Кат1Ког2(2003).
В. ХТБ (12.02.2000) верхньої частки правої легені (фібрознокавернозний),
Дестр+,
МБТ+М+К+Резист+(S,R),
ГІСТ0,
кровохаркання, ХЛС, СН ІІА ст., Кат4Ког1(2000).
С. РТБ (20.11.2003) нижньої частки правої легені (туберкульома),
Дестр+, МБТ-М-К-, ГІСТ0, ДН Іст., Кат2 Ког4(2003). Цукровий
діабет, І тип, важка форма.
D. ВДТБ (20.09.2003) (вогнищевий, фаза інфільтрації), МБТ-М-К0,
ГІСТ0, Кат3Ког3(2003).
Е. Стан після правобічної верхньої лобектомії (20.06.2003) з приводу
туберкульоми верхньої частки правої легені у фазі розпаду, МБТ(+).
11. Яку форму туберкульозу відносять до первинних?
А. Дисемінований.
В. Вогнищевий.
С. Інфільтративний.
D. Туберкульому.
Е. Туберкульоз внутрішньогрудних лімфатичних вузлів.
Збірник завдань для тестового контролю знань
47
12. Яка фаза туберкульозу не характерна для загоєння процесу?
А. Звапнення.
В. Розсмоктування.
С. Обсіменіння.
D. Рубцювання.
Е. Ущільнення.
Еталони відповідей: 1.C. 2.D. 3.B. 4.E. 5.C. 6.D. 7.D. 8.C. 9.E.
10.D. 11.E. 12.C.
48
Фтизіатрія: навчально-методичний посібник
ЛАБОРАТОРНА ДІАГНОСТИКА ТУБЕРКУЛЬОЗУ.
МЕТОДИ ВИЯВЛЕННЯ МБТ. АТИПОВІ МБТ ТА ЇХ
КЛІНІЧНЕ ЗНАЧЕННЯ
Контроль початкового рівня знань
1. Який з компонентів належить до етіологічної діагностики туберкульозу?
А. Виявлення характерних змін крові.
В. Виявлення характерних змін імунного статусу.
С. Виявлення МБТ в патологічному матеріалі.
D. Оцінка клінічних проявів захворювання.
Е. Виявлення інфікування туберкульозом.
2. Який метод виявлення МБТ є найекономічнішим?
А. Пряма мікроскопія.
В. Культуральне дослідження.
С. Біологічна проба.
D. ПЦР.
Е. ІФА.
3.Який метод виявлення МБТ є найчутливішим та специфічним?
А. Пряма мікроскопія.
В. Культуральне дослідження.
С. Біологічна проба.
D. ПЦР.
Е. ІФА.
4. Який метод дозволяє проводити типування мікобактерій?
А. Пряма мікроскопія.
В. Культуральне дослідження.
С. Біологічна проба.
D. ПЦР.
Е. ІФА.
5. Яке забарвлення застосовується для виявлення МБТ?
А. За Грамом.
В. За Цілем-Нільсеном.
С. За Романовським-Гімзою.
D. Фуксіном.
Е. Метіленовим синім.
6. Яке визначення найточніше характеризує атипові мікобактерії?
А. Це непатогенні для людини мікобактерії.
В. Вони викликають туберкульоз з атиповим перебігом.
С. Вони викликають захворювання, подібне до туберкульозу, у осіб зі
зниженим імунітетом.
D. Це збудники лепри.
Е. Це змінені під впливом хіміотерапії мікобактерії.
49
Збірник завдань для тестового контролю знань
7. У який термін слід очікувати результатів культурального дослідження з
метою виявлення МБТ при застосуванні твердих яєчних середовищ?
А. 2-5 діб.
В. 10-14 діб.
С. 2-2.5 місяця.
D. 4-6 годин.
Е. 20-30 діб.
8. Який метод дозволяє визначити чутливість мікобактерій до
протитуберкульозних препаратів?
А. Бактеріоскопічний.
В. Бактеріологічний.
С. ПЦР.
D. ІФА.
Е. Біологічний.
9. Який збудник мікобактеріозу є найтиповішим?
А. M. marinum.
В. M. avium-intracellulare.
С. M. smegmaticus.
D. M. tuberculosis.
Е. M. leprae.
10 Яке визначення ролі клінічного дослідження крові у хворих на
туберкульоз є найвірнішим?
А. Воно дозволяє поставити етіологічний діагноз.
В. Воно не має ніякого значення.
С. Воно дозволяє оцінити вираженість запальних та інтоксикаційних
змін в організмі.
D. Воно лежить в основі диференційної діагностики.
Е. Воно лежить в основі експертизи працездатності.
11. Які зміни в числі лейкоцитів при неускладненому туберкульозі є
найтиповішими?
А. Виражений лейкоцитоз, із значним паличкоядерним зсувом,
лейкемоїдною реакцією.
В. Зміни не характерні.
С. Помірний лейкоцитоз з невеликим паличкоядерним зсувом.
D. Лейкопенія.
Е. Можливі як лейкопенія, так і лейкоцитоз.
12.
Які
зміни
ШОЕ
при
неускладненому
найхарактернішими?
А. Підвищення більше 60 мм на годину.
В. Зміни відсутні.
С. Зниження.
D. Підвищено до 30 мм на годину
Е. Підвищення тільки у жінок.
туберкульозі
є
50
Фтизіатрія: навчально-методичний посібник
13. Які найхарактерніші зміни сечі при туберкульозі легенів, що перебігає
із вираженими явищами інтоксикації?
А.
Помірна
протеїнурія,
помірна
лейкоцитурія,
тотальна
макрогематурія.
В. Помірна лейкоцитурія, одиничні еритроцити.
С. Значна протеїнурія без змін в кількості лейкоцитів, ініціальна
макрогематурія.
D. Піурія, циліндрурія, мікрогематурія.
Е. Тотальна макрогематурія з больовим синдромом.
14. При якому вмісті МБТ в 1 мл патологічного матеріалу мікроскопічне
дослідження дає позитивний результат, якщо переглядаються 100
полів зору?
А. 5-10.
В. 50-100.
С. 50000-100000.
D. 5000-10000.
Е. 500-1000.
15. При якому вмісті МБТ в 1 мл патологічного матеріалу бактеріологічне
дослідження дає позитивний результат?
А. 2-10.
В. 20-100.
С. 200-1000.
D. 2000-10000.
Е. 20000-100000.
Еталони відповідей: 1.C. 2.A. 3.D. 4.B. 5.B. 6.C. 7.C. 8.B. 9.B. 10.C.
11.C. 12.D. 13.B. 14.C. 15.B.
Контроль поточної навчальної діяльності
1.
Хворий 28-ми років. Звернувся зі скаргами на високу температуру (до
39°С), слабість, кровохаркання, значну втрату маси тіла. На оглядовій
рентгенограмі виявлено затемнення VI сегменту правої легені і зменшення
його у розмірі, розширення правого кореня легені за рахунок збільшених
внутрішньогрудних лімфатичних вузлів.
Які дослідження додатково варто провести для уточнення діагнозу?
2.
Хворий 37-ми років занедужав гостро після переохолодження.
Температура тіла 39°С. Стан хворого важкий. Скаржиться на кашель з
великою кількістю харкотиння з неприємним запахом. Над верхньою
Збірник завдань для тестового контролю знань
51
часткою правої легені спереду вислуховуються
різнокаліберні вологі
9
хрипи. Аналіз крові: Л-14,0х10 /л, ШОЕ- 53 мм/год. У харкотинні
виявлено одиничні еритроцити; МБТ і АК не виявлені. На оглядовій
рентгенограмі у верхній частці правої легені визначається фокус
затемнення до 4 см у діаметрі малої інтенсивності з нечіткими рівними
контурами і проясненням у центрі.
Для якого захворювання, пневмонії чи туберкульозу, характерніший
такий аналіз крові?
3.
Хворий 32-х років. Занедужав гостро. Температура тіла підвищилася
до 39°С, з'явився кашель зі слизуватим харкотинням до 50 мл на добу.
Контакту з хворим на туберкульоз не встановлено. Хворіє на цукровий
діабет. Над всією верхньою часткою легені визначається вкорочення
перкуторного звуку, ослаблене везикулярне дихання з одиничними
вологими хрипами. Рентгенологічно: верхня частка правої легені
негомогенно затемнена, відмічаються ділянки прояснення.
Яке дослідження допомогло би підтвердити туберкульозну етіологію
захворювання?
4.
У дитини 8-ми років при черговому обстеженні виявлено позитивну
пробу Манту з 2 ТО ППД-Л – інфільтрат діаметром 17мм. Скаржиться на
загальну слабість,
погіршення апетиту, кашель з мокротинням. Аналіз
9
крові: Л-8,8х10 /л, ШОЕ-23 мм/год. Рентгенологічно: правий корінь
розширений, безструктурний, зовнішній його контур нечіткий, розмитий.
Яке дослідження необхідно провести в першу чергу для визначення
етіології процесу?
5.
Хворий 35-ти років спостерігався диспансером з приводу залишкових
змін у легенях (інтенсивні вогнища у 1-2-му сегментах лівої легені) після
вилікуваного туберкульозу. Стан хворого погіршився біля 3-х місяців
тому. З'явилися симптоми інтоксикації, сухий кашель. Аналіз крові у
межах норми. На фоні лікування протитуберкульозними препаратами
позитивної динаміки не відмічено. Запідозрений атиповий туберкульоз (L –
мікобактеріоз).
Які дослідження варто призначити для підтвердження діагнозу L –
мікобактеріозу?
6.
Хворому 48 років. У дитинстві мав контакт із дідусем, хворим на
туберкульоз. Останні 3 роки рентгенологічно не обстежувався. При
оформленні на роботу рентгенологічно у 1-му сегменті правої легені
виявлено фокус затемнення 4 см у діаметрі із серпоподібним проясненням.
Тінь середньої інтенсивності, контури чіткі, рівні. Аналіз крові у межах
норми. Об'єктивно без патології.
Яке дослідження допомогло б підтвердити діагноз туберкульозу?
7.
Хворому 39 років. Занедужав гостро після переохолодження.
52
Фтизіатрія: навчально-методичний посібник
З'явилася остуда, температура тіла підвищилась до 39°С. Стан важкий.
Скаржиться на сильний кашель з великою кількістю гнійного харкотиння
з неприємним запахом. Перкуторно над легенями – легеневий звук,
дихання везикулярне. Над 3-м сегментом правої легені вислуховуються
9
різнокаліберні вологі хрипи. Аналіз крові: Л-15,0х10 /л/, ШОЕ – 56
мм/год. Рентгенологічно: у 3-му сегменті правої легені визначається
ділянка затемнення до 4 см у діаметрі, малої інтенсивності, з нечіткими
рівними контурами і проясненням у центрі.
Яке дослідження харкотиння варто провести для уточнення
діагнозу?
8.
У хворого 42-х років при флюорографічному обстеженні у другому
сегменті правої легені на фоні цирозу виявлено товстостінну порожнину
3х4см в діаметрі. У нижній частці правої легені – вогнищеві тіні різної
величини та інтенсивності.
Яке лабораторне дослідження слід провести в першу чергу для
уточнення діагнозу?
9.
Хворий 42-х років скаржиться на підвищення температури до 38°С
протягом 3-х тижнів, кашель з харкотинням. Мав контакт з другом,
хворим на відкриту форму туберкульозу легень. Об'єктивно: зниженого
харчування, дихання везикулярне, хрипи не вислуховуються. Аналіз
9
крові: Л-9,2х10 /л, ШОЕ-18 мм/год. Рентгенологічно: у всіх легеневих
полях визначаються множинні вогнищеві тіні від 3-х до 8 мм малої і
середньої інтенсивності, схильні до злиття, з наявністю ділянок
прояснення.
Яке лабораторне дослідження показане хворому у першу чергу?
Еталони відповідей:
1. Аналіз харкотиння на МБТ бактеріоскопічним і бактеріологічним
методами, аналіз харкотиння на ракові клітини, загальний аналіз
крові і харкотиння, оглядову і бічну рентгенограми, томограми
правого кореня, бронхоскопію.
2. Для пневмонії.
3. Аналіз харкотиння на МБТ усіма методами.
4. Дослідження мокротиння на МБТ бактеріоскопічним методом.
5. Дослідження харкотиння на L-форми МБТ.
6. Дослідження харкотиння на МБТ.
7. На МБТ.
8. Аналіз харкотиння на наявність МБТ методом бактеріоскопії.
9. Трикратне дослідження харкотиння на МБТ.
Збірник завдань для тестового контролю знань
53
Контроль кінцевого рівня засвоєння матеріалу
1.
Хворий 35-ти років. При поступленні до протитуберкульозного
диспансеру скаржився на слабість, підвищену пітливість, кашель з
харкотинням слизового характеру. Рентгенологічно: у S1-2 лівої легені
виявлено ділянку затемнення слабкої інтенсивності з нечіткими
контурами.
Яке дослідження доцільно провести для підтвердження діагнозу
туберкульозу?
А. Загальний аналіз крові.
В. Біохімічний аналіз крові.
С. Аналіз харкотиння на МБТ.
D. Імунологічне дослідження крові.
Е. Аналіз харкотиння на вторинну флору.
2.
Хворому 40 років. Перебуває на лікуванні в протитуберкульозному
диспансері з діагнозом:
ВДТБ (15.01.2004) верхньої частки правої легені (вогнищевий),
Дестр-, МБТ-М-К-, ГІСТ0, Кат3 Ког1(2004). Рентгенологічно: у S1,2
правої легені визначено затемнення до 1 см у діаметрі слабкої
інтенсивності.
Який аналіз крові характерний для хворих на туберкульоз?
А. Ер.- 4,6х1012, Нb – 134 г/л, Л – 28х109, е-17%, п- 3%, с -60%, л- 15%,
м -5%, ШОЕ – 30 мм/год.
В. Ер.- 3,6х1012, Нb – 128 г/л, Л – 15х109, п- 7%, с -53%, л- 30%, м 10%,
ШОЕ – 70 мм/год.
С. Ер.- 4,6х1012, Нb – 136 г/л, Л – 2,5х109, п- 1%, с -60%, л- 29%, м 10%, ШОЕ – 40 мм/год.
D. Ер.- 4,2х1012, Нb – 130 г/л, Л – 9,5х109, п- 5%, с -67%, л- 20%, м 5%,
ШОЕ – 20 мм/год.
Е. Ер.- 3,2х1012, Нb – 120 г/л, Л – 4,5х109, е- 20, п- 1%, с -49%, л- 25%,
м -5%, ШОЕ – 2 мм/год.
3.
Хворий 43-х років. Проходить курс антимікобактеріальної терапії з
приводу ХТБ (12.12.1998) верхньої частки лівої легені (фібрознокавернозний,
фаза
інфільтрації
і
обсіменіння),
Дестр+,
МБТ+М+К+Резист0, ГІСТ0, Кат4 Ког4(2004).
Яке дослідження насамперед потрібно провести хворому для
призначення оптимальної комбінації хіміопрепаратів?
А. Визначити вид МБТ.
В. Визначити наявність вторинної флори.
С. Визначити чутливість МБТ до антимікобактеріальних препаратів.
D. Визначити масивність бактеріовиділення.
Е. Визначити вірулентність МБТ.
54
Фтизіатрія: навчально-методичний посібник
4.
Хвора 36-ти років. Перебуває на лікуванні в протитуберкульозному
диспансері з діагнозом: ХТБ (23.11.1997) верхньої частки лівої легені
(фіброзно-кавернозний, фаза інфільтрації і обсіменіння), МБТ+МК+Резист+ (S,Z,E) РезистІІ0, ГІСТ0, Кат4 Ког4(2004).
Яке дослідження першочергово потрібно зробити хворій?
А. Гістологічне.
В. Люмінісцентну мікроскопію.
С. Визначити чутливість МБТ до хіміопрепаратів ІІ ряду.
D. Імунологічне дослідження.
Е. Біохімічне дослідження.
5.
Хворий 25-ти років. Лікується в протитуберкульозному диспансері з
діагнозом:
РТБ
(2.02.2004)
верхньої
частки
правої
легені
(інфільтративний, фаза розпаду і обсіменіння), Дестр+МБТ+М-К+
Резист+(Н,R) РезистІІ0, ГІСТ0, Кат4Ког1(2004). Хворому призначено
відповідне лікування: Н,R,S,Z. Через 2 міс. при проведенні
рентгенологічного контролю позитивної динаміки не визначено. Результат
визначення чутливості МБТ до протитуберкульозних препаратів отримано
через 2 місяці після поступлення хворого.
Яка основна причина неефективного лікування?
А. Наявність резистентності МБТ до антимікобактеріальних препаратів.
В. Куріння.
С. Періодичне вживання алкоголю.
D. Тривалий прийом хіміопрепаратів.
Е. Відсутність п'ятого препарату.
6.
Хвора 44-х років. Перебуває на лікуванні протягом 1 тижня.
Встановлено діагноз: ВДТБ (15.01.2004) легень (дисемінований, фаза
інфільтрації і розпаду), Дестр+, МБТ+М+К+Резист0 ГІСТ0,
Кат1Ког1(2004). МБТ виявлено бактеріоскопічним методом у 3-х аналізах.
Яка найвірогідніша причина того, що в діагнозі зроблено запис К0?
А. Культуральний аналіз не проводили.
В. Отримали негативний результат посіву харкотиння.
С. Недостатній строк для росту МБТ.
D. Відсутність МБТ в харкотинні.
Е. Неправильно визначені результати бактеріоскопії.
7.
Хворий 20-ти років. Поступив до протитуберкульозного диспансеру із
скаргами на слабість, нездужання, кашель з харкотинням. На оглядовій
рентгенограмі виявлено інфільтративні зміни у верхній частці правої
легені з наявністю порожнини розпаду. У харкотинні бактеріоскопічним
методом виявлені МБТ.
Яка кількість МБТ має бути в 1 мл харкотиння (при перегляді 300
полів зору)?
А. 500.
В. 5000.
С. 1000.
D. 100.
Е. 100000.
Збірник завдань для тестового контролю знань
55
8.
Хворий 42-х років. Скаржиться на слабість, поганий апетит і сон,
зниження маси тіла. Рентгенологічно: у S1 правої легені виявлено
інфільтративно-пневмонічне затемнення.
Загальний аналіз крові: ер.- 4,8х1012, Нb – 146 г/л, Л – 8,5х109, е3%, п- 7%, с -66%, л- 20%, м- 4%, ШОЕ – 22 мм/год.
Яке дослідження слід зробити хворому з метою виявлення МБТ?
А. Забір промивних вод бронхів.
В. Томографію.
С. Пробу Манту з 2 ТО ППД-Л.
D. Дослідити харкотиння.
Е. Провести імунологічне дослідження.
9.
Хворий 43-х років. Пред'являє скарги на слабість, поганий апетит,
зниження маси тіла, субфебрильну температуру (37,1°-37,4°С), біль у
лівому боці. При рентгенологічному обстеженні у S1-2 лівої легені
виявлено обмежену дрібновогнищеву дисемінацію, донизу від ІV ребра
ексудат. При бактеріоскопічному дослідженні рідини МБТ не знайдені.
Яке дослідження є оптимальним для підтвердження етіології
виявлених змін у даного хворого?
А. Дослідження харкотиння.
В. Проведення бронхоскопії.
С. Імунологічне дослідження.
D. Біопсія плеври.
Е. Цитологічне дослідження ексудату.
10. Хворий 36-ти років. Поступив до стаціонарного відділення
протитуберкульозного диспансеру із скаргами на кашель з харкотинням,
слабість, температуру – 38,0°С, сильний головний біль, нудоту та блювоту,
що не приносить полегшення. Захворювання починалося поступово.
Звернувся до терапевта, після чого проведено рентгенологічне обстеження.
На оглядовій рентгенограмі впродовж легеневих полів відмічені дрібні (1-2
мм у діаметрі) множинні неінтенсивні тіні з нечіткими контурами.
Хворому встановлено діагноз: ВДТБ (3.12.2003) легень (міліарний в фазі
інфільтрації і розпаду), Дестр+, МБТ+М-К+Резист-РезистІІ0, ГІСТ0,
Кат1Ког4(2003).
Яке дослідження найвірогідніше підтвердить можливість розвитку у
хворого туберкульозного менінгіту?
А. Бактеріологічний аналіз харкотиння.
В. Імунологічне дослідження.
С. Енцефалографія.
D. Бактеріоскопія спинномозкової рідини.
Е. Біохімічний аналіз складу спинномозкової рідини.
11. Хворий 45-ти років. Перебуває на лікуванні в протитуберкульозному
диспансері з приводу РТБ (13.12.2003) верхньої частки правої легені
(інфільтративний,
фаза
розпаду
і
обсіменіння),
Дестр+,
МБТ+М+К+Резист-РезистІІ0, ГІСТ0, Кат2 Ког4((2003). Алкоголь,
56
Фтизіатрія: навчально-методичний посібник
наркотичні засоби не вживає. Не курить. Незважаючи на адекватну
хіміотерапію (Н,R,S,E) у хворого спостерігається прогресування
туберкульозу. На контрольних рентгенограмах визначено збільшення
розмірів порожнини розпаду та появу вогнищ обсіменіння в лівій легені.
Яке дослідження потрібно провести хворому, щоб з'ясувати можливу
причину неефективності лікування?
А. Загальний аналіз крові.
В. Біохімічний аналіз крові.
С. Пробу Коха.
D. Імунологічне дослідження.
Е. Дослідження функції зовнішнього дихання.
Еталони відповідей: 1.С. 2.D. 3.С. 4.С. 5.А. 6.С. 7.В. 8.А. 9.D.
10.Е. 11.D.
Тестові завдання для диференційованого заліку
1. Які біохімічні компоненти МБТ зумовлюють їх стійкість до кислот, лугів
і спиртів?
А. Білки.
В. Вуглеводи.
С. Ліпіди.
D. Полісахариди.
Е. Мінеральні солі.
2. Які складові сполуки МБТ є основними носіями антигенних
властивостей?
А. Білки.
В. Вуглеводи.
С. Ліпіди.
D. Полісахариди.
Е. Мінеральні солі.
3. Які мікобактерії називають L-формою?
А. Вакцинний штам МБТ.
В. Авізуальні форми МБТ.
С. Атипові МБТ.
D. МБТ, які частково втратили клітинну стінку.
Е. Фільтрівні форми МБТ.
Збірник завдань для тестового контролю знань
57
4. Яка причина виникнення первинної медикаментозної стійкості МБТ?
А. Несвоєчасне виявлення туберкульозу.
В.Пізнє виявлення туберкульозу.
С. Нерегулярний прийом антимікобактеріальних препаратів.
D. Лікування заниженими дозами хіміопрепаратів.
Е. Зараження стійкими штамами МБТ.
5. Яка частота первинної медикаментозної стійкості МБТ у хворих на
туберкульоз?
А. 0,5 – 1 %.
В. 2 – 5 %.
С. 1 – 14%.
D. 15 – 20 %.
Е. 25 – 30 %.
6. Як часто розвивається вторинна медикаментозна стійкість МБТ до
антимікобактеріальних препаратів у хворих на туберкульоз?
А. 1 – 5 %.
В. 5 – 10 %.
С. 10 – 20 %.
D. 20 – 40 %.
Е. 50 – 60 %.
7. Що таке первинна лікарська стійкість МБТ?
А. Стійкість МБТ у вперше виявлених хворих, які ще не лікувались
антимікобактеріальними препаратами.
В. Стійкість МБТ у хворих з первинною формою туберкульозу.
С. Стійкість МБТ у хворих з хронічними формами туберкульозу.
D. Стійкість МБТ у хворих з рецидивами туберкульозу.
Е. Стійкість МБТ у хворих з малими формами туберкульозу легень.
8. Який з видів МБТ є найпатогеннішим для людини?
А. М. africanum.
В. M. avium.
C. M. bovinus.
D. M. tuberculosis.
E. M. Kansasii.
9. Які мікобактерії викликають (спричинюють) мікобактеріоз?
А. L-форми мікобактерій.
В. М. tuberculosis.
C. Кислотостійкі сапрофіти.
D. Атипові мікобактерії.
Е. МБТ, стійкі до антимікобактеріальних препаратів.
58
Фтизіатрія: навчально-методичний посібник
10. З метою виявлення МБТ хворому зробили посів харкотиння на тверде
середовище.
Про що свідчить поява колонії на 3-й день від посіву?
А. Ріст мікобактерій, що швидко розмножуються.
В. Ріст високо вірулентних мікобактерій.
С. Ріст атипових мікобактерій.
D. Ріст неспецифічної мікрофлори.
Е. Ріст L-форм мікобактерій.
11. Яке харкотиння найхарактерніше для хворих на туберкульоз легень?
А. Слизово-гнійне, без запаху, 10-50 мл на добу.
В. Гнійне з різким неприємним запахом, іржавого кольору, до 500 мл.
С. Гнійне без запаху, до 300 мл.
D. Слизово-водянисте, 50-100 мл.
Е. Гнійно-кров'янисте з неприємним запахом, 100-150 мл на добу.
12. Які строки появи росту мікобактерій туберкульозу на твердих
поживних середовищах?
А. 2-3 день.
В. 7-14 день.
С. 3-4 тижні.
D. 3-5 місяців.
Е. 6 місяців.
13. У скількох відсотків людей туберкульоз викликається M. bovis?
А. 1-2 %.
В. 3-5 %.
C. 10-20 %.
D. 25-30 %.
Е. 35-50 %.
14. Який вид збудника, за класифікацією Runyon, відносять до атипових
мікобактерій?
А. M. bovis.
В. M. africanum.
C. Фільтрівні форми.
D. M. avium.
Е. M. tuberculosis.
Еталони відповідей: 1.C 2.A 3.D 4.E 5.C 6.E 7.A 8.D 9.D 10.D
11.A 12.C 13.В 14.D
Збірник завдань для тестового контролю знань
59
ДОСЛІДЖЕННЯ ФУНКЦІЇ ЗОВНІШНЬОГО ДИХАННЯ
ПРИ ТУБЕРКУЛЬОЗІ ЛЕГЕНЬ
Контроль початкового рівня знань
1. Які дані не можна одержати при дослідженні зовнішнього дихання у
хворого на туберкульоз?
А. Ступінь втрати працездатності.
В. Можливість оперативного втручання.
С. Наявність супутнього обструктивного процесу у бронхах.
D. Ефективність лікування.
Е. Наявність деструкції у легенях.
2. Який критерій бронхіальної обструкції використовується втеперішній
час ?
А. Зниження ОФВ1.
В. Зниження ЖЄЛ.
С. Зниження РД.
D. Підвищення ХОД.
Е. Зниження МВЛ.
3. Який критерій рестрикції легенів в теперішній час ?
А. Зниження ОФВ1.
В. Зниження ЖЄЛ.
С. Зниження ПОШ.
D. Підвищення ХОД.
Е. Зниження МВЛ.
4. Який показник досліджується при пневмотахометрії?
А. ПОШ.
В. ОФВ1
С. ЖЄЛ.
D. ХОД.
Е. МВЛ.
5. Про що свідчить зменшення ЖЄЛ?
А. Наявність порушення прохідності дрібних бронхів.
В. Наявність обструктивного типу вентиляційної недостатності.
С. Наявність рестриктивного типу вентиляційної недостатності.
D. Наявність порушення дифузії газів.
Е. Наявність змішаного типу вентиляційної недостатності.
60
Фтизіатрія: навчально-методичний посібник
6. Який характер має крива "потік-об'єм" при обструкції великих бронхів?
А. Значне зниження пікової об'ємної швидкості та прогин дистальних
відділів кривої.
В. Помірне зниження пікової об'ємної швидкості та сплощення
дистальних відділів кривої.
С. Значне зниження пікової об'ємної швидкості та сплощення
дистальних відділів кривої.
D. Помірне зниження пікової об'ємної швидкості прогин дистальних
відділів кривої.
Е. Підвищення пікової об'ємної швидкості та прогин дистальних
відділів кривої.
7. Який характер має крива "потік-об'єм" при обструкції дрібних бронхів?
А. Значне зниження пікової об'ємної швидкості та прогин дистальних
відділів кривої.
В. Помірне зниження пікової об'ємної швидкості та сплощення
дистальних відділів кривої.
С. Значне зниження пікової об'ємної швидкості та сплощення
дистальних відділів кривої.
D. Помірне зниження пікової об'ємної швидкості та прогин дистальних
відділів кривої.
Е. Підвищення пікової об'ємної швидкості та прогин дистальних
відділів кривої
8. В лікуванні якого захворювання динамічне визначення ПОШ протягом
доби є потрібним?
А. Пневмонія.
В. Туберкульоз легенів.
С. Фіброзуючий альвеоліт.
D. Бронхіальна астма.
Е. Хронічний обструктивний бронхіт.
9. За допомогою якого методу досліджують вміст газів в крові?
А. Спірометрія.
В. Пневмотахометрія.
С. Пневмотахографія.
D. Метод Аструпа.
Е. Плетізмографія.
10. При якому захворюванні зниження швидкісних показників дихання є
головним критерієм важкості?
А. Пневмонія.
В. Туберкульоз легенів.
С. Фіброзуючий альвеоліт.
D. Ексудативний плеврит.
Е. Хронічний обструктивний бронхіт.
Збірник завдань для тестового контролю знань
61
11. Про яке ускладнення може свідчити виявлення ознак бронхіальної
обструкції у хворого, який раніше не страждав на обструктивні
захворювання легенів?
А. Про туберкульоз плеври.
В. Про лімфогенну дисемінацію.
С. Про гематогенну дисемінацію.
D. Про туберкульозне ураження бронхів.
Е. Про прогресування туберкульозного процесу у легенях.
12. При якій клінічній формі туберкульозу практично завжди
виявляються ознаки бронхіальної обструкції?
А. При вогнищевому туберкульозі.
В. При інфільтративному туберкульозі.
С. При казеозній пневмонії.
D. При фіброзно-кавернозному туберкульозі.
Е. При міліарному туберкульозі.
13. При якому захворюванні виявляються найвираженіші рестриктивні
порушення?
А. При пневмонії.
В. При інфільтративному туберкульозі легенів.
С. При фіброзуючому альвеоліті.
D. При ексудативному плевриті.
Е. При хронічному обструктивному бронхіті.
14. Який клінічний симптом допомагає виявити порушення функції
зовнішнього дихання?
А. Кашель.
В. Задишка.
С. Вологі хрипи на ділянці легенів.
D. Притуплення перкуторного звуку.
Е. Послаблення голосового тремтіння.
15. Які компенсаторні зміни можуть бути виявлені при дихальній
недостатності ІІ ступеня?
А. Збільшення ОФВ1.
В. Збільшення ПОШ.
С. Збільшення ЖЄЛ.
D. Збільшення ХОД.
Е. Збільшення ФЖЄЛ.
Еталони відповідей: 1.E. 2.A. 3.B. 4.A. 5.C. 6.C. 7.D. 8.D. 9.D. 10.E.
11.D. 12.D. 13.C. 14.C. 15.D.
62
Фтизіатрія: навчально-методичний посібник
Контроль поточної навчальної діяльності
1.
У хворого 32-х років вперше діагностовано фіброзно-кавернозний
туберкульоз обох легень в фазі інфільтрації та обсіменіння, МБТ+.
Скаржиться на кашель з виділенням мокротиння, задишку в спокої.
Показники функції зовнішнього дихання (у порівнянні з нормальними
показниками) становлять: ОФВ1 – 21%, МОШ25 – 14%, МОШ50 – 12%,
МОШ75 – 42%.
Як оцінити стан бронхіальної прохідності у хворого?
2.
У хворого 26-ти років вперше виявлено інфільтративний туберкульоз
верхньої частки правої легені у фазі розпаду, МБТ-, ДН ІІ ступеню за
обструктивним типом. Показники функції зовнішнього дихання
становлять: ОФВ1 – 65%, МОШ25 – 39%, МОШ50 – 71%, МОШ75 – 118%.
На якому рівні дихальних шляхів визначено бронхообструктивні
порушення?
3.
У хворої 39-ти років вперше встановлено діагноз: вогнищевий
туберкульоз верхньої частки лівої легені, МБТ-, ВН І ступеню за
обструктивним типом, з переважним ураженням дистальних відділів
дихальних шляхів. Показники функції зовнішнього дихання (ФЗД) при
поступленні становлять: ОФВ1 – 43%, МОШ25 – 40%, МОШ50 – 46%,
МОШ75 – 46%. Показники ФЗД через 30 хвилин після проведення
функціональної проби з бронхолітиком: ОФВ1 – 106%, МОШ25 – 75%,
МОШ50 – 86%, МОШ75 – 97%.
Як оцінити стан бронхіальної прохідності до застосування
бронхолітичного засобу?
4.
У хворого 50-ти років вперше діагностовано інфільтративний
туберкульоз верхньої частки правої легені та 6 сегменту лівої легені в фазі
розпаду, МБТ+, ВН ІІ ступеню за обструктивним типом з переважним
порушенням прохідності верхніх і середніх відділів дихальних шляхів.
Показники функції зовнішнього дихання (ФЗД) до проведення
функціональної проби з бронхолітиком становили: ОФВ1 – 59%,
МОШ25 – 30%, МОШ50 – 59%, МОШ75 – 86%. Показники ФЗД через 40
хвилин після проведення функціональної проби з бронхолітиком:
ОФВ1 – 91%, МОШ25 – 45%, МОШ50 – 72%, МОШ75 – 108%.
Як оцінити вплив бронхолітичного засобу на стан бронхіальної
прохідності за даними спіротесту?
5.
У хворого 50-ти років вперше діагностовано інфільтративний
туберкульоз верхньої частки правої легені та 6 сегменту лівої легені в фазі
розпаду, МБТ+, ВН ІІ ступеню за обструктивним типом з переважним
порушенням прохідності верхніх і середніх відділів дихальних шляхів.
Показники ФЗД при поступленні становили: ОФВ1 – 59%, МОШ25 – 30%,
Збірник завдань для тестового контролю знань
63
МОШ50 – 59%, МОШ75 – 86%. Показники ФЗД після закінчення 2місячного курсу лікування: із застосуванням бронхолітичного засобу:
ОФВ1 – 102%, МОШ25 – 68%, МОШ50 – 94%, МОШ75 – 115%.
Як оцінити ефективність лікування бронхообструктивних порушень
у хворого?
Еталони відповідей:
1. Генералізована бронхообструкція.
2. Бронхообструктивні порушення верхніх та середніх відділів
дихальних шляхів.
3. Наявність генералізованого бронхоспазму.
4. Функціональна проба із застосуванням бронхолітичного засобу
позитивна.
5. Значне відновлення бронхіальної прохідності.
Контроль кінцевого рівня засвоєння матеріалу
1.
Хворій 38 років. Лікується з приводу ХТБ (21.06.2000) верхньої
частки лівої легені (фіброзно-кавернозний, фаза інфільтрації та
обсіменіння), Дестр+, МБТ+М+К+Резист-РезистІІ0, ГІСТ0, Кат4Ког3
(2003). На оглядовій рентгенограмі визначається декілька порожнин
розпаду, одна з яких – гігантська (6,0х6,0 см). У зв'язку з цим хворій
запропоновано оперативне втручання.
Який показник спіротесту враховують для оцінки можливості
оперативного втручання?
А. Хвилинний об'єм дихання.
В. Максимальна вентиляція легень.
С. Життєва ємність легень.
D. Резервний об'єм вдиху.
Е. Дихальний об'єм.
2.
Хворий 50-ти років. Скаржиться на задишку, біль в лівій половині
грудної клітки. За останні півроку задишка збільшилась і турбує хворого в
стані спокою. Рентгенологічно: у верхній частці правої легені визначається
неоднорідне інтенсивне затемнення, верхня частка зменшена в об'ємі,
корінь правої легені підтягнутий угору.
Яке дослідження першочергово потрібно провести хворому, щоб
з'ясувати причину збільшення задишки?
А. Імунологічне.
В. Пробу Манту з 2 ТО.
С. Дослідження функції зовнішнього дихання.
D. Коронарографію.
Е. Фонокардіографію.
64
Фтизіатрія: навчально-методичний посібник
3.
Хворий 53-х років. Спрямований на МСЕК для визначення групи
інвалідності. Хворому зроблено запис спіротесту, за даними якого
виявлено зміну показника МОШ75, величина якого становить 45% від
належної величини.
Про що свідчить зміна цього показника?
А. Порушення прохідності великих бронхів.
В. Зміну еластичності легеневої тканини.
С. Порушення газообміну в легенях.
D. Порушення прохідності дрібних бронхів.
Е. Порушення прохідності трахеї.
4.
Хвора 30-ти років. Лікується у протитуберкульозному диспансері з
діагнозом: ВДТБ(15.01.2005) S1-2 правої легені (інфільтративний),
Дестр+, МБТ+М-К+Резист-РезистІІ0, ГІСТ0, ВН Іст., Кат1 Ког1(2004).
При поступленні у хворої проведено дослідження функції зовнішнього
дихання, у результаті якого виявлено зниження ЖЄЛ до 70% від належної
величини. Після 2-х місяців лікування відмічено збільшення показника до
85%.
Про що свідчить така динаміка ЖЄЛ?
А. Нормалізувалась бронхіальна прохідність.
В. Відновилась еластичність легеневої тканини.
С. Нормалізувалась концентрація кисню в крові.
D. Зменшилась рухомість діафрагми.
Е. Відновилась функція аерогематичного бар'єру.
5.
Хворий 38-ми років. Рік тому встановлено діагноз циротичного
туберкульозу легень. При звичному раніше фізичному навантаженні зараз
у хворого виникає задишка. Дані спіротесту: ХОД – 10л, ЖЄЛ – 60% (від
належної), ОФВ1 – 60%, МОШ25 – 70%, МОШ50 – 60%, МОШ75 – 65%.
Який ступінь вентиляційної недостатності визначається у хворого?
А. Показники відповідають нормі.
В. І ст.
С. ІІІ ст.
D. ІІ ст.
Е. ІV ст.
6.
Хворий
45-ти
років
Проходить
курс
лікування
в
протитуберкульозному диспансері з приводу РТБ (7.12.2003) легень
(дисемінований, фаза інфільтрації і розпаду), Дестр+, МБТ+М+К+РезистРезистІІ0, ГІСТ?, ВН І ст., Кат1Ког4 (2003). Показники спіротесту: ЖЄЛ –
90% (від належної), ОФВ1 – 50%, проба Тиффно – 55%, МОШ25 – 40%,
МОШ50 – 50%, МОШ75 – 75%.
Про що свідчить зниження ОФВ1, проби Тиффно, МОШ25, МОШ50?
А. Наявність обструктивного типу вентиляційної недостатності.
В. Наявність змішаного типу вентиляційної недостатності.
С. Наявність дихальної недостатності.
D. Наявність рестриктивного типу вентиляційної недостатності.
Збірник завдань для тестового контролю знань
65
Е. Наявність порушення прохідності аерогематичного бар'єру.
7.
Хвора 24-х років. Поступила до протитуберкульозного диспансеру із
скаргами на слабість, поганий апетит, кашель з харкотинням. Після
клініко-рентгенологічного обстеження встановлено клінічний діагноз:
ВДТБ (12.01.2005) легень (дисемінований, фаза інфільтрації і розпаду),
Дестр+, МБТ+М-К+Резист-РезистІІ0, Гіст0, ВН І ст., Кат1Ког1(2004).
При дослідженні функції зовнішнього дихання встановлено
наступні зміни показників: ОФВ1 – 55% (від належної), МОШ50 –
40%, МОШ75 – 40%. Через 4 місяці лікування відмічені наступні
результати: ОФВ1 – 70%, МОШ50 – 65%, МОШ75 – 60%.
Які зміни характеризує така динаміка даних показників?
А. Наявність органічних змін в бронхах.
В. Покращення еластичності легеневої тканини.
С. Наявність бронхоспазму.
D. Покращення екскурсії діафрагми.
Е. Нормалізація дифузії газів.
8.
Хворий 30-ти років перебуває на лікуванні в протитуберкульозному
диспансері з клінічним діагнозом: РТБ (7.12.2005) легень (дисемінований,
фаза інфільтрації і розпаду), Дестр+, МБТ+ М+К+Резист-РезистІІ0, ГІСТ-,
ВН І ст., Кат1 Ког4 (2003). Показники спіротесту: ХОД – 7,5 л, ЖЄЛ – 60%
(від належної), проба Тиффно – 80%, МОШ25 – 60%, МОШ50 – 70%,
МОШ75 – 75%.
Про що свідчить зниження ЖЄЛ?
А. Наявність обструктивного типу вентиляційної недостатності.
В. Наявність змішаного типу вентиляційної недостатності.
С. Наявність дихальної недостатності.
D. Наявність рестриктивного типу вентиляційної недостатності.
Е. Наявність порушення прохідності аерогематичного бар'єру.
9.
Хворий 24-х років. Перебуває на лікуванні в протитуберкульозному
диспансері з діагнозом: РТБ (8.11.2004) верхньої частки правої легені
(фіброзно-кавернозний,
фаза
інфільтрації
та
обсіменіння)
МБТ+М+К+Резист(Н,R,S,E) РезистІІ-, ГІСТ0, Кат2Ког3(2003). Після
завершення курсу антимікобактеріальної терапії планується провести
оперативне втручання.
Яка нижня межа життєвої ємності легень, що дозволить провести
хірургічне втручання?
А. 90% від належної.
В. 80% від належної.
С. 50% від належної.
D. 20% від належної.
Е. 30% від належної.
10. Хвора 65-ти років. Скаржиться на задишку при незначному
фізичному навантаженні, слабість, тахікардію. Поступила до
протитуберкульозного диспансеру з приводу ВДТБ (15.02.2005) верхньої
66
Фтизіатрія: навчально-методичний посібник
частки лівої легені (інфільтративний, фаза розпаду), Дестр+, МБТ+МК+Резист-РезистІІ0, ГІСТ0, ексудативний плеврит нижньої частки лівої
легені, ВН ІІ ступеню рестриктивного типу, Кат1Ког1(2004).
Інфільтративні зміни локалізуються у межах 2-х сегментів (S1,2).
Які зміни є причиною вентиляційної недостатності рестриктивного
типу?
А. Порушення прохідності бронхів.
В. Специфічні зміни у верхній частці лівої легені.
С. Наявність ексудативного плевриту.
D. Порушення газообміну в легенях.
Е. Прискорення частоти серцевих скорочень.
Еталони відповідей: 1.С. 2.С. 3.D 4.В. 5.В. 6.А. 7.С. 8.D. 9.С.
10.С.
Тестові завдання для диференційованого заліку
1. Який основний метод діагностики порушень функції зовнішнього
дихання ?
А. Бронхоскопія.
В. Фібробронхоскопія.
С. Бронхографія.
D. Комп'ютерна томографія.
Е. Метод спіротесту.
2. Який об'єм анатомічного мертвого простору?
А. 10-25 мл.
В. 50-100 мл.
С. 140-150 мл.
D. 1400-1600 мл.
Е. 3500-5000 мл.
3. Яка величина життєвої ємності легень у здорових людей?
А. 500-800 мл.
В. 1000-3000 мл.
С. 1500-3500 мл.
D. 3500-5000мл.
Е. 6000-8000 мл.
4. Яке співвідношення називається індексом Тиффно?
А. МВЛ і ХОД.
В. ОФВ1 і ЖЄЛ.
С. ОВФ і МВЛ.
D. ЖЄЛ і МВЛ.
67
Збірник завдань для тестового контролю знань
5.
Е. ЖЄЛ і ХОД.
Які показники функції
найінформативнішими?
А. ЖЄЛ і МВЛ.
В. ОФВ, індекс Тиффно.
С. ЖЄЛ, ОФВ1, індекс Тиффно.
D. МВЛ, індекс Тффно.
Е. МОШ25, ПОШ видиху.
зовнішнього
дихання
вважають
6.
У хворого 45-ти років діагностовано інфільтративний туберкульоз
правої легені, фаза розпаду та обсіменіння, МБТ(+). Скарги на кашель з
незначним виділенням харкотиння, задишку. При пневмотахометрії
констатовано зниження величини ПОШвид і МОШ25 при нормальних
показниках МОШ і МОШ75.
Ураження яких бронхів характеризується такими даними
пневмотахометрії?
А. Великі бронхи.
В. Середні бронхи.
С. Великі і середні бронхи.
D. Середні і дрібні бронхи.
Е. Дрібні бронхи.
Еталони відповідей:
1.Е.
2.C.
3.D.
4.В.
5.C.
6.A.
68
Фтизіатрія: навчально-методичний посібник
ТУБЕРКУЛІНОДІАГНОСТИКА
Контроль початкового рівня знань
1. Яка проба використовується в Україні при масових обстеженнях дітей
та підлітків на наявність інфікованості туберкульозом?
А. Проба Коха.
В. Проба Манту з 2 ТО ППД-Л.
С. Проба Манту зі 100 ТО ППД-Л.
D. Еозинофільно-туберкулінова.
Е. Градуйована шкірна проба.
2. Через який час оцінюють результати проби Манту з 2 ТО ППД-Л?
А. Через 48 годин.
В. Через 72 години.
С. Через 1 тиждень.
D. Через 24 години.
Е. Через 1 годину.
3.
Якому
контингентові
за
результатами
скринінгової
туберкулінодіагностики дообстеження та спостереження фтизіатром
не показано?
А. Давно інфікованим дітям та підліткам за умов відсутності у них будьяких факторів ризику щодо туберкульозу.
В. Дітям (підліткам) з "віражем" туберкулінової проби.
С. Давно інфікованим особам із гіперергічною чутливістю за пробою
Манту з 2 ТО ППД-Л.
D. Особам із підвищенням інтенсивності попередньо сумнівних або
позитивних реакцій на туберкулін на 6 мм і більше.
Е. Давно інфікованим дітям та підліткам незалежно від діаметра папули
за пробою Манту з 2 ТО ППД-Л, якщо є відомості про недавній
контакт із хворим на туберкульоз.
4.
Дитині 5 років. Вакцинована у пологовому будинку вакциною БЦЖ.
Післяприщепний знак 5мм. Динаміка туберкулінової чутливості: 1 рік
життя – інфільтрат діаметром 8 мм, 2 роки – інфільтрат діаметром 5 мм, 3
роки – інфільтрат діаметром 3 мм, 4 роки – гіперемія, 5 років – інфільтрат
діаметром 10 мм.
Який висновок потрібно зробити відповідно до цих даних?
А. Здорова, не інфікована на туберкульоз дитина.
В. Післявакцинальна алергія.
С. "Віраж" туберкулінових реакцій.
D. Хвора на туберкульоз дитина.
Е. Інфікованість із гіперергічною реакцією за пробою Манту.
5.
Яку реакцію за пробою Манту з 2 ТО ППД-Л потрібно вважати
сумнівною?
Збірник завдань для тестового контролю знань
69
А. Папула діаметром 2-4 мм або лише гіперемія будь-якого розміру.
В. Повна відсутність папули.
С. Папула з діаметром 5 мм.
D. Папула з діаметром 17мм та більше.
Е. Папула будь-якого розміру з наявністю везикул, некрозу, лімфангіту.
6. Яку реакцію за пробою Манту з 2 ТО ППД-Л потрібно вважати
позитивною?
А. Гіперемія будь-якого розміру без утворення папули.
В. Папула діаметром 5 мм і більше.
С. Папула діаметром 12 мм з наявністю везикуло-некротичної реакції.
D. Папула діаметром 2-4 мм.
Е. Повна відсутність папули та гіперемії.
7.
Кому
та
з
якою
частотою
проводять
скринінгову
туберкулінодіагностику?
А. Дорослим при наявності клініко-рентгенологічних проявів
туберкульозної інфекції.
В. Дітям та підліткам щоквартально.
С. Дітям із 12-місячного віку та підліткам щорічно незалежно від
результатів попередньої проби.
D. Дітям, які часто хворіють на застудні захворювання через 1 місяць
після перенесеної ГРВІ.
Е. Всім контингентам дітей та дорослих, які перебувають на
диспансерному обліку у лікаря-фтизіатра двічі на рік.
8.
Який контингент обстежених, за результатами масової
туберкулінодіагностики, не потрібно вважати інфікованими МБТ?
А. Осіб із вперше позитивною реакцією, не пов'язаною з імунізацією
вакциною БЦЖ.
В. Осіб із гіперергічними реакціями за пробою Манту з 2 ТО ППД-Л.
С. Осіб із підсиленням чутливості до туберкуліну (на 6 мм і більше)
протягом одного року (у туберкулінопозитивних дітей та підлітків).
D. Осіб із позитивною реакцією за пробою Манту з 2 ТО ППД-Л протягом
1,5 – 2 роки після якісного щеплення вакциною БЦЖ або БЦЖ-М.
Е. Осіб зі стійким збереженням протягом кількох років реакції на
туберкулін із розміром папули 12 мм і більше.
9.
Дитина 11-ти років ревакцинована вакциною БЦЖ-М у 7 років
(рубчик 6 мм). У результаті туберкулінодіагностики виявлено гіперемію
без папули, попередні результати – позитивна нормергічна чутливість з
тенденцією до зменшення. Будь-які фактори ризику щодо туберкульозу
відсутні.
Який висновок стосовно дитини є правомірним?
А. Інфікована на туберкульоз дитина, доцільна консультація фтизіатра.
В. Післявакцинальна алергія.
С. "Віраж" туберкулінових реакцій, доцільна консультація фтизіатра.
D. Здорова, неінфікована на туберкульоз дитина, доцільно через 2 місяці
повторити пробу.
Е. Давно інфікована на туберкульоз дитина, консультація фтизіатра не потрібна.
70
Фтизіатрія: навчально-методичний посібник
10. З якою метою застосовують підшкірну пробу Коха?
А. Для визначення активності специфічного процесу.
В. Для виявлення осіб із підвищеним ризиком захворювання на
туберкульоз.
С. Для вивчення інфікованості населення туберкульозом як
епідеміологічного показника.
D. Для раннього виявлення туберкульозу.
Е. З метою визначення порога чутливості до туберкуліну.
11. Через який термін після проведення різних профілактичних щеплень
дозволяється зробити пробу Манту з 2 ТО ППД-Л?
А. Тільки у наступному році.
В. Через 6 місяців.
С. Через 2 тижні.
D. Через 3 доби.
Е. Через 1 місяць.
12. В якому місці вводять туберкулін при пробі Манту з 2 ТО ППД-Л?
А. Внутрішня поверхня середньої третини передпліччя.
В. Межа між верхньою та середньою третиною зовнішньої поверхні
плеча.
С. Над лопаткою.
D. Під лопаткою.
Е. Верхня третина внутрішньої поверхні передпліччя.
13. Хто займається проведенням скринінгової туберкулінодіагностики?
А. Лише протитуберкульозні заклади.
В. Загальна медична мережа.
С. Лише санітарно-епідеміологічна служба.
D. Лікар-спеціаліст, на обліку у якого знаходиться дитина.
Е. Навчальні заклади.
14. Яке протипоказання для постановки проби Манту з 2 ТО ППД-Л?
А. Вказівки на те, що дитина належить до групи, що часто хворіє на
ГРВІ.
В. Вказівки на те, що дитина 6 місяців тому отримала щеплення проти
поліомієліту.
С. Наявність в анамнезі гіперергічної реакції за пробою Манту з 2 ТО
ППД-Л.
D. Повідомлення про те, що дитина відвідує колектив, в якому в
наступний час об'явлено карантин з приводу вірусного гепатиту.
Е. Перенесений 2,5 місяці тому гострий бронхіт.
15. Яке визначення найточніше відображає поняття "віраж"
туберкулінових реакцій?
А. "Віраж" – це зміна чутливості до туберкуліну внаслідок повторного
інфікування, яка супроводжується розвитком локальної форми
туберкульозу.
В. "Віраж" – це перша поява гіперергічної реакції за пробою Манту з 2
ТО ППД-Л.
Збірник завдань для тестового контролю знань
71
С. "Віраж" – це зміна чутливості до туберкуліну внаслідок первинного
інфікування організму, яка може проявлятися переходом
попередньо негативних реакцій у позитивні або збільшенням
чутливості до туберкуліну, якщо інфікування проходить на фоні
післявакцинальної алергії.
D. "Віраж" – це зміна чутливості до туберкуліну внаслідок первинного
інфікування організму або його імунізації вакциною БЦЖ, яка може
проявлятися переходом попередньо негативних реакцій у позитивні
та гіперергічні.
Е. "Віраж" – це зміна чутливості до туберкуліну внаслідок імунізації
вакциною БЦЖ, яка може проявлятися переходом попередньо
негативних реакцій у сумнівні та позитивні або збільшенням
чутливості до туберкуліну.
Еталони відповідей: 1.В. 2.В. 3.А. 4.С. 5.А. 6.В. 7.С. 8.D. 9.В. 10.А.
11.Е. 12.А. 13.В. 14.D. 15.С.
Контроль поточної навчальної діяльності
1.
Дитина щеплена вакциною БЦЖ у пологовому будинку. Батько
дитини хворіє на відкриту форму туберкульозу.
Як часто слід обстежувати дитину за допомогою проби Манту?
2.
Дитині
5
років.
Вакцинована
у
пологовому
будинку
внутришньошкірним методом вакциною БЦЖ-1. Щорічно проводилась
туберкулінодіагностика. Проба Манту з 2 ТО ППД-Л у 5 років – інфільтрат
діаметром 14 мм, минулого року – 3 мм. Прищеплювальний знак 3 мм.
Скарг немає. Об`єктивно без патології. Рентгенологічним методом
патології у легенях не виявлено.
Про що свідчить така динаміка туберкулінової проби?
3.
Дитині 5 років. Вакцинована у пологовому будинку вакциною БЦЖ1. Щорічно проводиться туберкулінодіагностика. Проба Манту з 2 ТО у 5
років – інфільтрат діаметром 14 мм, минулого року – 3мм.
Прищеплювальний знак 3мм. Скарг немає. Об'єктивно без патології.
Рентгенологічно патології у легенях не виявлено.
Яка причина переходу проби Манту у позитивну?
Еталони відповідей:
1. Раз у півроку.
2. "Віраж" туберкулінової проби.
3. Інфікування.
72
Фтизіатрія: навчально-методичний посібник
Контроль кінцевого рівня засвоєння матеріалу
1.
У дитини 5-ти років реакція Манту з 2 ТО ППД-Л – інфільтрат
діаметром 14 мм. Є післявакцинальний рубчик діаметром 7 мм. У 4 роки
реакція на туберкулін була 5 мм.
Як оцінити результати туберкулінової проби Манту?
А. Віраж туберкулінової проби.
В. Гіперергічна реакція на туберкулін.
С. Позитивна анергія.
D. Наростання чутливості до туберкуліну.
Е. Віраж з гіперергічною реакцією на туберкулін.
2.
Дитині 3 роки. Вакцинована в пологовому будинку. На лівому плечі є
післявакцинальний рубчик діаметром 7 мм. У рік проба Манту з 2 ТО ППДЛ була 10 мм, у 2 роки – 8 мм, у 3 роки – 14 мм.
Про що найвірогідніше свідчить така динаміка туберкулінової
проби?
А. Захворювання дитини на вторинну форму туберкульозу легень.
В. Наявність післявакцинального імунітету.
С. Наявність інфекційного імунітету.
D. Наявність гіперергічної реакції на туберкулін.
Е. Формування негативної анергії.
3.
Дівчинка 5-ти років. У 4 роки проба Манту з 2 ТО ППД-Л була 4 мм.
Влітку дитина відпочивала в селі. Восени у дідуся діагностували
інфільтративний туберкульоз в фазі розпаду і обсіменіння, МБТ+. Мати
звернулася до педіатра щодо обстеження дівчинки.
Яке дослідження першочергово потрібно провести дитині?
А. Рентгенологічне /рентгенографія/.
В. Імунологічне дослідження крові.
С. Загальний аналіз крові.
D. Пробу Манту з 2 ТО ППД-Л.
Е. Біохімічний аналіз крові.
4.
Дитині 1,5 роки. Вакцинована у пологовому будинку на 4-й день від
народження. Проба Манту з 2 ТО ППД-Л не проводилась через
захворювання дитини на дизентерію. На даний момент дитина здорова і
лікар-педіатр дозволив проводити туберкулінодіагностику.
Яку дозу туберкуліну потрібно ввести дитині?
А. 2 ТО в 0,1 мл.
В. 1 ТО в 0,1 мл.
С. 5 ТО в 0,1 мл.
D. 2 ТО в 0,2 мл.
Е. 3 ТО в 0,2 мл.
Збірник завдань для тестового контролю знань
73
5.
Дитина 5-ти років. Не щеплена вакциною БЦЖ. Рік тому проба
Манту з 2 ТО ППД-Л була негативною, а зараз діаметр інфільтрату
становить15 мм.
Як оцінити результати туберкулінодіагностики?
А. Проба Манту гіперергічна.
В. Проба Манту сумнівна.
С. "Віраж" проби Манту.
D. Проба Манту негативна.
Е. Уколочна реакція на пробу Манту.
6.
Дитина 7-ми років перебувала у контакті з хворим на туберкульоз
(МБТ+)
батьком.
При
профілактичному
обстеженні
у
протитуберкульозному диспансері у дитини виявлена гіперергічна реакція
на туберкулін.
Від якого діаметру інфільтрату пробу Манту з 2 ТО ППД-Л вважають
гіперергічною для дітей?
А. Інфільтрат діаметром 15 мм.
В. Інфільтрат діаметром 17 мм.
С. Інфільтрат діаметром 20 мм.
D. Інфільтрат діаметром 12 мм.
Е. Інфільтрат діаметром 21 мм.
7.
Дитині
4
роки.
Вакцинована
у
пологовому
будинку;
післявакцинальний рубчик – 7 мм. У рік пробу Манту з 2 ТО ППД-Л дитині
не проводили. У 2 роки проба Манту була 8 мм, у 3 роки –
6 мм, у 4 – 3 мм.
Що відображає така динаміка туберкулінової проби Манту?
А. Інфікованість дитини.
В. Наявність позитивної реакції.
С. "Віраж" туберкулінової проби.
D. Наявність післявакцинального імунітету.
Е. Наявність негативної реакції.
8.
У 7 років дитині зроблено ревакцинацію. У 8 років результат проби
Манту з 2 ТО ППД-Л – інфільтрат діаметром 11 мм, у 9 років – 9 мм, у 10 –
13 мм, у 11 – 15мм, у 12 років – 18 мм.
Яка реакція на туберкулін визначена у дитини?
А. Нормергічна.
В. Гіпоергічна.
С. Анергічна.
D. Сумнівна.
Е. Гіперергічна.
9. Дитина 11-ти років проживає в родині з батьком, хворим на відкриту
форму туберкульозу легень. Хлопець ревакцинований у 7 років. На
лівому плечі наявний післявакцинальний знак – 6 мм. У 8 років
отримано результат проби Манту з 2 ТО ППД-Л – інфільтрат
74
Фтизіатрія: навчально-методичний посібник
діаметром 10 мм, у 9 років – 6 мм, у 10 – 5 мм, у 11років – 3 мм з
везикулою у центрі папули.
Як інтерпретувати результат проби Манту в 11 років?
А. Проба сумнівна.
В. Проба негативна.
С. Проба уколочна.
D. Проба гіперергічна.
Е. Проба слабко позитивна.
10. У школі серед учнів 1 – 10 класів щорічно поводиться масова
туберкулінодіагностика за допомогою проби Манту з 2 ТО ППД-Л.
Застосування цієї проби передбачає різні цілі.
З якою метою не використовують пробу Манту з 2 ТО ППД-Л у дітей?
А. Раннє виявлення туберкульозу.
В. Відбір контингенту для ревакцинації.
С. Вивчення інфікованості населення.
D. Виявлення осіб з підвищеним ризиком захворювання на туберкульоз.
Е. Визначення ефективності лікування туберкульозу.
11. Дитині 5 років. Післявакцинальний рубчик на лівому плечі – 6 мм.
Відомості про результати проби Манту з 2 ТО ППД-Л у 1, 2 і 3 роки відсутні.
У 4 роки відмічено інфільтрат діаметром
3 мм.
Як оцінити таку реакцію організму на туберкулін?
А. Реакція сумнівна.
В. Реакція позитивна.
С. Негативна анергія.
D. Реакція гіперергічна.
Е. Позитивна анергія.
12. Підліток 14-ти років підлягає ревакцинації. Результат проби Манту з
2 ТО ППД-Л – гіперемія діаметром 10мм. При ознайомленні з його
медичною карткою отримано наступні відомості про попередні результати
проби Манту: у 9 років – діаметр інфільтрату 10 мм, у 10 років – 8 мм, у 11
– 7 мм, у 12 – 5 мм, у 13 – 3 мм.
Яка відповідь є правильною для оцінки результату проби Манту в 14
років?
А. Проба Манту гіперергічна.
В. Проба Манту позитивна.
С. Проба Манту сумнівна.
D. Проба Манту негативна.
Е. Для оцінки проби Манту гіперемія не враховується.
13. Підліток 14-ти років підлягає ревакцинації. Результат проби Манту з
2 ТО ППД-Л – гіперемія діаметром 10 мм. При ознайомленні з його
медичною карткою отримано наступні відомості про попередні результати
проби Манту з 2 ТО ППД-Л: у 9 років – діаметр інфільтрату – 10 мм, у 10
Збірник завдань для тестового контролю знань
75
років – 8 мм, у 11 – 7 мм, у 12 – 5 мм, у 13 – 3 мм.
Чи можна ревакцинувати дитину в 14 років?
А. Можна.
В. Ні
С. Можна після 2-х тижнів з дня проведення проби Манту.
D. Можна за умови відсутності простудного захворювання.
Е. Не бажано.
Еталони відповідей: 1.А. 2.С. 3.D. 4.А. 5.С. 6.В. 7.D. 8.Е. 9.D. 10.Е.
11.А. 12.С. 13.В.
Тестові завдання для диференційованого заліку
1. Яким туберкуліном і в якій дозі користуються при проведенні масової
туберкулінодіагностики?
А. 100 % альт туберкуліном Коха.
В. ППД-Л в стандартному розведенні дозою 2 ТО.
С. ППД-Л в стандартному розведенні дозою 5 ТО.
D. ППД-Л в стандартному розведенні дозою 10 ТО.
Е. 25 % розведенням очищеного сухого туберкуліну.
2. Що може посилювати чутливість організму до туберкуліну?
А. Старечий вік.
В. Лімфогранулематоз.
С. Лімфосаркома.
D. Лікування імунодепресантами.
Е. Бронхіальна астма.
3. З якою метою застосовують пробу Коха?
А. Профілактики туберкульозу.
В. Раннього виявлення туберкульозу.
С. Визначення показника інфікованості населення туберкульозом.
D. Диференціальної діагностики між інфекційною та післявакцинною
алергією.
Е. Виявлення осіб з підвищеним ризиком захворювання на туберкульоз.
4.
У двохрічної дитини реакція на пробу Манту з 2 ТО ППД-Л –
інфільтрат діаметром 7 мм, у чотири роки -3 мм. Післявакцинний рубчик
розміром 4 мм.
Який характер реакції на туберкулін спостерігається у дитини?
А. Інфекційна алергія.
В. "Віраж" туберкулінової реакції.
С. Дитина хвора на туберкульоз.
D. Післявакцинна алергія.
Е. Реакція Манту позитивна.
76
Фтизіатрія: навчально-методичний посібник
5. З якого віку і в які строки проводять масову туберкулінодіагностику?
А. З дванадцятимісячного віку, щорічно.
В. З дванадцятимісячного віку, один раз в 2-3роки.
С. Лише у 7 і 14 років.
D. З 7-ми років, щорічно до 14 років.
Е. З 7-ми років, через 5 років до 30-річного віку.
6. Що таке "віраж" туберкулінових реакцій?
А. Перехід негативної реакції на туберкулін в позитивну після
вакцинації БЦЖ.
В. Перехід негативної реакції на туберкулін в позитивну після
ревакцинації БЦЖ.
С. Зміна чутливості до туберкуліну внаслідок первинного інфікування
мікобактеріями туберкульозу.
D. Поява гіперергічної реакції на туберкулін у інфікованих
туберкульозом.
Е. Негативна реакція на туберкулін у важко хворих на туберкульоз.
7. З якою метою проводять масову туберкулінодіагностику?
А. Для профілактики інфікування МБТ.
В. Для профілактики захворювання на туберкульоз.
С. Для раннього виявлення туберкульозу серед дітей.
D. Для раннього виявлення туберкульозу серед дорослих.
Е. Для виявлення осіб з підвищеним ризиком захворювання на
туберкульоз.
8. У хлопчика 6-ти років встановлено "віраж" туберкулінової реакції.
Які обстеження слід провести?
А. Загальне клінічне обстеження, оглядову рентгенограму органів
грудної клітки, загальний аналіз крові та сечі.
В. Пробу Коха, загальний аналіз крові та сечі.
С. Флюорографію, загальний аналіз крові та сечі.
D. Томографію, дослідження мазків з зіву на МБТ.
Е. Фібробронхоскопію, дослідження вмісту з бронхів на МБТ.
9.
У дівчинки 9-ти років встановлено туберкуліновий "віраж". При
клініко-рентгенологічному і лабораторному обстеженнях патологічних
змін не виявлено.
Якою має бути тактика лікаря стосовно дівчинки?
А. Повторити пробу Манту з 2 ТО через 1 рік.
В. Госпіталізувати в протитуберкульозний стаціонар.
С. Провести протягом трьох місяців хіміопрофілактику ізоніазидом,
вітамін В6.
D. Спостерігати в протитуберкульозному диспансері 1-2 роки.
Е. Вважати дівчинку здоровою і не проводити ніяких профілактичних
заходів.
Збірник завдань для тестового контролю знань
77
10. Які дані не враховують при проведенні диференціальної діагностики
між інфекційною і післявакцинною реакціями на туберкулін?
А. Контакт з хворими на туберкульоз.
В. Інтенсивність реакції на пробу Манту за попередні роки.
С. Наявність післявакцинного рубчика.
D. Час проведення вакцинації БЦЖ.
Е. Отруєння чадним газом декілька років тому.
11. Яке утворення можна побачити на шкірі передпліччя при позитивній
реакції на туберкулін з 2 ТО?
A. Інфільтрат розміром 5-17 мм.
В. Інфільтрат з везикулою в центрі.
С. Гіперемія понад 5 мм.
D. Інфільтрат розміром понад 17 мм.
Е. Інфільтрат розміром 2-4 мм.
12. Яке із названих захворювань може знизити чутливість організму до
туберкуліну?
А. Катаральний отит.
В. Алергічний риніт.
С. Бронхіальна астма.
D. Гіпертонічна хвороба.
Е. Кір.
Еталони відповідей: 1.B. 2.E. 3.D. 4.D. 5.A. 6.C. 7.C. 8.A. 9.C.
10.E. 11.A. 12.Е.
78
Фтизіатрія: навчально-методичний посібник
ЛІКУВАННЯ ХВОРИХ НА ТУБЕРКУЛЬОЗ
Контроль початкового рівня знань
1. Який з перелічених препаратів має антимікобактеріальну дію?
А. Нітроксолін.
В. Ципрофлоксацин.
С. Котримаксазол.
D. Амоксицилін.
Е. Доксіцилін.
2. Який з перелічених препаратів не має антимікобактеріальної дії?
А. Ізоніазид.
В. Рифампіцин.
С. Цефтріаксон.
D. Піразинамід.
Е. Етамбутол.
3. Який з перелічених препаратів не застосовується для емпіричної терапії
вперше виявлених хворих на туберкульоз?
А. Ізоніазид.
В. ПАСК.
С. Етамбутол.
D. Піразинамід.
Е. Стрептоміцин.
4. Який з перелічених препаратів діє тільки на позаклітинні МБТ?
А. Ізоніазид.
В. Етамбутол.
С. Піразинамід.
D. Стрептоміцин.
Е. Рифампіцин.
5. Який з перелічених препаратів може викликати полінейропатію?
А. Ізоніазид.
В. Етамбутол.
С. Піразинамід.
D. Рифампіцин.
Е. Стрептоміцин.
6. Яке захворювання є протипоказанням для призначення ізоніазиду?
А. Хронічний обструктивний бронхіт.
В. Ревматоїдний артрит.
С. Епілепсія.
D. Хронічний панкреатит.
Е. Виразкова хвороба.
Збірник завдань для тестового контролю знань
79
7. Яке захворювання є протипоказанням до призначення стрептоміцину?
А. Хронічний гепатит.
В. Алкоголізм.
С. Гострий синусит.
D. Ішемічна хвороба серця.
Е. Псоріаз.
8. Яке захворювання є протипоказанням до призначення етамбутолу?
А. Гострий кон'юнктивіт.
В. Хронічний кератит.
С. Халазіон.
D. Дегенерація соска зорового нерву.
Е. Катаракта.
9. Яке захворювання значно погіршує переносимість піразинаміду?
А. Хронічний бронхіт.
В. Хронічний гепатит.
С. Хронічний коліт.
D. Хронічний холецистит.
Е. Ішемічна хвороба серця.
10. Яку комбінацію препаратів слід призначити хворому на вперше
виявлений інфільтративний туберкульоз легені у фазі розпаду?
А. Ізоніазид, стрептоміцин, канаміцин, етамбутол.
В. Рифампіцин, стрептоміцин, амоксіцилін, піразинамід.
С. Ізоніазид, рифампіцин, піразинамід, стрептоміцин.
D. Ізоніазид, етіонамід, ПАСК, етамбутол.
Е. Стрептоміцин, віоміцин, флориміцин, канаміцин.
11. Яку комбінацію препаратів слід призначити хворому на вперше
виявлений вогнищевий туберкульоз легень?
А. Ізоніазид, стрептоміцин, канаміцин.
В. Рифампіцин, стрептоміцин, амоксіцилін.
С. Ізоніазид, рифампіцин, піразинамід.
D. Ізоніазід, етіонамід, ПАСК.
Е. Стрептоміцин, віоміцин, флориміцин.
12. Яку комбінацію препаратів слід призначити хворому з виявленою
реактивацією туберкульозу до одержання результатів дослідження
чутливості МБТ до протитуберкульозних препаратів?
А. Ізоніазид, стрептоміцин, канаміцин, етамбутол, етіонамід.
В. Ізоніазид, рифампіцин, піразинамід, стрептоміцин, етамбутол.
С. Рифампіцин, ізоніазид, стрептоміцин, амоксіцилін, піразинамід.
D. Ізоніазид, рифампіцин, етіонамід, ПАСК, етамбутол.
Е. Рифампіцин, стрептоміцин, віоміцин, флориміцин, канаміцин.
80
Фтизіатрія: навчально-методичний посібник
13.
Який
критерій
визначає
призначення
певної
схеми
протитуберкульозної терапії хворому на хронічний туберкульоз
легень?
А. Тривалість терапії.
В. Результати дослідження функції зовнішнього дихання.
С. Результати дослідження чутливості збудника.
D. Присутність або відсутність бактеріовиділення.
Е. Присутність або відсутність ураження бронхів.
14. Яка рекомендується тривалість лікування хворого на вперше
виявлений туберкульоз?
А. 10 днів.
В. 2 місяці.
С. 6 місяців.
D. 9 місяців.
Е. 2 роки.
15. Якої мети звичайно не досягає антимікобактеріальна терапія
хронічного туберкульозу?
А. Вилікування.
В. Покращення самопочуття хворого.
С. Припинення бактеріовиділення.
D. Підготовки до операції.
Е. Розсмоктування вогнищ відсіву.
Еталони відповідей: 1.B. 2.C. 3.B. 4.D. 5.A. 6.C. 7.D. 8.D. 9.B. 10.C.
11.C. 12.B. 13.C. 14.C. 15.A.
Контроль поточної навчальної діяльності
1.
Хворий 26-ти років. При черговому флюорографічному обстеженні у
II сегменті правої легені виявлена ділянка затемнення округлої форми,
малої інтенсивності з нечіткими рівними контурами, до 3,5 см у діаметрі.
Скаржиться на незначний кашель
з харкотинням. Об'єктивно патології не
9
виявлено. Аналіз крові: Л-8,2 10 /л, ШОЕ – 30 мм/год. У харкотинні МБТ
не виявлено. Встановлено діагноз туберкульозу.
Яку етіотропну терапію слід призначити хворому в інтенсивній фазі?
2.
При флюорографічному обстеженні хворого 27-ми років у II сегменті
правої легені виявлено малоінтенсивні вогнищеві тіні з нечіткими
контурами. Скарг немає. Об'єктивно без патології. Аналіз крові у межах
норми. Встановлено діагноз туберкульозу.
Яку етіотропну терапію слід призначити хворому в інтенсивній фазі?
Збірник завдань для тестового контролю знань
81
3.
Хворий 25-ти років страждає на цукровий діабет середньої важкості.
Занедужав гостро. Температура підвищилася до 40°С, турбує кашель з
невеликою кількістю слизового харкотиння, слабість, пітливість.
Перкуторно над верхньою часткою правої легені – укорочення легеневого
звуку. На фоні послабленого везикулярного дихання
вислуховуються
9
одиничні вологі хрипи. Аналіз крові: Л-12,0х 10 /л, ШОЕ – 42 мм/год. У
харкотинні виявлено МБТ. Рентгенологічно: виявлено затемнення
верхньої частки правої легені з множинними ділянками прояснення і
наявністю малої інтенсивності вогнищевих тіней у нижніх частках обох
легень.
Яку етіотропну терапію слід призначити хворому в інтенсивній фазі?
4.
Хворий 20-ти років страждає на цукровий діабет середньої важкості.
Занедужав гостро. Температура підвищилася до 40°С, турбує кашель з
невеликою кількістю слизового харкотиння, слабість, пітливість.
Перкуторно над верхньою часткою правої легені – укорочення легеневого
звуку. На фоні послабленого везикулярного дихання
вислуховуються
9
одиничні вологі хрипи. Аналіз кров: Л-15,0х 10 /л, ШОЕ – 44 мм/год. У
харкотинні виявлено МБТ. Рентгенологічно: виявлено затемнення
верхньої частки правої легені з множинними ділянками прояснення і
наявністю малої інтенсивності вогнищевих тіней у нижніх частках обох
легень.
Які групи препаратів патогенетичної терапії слід призначити
хворому?
5.
Хворий 32-х років. Турбує слабість, підвищення температури до
38,1°С, кашель з невеликою кількістю харкотиння. Погіршення
самопочуття відзначив два9 тижні тому. Об'єктивно патології не виявлено.
Аналіз крові: Л – 9,2х10 /л, лімфоцитів – 22%, ШОЕ – 25 мм/год. На
оглядовій рентгенограмі у VI сегменті лівої легені визначається ділянка
затемнення 4х4 см, малої інтенсивності, з нечіткими контурами і
проясненням у центрі. Встановлено діагноз інфільтративного туберкульозу
лівої легені. Бактріоскопічно виявлено МБТ.
Яку етіотропну терапію призначите хворому в інтенсивній фазі?
6.
Хворий 35-ти років. Занедужав гостро, після переохолодження, 2
тижні тому. Скаржиться на кашель з мокротинням, задишку, підвищення
температури тіла до 38,5°С у вечірній час, пітливість, загальну слабість.
При рентгенологічному дослідженні впродовж обох легень, переважно у
верхніх відділах, виявлено множинні симетричні вогнищеві тіні середніх
розмірів, малої інтенсивності з нечіткими контурами. У І-ІІ сегментах лівої
легені визначається тонкостінна порожнина до 3 см у діаметрі. У
харкотинні бактеріоскопічним методом виявлено МБТ. Встановлено
діагноз туберкульозу легень.
Яку етіотропну терапію слід призначити хворому в інтенсивній фазі?
82
Фтизіатрія: навчально-методичний посібник
7.
Хворий 36-ти років. Перебував у контакті з хворим на відкриту форму
туберкульозу. Останні 3 роки рентгенологічно не обстежувався. При
оформленні на роботу рентгенологічно у ІІ сегменті правої легені виявлено
фокус затемнення до 4 см у діаметрі із серпоподібним проясненням. Тінь
середньої інтенсивності, контури чіткі, рівні. Аналіз крові у межах норми.
Об'єктивно без патології. Встановлено діагноз туберкульозу.
Який має бути план лікування хворого в інтенсивній фазі?
8.
У хворого 42-х років при флюорографічному обстеженні у ІІ сегменті
правої легені виявлено одиничні малоінтенсивні вогнищеві тіні з
нечіткими контурами, середніх розмірів. Скарг немає. Об'єктивно без
патології. Аналіз крові у межах норми. Встановлено діагноз: ВДТБ (дата
виявлення) ІІ сегменту правої легені (вогнищевий), Дестр-, МБТ-МК0Резист0, ГІСТ0, Кат3Ког (№ кварталу) (рік виявлення).
Яку етіотропну терапію слід призначити хворому в інтенсивній фазі?
9.
У хворого 35-ти років у верхній частці правої легені на фоні
вираженого пневмосклерозу, виявлено порожнину витягнутої форми 4х6
см з товстою стінкою та вогнищевими тінями у нижніх відділах обох
легень. Скаржиться на кашель зі слизувато-гнійним харкотинням,
підвищення температури тіла до 37 – 38 °С. Над верхньою часткою правої
легені вислуховуються
одиничні вологі різнокаліберні хрипи. Аналіз
9
крові: Л-12,0х10 /л, ШОЕ – 38 мм/год. У харкотинні бактеріоскопічним
методом виявлено МБТ. Встановлено діагноз: ВДТБ (дата виявлення)
верхньої частки правої легені (фіброзно-кавернозний), Дестр+,
МБТ+М+К0Резист0, ГІСТ0, Кат1Ког (№ кварталу) (рік виявлення).
Яку етіотропну терапію потрібно призначити хворому в інтенсивній
фазі?
10. Хворий 26-ти років занедужав гостро. Підвищилась температура до
38 °С, з'явився біль у правій половині грудної клітки, який підсилюється
при кашлі та глибокому вдиху, сухий кашель. У подальшому зростала
задишка, біль зменшився. Права половина грудної клітки відстає в акті
дихання. Від 4-го ребра донизу 9визначається тупість і різко ослаблене
дихання. Аналіз крові: Л-8,2х10 /л, ШОЕ – 30мм/год. Рентгенологічно:
справа, від 4-го ребра донизу, виявлено гомогенне затемнення з верхнім
косим контуром. Органи середостіння зміщені вліво. При дослідженні
плевральної рідини: лімфоцитів 90%, реакція Рівальта ++++.
Яку етіотропну терапію слід призначити хворому в інтенсивній фазі?
11. Хворому 33 роки. Занедужав гостро, температура тіла підвищилася
до 38°С, з'явився кашель зі слизуватим харкотинням до 50 мл на добу.
Контакту із хворим на туберкульоз не встановлено. Хворіє на цукровий
діабет. Над всією верхньою часткою правої легені визначається вкорочення
перкуторного звуку, вислуховується ослаблене везикулярне дихання з
одиничними вологими хрипами. Рентгенологічно: верхня частка правої
Збірник завдань для тестового контролю знань
83
легені негомогенно затемнена, відмічаються ділянки прояснення. У
харкотинні виявлено МБТ.
Яку етіотропну терапію слід призначити хворому в інтенсивній фазі?
12. У дитини 11-ти років виявлено гіперергічну пробу Манту з 2 ТО –
інфільтрат діаметром 17 мм. Дитина
скаржиться на кашель з
9
харкотинням. Аналіз крові: Л-8,6х10 /л, ШОЕ – 20 мм/год. У III сегменті
лівої легені визначається ділянка затемнення 4х5см малої інтенсивності з
нечіткими контурами та наявністю ділянки прояснення у центрі. Тінь
зв'язана запальною доріжкою з розширеним, за рахунок збільшених
внутрішньогрудних лімфатичних вузлів, коренем легень. У харкотинні
методом бактеріоскопії виявлено МБТ.
Яку етіотропну терапію слід призначити хворому в інтенсивній фазі?
13. Хворий 56-ти років спрямований до фтизіатра зі скаргами на
підвищення температури до 39° С, задишку, сухий кашель. Перкуторно над
легенями визначається легеневий звук з коробковим відтінком. Хрипи не
вислуховуються. Аналіз крові: Л – 10,0х109г/л, ШОЕ – 36 мм/год.
Рентгенологічно: впродовж обох легень, більше у верхніх відділах,
визначаються симетричні, множинні, дрібні малоінтенсивні вогнищеві тіні
з нечіткими контурами.
Яку етіотропну терапію слід призначити хворому в інтенсивній фазі?
14. У хворого 46-ти років вперше виявлено фіброзно-кавернозний
туберкульоз легень. У харкотинні виявлено МБТ, стійкі до ізоніазиду і
канаміцину.
Яку етіотропну терапію слід призначити хворому в інтенсивній фазі?
15. Хворий 39-ти років тривалий час спостерігається з приводу фібрознокавернозного туберкульозу легень. Протягом п'яти років у харкотинні
виявляють МБТ. Рентгенологічно верхня частка правої легені зруйнована.
Чутливість МБТ до протитуберкульозних препаратів збережена.
Яке лікування слід призначити хворому в інтенсивній фазі?
16. Хворий 23-х років. Встановлено діагноз туберкульозного менінгіту. У
легенях визначаються звапнені лімфатичні вузлі. МБТ у спинномозковій
рідині не виявлено.
Яке лікування слід призначити хворому в інтенсивній фазі?
17. Хворий 39-ти років впродовж 6-ти років хворіє на фібрознокавернозний туберкульоз легень. Лікування етіотропними препаратами
було неефективним. Хірургічні методи лікування протипоказані.
Звернувся зі скаргами на високу температуру, слабість, кашель з
харкотинням, кровохаркання. У харкотинні виявлені МБТ стійкі до
стрептоміцину.
Яке лікування слід призначити хворому?
84
Фтизіатрія: навчально-методичний посібник
18. У дитини 10-ти років виявлено первинний туберкульозний комплекс
середньої частки правої легені у фазі інфільтрації, МБТ- (пневмонічна
стадія).
Яку комплексну терапію слід призначити дитині в інтенсивній фазі?
19. У хворого 51-го року вперше виявлено фіброзно-кавернозний
туберкульоз нижньої частки лівої легені. Рентгенологічно визначається
зменшення розміру нижньої частки лівої легені, зміщення серця та органів
середостіння вліво. У VI сегменті на фоні цирозу відмічається товстостінна
порожнина. У нижніх відділах лівої легені спостерігаються дрібні
інтенсивні вогнищеві тіні. У харкотинні виявлено МБТ, чутливі до всіх
протитуберкульозних препаратів.
Яке лікування слід призначити хворому в інтенсивній фазі?
20. У хворого 26-ти років вперше виявлено казеозну пневмонію правої
легені. У харкотинні багаторазово виявлено МБТ, чутливі до всіх
протитуберкульозних препаратів.
Яке лікування слід призначити хворому в інтенсивній фазі?
21. Хворий 48-ми років. Хворіє на циротичний туберкульоз лівої легені,
ДН I-II ступеню. Періодично спостерігається бактеріовиділення.
Яке лікування слід призначити хворому в інтенсивній фазі?
22. Хворому 40 років. У дитинстві мав контакт з хворим на туберкульоз.
При оформленні на роботу, флюорографічним методом у I сегменті правої
легені виявлено ділянку затемнення 2 см у діаметрі середньої інтенсивності
з чіткими рівними контурами. У прилеглій легеневій тканині
визначаються одиничні малої інтенсивності вогнищеві тіні. Скарг немає.
Об'єктивно без патології. Аналіз крові у межах норми. МБТ не виявлено.
Встановлено діагноз: туберкульома I сегменту правої легені, МБТ-.
Яке лікування слід призначити хворому в інтенсивній фазі?
23. Хворому 47-ми років встановлено діагноз: казеозна пневмонія правої
легені. Стан хворого важкий. Температура тіла 39–40°С, відмічається
кашель з харкотинням, задишка в спокої. Хворий ВІЛ-інфікований. Над
верхньою часткою правої легені визначається тупість. Дихання
бронхіальне. Вислуховується невелика
кількість різнокаліберних вологих
9
хрипів. Аналіз крові – Л-12,4x10 /л, ШОЕ – 38 мм/год. Рентгенологічно:
верхня частка правої легені тотально затемнена, на фоні затемнення
визначаються множинні ділянки прояснення. У нижніх частках обох
легень визначаються малої інтенсивності вогнищеві тіні з нечіткими
контурами. У харкотинні виявлено МБТ.
Яку патогенетичну терапію варто додати до антимікобактеріальної?
Збірник завдань для тестового контролю знань
85
Еталони відповідей:
1. Ізоніазид, рифампіцин, піразинамід (або стрептоміцин).
2. Ізоніазид, рифампіцин, піразинамід (або стрептоміцин).
3. Ізоніазид, рифампіцин, піразинамід, стрептоміцин.
4. Вітаміни групи В, імуномодулятори, загально зміцнювальні
препарати.
5. Ізоніазид, рифампіцин, піразинамід, стрептоміцин.
6. Ізоніазид, рифампіцин, піразинамід, стрептоміцин.
7. 2-3 місяці етіотропне лікування, через 3 місяці при наявності
деструкції вирішити питання про оперативне втручання.
8. Ізоніазид, рифампіцин, піразинамід (або стрептоміцин).
9. Ізоніазид, рифампіцин, піразинамід, етамбутол.
10. Ізоніазид, рифампіцин, піразинамід, стрептоміцин.
11. Ізоніазид, рифампіцин, піразинамід, стрептоміцин.
12. Ізоніазид, рифампіцин, піразинамід, стрептоміцин.
13. Ізоніазид, рифампіцин, піразинамід, стрептоміцин.
14. Ізоніазид, рифампіцин, етамбутол, піразинамід.
15. Операцію резекції верхньої частки правої легені.
16. Ізоніазид, рифампіцин, піразинамід, стрептоміцин.
17. Ізоніазид, рифампіцин, етамбутол, піразинамід, офлоксацин.
18. Ізоніазид, рифампіцин, піразинамід, вітаміни групи В, карсил.
19. Ізоніазид, рифампіцин, піразинамід, етамбутол.
20. Ізоніазид, рифампіцин, піразинамід, стрептоміцин.
21. Хірургічне лікування.
22. Ізоніазид, рифампіцин, піразинамід.
23. Глюкокортикоїди, імунокоректори
Контроль кінцевого рівня засвоєння матеріалу
1.
Хворому 40 років. Перебував на лікуванні у протитуберкульозному
диспансері з приводу ВДТБ (15.02.2005) верхньої частки лівої легені
(інфільтративний, фаза розпаду і обсіменіння), Дестр+, МБТ+М-К+РезистРезистІІ0, ГІСТ0, Кат1Ког1(2005). Через 3 місяці від початку лікування
хворий був виписаний за порушення стаціонарного режиму. Впродовж 2,5
міс. антимікобактеріальні препарати не приймав. Зараз поступив у зв'язку
з прогресуванням туберкульозного процесу.
Який режим лікування показаний хворому?
А. Ізоніазид + Рифампіцин + Стрептоміцин + Етамбутол.
В. Ізоніазид + Рифампіцин + Етамбутол + Піразинамід.
С. Ізоніазид + Рифампіцин + Стрептоміцин + Піразинамід.
D. Ізоніазид + Рифампіцин + Стрептоміцин + Піразинамід + Етамбутол.
Е. Ізоніазид + Рифампіцин + Стрептоміцин + Канаміцин.
86
Фтизіатрія: навчально-методичний посібник
2.
Хворий 32-х років. Поступив до стаціонару протитуберкульозного
диспансеру із скаргами на періодичне підвищення температури тіла до
37,0°С, слабість. Після проведення рентгенологічного і лабораторного
досліджень встановлено діагноз: ВДТБ (15.02.2005) верхньої частки правої
легені
(вогнищевий,
фаза
інфільтрації),
Дестр-,
МБТ-М-КРезист0РезистІІ0, ГІСТ0, Кат3Ког4(2005).
Який режим лікування доцільно призначити хворому?
А. Ізоніазид + Рифампіцин + Стрептоміцин.
В. Ізоніазид + Рифампіцин.
С. Ізоніазид + Рифампіцин + Стрептоміцин + Піразинамід.
D. Ізоніазид + Рифампіцин + Стрептоміцин + Піразинамід + Етамбутол.
Е. Ізоніазид + Рифампіцин + Етамбутол.
3.
Хворий 42-х років. Перебуває на стаціонарному лікуванні у
протитуберкульозному стаціонарі з діагнозом: ВДТБ (1.01.2005) верхньої
частки правої легені (інфільтративний, фаза розпаду і обсіменіння),
Дестр+,
МБТ+М-К+Резист-РезистІІ0,
ГІСТ0,
Кат1Ког1(2005).
Рентгенологічно визначено наявність інфільтративних змін з порожниною
розпаду (3,0х4,0 см), вогнища бронхогенного обсіменіння в обох легенях.
Хворому призначено лікування: Ізоніазид 0,3 + Рифампіцин 0,6 +
Стрептоміцин 1,0 + Піразинамід 1,5. Через 2,5 міс лікування на оглядовій
рентгенограмі визначається розсмоктування значної кількості вогнищ
обсіменіння та інфільтративних змін. Порожнина розпаду залишається,
але розміри її зменшилися. Бактеріовиділення продовжується.
Яка буде подальша тактика ведення хворого?
А. Застосувати оперативне втручання.
В. Продовжити лікування за тим самим режимом: Ізоніазид
0,3+Рифампіцин 0,6+Стрептоміцин 1,0+ Піразинамід 1,5.
С. Призначити наступний режим: Ізоніазид 0,3 +Рифампіцин 0,6
+Етамбутол 1,2 + Піразинамід 1,5.
D. Продовжити лікування за схемою Ізоніазид 0,3 + Рифампіцин 0,6
+Стрептоміцин 1,0.
Е. Продовжити лікування за схемою Ізоніазид 0,3 + Рифампіцин 0,6 +
Піразинамід 1,5.
4.
Хвора 28-ми років поступила до стаціонару протитуберкульозного
диспансеру із скаргами на слабість, підвищення температури тіла до 38°С,
кашель з харкотинням, зниження маси тіла. Рентгенологічно: у верхній
частці правої легені визначаються інфільтративні зміни з наявністю
деструкції, вогнища обсіменіння в S1,2 правої і S6 лівої легені. У аналізі
харкотиння – МБТ+.
Який режим лікування слід призначити хворій в інтенсивній фазі?
А. Ізоніазид + Рифампіцин + Стрептоміцин + Піразинамід.
В. Ізоніазид + Рифампіцин + Стрептоміцин.
С. Ізоніазид + Рифампіцин + Стрептоміцин + Піразинамід + Етамбутол.
D. Ізоніазид + Рифампіцин + Піразинамід + Етамбутол.
Е. Ізоніазид + Рифампіцин + Етамбутол + Етіонамід.
Збірник завдань для тестового контролю знань
87
5.Хворій 40 років. Поступила на лікування до стаціонару
протитуберкульозного диспансеру із скаргами на кашель з харкотинням,
слабість, підвищення температури тіла до 37,3°С. Вперше туберкульоз
легень було виявлено 4 роки тому. Після успішного лікування у наступні 3
роки відмічалось клінічне благополуччя. На оглядовій рентгенограмі і
томограмах у верхній частці лівої легені визначається інфільтративна тінь
негомогенної структури. У харкотинні виявлено МБТ, чутливі до всіх
антимікобактеріальних препаратів І ряду.
Який режим лікування потрібно призначити хворій в інтенсивній
фазі?
А. Ізоніазид + Рифампіцин + Піразинамід + Етамбутол.
В. Ізоніазид + Рифампіцин + Стрептоміцин + Піразинамід.
С. Ізоніазид + Рифампіцин + Стрептоміцин + Піразинамід + Етамбутол.
D. Ізоніазид + Рифампіцин + Піразинамід.
Е. Ізоніазид + Рифампіцин + Офлоксацин.+ Етамбутол.
6.
Хворий 24-х років. Вперше виявлений 10 місяців тому, коли було
встановлено діагноз: ВДТБ (14.02.2005) верхньої частки правої легені
(інфільтративний,
фаза
розпаду
і
обсіменіння),
Дестр+,
МБТ+М+К+Резист(Н+R)РезистІІ0, ГІСТ0, Кат1Ког1(2005). Через 6
місяців неефективного лікування хворого було виписано (порушення
режиму). Через 4 місяців він знову поступив до стаціонару для
продовження лікування. Діагноз хворого: ВДТБ (14.02.2005) верхньої
частки правої легені (фіброзно-кавернозний, фаза інфільтрації та
обсіменіння),
МБТ+,
М+К+Резист(Н+R+Е+Z)РезистІІ0,
ГІСТ0,
Кат2ког4(2005). У верхній частці правої легені визначається гігантська
каверна (6,0х7,0 см). Хворому запропоновано хірургічне лікування.
Яке оперативне втручання найдоцільніше застосувати у даного
хворого?
А. Кавернотомія.
В. Пульмонектомія.
С. Сегментектомія.
D. Лобектомія.
Е. Кавернопластика.
7.
Хворий 35-ти років. Поступив на лікування до протитуберкульозного
диспансеру із скаргами на слабість, підвищення температури тіла до
37,3°С, кашель з харкотинням. Після дообстеження хворому встановлено
діагноз:
ВДТБ
(8.01.2005)
S2
(туберкульома),
Дестр+,
МБТ+М+К+Резист0РезистІІ0, ГІСТ0, Кат1Ког1(2005). Через 2 місяці
лікування встановлено збільшення розмірів туберкульоми до 5,5см в
діаметрі. Бактеріовиділення не припинилось. Хворого готують до операції.
Яке оперативне втручання є оптимальним для хворого?
А. Пульмонектомія.
В. Лобектомія.
С. Білобектомія.
D. Сегментектомія.
Е. Вилущення туберкульоми.
88
Фтизіатрія: навчально-методичний посібник
8.
Хворий 53-х років. Хворіє на туберкульоз легень впродовж 6 років.
Два роки тому хворому було встановлено діагноз: ХТБ (2.09.1994) легень
(фіброзно-кавернозний,
фаза
інфільтрації
та
обсіменіння),
МБТ+М+К+Резист-РезистІІ0, ГІСТ0 КатКог 3(2002).
Який режим лікування слід призначити хворому в інтенсивній фазі?
А. Ізоніазид + Рифампіцин + Стрептоміцин.
В. Ізоніазид + Рифампіцин + Стрептоміцин + Піразинамід.
С. Ізоніазид + Рифампіцин + Піразинамід + Етамбутол.
D. Ізоніазид + Рифампіцин + Стрептоміцин + Піразинамід + Етамбутол.
Е. Ізоніазид + Рифампіцин + Канаміцин + Етамбутол.
9.
Хворий 36-ти років. Поступив на стаціонарне лікування в
протитуберкульозний диспансер з приводу ВДТБ (4.11.2004) легень
(дисемінований, фаза інфільтрації і розпаду), Дестр+, МБТ+М+К+РезистРезистІІ0, ГІСТ0, Кат1Ког4(2004). Відповідно категорії 1 хворому
проводиться лікування: Ізоніазид + Рифампіцин + Стрептоміцин +
Піразинамід. Хворий постійно зловживає алкоголем.
Який препарат доцільно призначати хворому для неспецифічної
терапії?
А. Амброксол.
В. Карсил.
С. Лідаза.
D. Трентал.
Е. Альмагель.
10. Хворий 50-ти років перебуває на лікуванні у протитуберкульозному
стаціонарі. Клінічний діагноз: ВДТБ (12.01.2005) верхньої частки правої
легені (казеозна пневмонія) Дестр+, МБТ+М+К+Резист+(Н) РезистІІ0,
ГІСТ0, Кат1Ког1(2004). До отримання результатів чутливості МБТ
хворому проводилось наступне лікування: Ізоніазид + Рифампіцин +
Стрептоміцин + Піразинамід.
Який препарат краще призначити замість ізоніазиду?
А. Рифабутин.
В. Фтивазид.
С. Офлоксацин.
D. ПАСК.
Е. Канаміцин.
11. Хворому 33 роки. Перебуває на лікуванні у протитуберкульозному
диспансері з діагнозом: туберкульозний менінгіт. Діагноз підтверджений
виявленням МБТ в спинномозковій рідині. Хворому призначено
лікування: Ізоніазид + ПАСК – внутрішньовенно, рифампіцин – per os,
стрептоміцин – внутрішньом'язово, піразинамід – per os.
Який препарат доцільно вводити ендолюмбально під час проведення
спинномозкової пункції?
А. Рифампіцин.
В. ПАСК.
89
Збірник завдань для тестового контролю знань
С. Стрептоміцин.
D. Амікацин.
Е. Стрептоміцину хлоркальцієвий комплекс.
Еталони відповідей: 1.D.
9.В. 10.С 11. Е.
2.А.
3.С.
4.А.
5.С.
6.В.
7.D.
8.D.
Тестові завдання для диференційованого заліку
1. Скільки існує категорій лікування хворих на туберкульоз?
А. 1.
В. 2.
С. 3.
D. 4.
Е. 5.
2.
Які з перелічених антимікобактеріальних
найефективнішими?
А. Стрептоміцин і піразинамід.
В. Ізоніазид і рифампіцин.
С. Етамбутол і канаміцин.
D. Етіонамід і циклосерин.
Е. Тіоацетазон і ПАСК.
препаратів
є
3. Яка оптимальна тривалість основного курсу антимікобактеріальної
терапії хворого на ВДТБ (13.08.2003) верхньої частки лівої легені
(вогнищевий, фаза інфільтрації), Дестр, МБТ-М-К-, ГІСТ0, Кат3 Ког
3(2003)?
А. 1-2 місяці.
В. 3-4 місяці.
С. 4-6 місяців.
D. 7-8 місяців.
Е. 9-10 місяців.
4. Якою буде тривалість основного курсу антимікобактеріальної терапії у
хворого на міліарний туберкульоз легень, МБТ (+)?
А. 2-3 місяці.
В. 4-5 місяців.
С. 6-7 місяців.
D. 8-12 місяців.
Е. Понад 1,5 року.
90
Фтизіатрія: навчально-методичний посібник
5. Яка оптимальна схема антимікобактеріальної терапії в початковій фазі
у хворого з ВДТБ (05.09.2004) верхньої частки правої легені
(туберкульома), Дестр-, МБТ-М-К-, ГІСТ0?
А. Ізоніазид + рифапміцин + стрептоміцин.
В. Ізоніазид + рифапміцин + піразинамід.
С. Ізоніазид + стрептоміцин + піразинамід.
D. Рифампіцин + стрептоміцин + етамбутол.
Е. Піразинамід + канаміцин + етамбутол.
6. Для якого з антимікобактеріальних препаратів властива ототоксична
дія, через що його не можна призначати вагітним жінкам?
А. Етамбутол.
В. Рифампіцин.
С. Стрептоміцин.
D. Піразинамід.
Е. Ізоніазид.
7. Яка з перелічених комбінацій антимікобактеріальних препаратів є
раціональною?
А. Стрептоміцин + канаміцин + віоміцин.
В. Канаміцин + віоміцин + ізоніазид.
С. Рифапміцин + піразинамід + ізоніазид.
D. Ізоніазид + фтивазид + ПАСК.
Е. Етамбутол + ПАСК + тіоацетазон.
8. Який препарат призначають з метою попередження нейротоксичної дії
ізоніазиду?
А. Вітамін С.
В. Вітамін А.
С. Вітамін В6.
D. Вітамін В12.
Е. Діазолін.
9. При якій формі та ускладненні туберкульозу легень найдоцільніше
призначити преднізолон?
А. Інфільтративний туберкульоз легень, ускладнений ексудативним
плевритом.
В. Хронічний дисемінований туберкульоз легень, хронічне легеневе
серце.
С. Фіброзно-кавернозний туберкульоз легень, амілоїдоз внутрішніх
органів.
D. Туберкульома верхньої частки правої легені, специфічний коліт.
Е. Циротичний туберкульоз легень, аспергільома легені.
10. Яка тривалість антимікобактеріальної терапії після успішно
проведеної резекції верхньої частки правої легені з приводу
туберкульоми?
Збірник завдань для тестового контролю знань
91
А. 1-2 тижні.
В. 3-4 тижні.
С. 2-3 місяці.
D. 4-6 місяці.
Е. 7-10 місяців.
11. Хворому 48 років. Захворів рік тому на ВДТБ (17.07.2003) верхньої
частки лівої легені (інфільтративний, фаза розпаду і обсіменіння), Дестр+,
МБТ+М-К+Резист-, ГІСТ0, Кат1 Ког3(2000). Антимікобактеріальні
препарати (ізоніазид, рифампіцин, стрептоміцин, піразинамід) приймав
нерегулярно, з перервами. У хворого з'явилася загальна слабість,
лихоманка, біль в попереку та ногах, нудота. При огляді склери і слизові –
іктеричні, печінка збільшена і болюча. Сеча з червоним відтінком через
гемоліз крові.
Яка найімовірніша причина погіршення стану хворого?
А. Прогресування туберкульозу.
В. Вірусний гепатит.
С. Побічна дія піразинаміду.
D. Побічна дія рифампіцину.
Е. Токсико-алергічна реакція на ізоніазид.
12. Який з препаратів викликає зниження гостроти зору і сприйняття
кольорів ?
А. Офлоксацин.
В. Піразинамід.
С. Етамбутол.
D. Рифампіцин.
Е. Ізоніазид.
13. В якій групі диспансерного спостереження проводять протирецидивну
хіміотерапію?
А. 1.
В. 2.
С. 3.
D. 4.
E. 5.
Еталони відповідей: 1.D. 2.B. 3.C. 4.D. 5.B. 6.C. 7.C. 8.C. 9.A. 10.D.
11.D. 12.C. 13.E.
92
Фтизіатрія: навчально-методичний посібник
ТУБЕРКУЛЬОЗ НЕВСТАНОВЛЕНОЇ ЛОКАЛІЗАЦІЇ
Контроль початкового рівня знань
1.
Яке закінчення має речення: Туберкульоз невстановленої
локалізації....?
А. Переважає в структурі захворюваності на первинний туберкульоз.
В. У структурі захворюваності на первинний туберкульоз є другим після
первинного туберкульозного комплексу.
С. Переважає в структурі захворюваності на туберкульоз.
D. Діагностується у виключних випадках.
E. У структурі захворюваності на первинний туберкульозу є другим
після туберкульозу внутрішньогрудних лімфатичних вузлів.
2.
Яке вірне визначення поняття туберкульозу невстановленої
локалізації?
А. Це стан, коли у хворого є підозра на туберкульоз, але він ще не
обстежений.
В. Це стан, коли людина інфікована туберкульозом, але немає клінічних
проявів хвороби.
С. Це клінічна форма первинного туберкульозу, при якій є
симптомокомплекс функціональних розладів без локальних проявів
захворювання.
D. Це стан, який виникає одразу після зараження та супроводжується
бактеріемією до того, як мікобактерії зафіксуються в
паренхіматозних органах.
E. Це стан, що констатується, якщо у людини є гіперергічна реакція на
пробу Манту.
3. У якому віці звичайно виставляється діагноз долокальної форми
туберкульозу?
А. У дитячому.
В. У старечому.
С. У будь-якому.
D. У фертільному.
E. У похилому.
4. Які зміни складають патоморфологічний субстрат туберкульозу
невстановленої локалізації?
А. Мінімальні специфічні та параспецифічні зміни у паренхіматозних
органах, зокрема у лімфатичних вузлах.
В. Генералізоване утворення у паренхіматозних органах первинних
туберкульозних гранульом.
С. Морфологічні зміни відсутні.
D. Генералізована ексудативна реакція.
E. Мінімальна ексудативна реакція на місті проникнення збудника.
Збірник завдань для тестового контролю знань
93
5. Як правильно продовжити речення: Локальні зміни при туберкульозі
невстановленої локалізації.....?
А. Відсутні.
В. Не можуть бути виявлені при ретельному клінічному обстеженні.
С. Можуть бути виявлені при ретельному клінічному обстеженні.
D. Значно виражені в усіх органах та тканинах.
E. Можуть виявлятися або бути відсутні.
6. Які клінічні прояви переважають при туберкульозі невстановленої
локалізації?
А. Ураження різних органів та систем.
В. Загальноїнтоксикаційні.
С. Клінічні прояви відсутні.
D. При ретельному обстеженні виявляються симптоми ураження
легенів.
E. При ретельному обстеженні виявляються симптоми ураження
внутрішньогрудних лімфатичних вузлів.
7. Чи характерно для туберкульозу невстановленої локалізації збільшення
периферичних лімфатичних вузлів?
А. Так, характерно значне збільшення периферичних лімфатичних
вузлів.
В. Так, характерно помірне збільшення не менше 2 груп, зокрема
підщелепних та шийних лімфатичних вузлів.
С. Так, характерно помірне збільшення не менше 5 груп лімфатичних
вузлів.
D. Ні, не характерно.
E. Буває в окремих випадках.
8.
Які лімфовузли, за формою та консистенцією, звичайно
спостерігаються при туберкульозі невстановленої локалізації?
А. Щільні, бугристі, спаяні зі шкірою.
В. М'якоеластичні, рухомі.
С. Розм'якшені, з некротичним центром, можуть утворюватись нориці.
D. Тістуватої консистенції, спаяні зі шкірою.
E. Мають вигляд щільних рухомих конгломератів.
9. Які прояви у клініці туберкульозу невстановленої локалізації відносять
до параспецифічних змін?
А. Плеврит, перитоніт, перикардит.
В. Риніт, синусит, тонзиліт.
С. Кератокон'юнктивіт, блефарит, вузлувату еритему.
D. Пневмонію, хронічний обструктивний бронхіт, бронхіальну астму.
E. Явища ексудативного, алергічного, нервово-артритичного діатезу.
94
Фтизіатрія: навчально-методичний посібник
10. Який результат проби Манту з 2ТО є потрібною умовою для констатації
діагнозу "туберкульоз невстановленої локалізації"?
А. Негативний.
В. Позитивний, визначений як післявакцинна алергія.
С. Позитивний, визначений як інфекційна алергія.
D. Нещодавній віраж туберкулінової проби.
E. Гіперергічна реакція.
11. Який характер звичайно має температурна реакція у хворого на
туберкульоз невстановленої локалізації?
А. Субфебрилітет протягом перших 3-5 днів хвороби.
В. Тривалий непостійний субфебрилітет.
С. Лихоманка протягом перших 3-5 днів хвороби.
D. Неправильна лихоманка.
E. Нормальна температура тіла.
12. Який характер звичайно має харкотиння у хворого на туберкульоз
невстановленої локалізації?
А. Слизуватий.
В. Слизувато-гнійний.
С. Гнійний.
D. Слизуватий з прожилками крові.
E. Харкотиння відсутнє.
13. Яким методом звичайно виявляється бактеріовиділення у хворого на
туберкульоз невстановленої локалізації?
А. Бактеріоскопічним.
В. Бактеріоскопічним за допомогою флотації.
С. Бактеріологічним.
D. Біологічним.
E. Не виявляється ніяким.
14. Якої лікувальної тактики потребує виставлення діагнозу "туберкульоз
невстановленої локалізації"?
А. Динамічного спостереження.
В. Подальшого обстеження.
С. Лікування як клінічної форми туберкульозу.
D. Хіміопрофілактики.
E. Вакцинопрофілактики.
15. Яке ствердження є вірним?
А. Туберкульоз невстановленої локалізації та ранній період
туберкульозної інфекції – це різні визначення одного й того ж
поняття.
В. Туберкульоз невстановленої локалізації та ранній період
туберкульозної інфекції – це різні клінічні форми туберкульозу.
Збірник завдань для тестового контролю знань
95
С. Ранній період туберкульозної інфекції звичайно закінчується
розвитком туберкульозу невстановленої локалізації.
D. Туберкульоз невстановленої локалізації виникає у ранньому періоді
туберкульозної інфекції.
E. Туберкульоз невстановленої локалізації не виникає у ранньому
періоді туберкульозної інфекції.
Еталони відповідей: 1.D. 2.C. 3.A. 4.A. 5.B. 6.B. 7.C. 8.B. 9.C. 10.D.
11.B. 12.E. 13.E. 14.C. 15.D.
Контроль поточної навчальної діяльності
1.
У дитини 6-ти років з контакту уперше виявлена позитивна проба
Манту з 2 ТО – інфільтрат діаметром 20 мм. Скаржиться на підвищення
температури до 37,2° – 37,4°С, погіршення апетиту, головний біль, швидку
стомлюваність, нічну пітливість. Об`єктивно: пальпуються дрібні,
еластичні, безболісні периферичні лімфатичні вузли. Рентгенологічно
патології у легенях не виявлено. Аналіз крові у межах норми.
Який діагноз слід встановити дитині?
2.
Дитина 6-ти років. З контакту. Проба Манту з 2ТО ППД-Л –
інфільтрат діаметром 18 мм. Скаржиться на підвищення температури до
37,2°-37,3°С, погіршення апетиту, головний біль, швидку стомлюваність,
нічну пітливість. Об'єктивно: пальпуються дрібні, еластичні, безболісні
периферичні лімфатичні вузли. Рентгенологічно патології у легенях не
виявлено. Аналіз крові у межах норми.
Який діагноз у дитини є найімовірнішим?
3.
У хворого 12-ти років 1,5 роки тому виявлено "віраж" туберкулінової
проби. Дитина не перебувала під наглядом протитуберкульозного
диспансеру, не лікувалась, тому що батьки виїжджали в інше місто. У
даний час звернулися до лікаря тому, що у дитини періодично
підвищується температура до 38°С, турбує нічна пітливість, дитина гірше
стала вчитися, втрачає масу тіла, відстає від однолітків у розвитку.
Пальпаторно визначаються збільшені, безболісні, щільні периферичні
лімфатичні вузли. На гомілках відмічається вузлувата еритема.
Рентгенологічно патології в легенях не виявлено. Проба Манту з 2ТО ППДЛ – інфільтрат діаметром 16 мм.
Який діагноз у дитини є найімовірнішим?
4.
Дитина 11 років. Встановлено діагноз: туберкульоз невстановленої
локалізації.
До якої категорії слід віднести дитину?
96
Фтизіатрія: навчально-методичний посібник
Еталони відповідей:
1. Туберкульоз невстановленої локалізації.
2. Туберкульоз невстановленої локалізації.
3. Туберкульоз невстановленої локалізації.
4. До категорії 3.
Контроль кінцевого рівня засвоєння матеріалу
1.
Хлопчик 10-ти років. Ревакцинований у 7 років. У 8 років проба
Манту з 2 ТО ППД-Л була 10 мм, у 9 років – 8мм, у 10 – 17 мм. Дитина 6
місяців тому мала контакт з хворим на туберкульоз (МБТ+) дідусем. У
дитини з'явилась швидка стомлюваність, нездужання, слабість,
дратівливість, зниження апетиту. При об'єктивному обстеженні: шкірні
покриви бліді, дещо вологі, тургор м'язів задовільний; пальпуються
збільшені (1-2 мм) лімфатичні вузли заднього трикутника шиї, м'якої
еластичної консистенції, безболісні. Гемограма: Ер. – 4,5х1012 л, Л –
9,2х109 л, п – 8%, ШОЕ – 17 мм/год.. При рентгенологічному обстеженні
органів грудної порожнини патологічних змін не виявлено.
Яка форма туберкульозу виявлена у дитини?
А. Вогнищевий туберкульоз легень.
В. Туберкульоз мозкових оболонок і нервової системи.
С. Туберкульоз невстановленої локалізації.
D. Туберкульоз бронха.
E. Туберкульоз внутрішньогрудних лімфатичних вузлів (мала форма).
2.
У дитини 4-х років відмічається підвищення температури тіла до
37,1 – 37,3° С, слабість, пітливість, зниження апетиту, поганий сон. Проба
Манту з 2ТО ППД-Л у 3 роки – діаметр інфільтрату 5 мм, а у 4 – 15 мм.
Пульс – 70 ударів за хвилину, ритмічний. Мигдалики не змінені. Змін з
боку серця та легень не виявлено. Пальпуються збільшені пахвові
лімфатичні вузли м'якої еластичної консистенції, безболісні. На оглядовій
рентгенограмі патологічних змін немає. У загальному аналізі крові: Ер –
4,0 1012?л, гемоглобін – 135 г/л, Л – 10х109/л, е – 8%, ШОЕ – 7 мм/год.
Аналіз сечі – без змін.
Дитині встановлено попередній діагноз: туберкульоз невстановленої
локалізації.
З яким захворюванням у даному випадку слід провести
диференціальну
діагностику
туберкульозу
невстановленої
локалізації?
А. Гіпертиреоз.
В. Тонзиліт.
С. Пієлонефрит.
D. Ревматизм.
E. Холецистит.
Збірник завдань для тестового контролю знань
97
3
У дівчинки 4-х років відмічається слабість, зниження апетиту і маси
тіла, порушення сну, підвищена втомлюваність. Пальпуються незначно
збільшені шийні, пахвові, кубітальні лімфатичні вузли. Пульс – 90 ударів
за хвилину. При об'єктивному та рентгенологічному обстеженні змін з боку
серця, легень не встановлено. Показники аналізів крові та сечі у межах
норми. Вакцинована у пологовому будинку. В 4 роки у дитини
зареєстровано віраж і гіперергічну пробу Манту з 2ТО ППД-Л – діаметр
інфільтрату 18 мм, у 3 роки – 5 мм. Встановлено діагноз: туберкульоз
невстановленої локалізації.
Яка об'єктивна ознака є характерною тільки для туберкульозу
невстановленої локалізації?
А. Збільшення периферичних лімфатичних вузлів.
В. Віраж проби Манту з 2ТО ППД-Л.
С. Гіперергічна проба Манту з 2ТО ППД-Л.
D. Втрата маси тіла.
E. Ніяка.
4.
Підліток 12-ти років скаржиться на слабість, пітливість,
субфебрильну температуру надвечір (37,5°С), дратівливість, зниження
апетиту, швидку втомлюваність. Іноді турбує нудота, біль в правому
підребір'ї, суглобах, тахікардія. Ревакцинований у 7 років. Дані про
реакцію Манту з 2ТО ППД-Л у 8 та 9 років відсутні. У 10 років проба Манту
була з діаметром інфільтрату 7 мм, в 11 – 7 мм, а зараз – 18 мм. На
оглядовій рентгенограмі і серединній томограмі відхилень від норми немає.
Після проведеної диференціальної діагностики встановлено
клінічний діагноз: туберкульоз невстановленої локалізації.
Які скарги характерні для туберкульозу невстановленої локалізації?
А. Слабість, поганий апетит, кашель з харкотинням, задишка, біль у
грудях.
В. Слабість, субфебрильна температура, біль в правому підребір'ї, часті
напади нудоти, головокружіння.
С. Субфебрильна температура, швидка втомлюваність, слабість,
зниження апетиту, дратівливість.
D. Субфебрильна температура, тахікардія, біль в суглобах, швидка
втомлюваність, задишка.
E. Субфебрильна температура, тахікардія, тремор пальців рук,
адинамія, слабість.
5.
У дитини 5-ти років відмічається слабість, швидка стомлюваність,
періодичне підвищення температури до 37,3 – 37,5°С, нездужання,
млявість, дратівливість, збільшення пахвових лімфатичних вузлів і
заднього трикутника шиї. Шкірні покриви бліді. Перкуторно і
аускультативно змін у легенях не виявлено. Проба Манту з 2ТО ППД-Л –
інфільтрат діаметром 13 мм, рік тому – 8 мм. На оглядовій рентгенограмі і
серединній томограмі патологічних змін немає. Аналіз крові: Л-7,7х109/л,
е-3%, п-6%, с-60%, л-21%, м-10%, ШОЕ-18 мм/год. Встановлено
клінічний діагноз: туберкульоз невстановленої локалізації.
98
Фтизіатрія: навчально-методичний посібник
Яку схему лікування потрібно призначити дитині?
А. Ізоніазид + Рифампіцин + Етамбутол.
В. Ізоніазид + Рифампіцин + Стрептоміцин + Етамбутол.
С. Ізоніазид + Рифампіцин + Етамбутол + Піразинамід.
D. Ізоніазид + Рифампіцин.
E. Ізоніазид + Етамбутол.
6.
Дитині 7 років. На підставі симптомів інтоксикації (слабість,
подразливість, субфебрильна температура, погіршення апетиту, швидка
втомлюваність), "віражу" туберкулінової проби Манту з 2ТО ППД-Л,
наявності мікрополіаденії, контакту з хворим на туберкульоз батьком,
даних рентгенологічного обстеження, проведеної диференціальної
діагностики встановлено клінічний діагноз: туберкульоз невстановленої
локалізації.
Які рентгенологічні ознаки притаманні туберкульозу невстановленої
локалізації?
А. Збіднення легеневого малюнку в ділянці кореня легені.
В. Посилення легеневого малюнку в ділянці кореня легені.
С. Рентгенологічних ознак немає.
D. Розширення кореня легені з нечітким зовнішнім контуром.
E. Ущільнення внутрішньогрудних лімфатичних вузлів.
7.
Дитина 11-ти років перебуває в дитячій туберкульозній лікарні з
приводу туберкульозу невстановленої локалізації. Поступила зі скаргами
на субфебрильну температуру, слабість, дратівливість, погіршення
апетиту, поганий сон. Шкірні покриви бліді. Пальпуються збільшені
лімфатичні вузли у ділянці шиї. При об'єктивному обстеженні змін у
легенях не виявлено. На оглядовій рентгенограмі і серединній томограмі, у
загальному аналізі крові зміни також відсутні.
Які ще дані слід обов'язково врахувати для встановлення клінічного
діагнозу туберкульозу невстановленої локалізації?
А. Наявність тільки віражу проби Манту з 2ТО ППД-Л.
В. Наявність тільки збільшених лімфатичних вузлів в ділянці шиї.
С. Наявність контакту з хворими на туберкульоз (особливо з
бактеріовиділювачами), обтяжливої спадковості.
D. Виключення інших захворювань з аналогічними симптомами
інтоксикації.
E. Всі вищенаведені дані.
8.
У дитини 12-ти років місяць тому погіршився загальний стан:
з'явилась слабість, субфебрильна температура у вечірній час, погіршення
апетиту, підвищена пітливість, швидка втомлюваність. У сім'ї дитини
батько хворіє на відкриту форму туберкульозу легень. У 7 років була
проведена ревакцинація; є післявакцинальний рубчик діаметром 6 мм.
Периферичні лімфатичні вузли не збільшені. При рентгенологічному
Збірник завдань для тестового контролю знань
99
обстеженні змін не виявлено. В аналізі крові: Л – 8,0х109/л, е-2%, п-5%,
с-61%, л-22%, м-10%, ШОЕ-18 мм/год.
У дитини підозрюють туберкульоз невстановленої локалізації.
Яка динаміка проби Манту в дитини буде характернішою в такому
випадку?
А. У 8 років – інфільтрат діаметром 11 мм, у 9 років – 9 мм, у 10 років –
6 мм, у 11 – 4 мм.
В. У 8 років – інфільтрат діаметром 9 мм, у 9 років – 11 мм, у 10 років –
8 мм, у 11 – 5 мм.
С. У 8 років – інфільтрат діаметром 10 мм, у 9 років – 10 мм, у 10 років –
6 мм, у 11 років – 3 мм.
D. У 8 років – інфільтрат діаметром 9 мм, у 9 років – 11 мм, у 10 років –
10 мм, у 11 – 10 мм.
E. У 8 років – інфільтрат діаметром 9 мм, у 9 років – 7 мм, у 10 років – 5
мм, у 11 – 17 мм.
9.
У дівчинки 5-ти років діагностовано туберкульоз невстановленої
локалізації. Місяць тому мати дитини помітила, що дівчинка стала
вередливою, неспокійною, у неї погіршився апетит, з'явилась швидка
втомлюваність, надвечір підвищується температура до субфебрильних
цифр. Шкірні покриви бліді, дещо вологі. На оглядовій рентгенограмі та
серединній томограмі відхилень від норми не спостерігається. В аналізі
крові: Л – 9,6х109/л, е-1%, п-6%, с-62%, л-21%, м-10%, ШОЕ – 17
мм/год.
Які паталогічні зміни в лімфатичних вузлах, характерні для
туберкульозу невстановленої локалізації, є причиною інтоксикації?
А. Некроз.
В. Гіперплазія лімфоїдної тканини.
С. Туберкульозні вогнища.
D. Туберкульозні гранульоми.
E. Рубцеві зміни.
10. Підліток 13-ти років поступив на лікування до дитячої
туберкульозної лікарні. Скарги: млявість, нездужання, зниження апетиту,
швидка втомлюваність, періодичне підвищення температури до
37,3–37,6°С, утруднення навчання. Також хлопця турбує почервоніння
очей, світлобоязнь, сльозотеча. При об'єктивному обстеженні шкірні
покриви бліді. Пальпуються збільшені шийні лімфатичні вузли (до 7мм),
м'які, еластичні. При огляді окуліста виявлено множинні фліктени по
лімбу обох очей, ін'єкованість судин кон'юнктиви. діагноз –
фліктенульозний кон'юнктивіт. На оглядовій рентгенограмі і серединній
томограмі, в загальному аналізі крові зміни відсутні. Встановлено "віраж"
проби Манту з 2ТО ППД-Л з діаметром інфільтрату 20 мм (у 12 років – 5
мм).
До яких реакцій належить фліктенульозний кон'юнктивіт?
А. Специфічних.
В. Параспецифічних.
С. Імунологічних.
D. Неспецифічних.
100
Фтизіатрія: навчально-методичний посібник
E. Алергічних.
11. У дитини 5-ти років відмічається слабість, субфебрильна
температура, погіршення апетиту, швидка втомлюваність, збільшення
шийних і пахвинних лімфатичних вузлів, "віраж" туберкулінової проби
Манту з 2 ТО ППД – Л (інфільтрат діаметром 17 мм, рік тому – 5 мм). На
передній поверхні гомілок – багряні плями округлої форми (вузлувата
еритема). Батько дитини хворіє на туберкульоз легень. На оглядовій
рентгенограмі змін не виявлено. В аналізі крові: Л – 9,6х109/л, ШОЕ – 20
мм/год.
Яка об'єктивна ознака, що наявна у дитини, належить до
параспецифічних реакцій?
А. Віраж туберкулінової проби Манту з 2 ТО ППД – Л.
В. Геперергічна проба Манту з 2 ТО ППД – Л.
С. Збільшення шийних і пахвинних лімфатичних вузлів.
D. Вузлувата еритема.
E. Підвищення ШОЕ.
12. Дитина 13-ти років скаржиться на виражену слабість, підвищення
температури до 37,3°С, покашлювання, погіршення апетиту, підвищену
пітливість, млявість. В сім'ї дитини батько хворіє на відкриту форму
туберкульозу легень. В аналізі крові: Л – 10,9х109/л, ШОЕ – 18 мм/год.
Встановлено віраж туберкулінової проби Манту з 2 ТО ППД – Л –
інфільтрат діаметром 14 мм, рік тому – 5 мм. При об'єктивному обстеженні
змін у легенях не виявлено. Дитині встановлено попередній діагноз:
туберкульоз невстановленої локалізації.
Яке дослідження потрібно провести дитині для підтвердження
діагнозу?
А. Рентгенографію.
В. Пробу Коха.
С. Бронхоскопію.
D. Біохімічний аналіз крові.
E. Рентгеноскопію.
Еталони відповідей: 1.С. 2.Е 3.Е 4.С 5.А 6.С 7.Е 8.Е 9.D. 10.В.
11.D. 12.А.
Тестові завдання для диференційованого заліку
1. Що розуміють під діагнозом "туберкульоз невстановленої локалізації"?
А. Симптомокомплекс функціональних і об'єктивних ознак
інтоксикації в результаті первинного інфікування мікобактеріями
туберкульозу з невстановленою локалізацією.
В. Інтоксикаційний синдром при малій формі туберкульозу
внутрішньогрудних лімфатичних вузлів.
С.
Інтоксикаційний
синдром
при
первинному
легеневому
Збірник завдань для тестового контролю знань
101
туберкульозному комплексі.
D. Інтоксикаційний синдром при первинному туберкульозному
комплексі ілеоцекального відділу кишківника.
E. Субфебрильна температура, пітливість, кашель, охриплість голосу.
2. Які параспецифічні прояви спостерігаються при первинному
туберкульозі?
А.
Мікрополіаденія,
вузлувата
еритема,
фліктенульозний
кератокон'юнктивіт.
В. Туберкульоз шкіри і мигдаликів.
С. Амілоїдоз внутрішніх органів, емпієма плеври.
D. Туберкульозний плеврит і перикардит.
E. Туберкульозний перитоніт і туберкульоз кишківника.
3. Що називається первинним туберкульозом?
А. Вперше діагностований туберкульоз.
В. Туберкульоз, що розвинувся у вперше інфікованих МБТ.
С. Туберкульоз, що розвинувся після перенесеного первинного
туберкульозного комплексу.
D. Туберкульоз, який виявлений під час профілактичного обстеження.
E. Туберкульоз, зумовлений мікобактеріями бичачого виду.
4. Якою має бути тактика фтизіатра стосовно 7-річної дитини з діагнозом
"Туберкульоз невстановленої локалізації"?
А. Спостерігати у протитуберкульозному диспансері протягом 2-х років.
В. Провести лікування 3 антимікобактеріальними препаратами
протягом 4-6 місяців.
С. Спостерігати у дитячій поліклініці до 14-річного віку.
D. Провести хіміопрофілактику ізоніазидом протягом 3-х місяців.
E. Оздоровити дитину у таборі відпочинку.
Еталони відповідей:. 1.A.
2.A.
3.B.
4.B.
102
Фтизіатрія: навчально-методичний посібник
ПЕРВИННИЙ ТУБЕРКУЛЬОЗНИЙ КОМПЛЕКС
Контроль початкового рівня знань
1. Яке закінчення речення є правильним? Первинний туберкульозний
комплекс...
А. Переважає в структурі захворюваності на первинний туберкульоз.
В. У структурі захворюваності на первинний туберкульоз є другим після
туберкульозу невстановленої локалізації.
С. Переважає в структурі захворюваності на туберкульоз.
D. Діагностується у виключних випадках.
E. У структурі захворюваності на первинний туберкульоз є другим після
туберкульозу внутрішньогрудних лімфатичних вузлів.
2. Які складові частини первинного туберкульозного комплексу?
А. Первинна гранульома, системний васкуліт, вогнища відсіву.
В. Первинний афект, регіонарний лімфангіт, регіонарний лімфаденіт.
С. Первинна туберкульома, системний лімфангіт, системний васкуліт.
D. Первинна каверна, регіонарний геморагічний васкуліт, туберкульоз
бронхів.
E. Первинна гранульома, бактеріемія, параспецифічні зміни.
3. Первинний туберкульозний комплекс відображає шлях проникнення
інфекції в організм. Згідно з цим уявленням, яка локалізація
первинного туберкульозного комплексу є найменш вірогідною?
А. Легені.
В. Мигдалики.
С. Ротова порожнина.
D. Кишківник.
E. Шкіра.
4. Яка локалізація первинного афекту в легенях є найчастішою?
А. Субплевральна, в добре аерованих сегментах.
В. Субплевральна, в слабко аерованих сегментах.
С. Прикоренева, у багато васкулярізованих сегментах.
D. Нижньочасткова, у багато васкулярізованих сегментах.
E. Прикоренева у слабко аерованих сегментах.
5.
У яких сегментах легені
туберкульозний комплекс?
А. I, II, VI.
В. II, III, VIII.
С. III, IV, V.
D. III,IV, IX.
E. IV, V, VI.
частіше
локалізується
первинний
Збірник завдань для тестового контролю знань
103
6. Яка патоморфологічна сутність первинного туберкульозного комплексу
на початку специфічного запалення?
А. Неспецифічне запалення.
В. Ділянка казеозного некрозу.
С. Грануляційна ткань.
D. Порожнина розпаду.
E. Ділянка фіброзу.
7. Яка найповніша характеристика первинного туберкульозного
комплексу на етапі максимального розвитку?
А. Вогнище ексудативного запалення із переважанням нейтрофільної
інфільтрації.
В. Вогнище коагуляційного некрозу із нейтрофільною ексудацією по
периферії.
С. Вогнище неспецифічного запалення із гнійним центром.
D. Вогнище продуктивного запалення із ділянкою сирнистого некрозу у
центрі.
E. Ділянка фіброзно зміненої легеневої тканини.
8. Який найрідкіший варіант перебігу первинного туберкульозного
комплексу?
А. Безсимптомний.
В. Поступовий початок із помірною лихоманкою та явищами
інтоксикації.
С. Раптовий початок із вираженою лихоманкою, надсадним кашлем.
D. Поступовий початок із розвитком параспецифічних реакцій.
E. Малосимптомний із переважанням явищ інтоксикації.
9. Яке захворювання має найяскравішу аускультативну картину?
А. Пневмонія.
В. Первинний туберкульозний комплекс.
С. Гострий трахеїт.
D. Гострий бронхіт.
E. Бронхіальна астма у міжнападний період.
10. Які дані є найпатогномонічнішими при діагностиці первинного
туберкульозного комплексу?
А. Виявлення бактеріовиділення.
В. Характерна картина крові.
С. Результати туберкулінодіагностики.
D. Характерна аускультативна картина.
E. Характерна перкуторна картина.
104
Фтизіатрія: навчально-методичний посібник
11. За допомогою якого методу звичайно виявляється бактеріовиділення
при первинному туберкульозному комплексі?
А. Бактеріоскопічного.
В. Бактеріологічного.
С. Звичайно не виявляється ніяким методом.
D. Біологічного.
E. Бактеріоскопічного після використання методу флотації.
12. У який період первинного туберкульозного комплексу виявляється
рентгенологічний симптом біполярності?
А. На початкових етапах.
В. У розпалі хвороби.
С. На початку зворотного розвитку.
D. На початку звапнення.
E. Через декілька років після одужання.
13. Чим звичайно закінчується перебіг неускладненого первинного
туберкульозного комплексу?
А. Повним одужанням без ніяких залишкових явищ.
В. Одужанням з утворенням кальцинованих вогнищ у легенях та
коренях.
С. Одужанням з утворенням дифузного пневмофіброзу.
D. Одужанням з утворенням ділянок осифікації у легенях.
E. Одужанням з утворенням кіст у легенях та ущільненням коренів.
14. Що таке "вогнище Гона"?
А. Первинний комплекс в фазі інфільтрації.
В. Первинний комплекс в фазі біполярності.
С. Вогнище гематогенного засіву.
D. Кальцинований первинний афект.
E. Кальцинований внутрішньогрудний лімфатичний вузол.
15. У який термін завершуються процеси кальцинації первинного
туберкульозного комплексу?
А. 7-10 діб.
В. 2-3 тижня.
С. 1-2 місяця.
D. 10-12 місяців.
E. 1,5-2 роки.
Еталони відповідей: 1.Е. 2.B. 3.E. 4.A. 5.B. 6.A. 7.D. 8.C. 9.A. 10.C.
11.C. 12.C. 13.B. 14.D. 15.E.
Збірник завдань для тестового контролю знань
105
Контроль поточної навчальної діяльності
1.
Дитині 4 роки. У пологовому будинку щеплена вакциною БЦЖ.
Післявакцинальний знак – 3 мм. Проба Манту з ТО ППД – інфільтрат
діаметром 15 мм (у 3 роки – 5 мм). Скаржиться на кашель з невеликою
кількістю харкотиння. Температура підвищується до 38°С. Об`єктивно без
патології. Аналіз крові: Л-8,2х109/л, ШОЕ – 20 мм/годину.
Рентгенологічно у 3-му сегменті лівої легені визначається затемнення до
2,5 см у діаметрі, малої інтенсивності з нечіткими контурами, яке зв`язане
запальною доріжкою з розширеним коренем лівої легені.
Яку клінічну форму туберкульозу виявлено у хворого?
2.
У дитини 12-ти років виявлено "віраж" туберкулінової проби. Проба
Манту з 2 ТО ППД-Л – інфільтрат діаметром 18 мм. Скаржиться на кашель
з харкотинням. Аналіз крові: Л – 7,8х109/л, ШОЕ – 17 мм/год. У 3-му
сегменті лівої легені визначається негомогенне затемнення 4х5см малої
інтенсивності з нечіткими контурами, яке зв'язане запальною доріжкою з
розширеним, за рахунок збільшених внутрішньогрудних лімфатичних
вузлів, коренем легені. У центрі затемнення наявна ділянка прояснення. У
харкотинні методом бактеріоскопії виявлено МБТ. Встановлено діагноз:
ВДТБ (дата виявлення) S3 лівої легені (первинний туберкульозний
комплекс), Дестр+, МБТ+М+К0Резист0, ГІСТ0, Кат1Ког (№ кварталу) (рік
виявлення).
Яка фаза процесу спостерігається у хворого?
3.
У дитини 12-ти років виявлено "віраж" туберкулінової проби. Проба
Манту з 2 ТО ППД-Л – інфільтрат діаметром 17 мм. Аналіз крові: Л7,4х109/л, ШОЕ – 15 мм/год. У 3-му сегменті лівої легені визначається
затемнення 4х5 см за рахунок збільшених внутрішньогрудних
лімфатичних вузлів, з коренем легені. Встановлено діагноз: ВДТБ (дата
виявлення) S3 лівої легені (первинний туберкульозний комплекс), Дестр-,
МБТ-М-К-Резист0, ГІСТ0, Кат3Ког (№ кварталу) (рік виявлення).
Яка фаза процесу спостерігається у хворого?
4.
У дитини 11-ти років виявлено "віраж" туберкулінової проби. Проба
Манту з 2 ТО ППД-Л – інфільтрат діаметром 17 мм. Скаржиться на
загальну слабість, втомлюваність, підвищення температури тіла до
37,2–37,5°С, кашель з харкотинням. Аналіз крові: Л – 8,2х109/л, ШОЕ – 17
мм/год. У верхній частці лівої легені визначається ділянка затемнення 4х5
см малої інтенсивності з нечіткими контурами неоднорідної структури, з
наявністю ділянки прояснення у центрі, яке зв'язане запальною доріжкою
з розширеним, за рахунок збільшених внутрішньогрудних лімфатичних
вузлів, коренем легені. У хворого запідозрено наявність первинного
туберкульозного комплексу.
Яке дослідження харкотиння варто провести в першу чергу для
підтвердження діагнозу?
106
Фтизіатрія: навчально-методичний посібник
5.
У дитини 10-ти років виявлено "віраж" туберкулінової проби. Проба
Манту з 2 ТО ППД-Л – інфільтрат діаметром 18 мм. Скаржиться на
підвищення температури тіла до 37,2 – 37,5° С, кашель з харкотинням.
Аналіз крові: Л- 7,9х109/л, ШОЕ – 21 мм/год. У 3-му сегменті правої легені
визначається негомогенне затемнення 4х5 см малої інтенсивності з
нечіткими контурами, яке зв'язане запальною доріжкою з розширеним, за
рахунок збільшених внутрішньогрудних лімфатичних вузлів, коренем
легені.
Яке рентгенологічне дослідження потрібно призначити дитині для
уточнення наявності деструкції в легені?
6.
У дитини 12-ти років виявлено "віраж" туберкулінової проби. Проба
Манту з 2 ТО ППД-Л – інфільтрат діаметром 17 мм. Скаржиться на сухий
кашель, підвищення температури тіла до 37,5° С у вечірній час. В крові: Л8,0х109/л, ШОЕ-22 мм/год. У 3-му сегменті лівої легені визначається
ділянка затемнення 4х5 см малої інтенсивності з нечіткими контурами,
зв'язана запальною доріжкою з розширеним, за рахунок збільшених
внутрішньогрудних лімфатичних вузлів, коренем легені. Встановлено
діагноз: ВДТБ (дата виявлення) S3 лівої легені (первинний туберкульозний
комплекс) Дестр-, МБТ-М-К0 Резист0, ГІСТ0.
До якої категорії слід віднести хворого?
7.
У дитини 10 років виявлено гіперергічну пробу Манту з 2 ТО ППД-Л –
інфільтрат діаметром 19мм. Скаржиться на підвищення температури тіла
до 37,2 -37,5° С, кашель з харкотинням. Аналіз крові: Л- 7,4х109л, ШОЕ-15
мм/год. У 3-му сегменті лівої легені визначається неоднорідної структури
затемнення 4х5 см малої інтенсивності з нечіткими контурами, яке
зв'язане запальною доріжкою з розширеним, за рахунок збільшених
внутрішньогрудних лімфатичних вузлів, коренем легені. У харкотинні
методом бактеріоскопії виявлено МБТ. Встановлено діагноз: ВДТБ (дата
виявлення) S3 лівої легені (первинний туберкульозний комплекс), Дестр+,
МБТ+М+К0 Резист0, ГІСТ0.
До якої категорії слід віднести хворого?
8.
У дитини 10-ти років виявлено гіперергічну пробу Манту з 2 ТО ППДЛ – інфільтрат діаметром 18 мм. Скаржиться на сухий кашель, підвищення
температури тіла до 37,5° С у вечірній час, загальну слабість. Аналіз крові:
Л-8,8х109/л, ШОЕ-20 мм/год. У верхній частці правої легені визначається
ділянка затемнення 5х6 см малої інтенсивності з нечіткими контурами,
яка зв'язана запальною доріжкою з розширеним, за рахунок збільшених
внутрішньогрудних лімфатичних вузлів, коренем легені.
Яка рентгенологічна стадія первинного туберкульозного комплексу
виявлена у хворого?
9.
У дитини 12-ти років виявлено гіперергічну пробу Манту з 2 ТО ППДЛ – інфільтрат діаметром 18 мм. Скаржиться на кашель з харкотинням.
Аналіз крові: Л-7,8х109/л, ШОЕ-19 мм/год. У 3-му сегменті правої легені
Збірник завдань для тестового контролю знань
107
визначається негомогенне затемнення 4х5 см малої інтенсивності з
нечіткими контурами, наявністю ділянки прояснення у центрі.
Затемнення зв'язане запальною доріжкою з розширеним, за рахунок
збільшених внутрішньогрудних лімфатичних вузлів, коренем легені. У
харкотинні методом бактеріоскопії виявлено МБТ.
Як правильно виставити діагноз згідно з клінічною класифікацією?
10. У дитини 11 років виявлено гіперергічну пробу Манту з 2 ТО ППД-Л –
інфільтрат діаметром 17 мм. Скаржиться на кашель з харкотинням. Аналіз
крові: Л-8,6х109/л, ШОЕ-20 мм/год. У 3-му сегменті лівої легені
визначається ділянка затемнення 4х5 см малої інтенсивності з нечіткими
контурами, з наявністю ділянки прояснення у центрі, яка зв'язана
запальною доріжкою з розширеним, за рахунок збільшених
внутрішньогрудних лімфатичних вузлі,в коренем легені. У харкотинні
методом бактеріоскопії виявлено МБТ.
Яку схему етіотропної терапії слід призначити хворому?
11. Дитині 6 років. Виявлено "віраж" проби Манту з 2 ТО ППД-Л.
Скаржиться на поганий апетит, загальну слабість. Аналіз крові у межах
норми. Рентгенологічно: у нижній частці правої легені визначається
щільна вогнищева тінь. У правому корені визначаються щільні
бронхопульмональні лімфатичні вузли.
Яка рентгенологічна стадія первинного туберкульозного комплексу
виявлена у дитини?
12. Дитині 11 років. Проба Манту з 2 ТО ППД-Л інфільтрат діаметром –
17 мм. Скаржиться на сухий кашель, загальну слабість. Температура
увечері підвищується до 37,2 – 37,4° С. Об'єктивно патології не виявлено.
Аналіз крові: Л-8,8х109/л, ШОЕ-22 мм/год. Рентгенологічно у VІ сегменті
правої легені визначається ділянка затемнення 4 см у діаметрі малої
інтенсивності з нечіткими контурами, яка зв'язана з розширеним правим
коренем запальною доріжкою.
Як правильно виставити діагноз згідно з клінічною класифікацією?
13. У дитини 12-ти років у 3-му сегменті лівої легені виявлено петрифікат
до 1 см у діаметрі. У лівому корені визначаються звапнені
внутрішньогрудні лімфатичні вузли. Скарг немає. Об'єктивно патології не
виявлено. Аналіз крові і сечі без відхилень від норми. Проба Манту з 2 ТО
ППД-Л – інфільтрат діаметром 14 мм. Клінічна форма – первинний
туберкульозний комплекс.
Яка фаза туберкульозного процесу виявлена у дитини?
14. Дитині 8 років. Встановлено діагноз: ВДТБ (21.06.2004) середньої
частки правої легені (первинний туберкульозний комплекс), Дестр-, МБТ0
М0 К0 Резист0, ГІСТ 0.
До якої категорії слід віднести дитину?
108
Фтизіатрія: навчально-методичний посібник
15. Дитині 4 роки. У пологовому будинку вакцинована вакциною БЦЖ.
Післявакцинальний знак – 3 мм. Проба Манту з 2 ТО ППД-Л – інфільтрат
діаметром 15 мм. Скаржиться на кашель з невеликою кількістю
харкотиння. Температура підвищується до 38°С. Об'єктивно без патології.
Аналіз крові: Л-8,2х109/л, ШОЕ-20 мм/год. Рентгенологічно: у 3-му
сегменті лівої легені визначається ділянка затемнення до 2,5 см у діаметрі
малої інтенсивності з нечіткими контурами, зв'язана запальною доріжкою
з розширеним коренем лівої легені.
Яка клінічна форма туберкульозу виявлена у хворого?
Еталони відповідей:
1. Первинний туберкульозний комплекс.
2. Фаза інфільтрації і розпаду.
3. Фаза інфільтрації.
4. Аналіз харкотиння.
5. Томографічне дослідження.
6. До категорії 3.
7. До категорії 1.
8. Пневмонічна.
9. ВДТБ (дата виявлення) S3 правої легені (первинний туберкульозний
комплекс), Дестр+, МБТ+М+К0Резист0, Гіст0, Кат1Ког (№
кварталу) (рік виявлення).
10. Ізоніазид, рифампіцин, піразинамід, етамбутол.
11. Стадія ущільнення.
12. ВДТБ (дата виявлення) SVІ сегменту правої легені (первинний
туберкульозний комплекс), Дестр-, МБТ-М0 К0 Резист0, ГІСТ0,
Кат3Ког (№ кварталу) (рік виявлення).
13. Фаза звапнення.
14. До категорії 1.
15. Первинний туберкульозний комплекс.
Контроль кінцевого рівня засвоєння матеріалу
1.
У підлітка 14 років на оглядовій рентгенограмі у нижній частці правої
легені виявлено округлий фокус затемнення з нечіткими контурами і
збільшені лімфатичні вузли в правому корені. Рентгенологічне обстеження
проводили тому, що у підлітка виявлена гіперергічна проба Манту з 2 ТО
ППД-Л – інфільтрат діаметром 18 мм. На даний момент скарги відсутні.
Приблизно 1,5 місяці тому у підлітка відмічалась слабість,
нездужання, погіршення апетиту. Об'єктивно: шкірні покриви
бліді, периферичні лімфатичні вузли не збільшені. Аналіз крові: Л7,6х109/л, п-6%, л-19%, ШОЕ-17 мм/год.
Що потрібно робити з підлітком?
Збірник завдань для тестового контролю знань
109
А. Спостерігати в протитуберкульозному диспансері.
В. Провести курс хіміопрофілактики: Ізоніазид + Етамбутол.
С. Зробити комп'ютерну томографію.
D. Провести дослідження мокротиння на МБТ.
E. Провести курс лікування: Ізоніазид + Рифампіцин + Стрептоміцин +
Піразинамід.
2.
Дівчинка 6-ти років скаржиться на підвищення температури тіла до
37,2°С, слабість, пітливість, зниження апетиту, порушення сну,
покашлювання. Захворіла гостро. Пальпуються незначно збільшені
шийні, пахвові, кубітальні лімфатичні вузли. Пульс – 90 ударів за
хвилину. При об'єктивному обстеженні змін з боку серця, легень не
виявлено. У 6 років у дитини зареєстровано "віраж" і гіперергічну пробу
Манту з 2ТО ППД-Л – діаметр інфільтрату 18 мм, в 5 роки – 1 мм. Аналіз
крові: Л-7,6х109/л, п-6%, л-19%, м-11%, ШОЕ-17 мм/год. У харкотинні
МБТ не виявлено. Рентгенологічно: у верхній частці лівої легені
визначається затемнення з нечітким зовнішнім контуром, що зливається з
інфільтрованим коренем.
Який діагноз слід встановити дитині?
А. Бронхопневмонія.
В. Первинний туберкульозний комплекс.
С. Плевропневмонія.
D. Ателектаз верхньої частки лівої легені.
E. Рак верхньої частки лівої легені.
3.
Хлопчик 11-ти років скаржиться на підвищення температури тіла до
37,5°С, покашлювання, нездужання, слабість, пітливість, зниження
апетиту. Захворювання починалося поступово. Об'єктивно: шкірні
покриви бліді, вологі на дотик, пальпуються незначно збільшені шийні та
пахвинні лімфатичні вузли. Над легенями вислуховується везикулярне
дихання. Проба Манту з 2ТО ППД-Л – діаметр інфільтрату 15 мм, у 9 років
– 12 мм, у 10 – 13 мм. На рентгенограмі і томограмі у верхній частці правої
легені визначено тінь середньої інтенсивності, у правому корені
спостерігаються збільшені лімфатичні вузли.
Яка форма туберкульозу виявлена у дитини?
А. Первинний туберкульозний комплекс /фаза інфільтрації/.
В. Туберкульоз невстановленої локалізації.
С. Туберкульоз внутрішньогрудних лімфатичних вузлів.
D. Первинний туберкульозний комплекс /фаза розсмоктування/.
E. Вогнищевий туберкульоз.
4.
У підлітка 14-ти років встановлено клінічний діагноз: ВДТБ
(11.01.2005) верхньої частки правої легені (первинний туберкульозний
комплекс), Дестр+, МБТ?М?К?Резист0РезистІІ0, ГІСТ0, Кат1Ког1(2005).
На оглядовій рентгенограмі у S3 правої легені виявлено гомогенне
затемнення з нечіткими зовнішніми контурами, яке зливається з
110
Фтизіатрія: навчально-методичний посібник
розширеним коренем легені. На томограмі правої легені в центрі
затемнення встановлено наявність деструкції.
Яка рентгенологічна стадія первинного туберкульозного комплексу
визначається у хворого?
А. ІІ стадія – розсмоктування ("біполярності").
В. ІІІ стадія – ущільнення.
С. І стадія – "пневмонічна".
D. ІV стадія – звапнення.
E. V стадія – загоєння.
5.
Під час проходження медичної комісії в юнака 18 років на
флюорограмі виявлено петрифікат в нижній частці лівої легені і звапнені
лімфатичні вузли в корені легені. При об'єктивному обстеженні,
дослідженні крові змін не виявлено.
Як називається вогнище в легенях?
А. Вогнище Симона.
В. Первинний афект.
С. Вогнище Гона.
D. Вогнище Абрикосова.
E. Туберкульома.
6.
У дівчинки 7-ми років відмічається підвищення температури тіла до
37,2–°37,4°С, нездужання, слабість, швидка втомлюваність, зниження
апетиту. Об'єктивно: шкірні покриви бліді, сухі на дотик, пальпуються
незначно збільшені шийні лімфатичні вузли. Над легенями
вислуховується везикулярне дихання. Проба Манту з 2ТО ППД-Л – діаметр
інфільтрату 12 мм, у 5 років – 6 мм. Після рентгенологічного обстеження і
лабораторних досліджень встановлено клінічний діагноз: ВДТБ
(5.01.2005) верхньої частки правої легені (первинний туберкульозний
комплекс), Дестр+, МБТ+М-К+Резист-РезистІІ0, Гіст0, Кат1Ког1(2005).
Яку схему лікування краще призначити дитині 7-ми років
(інтенсивна фаза)?
А. Ізоніазид + Рифампіцин + Стрептоміцин + Етамбутол.
В. Ізоніазид + Рифампіцин + Етамбутол + Піразинамід.
С. Ізоніазид + Рифампіцин + Етамбутол.
D. Ізоніазид + Стрептоміцин + Етамбутол.
E. Ізоніазид + Етамбутол.
7.
Дитина 3-х років перебуває на стаціонарному лікуванні з діагнозом:
ВДТБ (2.12.2004) верхньої частки лівої легені (первинний туберкульозний
комплекс, фаза розсмоктування), Дестр-, МБТ-М-К-Резист0РезистІІ0,
Гіст0, Кат1Ког4(2004). Зміни на оглядовій рентгенограмі і томограмі лівої
легені відповідають ІІ стадії первинного туберкульозного комплексу.
Які морфологічні зміни спостерігаються у стадії "біполярності"?
А. Первинний афект, лімфаденіт, лімфангіт.
В. Первинний афект, лімфангіт.
С. Лімфаденіт, лімфангіт.
Збірник завдань для тестового контролю знань
111
D. Первинний афект, лімфаденіт.
E. Вогнище Гона, петрифіковані лімфатичні вузли в корені легені.
8.
У дитини 3-х років відмічається слабість, сухий кашель, підвищення
температури тіла до 39,0°С, біль в правому боці. Проба Манту з 2ТО ППДЛ – діаметр інфільтрату 17 мм (в 2 роки – 8 мм). Об'єктивно: частота
дихання – 26 за хвилину. Перкуторно над передньою, бічною поверхнею та
нижче кута лопатки правої легені визначається притуплення легеневого
звуку, аускультативно – дихання ослаблене. Рентгенологічно: в середній
частці правої легені спостерігається гомогенне затемнення з проясненням,
корінь правої легені не диференціюється. Донизу від IV ребра визначається
поширене гомогенне інтенсивне затемнення з косим увігнутим верхнім
контуром.
Яке ускладнення первинного туберкульозного комплексу
спостерігається у хворого?
А. Плеврит.
В. Ателектаз.
С. Туберкульоз бронха.
D. Плевропневмонія.
E. Бронхогенне обсіменіння.
9.
Дитина 6-ти років скаржиться на сильний кашель з харкотинням,
слабість, біль в грудній клітці (спереду справа), підвищення температури
тіла до 37,0°С, поганий апетит, порушення сну. Серед клінічних симптомів
переважає кашель з виділенням харкотиння. На підставі скарг, клінікорентгенологічних і лабораторних даних встановлено клінічний діагноз:
ВДТБ (11.01.2005) верхньої частки правої легені (первинний
туберкульозний комплекс, фаза інфільтрації і розпаду), Дестр+, МБТ+МК+Резист- РезистІІ0, Гіст0, Кат1Ког1(2005).
Яке ускладнення первинного туберкульозного комплексу у дитини
викликає сильний кашель?
А. Плеврит.
В. Туберкульоз бронха.
С. Бронхогенна дисемінація.
D. Склеротичні зміни судин кореня легені.
E. Гематогенна генералізація процесу.
10. У дитини 3-х років спостерігається слабість, підвищення температури
тіла до 37,6°С, нездужання, вередливість, відсутність апетиту. Об'єктивно:
шкірні покриви бліді, сухі на дотик, пальпуються незначно збільшені
шийні лімфатичні вузли. Над верхньою часткою лівої легені
вислуховується жорстке дихання і одиничні дрібнопухирчасті хрипи.
Проба Манту з 2ТО ППД-Л – діаметр інфільтрату 20 мм, у 2 роки – 8 мм. На
рентгенограмі і томограмі у SІІІ лівої легені визначається гомогенна тінь,
яка зливається з розширеним коренем легені. В аналізі харкотиння МБТ не
виявлено. Після проведення диференціальної діагностики встановлено
клінічний діагноз: ВДТБ (26.03.2005) верхньої частки лівої легені
112
Фтизіатрія: навчально-методичний посібник
(первинний туберкульозний комплекс, фаза інфільтрації), Дестр-, МБТ-МК-Резист0 РезистІІ0, Гіст0, Кат1Ког1(2005).
Яка рентгенологічна стадія первинного туберкульозного комплексу
визначається у хворого?
А. І.
В. ІІ.
С. ІІІ.
D. ІV.
E. V.
11. У дитини 5-ти років раптово підвищилась температура тіла до 38,0°С,
з'явилась слабість, нездужання, кашель з харкотинням, відсутність
апетиту. Об'єктивно: шкірні покриви бліді; наявні збільшені пахвові, надта підключичні лімфатичні вузли. Пульс – 110 за хвилину. Справа, під
ключицею, вислуховуються дрібнопухирчасті хрипи. Проба Манту з 2 ТО
ППД-Л – інфільтрат діаметром 14 мм, минулого року – 7 мм. Аналіз крові:
Л-10,2х109/л, п-5%, л-20%, ШОЕ-25мм/год. У харкотинні МБТ не
виявлено. Рентгенологічно: у верхній частці правої легені визначається
затемнення з нечітким зовнішнім контуром, правий корінь не
диференціюється. Дитині з метою диференціальної діагностики між
неспецифічною бронхопневмонією та первинним туберкульозним
комплексом потрібно провести тест-терапію.
Який препарат слід призначити дитині для лікування з метою
проведення диференціальної діагностики?
А. Ізоніазид.
В. Рифампіцин.
С. Етамбутол.
D. Амоксиклав.
E. Стрептоміцин.
12. У жінки 23-х років на оглядовій рентгенограмі виявлено інтенсивну,
звапнену тінь в S6 правої легені (0,5 см в діаметрі) і аналогічну тінь в
правому корені. Зі слів жінки, на туберкульоз ніколи не хворіла, контакту
з хворими на туберкульоз не було. Встановлено, що 4 місяці тому
(впродовж 2-3 місяців) відмічалась слабість, нездужання, швидка
втомлюваність, зниження апетиту. До лікарів пацієнтка не зверталась.
Як трактувати зміни, які виявлено на оглядовій рентгенограмі?
А. Залишкові зміни після перенесеної плевропневмонії.
В. ІІ стадія первинного туберкульозного комплексу.
С. ІІІ стадія первинного туберкульозного комплексу.
D. ІV стадія первинного туберкульозного комплексу.
E. Ускладнений перебіг первинного туберкульозного комплексу.
13. У дівчинки 2-х років відмічається кашель з харкотинням,
підвищення температура до 38,0°С, млявість, вередливість, втрата апетиту.
Проба Манту з 2 ТО ППД-Л – інфільтрат діаметром 17 мм, минулого року –
11 мм. У нижніх відділах правої легені вислуховуються дрібнопухирчасті
Збірник завдань для тестового контролю знань
113
хрипи на фоні жорсткого дихання. Аналіз крові: Л-11,4х109/л, п-7%, л24%, ШОЕ-25мм/год. У харкотинні МБТ(-). Оглядова рентгенограма: у
нижній частці правої легені визначено гомогенне затемнення значних
розмірів з нечітким контуром, яке зливається з розширеним коренем
легені.
Між якими захворюваннями потрібно провести диференціальну
діагностику?
А. Первинним туберкульозним комплексом і туберкульозом
невстановленої локалізації.
В. Туберкульозом внутрішньогрудних лімфатичних вузлів і
туберкульозом бронхів.
С. Первинним туберкульозним комплексом і позагоспітальною
пневмонією.
D. Первинним туберкульозним комплексом і туберкульозом
внутрішньогрудних лімфатичних вузлів.
E. Первинним туберкульозним комплексом і плевритом.
Еталони відповідей: 1.Е. 2.В. 3.D. 4.С. 5.С. 6.В. 7.D. 8.В. 9.А. 10.
11.D. 12.D. 13.С.
Тестові завдання для диференційованого заліку
1. Що називається первинним туберкульозом?
А. Вперше діагностований туберкульоз.
В. Туберкульоз, що розвинувся у вперше інфікованих МБТ.
С. Туберкульоз, що розвинувся після перенесеного первинного
туберкульозного комплексу.
D. Туберкульоз, який виявлений під час профілактичного обстеження.
E. Туберкульоз, зумовлений мікобактеріями бичачого виду.
2. Яке ускладнення є найвластивішим для первинного туберкульозного
комплексу?
А. Хронічне легеневе серце.
В. Легенева кровотеча.
С. Спонтанний пневмоторакс.
D. Ексудативний плеврит.
E. Амілоїдоз внутрішніх органів.
3. Яка найчастіша сегментарна локалізація первинного легеневого
афекту?
А. І, ІІ, ІІІ, IV сегмент.
В. І, ІІ, IV, VII сегмент
С. ІІ, ІІІ, VIII, IX сегмент.
D. І, ІІ, IV, VI сегмент.
E. І, ІІ,VI, VII сегмент.
114
Фтизіатрія: навчально-методичний посібник
4.
У 5-річного хлопчика, який хворіє на первинний туберкульозний
комплекс, раптово з'явився надсадний кашель, біль за грудиною, задишка,
помірний ціаноз губ. Температура тіла 38,4°С. Над верхнім відділом правої
легені – притуплення перкуторного звуку, там же – ослаблене дихання.
Яке ускладнення первинного туберкульозного комплексу є
найімовірнішим?
А. Ексудативний плеврит.
В. Спонтанний пневмоторакс.
С. Ателектаз.
D. Туберкульоз бронха.
E. Емпієма плеври.
Еталони відповідей:
1.B.
2.D.
3.C.
4.C.
Збірник завдань для тестового контролю знань
115
ТУБЕРКУЛЬОЗ ВНУТРІШНЬОГРУДНИХ
ЛІМФАТИЧНИХ ВУЗЛІВ
Контроль початкового рівня знань
1. Яке закінчення речення є правильним? Туберкульоз внутрішньогрудних
лімфатичних вузлів...
А. Переважає у структурі захворюваності на первинний туберкульоз.
В. У структурі захворюваності на первинний туберкульоз є другим після
первинного туберкульозного комплексу.
С. Переважає у структурі захворюваності на туберкульоз.
D. Діагностується у виключних випадках.
E. У структурі захворюваності є другим після туберкульозу
невстановленої локалізації.
2. Які виділяють патоморфологічні форми ураження внутрішньогрудних
лімфатичних вузлів?
А. Нейтрофільна, лімфоцитарна.
В. Гіперпластична, казеозна.
С. Ексудативна, альтеративна.
D. Коагуляційна, колікваційна.
E. Геморагічна, гнійна.
3. Які лімфатичні вузли частіше уражуються при туберкульозі
внутрішньогрудних
лімфатичних вузлів?
А. Паратрахеальні.
В. Біфуркаційні.
С. Діафрагмальні.
D. Трахеобронхіальні.
E. Бронхопульмональні.
4. Який характер звичайно носить ураження внутрішньогрудних
лімфатичних вузлів при туберкульозі?
А. Завжди однобічний.
В. Звичайно симетричний.
С. Звичайно асиметричний.
D. Завжди двобічний.
E. Генералізований.
5. Яке правильне закінчення речення? При об'єктивному обстеженні
системи дихання у хворих на туберкульоз внутрішньогрудних
лімфатичних вузлів частіше за все.....
А. Переважають перкуторні зміни.
В. Переважають аускультативні зміни.
С. Відсутні об'єктивні зміни.
D. Переважають пальпаторні зміни.
E. Виражені перкуторні та аускультативні зміни.
116
Фтизіатрія: навчально-методичний посібник
6. Як розвивається запалення при інфільтративному бронхоаденіті?
А. Під капсулою лімфатичного вузла, розтягуючи її.
В. Як усередині, так і поза капсулою лімфатичного вузла.
С. Навкруги лімфатичного вузла, стискаючи його.
D. Усередині лімфатичного вузла у вигляді включень.
E. По ходу легеневих судин.
7. Як розвивається запалення при туморозному бронхоаденіті?
А. Під капсулою лімфатичного вузла, розтягуючи її.
В. Як усередині, так і поза капсулою лімфатичного вузла.
С. Навкруги лімфатичного вузла, стискаючи його.
D. Усередині лімфатичного вузла у вигляді включень.
E. По ходу легеневих судин.
8. Чому "мала" форма бронхоаденіту у фазі інфільтрації часто не
діагностується при звичайному рентгенологічному обстеженні?
А. Через порушення техніки виконання знімків.
В. Через те, що таке обстеження не дозволяє виявляти дрібні вогнища
невеликої інтенсивності у коренях легень.
С. Через неуважне читання знімків рентгенологом.
D. Через складності диференціальної діагностики.
E. Через особливості дитячого організму.
9. Яке дослідження найдоцільніше при підозрі на "малу" форму
бронхоаденіту?
А. Оглядова рентгенографія.
В. Томографія.
С. Комп'ютерна томографія.
D. Флюорографія.
E. Фібробронхоскопія.
10. Коли звичайно виявляється "мала" форма бронхоаденіту?
А. У фазі інфільтрації.
В. У фазі ущільнення.
С. У фазі звапнення.
D. У фазі розпаду.
E. У фазі обсіменіння.
11. З яким механізмом передачі збудника пов'язаний туберкульоз
внутрішньогрудних лімфатичних вузлів?
А. З аерогенним.
В. З аліментарним.
С. З трансмісивним.
D. З вертикальним.
E. Немає чіткого зв'язку.
Збірник завдань для тестового контролю знань
117
12. Який вплив на патоморфоз туберкульозу внутрішньогрудних
лімфатичних вузлів мало впровадження масової вакцинації проти
туберкульозу?
А. Туберкульоз внутрішньогрудних лімфовузлів практично не
зустрічається теперішнім часом.
В. Збільшення лімфовузлів звичайно невелике.
С. Туберкульоз внутрішньогрудних лімфатичних вузлів не лишає
залишкових змін.
D. Немає ніякого впливу.
E. Захворювання частіше супроводжується алергічними реакціями.
13. Що відбувається з мікобактеріями туберкульозу після зворотного
розвитку туберкульозу внутрішньогрудних лімфатичних вузлів?
А. Вони елімінуються з організму.
В. Вони рівномірно поширені в організмі у вигляді L-форм.
С. Вони рівномірно поширені в організмі у вигляді атипових форм.
D. Вони персистують, головним чином, у звапнених вогнищах у вигляді
L-форм.
E. Вони персистують, головним чином, у звапнених вогнищах у вигляді
атипових форм.
14. Як впливає перенесений у минулому туберкульоз внутрішньогрудних
лімфатичних вузлів на вірогідність розвитку вторинного
туберкульозу?
А. Він виключає розвиток вторинного туберкульозу.
В. Він передбачає розвиток вторинного туберкульозу.
С. Він збільшує ризик розвитку вторинного туберкульозу.
D. Він не впливає на розвиток вторинного туберкульозу.
E. Він знижує ризик вторинного туберкульозу.
15. На що найвірогідніше вказує виявлення вогнищ високої інтенсивності
у коренях легень у дорослої людини, яка стверджує, що не хворіла на
туберкульоз в минулому?
А. На те, що пацієнт приховує дані анамнезу.
В. На антракосилікоз.
С. Це артефакт.
D. На туберкульоз внутрішньогрудних лімфатичних вузлів.
E. На те, що пацієнт переніс в минулому туберкульоз
внутрішньогрудних лімфатичних вузлів з безсимптомним перебігом.
Еталони відповідей: 1.A. 2.B. 3.D. 4.C. 5.C. 6.B. 7.A. 8.B. 9.C. 10.C.
11.A. 12.B. 13.D. 14.C. 15.E.
118
Фтизіатрія: навчально-методичний посібник
Контроль поточної навчальної діяльності
1.
Дитина 5-ти років скаржиться на сухий кашель. Температура тіла
37,4°С. Над верхньою часткою правої легені перкуторно визначається
тупість і вислуховується різко ослаблене дихання. Хрипів немає. Аналіз
крові: Л-10,4х109/л, ШОЕ-27 мм/год. Рентгенологічно: верхня частка
правої легені гомогенно затемнена, зменшена у розмірі, правий корінь
розширений, безструктурний, випуклістю звернений назовні. Проба Манту
з 2 ТО ППД-Л – інфільтрат діаметром 17 мм. У 4 роки проба Манту була
негативною.
Який діагноз у дитини є найвірогіднішим?
2.
У дитини 7-ми років виявлено гіперергічну пробу Манту з 2 ТО ППДЛ – інфільтрат діаметром 17 мм. Скаржиться на підвищення температури
тіла до 37,2-37,4° С у вечірній час, загальну слабість, погіршення апетиту.
Аналіз крові: Л- 10,6 109/л, ШОЕ -18 мм/год. Рентгенологічно: лівий
корінь розширений, безструктурний, зовнішній його контур нечіткий,
розмитий.
Яка форма туберкульозу внутрішньогрудних лімфовузлів виявлена у
хворого?
3.
У дитини 6-ти років виявлено "віраж" туберкулінової проби. Скарг
немає. Об'єктивно без патології. Аналіз крові у межах норми.
Рентгенологічно: правий корінь безструктурний, трохи розширений.
Яка клінічна форму туберкульозу виявлена у хворого?
4.
Дитина 5-ти років. Скаржиться на сухий кашель. Температура тіла
37,2 -37,4° С. Над верхньою часткою правої легені перкуторно визначається
укорочення легеневого звуку, аускультативно-різко ослаблене дихання,
хрипів немає. Аналіз крові: Л-10,4х109/л, ШОЕ-25 мм/год.
Рентгенологічно: верхня частка правої легені гомогенно затемнена,
зменшена в розмірі, правий корінь розширений, безструктурний. Проба
Манту з 2 ТО ППД-Л – інфільтрат діаметром 17 мм.
Яке ускладнення туберкульозу внутрішньогрудних лімфатичних
вузлів спостерігається у хворого?
5.
Дитині 11 років. Скаржиться на сухий кашель, підвищення
температури тіла до 38° С, біль у правій половині грудної клітки. Дідусь рік
назад помер від туберкульозу. У нижньо-латеральному відділі над правою
легенею перкуторно визначається укорочення легеневого звуку,
аускультативно – ослаблене дихання. Аналіз крові: Л-10,8х109/л, ШОЕ-17
мм/год. Рентгенологічно: правий корінь розширений, безструктурний. У
нижньо-латеральному відділі справа визначається гомогенне затемнення з
верхнім контуром, що йде косо. Проба Манту з 2 ТО ППД-Л – інфільтрат
діаметром 22 мм. У 10 років проба Манту з 2 ТО була негативна. Виявлено
туберкульоз внутрішньогрудних лімфовузлів справа.
Яке ускладнення туберкульозного процесу спостерігається у дитини?
Збірник завдань для тестового контролю знань
119
6.
У дитини 9-ти років виявлено "віраж" туберкулінової проби Манту з 2
ТО ППД-Л Скарг немає. Об'єктивно без патології. Аналіз крові у межах
норми. Рентгенологічно: правий корінь безструктурний, трохи
розширений. Виявлено туберкульоз внутрішньогрудних лімфатичних
вузлів справа.
Яка форма туберкульозу внутрішньогрудних лімфатичних вузлів
виявлена у дитини?
7.
Дитина 12-ти років скаржиться на надсадний сухий кашель,
підвищення температури до 38°С. Хворіє майже 2 місяці. Об'єктивно без
патології. Аналіз крові: Л-11,4х109/л, ШОЕ – 28 мм/год. Рентгенологічно:
правий корінь розширений, безструктурний, випуклістю звернений
назовні, зовнішній його контур чіткий, поліциклічний. Проба Манту з 2 ТО
ППД-Л – інфільтрат діаметром 18 мм, у 11 років – 8 мм.
Яка форма туберкульозу внутрішньогрудних лімфатичних вузлів
виявлена у дитини?
8.
Дитині 5 років. Скаржиться на сухий кашель. Температура тіла
37,2 – 37,4° С. Перкуторно над верхньою часткою правої легені
визначається тупість, аускультативно – різко ослаблене дихання. Аналіз
крові: Л-9,6х109/л, ШОЕ – 22 мм/год. Рентгенологічно: верхня частка
правої легені гомогенно затемнена, зменшена у розмірі, правий корінь
розширений, безструктурний, опуклістю звернений назовні. Проба Манту
з 2 ТО ППД-Л – інфільтрат діаметром 17 мм. У чотири роки проба Манту
була негативною.
Яка клінічна форма туберкульозу виявлена у хворого?
9.
У дитини 11-ти років при черговому обстеженні проба Манту з 2 ТО
ППД Л – інфільтрат діаметром 15 мм. Турбує кашель з невеликою
кількістю харкотиння. Об'єктивно без патології. Аналіз крові у межах
норми. Рентгенологічно: правий корінь розширений, безструктурний,
зовнішній його контур нечіткий, розмитий. У харкотинні
бактеріоскопічним методом виявлені МБТ. Встановлено діагноз
туберкульозу внутрішньогрудних лімфатичних вузлів справа.
Які ускладнення можна запідозрити у хворого?
10. У дитини 9-ти років при черговому обстеженні проба Манту з 2 ТО
ППД Л – інфільтрат діаметром – 15 мм. Турбує кашель з невеликою
кількістю харкотиння. Об'єктивно без патології. Аналіз крові у межах
норми. Рентгенологічно правий корінь розширений, безструктурний,
зовнішній його контур нечіткий, розмитий. У харкотинні
бактеріоскопічним методом виявлено МБТ. Встановлено діагноз: ВДТБ
(дата виявлення туберкульозу) туберкульоз внутрішньогрудних
лімфатичних вузлів справа, Дестр-, МБТ+М+К0 Резист0, ГІСТ0.
До якої категорії слід віднести хворого?
120
Фтизіатрія: навчально-методичний посібник
11. У дитини 11-ти років при черговому обстеженні проба Манту з 2 ТО
ППД Л – інфільтрат діаметром 15 мм. Турбує кашель з невеликою
кількістю харкотиння. Об'єктивно без патології. Аналіз крові в межах
норми. Рентгенологічно: правий корінь розширений, безструктурний,
зовнішній його контур нечіткий, розмитий. У харкотинні
бактеріоскопічним методом виявлено МБТ. Встановлено діагноз: ВДТБ
(дата виявлення туберкульозу) туберкульоз внутрішньогрудних
лімфатичних вузлів справа, Дестр-, МБТ+М+К0 Резист0, ГІСТ0, Кат1Ког
(№ кварталу) (рік виявлення).
Яку схему етіотропної терапії слід призначити хворому?
12. У дитини 7-ми років виявлено "віраж" туберкулінової проби.
Скаржиться на незначний сухий кашель, поганий апетит. Об'єктивно без
патології. Аналіз крові: Л-9,1х109/л, ШОЕ – 22 мм/год. Рентгенологічно:
правий корінь безструктурний, значно розширений, зовнішній його контур
нечіткий, розмитий.
Яка клінічна форма туберкульозу виявлена у дитини?
13. Хворий 24-х років скаржиться на високу температуру (37,7°-38,0°С),
слабість, кровохаркання, значну втрату маси тіла. На оглядовій
рентгенограмі виявлено затемнення VI сегменту правої легені і зменшення
його у розмірі, правий корінь розширений, безструктурний. Проба Манту з
2ТО ППД-Л – інфільтрат діаметром 22 мм. Бактеріоскопічним методом у
харкотинні виявлено МБТ.
Який діагноз туберкульозу можна поставити хворому згідно з
класифікацією?
14. Хворий 18-ти років звернувся зі скаргами на високу температуру
(38,7°– 39,0°), слабість, кровохаркання, значну втрату маси тіла. На
оглядовій рентгенограмі виявлено затемнення VI сегмента правої легені і
зменшення його у розмірі, правий корінь розширений, безструктурний.
Проба Манту з 2ТО вперше позитивна (інфільтрат діаметром 16 мм).
Бактеріоскопічним методом у харкотинні виявлено МБТ. Встановлено
діагноз:
ВДТБ
(дата
виявлення
туберкульозу)
туберкульоз
внутрішньогрудних лімфатичних вузлів справа, Дестр-, МБТ+М+К0
Резист0, ГІСТ0, ателектаз S6 правої легені, Кат1Ког(рік виявлення).
Яку схему етіотропної терапії призначите хворому?
Еталони відповідей:
1. Туберкульоз внутрішньогрудних лімфатичних вузлів справа
(ускладнений перебіг).
2. Інфільтративна форма.
3. Туберкульоз внутрішньогрудних лімфатичних вузлів справа.
4. Ателектаз верхньої частки правої легені.
5. Ексудативний правосторонній плеврит.
Збірник завдань для тестового контролю знань
121
6. Мала форма.
7. Туморозна форма.
8 Туберкульоз внутрішньогрудних лімфатичних вузлів.
9. Мікроперфорація бронха, туберкульозний ендобронхіт.
10. До категорії 1.
11. Ізоніазид, рифампіцин, піразинамід, етамбутол.
12. Туберкульоз внутрішньогрудних лімфатичних вузлів.
13.
ВДТБ
(дата
виявлення
туберкульозу)
туберкульоз
внутрішньогрудних лімфатичних вузлів справа Дестр-, МБТ+М+К0
Резист0, ГІСТ0, Кат1Ког (№ кварталу) (рік виявлення).
14. Ізоніазид, рифампіцин, стрептоміцин, піразинамід.
Контроль кінцевого рівня засвоєння матеріалу
1.
Мати дитини 3-х років відмічає, що дитина втратила апетит, стала
вередливою, млявою, швидко стомлюється, періодично покашлює,
температура тіла підвищилась до 37,4°С. З місяці тому зроблена проба
Манту з 2 ТО ППД-Л – інфільтрат діаметром 17 мм, рік тому – 9 мм.
Об'єктивно: дівчинка зниженого харчування, шкірні покриви бліді,
пальпуються 5 груп периферичних лімфатичних вузлів (дрібні, м'які,
еластичні, безболісні). У паравертебральній ділянці справа відмічається
вкорочення легеневого звуку, жорстке дихання. В аналізі крові: Л9,0х109/л, п-6%, л-20%, ШОЕ-25 мм/год. МБТ у харкотинні не знайдено.
На оглядовій рентгенограмі спостерігається розширений правий корінь з
чітким хвилястим зовнішнім контуром. Встановлено діагноз туберкульозу
внутрішньогрудних лімфатичних вузлів.
Якій формі туберкульозу внутрішньогрудних лімфатичних вузлів
відповідають рентгенологічні зміни?
А. Пухлиноподібній.
В. Інфільтративній.
С. Малій.
D. Індуративній.
E. Гіперпластичній.
2.
Хворий 17-ти років перебуває на стаціонарному лікуванні з приводу
туберкульозу внутрішньогрудних лімфатичних вузлів (пухлиноподібна
форма). Через 2 тижні після поступлення стан хворого різко погіршився:
температура підвищилась до 39,0°С, з'явився тупий біль в правому боці,
задишка. В аналізі крові: Л-15,0х109/л, п-10%, л-19%, ШОЕ-45 мм/год.
Яке ускладнення туберкульозу внутрішньогрудних лімфатичних
вузлів можна запідозрити у хворого?
А. Стискання бронха.
В. Бронхогенну дисемінацію.
С. Ателектаз.
D. Пневмоторакс.
E. Плеврит.
122
Фтизіатрія: навчально-методичний посібник
3.
У дитини 5-ти років після грипу з'явилась слабість, пітливість,
швидка втомлюваність, підвищення температури до 37,6°С, погіршення
апетиту, кашель з харкотинням. Перкуторно у міжлопатковій ділянці
зліва визначається притуплення, аускультативно – жорстке дихання.
Аналіз крові: Л-10,0х109/л, п-7%, л-22%, ШОЕ-45 мм/год. Проба Манту з
2 ТО ППД-Л – інфільтрат діаметром 12 мм, рік тому – 9 мм. У харкотинні
МБТ не виявлено. На оглядовій рентгенограмі відмічається розширений,
малоструктурний лівий корінь з нечітким (розмитим) зовнішнім контуром.
Встановлено діагноз туберкульозу внутрішньогрудних лімфатичних
вузлів.
Якій формі туберкульозу внутрішньогрудних лімфатичних вузлів
відповідають рентгенологічні зміни?
А. Малій.
В. Пухлиноподібній.
С. Інфільтративній.
D. Індуративній.
E. Казеозній.
4.
Підліток 14-ти років скаржиться на підвищення температури до
37,1°С, слабість, швидку втомлюваність протягом місяця. З приводу скарг
до лікарів раніше не звертався. При огляді пальпуються шийні та пахвові
лімфатичні вузли (дрібні, еластичні, безболісні). Методами перкусії та
аускультації змін в легенях не виявлено. Проба Манту з 2 ТО ППД-Л –
інфільтрат діаметром 14 мм, рік тому – 8 мм. Ревакцинований у 7 років. В
аналізі крові: Л-8,0х109/л, п-7%, л-25%, ШОЕ-20 мм/год.
Оглядова рентгенограма: корінь правої легені розширений,
безструктурний, зовнішній контур його нечіткий.
Яку форму туберкульозу виявлено у хворого?
А. Первинний туберкульозний комплекс (І стадія).
В. Туберкульоз невстановленої локалізації.
С.
Туберкульоз
внутрішньогрудних
лімфатичних
вузлів
(пухлиноподібна форма).
D.
Туберкульоз
внутрішньогрудних
лімфатичних
вузлів
(інфільтративна форма).
E. Туберкульоз внутрішньогрудних лімфатичних вузлів (індуративна
форма).
5.
Підліток 13-ти років скаржиться на кашель з харкотинням,
нездужання, підвищення температури до 37,8°С, погіршення апетиту.
Об'єктивно: справа, в паравертебральній ділянці, визначається
притуплення легеневого звуку, сухі хрипи на фоні жорсткого дихання.
Проба Манту з 2 ТО ППД-Л – інфільтрат діаметром 12 мм, рік тому – 2 мм.
Оглядова
рентгенограма:
корінь
правої
легені
розширений,
малоструктурний з нечітким зовнішнім контуром; у S4-5 правої легені
відмічається гомогенне затемнення трикутникової форми, середньої
інтенсивності з чіткими контурами. Вершина трикутника звернена до
кореня легені. Органи середостіння зміщені у бік затемнення. У хворого
Збірник завдань для тестового контролю знань
123
діагностовано ускладнений перебіг туберкульозу внутрішньогрудних
лімфатичних вузлів справа.
Яке ускладнення визначається у хворого?
А. Плеврит.
В. Бронхогенне обсіменіння.
С. Ателектаз.
D. Казеозна пневмонія.
E. Гематогенна генералізація процесу.
6.
Дитину 2-х років спрямовано до дитячої туберкульозної лікарні.
Мама відмічає у дитини періодичне підвищення температури тіла до
37,0°–37,2°С, покашлювання, погіршення апетиту. Об'єктивно: шкірні
покриви бліді, пальпуються лімфатичні вузли заднього трикутника шиї.
При перкусії і аускультації змін в легенях не виявлено. В аналізі крові: Л6,8х109/л, п-6%, ШОЕ – 16 мм/год. На оглядовій рентгенограмі
спостерігається збагачення легеневого рисунка у прикореневій ділянці
лівої легені. На томограмі виявлено збільшені (0,5-0,7 см в діаметрі)
трахеобронхіальні лімфатичні вузли зліва.
Дитині встановлено клінічний діагноз: ВДТБ (25.01.2005)
трахеобронхіальних лімфатичних вузлів зліва (мала форма, фаза
інфільтрації), Дестр-, МБТ-М-К-, ГІСТ0, Кат3Ког1(2005).
Яку схему лікування слід призначити дитині в інтенсивній фазі?
А. Ізоніазид + Рифампіцин + Стрептоміцин + Етамбутол.
В. Ізоніазид + Рифампіцин + Етамбутол + Піразинамід.
С. Ізоніазид + Рифампіцин + Піразинамід.
D. Ізоніазид + Стрептоміцин + ПАСК.
E. Ізоніазид + Етамбутол + Стрептоміцин.
7.
Дитина 9-ти років поступила до дитячої туберкульозної лікарні із
скаргами на підвищення температури тіла до 37,8°С, кашель з
харкотинням, погіршення апетиту, швидку втомлюваність.
Пальпуються шийні та пахвинні лімфатичні вузли, еластичні,
безболісні. Перкуторно у правій міжлопатковій ділянці визначається
притуплення легеневого звуку, аускультативно – жорстке дихання. Проба
Манту з 2 ТО ППД-Л – інфільтрат діаметром 22 мм. В аналізі крові: Л11,0х109/л, п-9%, ШОЕ-24 мм/год. В аналізі харкотиння МБТ не виявлено.
На оглядовій рентгенограмі: корінь правої легені розширений, зовнішній
контур його чіткий, хвилястий (поліциклічний). На томограмі виявлено
збільшені праві паратрахеальні, трахеобронхіальні і бронхопульмональні
лімфатичні
вузли.
Клінічний
діагноз:
ВДТБ
(16.02.2005)
паратрахеальних,
трахеобронхіальних
і
бронхопульмональних
лімфатичних вузлів справа, Дестр-, МБТ-М-К-, Гіст0, Кат1Ког1(2005).
Яку схему лікування слід призначити дитині в інтенсивній фазі?
А. Ізоніазид + Рифампіцин + Етамбутол + Піразинамід.
В. .Ізоніазид + Рифампіцин + Стрептоміцин.
С. Ізоніазид + Рифампіцин + Піразинамід.
D. Ізоніазид + Стрептоміцин +ПАСК.
E. Ізоніазид + Етамбутол.
8.
Дитину 14-ти років спрямовано до дитячої туберкульозної лікарні з
124
Фтизіатрія: навчально-методичний посібник
приводу скарг на підвищення температури тіла до 38,0°С, слабість,
зниження маси тіла, кашель з харкотинням. На оглядовій рентгенограмі
виявлено збільшення внутрішньогрудних лімфатичних вузлів з обох боків.
За клініко-рентгенологічними даними у дитини можна запідозрити
туберкульоз внутрішньогрудних лімфатичних вузлів, саркоїдоз,
лімфогранульоматоз, лімфолейкоз. Хлопець обстежується.
Який результат проби Манту з 2 ТО ППД-Л найхарактерніший для
саркоїдозу, лімфогранульоматозу, лімфолейкозу?
А. 17 мм і більше.
В. Від 5 мм до 16 мм.
С. 2-4 мм.
D. Наявність гіперемії.
E. Негативна реакція.
9.
Дитина 3-х років захворіла гостро – підвищилась температура тіла до
38,8°С, з'явився кашель з харкотинням, відсутність апетиту, швидка
втомлюваність, біль в лівому боці. Зліва, в нижніх відділах (по задній і
боковій поверхні), відмічається тупість і відсутність дихання. Оглядова
рентгенограма: корінь лівої легені розширений, безструктурний з нечітким
зовнішнім контуром. Донизу від IV ребра визначається поширене
гомогенне інтенсивне затемнення з косим верхнім увігнутим контуром.
Клінічний діагноз: ВДТБ (22.03.2005) трахеобронхіальних і
бронхопульмональних лімфатичних вузлів зліва, Дестр-, МБТ-М-К-,
ГІСТ0, ексудативний плеврит, Кат1Ког1(2005).
Який перебіг туберкульозу внутрішньогрудних лімфатичних вузлів
спостерігається у дитини?
А. Неускладнений.
В. Гострий.
С. Ускладнений.
D. Звичайний.
E. Атиповий.
10. У підлітка 16-ти років при рентгенологічному обстеженні виявлено 2
звапнених лімфатичних вузла (0,5-0,7см у діаметрі) у корені правої легені;
легеневі поля без видимих фокусних і вогнищевих змін. При об'єктивному
обстеженні змін з боку органів і систем не виявлено. Аналіз крові без
особливостей.
Як називаються такі лімфатичні вузли?
А. Вогнище Гона.
В. Петрифікат (кальцинат).
С. Вогнище Симона.
D. Первинний афект.
E. Лімфаденіт.
11. Дитина 4-х років перебувала на лікуванні в дитячій туберкульозній
лікарні з приводу ВДТБ (9.02.2005) трахеобронхіальних лімфатичних
вузлів справа, Дестр-, МБТ-М-К-, Гіст0, Кат3Ког1(2005). У результаті
Збірник завдань для тестового контролю знань
125
проведеного лікування на оглядовій рентгенограмі і серединній томограмі
в корені правої легені визначаються дві звапнені тіні (0,7 і 0,8 см в
діаметрі).
Якій формі туберкульозу внутрішньогрудних лімфатичних вузлів
відповідають рентгенологічні зміни?
А. Малій.
В. Індуративній.
С. Інфільтративній.
D. Пухлиноподібній.
E. Казеозній.
12. До дитячої протитуберкульозної лікарні поступив підліток 14-ти
років із скаргами на слабість, швидку втомлюваність, дратівливість,
підвищення температури до 37,7°С, кашель з харкотинням, біль справа за
грудиною. Справа, в міжлопатковій ділянці, визначається притуплення
легеневого звуку, сухі хрипи на фоні жорсткого дихання. Проба Манту з 2
ТО ППД-Л – інфільтрат діаметром 10 мм з везикулою в центрі. В аналізі
харкотиння виявлено МБТ. На оглядовій рентгенограмі спостерігається
розширений правий корінь з чітким поліциклічним зовнішнім контуром.
На серединній томограмі визначено збільшені трахеобронхіальні і
бронхопульмональні лімфатичні вузли. При бронхоскопії виявлено
гіперемію
слизової
оболонки
правого
головного
бронха
з
мікроперфораціями, з яких виділяються казеозні маси.
Яке ускладнення туберкульозу внутрішньогрудних лімфатичних
вузлів виявлено у хворого?
А. Казеозна пневмонія.
В. Стискання бронха.
С. Туберкульоз бронха.
D. Гематогенна генералізація процесу.
E. Первинна каверна.
Еталони відповідей: 1.А. 2.Е. 3.С. 4.D. 5.С. 6.С. 7.А. 8.Е. 9.С.
10.В. 11.В. 12.С.
Тестові завдання для диференційованого заліку
1. Який метод рентгенологічного дослідження при діагностиці малої
форми туберкульозу внутрішньогрудних лімфатичних вузлів є
найінформативнішим?
А. Прицільна рентгенограма.
В. Флюорограма.
С. Томограма на рівні біфуркації трахеї.
D. Оглядова рентгенограма грудної клітки.
E. Бронхограма.
2. Яке дослідження слід провести для виявлення "малої" форми
126
Фтизіатрія: навчально-методичний посібник
туберкульозного бронхоаденіту?
А. Оглядову рентгенографію.
В. Прицільну рентгенографію.
С. Фібробронхоскопію.
D. Томографію на рівні біфуркації трахеї.
E. УЗД.
3.
Хлопчик 6-ти років скаржиться на кашель, поганий апетит,
пітливість, підвищену температуру тіла до 37,5 °С. На рентгенограмі –
зліва збільшені бронхопульмональні лімфатичні вузли з нечіткими
зовнішніми контурами. Реакція Манту з 2 ТО – інфільтрат 15 мм. Аналіз
крові: Л – 9,0 109 /л, ШОЕ – 30 мм/год.
Який діагноз у дитини є найімовірнішим?
А. Неспецифічна пневмонія.
В. Центральний рак.
С. Саркоїдоз.
D. Туберкульоз внутрішньогрудних лімфатичних вузлів.
E. Лімфосаркома.
4.
При профілактичному огляді у 17-ти річного юнака виявлено
двобічне збільшення бронхопульмональних лімфатичних вузлів.
Загальний стан задовільний. При фізикальному обстеженні патологічних
змін не виявлено. Реакція Манту з 2 ТО ППД-Л негативна. Загальний
аналіз крові без патологічних відхилень.
Який діагноз у юнака є найімовірнішим?
А. Лімфогранулематоз.
В. Неспецифічна аденопатія.
С. Саркоїдоз.
D. Туберкульоз внутрішньогрудних лімфатичних вузлів.
E. Лімфолейкоз.
5.
Дівчинка 7-ми років два місяці тому хворіла на "грип", після якого
появився кашель, загальна слабість, знижений апетит, пітливість,
підвищення температура до 37,5°С. При перкусії та аускультації
патологічних змін не виявлено. На рентгенограмі – збільшені
трахеобронхіальні та бронхопульмональні лімфатичні вузли зліва. Аналіз
крові: Л-9,0х109/л, ШОЕ – 22 мм/год. Проба Манту з 2 ТО ППД-Л –
інфільтрат діаметром 17 мм.
Який діагноз у дитини є найімовірнішим?
А. Саркоїдоз.
В. Лімфогранулематоз.
С. Лімфосаркома.
D. Туберкульоз внутрішньогрудних лімфатичних вузлів.
E. Центральний рак.
6.
У
5-річного
хлопчика,
який
хворіє
на
туберкульоз
127
Збірник завдань для тестового контролю знань
внутрішньогрудних лімфатичних вузлів, раптово з'явився надсадний
кашель, біль за грудиною, задишка, помірний ціаноз слизової губ.
Температура тіла 38,4°С. Над верхнім відділом правої легені перкуторно
визначається притуплення перкуторного звуку і вислуховується ослаблене
дихання.
Яке ускладнення туберкульозу внутрішньогрудних лімфатичних
вузлів є найімовірнішим?
А. Ексудативний плеврит.
В. Спонтанний пневмоторакс.
С. Ателектаз.
D. Туберкульоз бронха.
E. Емпієма плеври.
Еталони відповідей: 1.C.
2.D.
3.D.
4.C.
5.D.
6.C.
128
Фтизіатрія: навчально-методичний посібник
ДИСЕМІНОВАНИЙ ТУБЕРКУЛЬОЗ ЛЕГЕНЬ
Контроль початкового рівня знань
1.
З яким шляхом розсіювання
дисемінований туберкульоз?
А. Нейро-лікворогенним.
В. Контактним.
С. Бронхогенним.
D. Спутогенним.
Е. Лімфо-гематогенним.
інфекції
звичайно
пов'язаний
2. Яка звичайна локалізація вогнищ при дисемінованому туберкульозі
легенів?
А. На верхівках в кортикальних відділах.
В. В прикореневих відділах.
С. В середніх відділах, переважно кортикально.
D. В нижньо-задних відділах.
Е. В нижньо-передних відділах.
3. За яким напрямком поширюється дисемінація при дисемінованому
туберкульозі?
А. Вентро-дорзальним.
В. Дорзо-вентральним.
С. Центрифугальнеим.
D. Апіко-каудальним.
Е. Каудо-апікальнеим
4. В який період інфекції може виникати дисемінований туберкульоз?
А. У первинний.
В. У вторинний.
С. У третинний.
D. У первинний та вторинний.
Е. У вторинний та третинний.
5. Який чинник не є патогенетичною умовою розвитку дисемінованого
туберкульозу?
А. Бактеріемія.
В. Гіперсенсибілізація.
С. Підвищення проникності судин.
D. Ураження бронхів.
Е. Наявність в організмі вогнища туберкульозної інфекції.
6. Яке захворювання не є чинником ризику розвитку дисемінованого
туберкульозу
легенів?
Збірник завдань для тестового контролю знань
129
А. Алкоголізм.
В. Аліментарна дистрофія.
С. ВІЛ-інфекція та СНІД.
D. Ішемічна хвороба серця.
Е. Злоякісні новоутворення.
7. Який характер мають вогнища при підгострому дисемінованому
туберкульозі?
А. Дрібні, ексудативного характеру, без тенденції до злиття та розпаду.
В. Крупні, ексудативного характеру, з тенденцією до злиття та розпаду.
С. Дрібні, продуктивного характеру, ущільнені та кальциновані.
D. Поліморфні.
Е. Крупні кальцинати.
8. Який характер мають вогнища при хронічному дисемінованому
туберкульозі?
А. Дрібні, ексудативного характеру, без тенденції до злиття та розпаду.
В. Крупні, ексудативного характеру, з тенденцією до злиття та розпаду.
С. Дрібні, продуктивного характеру, ущільнені та кальциновані.
D. Поліморфні.
Е. Крупні кальцинати.
9. Який перебіг звичайно має підгострий дисемінований туберкульоз?
А. Торпідний.
В. Прогресуючий.
С. Хвилеподібний.
D. Безсимптомний.
Е. Блискавичний.
10. Який перебіг звичайно має хронічний дисемінований туберкульоз?
А. Торпідний.
В. Прогресуючий.
С. Хвилеподібний.
D. Безсимптомний.
Е. Блискавичний.
11. Яка форма порожнин розпаду характерна для дисемінованого
туберкульозу
легенів?
А. Двосторонні симетричні тонкостінні каверни.
В. Двосторонні асиметричні товстостінні каверни.
С. Односторонні множинні каверни різної форми.
D. Одна товстостінна каверна та множинні тонкостінні "дочірні"
каверни.
Е. Каверни нехарактерні.
130
Фтизіатрія: навчально-методичний посібник
12. Чим звичайно без лікування закінчується підгострий дисемінований
туберкульоз?
А. Спонтанним вилікуванням.
В. Смертю через 4-5 тижнів.
С. Смертю через 5-7 місяців.
D. Переходом в інфільтративний туберкульоз.
Е. Переходом в хронічний туберкульоз.
13. Який клінічний аналіз крові найхарактерніший для хворого на
підгострий дисемінований туберкульоз?
А. Нв – 150 г/л, Л – 10,0х109, е – 2%, п. – 4%, с – 68%, л – 24%, м – 1%,
ШОЕ – 30 мм/год.
В. Нв – 80 г/л, Л – 15,0х109, е – 0%, п. – 15%, с – 45%, л – 39%, м – 0%,
ШОЕ – 38 мм/год.
С. Нв – 120 г/л, Л – 10,0х109, е – 2%, п. – 7%, с – 65%, л – 24%, м – 1%,
ШОЕ – 25 мм/год.
D. Нв – 80г/л, Л – 20,0х109, е – 7%, ю. – 8%, п – 20%, с – 50%, л – 12%,
м – 2%, ШОЕ-70 мм/год.
Е. Нв – 60 г/л, Л – 10,0х109, е. – 2%, п. – 4%, с. – 68%, л. – 24%, м. –
1%, ШОЕ-5 мм/год.
14. Яка рентгенологічна картина найхарактерніша для підгострого
дисемінованого туберкульозу?
А. "Пластівців снігу".
В. "Снігової бурі".
С. "Плакучої верби".
D. "Крил кажана".
Е. "Просоподібна" дисемінація.
15. Яка рентгенологічна картина найбільш характерна для хронічного
дисемінованого туберкульозу?
А. "Пластівців снігу".
В. "Снігової бурі".
С. "Плакучої верби".
D. "Крил кажана".
Е. "Просоподібна" дисемінація".
Еталони відповідей: 1.E. 2.A. 3.D. 4.D. 5.D. 6.D. 7.B. 8.D. 9.B. 10.C.
11.A. 12.C. 13.B. 14.A. 15.C.
Контроль поточної навчальної діяльності
1.
Хворий 32-х років занедужав гостро. Скаржиться на високу
температуру, пітливість, кашель, задишку. При рентгенологічному
дослідженні впродовж обох легень, переважно у верхніх відділах, виявлено
симетричні множинні вогнищеві тіні середніх розмірів, малої
Збірник завдань для тестового контролю знань
131
інтенсивності, з нечіткими контурами. У II сегменті правої легені
визначається тонкостінна порожнина до 3 см у діаметрі. У коренях легень
– звапнені лімфатичні вузли. У харкотинні виявлено МБТ. Встановлено
діагноз туберкульозу легень.
Яка клінічна форма туберкульозу виявлена у хворого?
2.
Хворий 37-ми років занедужав гостро, після переохолодження.
Скаржиться на підвищення температури тіла до 38°С, нічну пітливість,
кашель з мокротинням, задишку. При рентгенологічному дослідженні
впродовж обох легень, переважно у верхніх відділах, виявлено симетричні
множинні вогнищеві тіні середніх розмірів, малої інтенсивності, з
нечіткими контурами. У II сегменті правої легені визначається тонкостінна
порожнина до 3 см у діаметрі. У харкотинні виявлено МБТ. Встановлено
діагноз: дисемінований туберкульоз легень.
Яка фаза процесу виявлена у хворого?
3.
Хворий 34-х років відмічає погіршення самопочуття, яке сталося 2
тижні тому. Скаржиться на підвищення температури тіла до 38 -39 °С,
нічну
пітливість,
кашель
з
мокротинням,
задишку.
При
рентгенологічному дослідженні впродовж обох легень, переважно у
верхніх відділах, виявлено симетричні множинні вогнищеві тіні середніх
розмірів, малої інтенсивності, з нечіткими контурами. У І-ІІ сегментах
обох легень визначаються тонкостінні порожнини до 3 см у діаметрі. У
харкотинні бактеріоскопічним методом виявлено МБТ. Встановлено
діагноз: дисемінований туберкульоз легень.
До якої категорії слід віднести хворого?
4.
Пацієнт 30-ти років. Вважає себе хворим впродовж 2-х тижнів.
Скаржиться на підвищення температури тіла до 37,7–38,5° С у вечірній
час, нічну пітливість, кашель з мокротинням, задишку. При
рентгенологічному дослідженні впродовж обох легень, переважно у
верхніх відділах, виявлено симетричні множинні вогнищеві тіні середніх
розмірів, малої інтенсивності з нечіткими контурами. У І-ІІ сегментах обох
легень визначаються тонкостінні порожнини до 3 см у діаметрі. У
харкотинні бактеріоскопічним методом виявлено МБТ. Встановлено
діагноз: дисемінований туберкульоз легень.
Які рентгенологічні ознаки свідчать на користь гематогенного шляху
поширення туберкульозної інфекції у хворого?
5.
Пацієнт 30-ти років. Вважає себе хворим впродовж 2-х тижнів.
Скаржиться на підвищення температури тіла до 37,7 -38,5 °С у вечірній час,
нічну
пітливість,
кашель
з
мокротинням,
задишку.
При
рентгенологічному дослідженні впродовж обох легень, переважно у
верхніх відділах, виявлено симетричні множинні вогнищеві тіні середніх
розмірів, малої інтенсивності, з нечіткими контурами. У І-ІІ сегментах
обох легень визначаються тонкостінні порожнини до 3 см у діаметрі. У
харкотинні бактеріоскопічним методом виявлено МБТ. Встановлено
діагноз: дисемінований туберкульоз легень.
Як сформулювати діагноз відповідно до клінічної класифікації?
132
Фтизіатрія: навчально-методичний посібник
6.
Хворий 35-ти років занедужав гостро, після переохолодження, 2
тижні тому. Скаржиться на кашель з мокротинням, задишку, підвищення
температури тіла до 38,5° С у вечірній час, пітливість, загальну слабість.
При рентгенологічному дослідженні впродовж обох легень, переважно у
верхніх відділах, виявлено симетричні множинні вогнищеві тіні середніх
розмірів, малої інтенсивності, з нечіткими контурами. У І-II сегментах
лівої легені визначається тонкостінна порожнина до 3 см у діаметрі. У
харкотинні виявлено МБТ. Встановлено діагноз: дисемінований
туберкульоз легень.
Яке лікування слід призначити хворому в інтенсивній фазі?
7.
У хворого 24-х років при флюорографічному обстеженні у верхніх
частках обох легень виявлено середніх та великих розмірів вогнищеві тіні
малої інтенсивності з нечіткими контурами. Скарг немає. Об'єктивно без
патології. Аналіз крові: Л-9,2х109/л, ШОЕ-22 мм/год. Проба Манту з 2 ТО
ППД-Л – інфільтрат діаметром 12 мм.
Яка форма туберкульозу виявлена у хворого?
8.
У хворого 42 років вперше встановлено діагноз туберкульозу.
Рентгенологічно: впродовж обох легень визначаються множинні вогнищеві
тіні середніх розмірів, малої та середньої інтенсивності. У S2 обох легень
наявні тонкостінні порожнини. В харкотинні бактеріоскопічним методом
виявлено МБТ. Встановлено діагноз: ВДТБ (дата встановлення діагнозу)
легень (дисемінований), Дестр+, МБТ+М+К0 Резист0, ГІСТ0.
До якої категорії слід віднести хворого?
9.
У хворого 42-х років з'явився біль у горлі, осиплість голосу,
температура 38,2°С, слабість, кашель. Проба Манту з 2 ТО ППД-Л
позитивна з дитинства. Об'єктивно: дихання везикулярне, хрипів немає.
Аналіз крові: Л-9,2х109/л, ШОЕ – 30 мм/год. Рентгенологічно: впродовж
обох легень визначаються множинні вогнищеві тіні середніх розмірів,
малої та середньої інтенсивності. У S2 обох легень наявні тонкостінні
порожнини.
Яке захворювання найвірогідніше можна запідозрити у хворого?
10. Хворий 42-х років скаржиться на періодичне підвищення
температури тіла до 37,8°С протягом 6 місяців, схуднення, кашель з
харкотинням. Повернувся з ув'язнення. Об'єктивно: виснажений, дихання
жорстке. Аналіз крові: Л-10,5х109/л, л-18%, ШОЕ-32 мм/год.
Рентгенологічно: впродовж обох легень визначаються множинні вогнищеві
тіні різних розмірів і різної інтенсивності.
Яка форма туберкульозу легень виявлена у хворого?
11. Хворий 32-х років протягом 2-х місяців скаржиться на підвищення
температури тіла до 38°С, слабість, кашель з харкотинням.
Рентгенологічно: в обох легенях, переважно у верхніх і середніх відділах,
виявлено множинні вогнищеві тіні малої і середньої інтенсивності із
Збірник завдань для тестового контролю знань
133
схильністю до злиття. У 2-му сегменті правої легені – тонкостінна
порожнина. Аналіз крові: Л – 8,9х109/л, ШОЕ – 29 мм/год. У харкотинні
виявлено МБТ. Встановлено діагноз: ВДТБ (3.06.2004) легень
(дисемінований). Дестр+, МБТ+М+К0 Резист0, ГІСТ0, Кат1Ког2 (2004).
Яке лікування слід призначити хворому в інтенсивній фазі?
12. Хворий 60-ти років перебуває на лікуванні протягом 4-х місяців з
приводу вперше виявленого дисемінованого туберкульозу легень у фазі
інфільтрації і розпаду, МБТ+, ішемічна хвороба серця. Клінікорентгенологічна динаміка позитивна: після 2-х місяців лікування
бактеріовиділення припинилось, деструкція не визначається. Отримував
наступне лікування: ізоніазид, рифампіцин, піразинамід, етамбутол.
Яке лікування показано хворому в фазі продовження?
14. Хворий 42-х років скаржиться на періодичне підвищення
температури тіла до 37,8°С протягом останніх 6 місяців, схуднення, кашель
з харкотинням. Повернувся з місць позбавлення волі. Виснажений,
дихання жорстке. Аналіз крові: Л-10,5х109/л, л-18%, ШОЕ-32 мм/год.
Рентгенологічно: впродовж обох легень визначаються множинні вогнищеві
тіні різних розмірів і різної інтенсивності.
Яке захворювання найвірогідніше можна запідозрити у хворого?
Еталони відповідей:
1. Дисемінований (підгострий).
2. Фаза інфільтрації і розпаду.
3. До категорії 1.
4. Симетричне розташування вогнищевих тіней та каверн і локалізація
процесу переважно у верхніх відділах легень.
5. ВДТБ (дата виявлення) легень (дисемінований), Дестр+,
МБТ+М+К0Резист0, ГІСТ0, Кат1Ког (№ кварталу) (рік виявлення)
6. Ізоніазид, рифампіцин, стрептоміцин, піразинамід.
7. Дисемінована (підгостра).
8. До 1 категорії.
9. Дисемінований туберкульоз (підгострий).
10 Хронічний дисемінований туберкульоз.
11. Ізоніазид, рифампіцин, стрептоміцин, піразинамід.
12. Ізоніазид + рифампіцин.
13. Хронічний дисемінований туберкульоз.
134
Фтизіатрія: навчально-методичний посібник
Контроль кінцевого рівня засвоєння матеріалу
ПІДГОСТРИЙ ДИСЕМІНОВАНИЙ ТУБЕРКУЛЬОЗ
1.
Хвору 43-х років спрямовано на консультацію до фтизіатра зі
скаргами на слабість, остуду, підвищення температура до 38,8°С, кашель з
харкотинням, біль у горлі з одного боку, охриплість голосу. Стан хворої
погіршувався поступово протягом 3-х тижнів. Рентгенологічно: у легенях
визначаються слабкої та середньої інтенсивності вогнищеві тіні розміром 510 мм з нечіткими контурами, які місцями зливаються. У S1 правої легені
– тонкостінна порожнина розпаду. Корені легень не змінені.
Для якої форми туберкульозу легень характерні такі клінікорентгенологічні дані?
А. Дисемінований туберкульоз (хронічний).
В. Первинний туберкульозний комплекс (ускладнений перебіг).
С. Дисемінований туберкульоз (підгострий).
D. Міліарний туберкульоз (легенева форма).
Е. Міліарний туберкульоз (септична форма).
2.
Хворий 58-ми років звернувся до лікаря зі скаргами на кашель з
харкотинням, задишку, слабість, підвищення температура до 37,6°С.
Оглядова рентгенограма: на фоні сітчастої деформації легеневого рисунка
спостерігається тотальна дисемінація вогнищами 5-7 мм у діаметрі,
середнього розміру, які місцями зливаються в інфільтративні фокуси.
Корені легень не змінені.
Для якої форми туберкульозу легень характерна такі рентгенологічні
зміни?
А. Туберкульоз внутрішньогрудних лімфатичних вузлів (фаза
звапнення).
В. Міліарний туберкульоз (легенева форма).
С. Дисемінований туберкульоз (хронічний).
D. Первинний туберкульозний комплекс (ускладнений перебіг).
Е. Дисемінований туберкульоз (підгострий).
3.
Хворий 34-х років скаржиться на слабість, пітливість, остуду,
підвищення температури до 38,8°С, кашель з невеликою кількістю
харкотиння, задишку, біль у горлі з одного боку, охриплість голосу, біль у
грудях. Об'єктивно: хворий зниженого харчування. При перкусії
визначено незначне притуплення легеневого звуку у верхніх відділах, при
аускультації – везикулярне дихання над всією поверхнею легень. Після
рентгенологічного і лабораторного дообстеження хворому встановлено
діагноз: ВДТБ (15.03 2005) легень (дисемінований, фаза інфільтрації і
розпаду), Дестр+, МБТ+М+К+ Резист-РезистІІ0, ГІСТ0, Кат1Ког1(2005).
Які скарги у даного хворого характерні для ураження гортані?
А. Кашель, біль в грудях.
В. Задишку, пітливість,
С. Біль у горлі, охриплість голосу.
D. Підвищення температура до 38,8°С, кашель.
Е. Кашель, наявність харкотиння.
Збірник завдань для тестового контролю знань
135
4.
Хворий 48-ми років скаржиться на слабість, підвищення температури
до 37,7°С, кашель з харкотинням, задишку. Об'єктивно: хворий зниженого
харчування. При перкусії над верхніми відділами легень відмічається
притуплення легеневого звуку, над нижніми – тимпаніт, аускультативно –
над верхніми відділами дихання жорстке, над нижніми – ослаблене.
Рентгенологічно: у легенях визначається дисемінація вогнищами
середньої інтенсивності діаметром 5-10 мм у діаметрі з нечіткими
контурами, які місцями зливаються в інфільтративні фокуси. У нижніх
частках прозорість легеневої тканини підвищена.
Які зміни в легенях є причиною тимпаніту і підвищеної прозорості
легеневої тканини в нижніх частках у хворого?
А. Поява емфіземи.
В. Утворення бронхоектазів.
С. Розвиток пневмосклерозу.
D. Ураження плеври.
Е. Інфільтративні фокуси, що виникли при злитті вогнищ.
5.
Хворий 55-ти років поступив до протитуберкульозного диспансеру із
скаргами на слабість, підвищення температури до 37,2°С, зниження
апетиту і маси тіла, незначний кашель з харкотинням, задишку при
фізичному навантаженні. Перкуторно над верхніми відділами легень
визначено притуплення легеневого звуку, над нижніми – тимпаніт,
аускультативно – дихання везикулярне з жорстким відтінком, над
нижніми відділами – ослаблене. Оглядова рентгенограма: у верхніх
частках легень визначаються слабкої та середньої інтенсивності вогнищеві
тіні розміром 5-7 мм у діаметрі з розмитими контурами, які місцями
зливаються в інфільтративні фокуси. У харкотинні МБТ не виявлено.
Хворому встановлено клінічний діагноз: ВДТБ (24.12.2004) верхніх часток
легень (підгострий дисемінований), Дестр-, МБТ-М-К-, ГІСТ0,
Кат1Ког4(2004).
Яку схему лікування слід призначити хворому в інтенсивній фазі?
А. Ізоніазид + Рифампіцин + Стрептоміцин.
В. Ізоніазид + Рифампіцин + Піразинамід.
С. Ізоніазид + Стрептоміцин + Етамбутол + Піразинамід.
D. Ізоніазид + Рифампіцин + Стрептоміцин + Піразинамід.
Е. Рифампіцин + Стрептоміцин + Етамбутол + Піразинамід.
6.
Хворий 35-ти років поступив до протитуберкульозного диспансеру із
скаргами на слабість, підвищення температури до 37,2°С, зниження
апетиту і маси тіла, незначний кашель з харкотинням, задишку при
фізичному навантаженні, охриплість голосу, біль у грудях. На оглядовій
рентгенограмі в обох легенях спостерігається тотальна дисемінація
вогнищами середньої інтенсивності, розмірами 4-9 мм з нечіткими
контурами, що зливаються у фокусні тіні. У верхівках обох легень –
порожнини розпаду. У харкотинні МБТ+. Хворому встановлено клінічний
діагноз: ВДТБ (17.04.2005) легень (підгострий дисемінований), Дестр+,
МБТ+М+К+ Резист-РезистІІ0, ГІСТ0, Кат1Ког1(2005).
136
Фтизіатрія: навчально-методичний посібник
Яку схему лікування доцільніше призначити хворому в інтенсивній
фазі?
А. Ізоніазид + Рифампіцин + Стрептоміцин + Піразинамід.
В. Ізоніазид + Рифампіцин + Піразинамід.
С. Ізоніазид + Стрептоміцин + Етамбутол + Піразинамід.
D. Ізоніазид + Рифампіцин + Стрептоміцин.
Е. Рифампіцин + Стрептоміцин + Етамбутол + Піразинамід.
7.
Хворий 49-ти років скаржиться на сухий кашель, нездужання,
пітливість, слабість, підвищення температури до 37,8°С. Погіршення
загального стану відбувалося поступово, впродовж 2,5 місяців. З анамнезу:
відмічає часті простудні захворювання; 10 років тому півроку працював на
вугільній шахті інженером; багато курить. При перкусії над верхніми
відділами легень визначено притуплення легеневого звуку, при
аускультації – везикулярне дихання з жорстким відтінком над усією
поверхнею легень. Аналіз крові: Л-10,1х109/л, п-4%, л-25%, ШОЕ-26
мм/год. Оглядова рентгенограма: впродовж легень, переважно у верхніх
частках, визначаються неінтенсивні вогнищеві тіні розміром 5-7 мм у
діаметрі з розмитими контурами. Легеневий рисунок підсилений.
Яке захворювання найвірогідніше виявлено у хворого?
А. Саркоїдоз.
В. Бронхопневмонія (двостороння).
С. Пневмоконіоз.
D. Метастатичний рак.
Е. Підгострий дисемінований туберкульоз.
8.
Хвора 43-х років поступила до стаціонару зі скаргами на слабість,
підвищення температури до 37,7°С, кашель з невеликою кількістю
харкотиння, біль у горлі при ковтанні, охриплість голосу.
Об'єктивно: хвора нормального харчування. Над легенями
перкуторний звук незмінений, вислуховується жорстке дихання, у
лівій підключичній ділянці – вологі хрипи. Рентгенологічно: у
легенях визначаються слабкої та середньої інтенсивності вогнищеві
тіні, розміром 5-10 мм з нечіткими контурами, які місцями
зливаються. У S2 лівої легені – 2 тонкостінні порожнини розпаду. У
харкотинні МБТ+. Хворій встановлено клінічний діагноз: ВДТБ
(11.11.2004) легень (підгострий дисемінований), Дестр+,
МБТ+М+К+Резист-РезистІІ0, ГІСТ0, Кат1Ког 4.(2004).
Чим пояснити наявність болю у горлі та охриплості голосу у хворих з
підгострим дисемінованим туберкульозом легень?
А. Ураженням бронхів та плеври.
В. Утворенням каверн.
С. Ураженням кореня язика та бронхів.
D. Ураженням трахеї та бронхів.
Е. Ураженням гортані, глотки.
9.
Хворий 45-ти років при поступленні до стаціонару скаржиться на
слабість, підвищення температури до 37,2°-37,5°С, зниження маси тіла,
Збірник завдань для тестового контролю знань
137
кашель з невеликою кількістю харкотиння, задишку при звичному
фізичному навантаженні. При рентгенологічному обстеженні у легенях
виявлено вогнищеві тіні різної величини, середньої інтенсивності, які
мають нечіткі контури і місцями зливаються. У S1-2 правої легені –
каверна (2,0х2,0 см в діаметрі).
Які особливості каверн при підгострому дисемінованому
туберкульозі легень?
А. Товстостінні з фіброзом навколо.
В. Тонкостінні, розміщені серед свіжих вогнищ, інфільтратів або мало
зміненої легеневої тканини.
С. Товстостінні з перифокальною зоною запалення навколо.
D. Тонкостінні з фіброзом навколо.
Е. Тонкостінні, розміщені на фоні фіброзно зміненої легеневої тканини і
щільних вогнищ.
10. Хворий 36-ти років скаржиться на слабість, підвищення температури
до 38,0°С, кашель з невеликою кількістю харкотиння, біль у горлі,
охриплість голосу. На оглядовій рентгенограмі у легенях виявлено
середньої інтенсивності вогнищеві тіні, розміром 7-10 мм з нерівними
нечіткими контурами, у лівій легені вогнищеві тіні зливаються у фокусні
тіні, на фоні яких визначаються 2 тонкостінні порожнини розпаду. У
харкотинні виявлено МБТ. На підставі клініко-рентгенологічних даних
встановлено
діагноз:
ВДТБ
(17.01.2005)
легень
(підгострий
дисемінований),
Дестр+,
МБТ+М+К+Резист-РезистІІ0,
ГІСТ0,
Кат1Ког1(2005).
Які симптоми у хворого свідчать про ураження гортані?
А. Сухий кашель, біль в грудях, пітливість.
В. Кашель з харкотинням, кровохаркання.
С. Біль у горлі, охриплість голосу.
D. Задишка, остуда, кашель.
Е. Нестерпний кашель під час якого підсилюється біль в грудях.
11. У хворого 65-ти років місяць тому з'явилась слабість, підвищення
температури до 37,7°С, зниження маси тіла. Через два тижні до цих
симптомів приєднався кашель з харкотинням, задишка. Об'єктивно:
хворий зниженого харчування. Над верхніми відділами легень
визначається притуплення легеневого звуку, над нижніми – тимпаніт.
Дихання везикулярне, з жорстким відтінком, над нижніми відділами –
ослаблене. Рентгенологічно: у легенях (переважно у верхніх відділах)
виявлено вогнищеві тіні, розміром 6-10 мм середньої інтенсивності, які
мають нечіткі контури і місцями зливаються. Корені легень не змінені.
Яке захворювання найвірогідніше виявлено у хворого?
А. Негоспітальна пневмонія (полісегментарна).
В. Підгострий дисемінований туберкульоз легень.
С. Застійні явища в легенях.
D. Саркоїдоз.
Е. Лімфогранульоматоз.
138
Фтизіатрія: навчально-методичний посібник
12. Хворий 32-х років, службовець. Поступив до стаціонару із скаргами
на слабість, підвищення температури до 37,7°С, кашель з харкотинням,
задишку. Об'єктивно: зниженого харчування, шкірні покриви бліді.
Перкуторно – легеневий звук незмінений, аускультативно – дихання
везикулярне. Аналіз крові: Л-13,4х109/л, п-7%, ШОЕ-38 мм/год. У
харкотинні МБТ не знайдено. Рентгенологічно: у легенях (більше у верхніх
і середніх відділах) визначаються симетричні великі (10 мм) вогнища з
розмитими нечіткими контурами. Місцями вогнища злиті між собою.
Корені легень не змінені. Попередній діагноз хворого – підгострий
дисемінований туберкульоз легень.
З яким захворюванням потрібно провести диференціальну
діагностику підгострого дисемінованого туберкульозу легень у даного
хворого?
А. Метастатичний рак.
В. Бронхоектатична хвороба.
С. Силікотуберкульоз.
D. Двобічна плевропневмонія.
Е. Абсцес легені.
Еталони відповідей: 1.С 2.Е. 3.С. 4.А. 5.D 6.А. 7.Е. 8.Е. 9.В.
10.С. 11.В. 12.А.
ХРОНІЧНИЙ ДИСЕМІНОВАНИЙ ТУБЕРКУЛЬОЗ
1.
Хворий 6о-ти років скаржиться на періодичну слабість,
покашлювання, задишку. Зміну загального стану відмічає впродовж року,
але до лікаря не звертався. Над верхніми відділами легень відмічається
притуплення легеневого звуку, жорстке дихання, над нижніми – тимпаніт
і ослаблене везикулярне дихання. З обох боків вислуховуються розсіяні
сухі хрипи. Оглядова рентгенограма: у всіх легеневих полях визначаються
симетрично розміщені множинні щільні вогнищеві тіні різної величині; у
S1 правої легені – тонкостінна порожнина розпаду діаметром 3,0 см. Корені
легень підтягнуті угору, нижні легеневі поля підвищеної прозорості.
Якій формі туберкульозу легень відповідають виявлені клінікорентгенологічні дані?
А. Дисемінований туберкульоз (підгострий).
В. Первинний туберкульозний комплекс (ускладнений перебіг).
С. Дисемінований туберкульоз (хронічний).
D. Міліарний туберкульоз (легенева форма).
Е. Міліарний туберкульоз (септична форма).
2.
Хворий 35-ти років. Два роки тому переніс ексудативний плеврит.
Після перенесеного плевриту рентгенологічно не обстежувався. Протягом
останнього року турбує кашель, задишка при фізичному навантаженні,
періодичний підйом температури до 37,5°С. Зараз на оглядовій
Збірник завдань для тестового контролю знань
139
рентгенограмі, на фоні фіброзно зміненого легеневого рисунка, у верхніх і
середніх відділах обох легень, виявлено множинні асиметричні вогнища
різної величини і щільності. Нижні відділи легень підвищеної прозорості.
Корені легень підтягнуті угору.
Для якого захворювання характерні виявлені рентгенологічні
зміни?
А. Негоспітальна пневмонія.
В. Ідіопатичний фіброзуючий альвеоліт.
С. Рак легень.
D. Хронічний дисемінований туберкульоз.
Е. Підгострий дисемінований туберкульоз.
3.
Хворий 42-х років скаржиться на підвищену стомлюваність,
періодичне підвищення температури тіла до 37,2°С, кашель з невеликою
кількістю харкотиння, задишку при фізичному навантаженні. При
рентгенологічному обстеженні у легенях виявлено інтенсивні вогнищеві
тіні різної величини з чіткими контурами. У S2 обох легень – порожнини
розпаду (3,0х3,0 см в діаметрі). Легеневий рисунок фіброзно
деформований.
Які каверни характерні для хронічного дисемінованого туберкульозу
легень?
А. Тонкостінні з циротичними змінами легеневої тканини навколо.
В. Тонкостінні, розміщені серед свіжих вогнищ на фоні мало зміненої
легеневої тканини.
С. Тонкостінні, розміщені на фоні фіброзно зміненої легеневої тканини і
щільних вогнищ.
D. Товстостінні з перифокальною зоною запалення навколо.
Е. Товстостінні з фіброзом навколо.
4.
Хвора 34-х років поступила до протитуберкульозного стаціонару, де
на підставі скарг, даних клініко-рентгенологічного обстеження і
лабораторного дослідження було встановлено діагноз: ВДТБ (11.03.2005)
легень (підгострий дисемінований), Дестр+, МБТ+М+К+Резист-РезистІІ0,
ГІСТ0, Кат1Ког1(2005). У результаті проведеного лікування процес
трансформувався у хронічний дисемінований туберкульоз легень.
Які зміни, що характерні для цієї форми, будуть визначатись у хворої
на рентгенограмі?
А. Множинні вогнищеві тіні (5-10 мм) середньої інтенсивності з
нечіткими контурами, які місцями зливаються.
В. Множинні вогнищеві тіні (1-2 мм) слабкої інтенсивності з нечіткими
контурами; легенева тканина не змінена.
С. Вогнища малої інтенсивності (3-5 мм), тонкостінні порожнини.
D. Вогнища різної інтенсивності і величини, розміщені в коренях легень,
легенева тканина не змінена.
Е. Щільні вогнища різної величини, тонкостінні порожнини, фіброзно
змінена легенева тканина.
140
Фтизіатрія: навчально-методичний посібник
5.
Хвора 35-ти років поступила до стаціонару зі скаргами на слабість,
нездужання, кашель з харкотинням, задишку при фізичному
навантаженні, періодичне підвищення температури тіла до 37,2°С. З
анамнезу відомо про часті застудні захворювання. Оглядова
рентгенограма: у верхніх і середніх відділах легень визначаються
несиметричні, множинні щільні вогнищеві тіні різної величини. Корені
легень підтягнуті угору, нижні легеневі поля підвищеної прозорості.
В аналізі харкотиння МБТ(+). Аналіз крові: Л-10,8х109/л, п-6%, л19%, ШОЕ-30 мм/год.
Яку схему лікування слід призначити хворій в інтенсивній фазі?
А. Ізоніазид + Рифампіцин + Стрептоміцин + Піразинамід.
В. Ізоніазид + Рифампіцин + Піразинамід. + Етамбутол.
С. Ізоніазид + Стрептоміцин + Етамбутол + Піразинамід.
D. Ізоніазид + Рифампіцин + Стрептоміцин.
Е. Рифампіцин + Стрептоміцин + Етамбутол + Піразинамід.
6.
Хвора 37-ми років впродовж 3,5 місяців скаржиться на підвищену
стомлюваність, субфебрильну температуру, періодичний кашель з
харкотинням, задишку при фізичному навантаженні, поганий апетит.
Останнє рентгенологічне обстеження проходила 3 роки тому. Над легенями
вислуховується жорстке дихання і розсіяні сухі хрипи. Оглядова
рентгенограма: на фоні фіброзно зміненого легеневого рисунка у верхніх і
середніх відділах легень визначаються відносно симетричні, множинні
вогнищеві тіні різної величині і щільності. Корені легень підтягнуті угору,
нижні легеневі поля підвищеної прозорості.
Аналіз крові: Л-11,1х109/л, п-4%, л-21%, ШОЕ-33 мм/год. МБТ в
харкотинні не виявлено.
Яку клінічну форму туберкульозу легень виявлено у хворої?
А. Хронічну дисеміновану.
В. Первинний туберкульозний комплекс (ускладнений перебіг).
С. Підгостру дисеміновану.
D. Міліарну.
Е. Вогнищеву.
7.
Хворий 47-ми років. Чотири роки тому лікувався з приводу ВДТБ
(11.01 2001) туберкульоз легень (підгострий дисемінований), Дестр+,
МБТ+М+К+Резист-РезистІІ0, ГІСТ0, Кат1Ког1(2004). У результаті
проведеного лікування процес трансформувався в хронічний
дисемінований туберкульоз легень, бактеріовиділення припинилось.
Щорічно проходить профілактичні курси лікування. Зараз хворий
перебуває у стані ремісії.
Яке порушення в загальному стані хворого можна виявити у хворого
в період ремісії?
А. Профузна пітливість.
В. Втрата маси тіла.
С. Кашель з харкотинням.
D. Задишка.
Е. Остуда.
141
Збірник завдань для тестового контролю знань
8.
Хворому 51 рік, нотаріус. Впродовж 4-х місяців відмічає сухий
кашель, задишку при фізичному навантаженні, млявість. Звернувся до
лікаря в зв'язку з тим, що останнім часом увечері спостерігається
підвищення температури до 37,1°-37,2°С. При перкусії над верхніми
відділами легень виявлено притуплення легеневого звуку, при
аускультації – жорстке дихання. Аналіз крові: Л-10,0х109/л, п-5%, л22%, ШОЕ-26 мм/год. Рентгенологічно: в обох легенях відмічаються
множинні, середніх розмірів вогнищеві тіні середньої та високої
інтенсивності, дифузний пневмосклероз.
Яке захворювання найвірогідніше виявлено у хворого?
А. Пневмоконіоз.
В. Негоспітальна пневмонія.
С. Саркоїдоз.
D. Хронічний дисемінований туберкульоз.
Е. Метастатичний рак.
9.
Хворому 43 роки. Чотири роки тому переніс підгострий
дисемінований туберкульоз легень, МБТ(+). У результаті лікування
сформувався хронічний дисемінований туберкульоз легень, МБТ(-),
розвинулась емфізема. Зараз хворий скаржиться на підвищену
стомлюваність, задишку.
Рентгенологічно: легеневий рисунок фіброзно деформований. У
легенях виявлено множинні щільні вогнищеві тіні різної величини з
чіткими контурами; у S1-2 обох легень – порожнини розпаду
(1,5х1,5см). У нижніх частках прозорість легеневої тканини
підвищена. Корені легень підтягнуті угору.
Які зміни в легенях є причиною розвитку емфіземи у хворого?
А. Розвиток фіброзу в легенях.
В. Утворення бронхоектазів.
С. Наявність порожнин розпаду.
D. Зміщення коренів легень угору.
Е. Щільні вогнищеві тіні.
10. Хворій 64 роки. Три роки тому встановлено діагноз: ХТБ (16.08 2002)
туберкульоз легень (хронічний дисемінований), Дестр--, МБТ-М-К-, ГІСТ0,
Кат1Ког3(2002). Оглядова рентгенограма: на фоні фіброзно зміненого
легеневого рисунка визначаються, переважно у верхніх відділах, щільні
множинні вогнищеві тіні різної величині. Нижні легеневі поля підвищеної
прозорості. Корені легень підтягнуті угору.
Які дані перкусії будуть відповідати рентгенологічним змінам у
хворого?
А. Притуплення над нижніми відділами легень, тимпаніт – над
верхніми.
В. Притуплення над верхніми відділами легень, тимпаніт – над
нижніми.
С. Притуплення над всією поверхнею легень.
D. Тимпаніт над всією поверхнею легень.
Е. Легеневий звук незмінений.
Етлони відповідей: 1.С.
9.А. 10.В.
2.D.
3.С.
4.Е.
5.В.
6.А.
7.D.
8.D.
142
Фтизіатрія: навчально-методичний посібник
Тестові завдання для диференційованого заліку
1.
Хворий 35-ти років. Захворювання почалося гостро з підвищення
температури тіла до 39° С, кашлю з виділенням харкотиння. Протягом
тижня отримував антибіотики – без ефекту. Між лопатками
вислуховуються нечисленні дрібнопухирчасті хрипи. На рентгенограмі
впродовж обох легень визначаються вогнища різної (5-10 мм у діаметрі)
величини з нечіткими контурами. Аналіз крові: Л-13,2х109/л, ШОЕ – 45
мм/год.
Який діагноз є найімовірнішим?
А. Підгострий дисемінований туберкульоз легень.
В. Двобічна бронхопневмонія.
С. Інфаркт-пневмонія.
D. Застійні явища в легенях.
Е. Казеозна пневмонія.
2.
При флюорографічному обстеженні у чоловіка 48-ми років у верхніх
частках обох легень виявлено множинні вогнища середньої величини,
малої та середньої інтенсивності з нечіткими контурами. Самопочуття
хворого не порушене. Аналіз крові: Л-8,2х109/л, ШОЕ – 20 мм/год.
Яка форма дисемінованого туберкульозу легень виявлена у хворого?
А. Міліарна.
В. Дисемінована (підгостра).
С. Вогнищева.
D. Дисемінована (хронічна).
Е. Інфільтративна.
3.
Чоловік 46-ти років скаржиться на кашель, задишку, підвищення
температури до 38°С. Захворювання починалося поступово. На
рентгенограмі у верхніх частках легень виявлено вогнищеві тіні малої
інтенсивності з нечіткими контурами.
Який діагноз є найімовірнішим?
А. Карциноматоз.
В. Дисемінований туберкульоз.
С. Бронхопневмонія.
D. Вогнищевий туберкульоз.
Е. Хронічний бронхіт.
4.
Хворий 35-ти років скаржиться на задишку під час фізичного
навантаження, кашель з виділенням невеликої кількості харкотиння.
Протягом 10 років працював прохідником у шахті.
Температура тіла нормальна. У легенях хрипи не вислуховуються.
Аналіз крові: Л-7,8х109/л, ШОЕ – 8 мм/год. Проба Манту з 2 ТО ППД-Л –
інфільтрат діаметром 10 мм. На рентгенограмі з обох сторін, переважно у
середньо-латеральних відділах, визначаються дрібні вогнищеві тіні
великої інтенсивності з чіткими контурами.
Який попередній діагноз у хворого?
143
Збірник завдань для тестового контролю знань
А. Бронхопневмонія.
В. Міліарний туберкульоз.
С. Хронічний дисемінований туберкульоз.
D. Карциноматоз.
Е. Пневмоконіоз.
5.
Хворий 62-х років скаржиться на нападоподібний кашель, задишку,
знижений апетит, зниження маси тіла на 10 кг. Контактував з братом,
хворим на туберкульоз легень. Шість місяців тому прооперований з
приводу раку передміхурової залози. Аналіз крові – анемія, ШОЕ – 65
мм/год. На рентгенограмі, у середніх і переважно у нижніх відділах
легень, визначаються множинні вогнищеві тіні, розміром 5-6 мм з чіткими
контурами.
Який попередній діагноз у хворого?
А. Дисемінований туберкульоз.
В. Карциноматоз.
С. Вогнищевий туберкульоз.
D. Тромбоемболія гілок легеневої артерії.
Е. Двобічна бронхопневмонія.
6. Які основні рентгенологічні ознаки підгострого дисемінованого
туберкульозу легень?
А. Тотальне двобічне дрібновогнищеве ураження.
В. Двобічне симетричне вогнищеве ураження, переважно у верхніх і
середніх відділах легень.
С. Однобічне вогнищеве ураження.
D. Двобічне вогнищеве ураження в межах апікальних сегментів.
Е. Вогнищево-інфільтративний двобічний процес у нижніх відділах обох
легень.
Еталони відповідей: 1.A. 2.B.
3.B.
4.E.
5.B.
6.B.
144
Фтизіатрія: навчально-методичний посібник
МІЛІАРНИЙ ТУБЕРКУЛЬОЗ
Контроль початкового рівня знань
1. Які органи частіше уражуються при міліарному туберкульозі?
А. Легені.
В. Нирки.
С. Мозкові оболонки.
D. Верхні дихальні шляхи.
E. Лімфатичні вузли.
2. Який характер мають вогнища при міліарному туберкульозі?
А. Дрібні ексудативного характеру без тенденції до злиття та розпаду.
В. Крупні ексудативного характеру зі тенденцією до злиття та розпаду.
С. Дрібні продуктивного характеру, ущільнені та кальциновані.
D. Поліморфні.
E. Крупні кальцинати.
3. Яка форма порожнин розпаду характерна для міліарного туберкульозу
легень?
А. Двосторонні симетричні тонкостінні каверни.
В. Двосторонні асиметричні товстостінні каверни.
С. Односторонні множинні каверни різної форми.
D. Одна товстостінна каверна та множинні тонкостінні "дочірні"
каверни.
E. Каверни нехарактерні.
4. Який результат проби Манту з 2 ТО характерний для розгорнутої
клінічної картини міліарного туберкульозу?
А. Негативний.
В. Сумнівний.
С. Позитивний.
D. Гіперергічний.
E. Результати різні.
5. В який термін від початку хвороби з'являється характерна
рентгенологічна картина міліарного туберкульозу?
А. В першу добу.
В. На 7-10 добу.
С. Через 3-4 тижня.
D. Через 2-3 місяця.
E. Через 5-6 місяців.
Збірник завдань для тестового контролю знань
145
6. Яка рентгенологічна картина найхарактерніша для міліарного
туберкульозу?
А. "Пластівців снігу".
В. "Снігової бурі".
С. "Плакучої верби".
D. "Крил кажана".
E. "Просоподібна" дисемінація.
7. За допомогою якого методу звичайно виявляється бактеріовиділення
при міліарному туберкульозі?
А. Бактеріоскопічного.
В. Бактеріоскопічного після використання методу флотації.
С. Бактеріологічного.
D. Біологічного.
E. Звичайно не виявляється ніяким методом.
8. Який характер звичайно має температурна реакція у хворого на
міліарний туберкульоз?
А. Субфебрилітет протягом перших 3-5 днів хвороби.
В. Тривалий непостійний субфебрилітет.
С. Лихоманка протягом перших 3-5 днів хвороби.
D. Неправильна лихоманка.
E. Нормальна температура тіла.
9. Який характер звичайно має харкотиння у хворого на міліарний
туберкульоз?
А. Слизовий.
В. Слизувато-гнійний.
С. Гнійний.
D. Слизуватий з прожилками крові.
E. Харкотиння відсутнє.
10. Чим звичайно без лікування закінчується міліарний туберкульоз?
А. Спонтанним вилікуванням.
В. Смертю через 4-5 тижнів.
С. Смертю через 5-7 місяців.
D. Переходом в інфільтративний туберкульоз.
E. Переходом в хронічний туберкульоз.
11. Який наслідок є найхарактернішим, якщо міліарний туберкульоз не
закінчується смертю хворого?
А. Одужання з розвитком дифузного пневмофіброзу.
В. Одужання з формуванням вогнищ Гона.
С. Перехід в підгострий дисемінований туберкульоз.
D. Перехід в фіброзно-кавернозний туберкульоз.
E. Розвиток цирозу легені.
146
Фтизіатрія: навчально-методичний посібник
12. Яке ускладнення нехарактерне для міліарного туберкульозу?
А. Гостра ниркова недостатність.
В. Мозкова кома.
С. Гостра печінкова недостатність.
D. Амілоїдоз.
E. Ендотоксикоз.
13. Яке правильне продовження речення? Міліарний туберкульоз....
А. Найчастіша форма туберкульозу.
В. В структурі захворюваності на вторинний туберкульоз стоїть на
другому місці після інфільтративного.
С. В структурі захворюваності на первинний туберкульоз стоїть на
другому місці після туберкульозу внутрішньогрудних лімфатичних
вузлів.
D. Теперішнім часом зустрічається досить рідко.
E. Теперішнім часом зустрічається у казуїстичних випадках.
14. Яка теза є вірною?
А. Міліарний туберкульоз – це одна з найнесприятливіших форм
туберкульозу.
В. Міліарний туберкульоз – це сприятлива форма туберкульозу.
С. Міліарний туберкульоз – це торпідна форма туберкульозу.
D. Міліарний туберкульоз – це субклінічна форма туберкульозу.
E. Міліарний туберкульоз – це безсимптомна форма туберкульозу.
15. Яка теза є вірною?
А. Міліарний туберкульоз – це локальна форма туберкульозу.
В. Міліарний туберкульоз – це генералізована форма туберкульозу.
С. Міліарний туберкульоз характеризується мігруючими ураженнями
різних органів.
D. При міліарному туберкульозі уражаються тільки легені.
E. При міліарному туберкульозі ураження локалізоване в 1-2
паренхіматозних органах.
Еталони відповідей: 1.A. 2.A. 3.E. 4.A. 5.B. 6.E. 7.E. 8.D. 9.E. 10.B.
11.A. 12.D. 13.D. 14.A. 15.B.
Контроль поточної навчальної діяльності
1.
Хворий 33-х років занедужав гостро, близько 2-х тижнів тому. Стан
хворого важкий. Різко виражені симптоми інтоксикації, кашель, задишка,
ціаноз. Аналіз крові: Л-12,0х109/л, ШОЕ- 45 мм/годину. МБТ у харкотинні
не виявлено. Рентгенологічно: у всіх легеневих полях визначаються
множинні, дрібні, малоінтенсивні, з нечіткими контурами, вогнищеві тіні,
переважно локалізовані у верхньокортикальних відділах.
Яке захворювання найімовірніше виявлено у хворого?
Збірник завдань для тестового контролю знань
147
2.
Хворий 38-ми років занедужав близько 2-х тижнів тому, коли
з'явилась слабість, сухий кашель, нічна пітливість, підвищення
температури до 39° С, задишка при незначному фізичному навантаженні.
Дихання жорстке. Аналіз крові: Л-10,0х109/л, ШОЕ – 38 мм/год.
Рентгенологічно: у всіх легеневих полях, більше у верхніх відділах,
визначаються множинні, дрібні, малоінтенсивні, з нечіткими контурами,
вогнищеві тіні. У ділянці кореня лівої легені – звапнені лімфатичні вузли.
Яка клінічна форма туберкульозу виявлена у хворого?
3.
Хвора 25-ти років занедужала гостро. Температура тіла підвищилася
до 39,0°-39,5°С, з'явилась різка слабість, задишка, сухий кашель.
Об'єктивно без патології. Рентгенологічно: впродовж обох легень, на фоні
стертого легеневого малюнку, визначаються множинні, дрібні, вогнищеві
тіні малої інтенсивності з нечіткими контурами.
Яка клінічна форма туберкульозу виявлена у хворої?
4.
Хворий 60-ти років поступив до терапевтичного відділення зі
скаргами на підвищення температури до 39,0°С, задишку, сухий кашель.
Виражений ціаноз. Перкуторно над легенями – легеневий звук з
коробковим відтінком. Аускультативно – дихання жорстке, хрипи не
вислуховуються. Аналіз крові: Л-10,0х109/л, ШОЕ -3 2 мм/год.
Рентгенологічно: впродовж обох легень, переважно у верхніх відділах,
визначаються симетричні множинні, дрібні вогнищеві тіні, малої
інтенсивності, з нечіткими контурами. Встановлено діагноз туберкульозу.
Яка клінічна форма туберкульозу виявлена у хворого?
5.
Хворий 57-ми років госпіталізований у терапевтичне відділення зі
скаргами на підвищення температури до 39,0°С, задишку, сухий кашель.
Виражений ціаноз. Перкуторно над легенями – легеневий звук з
коробковим відтінком. Аускультативно – дихання жорстке, хрипи не
вислуховуються. Аналіз крові: Л-10,0х109/л, ШОЕ – 32 мм/год.
Рентгенологічно: впродовж обох легень, переважно у верхніх відділах,
визначаються симетричні, множинні, дрібні вогнищеві тіні, малої
інтенсивності, з нечіткими контурами. Встановлено діагноз туберкульозу.
Яка
фаза
туберкульозного
процесу
відповідає
клінікорентгенологічним змінам?
6.
У хворого 25-ти років встановлено діагноз туберкульозу легень.
Захворів гостро, коли температура тіла підвищилася до 39,0° – 40°С,
з`явилася різка слабість, головний біль, задишка, сухий кашель.
Відмічається ціаноз губ. Інших патологічних змін не виявлено.
Рентгенологічно:
впродовж
обох
легень,
переважно
у
верхньокортикальних відділах, визначаються множинні. дрібні,
малоінтенсивні вогнищеві тіні з нечіткими контурами.
Яка клінічна форма туберкульозу виявлена у хворого?
148
Фтизіатрія: навчально-методичний посібник
Еталони відповідей:
1. Міліарний туберкульоз.
2. Міліарний туберкульоз.
3. Міліарна.
4. Міліарний туберкульоз.
5. Фаза інфільтрації.
6. Міліарна
Контроль кінцевого рівня засвоєння матеріалу
1.
Хворому 40 років. Поступив до протитуберкульозного диспансеру зі
скаргами на слабість, підвищення температури до 38,0°С, кашель з
харкотинням, задишку. Об'єктивно: відмічається дифузний ціаноз,
тахіпное – 25 за хвилину, частота серцевих скорочень – 120 ударів за
хвилину, артеріальний тиск – 150/70 мм рт.ст. При перкусії та
аускультації змін у легенях не виявлено. Рентгенологічно: впродовж
легеневих полів наявні тіні діаметром 1-2 мм, малої інтенсивності, з
нечіткими контурами. Діагноз: ВДТБ (23.03.2005) міліарний туберкульоз
легень, Дестр-, МБТ-М-К-, ГІСТ0, Кат1Ког1(2005).
Яка причина дифузного ціанозу у хворого ?
А. Наявність симптомів інтоксикації.
В. Задишка.
С. Тахікардія.
D. Порушення дифузії газів через аерогематичний бар'єр.
E. Підвищений тиск у великому колі кровообігу.
2.
Хворий 20-ти років. Поступив до протитуберкульозного диспансеру із
скаргами на різку слабість, підвищення температури до 39,0°С, кашель з
харкотинням, задишку, відсутність апетиту. Загальний стан тяжкий. З
анамнезу відомо, що у 12 років хворий переніс туберкульоз
внутрішньогрудних лімфатичних вузлів. В аналізі крові – Л-9,0х109/л, п6%, ШОЕ-35 мм/год. МБТ в харкотинні не знайдено. На оглядовій
рентгенограмі впродовж легеневих полів виявлено двосторонню
(симетричну) дрібновогнищеву (до 2-х мм у діаметрі) дисемінацію.
Вогнища слабкої інтенсивності з нечіткими контурами. У коренях обох
легень наявні петрифікати.
Яку клінічну форму туберкульозу виявлено у хворого?
А. Дисеміновану (підгостру).
В. Дисеміновану (хронічну).
С. Міліарну.
D. Туберкульоз внутрішньогрудних лімфатичних вузлів (ускладнений
перебіг).
E. Вогнищевий туберкульоз легень.
Збірник завдань для тестового контролю знань
149
3.
Дитина 3-х років поступила до лікарні у важкому стані: температура
тіла 38,0°-39,0°С, частота дихання – 35 за хвилину, виражена задишка,
сухий кашель. Об'єктивно відмічається дифузний ціаноз. Пульс – 140
ударів за хвилину. При перкусії – вкорочення легеневого звуку, при
аускультації – дихання везикулярне, ослаблене. Печінка виступає з-під
реберної дуги на 3 см. На оглядовій рентгенограмі впродовж легеневих
полів спостерігаються симетричні тіні діаметром 1-2 мм, малої
інтенсивності з нечіткими контурами. Корені легень не змінені. Проба
Манту з 2 ТО ППД-Л – інфільтрат діаметром 22 мм. Аналіз крові: Л –
17,0х109/л, п-10%, л-16%, ШОЕ – 35 мм/год.
Яку клінічну форму туберкульозу виявлено у дитини?
А. Первинний туберкульозний комплекс, ускладнений гематогенною
дисемінацією.
В. Дисеміновану (підгостру).
С. Туберкульоз внутрішньогрудних лімфатичних вузлів, ускладнений
бронхогенною дисемінацією.
D. Міліарну.
E. Туберкульоз нервової системи і мозкових оболонок.
4.
Хворий 37-ми років поступив до протитуберкульозного диспансеру із
скаргами на зниження маси тіла, підвищення температури до 38,0°С,
остуду, слабість, сухий кашель. Перкуторно над всією поверхнею легень
виявлено незначне притуплення легеневого звуку, аскультативно
відмічаються поодинокі сухі хрипи на фоні везикулярного дихання з
жорстким відтінком. На оглядовій рентгенограмі у легенях
спостерігаються симетричні множинні вогнища розмірами 1-2 мм з
розмитими контурами, малої інтенсивності. У промивних водах бронхів
МБТ не знайдено. Аналіз крові: Л – 12,0х109/л, -30 мм/год. Діагноз:
міліарний туберкульоз.
До якої категорії лікування слід віднести хворого?
А. До 3.
В. До 2.
С. До 1.
D. До 4.
E. До 5.1.
5.
Хворий 36-ти років доставлений до лікарні у важкому стані. Хворий
загальмований. Відмічається сильний головний біль, нудота, блювота,
підвищення температури до 40,0°С, остуда, різка слабість, сухий кашель,
задишка. Об'єктивно: хворий займає в ліжку вимушене положення, шкіра
і видимі слизові оболонки бліді. Пульс – 130 ударів за хвилину. При
перкусії відмічається вкорочення легеневого звуку, при аускультації –
ослаблене везикулярне дихання. Виявлено ригідність потиличних м'язів і
слабко позитивні симптоми Керніга, Брудзинського.
На оглядовій рентгенограмі впродовж легеневих полів
спостерігаються множинні дрібні (1-2 мм) вогнищеві тіні слабкої
інтенсивності, контури їх нечіткі. Легеневий малюнок майже не
150
Фтизіатрія: навчально-методичний посібник
визначається. Встановлено попередній клінічний діагноз: ВДТБ
(3.03.2005) міліарний туберкульоз легень, Дестр-, МБТ-М-К-, ГІСТ0,
Кат1Ког1(2005).
Для якої форми міліарного туберкульозу легень характерна така
клінічна картина?
А. Гострого міліарного сепсису.
В. Менінгеальної.
С. Легеневої.
D. Тифоїдної.
E. Підгострої.
6.
Хворого 42-х років спрямовано до протитуберкульозного диспансеру
зі скаргами на підвищення температури до 37,6°С, слабість, кашель (іноді з
харкотинням), задишку при ходьбі.
Об'єктивно: шкірні покриви бліді, визначається дифузний
ціаноз. Пульс – 120 за хвилину, ЧД – 28 за хвилину. Перкуторний звук над
легенями незмінений, вислуховується ослаблене везикулярне дихання і
розсіяні сухі хрипи. На оглядовій рентгенограмі у легенях виявлено
симетрично розміщені множинні дрібні вогнища, з нечіткими контурами,
малої інтенсивності. На томограмі у S2 правої легені визначається
тонкостінна порожнина розпаду. У харкотинні МБТ(+). Аналіз крові: Л –
9,2х109/л, п-6%, л-22%, ШОЕ-28 мм/год. Встановлено попередній
клінічний діагноз: ВДТБ (23.01.2005) міліарний туберкульоз легень,
Дестр+, МБТ+М-К+, Резист-РезистІІ0, Гіст0, Кат1Ког1(2005).
Для якої форми міліарного туберкульозу легень характерні такі
дані?
А. Гострого міліарного сепсису.
В. Менінгеальної.
С. Легеневої.
D. Тифоїдної.
E. Підгострої.
7.
У хворої 25-ти років через 2 тижні після пологів загальний стан різко
погіршився: з'явився сильний головний біль, нудота, блювота, що не
приносить полегшення, сухий кашель, підвищення температури до 39,0°С,
пітливість, задишка. При виписці з пологового будинку рентгенологічно не
обстежена. Об'єктивно: стан тяжкий; визначається дифузний ціаноз.
Пульс – 112 за хвилину, ЧД – 25 за хвилину. Перкуторний звук над
легенями незмінений, вислуховується жорстке везикулярне дихання. На
оглядовій рентгенограмі у легенях визначено множинні дрібні вогнища (до
2 мм у діаметрі) з розмитими контурами, малої інтенсивності. Аналіз крові:
Л – 9,2х109/л, п-6%, л-22%, ШОЕ-28 мм/год.
Яке захворювання найвірогідніше виявлено у хворої?
А. Міліарний туберкульоз.
В. Негоспітальна пневмонія.
С. Енцефаліт.
D. Менінгіт.
E. Абсцес мозку.
Збірник завдань для тестового контролю знань
151
8.
Хворий 46-ти років захворів гостро. Скаржиться на остуду,
підвищення температури до 37,8°С, кашель з невеликою кількістю
харкотиння, виражену слабість, відсутність апетиту, задишку.
Стан хворого середньої тяжкості. Шкірні покриві бліді, видимі
слизові оболонки з ціанотичним відтінком. Над легенями вислуховується
незмінене везикулярне дихання. У харкотинні виявлено МБТ. Аналіз
крові: Л – 10,2х109/л, п-7%, л-18%, ШОЕ-32 мм/год. Рентгенологічно:
впродовж легеневих полів наявні симетричні дрібні вогнищеві тіні ( до 2-х
мм), слабкої інтенсивності, з розмитими контурами. Хворому встановлено
клінічний діагноз: ВДТБ (24.03.2005) міліарний туберкульоз легень,
Дестр+, МБТ+М-К+Резист-РезистІІ0, ГІСТ0, Кат1Ког1(2005).
Яку схему лікування слід призначити хворому в інтенсивній фазі?
А. Ізоніазид + Стрептоміцин + Етамбутол + Піразинамід.
В. Рифампіцин + Стрептоміцин + Етамбутол + Піразинамід.
С. Етамбутол + Рифампіцин + Етамбутол + Етіонамід.
D. Ізоніазид + Рифампіцин +Стрептоміцин + Етіонамід.
E. Ізоніазид + Рифампіцин + Стрептоміцин + Піразинамід.
9.
Хворий 37-ми років поступив до протитуберкульозного диспансеру із
скаргами на зниження апетиту, підвищення температури до 37,8°С,
пітливість, слабість, сухий кашель. Перкуторно у верхніх відділах легень
визначається незначне притуплення легеневого звуку, аскультативно –
везикулярне дихання з жорстким відтінком. У промивних водах бронхів
МБТ не знайдено. Аналіз крові: Л – 10,0х109/л, п-7%, л-19%, ШОЕ-26
мм/год. Оглядова рентгенограма: у верхніх відділах обох легень
визначаються симетричні, множинні, малої інтенсивності з розмитими
контурами вогнища, розмірами 1-2 мм. Хворому встановлено клінічний
діагноз: ВДТБ (5.09.2004) міліарний туберкульоз легень, Дестр-, МБТ-МК-, ГІСТ0, Кат1Ког3(2004).
Яку схему лікування слід призначити хворому в інтенсивній фазі?
А. Ізоніазид + Рифампіцин +Стрептоміцин + Етіонамід.
В. Ізоніазид + Рифампіцин + Стрептоміцин + Піразинамід
С. Рифампіцин + Стрептоміцин + Етамбутол + Піразинамід.
D. Ізоніазид + Стрептоміцин + Етамбутол + Піразинамід.
E. Етамбутол + Рифампіцин + Етамбутол + Етіонамід.
10. У хворої 50-ти років впродовж тижня спостерігається підвищення
температури до 38,0°С, виражена слабість, сухий кашель, задишка,
відсутність апетиту. Над легенями перкуторний звук не змінений, при
аускультації – дихання везикулярне, ослаблене. Аналіз крові: Л –
9,2х109/л, п-6%, ШОЕ-28 мм/год. На оглядовій рентгенограмі у легенях
виявлено дрібні вогнищеві тіні (2 мм у діаметрі), малої інтенсивності, з
нечіткими контурами. Хворому встановлено клінічний діагноз: ВДТБ
(6.04.2004) міліарний туберкульоз легень, Дестр-, МБТ-М-К-, Гіст0,
Кат1Ког2(2004).
З яким ураженням легень слід провести диференціальну діагностику
міліарного туберкульозу у хворого?
152
Фтизіатрія: навчально-методичний посібник
А. Ексудативний плеврит.
В. Емфізема.
С. Центральний рак легені.
D. Міліарний карциноматоз.
E. Інфаркт легені.
11. Хворий 45-ти років скаржиться на задишку, слабість, підвищення
температури до 38,0°С, сухий кашель, відсутність апетиту. У хворого
стеноз мітрального клапану. Мати хворіє на активну форму туберкульозу
легень (МБТ+). Об'єктивно: шкірні покриви бліді. Визначається дифузний
і акроціаноз. Пульс – 100 за хвилину, ЧД – 25 за хвилину. Над верхівкою
серця вислуховується діастолічний шум. Над легенями – перкуторний звук
не змінений, дихання везикулярне. Аналіз крові: Л – 11,2х109/л, п-5%,
ШОЕ-26 мм/год. На оглядовій рентгенограмі у легенях виявлено
симетричні дрібні (1-2 мм) вогнищеві тіні малої інтенсивності з нечіткими
контурами. Попередній діагноз: міліарний туберкульоз легень.
З чим слід провести диференціальну діагностику міліарного
туберкульозу у хворого?
А. Бронхопневмонією.
В. Плевропневмонією.
С. Бронхоектатичною хворобою.
D. Плевритом.
E. Застійними явищами в легенях.
12. Хворий 25-ти років. Захворів гостро. Скаржиться на головний біль,
сухий кашель, задишку, підвищення температури тіла до 39,0°С.
Об'єктивно: загальний стан тяжкий, виражений ціаноз губ, хрипи не
вислуховуються. Аналіз крові: Л-12,6 109/л, ШОЕ – 16 мм/год. На
оглядовій рентгенограмі впродовж обох легень визначаються множинні,
дрібні, малої інтенсивності вогнищеві тіні.
Яка клінічна форма туберкульозу легень у хворого?
А. Дисемінована.
В. Міліарний туберкульоз.
С. Інфільтративна.
D. Вогнищева.
E. Казеозна пневмонія.
Еталони відповідей: 1.D. 2.А. 3.D. 4. С. 5.В. 6.С. 7.А. 8.Е. 9.В.
10.D. 11.Е. 12.В.
Збірник завдань для тестового контролю знань
153
Тестові завдання для диференційованого заліку
1. Через який час після початку захворювання можна виявити патологічні
зміни на рентгенограмі при міліарному туберкульозі легень?
А. 1-2 дні.
В. 3-5 днів.
С. 7-14 днів.
D. 21-30 днів.
E. 1-2 місяці.
2. Яка нехарактерна форма клінічного перебігу міліарного туберкульозу?
А. Легенева.
В. Менінгеальна.
С. Тифоїдна.
D. Септична (хвороба Ландузі).
E. Ниркова.
3.
У хворого діагностовано міліарний туберкульоз легень, МБТ(-).
Призначено 4 антимікобактеріальних препарати.
Які засоби патогенетичної терапії найдоцільніше застосовувати
хворому?
А. Препарати тимуса.
В. Кортикостероїди.
С. Нестероїдні протизапальні препарати.
D. Електрофорез хлористого кальцію.
E. Тканинні препарати (плазмол, екстракт алое).
4.
У хворого діагностовано міліарний туберкульоз легень, фаза
інфільтрації, МБТ(-).
Яка з комбінацій антимікобактеріальних препаратів є
найоптимальнішою на І-му етапі лікування?
А. Ізоніазид + рифампіцин + етамбутол.
В. Ізоніазид + рифампіцин + етіонамід.
С. Ізоніазид + рифампіцин + стрептоміцин + піразинамід.
D. Ізоніазид + стрептоміцин + піразинамід + етамбутол.
E. Ізоніазид + етамбутол + канаміцин + піразинамід.
Еталони відповідей: 1.C.
2.E.
3.B. 4.C.
154
Фтизіатрія: навчально-методичний посібник
ТУБЕРКУЛЬОЗ НЕРВОВОЇ СИСТЕМИ ТА МОЗКОВИХ
ОБОЛОНОК
Контроль початкового рівня знань
1. В якій формі найчастіше перебігає туберкульоз нервової системи та
мозкових оболонок?
А. Конвексітальний менінгіт.
В. Базальний менінгоенцефаліт.
С. Спінальний менінгіт.
D. Абсцес мозку.
E. Інфільтративний процес в мозку.
2. Який найтиповіший початок туберкульозного менінгоенцефаліту?
А. Блискавичний.
В. Гострий.
С. Поступовий.
D. Хвилеподібний.
E. Безсимптомний.
3. Яка тривалість продромального періоду при туберкульозному менінгіті?
А. Декілька годин.
В. До однієї години.
С. До 2-3-х діб.
D. До 4-х тижнів.
E. До 2-х місяців.
4. Які симптоми є постійними наприкінці продромального періоду
захворювання?
А. Головний біль, блювання, підвищення температури.
В. Паралічі, амнезія, порушення чутливості.
С. Зниження маси тіла, кашель, пітливість.
D. Агресивність, депресія, галюцинації.
E. Судоми, коматозний стан, колапс.
5. Який симптом належить до менінгеальних?
А. Симптом Александрова.
В. Феномен Поспєлова.
С. Симптом Брудзинського.
D. Симптом д'Еспіна.
E. Симптом Кера.
Збірник завдань для тестового контролю знань
155
6. Яка поза характерна для хворих з симптомами подразнення мозкових
оболонок?
А. Ортопное.
В. На боці, із закинутою головою та підігнутими ногами.
С. На боці, із підігнутою головою та кінцівками.
D. На животі, із підтягнутими під себе руками.
E. На спині, з витягнутими кінцівками.
7. З ураженням якої пари черепно-мозкових нервів пов'язані птоз,
мідріаз та ендофтальм?
А. ІІ.
В. ІІІ.
С. ІV.
D. VІ.
E. VІІ.
8. При який швидкості витікання ліквору тиск спинномозкової рідини
вважається підвищеним?
А. Більш, ніж 20 крапель за 1хв.
В. Більш, ніж 40 крапель за 1хв.
С. Більш, ніж 60 крапель за 1хв.
D. Більш, ніж 80 крапель за 1хв.
E. Більш, ніж 100 крапель за 1хв.
9. Які органолептичні властивості найхарактерніші для спинномозкової
рідини при туберкульозному менінгіті?
А. Прозора рідина.
В. Прозора або дещо опалесцентна рідина, при стоянні випадає фібрин у
вигляді ниток або тонкої плівки.
С. Мутна рідина із наявністю пластівців, або геморагічних згустків.
D. Гнійна рідина, при стоянні випадає осад з включеннями зеленого або
іржавого кольору.
E. Рідина, яка має вигляд м'ясних помиїв.
10. Яких значень досягає вміст клітинних елементів в лікворі у хворих
на туберкульозний менінгіт?
А. Не більш 20 в 1 мл.
В. 300-400 в 1 мл.
С. 1000-1500 в 1 мл.
D. 2000-3000 в 1 мл.
E. Не підлягає підрахуванню.
11. Який вміст глюкози у лікворі у нормі?
А. 3,3-5,5 ммоль/л.
В. Половина глюкози крові.
С. 0,5-1,1 ммоль/л.
D. 6,8-8,6 ммоль/л.
E. 4,1-5,1 ммоль/л.
156
Фтизіатрія: навчально-методичний посібник
12. З яким біохімічним показником пов'язаний вміст глюкози в лікворі?
А. Вміст глюкози в крові.
В. Вміст глюкози в сечі.
С. Вміст білка в лікворі.
D. Вміст білка в крові.
E. Вміст білка в сечі.
13. Який режим показаний хворому у розпалі туберкульозного менінгіту?
А. Ліжковий протягом 1,5-2 місяців.
В. Ліжковий протягом 6-8 місяців.
С. Тренувальний режим протягом 2-3 місяців.
D. Режим відносного спокою протягом 5-6 місяців.
E. Режим відносного спокою протягом 1-2 місяців.
14. У який термін спостерігається санація ліквору при раціональній
терапії туберкульозного менінгіту?
А. 4-7 діб.
В. 20-30 діб.
С. 4-6 тижнів.
E. 1-2 місяця.
D. 3-6 місяців.
15. Яке ствердження найбільш відповідає дійсності?
А. Туберкульозний менінгіт завжди супроводжується туберкульозним
ураженням легенів.
В. Туберкульозний менінгіт ніколи не супроводжується туберкульозним
ураженням легенів.
С. Туберкульозний менінгіт частіше супроводжується туберкульозним
ураженням легенів.
D. Туберкульозний менінгіт іноді супроводжується туберкульозним
ураженням легенів.
E. В літературі описані поодинокі випадки сполучення туберкульозного
менінгіту з туберкульозом інших органів, у тому числі легенів.
Еталони відповідей: 1.B. 2.C. 3.D. 4.A. 5.C. 6.B. 7.B. 8.C. 9.B. 10.B.
11.B. 12.A. 13.B. 14.C. 15.C
Контроль поточної навчальної діяльності
1.
Хворий 25-ти років. Встановлено діагноз туберкульозного менінгіту.
У легенях рентгенологічно виявлені звапнені лімфатичні вузлі. МБТ у
спинномозковій рідині не виявлено.
Як сформулювати клінічний діагноз згідно з класифікацією?
Збірник завдань для тестового контролю знань
157
2.
Хворий 23-х років. Встановлено діагноз туберкульозного менінгіту. У
легенях рентгенологічно виявлені звапнені лімфатичні вузлі. МБТ у
спинномозковій рідині не виявлено.
Яку схему етіотропної терапії слід призначити хворому?
3.
Хворий 27-ми років. Встановлено діагноз туберкульозного менінгіту.
У легенях рентгенологічно виявлені звапнені лімфатичні вузлі. МБТ у
спинномозковій рідині не виявлено.
До якої категорії має бути віднесений хворий?
Еталони відповідей:
1. ВДТБ (дата виявлення) мозкових оболонок.
2. Ізоніазид, рифампіцин, стрептоміцин, піразинамід.
3. До 1 категорії.
Контроль кінцевого рівня засвоєння матеріалу
1.
Хворий 12-ти років поступив до клініки у важкому стані. Місяць тому
закінчив курс лікування з приводу первинного туберкульозного
комплексу. Впродовж місяця загальний стан дитини був задовільний. Два
дні тому з'явився сильний головний біль, блювота, судоми, підвищення
температури до 40°С. Визначаються ригідність потиличних м'язів,
позитивні симптоми Керніга, Брудзинського. На МРТ мозку змін немає.
Яке захворювання слід запідозрити у хворого?
А. Туберкульозний менінгіт.
В. Пухлину мозку.
С. Абсцес мозку.
D. Менінгіому.
E. Енцефаліт.
2.
Хвора 38-ми років поступила до інфекційного відділення зі скаргами
на сильний головний біль, підвищення температури до 38,8°С,
дратівливість, диплопію, виражену слабість. Об'єктивно: стан тяжкий. У
контакт вступає неохоче. Наявні птоз справа, мідріаз правої зіниці,
розбіжна косоокість, позитивні менінгеальні симптоми Керніга,
Брудзинського. Глюкоза крові – 4,0 ммоль/л. Спинномозкова пункція:
ліквор витікав під тиском, прозорий; через добу випала ніжна фібринна
плівка, цитоз-60/мл (70% лімфоцитів),
білок-1,0 г/л, глюкоза-1,0
ммоль/л, хлориди-90 ммоль/л. МБТ у лікворі не знайдено.
Який діагноз слід поставити хворій?
А. Менінгококовий менінгіт.
В. Вірусний менінгіт.
С. Туберкульоз мозкових оболонок.
D. Арахноїдит.
E. Кіста мозку.
158
Фтизіатрія: навчально-методичний посібник
3.
Хворий 33-х років поступив до інфекційного відділення з діагнозом
"менінгіт". Скарги хворого: сильний розлитий головний біль, нудота,
слабість, дратівливість на світло, підвищення температури до 39,0°С.
Об'єктивно: асиметрія обличчя внаслідок згладженості носо-губної
складки, опущення кута рота, ригідність потиличних м'язів, позитивні
симптоми Керніга, Брудзинського, Бехтєрєва. Глюкоза крові – 5,5
ммоль/л. Діагноз: туберкульоз мозкових оболонок.
Які зміни спинномозкової рідини буде виявлено у хворого?
А. Каламутна, цитоз -1000 (60% нейтрофілів), білок -0,8 г/л, глюкоза2,0 ммоль/л, хлориди-120 ммоль/л.
В. Прозора, безколірна, цитоз -5, білок-0,2 г/л, глюкоза-3,0 ммоль/л,
хлориди-130 ммоль/л.
С. Прозора, безколірна, цитоз -100 (80% лімфоцитів), білок-1,0 г/л,
глюкоза-1,2 ммоль/л, хлориди-90 ммоль/л.
D. Прозора, жовтуватого кольору, цитоз – 200 (70% лімфоцитів), білок1,8 г/л, глюкоза- 4,0 ммоль/л, хлориди-140 ммоль/л.
E. Прозора, безколірна, цитоз -500 (50% нейтрофілів), білок-0,8 г/л,
глюкоза-2,8 ммоль/л, хлориди-120 ммоль/л.
4.
У хворого 45-ти років раптово підвищилась температура до 40,0°С,
з'явився сильний головний біль, блювота, двоїння в очах, асиметрія
обличчя, втрата свідомості, правосторонній геміпарез. Виражена
ригідність потиличних м'язів, симптоми Керніга, Брудзинського. В
анамнезі – зловживання алкоголем. Аналіз спинномозкової рідини:
прозора, опалесцює, цитоз-100/мл (85% лімфоцитів), білок-0,9 г/л,
глюкоза-1,5 ммоль/л, хлориди-80 ммоль/л, через добу з'явилась ніжна
фібринна плівка, в який виявлено МБТ.
Діагноз: туберкульозний менінгоенцефаліт.
Які симптоми захворювання, виявлені у хворого, свідчать про
ураження речовини мозку?
А. Головний біль, блювота, двоїння в очах.
В. Головний біль, ригідність потиличних м'язів.
С. Двоїння в очах, асиметрія обличчя.
D. Втрата свідомості, правосторонній геміпарез.
E. Позитивні симптоми Керніга, Брудзинського.
5.
Хворий 23-х років поступив до протитуберкульозного стаціонару зі
скаргами на підвищення температури до 39,0°С, сильний головний біль,
нудоту, блювоту, слабість, мерзлякуватість, порушення зору. В анамнезі –
фіброзно-кавернозний туберкульоз легень. У хворого виражені збіжна
косоокість, диплопія, асиметрія обличчя, ригідність потиличних м'язів,
симптоми Керніга, Брудзинського. Глюкоза крові – 5,5 ммоль/л. Аналіз
спинномозкової рідини: прозора, опалесцює, цитоз-155/мл (60%
лімфоцитів), білок-0,66 г/л, глюкоза-2,2 ммоль/л, хлориди-80 ммоль/л,
через добу з'явилась ніжна фібринна плівка, МБТ не виявлено.
Встановлено діагноз: туберкульозний менінгіт.
Яке лікування доцільно призначити хворому в інтенсивній фазі?
Збірник завдань для тестового контролю знань
159
А. Ізоніазид + Рифампіцин + Стрептоміцин + Етіонамід.
В. Ізоніазид + Рифампіцин + Стрептоміцин + Піразинамід.
С. Ізоніазид + Рифампіцин + Стрептоміцин + Піразинамід + Етамбутол
(тричі на тиждень).
D. Ізоніазид + Стрептоміцин + + Етамбутол + Піразинамід.
E. Рифампіцин + Стрептоміцин + Етамбутол + Піразинамід.
6.
Хворого 57-ми років доставлено до інфекційного відділення зі
скаргами на підвищення температури до 39,7°С, різкий головний біль,
нудоту, блювоту, слабість, гіперестезії, двоїння в очах. Об'єктивно: хворий
лежить із закинутою головою, ноги зігнуті у колінах і підтягнуті до
живота; відмічається ригідність потиличних м'язів, позитивні симптоми
Керніга, Брудзинського, порушення акомодації, диплопія, асиметрія
обличчя. На підставі дослідження спинномозкової рідини встановлено
діагноз: туберкульоз мозкових оболонок.
Які зміни складу спинномозкової рідини виявлено у хворого?
А. Опалесцює, безколірна, помірний лімфоцитарний плеоцитоз,
кількість білка підвищена, концентрація глюкози і хлоридів – не
змінена.
В. Прозора, безколірна, помірний лімфоцитарний плеоцитоз, кількість
білка, глюкози і хлоридів підвищена.
С. Каламутна, зеленуватого кольору, високий нейтрофільний плеоцитоз,
кількість білка підвищена, концентрація глюкози знижена, вміст
хлоридів не змінений.
D. Каламутна, молочного кольору, масивний нейтрофільний плеоцитоз,
кількість білка підвищена, концентрація глюкози і хлоридів
знижена.
E. Прозора, безколірна, помірний плеоцитоз з перевагою лімфоцитів,
кількість білка підвищена, концентрація глюкози і хлоридів –
знижена.
7.
Хворий 65-ти років поступив до стаціонару зі скаргами на слабість,
підвищення температури до 39,2°С, сильний головний біль, двоїння в очах,
згладженість носо-губної складки і опущення кута рота лівої половини
обличчя, геміпарез. Відмічаються менінгіальні симптоми, птоз зліва,
мідріаз лівої зіниці, розбіжна косоокість, відхилення язика у лівий бік.
Аналіз спинномозкової рідини: опалесцює, безколірна, цитоз-200/мл (75%
лімфоцитів), білок-1,9 г/л, глюкоза-1,7 ммоль/л, хлориди-95 ммоль/л.,
через добу з'явилась ніжна фібринна плівка.
Діагноз: туберкульозний менінгіт.
Які симптоми у хворого свідчать по ураження VII пари черепномозкових нервів?
А. Птоз справа, мідріаз лівої зіниці, розбіжна косоокість.
В. Двоїння в очах, розбіжна косоокість.
С. Геміпарез.
D. Відхилення язика у лівий бік.
E. Згладженість носо-губної складки і опущення кута рота лівої
половини обличчя
160
Фтизіатрія: навчально-методичний посібник
8.
Хворий 29-ти років перебуває в стаціонарі у важкому стані: свідомість
затьмарена, турбує сильний головний біль, блювота, температура тіла –
40,0°С. Визначаються менінгеальні симптоми і симптоми пошкодження
черепно-мозкових нервів, ураження речовини мозку, набряк диску
зорового нерву. Глюкоза крові – 5,4 ммоль/л. Аналіз спинномозкової
рідини: прозора, безколірна, цитоз-150/мл (65% лімфоцитів), білок-2,0
г/л, глюкоза-2,3 ммоль/л, хлориди-105 ммоль/л, через добу з'явилась
ніжна фібринна плівка.
Яку терапію слід провести хворому для зменшення головного болю і
набряку мозку?
А. Протизапальну.
В. Дегідратаційну.
С. Дезінтоксикаційну.
D. Імунокорегуючу.
E. Десенсибілізуючу.
9.
У хворого 50-ти років спостерігалось поступове погіршення стану –
слабість, підвищення температури до 38,2°С, кашель з харкотинням,
задишка, біль у грудях. Зараз з'явився головний біль, блювота,
мерзлякуватість, двоїння в очах. Визначається ригідність потиличних
м'язів, слабко позитивні симптоми Керніга, Брудзинського, асиметрія
обличчя, лівосторонній геміпарез.
На підставі клінічних даних і характерних змін спинномозкової
рідини встановлено попередній діагноз: туберкульозу мозкових оболонок і
нервової системи.
Наявність яких симптомів у хворого нехарактерна для
туберкульозного менінгоенцефаліту?
А. Кашель з харкотинням, задишка, біль у грудях.
В. Помірна ригідність потиличних м'язів, слабко позитивні симптоми
Керніга, Брудзинського.
С. Лівосторонній геміпарез.
D. Підвищення температури тіла, головний біль, блювота,
мерзлякуватість.
E. Двоїння в очах, асиметрія обличчя.
10. Хворий 22-х років поступив до протитуберкульозного стаціонару зі
скаргами на сильний головний біль, нудоту, блювоту, слабість, підвищення
температури до 39,5°С, гіперестезію, порушення зору. У хворого виражена
ригідність потиличних м'язів, симптоми Керніга, Брудзинського, збіжна
косоокість, диплопія, асиметрія обличчя. Глюкоза крові – 4,5 ммоль/л. На
підставі клінічних даних і дослідження спинномозкової рідини
встановлено: туберкульозний менінгіт.
Які зміни спинномозкової рідини нехарактерні для встановленого
діагнозу?
А. Опалесцює, безколірна, цитоз – 240/мл (70% лімфоцитів), білок – 0,8
г/л, глюкоза – 2,0 ммоль/л, хлориди – 90 ммоль/л.
В. Прозора, безколірна, цитоз-300/мл (90% лімфоцитів), білок – 1,2 г/л,
Збірник завдань для тестового контролю знань
161
глюкоза – 1,8 ммоль/л, хлориди – 104 ммоль/л.
С. Прозора, але опалесцює в боковому світлі, безколірна, цитоз-100/мл
(65% лімфоцитів), білок – 0,9 г/л, глюкоза – 1,0 ммоль/л, хлориди
– 80 ммоль/л.
D. Прозора, безколірна, цитоз-150/мл (60% лімфоцитів), білок – 1,4
г/л, глюкоза – 4,0 ммоль/л, хлориди – 150 ммоль/л.
E. Опалесцює, безколірна, цитоз – 220/мл (72% лімфоцитів), білок – 1,0
г/л, глюкоза – 1,5ммоль/л, хлориди – 100 ммоль/л.
11. Хворого 50-ти років доставлено до стаціонару у важкому стані:
свідомість затьмарена, на питання не відповідає. Відмічається блювота,
температура тіла – 40,0°С, плями Труссо на тулубі, стійкий червоний
дермографізм. Визначаються менінгіальні симптоми і симптоми
пошкодження черепно-мозкових нервів, ураження речовини мозку. Аналіз
спинномозкової рідини: опалесцює, безколірна, цитоз – 200/мл (82%
лімфоцитів), білок – 1,1 г/л, глюкоза – 1,0 ммоль/л, хлориди – 90
ммоль/л, через добу з'явилась ніжна фібринна плівка, МБТ не виявлено.
Клінічний діагноз: туберкульозний менінгоенцефаліт.
Який препарат потрібно вводити ендолюмбально при такому стані
хворого?
А. Ізоніазид (10% – 5,0 мл).
В. Рифампіцин.
С. Стрептоміцину сульфат (0,5 г).
D. Етіонамід (0,5 г).
E. Хлоркальцієву сіль стрептоміцину (0,1-0,2 г).
12. Хворий лікується в стаціонарі впродовж 2 місяців з приводу
туберкульозного менінгіту. В результаті поведеної комплексної терапії
загальний стан хворого значно поліпшився: припинилась нудота, блювота,
нормалізувалась температура, появився апетит. Ригідність потиличних
м'язів, симптоми Керніга, Брудзинського збіжна косоокість, диплопія,
асиметрія обличчя виражені незначно. Зміни спинномозкової рідини
залишаються такими як і при поступленні.
Коли хворому буде дозволено вставати з ліжка?
А. Зразу після нормалізації спинномозкової рідини
В. Після зникнення симптомів Керніга і Брудзинського.
С. Після зникнення симптомів ураження черепно-мозкових нервів.
D. Через місяць після нормалізації спинномозкової рідини.
E. Хворому можна вставати вже зараз.
Еталони відповідей: 1.А. 2.С. 3.С. 4.D. 5.В. 6.Е. 7.Е. 8.В. 9.А.
10.D. 11.Е. 12.D.
162
Фтизіатрія: навчально-методичний посібник
Тестові завдання для диференційованого заліку
1.
Хвора 30-ти років. Два роки тому лікувалась з приводу ВДТБ
(04.05.2001) SІ правої легені (вогнищевий), Дестр-, МБТ-М-К-, Гіст0,
Кат3Ког2(2001). 10 днів тому діагностовано правобічний гнійний отит. В
даний час скаржиться на сильний головний біль, блювоту, загальну
слабість. У контакт вступає важко. Рентгенологічно: у І-му сегменті правої
легені є дві вогнищеві тіні середньої інтенсивності. Аналіз ліквору:
мутний, цитоз – 650 клітин в 1 мл, нейтрофіли – 85%, лімфоцити – 15 %,
цукор – 3,1 ммоль/л, хлориди – 115 ммоль/л.
Який діагноз є найвірогіднішим у хворої?
А. Серозний менінгіт.
В. Туберкульозний.
С. Менінгококовий.
D. Вторинний гнійний менінгіт.
E. Менінгізм.
2. Яка оптимальна комбінація антимікобактеріальних препаратів при
лікуванні туберкульозного менінгоенцефаліту?
А. Ізоніазид + рифампіцин + етамбутол.
В. Ізоніазид + рифампіцин + стрептоміцин + піразинамід.
С. Ізоніазид + стрептоміцин + піразинамід + етамбутол.
D. Ізоніазид + рифампіцин + канаміцин + етіонамід.
E. Піразинамід + етіонамід + тіоацетазон + стрептоміцин.
3. Який найчастіший початок туберкульозного менінгоенцефаліту?
А. Поступовий.
В. Гострий.
С. Безсимптомний.
D. Рецидивуючий.
E. Раптовий.
4. Яка частота первинного туберкульозного менінгіту (ізольованого
ураження оболонок мозку) серд інших форм менінгіту?
А. 2 %.
В. 5 %.
С. 20 %.
D. 40 %.
E. 50 %.
5.
Результати якого дослідження є найінформативнішими
підтвердження туберкульозного менінгіту?
А. Проба Манту.
В. Проба Коха.
С. Загальний аналіз крові.
D. Дослідження спинномозкової рідини.
E. Дослідження білкових фракцій сироватки крові.
для
Збірник завдань для тестового контролю знань
163
6. Які пари черепно-мозкових нервів переважно уражаються при
туберкульозному менінгіті?
А. III, VI, VII, XII.
B. I, II, III.
С. I, II, X, XII.
D. V, VI, X.
E. II, III, VII.
7. Яка середня тривалість продромального періоду у хворих на
туберкульозний менінгіт?
А. 1-7 днів.
В. 5-10 днів.
С. Від 1 до 4 тижнів.
D. 2-3 місяці.
E. 4-6 місяців.
8. Який найімовірніший вміст глюкози у спинномозковій рідині у хворого
на туберкульозний менінгіт?
А. 1,5 ммоль/л.
В. 2,4 ммоль/л.
С. 3,9 ммоль/л.
D. 5,5 ммоль/л.
E. Половина глюкози крові.
9. Які препарати застосовують при важкому перебігу туберкульозного
менінгіту крім ізоніазиду, рифаМпіцину, піразинаміду і стрептоміцину
сульфату?
А. АТФ, кокарбоксилазу, інгаляції 2 % розчину солютизону.
В. Хлоркальцієвий комплекс стрептоміцину (ендолюмбально),
глюкокортикоїди, 10% розчин маніту.
С. Інтраректальне введення ізоніазиду, вітамінів В1, В6 і С.
D. 10 % розчин маніту, альбумін, дібазол.
E. Сібазон, 25 % розчин магнію сульфату, прозерин.
10. У хворого 45-ти років вперше діагностовано туберкульозний менінгіт.
Загальний стан важкий: різко виражені менінгеальні симптоми, свідомість
затьмарена.
Яка загальна тривалість лікування хворого?
А. 1 місяць.
В. 3 місяці.
С. 5 місяців.
D. 7 місяців.
E. 12 місяців.
164
Фтизіатрія: навчально-методичний посібник
11. Хвора 19-ти років захворіла поступово: з'явилася загальна слабість,
головний біль, головокружіння, двоїння в очах, блювання, температура
тіла підвищилась до 37°С. Знаходилася в контакті з хворим на туберкульоз
легень. Запідозрено туберкульозний менінгіт.
Який із перелічених симптомів не характерний для туберкульозного
менінгіту?
А. Диплопія (двоїння в очах.)
В. Головний біль.
С. Поступовий розвиток захворювання.
D. Нормальна температура тіла.
E. Блювота.
12. У хворого на туберкульозний менінгоенцефаліт виявлено
правобічний птоз, мідріаз, розбіжну косоокість.
Ураження якого черепно-мозкового нерва наявне у хворого?
А. ІІІ.
В. IV.
С. VI.
D. VII.
E. X.
Еталони відповідей: 1.D 2.B 3.A 4.C 5.D 6.A 7.C 8.Е 9.B 10.E
11.D 12.A
165
Збірник завдань для тестового контролю знань
ВОГНИЩЕВИЙ ТУБЕРКУЛЬОЗ ЛЕГЕНЬ
Контроль початкового рівня знань
1.
Які патоморфологічні зміни
туберкульозі легень?
А. Альтеративне запалення.
В. Продуктивне запалення.
С. Некроз.
D. Ексудативне запалення.
E. Пневмофіброз.
переважають
при
вогнищевому
2. Яким чином частіше за все виявляється вогнищевий туберкульоз?
А. При клінічному обстеженні.
В. При профілактичному флюорографічному огляді.
С. При бактеріоскопічному аналізі харкотиння.
D. При бронхоскопічному обстеженні.
E. При імунологічному обстеженні.
3.
Яка найхарактерніша
туберкульозі легень?
А. 1-2 сегменти.
В. 3-4 сегменти.
С. 7-8 сегменти.
D. 9-10- сегменти.
E. Корінь легені.
локалізація
вогнищ
при
вогнищевому
4. Які найчастіші скарги у хворих на вогнищевий туберкульоз легень?
А. Слабість, пітливість, швидка втомлюваність, незначне підвищення
температури.
В. Лихоманка.
С. Кашель з великою кількістю гнійного харкотиння.
D. Легенева кровотеча.
E. Задишка.
5. На яку тривалість захворювання частіше вказують хворі на свіжий
вогнищевий туберкульоз легень при збиранні анамнезу?
А. 3-5 дні.
В. 1-2 тижні.
С. До 1 року.
D. 1-2 місяці.
E. 4-5 років та більше.
166
Фтизіатрія: навчально-методичний посібник
6. Яка найзвичайніша аускультативна картина при вогнищевому
туберкульозі легень?
А. Розсіяні сухі хрипи.
В. Сухі хрипи на верхівках.
С. Немає змін.
D. Сухі та вологі хрипи на верхівках.
E. Розсіяні вологі хрипи.
7. Яка найзвичайніша перкуторна картина при вогнищевому туберкульозі
легень?
А. Притуплення перкуторного звуку на верхівках.
В. Притуплення перкуторного звуку в прикореневій зоні.
С. Притуплення перкуторного звуку в базальних відділах.
D. Тимпанічний перкуторний звук.
E. Немає змін.
8. Які найтиповіші рентгенологічні ознаки свіжого туберкульозного
вогнища у легенях?
А. Мала або середня інтенсивність, нечіткі контури, діаметр до 1см.
В. Велика інтенсивність, чіткі контури, діаметр до 1см.
С. Мала інтенсивність, чіткі контури, діаметр більше 1см.
D. Велика інтенсивність, нечіткі контури, діаметр більше 1см.
E. Середня інтенсивність, округла форма, діаметр 3-5 см.
9. Які найтиповіші рентгенологічні ознаки старого туберкульозного
вогнища у легенях?
А. Мала або середня інтенсивність, нечіткі контури, діаметр до 1см.
В. Велика інтенсивність, чіткі контури, діаметр до 1см.
С. Мала інтенсивність, чіткі контури, діаметр більше 1см.
D. Велика інтенсивність, нечіткі контури, діаметр більше 1см.
E. Середня інтенсивність, округла форма, діаметр 3-5 см.
10. Яку туберкулінову пробу слід застосувати при сумнівній активності
вогнищевого туберкульозу?
А. Пробу Манту з 2 ТО.
В. Пробу Манту у розведенні.
С. Пробу Пірке.
D. Пробу Коха.
E. Пробу Манту з 5 ТО.
11. Як найчастіше виявляється бактеріовиділення при вогнищевому
туберкульозі легень?
А. Практично завжди методом бактеріоскопії.
В. Ніколи.
С. Досить часто методом бактеріоскопії.
D. Іноді бактеріологічним методом.
E. Завжди бактеріологічним методом.
Збірник завдань для тестового контролю знань
167
12. Який найтиповіший для вогнищевого туберкульозу легень характер
периферичної крові?
А. Нв – 80 г/л, Л – 15,0х109/л, е – 0%, п – 9%, с – 25%, л – 56%, м – 3%,
ШОЕ – 38 мм/год.
В. Нв – 120 г/л, Л – 0,0х109/л, е – 2%, п – 7%, с – 65%, л – 24%, м – 1%,
ШОЕ – 25 мм/год.
С. Нв – 80г/л, Л – 20,0х109/л, е – 7%, ю – 8%, п – 20%, с – 50%, л – 12%,
м – 2%, ШОЕ –
70 мм/год.
D. Нв – 60 г/л, Л – 10,0х109/л, е – 2%, п – 4%, с – 68%, л – 24%, м – 1%,
ШОЕ – 5 мм/год.
E. Нв – 150 г/л, Л – 10,0х109/л, е – 2%, п – 4%, с – 68%, л – 24%, м –
1%, ШОЕ – 30 мм/год.
13. Яке ускладнення практично ніколи не зустрічається при вогнищевому
туберкульозі?
А. Ексудативний плеврит.
В. Хронічний бронхіт.
С. Полісегментарний пневмофіброз.
D. Профузна легенева кровотеча.
E. Внутрішньогоспітальна пневмонія.
14. При прогресуванні вогнищевий туберкульоз може перейти в інші
клінічні форми туберкульозу. В яку клінічну форму вогнищевий
туберкульоз звичайно не переходить безпосередньо?
А. Інфільтративний туберкульоз легень.
В. Дисемінований туберкульоз легень.
С. Туберкульома легень.
D. Казеозна пневмонія.
E. Фіброзно-кавернозний туберкульоз.
15. Результатом зворотного розвитку якої форми туберкульозу не може
бути вогнищевий туберкульоз?
А. Інфільтративний туберкульоз.
В. Туберкульома легенів.
С. Міліарний туберкульоз.
D. Не може бути результатом зворотного розвитку будь-якої іншої форми
туберкульозу.
E. Дисемінований туберкульоз легенів.
Еталони відповідей: 1.B. 2.B. 3.A. 4.A. 5.D. 6.C. 7.E. 8.A. 9.B. 10.D.
11.D. 12.B. 13.D. 14.E. 15.C.
168
Фтизіатрія: навчально-методичний посібник
Контроль поточної навчальної діяльності
1.
У хворого 27-ми років при флюорографічному обстеженні у II сегменті
правої легені вперше виявлено малоінтенсивні вогнищеві тіні з нечіткими
контурами. Скарг немає. Об'єктивно без патології. Аналіз крові у межах
норми.
Яка клінічна форма туберкульозу виявлена у хворого?
2.
У хворого 25-ти років при флюорографічному обстеженні у II сегменті
правої легені вперше виявлено малоінтенсивні вогнищеві тіні з нечіткими
контурами. Скарг немає. Об'єктивно без патології. Аналіз крові у межах
норми.
До якої категорії слід віднести хворого?
3.
У хворого 27-ми років при флюорографічному обстеженні у II сегменті
правої легені вперше виявлено малоінтенсивні вогнищеві тіні з нечіткими
контурами. Скарг немає. Об'єктивно без патології. Аналіз крові у межах
норми.
Яку етіотропну терапію слід призначити хворому?
4.
У хворого 25-ти років при флюорографічному обстеженні у II сегменті
правої легені вперше виявлено малоінтенсивні вогнищеві тіні з нечіткими
контурами. Скарг немає. Об'єктивно без патології. Аналіз крові у межах
норми.
З якими захворюваннями у першу чергу слід проводити
диференційну діагностику?
5.
У хворого 32-х років при флюорографічному обстеженні у 1 сегменті
правої легені виявлено вогнищеві тіні малої інтенсивності з нечіткими
контурами. Скарг немає. Об'єктивно без патології. Аналіз крові у межах
норми.
Яка клінічна форма туберкульозу запідозрена у хворого?
6.
У хворого 20-ти років при профілактичному огляді флюорографічним
методом у верхівкових сегментах обох легень визначено одиничні
малоінтенсивні вогнищеві тіні з нечіткими контурами, середніх розмірів.
Скарг немає. Об'єктивно без патології. Аналіз крові у межах норми.
Встановлено діагноз туберкульозу легень.
Яка клінічна форма туберкульозу легень виявлена у хворого?
7.
У хворого 32-х років при профілактичному огляді флюорографічним
методом у задніх сегментах обох легень визначено одиничні
малоінтенсивні вогнищеві тіні з нечіткими контурами, середніх розмірів.
Скарг немає. Об'єктивно без патології. Аналіз крові у межах норми.
Встановлено діагноз вогнищевого туберкульозу легень.
Яка фаза вогнищевого туберкульозу визначається у хворого?
Збірник завдань для тестового контролю знань
169
8.
У хворого 28-ми років при профілактичному огляді флюорографічним
методом у задніх сегментах обох легень визначено одиничні
малоінтенсивні вогнищеві тіні з нечіткими контурами, середніх розмірів.
Скарг немає. Об'єктивно без патології. Аналіз крові у межах норми.
Встановлено діагноз вогнищевого туберкульозу легень.
До якої категорії слід віднести хворого?
9.
Хворий 36-ти років. При флюорографічному обстеженні у S2 правої
легені вперше виявлено малоінтенсивні вогнищеві тіні з нечіткими
контурами. Скарг немає. Об'єктивно без патології. Аналіз крові у межах
норми. Встановлено діагноз туберкульозу легень.
Як сформулювати діагноз згідно з клінічною класифікацією?
10. Хворий 42-х років. Флюорографічним методом у S2 правої легені
визначено одиничні малоінтенсивні вогнищеві тіні з нечіткими контурами,
середніх розмірів. Скарг немає. Об'єктивно без патології. Аналіз крові у
межах норми. Встановлено діагноз: ВДТБ (дата виявлення) S2 правої легені
(вогнищевий), Дестр-, МБТ-М-К0Резист0, ГІСТ0, Кат3Ког(№ кварталу)
(рік виявлення).
Яку етіотропну терапію слід призначити хворому?
11. Хворий 23-х років. При профілактичному огляді у S2 правої легені на
фоні фіброзу виявлено вогнищеві тіні високої інтенсивності з чіткими
контурами. Скарг немає. Об'єктивно без патології. Аналіз крові у межах
норми. Проба Манту з 2 ТО – папула 10 мм. Встановлено діагноз
туберкульозу правої легені.
Яка клінічна форма туберкульозу виявлена у хворого?
12. У хворого 53-х років встановлено діагноз вогнищевого туберкульозу
S1 лівої легені. Рентгенологічно: вогнища малоінтенсивні, з нечіткими
контурами. Скаржиться на періодичне підвищення температури тіла до
37,2° . Об'єктивно без патології. Аналіз крові у межах норми.
Яка фаза процесу виявлена у хворого?
13. Хворий 30-ти років. При профілактичному огляді у S2 правої легені
на фоні фіброзу виявлено вогнищеві тіні високої інтенсивності з чіткими
контурами. Скарг немає. Об'єктивно без патології. Аналіз крові у межах
норми. Проба Манту з 2 ТО – папула 10 мм. Встановлено діагноз
туберкульозу правої легені.
Якій фазі туберкульозного процес відповідають виявлені вогнищеві
зміни?
170
Фтизіатрія: навчально-методичний посібник
14. Методом флюорографії у хворого 32-х років у S2 вперше виявлені
малоінтенсивні вогнищеві тіні з нечіткими контурами. Скарг немає.
Об'єктивно без патології. Аналіз крові у межах норми. Встановлено діагноз
вогнищевого туберкульозу легень.
Яка фаза процесу виявлена у хворого?
Еталони відповідей:
1. Вогнищева.
2. До категорії 3.
3. Ізоніазид, рифампіцин, піразинамід.
4. З пневмонією.
5. Вогнищева.
6. Вогнищевий туберкульоз.
7. Фаза інфільтрації.
8. До категорії 3.
9. ВДТБ (дата виявлення) ІІ сегменту правої легені (вогнищевий), Дестр, МБТ-М-К0Резист0, ГІСТ0, Кат3Ког (№ кварталу) (рік виявлення).
10. Ізоніазид, рифампіцин, піразинамід.
11. Вогнищевий туберкульоз.
12. Інфільтрації.
13. Ущільнення.
14. Інфільтрації.
Контроль кінцевого рівня засвоєння матеріалу
1.
Чоловіка 27-ми років спрямовано на консультацію до фтизіатра з
приводу вперше виявлених змін в легенях. Скарг немає. При об'єктивному
обстеженні змін не виявлено. Аналіз крові відповідає нормі. Працює
вчителем, тому рентгенологічне обстеження проходить кожного року.
Рентгенологічно: у верхівково-задньому сегменті (S1-2) лівої
легені виявлено групу дрібних вогнищевих тіней малої інтенсивності з
нечіткими контурами.
Яке захворювання виявлено у хворого?
А. Бронхопневмонія верхньої частки лівої легені.
В. Вогнищевий туберкульоз верхньої частки лівої легені.
С. Абсцес верхньої частки лівої легені.
D. Еозинофільний інфільтрат.
E. Верхівковий ексудативний плеврит.
2.
Хвора 48-ми років звернулася до лікаря зі скаргами на слабість,
підвищену стомлюваність, зниження працездатності. При об'єктивному
обстеженні хворої патології не виявлено. Флюорограма: на фоні фіброзно
зміненого легеневого рисунка у верхівковому (S1) сегменті правої легені
наявні слабкої інтенсивності тіні розміром до 1 см з нечіткими контурами.
Збірник завдань для тестового контролю знань
171
На підставі якої ознаки виявлені флюорографічні зміни віднесено до
вогнищевого туберкульозу легень?
А. Тіні слабкої інтенсивності.
В. Локалізація тіней саме у верхівковому сегменті правої легені
С. Тіні мають нечіткі контури.
D. Тіні розміщені на фоні фіброзно зміненого легеневого рисунка.
E. Тіні мають розмір до 1 см.
3.
Хворий 55-ти років скаржився на слабість, підвищену пітливість,
погіршення апетиту, субфебрильну температуру (37,1°С) у вечірній час.
При об'єктивному обстеженні змін у хворого не виявлено. В харкотинні
МБТ+ (бактеріоскопічним і культуральним методами), чутливі до
препаратів І ряду.
На оглядовій рентгенограмі у верхівковому і задньому сегментах
(S1,2) правої легені визначено малої інтенсивності одиночні тіні розміром
5-8 мм з розмитими контурами з ділянкою прояснення у крупному
вогнищі.
Який діагноз встановлено хворому?
А. ВДТБ (27.01.2005) S1,2 правої легені (вогнищевий), Дестр-, МБТ-МК-, ГІСТ0, Кат3Ког1 (2005).
В. ВДТБ (27.01.2005) S1,2 правої легені (вогнищевий), Дестр+, МБТ-МК-, ГІСТ0, Кат3Ког1 (2005).
С. ВДТБ (27.01.2005) S1,2 правої легені (інфільтративний), Дестр+,
МБТ-М-К-, ГІСТ0, Кат3 Ког1(2005).
D. ВДТБ (27.01.2005) S1,2 правої легені (вогнищевий), Дестр+,
МБТ+М+К+Резист-РезистІІ0, ГІСТ0, Кат3 Ког1 (2005).
E. ВДТБ (27.01.2005) S1,2 правої легені (вогнищевий), Дестр+, МБТ0 М0
К0, ГІСТ0, Кат3 Ког1 (2005).
4.
Хворий 32-х років скаржиться на слабість, підвищену пітливість,
погіршення апетиту, субфебрильну температуру (37,3°С), незначний
кашель з харкотинням. Змін при об'єктивному обстеженні хворого не
виявлено. В харкотинні МБТ(+). На оглядовій рентгенограмі у верхівці
лівої легені визначено 2 вогнищеві тіні розміром 5-10 мм малої
інтенсивності з розмитими контурами. В одному з вогнищ відмічається
ділянка прояснення. Виявлені клініко-рентгенологічні дані характерні
для вогнищевого туберкульозу в фазі інфільтрації і розпаду, МБТ(+).
Яке лікування слід призначити хворому в інтенсивній фазі?
А. Ізоніазид + Рифампіцин + Стрептоміцин + Піразинамід.
В. Ізоніазид + Рифампіцин + Піразинамід.
С. Ізоніазид + Рифампіцин + Стрептоміцин.
D. Ізоніазид + Рифампіцин + Етамбутол.
E. Рифампіцин + Стрептоміцин + Етамбутол + Піразинамід.
5.
Хвора 28-ми років впродовж 2-х тижнів відмічає слабість, підвищену
стомлюваність, субфебрильну температуру у вечірній час (37,1°С). Дані
об'єктивного обстеження і лабораторних досліджень без змін. На оглядовій
172
Фтизіатрія: навчально-методичний посібник
рентгенограмі у верхівковому (S1) сегменті правої легені виявлено
вогнищеві тіні діаметром до 1см слабкої інтенсивності з нечіткими
контурами. В одному з вогнищ відмічається ділянка прояснення. У
харкотинні МБТ (-). Виявлені клініко-рентгенологічні дані характерні для
вогнищевого туберкульозу в фазі інфільтрації і розпаду, МБТ(-).
Яке лікування слід призначити хворій в інтенсивній фазі?
А. Ізоніазид + Рифампіцин + Стрептоміцин + Піразинамід.
В. Ізоніазид + Етамбутол + Піразинамід.
С. Ізоніазид + Рифампіцин + Стрептоміцин.
D. Ізоніазид + Стрептоміцин + Етамбутол.
E. Рифампіцин + Етамбутол + Піразинамід.
6.
Хворий 45-ти років перебуває на диспансерному спостереженні з
приводу вогнищевого туберкульозу легень у фазі ущільнення, МБТ(-). Стан
хворого стабільний, але періодично його турбує незначний кашель з
харкотинням. Об'єктивні дані без змін. Рентгенологічно: у задньому
сегменті (S2) правої легені, на фоні фіброзно зміненого легеневого рисунка,
визначається група інтенсивних, чітко окреслених вогнищевих тіней
діаметром до 1см.
Які патологічні зміни можуть утворитися у хворого внаслідок
вогнищевого туберкульозу легень у фазі ущільнення?
А. Плевродіафрагмальні зрощення.
В. Бронхоектази.
С. Емфізема.
D. Цироз.
E. Плевральні нашарування.
7.
Хворий 60-ти років після перенесеного туберкульозу перебуває на
диспансерному спостереженні. Скарг немає. Загальний стан хворого
задовільний. На оглядовій рентгенограмі у верхівковому і задньому
сегментах правої легені наявні інтенсивні вогнищеві тіні розміром
5-8 мм з чіткими контурами.
Яка форма і фаза туберкульозу легень відповідає клінікорентгенологічним особливостям хворого?
А. Вогнищевий туберкульоз легень у фазі інфільтрації.
В. Інфільтративний туберкульоз легень.
С. Туберкульома легень у фазі ущільнення.
D. Вогнищевий туберкульоз легень у фазі ущільнення.
E. Вогнищевий туберкульоз легень у фазі розсмоктування.
8.
Хворий 44-х років скаржиться на слабість, нездужання, підвищену
стомлюваність. Погіршення самопочуття відмічає впродовж місяця. Дані
об'єктивного обстеження і лабораторних досліджень без змін. На оглядовій
рентгенограмі у S1,2 правої легені виявлено тінь малої інтенсивності,
розміром до 10 мм з розмитим контуром.
Яку форму туберкульозу виявлено у хворого?
Збірник завдань для тестового контролю знань
173
А. Інфільтративний туберкульоз легень.
В. Туберкульома легень.
С. Первинний туберкульозний комплекс.
D. Міліарний туберкульоз.
E. Вогнищевий туберкульоз легень.
9.
Хворий 30-ти років скаржиться на нездужання, слабість, підвищення
температури до 37,1°С, кашель з харкотинням. Погіршення самопочуття
помітив тиждень тому. При об'єктивному обстеженні хворого змін не
виявлено. Аналіз крові: Л-10,0х109/л, п-6%, ШОЕ – 20 мм/год. На
оглядовій рентгенограмі у верхівково-задньому сегменті (S1-2) лівої легені
виявлено середньої інтенсивності одиничну тінь, розміром 10 мм з
розмитим контуром. У харкотинні МБТ(-).
Клініко-рентгенологічні
дані
відповідають
вогнищевому
туберкульозу в фазі інфільтрації, МБТ(-).
З яким захворюванням потрібно провести диференціальну
діагностику вогнищевого туберкульозу у даного хворого?
А. Плевропневмонія.
В. Міліарний карциноматоз.
С. Периферичний рак.
D. Ексудативний (верхівковий) плеврит.
E. Кіста.
10. У хворого 28-ми років спостерігається слабість, підвищена пітливість,
погіршення апетиту, покашлювання. Під правою ключицею після
покашлювання вислуховуються одиничні вологі хрипи. Оглядова
рентгенограма: на фоні незміненого легеневого рисунка у верхівковому і
задньому сегментах (S1,2) правої легені визначається слабкої інтенсивності
тінь діаметром 2х3 см, з нечітким контуром.
Чому виявлені у хворого зміни на рентгенограмі не можна віднести
до вогнищевого туберкульозу легень?
А. Тінь слабкої інтенсивності.
В. Локалізація не виходить за межі двох сегментів.
С. Тінь має нечіткі контури.
D. Тінь має розмір більше 1 см.
E. Тінь розміщена у незміненій легеневій тканині.
11. Хвора 30-ти років лікувалась в протитуберкульозному диспансері з
приводу ВДТБ (25.03.2005) S1-2 лівої легені (вогнищевий, фаза
інфільтрації і розпаду), Дестр+, МБТ-М-К-, Гіст0, Кат3Ког1. Приймала 3
антимікобактеріальні препарати впродовж 4-х місяців. При черговому
контрольному рентгенологічному обстеженні відмічається повне
розсмоктування вогнищевих тіней.
Якою має бути подальша тактика лікаря стосовно хворої?
А. Спрямувати пацієнтку на амбулаторне лікування ще впродовж 2-х
місяців.
В. Продовжити лікування пацієнтки в стаціонарі ще 1 місяць.
174
Фтизіатрія: навчально-методичний посібник
С. Виписати додому без продовження лікування, але з перебуванням на
лікарняному листку.
D. Виписати на роботу.
E. Продовжити лікування пацієнтки в стаціонарі ще 2 місяці.
12. Хворий 30-ти років впродовж 4-х місяців лікується стаціонарно з
приводу ВДТБ (27.01.2005) S1,2 правої легені (вогнищевий, фаза
інфільтрації і розпаду), Дестр+, МБТ+М+К+Резист-РезистІІ-, Гіст0,
Кат1Ког1 (2005). Хворий приймає ліки нерегулярно, постійно зловживає
алкоголем. На контрольній рентгенограмі визначається прогресування
процесу – у верхівковому і задньому (S1-2) сегментах правої легені
збільшився розмір вогнищевих тіней, ділянка прояснення в одному з
вогнищ також стала більшою.
Який метод лікування найдоцільніше призначити даному хворому?
А. Призначити схему лікування хворого за 2-ю категорією.
В. Використати хірургічне втручання.
С. Застосувати гормонотерапію.
D. Призначити ендобронхіальне введення препаратів.
E. Призначити імунокоректори.
Еталони відповідей: 1.В. 2.Е. 3.D. 4.А. 5.С. 6.В. 7.D. .Е. 9.С.
10.D. 11.А. 12.В.
Збірник завдань для тестового контролю знань
175
Тестові завдання для диференційованого заліку
1. Які рентгенологічні ознаки переконливо свідчать про активність
вогнищевого туберкульозу?
А. Вогнища середньої інтенсивності з чіткими зовнішніми контурами.
В. Група вогнищ, різних за розмірами, великої інтенсивності.
С. Вогнища малої інтенсивності з нечіткими контурами.
D. Вогнище Гона.
E. Вогнища середньої інтенсивності на фоні обмеженого
пневмосклерозу.
2. Які медикаментозні препарати доцільно застосовувати для пробного
лікування хворого з метою диференціальної діагностики вогнищевого
туберкульозу та пневмонії?
А. Стрептоміцин + макропен.
В. Стрептоміцин + ізоніазид.
С. Доксициклін + сульфален.
D. Доксициклін + рифампіцин
E. Доксициклін + стрептоміцин.
3.
У хворого 25-ти років при профілактичному флюорографічному
обстеженні виявлено вогнищеві тіні в 1-2 сегментах лівої легені, малої
інтенсивності, без чітких контурів. Реакція на пробу Манту з 2 ТО ППД-Л
– інфільтрат діаметром 7 мм. Аналіз крові: Л – 9,9 109/л, ШОЕ- 26 мм/год.
Який діагноз є найвірогіднішим у хворого?
А. Вогнищевий туберкульоз.
В. Інфільтративний туберкульоз.
С. Плевропневмонія.
D. Рак легені.
E. Еозинофільний інфільтрат.
4. Який максимальний розмір тіней при вогнищевому туберкульозі
легень?
А.1 мм.
В. 1,5 мм.
С. 5 мм.
D. 10 мм.
E. 25 мм.
5. Який найвірогідніший критерій активності вогнищевого туберкульозу?
А. Інтоксикаційний синдром.
В. Зміни в гемограмі.
С. Виявлення мікобактерій туберкульозу.
D. Вогнищева тінь середньої інтенсивності з чіткими контурами.
E. Позитивна проба Манту з 2 ТО ППД-Л.
176
Фтизіатрія: навчально-методичний посібник
6. Яка максимальна кількість сегментів уражується при вогнищевому
туберкульозі легень?
А. 1.
В. 2.
С. 3.
D. 4.
E. 6.
7.
45-річну хвору турбує кашель, підвищення температури тіла до
37,5° С. Захворіла 6 тижнів тому після грипу. Після 2-х тижневого курсу
лікування з приводу бронхопневмонії вогнищеві тіні у верхній частці правої
легені залишилися без змін. В крові визначається еозинофілія – 6%.
Який діагноз у хворої є найвірогіднішим?
А. Затяжна пневмонія.
В. Рак легені.
С. Еозинофільний інфільтрат.
D. Вогнищевий туберкульоз.
E. Аспергільоз.
8.
Хворий 27-ми років лікувався в стаціонарі з приводу
інфільтративного туберкульозу верхньої частки лівої легені в фазі розпаду
протягом 4-х місяців. Досягнуто абактеріальності, але на місці інфільтрату
сформувалось утворення діаметром 2 см круглої форми, середньої
інтенсивності, з чітким зовнішнім контуром.
Який метод лікування найдоцільніше призначити хворому на даному
етапі?
А. Спрямувати хворого на санаторно-курортне лікування.
В. Продовжити лікування антимікобактеріальними препаратами.
С. Застосувати хірургічне втручання.
D. Провести 1,5-2-х місячний курс гормонотерапії.
E. Застосувати засоби народної медицини.
9.
Хворий 35-ти років. П'ять років тому хворів на інфільтративний
туберкульоз верхньої частки правої легені, МБТ(-). На даний час
скаржиться на сухий кашель, пітливість. Над верхнім відділом правої
легені – дрібнопухирчасті вологі хрипи після покашлювання. Впродовж 3х останніх років рентгенологічна картина стабільна (одиничні вогнищеві
тіні великої та середньої інтенсивності у верхній частці правої легені).
До якої групи диспансерного спостереження слід віднести хворого?
А. 5.1.
В. 5.2.
С. 5.3.
D. 5.4.
E. 5.5.
10. Чоловік 43-х років, курець, скаржиться на кашель з незначним
виділенням харкотиння, субфебрилітет. Госпіталізований у діагностичне
Збірник завдань для тестового контролю знань
177
відділення. На рентгенограмі у верхній частці правої легені відмічається
затемнення розміром 1 1см з нечітким, розмитим зовнішнім контуром.
Аналіз крові: Л – 9,0 109/л, ШОЕ – 18 мм/год. Аналіз харкотиння:
лейкоцити – 8-12 в полі зору. Проба Манту з 2 ТО ППД-Л- інфільтрат
діаметром 22 мм.
Який діагноз у хворого є найімовірнішим?
А. Периферичний рак.
В. Абсцес легені.
С. Туберкульома.
D. Вогнищевий туберкульоз.
E. Аспергільома.
11. Чоловік 38-ми років, скаржиться на біль в ділянці серця,
субфебрилітет, пітливість, схуднення. Пульс 82 удари за хв., АТ – 110/75
мм рт. ст., над верхівкою серця – систолічний шум. На рентгенограмі:
вогнищеві тіні діаметром до 5 мм в обох верхівках легень.
Яке захворювання у хворого є найімовірнішим?
А. Саркоїдоз.
В. Еозинофільний інфільтрат.
С. Бронхопневмонія.
D. Вогнищевий туберкульоз.
E. Периферичний рак.
Еталони відповідей: 1.C. 2.C. 3.A. 4.D. 5.C. 6.B. 7.D. 8.C. 9.C.
10.D. 11.D.
178
Фтизіатрія: навчально-методичний посібник
ІНФІЛЬТРАТИВНИЙ ТУБЕРКУЛЬОЗ ЛЕГЕНЬ
Контроль початкового рівня знань
1. Яке найточніше визначення інфільтративного туберкульозу як клінікорентгенологічної форми специфічного процесу?
А. Інфільтративний туберкульоз – це зона специфічного запалення,
переважно ексудативного характеру, розміром більше 1 см, зі
схильністю до прогресування і розпаду, можливе бронхогенне
обсіменіння.
В. Інфільтративний туберкульоз – це фокус специфічного запалення, що
обов'язково супроводжується розпадом легеневої тканини та її
обсіменінням.
С. Це така форма специфічного запалення, яка характеризується
наявністю у легенях сформованої, стабільної за своїми розмірами
каверни, з вираженими інфільтративними та іноді фіброзними
змінами у навколишній легеневій тканині.
D. Інфільтративний туберкульоз – це зона специфічного запалення з
хронічним торпідним перебігом, розміром більше 1 см, зі схильністю
до спонтанного одужання.
Е. Інфільтративний туберкульоз характеризується наявністю великої
кількості специфічних вогнищ в легенях: на початку захворювання
виникає переважно ексудативно-некротична реакція з подальшим
розвитком продуктивного запалення.
2. Від чого не залежить початок і клінічний перебіг інфільтративного
туберкульозу легень?
А. Від особливостей морфологічної структури інфільтрату.
В. Від поширеності перифокального запалення.
С. Від розміру зони казеозного некрозу.
D. Від наявності ускладнень з боку бронхолегеневої системи.
Е. Від наявності в анамнезі імунізації вакциною БЦЖ.
3.
Що має вирішальне діагностичне значення при підозрі на
інфільтративну форму туберкульозного процесу?
А. Знаходження МБТ у харкотинні або промивних водах бронхів.
В. Гіперергічна туберкулінова чутливість за пробою Манту з 2 ТО ППДЛ.
С. Знаходження МБТ та наявність на рентгенограмі інфільтрату.
D. Наявність на рентгенограмі тіні, локалізованої в 1,2 або 6 сегментах.
Е. Скарги на кашель із харкотинням, біль у грудній клітці,
кровохаркання, підвищення температури тіла, загальну слабість,
вказівки на перенесений у минулому туберкульоз.
4. До якої диспансерної категорії відносять хворого з наявністю вперше
діагностованого інфільтративного туберкульозу легень у фазі розпаду
та наявності бактеріовиділення?
179
Збірник завдань для тестового контролю знань
А. До першої.
В. До третьої.
С. До другої.
D. До четвертої.
Е. До п'ятої.
5. З яким захворюванням першочергово треба проводити диференційний
діагноз при наявності інфільтрату негомогенної структури у верхній
частці правої легені з "доріжкою" до кореня та вогнищевими тінями
навколо?
А. Негоспітальна деструктивна пневмонія.
В. Центральний рак легені.
С. Інфільтративний туберкульоз.
D. Еозинофільний інфільтрат.
Е. Інфаркт-пневмонія.
6. Які зміни у гемограмі характерні для інфільтративного туберкульозу?
А. Лейкопенія, лімфоцитоз, прискорення ШОЕ, анемія.
В. Невисокий лейкоцитоз, лімфопенія, збільшена ШОЕ, анемія,
невелике збільшення паличкоядерних лейкоцитів, моноцитоз.
С. Високий лейкоцитоз, значне прискорення ШОЕ, еозинофілія,
лімфопенія.
D. Високий лейкоцитоз із суттєвим збільшенням паличкоядерних
лейкоцитів, лімфоцитоз, нормальна ШОЕ, моноцитопенія,
відсутність еозинофілів.
Е. Формула "білої" крові не змінена, ШОЕ понад 50 мм/год, різко
виражена анемія.
7.
Який
рентгенологічний
синдром
найхарактерніший
інфільтративної форми туберкульозного процесу ?
А. Синдром тотального затемнення.
В. Синдром округлої тіні.
С. Синдром патологічно зміненого кореня легені.
D. Синдром обмеженого затемнення.
Е. Синдром вогнищевої тіні.
8.
Яким клінічним синдромом
інфільтративний туберкульоз?
А. Інтоксикаційним.
В. Бронхо-легеневим.
С. Менінгеальним.
D. Гіпертермічним.
Е. Больовим.
найчастіше
для
супроводжується
9. Який найвагоміший критерій ефективності лікування інфільтративного
туберкульозу легень у фазі розпаду, МБТ(+)?
А. Розсмоктування перифокальної запальної реакції у легеневій
тканині.
180
Фтизіатрія: навчально-методичний посібник
В. Загоєння порожнини розпаду.
С. Зникнення явищ інтоксикації.
D. Відновлення працездатності.
Е. Припинення бактеріовиділення.
10. Якою комбінацією протитуберкульозних препаратів найдоцільніше
лікувати вперше діагностований інфільтративний туберкульоз легені з
деструкцією?
А. Ізоніазид, стрептоміцин, рифампіцин, піразинамід.
В. Канаміцин, етамбутол, ізоніазид, рифампіцин.
С. Ізоніазид, піразинамід, амікацин, офлоксацин.
D. ПАСК-натрій, етамбутол, ізоніазид, рифампіцин.
Е. Стрептоміцин, етамбутол, мікобутін, етіонамід.
11. Яка особливість гіперергічної тканинної реакції при інфільтративному
туберкульозі?
А. Обмеження поширення специфічного запалення, виражена
схильність до його осумкування.
В. Схильність до швидкого казеозного некрозу.
С. Схильність до спонтанного розсмоктування інфільтрату.
D. Інфільтрати швидко зникають, в інших ділянках легень можуть
з'являтися нові, також короткочасно.
Е. Характерне дифузне розростання сполучної тканини, склеротичні
зміни в лімфатичних судинах і вузлах, потовщення плеври.
12. Які найімовірніші шляхи утворення свіжих вогнищ дисемінації при
інфільтративному туберкульозі?
А. Лімфо – бронхогенний.
В. Лише гематогенний.
С. Лише спутогенний.
D. Гематогенно-лімфогенний.
Е. Лише лімфогенний.
13. Що не може бути наслідком інфільтративного туберкульозу?
А. Його повне розсмоктування.
В. Формування туберкульоми.
С. Формування групи ущільнених вогнищ на фоні більш або менш
виражених фіброзних змін.
D. Туберкульоз внутрішньогрудних лімфатичних вузлів.
Е. Фіброзно-кавернозний туберкульоз, цироз частки легені.
14. Яке із перелічених ускладнень практично завжди супроводжує
інфільтративну форму туберкульозного процесу?
А. Ателектаз відповідної частки легені.
В. Легенева кровотеча.
С. Амілоїдоз внутрішніх органів.
D. Спонтанний пневмоторакс.
Е. Туберкульоз дренувального бронха.
Збірник завдань для тестового контролю знань
181
15.
Який із зазначених методів обстеження при підозрі на
інфільтративний туберкульоз у дорослих не має вирішального
діагностичного значення?
А. Оглядова рентгенографія органів грудної клітки.
В. Проба Манту з 2 ТО ППД-Л.
С. Бронхоскопія.
D. Рентгенографія органів грудної клітки у боковій проекції.
Е. Бактеріоскопічне та бактеріологічне дослідження харкотиння на
МБТ.
Еталони відповідей: 1.А. 2.Е. 3.С. 4.А. 5.С. 6.В. 7.D. 8.А. 9.Е. 10.А.
11.В. 12.А. 13.D. 14.Е. 15.В.
Контроль поточної навчальної діяльності
1.
Хворий 34-х років занедужав гостро. Температура тіла підвищилася
до 39° С, появився кашель зі слизовим харкотинням до 50 мл на добу.
Контакту із хворими на туберкульоз не встановлено. Хворіє на цукровий
діабет. Над всією верхньою часткою правої легені визначається вкорочення
перкуторного звуку, ослаблене везикулярне дихання з одиничними
вологими хрипами. Рентгенологічно: верхня частка правої легені
негомогенно затемнена, відмічаються ділянки прояснення. В харкотинні
МБТ(+).
Яка клінічна форма туберкульозу легень виявлена у хворого?
2.
Хворий 34-х років занедужав гостро.Температура тіла підвищилася
до 39° С, появився кашель зі слизовим харкотинням до 50 мл на добу.
Контакту із хворими на туберкульоз не встановлено. Хворіє на цукровий
діабет. Над всією верхньою часткою правої легені визначається вкорочення
перкуторного звуку, ослаблене везикулярне дихання з одиничними
вологими хрипами. Рентгенологічно: верхня частка правої легені
негомогенно затемнена, відмічаються ділянки прояснення. У харкотинні
МБТ(+).
Який тип інфільтрату виявлений у хворого?
3.
Хворому 27 років. При черговому профілактичному огляді у II-му
сегменті правої легені виявлена ділянка затемнення округлої форми, малої
інтенсивності, з нечіткими рівними контурами до 3 см у діаметрі.
Скаржиться на незначний кашель з харкотинням. Об`єктивно патології не
виявлено. Аналіз крові: Л-8,2х109/л, ШОЕ – 30 мм/год. У харкотинні МБТ
не виявлені. Встановлено діагноз туберкульозу.
Яка клінічна форма туберкульозу виявлена у хворого?
182
Фтизіатрія: навчально-методичний посібник
4.
Хворого 38-ми років турбує слабість, підвищення температури до
38,8° С, кашель з невеликою кількістю харкотиння. Погіршення
самопочуття відмічає протягом двох тижнів. Об'єктивно патології не
виявлено. Аналіз крові: Л – 9,8х109/л, лімфоцитів – 22%, ШОЕ – 20
мм/год. На оглядовій рентгенограмі у 1-2 сегменті лівої легені
визначається ділянка затемнення 5х6 см у діаметрі, малої інтенсивності, з
нечіткими контурами і проясненням у центрі. У нижніх відділах лівої
легені відмічаються малоінтенсивні вогнищеві тіні, з нечіткими контурами
різного розміру. Встановлено діагноз туберкульозу.
Яка клінічна форма туберкульозу виявлена у хворого?
5.
Хворого 36-ти років турбує слабість, підвищення температури до
38,8° С, кашель з невеликою кількістю харкотиння. Погіршення
самопочуття спостерігається протягом двох тижнів. Об'єктивно патології
не виявлено. Аналіз крові: Л – 9,6х109/л, лімфоцитів – 21%, ШОЕ – 21
мм/год. На оглядовій рентгенограмі у 1-2 сегменті лівої легені
визначається ділянка затемнення 5х6 см у діаметрі, малої інтенсивності, з
нечіткими контурами і проясненням у центрі. У нижніх відділах лівої
легені відмічаються малоінтенсивні вогнищеві тіні з нечіткими контурами
різного розміру. Встановлено діагноз інфільтративного туберкульозу.
Яка фаза інфільтративного туберкульозу виявлена у хворого?
6.
Хворого 38-ми років турбує слабість, підвищення температури до
38,5° С, кашель з невеликою кількістю харкотиння. Погіршення
самопочуття спостерігається протягом двох тижнів. Об'єктивно патології
не виявлено. Аналіз крові: Л – 9,7х109/л, лімфоцитів – 21%, ШОЕ – 25
мм/год. На оглядовій рентгенограмі у 1-2 сегменті лівої легені
визначається ділянка затемнення 4х6 см у діаметрі, малої інтенсивності, з
нечіткими контурами і проясненням у центрі. У нижніх відділах лівої
легені відмічаються малоінтенсивні вогнищеві тіні з нечіткими контурами
різного розміру. Встановлено діагноз інфільтративного туберкульозу лівої
легені.
Який рентгенологічний тип інфільтрату виявлено у хворого?
7.
Хворого 34-х років турбує слабість, підвищення температури до 38,2
С, кашель з невеликою кількістю харкотиння. Погіршення самопочуття
спостерігається протягом двох тижнів. Об'єктивно патології не виявлено.
Аналіз крові: Л – 9,1х109/л, лімфоцитів – 20%, ШОЕ – 22 мм/год. На
оглядовій рентгенограмі у 1-2 сегменті лівої легені визначається ділянка
затемнення 3х4 см у діаметрі, малої інтенсивності, з нечіткими контурами
і проясненням у центрі. У нижніх відділах лівої легені відмічаються
малоінтенсивні вогнищеві тіні з нечіткими контурами різного розміру.
Бактріоскопічно виявлено МБТ. Встановлено діагноз інфільтративного
туберкульозу лівої легені.
До якої категорії слід віднести хворого?
Збірник завдань для тестового контролю знань
183
8.
Хворого32-х років турбує слабість, підвищення температури до
38,1°С, кашель з невеликою кількістю харкотиння. Погіршення
самопочуття спостерігається протягом двох тижнів. Об'єктивно патології
не виявлено. Аналіз крові: Л – 9,2х109/л, лімфоцитів – 22%, ШОЕ – 25
мм/год. На оглядовій рентгенограмі у 6-му сегменті лівої легені
визначається ділянка затемнення 4х4 см у діаметрі, малої інтенсивності, з
нечіткими контурами і проясненням у центрі. У нижніх відділах лівої
легені відмічаються малоінтенсивні вогнищеві тіні, з нечіткими контурами
різного розміру. Бактріоскопічно виявлено МБТ. Встановлено діагноз
інфільтративного туберкульозу лівої легені.
Яку етіотропну терапію слід призначити хворому?
9.
Хворого 32-х років турбує слабість, підвищення температури до
38,1°С, кашель з невеликою кількістю харкотиння. Погіршення
самопочуття спостерігається протягом двох тижнів. Об'єктивно патології
не виявлено. Аналіз крові: Л – 9,2х109/л, лімфоцитів – 22%, ШОЕ – 25
мм/год. На огляд3овій рентгенограмі у 6-му сегменті лівої легені
визначається ділянка затемнення 4х4 см у діаметрі, малої інтенсивності, з
нечіткими контурами і проясненням у центрі. у нижніх відділах лівої
легені відмічаються малоінтенсивні вогнищеві тіні з нечіткими контурами
різного розміру. Бактріоскопічно виявлено МБТ. Встановлено діагноз
інфільтративного туберкульозу лівої легені.
Як сформулювати діагноз відповідно до клінічної класифікації?
10. Хворий 22-х років. При черговому флюорографічному обстеженні у 2му сегменті правої легені виявлена ділянка затемнення округлої форми,
малої інтенсивності з нечіткими рівними контурами, до 3 см у діаметрі.
Скаржиться на незначний кашель з харкотинням. Об'єктивно патології не
виявлено. Аналіз крові: Л – 8,2х109/л, ШОЕ – 30 мм/год. У харкотинні
МБТ не виявлено. Встановлено діагноз туберкульозу.
Яка клінічна форма туберкульозу легень виявлена у хворого?
11. Хворий 20-ти років. При черговому профілактичному огляді
флюорографічним методом у II сегменті правої легені виявлена ділянка
затемнення округлої форми, малої інтенсивності, з нечіткими рівними
контурами, до 3 см у діаметрі. Скарги на незначний кашель з харкотинням.
Об'єктивно патології не виявлено. Аналіз крові: Л – 8,5х109/л, ШОЕ – 31
мм/год. Проба Манту з 2 ТО – інфільтрат діаметром 13 мм. У харкотинні
МБТ не виявлено. Встановлено діагноз інфільтративного туберкульозу.
Яка форма туберкульозу виявлена у хворого: відкрита чи закрита?
184
Фтизіатрія: навчально-методичний посібник
Еталони відповідей:
1. Інфільтративний туберкульоз правої легені.
2. Хмароподібний.
3. Інфільтративна.
4. Інфільтративна.
5. Розпаду та обсіменіння.
6. Хмароподібний.
7. До 1 категорії.
8. Ізоніазид, рифампіцин, стрептоміцин, піразинамід, етамбутол.
9. ВДТБ (дата виявлення) SVI лівої легені (інфільтративний), Дестр+,
МБТ+М+К0, Резист0, ГІСТ0, Кат1Ког (№ кварталу) (рік виявлення).
10. Інфільтративна.
11. Закрита.
Контроль кінцевого рівня засвоєння матеріалу
1.
Хворий 48-ми років пред`являє скарги на загальну слабість, швидку
втомлюваність, кашель з виділенням харкотиння, субфебрильну
температуру. Хворіє протягом 5 днів. Дихання в легенях везикулярне.
Аналіз крові: Л – 9,9х109/л,ШОЕ – 20 мм/год. На оглядовій рентгенограмі
в задньому сегменті правої легені визначається тінь до 4 см в діаметрі з
нечіткими контурами.
Яке захворювання можна запідозрити у хворого?
А. Неспецифічну пневмонію.
В. Інфільтративний туберкульоз легень.
С. Рак легень.
D. Кіста правої легені.
Е. Еозинофільний інфільтрат.
2.
Хворий 35-ти років захворів 2 тижні тому. Підвищилась температура
тіла до 38° С, з'явився кашель з виділенням харкотиння до 300 мл на добу
з неприємним запахом. Об`єктивно: стан хворого середньої важкості. У
лівій легені, нижче кута лопатки, легеневий звук вкорочений,
вислуховуються множинні різнокаліберні хрипи. Аналіз крові: Л20,2х109/л, ШОЕ – 65 мм/год. МБТ бактеріоскопічним методом не
виявлено.
Які клініко-лабораторні дані не характерні для інфільтративного
туберкульозу легень?
А. .Кашель з виділенням 300 мл харкотиння за добу.
В. Множинні різнокаліберні вологі хрипи.
С. Харкотиння з неприємним запахом.
D. Л – 20,2х109/л, ШОЕ – 65 мм/год.
Е. Всі перелічені.
Збірник завдань для тестового контролю знань
185
3.
Хворий 33-х років три тижні тому переніс ГРВІ. Температура тіла
підвищилась до 38°С, виражена загальна слабість, підвищена пітливість,
кашель з виділенням харкотиння до 100 мл за добу. Об`єктивно: стан
хворого середньої важкості. У лівій легені, нижче кута лопатки, легеневий
звук вкорочений, вислуховуються множинні різнокаліберні хрипи. Аналіз
крові: Л-12,2х109/л, ШОЕ – 25 мм/год.
Яке лабораторне дослідження потрібно провести хворому?
А. Загальний аналіз крові.
В. Дослідження харкотиння на МБТ методом бактеріоскопії.
С. Цитологічне дослідження харкотиння.
D. Біохімічний аналіз крові.
Е. Дослідження харкотиння на вторинну мікрофлору.
4.
У хворого 36-ти років при профілактичному обстеженні виявлено
зміни в легенях. Пред'являє скарги на кашель з невеликою кількістю
харкотиння, періодичну нічну пітливість. Температура тіла субфебрильна.
Аналіз крові: Л-11,7х109/л, ШОЕ – 32 мм/год. На рентгенограмі у
верхівковому і задньому сегментах правої легені виявлено інтенсивне
затемнення розміром 3х4 см з нечіткими контурами та проясненням у
центрі.
Яке обстеження доцільно провести хворому для уточнення змін в
легенях ?
А. Бронхоскопію.
В. Ультразвукове обстеження.
С. Рентгенографію органів грудної порожнини.
D. Томографію.
Е. Функцію зовнішнього дихання.
5.
У хворого 30-ти років при рентгенологічному дослідженні легень
визначається інтенсивне негомогенне затемнення з нечіткими контурами,
яке займає верхню частку правої легені. На томограмі верхньої частки
правої легені (зріз 6-7 см) чітко видно порожнину розпаду. У харкотинні
виявлено МБТ. Аналіз крові: Л-11,7х109/л, ШОЕ – 22 мм/год.
Який тип інфільтрату визначається у хворого?
А. Округлий.
В. Хмароподібний.
С. Перисцисурит.
D. Лобулярний.
Е. Лобіт.
6.
Хвора 46-ти років пред`являє скарги на біль у правій половині грудної
клітки, субфебрильну температуру, кашель з харкотинням, задишку при
фізичному навантаженні. На 20-й день захворювання у харкотинні
з'явилися прожилки крові. Рентгенологічно: у S1,2 правої легені
відмічається ділянка негомогенної інфільтрації легеневої тканини з
наявністю порожнини розпаду. У харкотинні виявлено МБТ. Встановлено
186
Фтизіатрія: навчально-методичний посібник
діагноз:
ВДТБ
(15.01.2005)
верхньої
частки
правої
легені
(інфільтративний), Дестр+, МБТ+М+К+Резист0, Гіст0, Кат1Ког1(2005).
Яке ускладнення виникло у хворої?
А. Легенева кровотеча.
В. Спонтанний пневмоторакс.
С. Кровохаркання.
D. Амілоїдоз.
Е. Хронічне легеневе серце.
7.
Хворий 48-ми років поступив у стаціонарне відділення
протитуберкульозного диспансеру з діагнозом ВДТБ (22.03.04) верхньої
частки правої легені (інфільтративний), Дестр+, МБТ+М+К+Резист-,
Гіст0, Кат1 Ког1 (2004г).
Який режим антимікобактеріальної терапії потрібно призначити в
інтенсивну фазу лікування?
А. Ізоніазид, рифампіцин, ПАСК, стрептоміцин.
В. Ізоніазид, офлоксацин, піразинамід, стрептоміцин, рифампіцин.
С. Ізоніазид, рифампіцин, стрептоміцин, піразинамід.
D. Ізоніазид, рифампіцин.
Е. Ізоніазид, рифампіцин, стрептоміцин.
8.
Чоловік 35-ти років хворіє 6 днів. Пред'являє скарги на слабість,
субфебрильну температуру, сухий кашель, погіршення апетиту. Аналіз
крові: Л-8,5х109/л, еозинофіли-6%, ШОЕ – 22мм/год. В харкотинні МБТ(-).
На рентгенограмі у 1 і 2-му сегментах правої легені відмічається
негомогенне, слабкої інтенсивності затемнення з нечіткими контурами. У
хворого запідозрено інфільтративний туберкульоз.
З яким захворюванням в даному випадку слід повести
диференціальну діагностику інфільтративного туберкульозу?
А. Абсцедуюча пневмонія.
В. Плевропневмонія.
С. Еозинофільний інфільтрат.
D. Емфізема легень.
Е. Інфаркт легені.
9.
Хворий 34-х років пред'являє скарги на кашель з невеликою
кількістю харкотиння, періодичну нічну пітливість, субфебрильну
температуру тіла під вечір. Аналіз крові: Л-10,7х109/л, ШОЕ – 30 мм/год.
На оглядовій рентгенограмі у верхівковому і задньому сегментах правої
легені виявлено ділянку затемнення з нечіткими контурами та
проясненням в центрі. Встановлено попередній діагноз: інфільтративний
туберкульоз.
Яке дообстеження слід провести для підтвердження клінічного
діагнозу?
А. Дослідження харкотиння на МБТ, визначення чутливості МБТ до
антимікобактеріальних препаратів.
В. Дослідження харкотиння на вторинну мікрофлору, цитологія
харкотиння.
187
Збірник завдань для тестового контролю знань
С. Бронхоскопія, дослідження БАЗ на МБТ.
D. Дослідження харкотиння на МБТ, визначення чутливості МБТ до
антимікобактеріальних препаратів, томографія верхньої частки
правої легені.
Е. Біохімічне дослідження крові, томографія верхньої частки правої
легені, бронхоскопія.
10. У хворого 30-ти років при рентгенологічному дослідженні у верхній
частці правої легені визначається круглясте, неінтенсивне, негомогенне
затемнення з нечіткими контурами. На томограмі верхньої частки правої
легені (зріз 6-7 см) чітко видно порожнину розпаду. У харкотинні виявлено
МБТ, чутливі до антимікобактеріальних препаратів. В аналізі крові: ШОЕ
– 22 мм/год.
Яка формуліровка попереднього діагнозу є правильною?
А. Госпітальна пневмонія.
В. ВДТБ (22.03.04) S1-2 правої легені (інфільтративний), Дестр+,
МБТ+М+К+Резист-, РезистІІ0, ГІСТ0, Кат1Ког1(2004).
С. Рак легень.
D. ВДТБ (22.03.04) верхньої частки правої легені (вогнищевий), Дестр+,
МБТ+М+К+Резист- РезистІІ0, ГІСТ0, Кат1Ког1(2004г).
Е. Еозинофільний інфільтрат.
Еталони відповідей: 1.В.
9.А. 10.В.
2.Е.
3.В.
4.Д.
5.Е.
6.А.
7.С.
8.С.
Тестові завдання для диференційованого заліку
1. Яка частота інфільтративного туберкульозу в загальній структурі
вперше виявлених хворих на туберкульоз легень?
А. 5-10 %.
В. 13-24 %.
С. 25-35 %.
D. 45-55 %.
Е. 65-85 %
2. Яка переважна сегментарна локалізація туберкульозного інфільтрату?
А. 1, 2 і 3 сегменти.
В. 1, 3 і 4 сегменти.
С. 1, 4 і 5 сегменти.
D. 1, 2 і 6 сегменти.
Е. 2, 6 і 9 сегменти.
188
Фтизіатрія: навчально-методичний посібник
3. Під виглядом яких захворювань найчастіше перебігає туберкульозний
інфільтрат?
А. Периферичний рак.
В. Ретенційна кіста.
С. Пневмонія.
D. Еозинофільний інфільтрат.
Е. Аспергільома.
4.
Хвора 39-ти років. Хворіє на цукровий діабет впродовж 6-ти років.
При рентгенологічному обстеженні у нижній частці лівої легені виявлено
інфільтративну тінь з проясненням у центрі. Загальний стан хворої
задовільний. Аналіз крові: Л – 10,5 109/л, ШОЕ – 25 мм/год.
Який діагноз у хворої є найвірогіднішим?
А. Рак легені.
В. Пневмонія.
С. Інфільтративний туберкульоз.
D. Абсцес легені.
Е. Первинний туберкульозний комплекс.
5.
Чоловік 36-ти років захворів гостро після операції з приводу
перфоративної виразки шлунку. На рентгенограмі у верхній частці правої
легені визначено масиву інфільтрацію легеневої тканини з декількома
порожнинами розпаду. Проба Манту з 2 ТО ППД-Л сумнівна. Аналіз крові:
Л -17,0 109/л, ШОЕ – 52 мм/год. У харкотинні знайдено МБТ.
Яка найімовірніша форма туберкульозу легень виявлена у хворого?
А. Інфільтративна.
В. Вогнищева.
С. Фіброзно-кавернозна.
D. Казеозна пневмонія.
Е. Циротична.
6. Які зміни в аналізі крові є найхарактернішими у хворих на
інфільтративний туберкульоз легень?
А. Л – 25,0 109/л, е – 3%, п – 6%, с – 51%, л – 23%, м – 7%, ШОЕ –
6 мм/год.
В. Л – 9,8 109/л, е – 11%, п – 6%, с – 65%, л – 13%, м – 5%, ШОЕ –
36 мм/год.
С. Л – 4,0 109/л, е – 2%, п – 2%, с – 60%, л – 26%, м – 9%, ШОЕ –
6 мм/год.
D. Л – 16,5 109/л, е – 10%, п – 10%, с – 64%, л – 14%, м – 2%, ШОЕ
– 21 мм/год.
Е. Л – 6,0 109/л, е – 4%, п – 3%, с – 60%, л – 26%, м – 6%, ШОЕ – 7
мм/год.
Еталони відповідей: 1.D.
2.D.
3.C.
4.C.
5.D
6.B.
Збірник завдань для тестового контролю знань
189
КАЗЕОЗНА ПНЕВМОНІЯ
Контроль початкового рівня знань
1. Який перебіг характерний для казеозної пневмонії?
А. Бурхливий, гостро прогресуючий.
В. Первинно хронічний.
С. Підгострий.
D. Безсимптомний.
E. Поступовий, малосимптомний.
2. На основі якого інфільтрату найчастіше розвивається лобарна казеозна
пневмонія?
А. Округлого.
В. Лобулярного.
С. Перисцисуриту.
D. Хмароподібного.
E. Лобіту.
3. Який патогенетичний варіант для розвитку лобулярної казеозної
пневмонії не є характерним?
А. Наслідок аспіраційної пневмонії після кровотеч і кровохаркань.
В. Злоякісний варіант перебігу підгострого дисемінованого туберкульозу
легень.
С. Ускладнення термінальних стадій хронічних форм туберкульозу.
D. Поширення казеозних мас у бронхи та легені через фістулу з
лімфатичних вузлів.
E. У термінальній стадії міліарного туберкульозу.
4. Яка найтиповіша комбінація скарг хворих на казеозну пневмонію?
А. Висока неправильна температура тіла, профузний піт, біль у грудях,
задишка, кашель із зеленуватим харкотинням, швидке наростання
симптомів інтоксикації.
В. Погіршення апетиту, пітливість, субфебрильна температура,
дратівливість, послаблення пам'яті.
С. Сухий кашель, загальна слабість, періодичне кровохаркання,
непостійний субфебрилітет.
D. Висока температура, головний біль, блювання, діарея, остуда.
E. Періодичний біль у боці, субфебрильна температура змінюється на
фебрильну, рідко кашель, біль у грудній клітці поступово
зменшується, з'являється задишка.
5. Який результат проби Манту з 2 ТО ППД-Л найхарактерніший при
розгорнутій клінічній картині казеозної пневмонії?
А. Папула діаметром 21 мм і більше.
190
Фтизіатрія: навчально-методичний посібник
В. Негативна реакція.
С. Папула діаметром 10-15 мм.
D. Папула діаметром 16-21 мм.
E. Папула діаметром 5-10 мм.
6. Яка рентгенологічна ознака не є характерною для казеозної пневмонії?
А. Гомогенна тінь обмежена часткою.
В. Тінь неоднорідна, може виходити за межі частки.
С. Поява прояснень за рахунок порожнин розпаду.
D. Вогнища бронхогенної дисемінації в інших відділах цієї ж або другої
легені.
E. Масивне нерівномірне затемнення всієї частки легені, на фоні якого
можуть спостерігатись окремі більш щільні вогнища.
7. Який фактор відіграє певну роль для злоякісного перебігу казеозної
пневмонії?
А. Перенесений кілька днів тому гострий бронхіт.
В. Нашарування вторинної неспецифічної інфекції.
С. Суперінфекція масивними дозами високовірулентних мікобактерій
туберкульозу.
D. Похилий вік.
E. Цукровий діабет.
8. Як змінюється гемограма при казеозній пневмонії?
А. Гіпохромна анемія, лейкоцитоз 12,0-20,0х109/л, еозинопенія,
лімфопенія, паличкоядерний зсув до 15-20%, прискорення ШОЕ до
50-70 мм/год.
В. Червона кров у нормі, лейкоцитоз 20,0- 40,0х109/л, прискорення
ШОЕ до 35-55 мм/год, лімфопенія, моноцитопенія.
С. Моноцитоз, лімфоцитоз, нормальна ШОЕ, лейкопенія, гіпохромна
анемія.
D. Гіпохромна анемія, лейкоцитоз 10,0-12,0х109/л, еозинопенія,
лімфопенія, паличкоядерний зсув до 8-15%, прискорення ШОЕ до
20- 25 мм/год.
E. Виражена гіпохромна анемія, нормальна формула "білої" крові,
прискорення ШОЕ до 50-70 мм/год.
9. Призначення яких препаратів, крім протитуберкульозних, може
зупинити прогресування казеозної пневмонії?
А. Дезінтоксикаційних.
В. Вітамінних.
С. Нестероїдних протизапальних.
D. Фторхінолонів.
E. Імуномодуляторів.
Збірник завдань для тестового контролю знань
191
10. Який результат потрібно очікувати при позитивній динаміці казеозної
пневмонії?
А. Трансформація в масивний пневмоцироз.
В. Повне розсмоктування інфільтрату.
С. Обмежений пневмофіброз.
D. Формування туберкульоми.
E. Хронічний дисемінований туберкульоз.
11. Яке визначення казеозної пневмонії є найточнішим?
А. Казеозна пневмонія – клінічна форма туберкульозу, яка
характеризується наявністю великої кількості специфічних вогнищ
у легенях: на початку захворювання виникає переважно
ексудативно-некротична реакція з подальшим розвитком
продуктивного запалення.
В. Казеозна пневмонія – це зона специфічного запалення, переважно
ексудативного характеру, розміром більше 1 см, що обов'язково
супроводжується розпадом легеневої тканини та її обсіменінням.
С. Казеозна пневмонія – клінічна форма вторинного туберкульозу із
значними казеозними змінами в легенях і тяжким, гостро
прогресуючим клінічним перебігом. При швидкому розріджуванні
казеозних мас утворюються гігантські порожнини або велика
кількість невеликих каверн.
D. Під казеозною пневмонією розуміють поступовий розвиток
вираженого
перифокального
запалення
навколо
свіжих
туберкульозних вогнищ, які виникли внаслідок екзогенної
суперінфекції або ендогенної реактивації.
E. Казеозна пневмонія – це клінічна форма первинного туберкульозу,
яка характеризується важким станом хворого, значними
симптомами інтоксикації, рясними катаральними проявами в
легенях, масивним бактеріовиділенням.
12. До якої категорії відносять хворих на казеозну пневмонію?
А. До першої.
В. До третьої.
С. До другої.
D. До четвертої.
E. До п'ятої.
13. Яку кількість препаратів із протитуберкульозною дією потрібно
призначати хворим на казеозну пневмонію в інтенсивній фазі
лікування?
А. 2-3.
В. 6-7.
С. 3-4.
D. 4-5.
E. 5-6.
192
Фтизіатрія: навчально-методичний посібник
14. З яким захворюванням, найперше за все, потрібно проводити
диференціальний діагноз лобарної казеозної пневмонії?
А. З плевропневмонією.
В. З інфарктом легені.
С. З абсцедуючою пневмонією.
D. З ексудативним плевритом.
E. З центральним раком.
15. Який критерій є вирішальним при проведенні диференційної
діагностики між інфільтративним туберкульозом та казеозною
пневмонією?
А. Ступінь бактеріовиділення.
В. Локалізація процесу.
С. Наявність порожнини розпаду у легеневій тканині.
D. Наявність ускладнень.
E. Бурхливий, прогресуючий перебіг захворювання.
Еталони відповідей: 1.А. 2.Д. 3.Е. 4.А. 5.В. 6.А. 7. В. 8.А. 9.Д. 10.А.
11.С. 12.А. 13.Е. 14.А. 15.Е.
Контроль поточної навчальної діяльності
1.
Хворий 56-ти років спостерігається в протитуберкульозному
диспансері із залишковими змінами після вилікуваного 12 років тому
інфільтративного туберкульозу. Зараз виник рецидив туберкульозного
процесу. Стан тяжкий. Рентгенологічно: визначається затемнення
верхньої частки правої легені з множинними ділянками прояснення і
вогнищами дисемінації у лівій легені. Над верхньою часткою лівої легені
вислухуються одиничні вологі хрипи. Аналіз крові: Л – 12,0х109/л, ШОЕ –
50 мм за годину. У харкотинні виявлено МБТ, стійкі проти ізоніазиду,
стрептоміцину.
канаміцину,
етіонаміду.
Лікування
протитуберкульозними препаратами сприяло слабкопозитивному ефекту.
Яка форма туберкульозу виявлена у хворого?
2.
Хворий 26-ти років занедужав гостро. Температура тіла підвищилася
до 40°С, з'явився кашель з невеликою кількістю слизового харкотиння,
слабість, пітливість. Страждає на цукровий діабет середньої тяжкості. Над
верхньою часткою правої легені визначається укорочення легеневого
звуку, ослаблене везикулярне дихання з наявністю одиничних вологих
хрипів. Аналіз крові: Л – 12,0х109/л, ШОЕ – 58 мм/год. У харкотинні
виявлено МБТ. Рентгенологічно: визначається затемнення верхньої частки
правої легені з множинними ділянками прояснення і наявністю
малоінтенсивних вогнищевих тіней у нижніх частках обох легень.
Яка клінічна форма туберкульозу найімовірніше виявлена у
хворого?
Збірник завдань для тестового контролю знань
193
3.
Хворий 30-ти років занедужав гостро, коли температура тіла
підвищилася до 38,0-39,0°С. ВІЛ – інфікований. Стан хворого тяжкий. Над
верхньою часткою лівої легені визначається тупість, бронхіальне дихання
з невеликою кількістю дрібнопухирчастих вологих хрипів. Аналіз крові:
Л – 12,2х109/л, ШОЕ – 56 мм/год,. Рентгенологічно: верхня частка лівої
легені затемнена, визначаються множинні ділянки прояснення, у нижній
частці лівої легені наявні малої інтенсивності вогнищеві тіні з нечіткими
контурами. Харкотиння слизово-гнійне з прожилками крові. Встановлено
діагноз туберкульозу
Яка форма туберкульозу найвірогідніше виявлена у хворого?
Еталони відповідей:
1. Казеозна пневмонія.
2. Казеозна пневмонія.
3. Казеозна пневмонія.
Контроль кінцевого рівня засвоєння матеріалу
1.
Хворий 42-х років поступив до протитуберкульозного диспансеру із
скаргами на підвищення температури до 39,0°С, відсутність апетиту,
виражену слабість, кашель з харкотинням, біль в грудній клітці, задишку.
Захворювання почалося гостро. Пальпаторно над правою легенею –
посилення голосового тремтіння, перкуторно – притуплення легеневого
звуку, аускультативно – різнокаліберні вологі ("хлюпаючі") хрипи на фоні
бронхіального дихання. На оглядовій рентгенограмі у правій легені
виявлено масивне негомогенне субтотальне затемнення з наявністю
ділянок прояснення. У S1-2 лівої легені визначаються вогнища
обсіменіння середньої інтенсивності. В харкотинні виявлено МБТ. Аналіз
крові: Л – 18,0х109/л, п-15%, л-17%, ШОЕ – 48 мм/год.
Яка клінічна форма туберкульозу виявлена у хворого?
А. Інфільтративний туберкульоз легень (лобіт).
В. Казеозна пневмонія.
С. Міліарний туберкульоз легень.
D. Підгострий дисемінований туберкульоз легень.
E. Первинний туберкульозний комплекс.
2.
При поступленні до стаціонару хворий 62-х років скаржиться на
фебрильну температуру, слабість, профузний піт в нічний час, відсутність
апетиту, кашель з харкотинням з домішками крові. Об'єктивно: над лівою
легенею, у верхніх її відділах, визначається притуплення легеневого звуку,
вислуховуються крупнопухирчасті хрипи на фоні бронхіального дихання.
Аналіз крові: Л-16,8х109/л, п-10%, л-18%, ШОЕ-52 мм/год. На
оглядовій рентгенограмі у S1-2,6 лівої легені визначається середньої
194
Фтизіатрія: навчально-методичний посібник
інтенсивності неоднорідна інфільтрація легеневої тканини, яка зливається
з коренем легені. В прилеглій легеневій тканині наявні вогнищеві тіні
різної інтенсивності.
Яке захворювання виявлено у хворого?
А. Бронхопневмонія лівої легені.
В. Периферичний рак лівої легені.
С. Казеозна пневмонія лівої легені.
D. Абсцес лівої легені.
E. Лівосторонній ексудативний плеврит.
3.
Чоловік 25-ти років захворів гостро. Відмічає остуду, підвищення
температури до 38,0°С, різку слабість, втрату апетиту, кашель з
харкотинням. Над верхньою ділянкою правої легені визначено посилення
голосового тремтіння, притуплення легеневого звуку, наявність вологих
хрипів. Аналіз крові: Л-15,4х109/л, п-12%, л-20%, ШОЕ-48 мм/год. В
харкотинні МБТ(-). На оглядовій рентгенограмі у S1,2,3 верхньої частки
правої легені визначаються інтенсивні казеозні вогнища з нечіткими
контурами, злиті між собою. Наявні декілька ділянок прояснення. В
середній і нижній частках – вогнищеві тіні середньої інтенсивності.
Клініко-рентгенологічні дані відповідають казеозній пневмонії правої
легені, але для правильної тактики ведення хворого слід провести
диференціальну діагностику.
З яким захворюванням потрібно провести диференціальну
діагностику у даного хворого?
А. Плеврит.
В. Центральний рак.
С. Гангрена легені.
D. Метастатичний рак.
E. Плевропневмонія.
4.
Хворий 38-ми років скаржиться на виражену слабість, підвищення
температури до 39,0°С, пітливість в нічний час, відсутність апетиту,
кашель з харкотинням, задишку при ходьбі.
Об'єктивно: стан хворого тяжкий, зниженого харчування, шкірні
покриви бліді, гарячі, вологі на дотик. Частота дихання – 30/хвилину. Над
правою легенею, нижче ключиці, відмічається притуплення перкуторного
звуку, ослаблене дихання. Над усією правою легенею вислуховується
велика кількість вологих хрипів. Оглядова рентгенограма: у правій легені,
від І ребра до діафрагми, визначається негомогенна інфільтрація легеневої
тканини з ділянками прояснення. В лівій легені – множинні вогнища
обсіменіння. В харкотинні МБТ+. Виявлені зміни відповідають казеозній
пневмонії правої легені.
Яке лікування доцільно призначити хворому при таких клінікорентгенологічних даних?
А. Ізоніазид + Рифампіцин + Стрептоміцин + Піразинамід.
В. Ізоніазид + Рифампіцин + Стрептоміцин + Етамбутол.
С. Ізоніазид + Рифампіцин + Стрептоміцин + Піразинамід +Етамбутол
(тричі на тиждень).
D. Ізоніазид + Рифампіцин + Піразинамід + Етамбутол.
E. Рифампіцин + Стрептоміцин + Етамбутол + Піразинамід.
Збірник завдань для тестового контролю знань
195
5.
Хворому 65-ти років встановлено клінічний діагноз: ВДТБ
(18.10.2004) лівої легені (казеозна пневмонія), Дестр+, МБТ+М+К+РезистРезистІІ0, ГІСТ0, Ка1Ког4(2004). При поступленні на оглядовій
рентгенограмі у лівій легені виявлено неоднорідне субтотальне затемнення
з нечітким контуром та проясненням у центрі. За 9 місяців лікування
досягнуто позитивних результатів. Рентгенологічно: субтотальне
затемнення частково розсмокталося, деструкція не визначається. На місті
інфільтрації легеневої тканини сформувались фіброзно-циротичні зміни.
Яка форма туберкульозу сформувалась у хворого внаслідок
лікування казеозної пневмонії?
А. Фіброзно-кавернозний туберкульоз.
В. Інфільтративний (лобіт) туберкульоз.
С. Циротичний туберкульоз.
D. Хронічний дисемінований туберкульоз.
E. Підгострий дисемінований туберкульоз.
6.
Чоловік 32-х років захворів гостро. Відмічає лихоманку, підвищення
температури до 38,3°С, різку слабість, втрату апетиту, кашель з
харкотинням. Аналіз крові: Л-15,4х109/л, п-12%, л-20%, ШОЕ-48
мм/год. У харкотинні МБТ(-). На оглядовій рентгенограмі у верхній частці
правої легені визначаються масивні вогнищеві тіні зливного характеру з
ділянками прояснення. У середній і нижній частках – вогнища
обсіменіння.
Які фізикальні дані будуть характерні над зоною ураження у даного
хворого?
А. Посилення легеневого звуку, везикулярне дихання, одиничні вологі
хрипи.
В. Ясний легеневий звук, дихання амфоричне, хрипів немає.
С. Легеневий звук з тимпанічним відтінком, дихання ослаблене, хрипів
немає.
D. Ясний легеневий звук, дихання жорстке, сухі та вологі хрипи.
E. Притуплення легеневого звуку, дихання ослаблене, вологі хрипи.
7.
Хворий 29-ти років перебуває у стаціонарі з приводу ВДТБ
(3.09.2004) верхньої частки лівої легені (казеозна пневмонія), Дестр+,
МБТ+М+К+Резист- РезистІІ0, ГІСТ0, Кат1Ког3(2004). При поступленні на
оглядовій рентгенограмі у лівій легені виявлено масивне гомогенне
затемнення з нечітким контуром та проясненням в центрі; в інших
ділянках – вогнища обсіменіння. За 6 місяців лікування досягнуто
позитивних результатів. Рентгенологічно визначається майже повне
розсмоктування вогнищ обсіменіння і часткове – гомогенного затемнення у
верхній частці. На місті інфільтративних змін формується фіброз, а на
місті прояснення – сформувалась каверна (4,0х5,0см).
Яке лікування в подальшому найдоцільніше провести хворому?
А. Призначити препарати розсмоктувальної дії.
В. Призначити гормональні препарати.
С. Призначити імунокоректори.
D. Хірургічне лікування.
E. Призначити протизапальні засоби.
196
Фтизіатрія: навчально-методичний посібник
8.
Хворий 45-ти років скаржиться на різку слабість, підвищення
температури до 39,0°С, сильну пітливість, відсутність апетиту, кашель з
харкотинням, задишку. Стан хворого тяжкий. Над правою легенею, від
верхівки до V ребра, визначено посилення голосового тремтіння,
притуплення легеневого звуку, бронхіальне дихання з наявністю вологих
хрипів. Аналіз крові: Л-17,4х109/л, п-12%, л-12%, ШОЕ – 66 мм/год. В
харкотинні МБТ+. Оглядова рентгенограма: у правій легені (від І до ІV
ребра) – масивне затемнення, без чітких меж, з наявністю порожнини
розпаду; у нижньому і середньому відділах – вогнища обсіменіння.
Який діагноз встановлено хворому?
А. ВДТБ (3.03.2005) верхньої частки правої легені (інфільтративний),
Дестр-, МБТ-М-К-, ГІСТ0, Кат1Ког1(2005).
В. ВДТБ (3.03.2005) верхньої частки правої легені (казеозна пневмонія),
Дестр+, МБТ+М+К+Резист0 РезистІІ0, ГІСТ0, Кат1Ког1(2005).
С. ВДТБ (3.03.2005) верхньої частки правої легені (казеозна пневмонія),
Дестр-, МБТ-М-К-, ГІСТ0, Кат3Ког1(2005).
D. ВДТБ (3.03.2005) верхньої частки правої легені (міліарний), Дестр+,
МБТ+М+К+Резист0 РезистІІ0, ГІСТ0, Кат1Ког1(2005).
E. ВДТБ (3.03.2005) верхньої частки правої легені (підгострий
дисемінований), Дестр+, МБТ-М-К-, ГІСТ0, Кат1Ког1(2005).
Еталони відповідей:
8.В.
1. В.
2.С.
3.Е.
4. А.
5.С.
6.Е.
7.D.
Тестові завдання для диференційованого заліку
1. З яким захворюванням найчастіше проводять диференціальну
діагностику казеозної пневмонії?
А. Стафілококова пневмонія.
В. Центральний рак.
С. Еозинофільна пневмонія.
D. Бронхопневмонія.
E. Бронхоектатична хвороба.
2. На фоні яких ускладнень туберкульозу легень частіше розвивається
казеозна пневмонія?
А. Легенева кровотеча.
В. Спонтанний пневмоторакс.
С. Туберкульоз гортані.
D. Амілоїдоз нирок.
E. Ателектаз частки легені.
197
Збірник завдань для тестового контролю знань
3. Під виглядом яких захворювань найчастіше перебігає туберкульозний
інфільтрат?
А. Периферичний рак.
В. Ретенційна кіста.
С. Пневмонія.
D. Еозинофільний інфільтрат.
E. Аспергільома.
4.
Чоловік 36-ти років захворів гостро після операції з приводу
перфоративної виразки шлунку. На рентгенограмі у верхній частці правої
легені визначено масивну інфільтрацію легеневої тканини з декількома
порожнинами розпаду. Проба Манту з 2 ТО ППД-Л сумнівна. Аналіз крові:
Л – 17,0 10 /л, ШОЕ – 52 мм/год. В харкотинні знайдено МБТ.
Яка найімовірніша форма туберкульозу легень виявлена у хворого?
А. Інфільтративна.
В. Вогнищева.
С. Фіброзно-кавернозна.
D. Казеозна пневмонія.
E. Циротична.
5. Які зміни в аналізі крові є найхарактернішими у хворих на
казеозну пневмонію?
А. Л – 25,0 109/л, е – 3%, п – 6%, с – 51%, л – 23%, м – 7%, ШОЕ –
6 мм/год.
В. Л – 9,8 109/л, е – 11%, п – 6%, с – 65%, л – 13%, м – 5%, ШОЕ –
36 мм/год.
С. Л – 4,0 109/л, е – 2%, п – 2%, с – 60%, л – 26%, м – 9%, ШОЕ –
6 мм/год.
D. Л – 17,5 109/л, е – 10%, п – 12%, с – 64%, л – 14%, м – 2%, ШОЕ
– 58 мм/год.
E. Л – 6,0 109/л,
е – 4%, п – 3%, с – 60%, л – 26%, м – 6%, ШОЕ
– 7 мм/год.
Еталони відповідей:
1.A
2.A.
3.C.
4.D.
5.B.
198
Фтизіатрія: навчально-методичний посібник
ТУБЕРКУЛЬОМА ЛЕГЕНЬ
Контроль початкового рівня знань
1. Який рентгенологічний синдром супроводжує наявність туберкульоми
легені?
А. Синдром вогнищевої тіні.
В. Синдром "кулястого" утворення.
С. Синдром обмеженого затемнення.
D. Синдром кільцеподібного просвітлення.
E. Синдром патології кореня легені.
2. Яка рентгенологічна картина характерна для туберкульоми?
А. Інтенсивна тінь із розмитими контурами, у центрі з просвітленням і
горизонтальним рівнем рідини.
В. Округла гомогенна тінь, із чіткими контурами, частіше у глибоких
шарах легені, прилегла легенева тканина не змінена.
С. Округла інтенсивна тінь у І,ІІ, ІV сегментах з чіткими контурами,
деколи із серпоподібним проясненям або включенням вапна.
D. Гомогенна тінь із горбистими контурами, тяжами у вигляді
"променів", іноді збільшені лімфатичні вузли в корені.
E. Округла гомогенна тінь із чіткими контурами, іноді з включенням
вапна. Прилегла легенева тканина не змінена.
3. Яка тактика лікування є найефективнішою при туберкульомі легень?
А. Резекційна хірургія на фоні хіміотерапії.
В. Хіміотерапія + загальнозміцнювальна терапія.
С. Хіміотерапія у сполученні із розсмоктувальною терапією.
D. Фізіотерапія на фоні хіміотерапії.
E. Хіміотерапія у сполученні з гормональною терапією.
4. При якій ситуації доцільне оперативне втручання при туберкульомі?
А. Стаціонарний перебіг.
В. Розпад і бактеріовиділення.
С. Малі розміри туберкульоми (до 2 см).
D. Регресуючий перебіг туберкульоми.
E. Похилий вік.
5. Яке визначення туберкульоми?
А. Туберкульома – це обмежений сполучнотканинною капсулою фокус
казеозу, розміром більше 1 см із хронічним, торпідним перебігом.
В. Туберкульома – це вогнище специфічної пневмонії розміром до 1 см,
локалізоване в межах 1-2 сегментів.
С. Туберкульома – це зона специфічного запалення, переважно
ексудативного характеру, розміром більше 1 см, зі схильністю до
спонтанного вилікування.
Збірник завдань для тестового контролю знань
199
D. Туберкульома – це зона специфічного запалення, переважно
ексудативного характеру, розміром більше 1 см, зі схильністю до
прогресування і розпаду.
E. Туберкульома – це розростання грубої сполучної тканини в легені як
результат інволюції різних клінічних форм туберкульозу.
6. Яка чутливість до туберкуліну за пробою Манту з 2 ТО ППД-Л
характерна для туберкульоми?
А. Негативна.
В. Папула 5-10 мм.
С. Часто гіперергічна.
D. Наявність гіперемії без утворення папули.
E. Папула 2-4 мм.
7. Який перебіг найхарактерніший для туберкуломи?
А. Поступово-прогресуюче погіршання стану.
В. Малосимптомний або безсимптомний.
С. Гострий початок, швидке погіршання стану.
D. Підгострий, нагадує грип чи пневмонію.
E. Гострий початок, швидкий зворотний розвиток під впливом
хіміопрепаратів.
8. Які клінічні симптоми є найвластивішими для туберкульоми?
А. Деколи субфебрилітет, кашель незначний, скарг може не бути.
В. Надсадний кашель, біль у грудній клітці, задишка.
С. Висока температура, остуда, біль у грудній клітці, гнійне харкотиння.
D. Кашель, харкотиння із неприємним запахом, пітливість,
кровохаркання.
E. Біль у грудній клітці, кровохаркання, задишка.
9. Яка морфологічна різновидність туберкульоми може стати результатом
вогнищевого туберкульозу?
А. Інфільтративно-пневмонічна.
В. Гомогенна.
С. Псевдотуберкульома.
D. Конгломератна.
E. Шарувата.
10. З чим пов'язана низька ефективність хіміотерапевтичного лікування
туберкульоми?
А. Відсутність у ній кровоносних судин.
В. Це вторинна форма туберкульозу.
С. При туберкульомі завжди є поліхіміорезистентність.
D. При туберкульомі завжди порушена прохідність дренуючого бронха.
E. При туберкульомі є гіперергічна чутливість до туберкуліну.
200
11.
Фтизіатрія: навчально-методичний посібник
Яка морфологічна різновидність
результатом тривалого її перебігу?
А. Інфільтративно-пневмонічна.
В. Гомогенна.
С. Псевдотуберкульома.
D. Конгломератна.
E. Шарувата.
туберкульоми
може
стати
12. Який інструментальний метод допоможе у верифікації діагнозу при
наявності у середньому легеневому полі округлого фокуса до 3 см в
діаметрі з відносно чіткими контурами?
А. Флюорографія.
В. Бронхографія.
С. Трансторакальна пункційна біопсія.
D. Бронхоскопія.
E. Рентгеноскопія.
13. Який тип дихання вислуховується при туберкульомі?
А. Везикулярне.
В. Бронхіальне.
С. Амфоричне.
D. Стенотичне.
E. Змішане.
14. Яка лікувальна тактика при вперше виявленій туберкульомі розміром
3-4 см?
А. Термінове хірургічне втручання.
В. Лікування починають з призначення протитуберкульозних
препаратів, потім оперативне.
С. Лише специфічне консервативне лікування.
D. Динамічне спостереження.
E. Туберкулінотерапія.
15. Яка комбінація протитуберкульозних препаратів є найдоцільнішою
при невеликій вперше виявленій туберкульомі?
А. Ізоніазид, рифампіцин, піразинамід.
В. Стрептоміцин, ізоніазид, рифампіцин.
С. Стрептоміцин, рифампіцин, етамбутол.
D. Амікацин, канаміцин, піразинамід.
E. Рифампіцин, офлоксацин, піразинамід.
Еталони відповідей: 1.В. 2.С. 3.А. 4. В. 5.А. 6.С. 7.В. 8. А. 9.D. 10.А.
11.Е. 12.С. 13.А. 14.В. 15.А.
Збірник завдань для тестового контролю знань
201
Контроль поточної навчальної діяльності
1.
Хворий 45-ти років. При оформленні на роботу у II сегменті правої
легені виявлено фокус затемнення 4 см у діаметрі із серпоподібним
проясненням. Тінь середньої інтенсивності, контури чіткі, рівні. Останні 3
роки рентгенологічно не обстежувався. Аналіз крові відповідає нормі.
Об'єктивно без патології.
Між якими захворюваннями слід провести диференціальну
діагностику у першу чергу?
2.
Хворий 45-ти років. При оформленні на роботу у II сегменті правої
легені виявлено фокус затемнення 4 см у діаметрі із серпоподібним
проясненням. Тінь середньої інтенсивності, контури чіткі, рівні. Останні 3
роки рентгенологічно не обстежувався. Аналіз крові відповідає нормі.
Об'єктивно без патології.
Яке захворювання найімовірніше виявлено у хворого?
3.
Хворий 49-ти років. При оформленні на роботу у II сегменті правої
легені виявлено фокус затемнення 4 см у діаметрі із серпоподібним
проясненням. Тінь середньої інтенсивності, контури чіткі, рівні. Останні 3
роки рентгенологічно не обстежувався. Аналіз крові відповідає нормі.
Об'єктивно без патології. Бактеріоскопічним методом у харкотинні
виявлено МБТ.
Для якої форми туберкульозу характерні виявлені рентгенологічні
зміни у хворого?
4.
Хворий 47-ми років. При оформленні на роботу рентгенологічно у II
сегменті правої легені виявлено фокус затемнення 4 см у діаметрі із
серпоподібним ексцентричним проясненням та вогнищевими тінями
навколо. Тінь середньої інтенсивності, контури чіткі, рівні. Останні 3 роки
рентгенологічно не обстежувався. Аналіз крові в нормі. Об'єктивно без
патології. Бактеріоскопічним методом у харкотинні виявлено МБТ.
Які клініко-рентгенологічні ознаки свідчать на користь туберкульозу
у хворого?
5.
Хворий 50-ти років. При оформленні на роботу у II сегменті правої
легені виявлено фокус затемнення 4 см у діаметрі із серпоподібним
проясненням та вогнищевими тінями навколо. Тінь середньої
інтенсивності, контури чіткі, рівні. Останні 3 роки рентгенологічно не
обстежувався. Аналіз крові відповідає нормі. Об'єктивно без патології.
Бактеріоскопічним методом у харкотинні виявлено МБТ.
Яка клінічна форма туберкульозу виявлена у хворого?
6.
Хворий 50-ти років. При оформленні на роботу у II сегменті правої
легені виявлено фокус затемнення 4 см у діаметрі із серпоподібним
проясненням та вогнищевими тінями навколо. Тінь середньої
202
Фтизіатрія: навчально-методичний посібник
інтенсивності, контури чіткі, рівні. Останні 3 роки рентгенологічно не
обстежувався. Аналіз крові відповідає нормі. Об'єктивно без патології.
Бактеріоскопічним методом у харкотинні виявлено МБТ.
Які рентгенологічні ознаки свідчать на користь туберкульоми?
7.
Чоловік 51-го року мав контакт з хворим на туберкульоз. Останні 2
роки рентгенологічно не обстежувався. Зараз у II сегменті правої легені
виявлено фокус затемнення 4 см у діаметрі із серпоподібним проясненням
та вогнищевими тінями навколо. Тінь середньої інтенсивності, контури
чіткі, рівні. Аналіз крові відповідає нормі. Об'єктивно без патології.
Бактеріоскопічним методом у харкотинні виявлено МБТ.
Сформулюйте діагноз у відповідності з клінічною класифікацією.
8.
Пацієнт 43-х років мав контакт з хворим на туберкульоз. Останні 2
роки рентгенологічно не обстежувався. Зараз у II сегменті правої легені
виявлено фокус затемнення 4 см у діаметрі із серпоподібним проясненням
та вогнищевими тінями навколо. Тінь середньої інтенсивності, контури
чіткі, рівні. Аналіз крові відповідає нормі. Об'єктивно без патології.
Бактеріоскопічним методом у харкотинні виявлено МБТ.
Який план лікування хворого?
9.
Хворий 34-х років. При оформленні на роботу рентгенологічно у VI
сегменті правої легені виявлено фокус затемнення 3 см у діаметрі із
серпоподібним проясненням. Тінь середньої інтенсивності, контури чіткі,
рівні. Останні 5 років рентгенологічно не обстежувався. Аналіз крові
відповідає нормі. Об'єктивно без патології.
Яка клінічна форма туберкульозу виявлена у хворого?
10. Хворий 34-х років. При оформленні на роботу у VI сегменті правої
легені виявлено фокус затемнення 3 см у діаметрі із серпоподібним
проясненням. Тінь середньої інтенсивності, контури чіткі, рівні. Останні 5
років рентгенологічно не обстежувався. Аналіз крові відповідає нормі.
Об'єктивно без патології. Встановлено діагноз: туберкульома правої легені.
Якій фазі процесу відповідають виявлені рентгенологічні зміни?
Еталони відповідей:
1. Між туберкульозом і злоякісною пухлиною.
2. Туберкульоз.
3. Туберкульоми.
4. Локалізація фокусу затемнення у ІІ сегменті і наявність вогнищевих
тіней навколо, нормальна картина крові, відсутність патологічних
змін при об'єктивному обстеженні хворого та наявність МБТ у
харкотинні.
Збірник завдань для тестового контролю знань
203
5. Туберкульома.
6. Локалізація у ІІ сегменті, інтенсивність і чіткість контурів тіні,
наявність серпоподібного прояснення, вогнища обсіменіння.
7. ВДТБ (дата виявлення туберкульозу) S2 правої легені (туберкульома),
Дестр+, МБТ+М+К0 Резист0, ГІСТ0, Кат1Ког (№ кварталу) (рік
виявлення).
8. Інтенсивна етіотропна терапія впродовж 2-3 місяців, після чого
вирішити питання про хірургічне лікування.
9. Туберкульома.
10. Розпаду.
Контроль кінцевого рівня засвоєння матеріалу
1.
Пацієнта 37-ми років спрямовано на консультацію до фтизіатра з
приводу вперше виявлених змін в легенях. Скарг немає. При об'єктивному
обстеженні змін не виявлено. На флюорограмі у задньому сегменті (S2)
правої легені виявлено округлу, високої інтенсивності гомогенну тінь
2,5х3,0 см у діаметрі з чітким рівним контуром.
Яка форма туберкульозу виявлена у хворого?
А. Інфільтративна.
В. Туберкульома.
С. Вогнищева.
D. Підгостра дисемінована.
E. Первинний туберкульозний комплекс.
2.
Хворий 32-х років скаржиться на слабість, субфебрильну
температуру, підвищену пітливість, погіршення апетиту. Мав контакт з
хворим на туберкульоз батьком. При об'єктивному обстеженні хворого
патології не виявлено. Аналіз крові: Л-9,8х109/л, п-5%, ШОЕ – 22 мм/год.
На оглядовій рентгенограмі у верхівковому і задньому сегментах (S1,2)
правої легені визначається тінь середньої інтенсивності, діаметром 5,0х4,0
см з чітким контуром та серпоподібним проясненням біля медіального
краю. У прилеглій легеневій тканині наявні дрібні вогнищеві тіні різної
інтенсивності.
Яке захворювання виявлено у хворого?
А. Бронхопневмонія S1,2 правої легені.
В. Кіста S1,2 правої легені.
С. Туберкульома S1,2 правої легені.
D. Абсцес S1,2 правої легені.
E. Інфільтративний туберкульоз S1,2 правої легені.
3.
Хвора 34-х років відмічає нездужання, слабість, біль в лівій половині
грудної клітки. При об'єктивному обстеженні хворої змін не виявлено.
п-2%, ШОЕ – 18 мм/год. На оглядовій
Аналіз крові: Л-9,2х109/л,
204
Фтизіатрія: навчально-методичний посібник
рентгенограмі у верхньому сегменті (S6) нижньої частки лівої легені
відмічається округлий фокус затемнення середньої інтенсивності
діаметром 2,5 см з чітким рівним контуром. Клініко-рентгенологічні дані
відповідають туберкульомі S6 лівої легені.
З яким захворюванням потрібно провести диференціальну
діагностику туберкульоми у даного хворого?
А. Периферичний рак.
В. Саркоїдоз, ІІ стадія.
С. Плевропневмонія.
D. Інфаркт легені.
E. Кіста.
4.
Хворий 58-ми років звернувся до лікаря зі скаргами на слабість,
підвищену стомлюваність. Дані об'єктивного обстеження, аналіз крові
відповідають нормі. Оглядова рентгенограма: на фоні пневмосклерозу, у
задньому сегменті (S2) правої легені, виявлено ділянку затемнення
середньої інтенсивності, неоднорідної структури, діаметром більше 1,0 см з
рівним чітким контуром.
На підставі якої ознаки виявлені зміни на рентгенограмі віднесено до
туберкульоми легень?
А. Затемнення середньої інтенсивності.
В. Локалізація тіней саме у задньому сегменті правої легені.
С. Затемнення неоднорідної структури.
D. Затемнення більше 1,0 см з рівним чітким контуром.
E. Затемнення розміщено на фоні пневмосклерозу.
5.
Хворий 45-ти років впродовж 6-ти місяців лікується з приводу
інфільтративного туберкульозу верхівково-заднього сегменту (S1-2) лівої
легені, МБТ(-). У процесі лікування зникли симптоми туберкульозної
інтоксикації, припинилось бактеріовиділення. На контрольній
рентгенограмі у S1-2 лівої легені на місці інфільтрату визначається
округла гомогенна тінь, діаметром 3,0см з чітким контуром. У самій тіні
наявні дрібні щільні включення, навколо тіні – одиничні вогнища високої
інтенсивності.
Яка форма туберкульозу сформувалась на місті інфільтрату?
А. Фіброзно-вогнищевий туберкульоз..
В. Підгострий дисемінований туберкульоз.
С. Хронічний дисемінований туберкульоз.
D. М'яко-вогнищевий туберкульоз
E. Туберкульома.
6.
Хворий 29-ти років скаржиться слабість, нездужання, субфебрильну
температуру, біль у правій половині грудної клітки, періодичне
покашлювання з харкотинням. При перкусії в міжлопатковому просторі
справа відмічається притуплення легеневого звуку, при аускультації –
одиничні вологі хрипи. На оглядовій рентгенограмі у верхівковому і
задньому сегментах (S1,2) правої легені визначено тінь 4,0х3,0 см у
Збірник завдань для тестового контролю знань
205
діаметрі з чітким контуром неоднорідної структури та ділянкою
прояснення біля медіального краю. У харкотинні бактеріскопічним і
бактеріологічним методами виявлено МБТ.
Який діагноз встановлено хворому?
А. ВДТБ (17.02.2005) S1,2 правої легені (туберкульома), Дестр-, МБТ-МК-, ГІСТ0, Кат3Ког1(2005).
В. ВДТБ (17.02.2005) S1,2 правої легені (вогнищевий), Дестр+,
МБТ+М+К+Резист0РезистІІ0, ГІСТ0, Кат3Ког1(2005).
С. ВДТБ (17.02.2005) S1,2 правої легені (туберкульома), Дестр+, МБТ-МК-, ГІСТ0, Кат3 Ког1(2005).
D. ВДТБ (17.02.2005) S1,2 правої легені (туберкульома), Дестр+,
МБТ+М+К+Резист0РезистІІ0, ГІСТ0, Кат1Ког1(2005).
E. ВДТБ (17.02.2005) S1,2 правої легені (туберкульома), Дестр+, МБТ0
М0 К0, ГІСТ0, Кат3 Ког1(2005).
7.
Хворий 34-х років поступив до клініки після профілактичного
флюорографічного обстеження.
Скарг немає. Дані об'єктивного обстеження, лабораторних
досліджень без відхилень від норми.
На оглядовій рентгенограмі у верхньому сегменті (S6) нижньої частки
лівої легені визначено 2 округлі, гомогенні тіні діаметром 1,5-2,0 см з
чіткими контурами. Хворому встановлено діагноз: ВДТБ (12.04.2005) S6
правої легені (туберкульоми), Дестр-, МБТ0М0К0, ГІСТ0, Кат3Ког1(2005).
Яке лікування слід призначити хворому в інтенсивній фазі?
А. Ізоніазид + Рифампіцин + Стрептоміцин + Піразинамід.
В. Ізоніазид + Рифампіцин + Піразинамід.
С. Ізоніазид + Стрептоміцин + Етамбутол + Піразинамід.
D. Рифампіцин + Стрептоміцин + Етамбутол + Піразинамід.
E. Ізоніазид + Рифампіцин + Етіонамід.
8.
Хворий 34-х років скаржиться на субфебрильну температуру,
слабість, підвищену втомлюваність, періодичний кашель з харкотинням.
На оглядовій рентгенограмі у верхівковому і задньому сегментах (S1,2)
правої легені визначено неоднорідної структури тінь 5,0х5,0 см у діаметрі.
Контур тіні рівний, чіткий. Біля медіального краю тіні – серпоподібне
прояснення. У харкотинні виявлено МБТ. У хворого діагностовано
туберкульому S1,2 правої легені в фазі розпаду, МБТ(+).
Які фізикальні дані будуть характерні над зоною ураження у даного
хворого?
А. Притуплення легеневого звуку, везикулярне дихання, одиничні
вологі хрипи.
В. Ясний легеневий звук, дихання амфоричне, хрипів немає.
С. Легеневий звук з тимпанічним відтінком, дихання ослаблене,
множинні вологі хрипи.
D. Тимпаніт, дихання відсутнє, сухі і вологі хрипи.
E. Притуплення легеневого звуку, дихання бронхіальне, множинні
вологі хрипи.
206
Фтизіатрія: навчально-методичний посібник
9.
Хвора 35-ти років впродовж 8 місяців лікується з приводу
інфільтративного туберкульозу верхньої частки лівої легені, МБТ+. У
процесі лікування зникли симптоми туберкульозної інтоксикації,
припинилось бактеріовиділення. На контрольній рентгенограмі у S1-2
лівої легені на місці інфільтрату визначається округла гомогенна тінь 1,0х
1,5 см з чітким контуром. У самій тіні наявні щільні включення.
Яка має бути тактика лікаря стосовно хворої?
А. Призначити вітамінотерапію.
В. Продовжувати лікування антибактеріальними препаратами в
стаціонарі.
С. Призначити імунокоректори.
D. Продовжити лікування протитуберкульозними препаратами
амбулаторно.
E. Виписати на роботу.
10. У хворого 28-ми років спостерігається слабість, підвищена пітливість,
погіршення апетиту, покашлювання. Під лівою ключицею після
покашлювання вислуховуються одиничні вологі хрипи. Оглядова
рентгенограма: у верхівково-задньому сегменті лівої легені визначається
однорідна округла тінь діаметром 0,7 см з чітким контуром. Навколо тіні –
одиничні щільні вогнища.
Чому виявлені у хворого зміни на рентгенограмі не можна віднести
до туберкульоми легень?
А. Тінь однорідна.
В. Тінь округла.
С. Тінь має розмір до 1 см в діаметрі.
D. Тінь має чіткі контури.
E. Наявність одиничних щільних вогнищ навколо тіні.
11. Хворий 50-ти років. Скаржиться на слабість, підвищену
втомлюваність, періодичний кашель з харкотинням, субфебрильну
температуру. При об'єктивному обстеженні змін не виявлено.
На оглядовій рентгенограмі у верхівковому і задньому сегментах
правої легені наявна інтенсивна гомогенна тінь розміром 3,5 см з чітким
контуром та серпоподібним проясненням з медіального боку.
Яка форма і фаза туберкульозу легень відповідає клінікорентгенологічним особливостям хворого?
А. Вогнищевий туберкульоз, фаза інфільтрації.
В. Інфільтративний туберкульоз.
С. Інфільтративний туберкульоз, фаза розпаду.
D. Туберкульома, фаза розсмоктування та ущільнення.
E. Туберкульома, фаза розпаду.
12. Хворий 32-х років працює вчителем в школі. Проходить курс
лікування з приводу інфільтративного туберкульозу верхньої частки
Збірник завдань для тестового контролю знань
207
правої легені, МБТ(-). Через 4 місяці від початку лікування досягнуто
позитивної клніко-рентгенологічної та лабораторної динаміки. На
контрольній рентгенограмі у S1,2 правої легені на місці інфільтрату
визначаються дві округлі гомогенні тіні, діаметром більше 3 см кожна, з
рівними чіткими контурами.
Яке лікування в подальшому доцільно провести хворому?
А. Призначити препарати розсмоктувальної дії.
В. Призначити протизапальні засоби.
С. Призначити імунокоректори.
D. Використати хірургічне втручання.
E. Призначити вітамінотерапію.
Еталони відповідей: 1.В.
10.С. 11.Е. 12.D.
2.С. 3.А. 4.D. 5.Е. 6.D. 7.В. 8.А.
9.Е.
Тестові завдання для диференційованого заліку
1.В яких сегментах найчастіше локалізуються туберкульоми?
А. І, ІІ, ІІІ.
В. І, ІІ, VI.
С. І, VI, Х.
D. І, ІІ, VIII.
E. II, IV, V.
2. З яким захворюванням доцільно диференціювати туберкульому?
A. Aспергільомою.
В. Повітряною кістою.
С. Центральним раком.
D. Еозинофільним інфільтратом.
E. Хронічним абсцесом.
3.
Хвора 29-ти років впродовж останніх 5-ти місяців відмічає загальну
слабість, кашель, субфебрилітет. На оглядовій рентгенограмі у ІІ сегменті
верхньої частки лівої легені визначається округле утворення понад 3 см в
діаметрі, середньої інтенсивності. Проба Манту з 2 ТО ППД-Л – інфільтрат
діаметром 23 мм.
Який діагноз у хворої є найімовірнішим?
А. Аспергільома.
В. Периферичний рак.
С. Туберкульома.
D. Ретенційна кіста.
E. Хондрома.
208
Фтизіатрія: навчально-методичний посібник
4. Яка найраціональніша комбінація антимікобактеріальних препаратів в
інтенсивній фазі лікування у хворих на туберкульому легень, МБТ(-)?
А. Ізоніазид + стрептоміцин + рифампіцин.
В. Ізоніазид + рифампіцин + піразинамід.
С. Ізоніазид + стрептоміцин + піразинамід.
D. Рифампіцин + піразинамід + ПАСК.
E. Рифампіцин + етіонамід + канаміцин.
5. Скільки варіантів туберкульом виділяють за патоморфологічною
будовою?
А. 1.
В. 2.
С. 3.
D. 4.
E. 5.
6. Скільки виділяють варіантів клінічного перебігу туберкульом?
А. 1.
В. 2.
С. 3.
D. 4.
E. 5.
7. З якої клінічної форми туберкульозу найчастіше формується
туберкульома?
А. Дисемінованої.
В. Фіброзно-кавернозної.
С. Циротичної.
D. Вогнищевої.
E. Інфільтративної.
8. Які заходи застосовують при відсутності позитивної динаміки лікування
протягом 4 місяців у хворих на туберкульому легень?
А. Економну резекцію легені.
В. Пневмонектомію.
С. Декортикацію ураженої легені.
D. Призначають гормонотерапію.
E. Продовжують антимікобактеріальну терапію до 6-8 місяців.
9. Яка частота виявлення туберкульом у хворих на вперше діагностований
туберкульоз легень?
А. 0,5 – 1 %.
В. 3-4 %.
С. 5-6 %.
D. 7-9 %.
E. 10-15 %.
209
Збірник завдань для тестового контролю знань
10. Чоловік 43-х років, курець, скаржиться на кашель з незначним
виділенням харкотиння, субфебрилітет, схуднення. З підозрою на
абсцедуючу пневмонію госпіталізований у діагностичне відділення. На
рентгенограмі у верхній частці правої легені відмічається затемнення
розміром 4 4 см з чітким зовнішнім контуром та серпоподібним
проясненням. Аналіз крові: Л – 9,0 10 /л, ШОЕ – 19 мм/год. Аналіз
харкотиння: лейкоцити – 2 в полі зору.
Яке захворювання найімовірніше діагностовано у хворого?
А. Периферичний рак.
В. Абсцес легені..
С. Туберкульома.
D. Доброякісна пухлина.
E. Аспергільома.
Еталони відповідей:
10.С
1.B
2.A
3.C
4.B
5.С
6.C
7.E
8.A
9.A
210
Фтизіатрія: навчально-методичний посібник
ТУБЕРКУЛЬОЗНИЙ ПЛЕВРИТ
(У ТОМУ ЧИСЛІ ЕМПІЄМА)
Контроль початкового рівня знань
1. Як підтверджується туберкульозна етіологія плевриту?
А. Наявністю змін туберкульозної природи в легенях або інших органах.
В. Знаходженням МБТ у плевральній рідині або харкотинні.
С. Вираженою реакцією на пробу Манту або недавнім "віражем"
туберкулінових реакцій.
D. Пункційною біопсією плеври.
E. Все перелічене має значення для підтвердження етіології плевриту.
2. Який механізм розвитку плевральної запальної реакції мікобактеріями
туберкульозу.
А. Лише лімфогенний.
В. Лімфогенно-гематогенний.
С. Спутогенний.
D. Бронхогенний.
E. Лише гематогенний.
3. Чим обумовлена поява ексудату в плевральній порожнині у хворих на
різні клінічні форми туберкульозу?
А. Анатомічним і функціональним зв'язком між листками плеври,
лімфатичними вузлами та лімфатичною системою легень.
В. Запальною реакцією у плеврі, яка викликається МБТ, що проникли у
плевру з током лімфи із вогнищ або інфільтратів у легенях.
С. Запальною реакцією у плеврі, яка викликається МБТ, що проникли у
плевру в результаті бактеріемії.
D. Як прояв гіперсенсибілізації плеври продуктами розпаду МБТ.
E. Все зазначене правильне.
4. При якому виді ексудату кількість вільної рідини в плевральній
порожнині невелика, ексудат швидко організується, залишаючи після
себе шварти?
А. Гнійному.
В. Серозному.
С. Фібринозному та серозно-фібринозному.
D. Геморагічному та серозно-геморагічному.
E. Серозно-гнійному.
5. Який варіант туберкульозного плевриту є найпоширенішим за
частотою?
А. Ексудат з наявністю серозної або серозно-геморагічної рідини.
В. Панцирний.
Збірник завдань для тестового контролю знань
211
С. Хільозний.
D. Геморагічний.
E. Гнійний.
6. Який характер ексудату при туберкульозній емпіємі плеври?
А. Серозно-фібринозний і фібринозний.
В. Серозно-гнійний та гнійний.
С. Геморагічний.
D. Серозно-геморагічний.
E. Хільозний.
7. Для якого захворювання або стану не характерний трансудатний випіт
у плевральну порожнину?
А. Мікседема.
В. Цироз печінки.
С. Туберкульоз.
D. Застійна серцева недостатність.
E. Нефротичний синдром.
8. Який склад плевральної рідини характерний для ексудату?
А. Питома вага – 1025, білок – 45 г/л, білок (у випоті/ у сироватці крові)
– 0,8, активність ЛДГ -2,1 ммоль/(л/год), вміст клітин -2,1х109/л.
В. Питома вага – 1010, білок – 20 г/л, білок (у випоті/ у сироватці крові)
– 0,2, активність ЛДГ – 1,1 ммоль/(л/год), вміст клітин – 0,8х109/л.
С. Питома вага – 1005, білок – 15 г/л, білок (у випоті/ у сироватці крові)
– 0,3, активність ЛДГ – 0,9 ммоль/(л/год), вміст клітин – 0,5х109/л.
D. Питома вага – 1000, білок – 10 г/л, білок (у випоті/ у сироватці крові)
– 0,4, активність ЛДГ – 1,3 ммоль/(л/год), вміст клітин – 0,6х109/л.
E. Все перелічене – ексудат.
9. Який метод дослідження є вирішальним у діагностиці плевриту будьякої етіології?
А. Рентгенологічний.
В. Ультразвукова діагностика.
С. Вивчення клініки та даних фізикальних методів.
D. Плевральна пункція.
E. Туберкулінові проби.
10. Ускладненням якої форми туберкульозу може бути алергічний
плеврит?
А. Інфільтративного.
В. Вогнищевого.
С. Підгострого дисемінованого.
D. Туберкульоми.
E. Туберкульозу внутрішньогрудних лімфатичних вузлів.
212
Фтизіатрія: навчально-методичний посібник
11. Яким методом при алергічному туберкульозному плевриті знаходять
МБТ у плевральній рідині?
А. Ніяким методом неможливо знайти.
В. Методом прямої бактеріоскопії.
С. Методом флотації.
D. Культуральним методом.
E. Методом люмінесцентної мікроскопії.
12. Ускладненням якої форми легеневого туберкульозного процесу може
бути розвиток перифокального плевриту?
А. Фіброзно-кавернозного.
В. Інфільтративного.
С. Підгострого дисемінованого.
D. Хронічного дисемінованого.
E. Всі зазначені форми можуть ускладнюватися перифокальним
плевритом.
13. Які заходи є найголовнішими у лікуванні при накопиченні гнійного
ексудату при туберкульозі плеври?
А. Збільшення кількості протитуберкульозних препаратів.
В. Повторні аспірації ексудату із створенням негативного тиску в
плевральній порожнині.
С. Призначення кортикостероїдів.
D. Призначення дезінтоксикаційної терапії.
E. Все перелічене.
14. Які ускладнення можуть супроводжувати туберкульозну емпієму?
А. Бронхоплевральна нориця.
В. Торакальна нориця.
С. Амілоїдоз внутрішніх органів.
D. Пневмоплеврит.
E. Все зазначене вище.
15. Який характер ексудату при туберкульозній етіології плевриту?
А. Переважно лімфоцитарний.
В. Переважно нейтрофільний.
С. Хільозний.
D. Моноцитарний.
E. Макрофагальний.
Еталони відповіейі: 1.Е. 2. В. 3.Е. 4.С. 5.А. 6.В. 7.С. 8.А. 9.D. 10.Е. 11.А.
12.Е. 13.В. 14.Е. 15.А.
Збірник завдань для тестового контролю знань
213
Контроль поточної навчальної діяльності
1.
Хворий 29-ти років скаржиться на біль у лівій половині грудної
клітки, задишку, яка наростає. Мав контакт із хворим на туберкульоз. У
лівій легені, від 4-го ребра донизу, перкуторно визначається вкорочення
легеневого звуку, аускультативно – різко ослаблене дихання.
Рентгенологічно: у лівій легені, від 4-го ребра до купола діафрагми,
відмічається гомогенне затемнення, верхній контур якого йде косо. У
другому сегменті лівої легені виявлено нечисленні малоінтенсивні
вогнищеві тіні. Плевральна рідина: питома вага – 1020, серозна, слабко
опалесцентна, білок 50 г/л, лімфоцити – 80%, проба Рівальта – позитивна.
Який попередній діагноз найімовірніший у хворого?
2.
Хворий 26-ти років скаржиться на біль у лівій половині грудної
клітки, задишку, яка наростає. Мав контакт із хворим на туберкульоз. У
лівій легені, від 4-го ребра донизу, перкуторно визначається вкорочення
легеневого звуку, аускультативно – різко ослаблене дихання.
Рентгенологічно: у лівій легені, від 4-го ребра до купола діафрагми,
відмічається гомогенне затемнення, верхній контур якого йде косо. У
другому сегменті лівої легені виявлено нечисленні малоінтенсивні
вогнищеві тіні. Плевральна рідина: питома вага – 1020, серозна, слабко
опалесцентна, білок 50 г/л, лімфоцити – 80%, проба Рівальта – позитивна.
Які ознаки свідчать про наявність у хворого ексудативного плевриту?
3.
У дитини 11-ти років виявлено "віраж" туберкулінової проби. При
клініко-рентгенологічному обстеженні установлені ознаки, що вказують
на наявність рідини у правій плевральній порожнині. При плевральній
пункції отримана солом`яно-жовтого кольору, злегка опалесцентна рідина.
Реакція Рівальта позитивна. Питома вага 1019, білок 45 г/л, лімфоцитів
90%. МБТ і АК не виявлено.
Яке захворювання найвірогідніше виявлено у хворого?
4.
Хворий 20-ти років скаржиться на різко виражену задишку,
підвищення температури до 39 °С, кашель, нічну пітливість. Виражений
акроціаноз. У правій легені, від ключиці донизу, відмічається вкорочення
перкуторного звуку, а від 4-го ребра – тупість. Дихання над правою
легенею не вислуховується. Межі серця зміщені вліво. Рентгенологічно: у
правій легені, від 4-го ребра до діафрагми, виявлено гомогенне затемнення
з косим верхнім контуром. Проба Манту з 2 ТО ППД-Л – інфільтрат
діаметром 25 мм. Аналіз крові: Л – 12х109/л, ШОЕ – 30 мм/год. Із
плевральної порожнини аспіровано 850 мл серозної рідини з перевагою в
ній лімфоцитів, реакція Рівальта позитивна, питома вага – 1020.
Яка етіологія плевриту найімовірніше визначається у хворого?
214
Фтизіатрія: навчально-методичний посібник
5.
Хворий 20-ти років занедужав гостро. Підвищилась температура до
39° , з'явився сухий кашель та біль у правій половині грудної клітки, який
підсилювався при кашлі, глибокому вдиху. У наступному наростала
задишка, біль зменшився. Права половина грудної клітки відстає в акті
дихання. У правій легені, від 4-го ребра донизу, перкуторно визначається
тупість, аускультативно – різко ослаблене дихання. Аналіз крові: Л – 9,1х
09/л, ШОЕ – 30 мм/год. Проба Манту з 2 ТО ППД-Л – інфільтрат діаметром
25 мм. Рентгенологічно: у правій легені, від IV ребра до діафрагми,
виявлено гомогенне затемнення з косим верхнім контуром. Органи
середостіння зміщені вліво. Встановлено діагноз: правосторонній плеврит.
Яке дослідження слід провести хворому у першу чергу для
підтвердження діагнозу?
6.
Хворий 8-ми років занедужав гостро. Підвищилась температура до
39°С, з'явився сухий кашель, та біль у правій половині грудної клітки,
який підсилювався при кашлі, глибокому вдиху. У наступному наростала
задишка, біль зменшився. Права половина грудної клітки відстає в акті
дихання. У правій легені, від 4-го ребра донизу, перкуторно визначається
тупість, аускультативно – різко ослаблене дихання. Аналіз крові: Л – 9,8х
109/л, ШОЕ – 32 мм/год. Проба Манту з 2 ТО ППД-Л – інфільтрат
діаметром 23 мм. Рентгенологічно: у правій легені, від IV ребра до
діафрагми, виявлено гомогенне затемнення з косим верхнім контуром.
Органи середостіння зміщені вліво. Встановлено діагноз: правосторонній
плеврит.
Яке дослідження допомогло би підтвердити туберкульозну етіологію
плевриту?
7.
Хворий 25-ти років занедужав гостро. Підвищилась температура до
39 °С, з'явився сухий кашель та біль у правій половині грудної клітки, який
підсилювався при кашлі, глибокому вдиху. У наступному наростала
задишка, біль зменшився. Права половина грудної клітки відстає в акті
дихання. У правій легені, від 4-го ребра донизу, перкуторно визначається
тупість, аускультативно – різко ослаблене дихання. Аналіз крові: Л – 9,2х
09/л, ШОЕ – 33 мм/год. Проба Манту з 2 ТО ППД-Л – інфільтрат діаметром
23 мм. Рентгенологічно: у правій легені, від IV ребра до діафрагми,
виявлено гомогенне затемнення з косим верхнім контуром. Органи
середостіння зміщені вліво. При дослідженні плевральної рідини:
лімфоцитів 90%, реакція Рівальта ++++. Діагноз – правосторонній
плеврит.
Яка етіологія плевриту у хворого є найімовірнішою?
8.
Хворий 25-ти років занедужав гостро. Підвищилась температура до
39° С, з'явився сухий кашель та біль у правій половині грудної клітки, який
підсилювався при кашлі, глибокому вдиху. У наступному наростала
задишка, біль зменшився. Права половина грудної клітки відстає в акті
дихання. У правій легені, від 4-го ребра донизу, перкуторно визначається
тупість, аускультативно – різко ослаблене дихання. Аналіз крові: Л – 9,2х
Збірник завдань для тестового контролю знань
215
09/л, ШОЕ – 33 мм/год. Проба Манту з 2 ТО ППД-Л – інфільтрат діаметром
23 мм. Рентгенологічно: у правій легені, від IV ребра до діафрагми,
виявлено гомогенне затемнення з косим верхнім контуром. Органи
середостіння зміщені вліво. При дослідженні плевральної рідини:
лімфоцитів 90%, реакція Ривальта ++++.
Яка клінічна форма туберкульозу у хворого?
9.
У дитини 12-ти років виявлено "віраж" туберкулінової проби. При
клініко-рентгенологічному обстеженні установлені ознаки, що вказують
на наявність рідини в правій плевральній порожнині. При плевральній
пункції отримана солом`яно-жовтого кольору, злегка опалесцентна рідина.
Реакція Рівальта позитивна. Питома вага 1019, білок 45 г/л, лімфоцитів
90%. МБТ і АК не виявлено.
Яка етіологія плевриту у дитини?
10. Хворий 30-ти років скаржиться на підвищення температури до 38°С,
біль у лівому боці, що підсилюється при кашлі, глибокому вдиху. В останні
3 дні відмічає зменшення болю і наростання задишки. Клінікорентгенологічно виявлено ознаки накопичення рідини в лівій плевральній
порожнині. Зроблено плевральну пункцію. Отримано серозну, злегка
опалесцентну рідину (питома вага 1040, білок 55 г/л, лімфоцитів 92%,
МБТ і АК не виявлено). У II сегменті лівої легені визначається група
вогнищ різної інтенсивності на фоні пневмосклерозу.
Яка етіологія плевриту у хворого?
11. Хворий 18-ти років скаржиться на підвищення температури до 39°С,
сухий кашель, нічну пітливість, різко виражену задишку. Виражений
акроціаноз, в акті дихання беруть участь допоміжні м'язи. Над правою
легенею, від ключиці донизу, визначається укорочений перкуторний звук,
а від 4-го ребра – тупість. Дихання над правою легенею не вислуховується,
межі серця різко зміщені вліво. Зроблено плевральну пункцію. Аспіровано
900 мл серозної рідини з перевагою в ній лімфоцитів, МБТ(+).
Рентгенологічно: у правій легені, від 4-го ребра до діафрагми, виявлено
гомогенне затемнення з косим верхнім контуром, органи середостіння
зміщені вліво. Проба Манту з 2 ТО ППД-Л – інфільтрат діаметром 15 мм.
Аналіз крові: Л – 12х109/л, ШОЕ – 32 мм/год. Установлено діагноз
правобічного ексудативного плевриту туберкулозної етіології.
Яке лікування слід призначити хворому в інтенсивній фазі?
Еталони відповідей:
1. Лівосторонній ексудативний плеврит.
2. Біль у лівій половині грудної клітки, наростання задишки,
укорочення перкуторного звуку з верхньою межею по лінії ЕлісДамуазо, різке ослаблення дихання; наявність гомогенного
затемнення у лівій легені (від 4 ребра), питома вага – 1020, білок 50
г/л, проба Рівальта – позитивна, контакт із хворим на туберкульоз.
216
Фтизіатрія: навчально-методичний посібник
3. Туберкульозний плеврит.
4. Туберкульозна.
5. Плевральну пункцію
6. Дослідження плевральної рідини.
7. Туберкульозна.
8. Туберкульозний правосторонній ексудативний плеврит.
9. Туберкульозний плеврит.
10. Туберкульозний плеврит.
11. Ізоніазид +ріфампіцин +піразинамід +етамбутол +преднізолон
+плевральні пункції.
Контроль кінцевого рівня засвоєння матеріалу
1.
Хворий 47-ми років скаржиться на слабість, нездужання, втрату
апетиту, підвищення температури до 38,5°С, тупий біль у правій половині
грудної клітки. Об'єктивно: хворий лежить на правому боці, частота
дихання 40/хвилину, права половина грудної клітки відстає в акті
дихання. У середній і нижній третині правої половини грудної клітки
голосове тремтіння не проводиться, перкуторно визначається тупість,
дихання не вислуховується. Вище верхньої межі тупості легеневий звук з
тимпанічним відтінком. Останні півроку мав контакт з хворим на відкриту
форму туберкульозу, тому є підозра на туберкульоз.
Для якої форми туберкульозу характерні такі фізикальні дані?
А. Інфільтративний туберкульоз легень.
В. Циротичний туберкульоз легень.
С. Ексудативний плеврит.
D. Казеозна пневмонія.
E. Фібринозний плеврит.
2.
Хворий 44-х років скаржиться на різкий біль в правій половині
грудної клітки, слабість, підвищену стомлюваність, задишку при
фізичному навантаженні, підвищення температури до 37,8°С. Біль
посилюється на вдиху та при кашлі. На підставі скарг хворого, клінікорентгенологічних даних та лабораторного дослідження встановлено
попередній діагноз: правосторонній фібринозний плеврит. Оскільки
пацієнт має постійний контакт з хворим на туберкульоз, виникла підозра
щодо туберкульозної етіології захворювання.
Який метод обстеження слід провести у хворого для підтвердження
етіології фібринозного плевриту?
А. Комп'ютерну томографію.
В. Бронхоскопію.
С. Бронхографію.
D. Трансторакальну голкову біопсію плеври.
E. Рентгенографію.
Збірник завдань для тестового контролю знань
217
3.
Хворий 27-ми років протягом тижня відмічає біль у правій половині
грудної клітки, субфебрильну температуру, слабість, втрату апетиту,
задишку. На оглядовій рентгенограмі у правій легені виявлено високої
інтенсивності, гомогенне затемнення – від ІІІ ребра до куполу діафрагми.
Верхня межа тіні має вигляд косої лінії, нижня – зливається з куполом
діафрагми.
Після проведення плевральної пункції і дослідження плевральної
рідини хворому встановлено діагноз: ВДТБ (22.03.2005) правосторонній
плеврит (ексудативний), МБТ+М+К+Резист0, РезистІІ0, Гіст0,
Кат1Ког1(2005).
Які зміни плевральної рідини будуть характерними для
ексудативного плевриту туберкульозної етіології у даного хворого?
А. Питома вага – 1,012, білок – 20г/л, цитоз – 20% нейтрофілів, реакція
Рівальта негативна.
В. Питома вага – 1,025, білок – 50г/л, цитоз – 90% нейтрофілів, реакція
Рівальта позитивна, МБТ-.
С. Питома вага – 1,020, білок – 40г/л, цитоз – 50% нейтрофілів, реакція
Рівальта позитивна, МБТ-.
D. Питома вага – 1,020, білок – 40г/л, цитоз – 60% нейтрофілів, реакція
Рівальта позитивна, МБТ+.
E. Питома вага – 1,020, білок – 40г/л, цитоз – 60% нейтрофілів, реакція
Рівальта позитивна, МБТ-.
4.
Хворий 32-х років відмічає біль у лівому боці, субфебрильну
температуру, слабість, задишку, підвищену пітливість. Об'єктивно: ліва
половина грудної клітки відстає в акті дихання, міжреберні проміжки
випнуті. Перкуторно – вкорочення легеневого звуку по задній і бічній
поверхні від кута лопатки донизу, аускультативно – дихання над цією
ділянкою ослаблене.
Рентгенологічно: у лівій легені, від IV ребра до діафрагми, виявлено
гомогенне затемнення з косою верхньою межею, яке в нижніх відділах
зливається з тінню серця. Діагноз: лівобічний ексудативний плеврит.
Яку маніпуляцію слід провести хворому з метою встановлення
етіології плевриту?
А. Забір промивних вод бронхів.
В. Плевральну пункцію.
С. Бронхоскопію.
D. Внутрішньовенний забір крові.
E. Торакоскопію.
5.
Хворий 39-ти років перебуває у стаціонарі впродовж 5-ти місяців з
приводу правостороннього ексудативного туберкульозного плевриту. За
час лікування досягнуто позитивної клініко-рентгенологічної динаміки:
зникли бронхо-легенево-плевральні симптоми та інтоксикація,
нормалізувалися аналіз крові та склад плевральної рідини. На оглядовій
рентгенограмі: рідина повністю розсмокталась, але залишилися певні
зміни, що виникли на місці ексудату.
218
Фтизіатрія: навчально-методичний посібник
Які зміни утворились у хворого після перенесеного ексудативного
туберкульозного плевриту?
А. Деформація кореня легені.
В. Бронхоектази.
С. Емфізема легені.
D. Фіброз легені.
E. Плевральні спайки та зрощення.
6.
Підліток 15-ти років, Захворів тиждень тому, коли з'явився біль у
правій половині грудної клітки, слабість, задишка, температура
підвищилась до 38,8°С. Об'єктивно: з правого боку міжреберні проміжки
випнуті. В середніх і нижніх відділах правої легені голосове тремтіння
відсутнє, перкуторно – вкорочення легеневого звуку по лопатковій і
пахвовим лініям, аускультативно – дихання різко ослаблене.
Рентгенологічно: визначається інтенсивне затемнення правого легеневого
поля від ІІІ ребра до діафрагми. Тінь серця зміщена вліво. У 14 років
ревакцинацію на робили з причини наявності інфікування. Зараз проба
Манту з 2 ТО ППД-Л – інфільтрат діаметром 22 мм.
Який найвірогідніший діагноз у підлітка?
А. Правосторонній ексудативний плеврит туберкульозної етіології.
В. Ателектаз правої легені.
С. Правостороння казеозна пневмонія.
D. Неспецифічний правосторонній ексудативний плеврит.
E. Правостороння плевропневмонія.
7.
Хворий 49-ти років поступив до стаціонару зі скаргами на
підвищення температури до 37,8°С, різку слабість, задишку, відчуття
важкості у правій половині грудної клітки. Стан погіршився раптово, три
дні тому. Об'єктивно: легеневий звук вкорочений від кута лопатки донизу,
дихання над цією ділянкою різко ослаблене. На оглядовій рентгенограмі
визначається гомогенне інтенсивне затемнення у нижніх відділах правої
легені з косою верхньою межею. З приводу ексудативного плевриту
зроблено плевральну пункцію. Склад плевральної рідини: питома вага –
1,025, цитоз – 50% нейтрофілів, білок 50 г/л, реакція Рівальта +++,
глюкоза – 2,5 ммоль/л.
Який плеврит виявлено у хворого?
А. Парапневмонічний.
В. Пухлинний.
С. Кардіогенний.
D. Туберкульозний.
E. Паразитарний.
8.
Хворий 39-ти років поступив до стаціонару з приводу ВДТБ
(27.02.2005)
S1,2
правої
легені
(інфільтративний),
Дестр+,
МБТ+М+К0Резист0 РезистІІ0, ГІСТ0, Кат1Ког1(2005). Через два тижні
після поступлення стан хворого різко погіршився: з'явився біль у правому
боці, слабість, задишка, температура підвищилась до 38,8°С. Об'єктивно:
права половина грудної клітки відстає в акті дихання. В нижніх відділах
Збірник завдань для тестового контролю знань
219
правої легені голосове тремтіння відсутнє, перкуторно – вкорочення
легеневого звуку, аускультативно – дихання різко ослаблене.
Рентгенологічно: у правій легені відмічається інтенсивне затемнення,
протяжністю від ІІІ міжребер'я до діафрагми, з косою вгнутою верхньою
межею.
Яка причина погіршення стану хворого?
А. Розвиток ателектазу.
В. Поява повітря в плевральній щілині.
С. Поява ексудату в плевральній щілині.
D. Розвиток емфіземи.
E. Поява ексудату і повітря в плевральній щілині.
9.
Хвора 57-ми років впродовж 10 днів відмічає нездужання, слабість,
підвищену стомлюваність. Два дні тому з'явився сильний біль у лівій
половині грудної клітки, що посилюється на вдиху, сухий кашель,
задишка при фізичному навантаженні, підвищення температури до 38,2°С.
Об'єктивно: дихання поверхневе, ліва половина грудної клітки відстає в
акті дихання, болюча при пальпації. Зліва, від IV ребра до діафрагми по
середній пахвовій лінії, відмічається незначне притуплення легеневого
звуку і вислуховується шум тертя плеври. Перкуторно визначено
обмеження активної рухомості нижнього краю легень. Рентгенологічно:
зліва виявлено незначне потовщення костальної плеври.
Якій формі туберкульозу відповідають клініко-рентгенологічні зміни
у хворого?
А. Ексудативний плеврит.
В. Фібринозний плеврит.
С. Циротичний туберкульоз.
D. Казеозна пневмонія.
E. Інфільтративний туберкульоз.
10. Хвора 34-х років протягом тижня відмічає тупий біль у правій
половині грудної клітки, слабість, субфебрильну температуру, задишку.
Об'єктивно: права половина грудної клітки відстає в акті дихання. У
задньо-латеральному відділі правої легені, нижче кута лопатки,
відмічається відсутність голосового тремтіння, вкорочення перкуторного
звуку, ослаблене дихання. На оглядовій рентгенограмі у правій легені
виявлено високої інтенсивності гомогенне затемнення – від ІІІ ребра до
куполу діафрагми. Верхня межа тіні має вигляд косої лінії, нижня –
зливається з куполом діафрагми. Після проведення плевральної пункції і
дослідження плевральної рідини хворій встановлено діагноз: ВДТБ
(12.04.2005)
правосторонній
плеврит
(ексудативний),
МБТ+М+К+Резист0РезистІІ0, ГІСТ0, Кат1Ког2 (2005).
Яке лікування слід призначити хворій в інтенсивній фазі?
А. Ізоніазид + Рифампіцин + Стрептоміцин + Піразинамід.
В. Ізоніазид + Рифампіцин + Піразинамід.
С. Ізоніазид + Рифампіцин + Стрептоміцин.
D. Ізоніазид + Рифампіцин + Етамбутол.
E. Рифампіцин + Стрептоміцин + Етамбутол + Піразинамід.
220
Фтизіатрія: навчально-методичний посібник
11. Хвора 37-ми років протягом тижня скаржиться на слабість,
підвищення температури до 38,5?С, біль у лівій половині грудної клітки,
задишку. Об'єктивно: ліва половина грудної клітки відстає в акті дихання.
У задньо-латеральному відділі лівої легені, нижче кута лопатки,
відмічається відсутність голосового тремтіння, вкорочення перкуторного
звуку, ослаблення дихання. Рентгенологічно: у лівій легені, від IV ребра до
діафрагми, визначається масивне гомогенне затемнення. Тінь серця
зміщена вправо. Є підозра щодо туберкульозної етіології діагностованого
ексудативного плевриту.
Яке дослідження хворої підтвердить етіологію плевриту?
А. Бронхоскопія.
В. Рентгеноскопія.
С. Дослідження плевральної рідини.
D. Біохімічний аналіз крові.
E. Загальний аналіз крові.
12. Хворий 34-х років скаржиться на різкий біль в правому боці, слабість,
задишку при фізичному навантаженні, підвищення температури до 37,8°С.
Біль посилюється на вдиху та під час кашлю. Об'єктивно: дихання
поверхневе, права половина грудної клітки відстає в акті дихання, болюча
при пальпації. Рентгенологічно: справа виявлено незначне потовщення
костальної плеври. На підставі скарг хворого, даних фізикального,
рентгенологічнного обстеження та лабораторного дослідження встановлено
попередній діагноз: правосторонній фібринозний плеврит.
Які зміни будуть характерними при об'єктивному обстеженні
хворого?
А. Відсутність голосового тремтіння та дихання, тупий легеневий звук.
В. Ослаблення голосового тремтіння, притуплення легеневого звуку,
вологі хрипи.
С. Ослаблення голосового тремтіння, тимпаніт, відсутність дихання.
D. Можливе незначне посилення голосового тремтіння і незначне
притуплення легеневого звуку, шум тертя плеври.
С. Посилення голосового тремтіння, притуплення легеневого звуку, сухі
і вологі хрипи.
Еталони відповідей: 1.С. 2.Е. 3.D. 4.В. 5.Е. 6.А. 7.D. 8.С. 9.В.
10.А. 11.С. 12.D.
Збірник завдань для тестового контролю знань
221
ФІБРОЗНО-КАВЕРНОЗНИЙ ТУБЕРКУЛЬОЗ ЛЕГЕНЬ
Контроль початкового рівня знань
1. Яка причина формування фіброзно-кавернозного туберкульозу?
А. Стійкість до антимікобактеріальних препаратів.
В. Несвоєчасне виявлення процесу.
С. Помилки лікування.
D. Несприятливий перебіг вихідного процесу.
E. Все зазначене може бути причиною формування фібрознокавернозного туберкульозу.
2. Яка найважливіша ознака фіброзно-кавернозного туберкульозу?
А. Схильність до формування ацинозних, ацинозно-нодозних та
лобулярних вогнищ.
В. Схильність до утворення "дочірніх" інфільтратів та каверн.
С. Наявність старої фіброзної каверни та фіброзу у прилеглій легеневій
тканині.
D. Поліхіміорезистентність.
E. Періодичне або постійне бактеріовиділення.
3. До якої диспансерної категорії выдносять хворого на фібрознокавернозний туберкульоз великої давності?
А. До четвертої.
В. До першої.
С. До другої.
D. До третьої.
E. До п'ятої.
4. Які специфічні ускладнення найчастіше супроводжують фібрознокавернозний туберкульоз?
А. Туберкульоз бронха.
В. Бронхогенна дисемінація.
С. Туберкульоз гортані.
D. Туберкульоз кишок.
E. Все вище перелічене.
5. Що, передусім, потрібно враховувати, призначаючи специфічне
лікування хворому на фіброзно-кавернозний туберкульоз?
А. Вираженість симптомів інтоксикації.
В. Наявність супутньої патології.
С. Чутливість до протитуберкульозних препаратів.
D. Вираженість бронхо-легеневого синдрому.
E. Кількість та розмір каверн.
222
6.
Фтизіатрія: навчально-методичний посібник
Який перебіг найхарактерніший для фіброзно-кавернозного
туберкульозу?
А. Хвилеподібний, із періодами ремісій та загострень.
В. Гостро прогресуючий.
С. Підгострий.
D. Безсимптомний або малосимптомний.
E. Швидкий зворотний розвиток.
7. Які клінічні симптоми характерні для фіброзно-кавернозного
туберкульозу?
А. Скарг немає або є кашель із незначним виділенням харкотиння. Іноді
локальні вологі хрипи.
В. Кашель із харкотинням, задишка, деколи кровохаркання.
Періодичне підвищення температури, пітливість. Локальні вологі
хрипи. Під час ремісії – задовільний стан.
С. Кашель, харкотиння із неприємним запахом. Під час загострення –
висока температура, остуда, пітливість, деколи кровохаркання.
Вологі та сухі хрипи. "Барабанні палички".
D. Біль у грудній клітці, часто кровохаркання, задишка, дихання
ослаблене, деколи вологі або локальні сухі хрипи.
E. Скарг немає. Деколи сухий кашель, температура тіла нормальна (при
ускладненні запальним процесом підвищується). Аускультативні
дані мізерні.
8. Які рентгенологічні зміни характеризують наявність фібрознокавернозного туберкульозу легень?
А. Одна ізольована або множинні тонкостінні порожнини від 0,5 до 8 см
у діаметрі на фоні малозміненої легеневої тканини. Немає
вогнищевих тіней.
В. Порожнина з бухтоподібним внутрішнім контуром, нерівномірними
стінками, вузлуватим зовнішнім контуром, частіше в передніх
сегментах.
С. Порожнина з широкими стінками та рівнем рідини, частіше в нижніх
відділах легень. Навколо – фіброз. Немає вогнищевих тіней.
D. Каверна з товстими стінками, деколи деформована, частіше у верхніх
відділах легень, фіброзні зміни навколо. Деколи зміщення органів
середостіння. Нижче – вогнища бронхогенної дисемінації.
E. Ізольована порожнина без перифокальної інфільтрації, фіброзу,
бронхогенної дисемінації. Можливі окремі щільні вогнища навколо
порожнини.
9. Яка особливість характерна для перебігу фіброзно-кавернозного
туберкульозу в теперішній час?
А. Ускладнення неспецифічними запальними процесами.
В. Частий розвиток амілоїдозу внутрішніх органів.
С. Профузні легеневі кровотечі.
D. Приєднання аспергільозу.
E. Розвиток туберкульозного менінгоенцефаліту.
Збірник завдань для тестового контролю знань
223
10. Яке протипоказання до хірургічного лікування хворого на фібрознокавернозний туберкульоз?
А. Велика поширеність процесу.
В. Наявність бронхоектазів.
С. Легенева кровотеча.
D. Резистентність проти 2-х протитуберкульозних препаратів.
E. Масивне бактеріовиділення.
11. Яке дослідження потрібно здійснити при виявленні в легенях у хворих,
з підозрою на туберкульоз, порожнин розпаду?
А. Багаторазове дослідження харкотиння щодо наявності МБТ.
В. Томографію органів грудної клітки.
С. Бронхоскопію із взяттям матеріалу для цитологічних і гістологічних
аналізів.
D. Бронхографію.
E. Потрібно виконати всі зазначені дослідження.
12. Що є показником поганої якості роботи щодо ранньої діагностики
туберкульозу?
А. Наявність серед вперше виявлених осіб хворих на фібрознокавернозний туберкульоз.
В. Збільшення показника хворобливості.
С. Збільшення показника захворюваності.
D. Зменшення ефективності лікування деструктивних форм
туберкульозу.
E.
Збільшення
осіб
із
вторинною
резистентністю
до
протитуберкульозних препаратів.
13. Який варіант перебігу характерний для фіброзно-кавернозного
туберкульозу?
А. Обмежений і відносно стабільний.
В. Повільно прогресуючий.
С. Швидко прогресуючий.
D. Перебіг з ускладненнями.
E. Всі варіанти можливі.
14. Які препарати, у поєднанні з класичними протитуберкульозними,
доцільно призначати хворим на фіброзно-кавернозний туберкульоз?
А. Нестероїдні протизапальні.
В. Глюкокортикоїди.
С. Фторхінолони.
D. Цефалоспоріни.
С. Сульфаніламіди.
224
Фтизіатрія: навчально-методичний посібник
15 Які морфологічні зміни розвиваються в легенях у хворих на фібрознокавернозний туберкульоз?
А. Бронхогенна дисемінація.
В. Пневмосклероз.
С. Емфізема.
D. Бронхоектази.
E. Всі вище зазначені.
Еталони відповідей: 1.Е. 2.С. 3.А. 4.Е. 5.С. 6.А. 7.В. 8.D. 9.А. 10.А.
11.Е. 12.А. 13.Е. 14.С. 15.Е.
Контроль поточної навчальної діяльності
1.
Пацієнт 46-ти років хворіє на туберкульоз протягом 5-ти років.
Скаржиться на кашель з мокротинням, кровохаркання. Об'єктивно:
хворий зниженого харчування, над ділянкою проекції 1 і 2-го сегментів
правої легені вислуховуються одиночні вологі хрипи. Рентгенологічно: у 1
і 2-му сегментах правої легені на фоні фіброзних змін визначається
деформована порожнина з товстими стінками. У середній і нижній частках
виявлено вогнищеві тіні різної величини та інтенсивності. У харкотинні
бактеріоскопічним методом виявлено МБТ.
Яка клінічна форма туберкульозу визначена у хворого?
2.
У хворого 37-ми років флюорографічним методом у верхній частці
правої легені (на фоні вираженого пневмосклерозу) виявлено порожнину
розпаду розмірами 4х6 см з товстою стінкою та вогнищевими тінями у
нижніх відділах обох легень. Скаржиться на кашель зі слизувато-гнійним
харкотинням. Періодично відмічає підвищення температури тіла до 37,038,0°С. Над верхньою часткою правої легені вислуховуються одиничні
різнокаліберні та розсіяні сухі хрипи. Аналіз крові: Л – 12,0х109/л, ШОЕ
– 38 мм/год. У харкотинні виявлено МБТ. Встановлено діагноз
туберкульозу легень.
Яка клінічна форма туберкульозу виявлена у хворого?
3.
Хворий 45-ти років повернувся з місць позбавлення волі. При
оформленні на роботу флюорографічним методом виявлено негомогенне
затемнення верхньої частки правої легені з проясненням 5х3 см. Частка
зменшена у розмірі. В нижніх легеневих полях – вогнищеві тіні різного
розміру та інтенсивності. Органи середостіння зміщені вправо.
Яке захворювання найвірогідніше виявлено у хворого?
Збірник завдань для тестового контролю знань
225
4.
У хворого 42-х років вперше виявлено зміни у легенях.
Рентгенологічно: верхня частка правої легені затемнена, зменшена у
розмірі. На фоні затемнення визначається неправильної форми з товстими
стінками порожнина. У нижніх частках обох легень наявні
малоінтенсивні, з нечіткими контурами, вогнищеві тіні. Органи
середостіння зміщені вправо. У харкотинні виявлено МБТ. Аналіз крові: Л
– 11,2х109/л, ШОЕ – 22 мм/год.
Який попередній діагноз у хворого буде найімовірнішим?
5.
У хворого 37-ми років у верхній частці правої легені на фоні
вираженого пневмосклерозу виявлена порожнина розпаду розмірами 6х4
см із товстою стінкою та вогнищевими тінями у нижніх відділах обох
легень. Скаржиться на кашель із слизово-гнійним харкотинням.
Періодично відмічає підвищення температури до 37,7-38,0° С. Над
верхньою часткою правої легені визначається скорочення перкуторного
звуку та вислуховуються одиничні різнокаліберні хрипи. Аналіз крові: Л –
12,0 х 109/л, ШОЕ – 38 мм/год. У харкотинні виявлено МБТ, чутливі до
протитуберкульозних препаратів.
Яка клінічна форма туберкульозу виявлена у хворого?
6.
У хворого 42-х років, який повернувся з ув'язнення, при оформленні
на роботу флюорографічним методом виявлено негомогенне затемнення
верхньої частки правої легені з проясненням 5х3см. Частка зменшена у
розмірі. В нижніх легеневих полях – вогнищеві тіні різного розміру та
інтенсивності. Органи середостіння зміщені вправо.
Яке захворювання найвірогідніше виявлено у хворого?
7.
Хворий 36-ти років звернувся до дільничного лікаря зі скаргами на
кашель і наявність домішок крові у харкотинні. Страждає на алкоголізм.
Рентгенологічно: у 2-му сегменті правої легені на фоні виразних фіброзних
змін виявлено деформовану, з товстими стінками, порожнину. В середній
та нижній частках визначаються вогнищеві тіні різної інтенсивності.
Протягом останніх трьох років рентгенологічно не обстежений. Над
ділянкою проекції 2-го сегменту правої легені вислуховуються одиничні
вологі хрипи. Аналіз крові: Л – 9,2х109/л, ШОЕ – 30мм/год. У двох
аналізах харкотиння бактеріоскопічним методом виявлено МБТ.
Встановлено діагноз – туберкульоз.
Яка клінічна форма туберкульозу легень виявлена у хворого?
8.
У хворого 42-х років вперше виявлено фіброзно-кавернозний
туберкульоз 1-го та 2-го сегментів правої легені, МБТ+, чутливі до всіх
протитуберкульозних препаратів.
Яку схему лікування слід призначити хворому в інтенсивній фазі?
9.
Хворий 38-ми років протягом 12-ти місяців лікувався з приводу
вперше виявленого фіброзно-кавернозного туберкульозу легень. Приймав
226
Фтизіатрія: навчально-методичний посібник
атимікобактеріальні препарати у поєднанні з патогенетичною терапією.
Основний курс лікування закінчено – бактеріовиділення припинилося. На
даний момент хворий скарг не пред'являє. Об'єктивно без патології. Аналіз
крові у межах норми. Рентгенологічно визначено розсмоктування вогнищ
бронхогенної дисемінації та зменшення порожнини розпаду до 2х3 см в
діаметрі, яка розміщується на фоні цирозу.
Яке лікування потрібно рекомендувати хворому на даному етапі?
Еталони відповідей:
1. Фіброзно-кавернозна.
2. Фіброзно-кавернозна.
3. Фіброзно-кавернозний туберкульоз легень.
4. Фіброзно-кавернозний туберкульоз легень.
5. Фіброзно-кавернозний туберкульоз легень, МБТ+.
6. Фіброзно-кавернозний туберкульоз.
7. Фіброзно-кавернозна.
8. Ізоніазид, рифампіцин, піразинамід, етамбутол.
9. Хірургічне лікування.
Контроль кінцевого рівня засвоєння матеріалу
1.
Хворий 42-х років. 8 років хворіє на фіброзно-кавернозний
туберкульоз верхньої частки правої легені, МБТ+. Протягом останніх 2-х
років зберігалось задовільне самопочуття і працездатність.
Рентгенологічно: у верхній частці правої легені визначається
товстостінна каверна з наявністю фіброзу та перифокального запалення.
Верхня частка звужена за рахунок фіброзу. В обох легенях наявні вогнища
обсіменіння. Тінь середостіння зміщена вправо.
Які рентгенологічні ознаки найхарактерніші для фібрознокавернозного туберкульозу легень?
А. Наявність каверни, виражений фіброз, вогнища обсіменіння.
В. Наявність каверни, перифокальне запалення.
С. Перифокальне запалення, бронхогенна дисемінація.
D. Зміщення органів середостіння в уражений бік.
E. Інтенсивне затемнення, звуження легеневого поля.
2.
Хворий 48 років впродовж 6 років хворіє на фіброзно-кавернозний
туберкульоз верхньої частки лівої легені, МБТ+. Після переохолодження
відмітив погіршення самопочуття.
Які скарги хворого є найхарактернішими для фіброзно-кавернозного
туберкульозу легень?
А. Кашель з виділенням харкотиння з прожилками крові, пітливість,
погіршення апетиту, зниження маси тіла.
В. Кашель, підвищення температури тіла, пітливість, загальна слабість,
зниження маси тіла.
Збірник завдань для тестового контролю знань
227
С. Підвищення температури тіла, пітливість, загальна слабість,
зниження маси тіла.
D. Кашель з виділенням харкотиння, задишка, біль в грудній клітці,
підвищення температури тіла, пітливість, загальна слабість,
зниження маси тіла.
E. Головний біль, пітливість, загальна слабість, зниження маси тіла.
3.
Хворий 33-х років поступив до стаціонару із скаргами на слабість,
зниження апетиту, пітливість, субфебрильну температуру, кашель з
харкотинням. Вперше туберкульоз лівої легені (інфільтративна форма)
було виявлено 3 роки тому. Хворий систематично порушував режим
лікування,
зловживав
алкоголем,
нерегулярно
приймав
антимікобактеріальні препарати. У результаті у хворого розвинулась
стійкість МБТ до ізоніазиду та рифамапіцину і сформувався фібрознокавернозний туберкульоз лівої легені.
Які причини формування фіброзно-кавернозного туберкульозу у
хворого?
А. Порушення режиму лікування.
В. Зловживання алкоголем.
С. Нерегулярний прийом ліків.
D. Стійкість МБТ до ізоніазиду та рифамапіцину.
E. Всі перелічені причини.
4.
Хворий 53-х років поступив із скаргами на слабість, зниження
апетиту, пітливість, субфебрильну температуру, кашель з харкотинням.
Страждає на фіброзно-кавернозний туберкульоз протягом 6 років.
Періодично проходить курс антимікобактеріальної терапії.
Яка особливість клінічного перебігу найхарактерніша для фібрознокавернозного туберкульозу?
А. Тривалі ремісії.
В. Хронічний перебіг процесу
С. Відсутність періодів ремісії.
D. Періоди ремісій чередуються із загостренням.
E. Невпинне прогресування процесу.
5.
Хворому 51 рік. Скаржиться на слабість, зниження апетиту,
пітливість, субфебрильну температуру, кашель з харкотинням, біль у
грудній клітці. Об'єктивно: над правою легенею – вкорочення
перкуторного тону, аускультативно – розсіяні вологі різнокаліберні хрипи.
Рентгенологічно: у верхній частці правої легені на фоні вираженого
фіброзу визначається порожнина розпаду діаметром 4,0 см з
перифокальним запаленням навколо, вогнищеві тіні різної інтенсивності в
обох легенях. У харкотинні МБТ+.
З якими захворюваннями не потрібно проводити диференціальну
діагностику фіброзно-кавернозного туберкульозу у даного хворого?
А. Хронічний абсцес.
В. Рак, що розпадається.
С. Бронхоектатична хвороба.
D. Абсцедуюча пневмонія.
E. Туберкульома легень.
228
Фтизіатрія: навчально-методичний посібник
6.
Хворий 42-х років. Протягом 5-ти років хворіє на фібрознокавернозний туберкульоз легень. Лікувався нерегулярно. Скаржиться на
сильний біль в лівій половині грудної клітки, задишку. Об'єктивно: стан
хворого середнього ступеня тяжкості. Над лівою легенею перкуторно
визначається тимпаніт, аускультативно – дихання не вислуховується.
Яке ускладнення фіброзно-кавернозного туберкульозу виникло у
хворого?
А. Бульозна емфізема.
В. Ателектаз легень.
С. Спонтанний пневмоторакс.
D. Хронічне легеневе серце.
E. Ексудативний плеврит.
7.
Хворій 52 роки. 15 років хворіє на фіброзно-кавернозний туберкульоз
легень. Лікувалася нерегулярно. Поступила до стаціонару зі скаргами на
сильний біль в лівій половині грудної клітки під час дихання, задишку.
Об'єктивно: стан хворої середнього ступеня тяжкості. Ліва половина
грудної клітки відстає в акті дихання, при перкусії – тимпаніт,
аускультативно дихання різко ослаблене.
Яке дослідження потрібно першочергово призначити хворій для
уточнення діагнозу?
А. Рентгенографію органів грудної клітки.
В. Дослідження функції зовнішнього дихання.
С. Комп'ютерну томографію.
D. Бронхоскопію.
E. Томографію.
8.
Хвора 54-х роки. 12 років хворіє на фіброзно-кавернозний
туберкульоз легень. Лікувалася не регулярно. Поступила до стаціонару зі
скаргами на кашель, під час якого виділяється яскраво-червона, пінява
кров (загальна кількість крові, що виділилась, 250 мл), задишку, загальну
слабість, головокружіння, субфебрильну температуру. Об'єктивно: хвора
виснажена, бліда. При перкусії над верхньою часткою правої легені
визначається тимпанічний відтінок легеневого звуку, при аускультації –
бронхіальне дихання з наявністю різнокаліберних хрипів. Над іншими
ділянками легень – розсіяні сухі хрипи. Рентгенологічно: у S2 правої
легені визначається порожнина розпаду 5,0х4,0 см у діаметрі, верхня
частка зменшена у розмірах, правий корінь підтягнутий вгору.
Яке ускладнення фіброзно-кавернозного туберкульозу виникло у
хворої?
А. Спонтанний пневмоторакс.
В. Легенева кровотеча.
С. Кровохаркання.
D. Набряк легень.
E. Хронічне легеневе серце.
Збірник завдань для тестового контролю знань
229
9.
Хворий 43-х років поступив із скаргами на слабість, зниження
апетиту, пітливість, субфебрильну температуру, кашель з харкотинням.
Вперше туберкульоз лівої легені був виявлений 8 років тому. Після
виписки амбулаторно не лікувався. Три роки тому виник рецидив
захворювання.
Об'єктивно:
хворий
зниженого
харчування.
Рентгенологічно: в обох легенях легеневий малюнок фіброзно змінений. У
верхній частці лівої легені – каверна діаметром завбільшки 10 см із зоною
перифокального запалення, а у верхній частці правої легені відмічається
декілька порожнин розпаду. У харкотинні МБТ+.
Яка клінічна форма туберкульозу легень спостерігається у хворого?
А. Казеозна пневмонія.
В. Туберкульома.
С. Інфільтративна.
D. Фіброзно-кавернозна.
E. Циротична.
10. Хворий 49-ти років звернувся до лікаря із скаргами на слабість,
зниження апетиту, пітливість, субфебрильну температуру, кашель з
харкотинням. Вперше туберкульоз лівої легені був виявлений 7 років тому.
Проведений стаціонарний курс лікування. Після виписки амбулаторно не
лікувався. Два роки тому виник рецидив захворювання. Рентгенологічно:
в обох легенях легеневий малюнок фіброзно змінений. У верхній частці
лівої легені – каверна діаметром завбільшки 6 см із зоною перифокального
запалення, а у верхній частці правої легені відмічається декілька
порожнин. У харкотинні МБТ+.
Якій клінічній формі туберкульозу відповідає така рентгенологічна
картина?
А. Казеозній пневмонії.
В. Інфільтративній.
С. Фіброзно-кавернозній.
D. Туберкульомі.
E. Циротичній.
11. Хворий 56-ти років хворіє на фіброзно-кавернозний туберкульоз
легень 13 років. Доставлений до стаціонару зі скаргами на задишку в стані
спокою, набряки на нижніх кінцівках. Об'єктивно: відмічається дифузний
ціаноз, збільшення печінки на 4 см, є набряки нижніх кінцівок. Над обома
легенями, у верхніх відділах, на фоні жорсткого дихання вислуховуються
середньопухирчасті хрипи. PS – 100 за хвилину, артеріальний тиск –
115/80 мм рт. ст. Межі серця розширені, є акцент і розщеплення II тону над
легеневою артерією.
Яке ускладнення туберкульозу виникло у хворого?
А. Спонтанний пневмоторакс.
В. Легенева кровотеча.
С. Кровохаркання.
D. Набряк легень.
E. Хронічне легеневе серце.
230
Фтизіатрія: навчально-методичний посібник
12. Хворому 40 років. Хворіє на туберкульоз протягом 7-ми років. Два
роки тому діагностовано фіброзно-кавернозний туберкульоз легень, МБТ+.
Пів року тому у хворого при виконанні фізичного навантаження з'явилась
задишка, яка поступово зростала. У теперішній час задишка з'являється
при підйомі на другий поверх. Об`єктивно: частота дихання 24 за хвилину,
пульс – 96 ударів за хвилину. Тони серця прискорені, ритмічні. Над
легеневою артерією вислуховується акцент ІІ тону. Печінка при пальпації
безболісна, виступає з-під краю реберної дуги на 2 см.
Яке ускладнення виникло у хворого?
А. Спонтанний пневмоторакс.
В. Легенева кровотеча.
С. Хронічне легеневе серце.
D. Набряк легень.
E. Кровохаркання.
13. Хворий 56-ти років. Протягом 8-ми років хворіє на фібрознокавернозний туберкульоз легень. Останнім часом у хворого з'явилися
набряки на нижніх кінцівках. В аналізі сечі визначаються: зростаюча
протеїнурія, циліндрурія, гіпостенурія.
Яка найвірогідніша причина змін в аналізі сечі?
А. Гострий нефрит.
В. Амілоїдоз.
С. Туберкульоз нирок.
D. Полікістоз.
E. Хронічна ниркова недостатність.
Еталони відповідей: 1.А. 2.D. .Е. 4.В. 5.Е. 6.С. 7.А. 8.В. 9.D. 10.С.
11.Е. 12.С. 13.В.
Тестові завдання для диференційованого заліку
1. Яка частота виявлення фіброзно-кавернозного туберкульозу серед
хворих на вперше діагностований туберкульоз легень?
А. 1,2 %.
В. 6,2 %.
С. 8 %.
D. 10 %
E. 12 %.
2. З якої клінічної форми туберкульозу частіше формується фібрознокавернозний туберкульоз легень?
А. Туберкульоми.
В. Первинного туберкульозного комплексу.
С. Інфільтративної.
D. Вогнищевої.
E. Циротичної.
Збірник завдань для тестового контролю знань
231
3. Яке найчастіше неспецифічне ускладнення фіброзно-кавернозного
туберкульозу легень?
А. Хронічне легеневе серце.
В. Туберкульоз гортані.
С. Спонтанний пневмоторакс.
D. Ателектаз легені.
E. Амілоїдоз внутрішніх органів.
4. Яке найчастіше специфічне ускладнення фіброзно-кавернозного
туберкульозу легень?
А. Туберкульоз гортані.
В. Туберкульоз кишок.
С. Туберкульозний плеврит.
D. Туберкульоз геніталій.
E. Туберкульоз нирок.
5.
Хворий 35-ти років скаржиться на кашель з виділенням харкотиння,
слабість, задишку при незначному фізичному навантаженні. Три місяці
тому повернувся з місць позбавлення волі. При огляді права половина
грудної клітки звужена, відстає в акті дихання. МБТ виявлені
бактеріоскопічно.
Яку клінічну форму туберкульозу легень виявлено у хворого?
А. Туберкульому.
В. Вогнищевий туберкульоз.
С. Туберкульозний плеврит.
D. Дисемінований туберкульоз легень.
E. Фіброзно-кавернозний туберкульоз.
6.
У хворої 36-ти років вперше діагностовано фіброзно-кавернозний
туберкульоз легень, МБТ+, стійкі до етамбутолу і стрептоміцину.
Яка
комбінація
антимікобактеріальних
препаратів
є
найоптимальнішою?
А. Рифампіцин + ізоніазид +канаміцин + піразинамід.
В. Ізоніазид + рифампіцин + тіоацетазон + флориміцин.
С. Ізоніазид + канаміцин + ПАСК + етіонамід.
D. Канаміцин + етіонамід + рифампіцин + фтивазид.
E. Ізоніазид + циклосерин + протіонамід + канаміцин.
7. Яка найчастіша безпосередня причина смерті хворих на фібрознокавернозний туберкульоз легень?
А. Ателектаз легені.
В. Хронічне легеневе серце.
С. Легенева кровотеча.
D. Амілоїдоз нирок.
E. Прогресування туберкульозу.
232
8.
Фтизіатрія: навчально-методичний посібник
З яким захворюванням потрібно
кавернозний туберкульоз легень?
А. Еозинофільним інфільтратом.
В. Хронічним бронхітом.
С. Хронічним абсцесом.
D. Плевропневмонією.
E. Кістою легені.
диференціювати
фіброзно-
9. З яким захворюванням найменш доцільно проводити диференціальну
діагностику фіброзно-кавернозого туберкульозу?
А. Хронічним абсцесом.
В. Центральним раком.
С. Полікістозом.
D. Хронічним бронхітом.
E. Бронхоектатичною хворобою.
Еталони відповідей:
9.D.
1.A . 2.C.
3.A.
4.A.
5.E.
6.A.
7.B.
8.C.
Збірник завдань для тестового контролю знань
233
ЦИРОТИЧНИЙ ТУБЕРКУЛЬОЗ ЛЕГЕНЬ
Контроль початкового рівня знань
1. У якому випадку циротичний туберкульоз має "плеврогенний" генез?
А. При тривалому перебігу фіброзно-кавернозного туберкульозу.
В. При тривалому перебігу дисемінованого туберкульозу.
С. На основі ателектазу легеневої тканини.
D. У хворих на поширений інфільтративний туберкульоз легенів, які
перенесли пневмоплеврит.
E. У хворих, які перенесли масивний плеврит неспецифічної етіології.
2. Яке визначення поняття "цироз"?
А. Це масивне розростання сполучної тканини з грубим порушенням
структури легені та її пневматизації.
В. Це рубцеві зміни лінійної або вогнищевоподібної форми, обмеженої
поширеності, із втратою повітряності ураженої ділянки легені.
С. Це дифузне розростання сполучної тканини в інтерстиції легені при
збереженні її структури і пневматизації, але із втратою еластичності.
D. Це патологічний стан, який характеризується виникненням у
легенях бул, діаметром більше 1 см, вніслідок порушення цілісності
міжальвеолярних перетинок.
E. Це запальний процес у легеневій тканині з ураженням паренхіми.
3. Який основний критерій дозволяє відрізняти циротичний туберкульоз
від цирозу?
А. Наявність інтоксикаційного синдрому.
В. Наявність бронхо-легеневого синдрому.
С. Наявність сухих розсіяних хрипів.
D. Наявність позитивної туберкулінової реакції.
E. Наявність бактеріовиділення.
4. Яким може бути циротичний туберкульоз за патологоанатомічними
ознаками?
А. Сегментарним.
В. Лобарним.
С. Тотальним.
D. Дифузним.
E. Все зазначене правильне.
5. Який механізм розвитку пневмогенного циротичного туберкульозу?
А. Проростання сполучною тканиною фібринозного ексудату при
інфільтративному туберкульозі.
В. Порушення бронхіальної прохідності при проростанні специфічних
грануляцій у стінку бронха.
234
Фтизіатрія: навчально-методичний посібник
С. У хворих на поширений інфільтративний туберкульоз легенів, які
перенесли пневмоплеврит.
D. Наслідок порушення бронхіальної прохідності в результаті закупорки
бронха казеозними масами при перфорації ураженого лімфатичного
вузла.
E. Всі зазначені варіанти за механізмом розвитку – пневмогенні.
6. Яка проба Манту з 2 ТО ППД-Л відмічається у хворих на циротичний
туберкульоз?
А. Негативна.
В. Папула діаметром 5-15 мм.
С. Гіперемія.
D. Папула діаметром 24 мм.
E. Папула діаметром 3-4 мм.
7. Які ознаки потрібно враховувати для підтвердження діагнозу
циротичного туберкульозу?
А. Тривале лікування хворого з приводу туберкульозу.
В. Локалізація циротичних змін переважно у верхніх відділах легень.
С. Виявлення щільних туберкульозних вогнищ на фоні цирозу або в
інших відділах легень.
D. Періодичне можливе мізерне бактеріовиділення.
E. Всі перелічені ознаки потрібно враховувати.
8.
До
якої
диспансерної
категорії
віддносять
хворого
післятуберкульозним цирозом легені без ознак активності?
А. До другої.
В. До п'ятої.
С. До нульової.
D. До першої.
E. До четвертої.
з
9. У яких випадках може спостерігатись тотальне затемнення легенів?
А. Пневмонія.
В. Ексудативний плеврит.
С. Цироз.
D. Ателектаз.
E. При всіх зазначених.
10. Яка клінічна форма туберкульозу викликає суттєві труднощі щодо
диференційної діагностики з циротичним туберкульозом?
А. Хронічний дисемінований.
В. Підгострий дисемінований.
С. Фіброзно-кавернозний.
D. Казеозна пневмонія.
E. Інфільтративний туберкульоз.
Збірник завдань для тестового контролю знань
235
11. Які ознаки мають основне значення для диференційної діагностики
циротичного туберкульозу легень від фіброзно-кавернозного?
А. Прояви прогресуючого туберкульозу у вигляді деструктивних змін,
перифокального запалення навколо каверни тощо.
В. Дифузний розвиток цирозу в легені та плеврі за рахунок проростання
сполучної тканини, що супроводжується клінічними проявами
активності.
С. Післятуберкульозні зміни у вигляді вираженого склерозу без ознак
активності.
D. Прояви прогресуючого туберкульозу у вигляді деструктивних змін,
дисемінації, пневмосклерозу, емфіземи.
E. За такими критеріями неможливо відрізнити циротичний
туберкульоз від цирозу та фіброзно-кавернозного туберкульозу.
12. Які рентгенологічні зміни найхарактерніші для циротичного
туберкульозу?
А. "Пластівців снігу".
В. "Снігової бурі".
С. "Плакучої верби".
D. "Крил кажана".
E. "Просоподібна" дисемінація.
13. До якої форми туберкульозу відносять циротичні зміни при виявленні
каверни на їх фоні?
А. Інфільтративного туберкульозу.
В. Фіброзно-кавернозного туберкульозу.
С. Казеозної пневмонії.
D. Крупозної пневмонії.
E. Бронхоектатичної хвороби.
14. Який синдром домінує в клінічній картині циротичного туберкульозу?
А. Бронхолегеневий.
В. Інтоксикаційний.
С. Больовий.
D. Гіпертермічний.
E. Менінгеальний.
15. Які прояви метатуберкульозного синдрому властиві циротичному
туберкульозу?
А. Наявність бронхоектазів.
В. Наявність емфіземи.
С. Наявність редукції судинного русла.
D. Розвиток рубцюватої тканини.
E. Всі зазначені.
Еталони відповідей: 1.D. . 2.А. 3.Е. 4.Е. 5.А. 6.В. 7.Е. 8.В. 9.Е. 10.С.
11.В. 12.С. 13.В. 14.А. 15.Е.
236
Фтизіатрія: навчально-методичний посібник
Контроль поточної навчальної діяльності
1.
Хворий 29-ти років перехворів на дисемінований туберкульоз легень
у фазі розпаду, МБТ+. Зараз скаржиться на задишку, періодичне
підвищення температури до 37°С. Об'єктивно: над ділянкою 1-го та 2-го
сегментів обох легень відмічається вкорочення перкуторного звуку,
вислуховується жорстке дихання та одиничні сухі та вологі хрипи.
Рентгенологічно: у S1,2 обох легень виявлено негомогенне затемнення і
зменшення їх об'єму. Корені легень підтягнуті угору. Востаннє МБТ у
харкотинні знайдено 6 місяців тому.
Яка форма туберкульозу виявлена у хворого?
2.
Хворий 48-ми років звернувся до дільничного фтизіатра із скаргами
на легеневу кровотечу. Хворіє на туберкульоз біля 10 років. Права
половина грудної клітки зменшена в об'ємі. Над нею виявляється
вкорочення перкуторного звуку і вислуховується жорстке дихання з
множинними сухими та різнокаліберними вологими хрипами.
Рентгенологічно: праве легеневе поле негомогенно затемнено, значно
зменшено у розмірі, органи середостіння зміщені вправо. Каверни не
виявлено. Востаннє МБТ у харкотинні знаходили 4 місяці тому.
Яка клінічна форма туберкульозу призвела до виникнення легеневої
кровотечі?
3.
Хворий 47-ми років переніс інфільтративний туберкульоз верхньої
частки правої легені у фазі розпаду, МБТ(+) 5 років тому. На даний час
скаржиться на кашель із мокротинням, задишку, періодичне підвищення
температури до 37,2-37,3°С. Об'єктивно: над верхньою часткою правої
легені відмічається вкорочення перкуторного звуку, вислуховується
жорстке дихання та одиничні сухі та вологі хрипи. Рентгенологічно:
верхня частка правої легені негомогенно затемнена, правий корінь
підтягнутий угору. Востаннє МБТ у харкотинні знайдено 5 місяців тому.
Яка клінічна форма туберкульозу у хворого?
Еталони відповідей:
1. Циротичний туберкульоз S1,2 обох легень, МБТ+.
2. Циротична.
3. Циротичний туберкульоз верхньої частки правої легені.
Збірник завдань для тестового контролю знань
237
Контроль кінцевого рівня засвоєння матеріалу
1.
Хворий 47-ми років звернувся зі скаргами на підвищення
температури, кашель з харкотинням слизово-гнійного характеру,
задишку. П'ять років тому переніс інфільтративний туберкульоз. Після
вилікування постійно турбувала задишка при фізичному навантаженні.
Рентгенологічно: верхня частка правої легені зменшена в об'ємі, органи
середостіння зміщені вправо, корінь правої легені підтягнутий угору; у
ділянці верхньої частки правої легені – неоднорідне інтенсивне
затемнення.
Яка клінічна форма туберкульозу спостерігається зараз у хворого?
А. Фіброзно-кавернозна.
В. Інфільтративна.
С. Циротична.
D. Казеозна пневмонія.
E. Вогнищева.
2.
Хворий звернувся зі скаргами на підвищення температури до 37,4°С,
загальну слабість, пітливість вночі, кашель з харкотинням слизовогнійного характеру, задишку при фізичному навантаженні. П'ять років
тому переніс інфільтративний туберкульоз, з приводу чого лікувався
стаціонарно. У подальшому профілактичні курси лікування не проходив.
Рентгенологічно: верхня частка правої легені зменшена в об'ємі, органи
середостіння зміщені вправо, корінь правої легені підтягнутий угору; у
ділянці верхньої частки правої легені – неоднорідне інтенсивне
затемнення.
Яке захворювання наявне у хворого?
А. Інфільтративний туберкульоз легень.
В. Циротичний туберкульоз легень.
С. Рак легень.
D. Фіброзно-кавернозний туберкульоз легень.
E. Пневмосклероз.
3.
Хворий 55-ти років. Протягом 10 років перебуває на диспансерному
обліку з приводу циротичного туберкульозу. Часто бувають загострення
захворювання, з приводу чого проходить курс лікування. За останній рік
посилився кашель з виділенням харкотиння до 50 мл на добу, слизовогнійного характеру. Місяць тому з'явилися набряки нижніх кінцівок.
Наростає задишка.
Яке обстеження потрібно провести хворому?
А. Загальний аналіз крові.
В. Функцію зовнішнього дихання.
С. УЗД паренхіматозних органів.
D. Рентгенологічне.
E. ЕКГ.
238
Фтизіатрія: навчально-методичний посібник
4.
Хворий 60-ти років. Госпіталізований зі скаргами на слабість,
задишку в стані спокою, кашель з невеликою кількістю харкотиння,
поганий апетит і зниження маси тіла. Хворіє на циротичний туберкульоз
легень протягом 15 років. Перкуторно – над лівою легенею вкорочення
легеневого звуку. Аускультативно – розсіяні сухі хрипи в обох легенях.
Рентгенологічно: ліва легеня зменшена в об'ємі за рахунок фіброзноциротичних змін; в обох легенях визначаються множинні петрифікати.
Органи середостіння зміщені вліво. У харкотинні виявлено МБТ.
Яке дослідження харкотиння потрібно провести?
А. Дослідження харкотиння на МБТ методом бактеріоскопії.
В. Дослідження харкотиння на МБТ методом посіву.
С. Дослідження харкотиння на вторинну мікрофлору.
D.
Дослідження
харкотиння
на
чутливість
МБТ
до
антимікобактеріальних препаратів І та ІІ ряду.
E.
Дослідження
харкотиння
на
чутливість
МБТ
до
антимікобактеріальних препаратів І ряду.
5.
Пацієнт 56-ти років. Хворіє на циротичний туберкульоз легень
протягом 10 років. При об'єктивному огляді відмічається деформація
грудної клітки, звуження міжреберних проміжків зліва. Перкуторно – над
лівою легенею притуплення легеневого звуку. Аускультативно –
послаблене дихання, на фоні якого вислуховуються сухі хрипи.
Рентгенологічно: ліва легеня зменшена в об'ємі за рахунок фіброзноциротичних змін, в обох легенях – множинні петрифікати, органи
середостіння зміщені вліво.
Які ознаки цирозу спостерігаються у хворого при об'єктивному
обстеженні?
А. Деформація грудної клітки, звуження міжреберних проміжків,
зміщення органів середостіння в уражену сторону, притуплення
перкуторного звуку, послаблене дихання.
В. Деформація грудної клітки, звуження міжреберних проміжків,
зміщення органів середостіння в уражену сторону.
С. Зміщення органів середостіння в уражену сторону, притуплення
перкуторного звуку, послаблене чи бронхіальне дихання.
D. Зменшення в об'ємі легені, зміщення органів середостіння в уражену
сторону, деформація грудної клітки.
E. Посилення голосового тремтіння, притуплення перкуторного звуку,
послаблення дихання у ділянці цирозу.
6.
Хворий 58-ми років. Тиждень тому з'явилися скарги на підвищення
температури до 37,7°С, загальну слабість, нічну пітливість, кашель з
харкотинням слизово-гнійного характеру, задишку при фізичному
навантаженні. П'ять років перебуває на диспансерному обліку з приводу
циротичного туберкульозу, профілактичні курси лікування не проходив.
Рентгенологічно: верхня частка лівої легені зменшена за рахунок
циротичних змін, органи середостіння зміщені вліво, корінь лівої легені
Збірник завдань для тестового контролю знань
239
підтягнутий угору, в обох легенях наявні множинні вогнища різної
інтенсивності. У харкотинні виявлено МБТ.
Які ознаки у хворого є показанням для лікування циротичного
туберкульозу антимікобактеріальними препаратами?
А. Поява свіжих вогнищ обсіменіння в легеневій тканині.
В. Поява симптомів інтоксикації, виділення харкотиння, наявність
МБТ, поява свіжих вогнищ у легеневій тканині.
С. Наявність МБТ у харкотинні.
D. Поява симптомів інтоксикації.
E. Виділення харкотиння, поява свіжих вогнищ в легеневій тканині.
7.
Хворому 49 років. Протягом 3 років перебуває на диспансерному
обліку з приводу циротичного туберкульозу. Почуває себе добре, скарг не
пред'являє. Регулярно проходить профілактичні курси лікування.
Які показання до хірургічного лікування хворих на циротичний
туберкульоз легень?
А. Двосторонній цироз.
В. Односторонній цироз.
С. Односторонній цироз при достатній компенсації функції дихання і
кровообігу.
D. Достатньо компенсовані функції дихання і кровообігу.
E. Односторонній цироз при недостатній компенсації функції дихання і
кровообігу.
8.
Хворий протягом 5 років хворіє на циротичний туберкульоз верхньої
частки правої легені, МБТ-. Протягом останніх 3-х років зберігалось
задовільне самопочуття і працездатність.
Які рентгенологічні ознаки у хворого будуть найхарактернішими для
циротичного туберкульозу легень?
А. Затемнення легеневої тканини, зменшення легені в об'ємі, зміщення
органів середостіння і трахеї в уражену сторону, зміщення коренів
легень угору, емфізема.
В. Зменшення легені в об'ємі, зміщення органів середостіння і трахеї в
уражену сторону.
С. Затемнення легеневої тканини, емфізема.
D. Деформація грудної клітки, звуження міжреберних проміжків,
зміщення середостіння в уражену сторону.
E. Деформація грудної клітки, зміщення коренів легень угору,
емфізема.
9.
Хворий 47-ми років звернувся до дільничного фтизіатра зі скаргами
на підвищення температури до 37,4°С, слабість, погіршення апетиту,
втрату маси тіла, кашель з харкотинням слизово-гнійного характеру,
задишку. П'ять років тому переніс інфільтративний туберкульоз, після
лікування якого сформувались циротичні зміни у верхній частці правої
240
Фтизіатрія: навчально-методичний посібник
легені. Рентгенологічно: в ділянці верхньої частки правої легені
визначається неоднорідне інтенсивне затемнення; верхня частка правої
легені зменшена в об'ємі, органи середостіння зміщені вправо, корінь
правої легені підтягнутий угору.
З яким захворюванням потрібно проводити диференціальну
діагностику циротичного туберкульозу у хворого?
А. Емфіземою.
В. Фіброзно-кавернозним туберкульозом.
С. Раком легені.
D. Верхівковим плевритом.
E. Післятуберкульозним цирозом.
10. Хворий 60-ти років. Госпіталізований зі скаргами на слабість,
підвищення температури до 37,4°С, задишку в стані спокою, кашель з
невеликою кількістю харкотиння, поганий апетит і зниження маси тіла.
Погіршення самопочуття відмічається впродовж 2-х тижнів. Хворіє на
циротичний туберкульоз легень протягом 5 років. Перкуторно – в лівій
легені вкорочення легеневого звуку. Аускультативно – розсіяні сухі хрипи
в обох легенях. Рентгенологічно: ліва легеня зменшена в об'ємі за рахунок
фіброзно-циротичних змін, в обох легенях – множинні петрифікати.
Органи середостіння зміщені вліво. В харкотинні виявлено МБТ, чутливі
до всіх протитуберкульозних препаратів. В аналізі крові: Л – 10,0х109/л, п
– 6%, ШОЕ – 20 мм/год.
Які ознаки у хворого свідчать на користь циротичного туберкульозу,
а не післятуберкульозого цирозу?
А. Задишка в стані спокою.
В. Кашель із харкотинням.
С. Вкорочення легеневого звуку над ділянкою ураження.
D. Поява симптомів інтоксикації, періодичне виявлення МБТ у
харкотинні, зміни в аналізі крові.
E. Розсіяні сухі хрипи в легенях.
11. Хворий 55-ти років. Протягом 5-ти років перебуває на диспансерному
обліку з приводу циротичного туберкульозу верхньої частки лівої легені
(сформувався після лікування вперше виявленого інфільтративного
туберкульозу). За цей період загострення процесу не було. Стан хворого
задовільний, скарги відсутні. Об'єктивно: над верхньою часткою лівої
легені відмічається вкорочення перкуторного звуку, вислуховується
ослаблене дихання. Рентгенологічно: у верхній частці лівої легені
спостерігаються поширені фіброзно-циротичні зміни, за рахунок яких
частка зменшена в об'ємі, лівий корінь підтягнутий угору.
Як довго хворий буде ще перебувати на диспансерному обліку?
А. 1 рік.
В. Довічно.
С. 5 років.
D. 10 років.
E. 2 роки.
241
Збірник завдань для тестового контролю знань
12. Хворий 60-ти років. Госпіталізований зі скаргами на слабість,
підвищення температури до 37,4°С, задишку в стані спокою, кашель з
невеликою кількістю харкотиння, поганий апетит і зниження маси тіла.
Погіршення самопочуття відмічається впродовж 2-х тижнів. Хворіє на
циротичний туберкульоз легень протягом 5-ти років. Перкуторно – над
лівою легенею вкорочення легеневого звуку. Аускультативно – розсіяні
сухі хрипи в обох легенях. Рентгенологічно: ліва легеня зменшена в об'ємі
за рахунок фіброзно-циротичних змін, в обох легенях визначаються
множинні петрифікати. Органи середостіння зміщені вліво. У харкотинні
виявлено МБТ, чутливі до всіх протитуберкульозних препаратів. В аналізі
крові: Л – 10,0х109/л, п – 6%, ШОЕ – 20 мм/год.
Яке лікування слід призначити хворому в інтенсивній фазі?
А. Ізоніазид + Рифампіцин + Стрептоміцин + Піразинамід.
В. Ізоніазид + Стрептоміцин + Етамбутол + Піразинамід.
С. Ізоніазид + Рифампіцин + Піразинамід + Етамбутол (Офлоксацин,
чергуючи з Етамбутолом).
D. Ізоніазид + Рифампіцин + Стрептоміцин.
E. Рифампіцин + Стрептоміцин + Етамбутол + Піразинамід.
Еталони відповідей: 1.С.
10.D. 11.С. 12.С.
2.В.
3.Е.
4.D. 5.А.
6.В.
7.
8.А.
9.Е.
242
Фтизіатрія: навчально-методичний посібник
УСКЛАДНЕННЯ ТУБЕРКУЛЬОЗУ: КРОВОХАРКАННЯ,
ЛЕГЕНЕВА КРОВОТЕЧА, ХРОНІЧНЕ ЛЕГЕНЕВЕ
СЕРЦЕ, СПОНТАННИЙ ПНЕВМОТОРАКС, АМІЛОЇДОЗ
ВНУТРІШНІХ ОРГАНІВ
Контроль початкового рівня знань
1. Яка головна причина виникнення ерозивної легеневої кровотечі при
хронічних формах туберкульозу?
А. Хронічна гіпертензія в системі легеневої артерії.
В. Підвищена проникність судин.
С. Порушення у згортальній системі крові.
D. Активація фібринолізу.
E. Тканинна алергія з гіперсенсибілізацією ендотелію.
2. При якому захворюванні найчастіше спостерігають кровохаркання та
легеневі кровотечі?
А. При туберкульозі.
В. При раку легень.
С. При пневмонії.
D. При бронхоектатичній хворобі.
E. При інфаркті легень.
3. На що, передусім, спрямовано консервативне лікування легеневої
кровотечі при поширеному деструктивному туберкульозі, який
супроводжується компенсаторною емфіземою?
А. На зниження підвищеного тиску в системі легеневої артерії.
В. Активацію утворення кров'яного згустка.
С. Інгібіцію фібринолізу.
D. Зменшення проникності судинної стінки.
E. На нормалізацію ОЦК.
4. Який самий надійний спосіб етіологічної діагностики спонтанного
пневмотораксу?
А. Рентгенографія органів грудної порожнини.
В. Томографія органів грудної порожнини.
С. Плевроторакоскопія.
D. Пневмотахометрія.
E. Бронхоскопія.
5. Які заходи, поряд з активними, спрямованими на ліквідацію
спонтанного пневмотораксу, обов'язково призначають хворим?
А. Гормональну терапію.
В. Антибактеріальну терапію.
С. Десенсибілізуючу терапію.
D. Фізіотерапію.
E. Колапсотерапію.
Збірник завдань для тестового контролю знань
243
6. Які прояви переважають в клініці спонтанного пневмотораксу на фоні
часткової облітерації плевральної порожнини?
А. Симптоми гострої серцево-судинної недостатності.
В. Симптоми дихальної недостатності.
С. Гострий біль у грудній клітці.
D. Інтоксикаційний синдром.
E. Симптоматика відсутня.
7. Яка форма туберкульозу, як правило, супроводжується формуванням
хронічного легеневого серця?
А. Первинні форми туберкульозу.
В. Міліарний туберкульоз.
С. Туберкульома з прогресуючим перебігом.
D. Фіброзно-кавернозний туберкульоз.
E. Всі зазначені.
8. Чим зумовлена легенева гіпертензія в патогенезі ХЛС на ранніх етапах
захворювання?
А. Склерозом судин.
В. Спазмом судин малого кола кровообігу.
С. Патологічним впливом біологічно активних речовин.
D. Артеріальною гіпоксемією.
E. Дистрофічними змінами в міокарді.
9. Який патологоанатомічний субстрат легеневого серця?
А. Гіпертрофія та дилятація правого шлуночка серця.
В. Порушення судинної архітектоніки легень.
С. Збільшена печінка.
D. Периферичні набряки.
E. Наявність бронхоектазів та емфіземи.
10. Яка умова сприяє розвитку амілоїдозу внутрішніх органів при
туберкульозі?
А. Тривалий перебіг захворювання.
В. Ускладнення неспецифічною гнійною інфекцією.
С. Всмоктування токсичних продуктів розпаду.
D. Імунопатологічні реакції, диспротеїнемія.
E. Всі зазначені.
11. Яка форма туберкульозу найчастіше ускладнюється амілоїдозом
внутрішніх органів?
А. Туберкульоз невстановленої локалізації.
В. Міліарний туберкульоз.
С. Фіброзно-кавернозний туберкульоз.
D. Коніотуберкульоз.
E. Інфільтративний туберкульоз у фазі розпаду.
244
Фтизіатрія: навчально-методичний посібник
12. З якою метою при легеневих кровотечах у хворих на туберкульоз
призначають
?-амінокапронову кислоту?
А. Для зменшення проникності судинної стінки.
В. Для зниження тиску в системі легеневої артерії.
С. Як інгібітор фібринолізу.
D. Для нормалізації ОЦК.
E. Як інгібітор протеолізу.
13. Яка ознака характерна для легеневої гіпертензії?
А. Порушення "поступовості" зменшення діаметру судин від центру до
периферії – "ампутація" кореня.
В. Розширення стовбура легеневої артерії понад 15 мм.
С. Порушення співвідношення 1:1 (проміжна артерія: проміжний
бронх).
D. Збільшення індексу Мура.
E. Все перелічене – ознаки легеневої гіпертензії.
14. Про що, передусім, потрібно думати, якщо у хворого на туберкульоз,
через 2-3 дні після легеневої кровотечі підвищилась температура тіла,
з'явилися стійкі хрипи, а в аналізі крові – лейкоцитоз?
А. Про аспіраційну пневмонію.
В. Про розпад легеневої тканини.
С. Про набряк легень.
D. Про загострення туберкульозного процесу.
E. Можливе все перелічене.
15. Яка найчастіша локалізація амілоїдозу при туберкульозі?
А. Легені.
В. Нирки.
С. Серце.
D. Нервова система.
E. Печінка.
Еталони відповідей: 1.А. 2.В. 3.А. 4.С. 5.В. 6.С. 7.D. 8.В. 9.А. 10.Е.
11.С. 12.С. 13.Е. 14.А. 15.В.
Збірник завдань для тестового контролю знань
245
Контроль поточної навчальної діяльності
1.
У хворого 25-ти років виникла кровотеча. Кров виділяється з рота,
червоного кольору, пінява. Виділення крові супроводжується кашлем,
ніяких домішок до крові немає. Зліва, над нижньою часткою легені,
вислуховуються дрібно- і середньопухирчасті вологі хрипи.
Який вид кровотечі спостерігається у хворого?
2.
У чоловіка 34-х років в автобусі виникла легенева кровотеча.
Яку невідкладну допомогу потрібно надати хворому?
3.
До хворого з легеневою кровотечею приїхала швидка допомога.
Що повинен призначити лікар у першу чергу?
4.
Хворий 68-ми років раптово відчув різкий біль у правій половині
грудної клітки. З'явилася задишка, яка невпинно наростає, виражений
ціаноз, холодний піт. Перкуторно над правою легенею визначається
тимпаніт, дихання не вислуховується. Рентгенологічно: серце та органи
середостіння різко зміщені вліво. Попередній діагноз: правобічний
спонтанний пневмоторакс.
Який вид спонтанного пневмотораксу найімовірніше виник у
хворого?
5.
Хворий 70-ти років раптово відчув різкий біль у правій половині
грудної клітки. Зростає задишка, наявні ціаноз, холодний піт. Перкуторно
над правою легенею – тимпаніт, дихання не вислуховується, серце та
органи середостіння різко зміщені вліво. Рентгенологічно: права легеня
колабована до кореня на 2/3 свого об'єму. Попередній діагноз: правобічний
спонтанний пневмоторакс.
Яке дослідження допоможе встановити тип спонтанного
пневмотораксу?
6.
Хворий 66-ти років раптово відчув різкий біль у правій половині
грудної клітки. Зростає задишка, наявні ціаноз, холодний піт. Перкуторно
над правою легенею – тимпаніт, дихання не вислуховується, серце та
органи середостіння різко зміщені вліво. Рентгенологічно: права легеня
колабована до кореня на 2/3 свого об'єму. Тиск у плевральній порожнині
позитивний.
Який тип спонтанного пневмотораксу спостерігається у хворого?
7.
Хворий 66-ти років раптово відчув різкий біль у правій половині
грудної клітки. Зростає задишка, наявні ціаноз, холодний піт. Перкуторно
над правою легенею – тимпаніт, дихання не вислуховується, серце та
органи середостіння різко зміщені вліво. Рентгенологічно: права легеня
колабована до кореня на 1/2 свого об'єму. Тиск у плевральній порожнині
дорівнює атмосферному.
Який тип спонтанного пневмотораксу спостерігається у хворого?
246
Фтизіатрія: навчально-методичний посібник
8.
Хворий 66-ти років раптово відчув різкий біль у правій половині
грудної клітки. Зростає задишка, наявні ціаноз, холодний піт. Перкуторно
над правою легенею – тимпаніт, дихання не вислуховується, серце та
органи середостіння різко зміщені вліво. Рентгенологічно: права легеня
колабована до кореня на 1/3 свого об'єму. Тиск у плевральній негативний.
Який тип спонтанного пневмотораксу спостерігається у хворого?
9.
Хворий 70-ти років раптово відчув різкий біль у правій половині
грудної клітки. Зростає задишка, наявні ціаноз, холодний піт. Перкуторно
над правою легенею – тимпаніт, дихання не вислуховується, серце та
органи середостіння різко зміщені вліво. Рентгенологічно: права легеня
колабована до кореня на 2/3 свого об'єму. Тиск у плевральній порожнині
позитивний.
Якої невідкладної допомоги потребує хворий?
10. Хворий 45-ти років раптово відчув різкий біль у правій половині
грудної клітки. Зростає задишка, наявні ціаноз, холодний піт. Перкуторно
над правою легенею – тимпаніт, дихання не вислуховується, серце та
органи середостіння різко зміщені вліво. Рентгенологічно: права легеня
колабована до кореня легені. Попередній діагноз: правобічний спонтанний
пневмоторакс.
Яким буде план лікування хворого?
11. Хворий 37-ти років раптово відчув різкий біль у правій половині
грудної клітки. Зростає задишка, наявні ціаноз, холодний піт. Перкуторно
над правою легенею – тимпаніт, дихання не вислуховується, серце та
органи середостіння різко зміщені вліво. Рентгенологічно: права легеня
колабована до кореня легені. У плевральній порожнині тиск + 8 – + 10.
Яке захворювання має місце у хворого?
12. У хворого 30-ти років, який спостерігається у пульмонолога з приводу
бульозно – дистрофічних змін лівої легені, з'явився різкий біль у лівій
половині грудної клітки, наростає задишка. Стан хворого задовільний.
Перкуторно над лівою легенею визначається – тимпаніт, дихання різко
ослаблене. Рентгенологічно: ліва легеня підтиснута повітрям на 1/3 свого
об'єму до кореня легені. Тиск у плевральній порожнині -6 – -4.
Яке захворювання має місце у хворого?
13. Хворий 44-х років страждає на циротичний туберкульоз легень,
МБТ+. Періодично виникає загострення процесу. Стан хворого середньої
важкості. Турбує задишка при незначному фізичному навантаженні.
Об'єктивно: відмічається тахікардія, акцент II тону над легеневою
артерією, збільшена і болюча печінка, пастозність нижніх кінцівок
наприкінці дня, олігурія, ніктурія. На ЕКГ ознаки перевантаження
правого передсердя (P II-III =2,5 мм) і правого шлуночка.
Яке ускладнення туберкульозу має місце у хворого?
Збірник завдань для тестового контролю знань
247
Еталони відповідей:
1. Легенева кровотеча.
2. Заспокоїти хворого, надати положення напівсидячи, накласти на
кінцівки (рука, нога) венозні джгути.
3. Еуфілін 2,4% розчин 5,0 – 10 мл внутрішньовенно або
гангліоблокатори і 5% розчин 100 мл внутрішньовенно епсілонамінокапронової кислоти.
4. Клапанний пневмоторакс.
5. Вимір внутрішньоплеврального тиску.
6. Клапанний.
7. Відкритий.
8. Закритий.
9. Переведення клапанного пневмотораксу у зовнішній відкритий.
10. Дренаж за Бюлау, постільний режим, симптоматичну терапію.
11. Клапанний спонтанний пневмоторакс правої легені.
12. Лівобічний спонтанний пневмоторакс (закритий).
13. Хронічне легеневе серце.
Контроль кінцевого рівня засвоєння матеріалу
1.
У чоловіка 46-ти років під час кашлю, через рот, виділилось 200,0 мл
яскраво червоної, пінявої крові.
З якого органа може бути така кровотеча?
А. Шлунок.
В. Ясна.
С. Легені.
D. Ніс.
E. Носоглотка.
2.
Хворий 35-ти років доставлений до стаціонару зі скаргами на кашель
з виділенням харкотиння, яке містить прожилки крові яскраво-червоного
кольору. П'ять років тому захворів на інфільтративний туберкульоз
верхньої частки лівої легені у фазі розпаду та обсіменіння, МБТ+.
Лікувався протягом 6 місяців з позитивним ефектом. Хворий самовільно
припинив лікування. Оглядова рентгенограма (на даний момент): у верхній
частці лівої легені виявлено порожнину з товстими стінками на фоні
фіброзу і вогнищевих тіней різної інтенсивності. Корені легень
деформовані, підтягнуті угору.
Яке ускладнення туберкульозу виникло у хворого?
А. Спонтанний пневмоторакс.
В. Легенева кровотеча.
С. Кровохаркання.
D. Набряк легень.
E. Хронічне легеневе серце.
248
Фтизіатрія: навчально-методичний посібник
3.
Хворий 54-х років поступив до стаціонару зі скаргами на загальну
слабість, головокружіння, кашель, під-час якого виділяється яскравочервона, пінява кров (загальна кількість крові, що виділилась 250 мл).
Хворий виснажений, блідий. При перкусії над верхньою часткою правої
легені відмічається тимпанічний відтінок перкуторного тону,
аускультативно – бронхіальне дихання з наявністю різнокаліберних
хрипів. Над іншими ділянками легень – розсіяні сухі хрипи.
Рентгенологічно: у S2 правої легені відзначається порожнина розпаду
5,0х4,0 см у діаметрі, верхня частка зменшена в об'ємі, правий корінь
підтягнутий угору.
Яке ускладнення туберкульозу виникло у хворого?
А. Спонтанний пневмоторакс.
В. Хронічне легеневе серце.
С. Кровохаркання.
D. Набряк легень.
E. Легенева кровотеча.
4.
Хворий 65-ти років доставлений до стаціонару зі скаргами на
кровохаркання. П'ять років тому захворів на інфільтративний туберкульоз
верхньої частки лівої легені у фазі розпаду та обсіменіння, МБТ+.
Лікувався протягом 6-ти місяців з позитивним ефектом. Хворий
самовільно припинив лікування. Оглядова рентгенограма (на даний
момент): у верхній частці лівої легені виявлено порожнину з товстими
стінками на фоні фіброзу і вогнищевих тіней різної інтенсивності.
Яка клінічна форма туберкульозу призвела до виникнення
кровохаркання?
А. Інфільтративний туберкульоз.
В. Хронічний дисемінований туберкульоз.
С. Циротичний туберкульоз.
D. Фіброзно-кавернозний туберкульоз.
E. Туберкульома легень.
5.
Хворий 50-ти років перебуває в стаціонарі протягом 5-ти днів з
приводу кровохаркання. Хворіє на фіброзно-кавернозний туберкульоз
легень, МБТ+. Хворому призначені такі ліки: еуфілін, глюконат кальцію –
внутрішньовенно, но-шпа, діцинон – внутрішньом'язово. Однак за 5 днів
лікування кількість виділеної крові не зменшилась.
Який ще препарат необхідно додати до лікування?
А. Aмінокапронову кислоту.
В. Бромгексин.
С. Аналгін.
D. Глутаргін.
E. Дуфалак.
6.
Хворий 52-х років доставлений до стаціонару зі скаргами на задишку
у стані спокою, набряки на нижніх кінцівках. Хворіє на фібрознокавернозний туберкульоз легень 10 років. Об'єктивно: наявні ціаноз,
Збірник завдань для тестового контролю знань
249
збільшення печінки на 4 см, набряки нижніх кінцівок. Над верхніми
відділами легень на фоні жорсткого дихання вислуховуються
середньопухирчасті хрипи. PS – 100 за хвилину, артеріальний тиск –
115/80 мм рт. ст. Межі серця розширені, є акцент і розщеплення II тону над
легеневою артерією.
Яке ускладнення туберкульозу виникло у хворого?
А. Спонтанний пневмоторакс.
В. Легенева кровотеча.
С. Кровохаркання.
D. Набряк легень.
E. Хронічне легеневе серце.
7.
Пацієнт30-ти років. Хворіє на туберкульоз протягом 7 років. Два
роки тому діагностовано фіброзно-кавернозний туберкульоз легень, МБТ+.
Півроку тому у хворого при виконанні фізичного навантаження з'явилась
задишка, яка поступово наростала. В теперішній час задишка з'являється
при підйомі на другий поверх. Об`єктивно: частота дихання 24 за хвилину,
пульс – 86 ударів за хвилину. Тони серця прискорені, ритмічні. Над
легеневою артерією вислуховується акцент ІІ тону. Печінка при пальпації
безболісна, виступає з-під краю реберної дуги на 2 см.
Яке дослідження краще провести для діагностики ускладнення, що
виникло у хворого?
А. ЕКГ.
В. Ехокардіографію.
С. Рентгенологічне .
D. Ультразвукову діагностику паренхіматозних органів.
E. Доплерографію.
8.
Пацієнт30-ти років. Хворіє на туберкульоз протягом 7 років. Два
роки тому діагностовано фіброзно-кавернозний туберкульоз легень, МБТ+.
Півроку тому у хворого при виконанні фізичного навантаження з'явилась
задишка, яка поступово наростала. В теперішній час задишка з'являється
при підйомі на другий поверх. Об`єктивно: частота дихання 24 за хвилину,
пульс – 86 ударів за хвилину. Тони серця прискорені, ритмічні. Над
легеневою артерією вислуховується акцент ІІ тону. Печінка при пальпації
безболісна, виступає з-під краю реберної дуги на 2 см.
Яке ускладнення туберкульозу виникло у хворого?
А. Спонтанний пневмоторакс.
В. Набряк легень.
С. Кровохаркання.
D. Хронічне легеневе серце.
E. Легенева кровотеча.
9.
Пацієнт 47-ми років. Хворіє на циротичний туберкульоз легень
протягом 7 років. Під час проходження курсу лікування у хворого в аналізі
крові було виявлено лейкоцитоз – 11,0x109/л, еозинофілію – 10%,
підвищення ШОЕ – 22 мм/год. Незважаючи на проведений курс лікування,
250
Фтизіатрія: навчально-методичний посібник
в аналізі крові продовжує визначатись еозинофілія та підвищена ШОЕ. В
аналізі сечі з'явилася протеїнурія.
Про розвиток якого ускладнення у хворого слід думати?
А. Гострий нефрит.
В. Амілоїдоз.
С. Хронічне легеневе серце.
D. Туберкульоз нирок.
E. Ниркова недостатність.
10. Пацієнт 56-ти років. Протягом 10 років хворіє на фібрознокавернозний туберкульоз легень. Останнім часом у хворого з'явилися
набряки на нижніх кінцівках. В аналізі сечі визначаються: протеїнурія,
що наростає, циліндрурія, гіпостенурія.
Яка найвірогідніша причина змін в аналізі сечі у хворого?
А. Амілоїдоз.
В. Туберкульоз нирок.
С. Гострий нефрит.
D. Полікістоз.
E. Хронічна ниркова недостатність.
11. Хворий 45-ти років доставлений до стаціонару зі скаргами на кашель
з виділенням крові (біля 500 мл), яскраво-червоного кольору. Рік тому
захворів на інфільтративний туберкульоз верхньої частки лівої легені у
фазі розпаду та обсіменіння, МБТ+. Лікувався протягом 6 місяців, після
чого самовільно припинив лікування. Оглядова рентгенограма (на даний
момент): у верхній частці лівої легені виявлено порожнину розпаду
розміром 4,5х3,5 см і вогнищеві тіні різної інтенсивності в обох легенях.
Який механізм кровотечі у хворого є найвірогіднішим?
А. Підвищення артеріального тиску.
В. Застій у малому колі кровообігу.
С. Ушкодження грануляційної тканини.
D. Пропотівання еритроцитів через стінку судини.
E. Розрив судини.
12. Хвора 50-ти років. Поступила до стаціонару зі скаргами на різкий
біль у лівій половині грудної клітки при диханні. На туберкульоз хворіє
більше 10 років, лікується нерегулярно. Стан хворої тяжкий. Ліва
половина грудної клітки відстає в акті дихання, міжреберні проміжки
випнуті. Аускультативно відмічається різко ослаблене дихання над лівою
легенею.
Яке дослідження потрібно провести хворій для встановлення
діагнозу?
А. Лабораторне обстеження.
В. Бронхоскопію.
С. Томографію.
D. Рентгенографію органів грудної клітки.
E. Об'єктивне обстеження.
251
Збірник завдань для тестового контролю знань
Еталони відповідей: 1.С. 2.В. 3.Е. .D. 5.А. 6.Е. 7.В. 8.D. 9.С.
10.А. 1.Е. 12.D.
Тестові завдання для диференційованого заліку
1. Який достовірний метод визначення виду спонтанного пневмотораксу?
А. Рентгенологічний.
В. За даними клініки.
С. Вимірювання тиску в плевральній порожнині (манометрія).
D. Комп'ютерна томографія.
E. УЗД.
2. Яке з наведених ускладнень є специфічним?
А. Туберкульоз гортані.
В. Ателектаз.
С. Легенева кровотеча.
D. Спонтанний пневмоторакс.
E. Хронічне легеневе серце.
3.
Яке із захворювань
геморагіями?
А. Аспергільома.
В. Рак легень.
С. Аденома бронха.
D. Туберкульоз легень.
E. Пневмонія.
найчастіше
4.
Яка невідкладна допомога при
пневмотораксі?
А. Фібробронхоскопія.
В. Штучна вентиляція легень.
С. Дренаж плевральної порожнини.
D. Дихальна гімнастика.
E. Неухильний постільний режим.
ускладнюється
клапанному
легеневими
спонтанному
5. Який основний метод діагностики хронічного легеневого серця?
А. Електрокардіографія.
В. Фонокардіографія.
С. Тонометрія.
D. Ехокардіографія.
E. Рентгеноскопія.
6.
Пацієнт протягом 17-ти років хворіє на туберкульоз легень. Останнім
часом у нього посилилася задишка і кашель, появився біль у правому
підребер'ї та у ділянці серця, сонливість, набряки на нижніх кінцівках.
Яке ускладнення найімовірніше спостерігається у хворого ?
А. Спонтанний пневмоторакс.
В. Ателектаз легені.
252
Фтизіатрія: навчально-методичний посібник
С. Хронічне легеневе серце.
D. Амілоїдоз внутрішніх органів.
E. Туберкульоз бронхів.
7. Яка частота легеневих геморагій у хворих на туберкульоз легень?
А. 1-2 %.
В. 3-5 %.
С. 6-19 %.
D. 20-25 %.
E. 30-35 %.
8. Яка основна причина профузної легеневої кровотечі у хворих на
туберкульоз легень?
А. Розрив кровоносної судини.
В. Тромбоз легеневої артерії.
С. Варикоз кровоносних легеневих судин.
D. Активація фібринолізу.
E. Порушення у згортальній системі крові.
9. Яка безпосередня причина смерті при легеневих кровотечах у хворих на
туберкульоз легень є найчастішою?
А. Анемія.
В. Аспіраційна пневмонія.
С. Асфіксія.
D. Ателектаз.
E. Прогресування туберкульозу.
10. Які препарати призначають з метою зниження тиску в системі
легеневої артерії?
А. Пеніцилін, камфора, арфонад.
В. Атропін, еуфілін, гангліоблокатори.
С. Ізоніазид, атропін, сечогінні.
D. Кисень, камфора, тромбін.
E. Діцинон, ЕАКК, нітросорбід.
11. Який препарат має прокоагулятивну дію?
А. Камфора.
В. Діцинон.
С. Бензогексоній.
D. Амбен.
E. Атропін.
12. Який препарат є найефективнішим інгібітором фібринолізу?
А. Трасілол.
В. Контрикал.
С. Епсілон-амінокапронова кислота.
D. Амбен.
E. Альбумін.
13. Хвору 29-ти років доставлено машиною швидкої допомоги до
обласного протитуберкульозного диспансеру. Скаржиться на кашель,
задишку, біль в правій половині грудної клітки. Об'єктивно – коробковий
253
Збірник завдань для тестового контролю знань
звук над правою половиною грудної клітки при перкусії, аускультативно –
відсутність дихання.
Який найімовірніший діагноз у хворої?
А. Інфаркт легені.
В. Ателектаз.
С. Ексудативний плеврит.
D. Спонтанний пневмоторакс.
E. Плевропневмонія.
14. Коли у хворих на туберкульоз легень частіше виникає спонтанний
пневмоторакс?
А. При фібробронхоскопії.
В. Під час плевральної пункції.
С. При розриві стінки каверни.
D. При розриві субплевральних емфізематозних пухирців.
E. При пневмотахометрії.
15.
Яка невідкладна допомога при
пневмотораксі?
А. Фібробронхоскопія.
В. Штучна вентиляція легень.
С. Дренаж плевральної порожнини.
D. Туге бинтування грудної клітки.
E. Неухильний постільний режим.
клапанному
спонтанному
16. Яким порушенням характеризується амілоїдоз?
А. Вуглеводного обміну.
В. Білкового обміну.
С. Жирового обміну.
D. Обміну вітамінів.
E. Кислотно-лужної рівноваги.
17. Скільки розрізняють стадій амілоїдозу нирок?
А. 2.
В. 3.
С. 4.
D. 5.
E. 6.
18. Який метод дослідження є найважливішим для підтвердження
діагнозу ателектазу?
А. УЗД.ш Пневмотахометрія.
С. Рентгеноскопія.
D. Комп'ютерна томографія.
E. Бронхоскопія.
Еталони відповідей: 1.C. 2.A. 3.A. 4.C. 5.D. 6.C. 7.C. 8.A. 9.C.
10.B. 11.B. 12.C. 13.D. 14.D. 15.C. 16.B. 17.C. 18.E.
254
Фтизіатрія: навчально-методичний посібник
ТУБЕРКУЛЬОЗ У ПОЄДНАННІ З ІНШИМИ
ЗАХВОРЮВАННЯМИ (КОНІОТУБЕРКУЛЬОЗ,
ЦУКРОВИЙ ДІАБЕТ, ВИРАЗКОВА ХВОРОБА ШЛУНКУ
І 12-ПАЛОЇ КИШКИ, СНІД). ТУБЕРКУЛЬОЗ І
ВАГІТНІСТЬ
Контроль початкового рівня знань
1. Яка найважливіша діагностична ознака приєднання туберкульозу у
хворого на пневмоконіоз?
А. Позитивна туберкулінова чутливість за пробою Манту з 2 ТО ППД-Л.
В. Виявлення МБТ у харкотинні.
С. Наявність симптомів туберкульозної інтоксикації.
D. Відомості про перенесений у минулому туберкульоз.
Е. Наявність вогнищевих тіней на рентгенограмі.
2. Яка чутливість до туберкуліну за пробою Манту з 2 ТО ППД-Л властива
силікотуберкульозу?
А. Негативна.
В. Сумнівна.
С. Слабко позитивна.
D. Висока або гіперергічна.
Е. Везикуло-некротична.
3. Поява яких симптомів (скарг) може свідчити про ускладнення силікозу
туберкульозом?
А. Інтоксикації.
В. Задишки.
С. Кашлю.
D. Болю у грудній клітці.
Е. Всі ці симптоми супроводжують силікоз.
4. Які рентгенологічні ознаки туберкульозу на фоні цукрового діабету?
А. Інфільтративний туберкульоз, що зустрічається найчастіше у вигляді
хмароподібних, полісегментарних уражень або лобіту.
В. Двобічні інфільтрати з локалізацією у нижніх частках (зумовлені
реактивацією процесу у внутрішньогрудних лімфатичних вузлах із
лімфогенним і бронхогенним обсіменінням).
С. Туберкульоми великих розмірів із нечіткими контурами,
перифокальним запаленням, схильні до розпаду.
D. Фіброзно-кавернозний туберкульоз (перебігає тяжко, може
ускладнитись казеозною пневмонією, швидко прогресує).
Е. Всі перелічені ознаки властиві туберкульозному процесу на фоні
цукрового діабету.
Збірник завдань для тестового контролю знань
255
5. При поєднанні туберкульозу та цукрового діабету перебіг і прогноз якого
захворювання несприятливий?
А. Завжди туберкульозу.
В. Завжди цукрового діабету.
С. Обох захворювань.
D. Як правило того, яке виникло першим.
Е. Як правило того, яке виникло другим.
6. Які показання до проведення флюорографії хворому на цукровий
діабет?
А. Після перенесеної гіпер- і гіпоглікемічної коми.
В. Після перенесених грипу або пневмонії.
С. Після оперативного втручання з будь-якого приводу.
D. При появі симптомів, характерних для туберкульозу або
гіперергічної реакції на туберкулін.
Е. Все перелічене потребує обов'язкового флюорографічного
обстеження.
7. Яке захворювання може сприяти розвитку туберкульозу?
А. Гіпертонічна хвороба.
В. Інфекційний мононуклеоз.
С. Виразкова хвороба шлунку та 12-палої кишки.
D. Всі зазначені захворювання.
Е. Нічого з переліченого.
8. Яку тактику доцільно обрати при виявленні активного туберкульозного
процесу у пацієнта з виразковою хворобою шлунка, якому планують
оперативне втручання?
А. Лікування туберкульозного процесу після операції.
В. Оперативне втручання суміщають з початком протитуберкульозного
лікування.
С. Оперативне втручання лише після стабілізації специфічного процесу.
D. Оперативне втручання лише через 2 роки від початку лікування
туберкульозу.
Е. Оперативне втручання абсолютно протипоказано.
9. Які форми туберкульозу переважають у хворих після резекції шлунка з
приводу виразкової хвороби?
А. Первинний туберкульозний комплекс.
В. Позалегеневі туберкульозні процеси.
С. Інфільтративні та ексудативні форми туберкульозу зі схильністю до
прогресування, утворення множинних деструкцій і бронхогенної
дисемінації.
D. Хронічні форми туберкульозу.
Е. Туберкульозний мезаденіт.
256
Фтизіатрія: навчально-методичний посібник
10. Що із переліченого характерно для туберкульозного процесу на пізніх
стадіях ВІЛ-інфекції?
А. Виражена тривала інтоксикація з негативною реакцією на пробу
Манту.
В. Дифузні інфільтрати з локалізацією як у верхніх, так і в середніх та
нижніх відділах легень.
С. Переважно позалегеневі ураження, збільшення внутрішньогрудних
лімфатичних вузлів, генералізована лімфаденопатія.
D. У половини хворих – відсутність МБТ у харкотинні.
Е. Все перелічене характерне.
11.
Які найнебезпечніші періоди сприяють прогресуванню або
загостренню старих туберкульозних вогнищ у вагітної та породіллі?
А. Другий місяць вагітності.
В. П'ятий місяць вагітності.
С. Останні тижні перед пологами.
D. Перші 6 місяців після пологів.
Е. Всі зазначені періоди небезпечні.
12. Який перебіг характерний для туберкульозу, що вперше виник після
пологів?
А. Швидкий зворотній розвиток.
В. Швидке прогресування з вираженою клінічною симптоматикою.
С. Повільний зворотній розвиток.
D. Малосимптомний перебіг.
Е. Первинно хронічний перебіг.
13. Яких принципів лікування туберкульозу у вагітних потрібно
дотримуватися?
А. Лікування розпочинають лише у післяпологовому періоді.
В. Лікування за загальноприйнятими принципами.
С. Незалежно від процесу обов'язкове переривання вагітності.
D. Динамічне спостереження за перебігом процесу. При прогресуванні –
негайне лікування.
Е. Можливе лікування з моменту виявлення активного туберкульозу,
але в підтримувальному режимі.
14. Чи можна зробити щеплення проти туберкульозу новонародженій
дитині, яка народилася від хворої на туберкульоз матері?
А. Абсолютно протипоказано у будь-якому випадку.
В. Можна, якщо у дитини немає протипоказань та її відразу після
пологів було ізольовано від матері.
С. Можна, але потрібно перед щепленням зробити пробу Манту.
D. Протипоказано, якщо у матері деструктивний туберкульоз.
Е. Можна, але лише за умови, що матір протягом вагітності приймала
протитуберкульозні препарати.
Еталони відповідей: 1.В. 2.Д. 3.А. 4.Е. 5.Д. 6.Е. 7.С. 8.С. 9.С. 10.Е.
11.Е. 12.В. 13.В. 14.В.
Збірник завдань для тестового контролю знань
257
Тестові завдання для диференційованого заліку
1.
Жінка 35-ти років останні 4 роки хворіє на хронічний бронхіт. 5
місяців тому у неї з'явилося кровохаркання, температура тіла
підвищувалась до 38°С. На рентгенограмі органів грудної клітки на фоні
посиленого легеневого малюнка у верхніх відділах легень визначаються
вогнищеві тіні малої та середньої інтенсивності, під ключицями – ділянки
прояснення. Проба Манту з 2 ТО ППД-Л – інфільтрат діаметром 10 мм.
Який найімовірніший діагноз у хворої?
А. Карциноматоз.
В. Вогнищевий туберкульоз легень.
С. Дисемінований туберкульоз легень.
D. Двобічна вогнищева пневмонія.
Е. Саркоїдоз.
2.
Жінка впродовж 6 років хворіє на цукровий діабет. Останні 4 місяці її
турбує загальна слабість, спрага, кашель, періодичне підвищення
температури тіла до 38° С, схуднення. Об'єктивно: ліва половина грудної
клітки відстає в акті дихання, біля нижнього кута лопатки відмічається
вкорочення перкуторного звуку, вологі хрипи. Рентгенологічно: у нижній
частці лівої легені виявлено негомогенне затемнення з проясненням.
Реакція Манту з 2 ТО ППД-Л – інфільтрат діаметром 11 мм.
Який діагноз у хворої є найімовірнішим?
А. Туберкульоз.
В. Центральний рак.
С. Еозинофільний інфільтрат.
D. Ексудативний плеврит.
Е. Нижньочасткова пневмонія.
3.
Хворий 25-ти років. Хворіє на СНІД і мікобактеріоз.
Яка комбінація антимікобактеріальних препаратів є оптимальною
для хворого?
А. Канаміцин + циклосерин + рифампіцин.
В. Рифампіцин + етамбутол + ПАСК.
С. Ізоніазид + рифампіцин + етамбутол.
D. Ізоніазид + стрептоміцин + капреоміцин.
Е. Піразинамід + етамбутол + етіонамід.
4.
У хворої на СНІД при рентгенологічному обстеженні виявлено
масивні вогнищево-інфільтративні тіні в нижніх частках обох легень.
Реакція на пробу Манту з 2 ТО ППД-Л негативна.
Який діагноз у хворої є найімовірнішим?
А. Двобічна нижньочасткова пневмонія.
В. Дисемінований туберкульоз.
С. Карциноматоз.
D. Бронхоектатична хвороба.
Е. Мікобактеріоз.
258
Фтизіатрія: навчально-методичний посібник
5. У скільки разів захворюваність на туберкульоз у хворих на цукровий
діабет вища, ніж серед усього населення?
А. У 1,5 рази.
В. У 2,5 рази.
С. У 5 разів.
D. У 15 разів.
Е. У 25 разів.
6. У скільки разів захворюваність на туберкульоз у хворих на алкоголізм
вища, ніж у решти населення?
А. У 1,5 рази.
В. У 5 разів.
С. У 10 разів.
D. У 18 разів.
Е. У 25 разів.
7. У скільки разів захворюваність на туберкульоз у хворих на виразкову
хворобу шлунка вища, ніж у решти населення?
А. 1,5 – 2 рази.
В. 3 – 5 разів.
С. 6 – 9 разів.
D. 10 – 15 разів.
Е. 20 – 25 разів.
8. У скільки разів частіше у хворих на туберкульоз легень спостерігається
бронхокарцинома?
А. 1,5 – 2 рази.
В. 3 – 6 разів.
С. 7 – 10 разів.
D. 12 – 15 разів.
Е. 17 – 20 разів.
9.
Хворий 58-ми років. В минулому ефективно лікувався з приводу
інфільтративного туберкульозу верхньої частки правої легені в фазі
розпаду, МБТ+. За останні три місяці стан хворого погіршився: з'явилося
кровохаркання, задишка, біль в правій половині грудної клітки. При
об'єктивному обстеженні над правою ключицею пальпуються збільшені
щільні лімфатичні вузли. На рентгенограмі – масивне затемнення
верхнього відділу правої легені. ШОЕ – 65 мм/год. Реакція на пробу Манту
з 2 ТО ППД-Л негативна.
Який діагноз у хворої є найімовірнішим?
А. Еозинофільний інфільтрат.
В. Плевропневмонія.
С. Ателектаз верхньої частки правої легені.
D. Аспергільома.
Е. Центральний рак.
Збірник завдань для тестового контролю знань
259
10. Коли у жінок частіше виникає і прогресує туберкульоз легень?
А. В перші два місяці вагітності.
В. На 3-6 місяці вагітності.
С. На 7-9 місяці вагітності.
D. В перші 6 місяців після пологів.
Е. Через 1-2 роки після пологів.
11. Яке дослідження першочергово слід провести у вагітної жінки з
підозрою на туберкульоз легень?
А. Рентгеноскопію.
В. Флюорографію.
С. Оглядову рентгенографію.
D. Томографію.
Е. Бронхографію.
12. При якій формі туберкульозу показане штучне переривання
вагітності?
А. Вогнищевій.
В. Інфільтративній.
С. Туберкульомі.
D. Фіброзно-кавернозній.
Е. Міліарному туберкульозі легень.
13.
Яка
комбінація
антимікобактеріальних
препаратів
є
найоптимальнішою при лікуванні вагітних жінок, хворих на
туберкульоз?
А. Ізоніазид + рифампіцин + етамбутол.
В. Ізоніазид + рифампіцин + етіонамід.
С. Рифампіцин + стрептоміцин + тіоацетазон.
D. Канаміцин + ізоніазид + ПАСК.
Е. Циклосерин + рифампіцин + протіонамід.
Еталони відповідей: 1.C 2.A 3.C 4.E 5.C 6.D 7.C 8.B 9.E 10.D
11.C 12.E 13.A
260
Фтизіатрія: навчально-методичний посібник
ПРОФІЛАКТИКА ТУБЕРКУЛЬОЗУ (ВАКЦИНАЦІЯ І
РЕВАКЦИНАЦІЯ БЦЖ, ХІМІОПРОФІЛАКТИКА,
СОЦІАЛЬНА, САНІТАРНА ПРОФІЛАКТИКА)
Контроль початкового рівня знань
1. Що розуміють під первинною хіміопрофілактикою щодо туберкульозу?
А. Призначення протитуберкульозних препаратів неінфікованим МБТ
дітям та підліткам.
В. Призначення протитуберкульозних препаратів особам з "віражем"
туберкулінових реакцій.
С. Призначення протитуберкульозних препаратів особам, які одужали
від туберкульозу.
D. Призначення протитуберкульозних препаратів раніше інфікованим
особам при наявності будь-яких факторів ризику щодо розвитку
туберкульозу.
Е. У всіх цих випадках призначають первинну хіміопрофілактику.
2. Що розуміють під вторинною хіміопрофілактикою щодо туберкульозу?
А. Призначення протитуберкульозних препаратів неінфікованим МБТ
при контакті з хворим на туберкульоз.
В. Призначення протитуберкульозних препаратів неінфікованим МБТ
дітям та підліткам, якщо вони не отримали щеплення БЦЖ.
С. Призначення протитуберкульозних препаратів інфікованим МБТ
особам або тим, хто одужав від туберкульозу при наявності факторів
ризику щодо захворювання.
D. Призначення протитуберкульозних препаратів всім дітям, які
народилися від хворих на туберкульоз матерів.
Е. Призначення протитуберкульозних препаратів особам з
післявакцинною алергією за пробою Манту з 2 ТО ППД-Л.
3. Кому із перелічених контингентів дорослих хіміопрофілактика не
показана?
А. Особам, які знаходяться в контакті з хворим, що виділяє МБТ.
В. Тваринникам з несприятливих щодо туберкульозу ферм і людям, у
яких в особистому господарстві виявлено уражену туберкульозом
худобу.
С. Особам з низькою чутливістю до туберкуліну за пробою Манту з 2 ТО
ППД-Л.
D. Особам, які видужали від туберкульозу, при виникненні факторів, що
знижують опірність організму.
Е. Людям із посттуберкульозними змінами (5.1 група обліку) і
супровідними хворобами, а також при виникненні факторів, які
можуть викликати загострення туберкульозу.
Збірник завдань для тестового контролю знань
261
4. Кому із перелічених контингентів дітей хіміопрофілактика не
показана?
А. Дітям з гіперергічною чутливістю за пробою Манту з 2 ТО ППД-Л при
наявності симптомів туберкульозної інтоксикації.
В. Контактним із хворим на активний туберкульоз.
С. Особам з "віражем" туберкулінових реакцій.
D. Особам з гіперергічними реакціями на туберкулін або їх посиленням
на 6 мм і більше порівняно з попереднім результатом.
Е. Раніше інфікованим дітям або тим, хто переніс туберкульоз, у
випадку потреби призначення їм високих доз глюкокортикоїдів,
виявленні цукрового діабету, при загостренні хронічної супутньої
патології тощо.
5. Яка прищепна доза вакцини БЦЖ?
А. 0,025 мг.
В. 0,5 мг.
С. 0,25 мг.
D. 0,05 мг.
Е. 0,005 мг.
6. Яка прищепна доза вакцини БЦЖ-М?
А. 0,025 мг.
В. 0,5 мг.
С. 0,25 мг.
D. 0,05 мг.
Е. 0,005 мг.
7. Яке постійне протипоказання для вакцинації БЦЖ?
А. Недоношеність, якщо маса тіла менша, ніж 2 кг.
В. Гнійно-септичні захворювання.
С. Будь-які гострі захворювання.
D. Пологові травми з неврологічною симптоматикою.
Е. Генералізована інфекція БЦЖ в інших дітей у сім'ї.
8. Який інтервал між проведенням проби Манту і ревакцинацією проти
туберкульозу?
А. Не менше 3 днів і не більше 2 тижнів.
В. Інтервал не має ніякого значення.
С. Не менше 1 місяця.
D. Не більше 1 місяця.
Е. Не менше 3 днів і не більше 1 місяця.
9. Яке тимчасове протипоказання до ревакцинації проти туберкульозу?
А. Інфіковані туберкульозом або туберкульоз у минулому.
В. Позитивна або сумнівна реакція на пробу Манту з 2 ТО ППД-Л.
С. Ускладнення на попереднє введення вакцини БЦЖ.
D. Злоякісні захворювання крові або новоутворення.
Е. Тимчасових протипоказань серед наведених немає.
262
Фтизіатрія: навчально-методичний посібник
10. Через який інтервал часу після ревакцинації БЦЖ можна проводити
інші профілактичні щеплення?
А. Через 2 місяці.
В. Через 1 місяць.
С. Через 6 місяців.
D. Через 3-4 тижні.
Е. Через 2 тижні.
11. Які заходи є складовою частиною соціальної профілактики
туберкульозу?
А. Оздоровлення осередків туберкульозної інфекції.
В. Можливість отримання листка непрацездатності терміном до 10
місяців.
С. Ізоляція та лікування хворих на туберкульоз.
D. Робота щодо організації раннього виявлення туберкульозу серед
дітей, підлітків і дорослих.
Е. Ніякі із перелічених заходів не належать до соціальної профілактики.
12. Які заходи не є складовою частиною санітарної профілактики
туберкульозу?
А. Робота в осередках туберкульозної інфекції.
В. Санітарно-освітня робота.
С. Попередження зараження людини від хворих тварин.
D. Контроль за своєчасністю, повнотою та якістю проведення
протитуберкульозних заходів в області.
Е. Всі заходи – складова частина санітарної профілактики
туберкульозу.
13. Через який термін після вакцинації БЦЖ розвивається специфічний
протитуберкульозний імунітет?
А. Через 6 місяців.
В. Через 6-8 тижнів.
С. Через 1 рік.
D. Через 3-4 тижні.
Е. Через 2-4 місяці.
14.
Від чого, як правило, залежить кількість призначених
протитуберкульозних препаратів для вторинної хіміопрофілактики у
дітей та підлітків?
А. Від віку пацієнта.
В. Від давності інфікування.
С. Від ступеня ризику розвитку туберкульозу.
D. Від маси тіла.
Е. Від всіх наведених факторів.
Збірник завдань для тестового контролю знань
263
15. Що доцільно враховувати при призначенні хіміопрофілактики дитині з
осередку туберкульозної інфекції, в якому проживає хворий на
хронічну форму туберкульозу?
А. Давність контакту.
В. Чутливість МБТ хворого до протитуберкульозних препаратів.
С. Клінічну форму туберкульозу хворого.
D. Давність захворювання бактеріовиділювача.
Е. Кількість проведених хіміопрофілактичних курсів в осередку.
Еталони відповідей: 1.А. 2.С. 3.С. 4.А. 5.D. 6.А. 7.Е. 8.А. 9.Е. 10.А.
11.В. 12.Е. 13.В. 14.С. 15.В.
Контроль поточної навчальної діяльності
1.
У пологовому будинку народилася здорова дитина з вагою 2000 грам.
Якою вакциною БЦЖ і у якій дозі слід проводити щеплення?
2.
У пологовому будинку народилася здорова дитина з вагою 2500 грам.
Якою вакциною БЦЖ і у якій дозі слід проводити щеплення?
3.
У дитини 5-ти років виявлено "віраж" туберкулінової проби. Скарг
немає. Об'єктивно без патології. Рентгенологічно патології в легенях не
виявлено. Аналіз крові у межах норми.
Яке лікування призначите дитині?
Еталони відповідей:
1. Вакциною БЦЖ-М у дозі 0,025 мг.
2. Вакциною БЦЖ-1у дозі 0,05 мг.
3. Ізоніазид + загальнозміцнювальне лікування.
264
Фтизіатрія: навчально-методичний посібник
Контроль кінцевого рівня засвоєння матеріалу
А. Вакцинація і ревакцинація БЦЖ
1.
У жінки народилася здорова доношена дитина, вагою 3 кг, яка
отримала 8 балів за шкалою Апгар. Батько дитини хворіє на відкриту
форму туберкульозу (МБТ+) і перебуває вдома.
Яка має бути тактика педіатра стосовно дитини?
А. Вакцинувати вакциною БЦЖ-1 і виписати додому.
В. Вакцинувати вакциною БЦЖ-1, виписати додому і провести курс
хіміопрофілактики.
С. Вакцинувати вакциною БЦЖ-1 і затримати дитину на місяць в
пологовому будинку.
D. Вакцинувати вакциною БЦЖ-М і виписати додому.
Е. Вакцинувати вакциною БЦЖ-1, виписати додому, а батька
відправити до лікарні.
2.
Дитина 14-ти років мешкає з батьками та дідусем. Дідусь хворіє на
туберкульоз легень (відкрита форма). Підліток перебуває з хворим в
постійному контакті. Дитині слід проводити ревакцинацію.
Яку дозу вакцини БЦЖ-1 слід ввести підлітку в такому випадку?
А. 0,5 мг.
В. 0,05 мг.
С. 0,25 мг.
D. 0,025 мг.
Е. 0,01 мг.
3.
У жінки, хворої на фіброзно-кавернозний туберкульоз легень (МБТ+),
народилася здорова, доношена дитина, вагою 3800 г, яка отримала 8 балів
за шкалою Апгар. Зразу після народження дитина була ізольована від
хворої матері.
Який захід потрібно здійснити стосовно дитини?
А. Провести хіміопрофілактику.
В. Зробити рентгенограму.
С. Вакцинувати вакциною БЦЖ-1.
D. Вакцинувати вакциною БЦЖ-М.
Е. Провести пробу Манту з 2 ТО ППД-Л.
4.
У трьох сім'ях є п'ятеро дітей. Перед проведенням ревакцинації їм
було зроблено пробу Манту з 2 ТО ППД-Л. Отримані наступні результати: у
першої дитини – інфільтрат діаметром 10 мм, у другої – 4 мм з везикулою в
центрі, у третьої – 3 мм, у четвертої – наявна тільки гіперемія, у п'ятої –
уколочна реакція.
Якій дитині можна провести ревакцинацію?
А. Дитині з діаметром інфільтрату 10 мм.
В. Дитині з діаметром інфільтрату 4 мм з везикулою в центрі.
С. Дитині з діаметром інфільтрату 3 мм.
Збірник завдань для тестового контролю знань
265
D. Дитині з наявністю тільки гіперемії.
Е. Дитині з уколочною реакцією.
5.
Дитині 3 місяці. Щеплена у пологовому будинку вакциною БЦЖ-1.
Загальний стан задовільний. У дитини спостерігається ускладнення
вакцинації – післявакцинальний лімфаденіт (у лівій пахвовій ділянці
відмічається збільшення лімфатичних вузлів з абсцедуванням).
Яке місцеве лікування слід провести дитині?
А. Пункція лімфатичного вузла з вилученням їх вмісту.
В. Введення 5% розчину салюзиду у лімфатичний вузол.
С. Примочки рифампіцину, розчиненого у димексиді.
D. Обколювання лімфатичного вузла гідрокортизоновою емульсією.
Е. Пункція лімфатичного вузла з вилученням їх вмісту, введення 5%
розчину салюзиду у лімфатичний вузол, примочки рифампіцину,
розчиненого у димексиді.
6.
Дитині 6 місяців. У пологовому будинку не вакцинована у зв'язку із
захворюванням на гостру респіраторну вірусну інфекцію. Зараз дитина
здорова і їй слід провести вакцинацію.
Яке дослідження потрібно зробити дитині для вирішення можливості
проведення вакцинації?
А. Пробу Манту з 2 ТО ППД-Л.
В. Загальний аналіз крові.
С. Біохімічний аналіз крові.
D. Рентгенологічне обстеження.
Е. Імунологічне дослідження крові.
7.
У спеціалізованому відділенні у хворої на відкриту форму
туберкульозу жінки народилася недоношена дитина. Маса тіла дитини –
2300 г, зріст – 50 см. Дитина здорова.
Якою має бути тактика стосовно дитини?
А. Вакцинувати вакциною БЦЖ-1 в пологовому будинку.
В. Вакцинувати вакциною БЦЖ-М в пологовому будинку.
С. Вакцинувати вакциною БЦЖ-1 в перші два місяці в поліклініці.
D. Вакцинувати вакциною БЦЖ-М в перші два місяці в поліклініці.
Е. Провести хіміопрофілактику, а потім вакцинувати вакциною БЦЖ-1.
8.
Дитині 7 років, здорова. Дівчинка щеплена у пологовому будинку
вакциною БЦЖ-1. У 4-х місячному віці у місці введення вакцини
утворився холодний абсцес. Місцеве лікування впродовж 2-х місяців
призвело до його розсмоктування. У 7 років проба Манту з 2 ТО ППД-Л
негативна.
Яке рішення буде правильним стосовно дитини?
А. Провести ревакцинацію вакциною БЦЖ-1.
В. Провести ревакцинацію вакциною БЦЖ-М.
С. Провести хіміопрофілактику.
D. Ревакцинацію не проводити /протипоказана/.
Е. Провести рентгенологічне обстеження.
266
Фтизіатрія: навчально-методичний посібник
9.
Дитині 3 місяці. Щеплена у пологовому будинку вакциною БЦЖ-1.
Загальний стан задовільний. У дитини спостерігається ускладнення
вакцинації – післявакцинальний лімфаденіт (у лівій пахвовій ділянці
відмічається збільшення лімфатичних вузлів з абсцедуванням).
Яке лікування потрібно провести дитині?
А. Тільки місцеве.
В. Лікування ізоніазидом + місцеве.
С. Лікування ізоніазидом + рифампіцином + місцеве.
D. .Лікування ізоніазидом + рифампіцином.
Е. Лікування рифампіцином + місцеве.
10. Дитині 3 роки. На п'ятий день від народження була вакцинована у
пологовому будинку вакциною БЦЖ-1. Проба Манту з 2 ТО ППД-Л у 1, 2 і
3 роки виявилася негативною. На лівому плечі післявакцинальний рубчик
відсутній.
Яка має бути тактика педіатра стосовно дитини?
А. Щорічно і далі проводити пробу Манту.
В. В 3 роки зробити повторну вакцинацію вакциною БЦЖ-1.
С. Щорічно проводити хіміопрофілактику.
D. В 3 роки зробити повторну вакцинацію вакциною БЦЖ-М.
Е. Провести рентгенологічне обстеження.
11. Дитині 7 років. Через 6 місяців після ревакцинації у дівчинки на
місці введення вакцини БЦЖ-1 (ділянка лівого плеча) відмічається
колоїдний рубець розміром 5 мм. Дитина почувається добре.
Яка тактика має бути стосовно дитини?
А. Провести місцеве лікування.
В. Провести хіміопрофілактику.
С. Зробити пробу Манту з 2 ТО ППД-Л.
D. Провести рентгенологічне обстеження.
Е. Спостерігати за дитиною впродовж року в диспансерній категорії 5
(група5.4).
12. У трьох сім'ях є п'ятеро дітей: двоє – 7-ми років і троє – 14-ти. Перед
проведенням ревакцинації їм було зроблено пробу Манту з 2 ТО ППД-Л.
Отримано наступні результати: у першої дитини – інфільтрат діаметром
10мм, у другої – 7 мм, у третьої – 18 мм, у четвертої – 6 мм, у п'ятої –
наявна тільки гіперемія.
Якій дитині можна проводити щеплення вакциною БЦЖ?
А. .Першій.
В. П'ятій.
С. Четвертій.
D. Третій
Е. Другій.
Еталони відповідей: 1.Е. 2.В. 3.С. 4.Е. 5.Е. 6.А. 7.В. 8.D. 9.С.
10.В. 11.Е. 12.В.
Збірник завдань для тестового контролю знань
267
В. Хіміопрофілактика
1.
У сім'ї проживає 5 осіб. Батько хворіє на інфільтративний
туберкульоз верхньої частки правої легені, фаза розпаду, МБТ(+). Мати
перебуває на диспансерному спостереженні з приводу залишкових змін у
легенях після перенесеного туберкульозу. У підлітка 15 років проба Манту
з 2 ТО ППД-Л – інфільтрат діаметром 20 мм, у дитини 10 років – 15 мм і 6
років – проба негативна.
Кому з членів сім'ї слід проводити первинну хіміопрофілактику?
А. Матері.
В. Підлітку 15 років.
С. Дитині 10 років.
D. Дитині 6 років.
Е. Нікому.
2.
Жінка 35-ти років перехворіла на підгострий дисемінований
туберкульоз легень, МБТ+. У результаті лікування у верхівці правої легені
залишились одиничні щільні вогнища. Через рік після вилікування їй
потрібно провести хіміопрофілактику.
Які препарати слід призначити для вторинної хіміопрофілактики?
А. Стрептоміцин + Етамбутол.
В. Етамбутол + Піразинамід.
С. Ізоніазид + Етамбутол.
D. Рифампіцин + Етамбутол.
Е. Ізоніазид + ПАСК.
3.
У родині у батька виявили інфільтративний туберкульоз верхньої
частки правої легені в фазі розпаду, МБТ(+). У дитини у 5 років виявлено
позитивну пробу Манту з 2 ТО ППД-Л – інфільтрат діаметром 15 мм,
минулого року – 5 мм.
Яку хіміопрофілактику потрібно провести дитині?
А. Первинну.
В. Вторинну.
С. Повторну.
D. Щадну.
Е. Інтенсивну.
4.
Дитині 6 років. Перебуває у постійному контакті з батьком, хворим на
туберкульозу легень, МБТ(+). Дівчинці проведено пробу Манту з 2 ТО
ППД-Л, результат – негативний.
Який препарат слід призначити дитині для проведення первинної
хіміопрофілактики?
А. Етамбутол.
В. Піразинамід.
С. Рифампіцин.
D. Етіонамід.
Е. Ізоніазид.
268
Фтизіатрія: навчально-методичний посібник
5.
У чоловіка виявили фіброзно-кавернозний туберкульоз верхньої
частки лівої легені в фазі інфільтрації і обсіменіння, МБТ(+). Дружина і
мати хворого у дитинстві перехворіли на туберкульоз. Батько хворого
перебуває на диспансерному спостереженні з приводу залишкових змін в
легенях після перенесеного туберкульозу. У дитини 6-ти років виявлено
негативну пробу Манту з 2 ТО ППД-Л, а у дитини 9-ти років встановлено
віраж туберкулінової проби.
Кому з членів родини не проводиться вторинна хіміопрофілактика?
А. Дитині 6-ти років.
В. Дружині хворого.
С. Батьку хворого.
D. Матері хворого.
Е. Дитині 9-ти років.
6.
Дитині 6 років. Проба Манту з 2 ТО ППД-Л негативна. Хлопчик
перебуває у контакті з матір'ю, хворою на туберкульозу, МБТ(+).
Яка хіміопрофілактика має бути проведена дитині?
А. Щадна.
В. Повторна.
С. Вторинна.
D. Первинна.
Е. Інтенсивна.
7.
У сім'ї проживає 4 особи. У батька (47 років) діагностовано міліарний
туберкульоз легень, МБТ(+). Матір (40 років) 30 років тому хворіла на
туберкульоз. Син та його дружина інфіковані з дитинства.
Кому в родині не проводиться первинна хіміопрофілактика?
А. Батьку.
В. Сину.
С. Матері.
D. Дружині сина.
Е. Всім.
8.
Жінка 42-х років хворіє на бронхіальну астму, для лікування якої
застосовує кортикостероїд – бекламетазон. П'ять років тому перехворіла на
туберкульоз, після лікування якого утворилися залишкові зміни в лівій
легені. Щорічно проводиться хіміопрофілактика.
Чим в даному випадку слід проводити вторинну хіміопрофілактику?
А. Ізоніазид.
В. Етамбутол + Піразинамід.
С. Ізоніазид + Етамбутол.
D. Рифампіцин.
Е. Ізоніазид + ПАСК.
9.
Чоловік 55-ти років перебуває на диспансерному спостереженні у
протитуберкульозному диспансері з приводу залишкових змін після
вилікуваного туберкульозу легень. Часто хворіє на гострі респіраторні
Збірник завдань для тестового контролю знань
269
вірусні інфекції. Пацієнту проводиться щорічно курс хіміопрофілактики
(ізоніазид + етамбутол).
Яка хіміопрофілактика проводиться у даному випадку?
А. Первинна.
В. Комбінована.
С. Інтенсивна.
D. Вторинна.
Е. Щадна.
10. У дитини 7-ми років виявлено гіперергічну пробу Манту з 2 ТО ППДЛ – інфільтрат діаметром 22 мм. Хлопчик має контакт з бабусею, хворою на
відкриту форму туберкульозу легень. Хлопчику призначено курс
хіміопрофілактики.
Чим в даному випадку слід проводити вторинну хіміопрофілактику?
А. Ізоніазид.
В. Ізоніазид + Етамбутол.
С. Етамбутол + Піразинамід.
D. Рифампіцин + Піразинамід.
Е. Ізоніазид + ПАСК.
11. Пацієнт 32-х років два роки тому перехворів на туберкульоз верхньої
частки правої легені, після якого утворилися великі залишкові зміни в
правій легені. З цього приводу перебуває на диспансерному спостереженні
у протитуберкульозному диспансері. Щорічно проводиться курс
хіміопрофілактики (ізоніазид + етамбутол).
Яким має бути курс вторинної хіміопрофілактики у даного хворого?
А. 2 місяці 2 рази на рік.
В. 1 місяць 2 рази на рік.
С. 2 місяці раз на рік.
D. 1 місяць раз на рік.
Е. 1,5 місяці раз на рік.
12. У родині у батька виявили інфільтративний туберкульоз верхньої
частки лівої легені в фазі розпаду, МБТ(+). У дитини у 5 років виявлено
гіперергічну пробу Манту з 2 ТО ППД-Л – інфільтрат діаметром 20 мм.
Хлопчику призначено курс хіміопрофілактики – ізоніазид + етамбутол.
Яким має бути курс вторинної хіміопрофілактики у дитини?
А. 1 місяць раз на рік.
В. 1 місяць 2 рази на рік.
С. 1,5 місяці раз на рік.
D. 2 місяці раз на рік.
Е. 2 місяці 2 рази на рік.
Еталони відповідей: 1.D. 2.С. 3.В. 4.Е. 5.А. 6.С.
10.В. 11.А. 12.Е.
7.Е. 8.С. 9.D.
270
Фтизіатрія: навчально-методичний посібник
Тестові завдання для диференційованого заліку
1. Яка профілактика туберкульозу застосовується у новонароджених?
А. Хіміопрофілактика.
В. Вакцинація.
С. Санітарна профілактика.
D. Ревакцинація.
Е. Поточна профілактика.
2. Яка профілактика застосовується з метою запобігання рецидиву
туберкульозу?
А. Вторинна хіміопрофілактика.
В. Вакцинація.
С. Ревакцинація.
D. Первинна хіміопрофілактика.
Е. Санітарна профілактика.
3. Що собою являє вакцина БЦЖ і БЦЖ-М?
А. Вбита культура мікобактерій.
В. Продукти життєдіяльності мікобактерій.
С. Жива ослаблена культура мікобактерій.
D. Суміш очищеного туберкуліну і вбитих мікобактерій.
Е. Неповністю очищений сухий туберкулін.
4. У чому полягає цінність вакцини БЦЖ?
А. Забезпечує легший перебіг туберкульозу.
В. Запобігає інфікуванню.
С. Захист від захворювання на туберкульоз.
D. Менше шансів захворіти на туберкульоз.
Е. Попереджує рецидив туберкульозу.
5. Через який час після вакцинації БЦЖ виробляється імунітет?
А. Через 6-8 днів.
В. Через 6-8 тижнів.
С. Через 6-8 місяців.
D. Через 9-12 місяців.
Е. Через 5-7 років.
6. В яких випадках проводять ревакцинацію вакциною БЦЖ?
А. Інфікованим.
В. Неінфікованим.
С. Контактним із сумнівною реакцією на пробу Манту з 2 ТО.
D. Хворим на туберкульоз.
Е. Особам, які перехворіли на туберкульоз.
271
Збірник завдань для тестового контролю знань
7. Який термін проведення ревакцинації БЦЖ затверджено в Україні?
А. На 3-5 день після народження.
В. На 3-5 тиждень після народження.
С. У 3-5 років.
D. У 7, 14 років.
Е. У 17, 30 років.
8. Народилася здорова дитина вагою 3200 г. На який день після
народження їй слід провести вакцинацію БЦЖ?
А. 1-2.
В. 3-5.
С. 7-11.
D. 13-15.
Е. 25-30.
9. Як вводять вакцину БЦЖ при вакцинації і ревакцинації?
А. Нашкірно.
В. Внутрішньошкірно.
С. Підшкірно.
D. Внутрішньом'язово.
Е. Перорально.
10. У 7-річної дівчинки через 5 місяців після ревакцинації на місці
введення вакцини БЦЖ з'явилась припухлість із синюшним відтінком
шкіри, при пальпації – флюктуація.
Яке ускладнення виникло у дівчинки?
А. Лімфаденіт.
В. Кіста.
С. Келоїдний рубець.
D. Виразка.
Е. Холодний абсцес.
11. Про що свідчить рубчик розміром 5 мм, який утворився через 4 місяці
після вакцинації БЦЖ?
А. Про високу реактогеннісь вакцини.
В. Про ускладнення – келоїдний рубець.
С. Про порушення техніки введення вакцини.
D. Про відсутність протитуберкульозного імунітету.
Е. Про наявність післявакцинного імунітету.
12.
Який антимікобактеріальний
хіміопрофілактики?
А. Стрептоміцин.
В. Рифампіцин.
С. Піразинамід.
D. Ізоніазид.
Е. Етамбутол.
препарат
використовують
для
272
Фтизіатрія: навчально-методичний посібник
13. Який термін проведення хіміопрофілактики?
А. 3 дні.
В. 3 тижні.
С. 2-3 місяці.
D. 6 місяців.
Е. 9 місяців.
14. Що потрібно зробити з невикористаною вакциною БЦЖ, яка
залишилась після проведеного щеплення?
А. Через 2-3 години після розведення невикористану вакцину знищують
кип'ятінням.
В. Через 24 години невикористану вакцину знищують.
С. Зберігати 2-3 дні, потім знищити.
D. Зберігати протягом тижня в холодильнику.
Е. Зберігають в холодильнику протягом року.
Еталони відповідей: 1.В 2.A 3.C 4.D 5.B 6.B 7.D 8.B 9.B 10.E
11.E 12.D 13.C 14.A
Збірник завдань для тестового контролю знань
273
ОСЕРЕДКИ ТУБЕРКУЛЬОЗНОЇ ІНФЕКЦІЇ. КОМПЛЕКС
ПРОФІЛАКТИЧНИХ ЗАХОДІВ В ОСЕРЕДКУ
ТУБЕРКУЛЬОЗНОЇ ІНФЕКЦІЇ. ОСНОВНІ
ЕПІДЕМІОЛОГІЧНІ ПОКАЗНИКИ ТУБЕРКУЛЬОЗУ
Контроль початкового рівня знань
1. Кого вважають бактеріовиділювачем?
А. Бактеріовиділювачами вважаються особи, у яких знайдено МБТ
бактеріологічним методом тричі і є клініко-рентгенологічні ознаки
активності туберкульозного процесу.
В. Бактеріовиділювачами вважаються особи, у яких знайдено МБТ хоча
б одноразово, будь-яким методом дослідження і є клінікорентгенологічні ознаки активності туберкульозного процесу.
С. Бактеріовиділювачами вважаються особи, у яких знайдено МБТ
одноразово, при цьому наявність клініко-рентгенологічних ознак
активності туберкульозного процесу не обов'язкова.
D. Бактеріовиділювачами вважаються особи, у яких знайдено МБТ
обов'язково двічі, будь-яким методом дослідження і є клінікорентгенологічні ознаки активності туберкульозного процесу.
Е. Бактеріовиділювачами вважаються особи, у яких знайдено МБТ,
навіть одноразово методом бактеріоскопії і є клінікорентгенологічно неактивні туберкульозні зміни.
2. Що належить до протиепідемічних заходів в осередку туберкульозної
інфекції?
А. Проведення дезинфекції.
В. Обстеження контактних осіб і проведення їм хіміопрофілактики.
С. Ізоляція дітей від бактеріовиділювача та інтенсивне лікування
хворого.
D. Санітарно-гігієнічне виховання хворих та членів їх сімей,
поліпшення умов проживання.
Е. Все перелічене.
3. На скільки груп поділяються осередки туберкульозної інфекції?
А. На п'ять.
В. На дві.
С. На три.
D. На чотири.
Е. Осередки не поділяються на групи.
274
Фтизіатрія: навчально-методичний посібник
4. Який фактор є найважливішим при визначенні епідемічної небезпеки
осередку туберкульозної інфекції?
А. Санітарні умови, в яких проживає хворий і його сім'я.
В. Масивність бактеріовиділення.
С. Наявність у сім'ї дітей та підлітків.
D. Клінічна форма туберкульозного процесу.
Е. Термін існування осередку.
5.
Яка категорія
небезпечною?
А. Перша.
В. Друга.
С. Третя.
D. Четверта.
Е. П'ята.
туберкульозного
осередку
вважається
самою
6. Яке визначення показника інфікованості?
А. Це кількість уперше зареєстрованих протягом року "віражів" на 100
тисяч населення відповідного регіону.
В. Це відсоток людей, що позитивно реагують на туберкулін у
відношенні до числа обстежених за винятком осіб із
післявакцинними реакціями.
С. Це загальна кількість людей, що позитивно реагують на туберкулін,
розрахована на 100 тисяч населення.
D. Це відсоток людей, що позитивно реагують на туберкулін у
відношенні до числа обстежених.
Е. Це відсоток людей, у яких знайдено МБТ у відношенні до числа
обстежених.
7. Який критерій ВООЗ правильно відображає ситуацію щодо ліквідації
туберкульозу як поширеного захворювання?
А. Захворюваність до 50 на 100 тис. населення.
В. Виявлення не більше 50 хворих із бактеріовиділенням на 10 млн.
населення на рік.
С. Інфікованість 14-річних підлітків не більше 10%.
D. Захворюваність до 20 на 100 тис. населення.
Е. Всі критерії правильні.
8. Який бактеріовиділювач вважається масивним?
А. У якого МБТ знаходять методом посіву не більше 20 колоній.
В. У якого МБТ знаходять методом простої бактеріоскопії.
С. У якого МБТ знаходять методом посіву не більше 10 колоній.
D. Будь який бактеріовиділювач, який перебуває на обліку.
Е. Всі відповіді неправильні.
Збірник завдань для тестового контролю знань
275
9. Що потрібно зробити після ретельного обстеження осередку
туберкульозної інфекції при умові, що всі контактні особи здорові, але
інфіковані на туберкульоз?
А. Взяти на облік та провести імунізацію вакциною БЦЖ-М.
В. Взяти на облік і спостерігати за динамікою рентгенологічної картини.
С. Взяти на облік і призначити хіміопрофілактику.
D. На облік брати не обов'язково, призначити хіміопрофілактику.
Е. Взяти на облік і спостерігати за динамікою туберкулінової чутливості.
10. Як довго перебувають під спостереженням фтизіатра особи, що були в
родинному контакті з хворим на активний туберкульоз?
А. Протягом усього часу контакту та ще рік після припинення контакту.
В. Протягом усього часу контакту.
С. Один рік.
D. Протягом усього часу контакту та ще 3 роки після припинення
контакту.
Е. Спостерігають лише у періоді обстеження.
11. З якою частотою проводять повторні обстеження здорових контактів?
А. Лише при взятті на облік.
В. Щоквартально.
С. Не рідше, ніж один раз у 6 місяців.
D. Кожен місяць.
Е. Лише при знятті з обліку.
12. Які осередки туберкульозної інфекції відносять до першої групи?
А. Осередки, де проживають лише дорослі, а хворі – формальні
бактеріовиділювачі і відсутні будь-які обтяжливі обставини.
В. Осередки, де проживають хворі з масивним бактеріовиділенням або
мізерним, але в сім'ї є діти та підлітки або існують обтяжливі
обставини.
С. Осередки, де проживають хворі з мізерним бактеріовиділенням і всі
члени сім'ї дорослі.
D. Осередки, де проживають хворі, яких відносять до формальних
бактеріовиділювачів, але в сім'ї є діти та підлітки або існують
обтяжливі обставини.
Е. Осередки, в яких в особистому господарстві виявлена худоба, уражена
туберкульозом.
13. До якої групи відносять осередки, в яких в особистому господарстві
виявлена худоба, уражена туберкульозом?
А. До першої.
В. До другої.
С. До третьої.
D. До четвертої.
Е. Це не вважається осередком туберкульозної інфекції.
276
Фтизіатрія: навчально-методичний посібник
14. Яка основна причина зростання туберкульозу у високорозвинених
країнах?
А. Міграція населення.
В. ВІЛ-інфекція, наркоманія, алкоголізм, асоціальний спосіб життя.
С. Екологічне забруднення довкілля.
D. Куріння.
Е. Все вище перелічене відіграє певну роль у зростанні захворюваності на
туберкульоз у високорозвинених країнах.
Еталони відповідей: 1.В. 2.Е. 3.С. 4.В. 5.А. 6.В. 7.D. 8.В. 9.С. 10.А.
11.С. 12.В. 13.С. 14.Е.
Контроль поточної навчальної діяльності
1.
Хворий 35-ти років тривалий час спостерігається з приводу фібрознокавернозного туберкульозу легень. Протягом п'яти років у харкотинні
виявляють МБТ. Лікування протитуберкульозними препаратами було
неефективним. Хірургічне лікування не показане. Проживає в
однокімнатній квартирі разом із дружиною і 5-ти річним сином.
До якої категорії слід віднести дане вогнище туберкульозної
інфекції?
2.
Хворий 22-х років. Сім'я хворого складається з його матері, дружини
та доньки 6-ти років. При черговому профілактичному огляді у II сегменті
правої легені виявлена ділянка затемнення округлої форми, малої
інтенсивності з нечіткими рівними контурами до 3 см у діаметрі. Хворий
скаржиться на невеликий кашель з харкотинням. Об'єктивно патології не
виявлено. Аналіз крові: Л – 8,5 109/л, ШОЕ – 31 мм/год. Проба Манту з 2
ТО ППД-Л – інфільтрат діаметром 13 мм. У харкотинні МБТ не виявлено.
Встановлено діагноз туберкульозу.
Для кого з членів сім'ї хворий епідеміологічно небезпечний?
Еталони відповідей:
1. До категорії 1.
2. Для доньки.
Контроль кінцевого рівня засвоєння матеріалу
1.
Хворому 35-ти років встановлено діагноз: ВДТБ (7.02.2005) S1,2
правої легені (інфільтративний, фаза розпаду), Дестр+, МБТ+М-К+Резист-
Збірник завдань для тестового контролю знань
277
РезистІІ0, Гіст0, Кат1Ког1(2005). Бактеріовиділення мізерне. Хворий
мешкає з дружиною і матір'ю.
До якої групи осередків туберкульозної інфекції належить квартира
хворого?
А. Ніякої.
В. І.
С. ІІІ.
D. ІІ.
Е. Умовної.
2.
У чоловіка 25-ти років виявлено туберкульоз легень. Клінічний
діагноз: ВДТБ (7.03.2005) S2 правої легені (інфільтративний, фаза
розпаду), Дестр+, МБТ+М-К+Резист-РезистІІ0, Гіст0, Кат1Ког1(2005).
Хворий проживає з дружиною і однорічною донькою в однокімнатній
квартирі.
Який захід в першу чергу слід здійснити у такому осередку
туберкульозної інфекції?
А. Провести обстеження дружини.
В. Поліпшити житлові умови.
С. Провести хіміопрофілактику дружині та дитині.
D. Провести поточну дезінфекцію.
Е. Госпіталізувати хворого.
3.
Хворий 57-ми років. Після стаціонарного лікування виписаний
додому з діагнозом: ХТБ (5.11.2004) S1-2 лівої легені (фібрознокавернозний),
Дестр+,
МБТ+М+К+Резист-РезистІІ-,
ГІСТ0,
Кат4Ког4(2004).
Яку дезінфекцію потрібно проводити у такого хворого вдома?
А. Поточну.
В. Специфічну.
С. Заключну.
D. Етапну.
Е. Санітарну.
4.
Хворий 44-х років перебував на стаціонарному лікуванні з приводу
ВДТБ (17.10.2004) S1-2 правої легені (вогнищевий), Дестр+, МБТ+МК+Резист-РезистІІ-, ГІСТ0, Кат1Ког4(2004). На другому місяці лікування
бактеріовиділення припинилось. Хворого виписано додому через 2 місяці
від початку лікування з позитивним ефектом. Хворий вважається
формальним бактеріовиділювачем. Проживає з дружиною.
До якої групи осередків туберкульозної інфекції належить квартира
хворого?
А. ІІ.
В. І.
С. ІІІ.
D. ІV.
Е. Ніякої.
278
Фтизіатрія: навчально-методичний посібник
5.
Хворий 35-ти років виписаний із стаціонару з діагнозом: ХТБ
(15.10.1998)
правої
легені
(фіброзно-кавернозний),
Дестр+,
МБТ+М+К+Резист+(Н, Е) РезистІІ-, ГІСТ0, Кат4Ког4(1998). У хворого
наявне масивне бактеріовиділення. Самотній, не працює. На квартирній
площадці мешкають 2 сім'ї з дітьми.
За якими критеріями помешкання хворого віднесено до І категорії
осередків туберкульозної інфекції?
А. Наявність сусідів на поверсі.
В. Масивність бактеріовиділення.
С. Стійкість мікобактерій туберкульозу.
D. Хронічна форма туберкульозу легень.
Е. Соціальне положення хворого.
6.
Хворий 46-ти років. Лікувався у стаціонарі з приводу ВДТБ
(4.09.2004) S1;2 правої легені (підгострий дисемінований), Дестр+,
МБТ+М-К+ Резист-РезистІІ-, ГІСТ0, Кат1Ког3(2004). На 4-му місяці
лікування бактеріовиділення припинилось. Ще через 4 місяці хворого
виписано додому з позитивним ефектом. Вважається формальним
бактеріовиділювачем. Проживає з матір'ю. Зловживає алкоголем.
До якої групи осередків туберкульозної інфекції слід віднести
помешкання хворого?
А. ІІІ.
В. І.
С. ІІ.
D. ІV.
Е. Умовної.
7.
Хворого 42-х років госпіталізовано до протитуберкульозного
стаціонару з діагнозом: ВДТБ (4.04.2004) S6 правої легені
(інфільтративний),
Дестр+,
МБТ+М-К+Резист-РезистІІ-,
ГІСТ0,
Кат1Ког2(2004). У квартирі залишились дружина і донька хворого 5-ти
років.
Яку дезінфекцію потрібно провести у хворого вдома?
А. Поточну.
В. Основну.
С. Заключну.
D. Етапну.
Е. Санітарну.
8.
Хвора 34-х років перебувала на лікуванні з приводу ВДТБ (4.04.2004)
S2 правої легені (інфільтративний), Дестр-, МБТ-М-К-, ГІСТ0,
Кат3Ког2(2004). Виписана додому з діагнозом: ВДТБ (4.04.2004) S2 правої
легені (інфільтративний, фаза розсмоктування і ущільнення), Дестр-,
МБТ-М-К-, Гіст0, Кат3Ког2(2004). Жінка проживає з чоловіком і двома
дітьми у трикімнатній квартирі.
До якої групи осередків туберкульозної інфекції належить таке
помешкання?
А. ІІ.
В. Ніякої.
С. ІІІ.
D. І.
Е. Умовної.
Збірник завдань для тестового контролю знань
279
9.
Хворого 38-ми років госпіталізовано до стаціонару з діагнозом: ВДТБ
(12.04.2004) S1,2 правої легені (казеозна пневмонія), Дестр+, МБТ+МК+Резист-РезистІІ-, ГІСТ0, Кат1Ког2(2004). У трикімнатній квартирі
залишились дружина і донька 5-ти років.
Які заходи слід повести в осередку туберкульозної інфекції після
госпіталізації хворого?
А. Поточну дезінфекцію.
В. Поліпшити житлові умови.
С. Лікування членів сім'ї.
D. Обстеження членів сім'ї.
Е. Обстеження членів сім'ї та проведення їм хіміопрофілактики.
10. Хворий 57-ми років. Проходив курс лікування у стаціонарі з приводу
ВДТБ (4.04.2004) S2 правої легені (інфільтративний), Дестр+, МБТ+МК+Резист-РезистІІ-, ГІСТ0, Кат1Ког2(2004).
У результаті лікування через 3 місяці припинилось
бактеріовиділення, а через 4 – настало загоєння порожнини розпаду,
після чого хворого виписали додому. У трикімнатній квартирі
проживає дружина і син 27 років.
До якої групи осередків туберкульозної інфекції належить квартира
пацієнта?
А. ІІІ.
В. ІІ.
С. І.
D. Ніякої.
Е. Умовної.
11. У трикімнатній квартирі проживають чоловік з дружиною і двоє дітей
(7 і 14 років). Чоловік хворіє на відкриту форму туберкульозу легень
(бактеріовиділення мізерне, спостерігається періодично).
До якої групи осередків туберкульозної інфекції належить квартира
пацієнта?
А. І.
В. ІІІ.
С. ІІ.
D. Ніякої.
Е. ІV.
Еталони відповідей: 1.D. 2.Е. 3.А. 4.С. 5.В. 6.С. 7.D. 8.В. 9.Е.
10.А. 11.А.
280
Фтизіатрія: навчально-методичний посібник
ПРОТИТУБЕРКУЛЬОЗНИЙ ДИСПАНСЕР: СТРУКТУРА,
ЗАВДАННЯ, ОРГАНІЗАЦІЯ РОБОТИ. ГРУПИ
ДИСПАНСЕРНОГО НАГЛЯДУ
Контроль початкового рівня знань
1. На скільки диспансерних категорій розподіляють контингенти
протитуберкульозного диспансеру?
А. Дві.
В. Шість.
С. Сім.
D. П'ять.
Е. Чотири.
2. Які контингенти належать до диспансерної категорії 5?
А. Диспансерні контингенти підвищеного ризику захворювання на
туберкульоз та його рецидиву.
В. Хворі на хронічні форми туберкульозу різної локалізації.
С. Хворі на вперше діагностований туберкульоз позалегеневої
локалізації.
D. Хворі на вперше діагностований туберкульоз легень із
бактеріовиділенням і/або деструкцією.
Е. Хворі з рецидивом туберкульозного процесу.
3. До якої категорії потрібно віднести хворого на вперше діагностований,
обмежений
двома
сегментами,
туберкульоз
легень
без
бактеріовиділення та деструкції?
А. До першої.
В. До третьої.
С. До другої.
D. До четвертої.
Е. До п'ятої.
4. Яку форму туберкульозу потрібно вважати несвоєчасно виявленою?
А. Вогнищевий туберкульоз.
В. Ексудативний плеврит.
С. Фіброзно-кавернозний туберкульоз.
D. Обмежений їнфільтративний туберкульоз без розпаду.
Е. Інфільтративний туберкульоз із деструкцією та бактеріовиділенням.
5. На які контингенти дітей слід спрямовувати протитуберкульозні заходи
з метою своєчасного виявлення туберкульозу?
А. Серед здорового контингенту дітей.
В. Серед групи ризику, що знаходиться на диспансерному обліку в
дитячій поліклініці.
Збірник завдань для тестового контролю знань
281
С. Серед групи ризику, що спостерігається в протитуберкульозному
диспансері.
D. Серед контингентів, що є під наглядом фтизіатра (виявлення
загострень процесу).
Е. На всі перелічені.
6. Який метод є основним щодо своєчасного виявлення туберкульозу у
дітей?
А. Флюорографія.
В. Туберкулінодіагностика.
С. Рентгенографія.
D. Томографія.
Е. Всі зазначені.
7. Який метод є основним щодо своєчасного виявлення туберкульозу у
дорослих?
А. Флюорографія.
В. Туберкулінодіагностика.
С. Рентгенографія.
D. Томографія.
Е. Всі зазначені.
8. З якою частотою потрібно обстежувати флюорографічно осіб, які
належать до групи ризику щодо туберкульозу?
А. Два рази на рік.
В. Один раз на рік.
С. Раз на два роки.
D. Один раз на три роки.
Е. При появі відповідних скарг.
9. З якою метою створюються протитуберкульозні диспансерні заклади?
А. Запобігання туберкульозу.
В. Своєчасного виявлення туберкульозу.
С. Лікування туберкульозу.
D. Для організаційно-методичного керівництва протитуберкульозною
роботою лікувально-прфілактичних закладів загальної медичної
мережі.
Е. Виконують всі перелічені функції.
10. На скільки підгруп розподіляється п'ята диспансерна категорія?
А. На дві.
В. На три.
С. На чотири.
D. На п'ять.
Е. Не розподіляється.
282
Фтизіатрія: навчально-методичний посібник
11. Від чого залежить термін диспансерного спостереження за дорослими
особами із залишковими змінами після вилікування туберкульозу?
А. Від величини залишкових змін.
В. Від клінічної форми туберкульозу.
С. Від віку пацієнта.
D. Від локалізації залишкових змін.
Е. Від наявності супутньої патології.
12. Який термін диспансерного спостереження за особами з великими
залишковими змінами після вилікування туберкульозу?
А. 3 роки.
В. 2 роки.
С. 5 років.
D. 10 років.
Е. Довічно.
13. Який межовий термін лікування хворих 4-ої категорії?
А. 2 роки.
В. Не обмежений.
С. 3 роки.
D. 5 років.
Е. 10 років.
14. Яка із зазначених категорій призначена для спостереження за
контингентами протитуберкульозних закладів?
А. П'ята.
В. Перша.
С. Четверта.
D. Друга.
Е. Третя.
Еталони відповідей: 1.D. 2.А. 3.В. 4.Е. 5.Е. 6.В. 7.А. 8.В. 9.Е. 10.D.
11.А. 12.D. 13.В. 14.А.
Контроль поточної навчальної діяльності
1.
У хворого 25-ти років вперше виявлено вогнищевий туберкульоз
першого сегменту лівої легені сумнівної активності.
До якої категорії та диспансерної групи обліку потрібно віднести
хворого?
2.
У хворого 42-х років вперше виявлено фіброзно-кавернозний
туберкульоз легень. У харкотинні виявлено МБТ.
До якої категорії слід віднести хворого?
Збірник завдань для тестового контролю знань
283
3.
У хворого 45-ти років виявили вогнищевий туберкульоз I-II сегмента
лівої легені у фазі ущільнення, МБТ-.
До якої категорії та диспансерної групи обліку слід віднести хворого?
4.
У хворого 28-ми років 3 роки тому виявлено інфільтративний
туберкульоз лівої легені, МБТ-. В результаті лікування було досягнуто
позитивного ефекту. На даний час у верхній частці лівої легені
визначаються одиничні, високої інтенсивності вогнищеві тіні. Скарг
немає. Об'єктивно без патології. Аналіз крові у межах норми.
До якої категорії та диспансерної групи обліку слід віднести хворого?
5.
У хворого 42-х років виявлено інфільтративний туберкульоз верхньої
частки правої легені у фазі розпаду, МБТ +.
До якої категорії слід віднести хворого?
6.
Хворий тривалий час спостерігається з приводу фібрознокавернозного туберкульозу легень. Протягом п'яти років у харкотинні
виявляють МБТ. Лікувався протитуберкульозними препаратами без
ефекту. Хірургічне лікування не показане.
До якої категорії слід віднести хворого?
7.
У хворого 29-ти років виявлено інфільтративний туберкульоз
верхньої частки правої легені у фазі розпаду, МБТ +.
Як часто дружина хворого повинна обстежуватись в
протитуберкульозному диспансері?
8.
У пацієнта 22-х років під час профілактичного огляду вперше
виявлено дрібні звапнені вогнищеві тіні у другому сегменті лівої легені.
Три роки тому патологічних змін в легенях не знаходили. Скарг немає.
Об'єктивно без патології. Аналіз крові в межах норми.
До якої категорії та диспансерної групи обліку слід віднести хворого?
9.
Хворий 20-ти років. Протягом десяти місяців лікувався з приводу
туберкульозу шийних лімфовузлів. Досягнуто позитивного ефекту. На
даний час скарг немає. Аналіз крові у межах норми. Проба Манту з 2 ТО
ППД-Л – інфільтрат діаметром 14 мм.
До якої категорії та диспансерної групи обліку слід віднести хворого?
10. У хворого 42-х років фіброзно-кавернозний туберкульоз легень,
МБТ+. Тривале лікування виявилося неефективним. На даний час хворий
отримує лікування з приводу загострення туберкульозного процесу.
Як часто в даний час він повинен відвідувати диспансер для
обстеження і лікування?
284
Фтизіатрія: навчально-методичний посібник
11. Медсестра дитячої дошкільної установи 30 років страждає на
хронічний бронхіт.
До якого контингенту вона має бути віднесена при плануванні
профілактичного огляду на туберкульоз?
12. Домогосподарка 53-х років, яка страждає на цукровий діабет,
проживає у районі, де захворюваність на туберкульоз складає 29 на 100
тис. населення.
До якого контингенту вона має бути віднесена при плануванні
профілактичного огляду на туберкульоз?
13. Пенсіонер 70-ти років. 33 роки працював шахтарем. Страждає на
пневмоконіоз.
До якого контингенту він має бути віднесений при плануванні
профілактичного огляду на туберкульоз?
14.
Будівельник 19-ти років зловживає наркотичними препаратами.
До якого контингенту він має бути віднесений при плануванні
профілактичного огляду на туберкульоз?
15. У пенсіонера 68-ми років при флюорографічному обстеженні у
попередні роки в легенях знаходили одиничні дрібні петрифікати.
Як
часто
він
повинен
флюорографічним методом?
обстежуватись
на
туберкульоз
16. У пенсіонера 72-х років при попередньому флюорографічному
обстеженні в легенях знаходили одиничні дрібні петрифікати.
До якого контингенту він має бути віднесений при плануванні
профілактичного огляду на туберкульоз?
17. У хворого 18 років у ІІ сегменті правої легені вперше виявлено
інтенсивні, з чіткими контурами, вогнищеві тіні. Скарг немає. Об'єктивно
без патології. Аналіз крові у межах норми.
До якої категорії і групи диспансерного спостереження слід віднести
хворого?
18.
У дитини 4-х років виявлено "віраж" туберкулінової проби.
У якій групі диспансерного обліку потрібно спостерігати дитину?
Еталони відповідей:
1. До категорії 5, група 5.3.
Збірник завдань для тестового контролю знань
285
2. До категорії 1.
3. До категорії 5, група 5.1.
4. До категорії 5, група 5.1.
5. До категорії 1.
6. До категорії 4.
7. 1 раз у шість місяців.
8. До категорії 5, група 5.1.
9. До категорії 5, група 5.1.
10. Не рідше 1 разу на місяць.
11. До групи підвищеного ризику захворювання на туберкульоз.
12. До групи ризику захворювання на туберкульоз.
13. До групи ризику захворювання на туберкульоз.
14. До групи з підвищеним ризиком захворювання на туберкульоз.
15. 1 раз на рік.
16. У групу з підвищеним ризиком захворювання на туберкульоз.
17. Категорія 5, група 5.3.
18. У 5.4.
Контроль кінцевого рівня засвоєння матеріалу
1.
Хворий 60-ти років помер від фіброзно-кавернозного туберкульозу
легень, МБТ+. За життя хворого члени його сім'ї спостерігались у 5.2
диспансерній групі як контактні.
Через який час після смерті хворого членів його сім'ї можна зняти з
диспансерного обліку?
А. Через 3 місяці.
В. Через 6 місяців.
С. Через 1 рік.
D. Через 1,5 роки.
Е. Через 2 роки.
2.
Сім'я складається з п'яти осіб: чоловік – директор школи, дружина –
лікар-фізіотерапевт, дочка – вихователька дитячого садка, син – студент,
бабуся – пенсіонерка. Дружина страждає на хронічний панкреатит, бабуся
– на цукровий діабет.
Кого з членів сім'ї потрібно спостерігати у групі підвищеного ризику
захворювання на туберкульоз?
А. Дружину.
В. Чоловіка.
С. Сина.
D. Бабусю.
Е. Доньку.
286
Фтизіатрія: навчально-методичний посібник
3.
Хворий 44-х років лікувався стаціонарно з приводу ВДТБ (6.04.2005)
S1,2 правої легені (інфільтративний), Дестр+, МБТ+М-К+РезистРезистІІ0, ГІСТ0, Кат1Ког1(2005). У результаті лікування на місці
інфільтрату утворилася туберкульома більше 4 см у діаметрі.
Який термін спостереження цього хворого в групі 5.1 диспансерного
обліку?
А. 1 рік.
В. Довічний.
С. 5 років.
D. 3 роки.
Е. 10 років.
4.
Родина складається з п'яти осіб: чоловік – будівельник, дружина –
вчителька молодших класів, донька – інженер, син – викладач
університету, бабуся – пенсіонерка. Батько хворіє на хронічний тонзиліт,
донька – на хронічний гастрит, бабуся – на ревматоїдний артрит, син – рік
тому переніс травму грудної порожнини.
Хто з членів родини раз на рік має проходити рентгенологічне
обстеження на туберкульоз легень?
А. Чоловік.
В. Син.
С. Донька.
D. Бабуся.
Е. Дружина.
5.
Хворий 35-ти років, вперше виявлений, скаржиться на підвищення
температури до 37,8°С, кашель з харкотинням, слабість, відсутність
апетиту, задишку. Після обстеження у хворого в харкотинні виявлено
МБТ. На оглядовій рентгенограмі у верхній частці правої легені на фоні
фіброзної деформації легеневого рисунка виявлено порожнину розпаду
діаметром 4,0 см з товстими стінками та зоною перифокального запалення.
У нижній частці правої легені – множинні тіні слабкої інтенсивності.
Як оцінити своєчасність виявлення хворого?
А. Своєчасне.
В. Несвоєчасне.
С. Пізнє.
D. Раннє.
Е. Умовно своєчасне.
6.
Хворий 56-ти років перебував на стаціонарному лікуванні з приводу
інфільтративного туберкульозу верхньої частки лівої легені в фазі розпаду,
МБТ+. Після завершення курсу лікування на місці інфільтрату
визначаються дрібні щільні вогнищеві тіні.
В якій групі 5 категорії потрібно спостерігати хворого?
Збірник завдань для тестового контролю знань
287
А. 5.4.
В. 5.3.
С. 5.5.
D. 5.2.
Е. 5.1.
7.
Дитина 5-ти років перебувала на стаціонарному лікуванні з
діагнозом: ВДТБ (10.10.2004р.) верхньої частки правої легені (первинний
туберкульозний комплекс), Дестр-, МБТ-М-К-, ГІСТ0, Кат1Ког4(2004). У
результаті ефективного лікування у S1 правої легені рентгенологічно
визначається вогнище Гона розміром 6 мм, а у корені легені –
петрифікований лімфатичний вузол 0,4 см у діаметрі.
До якого віку дитина підлягає спостереженню в 5.1 групі
диспансерного обліку?
А. До 18 років.
В. До 12 років.
С. До 14 років.
D. До 16 років.
Е. До 10 років.
8.
У хворого 30-ти років у результаті лікування інфільтративного
туберкульозу верхньої частки лівої легені досягнуто позитивного
результату. Рентгенологічно: інфільтративні зміни у S1-2 лівої легені
розсмокталися, на їх місті визначаються дві щільні тіні розміром до 0,5 см.
Через який час після диспансерного спостереження у 5.1 групі цього
хворого можна зняти з обліку?
А. Через 5 років.
В. Через 2 роки.
С. Через 4 роки.
D. Через 3 роки.
Е. Через 1 рік.
9.
У хворого 37-ми років під час профілактичного обстеження виявлено
зміни в легенях. На флюорограмі у S1,2 правої легені відмічається
неоднорідне затемнення з нечітким контуром діаметром 3,0х4,0 см з
"доріжкою" до кореня. Хворому встановлено діагноз: ВДТБ (29.01.2005)
S1,2 правої легені (інфільтративний), Дестр-, МБТ-М-К-, ГІСТ0,
Кат3Ког1(2005).
Як оцінити своєчасність виявлення хворого?
А. Своєчасне.
В. Несвоєчасне.
С. Раннє.
D. Пізнє.
Е. Умовно своєчасне.
10. Дитині 7 місяців. Хлопчик щеплений у пологовому будинку
вакциною БЦЖ-1. У 4-х місячному віці у місці введення вакцини
288
Фтизіатрія: навчально-методичний посібник
утворився холодний абсцес. Місцеве лікування впродовж 2 місяців
призвело до його розсмоктування.
Який термін і в якій групі 5 категорії потрібно спостерігати малюка?
А. 1 рік, 5.1.
В. 1 рік, 5.2.
С. 3 роки, 5.4.
D. 3 місяці, 5.3.
Е. 1 рік, 5.4.
11. Хворий 45-ти років лікується у стаціонарі з приводу вперше
виявленого туберкульозу легень, (МБТ+). Хворий поживає з дружиною,
донькою, зятем та онуком 3-х років. Дружина хворіє на гіпертонічну
хворобу, донька – на цукровий діабет, зять прооперований з приводу
апендициту, онук здоровий.
Хто з членів сім'ї потребує спостереження у 5.2 групі диспансерного
обліку?
А. Дружина.
В. Донька.
С. Зять.
D. Онук.
Е. Усі члени сім'ї.
12. У хворого в результаті лікування інфільтративного туберкульозу
(лобіт) верхньої частки лівої легені бактеріовиділення припинилось,
порожнина розпаду зарубцювалась, а на місці інфільтрації легеневої
тканини сформувались поширені циротичні зміни.
Як довго такий хворий буде перебувати в 5.1 групі диспансерного
спостереження?
А. 3 роки.
В. 10 років.
С. Довічно.
D. 5 років.
Е. 7 років.
Еталони відповідей: 1.С. 2.D. 3.В. 4.С. 5.В. 6.Е 7.А. 8.D. 9.А. 10.Е.
11.Е. 12.С.
Збірник завдань для тестового контролю знань
289
Тестові завдання для диференційованого заліку
1. Який основний метод виявлення туберкульозу серед дітей?
А. Бактеріоскопія харкотиння.
В. Флюорографія.
С. Туберкулінодіагностика (проба Манту з 2 ТО).
D. Бронхоскопія.
Е. Томографія на рівні біфуркації трахеї.
2. З якого віку проводять флюорографічні обстеження?
А. З 5 років.
В. З 7 років.
С. З 14 років.
D. З 15 років.
Е. З 17 років.
3. Який туберкульоз вважається своєчасно виявленим?
А. ВДТБ (01.01.2001) середньої частки правої легені (первинний
туберкульозний комплекс), Дестр+, МБТ+М-К+Резист-, ГІСТ0,
Кат1Ког1(2001)
В. ВДТБ (02.02.2002) верхньої частки лівої легені (вогнищевий, фаза
інфільтрації), Дестр-, МБТ-М-К-ГІСТ0, Кат3Ког1(2002).
С. ВДТБ (03.03.2003) лівої легені (циротичний), Дестр-, МБТ-М-К-,
Гіст0, Кат1 Кат1(2003).
D. ВДТБ (04.04.2004) верхньої частки правої легені (інфільтративний),
Дестр+, МБТ-М-К-, ГІСТ0, Кат1 Ког2(2004).
Е. ВДТБ (05.05.2003) (дисемінований), Дестр+, МБТ-М-К-, Гіст0,
Кат1Ког2(2003).
4. Який туберкульоз належить до пізно виявленого?
А. ВДТБ (06.06.2002) нижньої частки лівої легені (туберкульома),
Дестр-, МБТ+М-К+Резист-РезистІІ0, ГІСТ0, Кат1Ког2(2002).
В. ВДТБ (07.07.2001) зліва (плеврит), МБТ-М-К-, ГІСТ0,
Кат1Ког3(2001).
С. ВДТБ (10.10.2001) (міліарний), Дестр+, МБТ+М+К+РезистРезистІІ0, ГІСТ0, Кат1Ког4(2001).
D. ВДТБ (11.11.2002) верхньої частки правої легені (інфільтративний),
Дестр+, МБТ-М-К-, ГІСТ0, Кат1Ког4(2002).
Е. ВДТБ (21.12.2003) лівої легені (фіброзно-кавернозний), Дестр+,
МБТ+М+К+Резист+(H,S) РезистІІ0, ГІСТ0, Кат1Ког4(2003).
5. Як часто, починаючи з 18-річного віку, проводять суцільне
флюорографічне обстеження населення?
А. 1 раз на 6 місяців.
В. 1 раз на рік.
С. 1 раз на два роки.
D. 1 раз на три роки.
Е. 1раз на 5 років.
290
Фтизіатрія: навчально-методичний посібник
6. Які хворі належать до групи підвищеного ризику захворювання на
туберкульоз?
А. На хронічний тонзиліт.
В. На цукровий діабет.
С. На пахвинну килу.
D. На гіпертонічну хворобу.
Е. На аскаридоз.
7. У якій категорії чи групі диспансерного обліку буде спостерігатися
хворий на ВДТБ (01.01.2004) верхньої частки лівої легені
(інфільтративний), Дестр+, МБТ+М+К+Резист-РезистІІ0, ГІСТ0?
А. 1.
В. 2.
С. 3.
D. 4.
Е. 5.
8.
Хворий 25-ти років помер з приводу фіброзно-кавернозного
туберкульозу легень, МБТ(+).
Яким має бути термін спостереження членів сім'ї хворого?
А. 3 місяці.
В. 6 місяців.
С. 12 місяців.
D. 2 роки.
Е. 5 років.
9.
Яка частота профілактичних
"обов'язкових контингентів"?
А. 1 раз на 6 місяців.
В. 1 раз на 9 місяців.
С. 1 раз на рік.
D. 1 раз на два роки.
Е. 1 раз на три роки.
флюорографічних
обстежень
10. В якому віці встановлюється безстрокова інвалідність чоловікам і
жінкам відповідно?
А. 45 і 35 років.
В. 50 і 40 років.
С. 55 і 45 років.
D. 60 і 55 років.
Е. 65 і 60 років.
11. До якої групи диспансерного спостереження слід віднести пацієнтку з
наявністю пневмосклерозу і двох кальцинатів після вилікуваного
інфільтративного туберкульозу легень?
А. 5.1.
В. 5.2.
C. 5.3.
D. 5.4.
E. 5.5.
Збірник завдань для тестового контролю знань
291
12. На якій термін хворі на вперше діагностований туберкульоз легень
можуть отримувати листок непрацездатності?
3 1 місяць.
В. 4 місяці.
С. 6 місяців.
D. 10 місяців.
Е. 14 місяців.
Еталони відповідей: 1.C 2.D 3.B 4.E 5.C 6.B 7.A 8.С 9.C 10.D
11.А 12.D
292
Фтизіатрія: навчально-методичний посібник
ФТИЗІАТРІЯ
(НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНИЙ ПОСІБНИК)
Збірник завдань для тестового контролю знань
Комп’ютерна верстка – Д.Донець.
Під редакцією члена-кореспондента АМН України
професора В. Ф. Москаленка
та професора В. І. Петренка